CC BY
2
ПУБЛ1ЧНЕ УПРАВЛ1ННЯ ТА АДМ1Н1СТРУВАННЯ
УДК 81'246.2+159.91
https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.1.25 В. М. ДЕМЧЕНКО
кандидат фшолопчних наук, доцент, доцент кафедри державного управлшня i мiсцевого самоврядування Херсонський нацiональний технiчний унiверситет ORCID: 0000-0003-1841-7798
Н. М. КОВАЛЬСЬКА
кадидат педагогiчних наук, доцент, доцент кафедри державного управлшня i мiсцевого самоврядування Херсонський нацюнальний технiчний унiверситет ORCID: 0000-0002-5758-8373
КРИМ1НАЛЬНЕ АРГО ТА ПУБЛ1ЧНА ПОЛ1ТИКА: ПСИХОЛОГ1ЧНА КОНОТАЦ1Я
У cmammi з лiнгвiсmичного та психологiчного 6oKie розглянуто елементи кримтального арго, яК вживають-ся в сучаснш Укра'Ы. У цьому euMipi проаналгзовано проблеми загально'1' культури, ментальностi, що безпосе-редньо впливають на сферу нацiональноi безпеки i, як на^док, загрожують цiлiсностi держави. Для Украши ця небезпека походить вiд ростських iмперських традицш, як вiдображенi в мовленш й тому потребують позбав-лення вiд таких мовних елементiв.
Мета статтi - проаналiзувати елементи кримтального жаргону в колишньому та сучасному мовленнi укра-тщв. Також проаналгзовано семантичну трансформацю деяких арготизмiв i знайдено спiввiдношення мiж негативною конотащею арготизмiв i негативними рисами укра'шського суспшьства - корупщею, недовiрою до влади та низьким культурним рiвнем - та загальною небезпекою для укра'тсько'1' державностi.
У статтi аналгзуеться кореляцтний вплив кримшальних жаргонiв на менталтет украiнцiв. Це негативний вплив ростськомовно'1' форми на укра'1'нську мову та формування вiдповiдного менталiтету, який загрожуе нацi-ональнш iдентичностi. Наприклад, одиницi «мама» або «тато», що позначають лiдера злочинного угруповання чи наркоторговця, сьогодш актуальнi як символ начальника, керiвника. Хоча такий начальник традицшно пред-ставляе адмтстративно-командний стиль управлiння, для переачних громадян i маргiналiв вт - дбайливий господар. Так, «батьком» звуть авторитарного президента Бторуа Лукашенка, а «батьком усх народiв» був Сталiн. Аналогiчно так формулювання характеризують i мовлення в'язтв - «пахан» (авторитет) i «бугор» (бригадир).
Зроблено висновок, що кнуе прямий зв'язок мiж кримтальною культурою та авторитарним стилем управлшня, що негативно впливае на розвиток посттоталтарного суспшьства, гальмуе реалiзацiю мовно'1' полтики, а через не'1' - укра'шського державотворення.
Ключовi слова: державна безпека, кримiнальний жаргон, ментальнкть, народне мовлення, на^ональна iден-тичнкть.
V. M. DEMCHENKO
Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Public Administration
and Local Self-Government Kherson National Technical University ORCID: 0000-0003-1841-7798
N. M. KOVAL'SKA
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Public Administration
and Local Self-Government Kherson National Technical University ORCID: 0000-0002-5758-8373
THE CRIMINAL JARGON AS A PSYCHOLOGICAL SIGN OF POST-TOTALITARIAN SOCIETY
The problems of the general people culture, in particular its linguistic aspect, directly affects the sphere of national security and as a result threatens the integrity of the state. For Ukraine, this danger comes from Russian imperial traditions, which are reflected in the language. For Ukraine, this danger comes from Russian imperial traditions, which are reflected in the language, and therefore need to get rid of such linguistic elements.
The purpose of the article is to analyze the elements of the criminal jargon in the former and modern speech of Ukrainians. It is also necessary to analyze the semantic transformation of some argots and to find a correlation between the negative argots connotation, the negative features of Ukrainian society - corruption, distrust of power and low cultural level - and general danger to Ukrainian statehood.
This article analyzes the correlation effect of criminal jargon units on the Ukrainian mentality. This is negative influence of the Russian language form to the Ukraine language and formation a corresponding mentality that threatens the national identity. For example, family names «mother» or «dad» denote a criminal group leader or drug dealer. Today they are relevant as a symbol of the boss, manager. However, such a boss represents administrative-command management style, for ordinary citizens and marginal he is a caring master. «Father» is the name of the authoritarian president of Belarus Lukashenko, «The Father of all peoples» was Stalin. Similarly, such reflections are in the prisoner speech - «pukhan» (authority) and the «boogor» (brigadier). Thus, there is a direct link between the criminal culture and the authoritarian style of governance that affects the development of a post-totalitarian society.
Key words: state security, criminal jargon, mentality, popular speech, national identity.
Постановка проблеми
У сферi державно-нацюнально! безпеки мовш питання поадають визначальне мюце, через що навиъ державный статус украшсько!' мови не зумовив принципових змш у И юторичному протистоянш з росшською. Можливо, це ще не той час, який потрiбен для принципових змш - особливо на суб'ективному рiвнi (цшшсне ставлення до мови сво!х предшв, бачення !! перспективносп тощо), проте за умови защкавленосп всъого сусшльства в розви-тку укра!нсько! мови результата були б набагато ефектившшими.
До традицшних проблем протистояння iз суадньою Роаею - колишньою метрополieю, насамперед в шфор-мацшнш сфер^ яку важко контролювати державi в умовах неодностайносп !! населения, залучаються ще й проблеми загально!' мовленнево! культури укра!нського сощуму, де вплив росшсько! мови ввдбуваеться не лише через кальковаш одинищ в публ1чному мовленш, але й узагалi через рiзке зниження культури мовлення з довготрива-лим переходом одиниць злодшського арго (феш) до загальнонародно! мови.
Поряд iз цим залишаються актуальними рудименти попередньо!' публiчно!' культури, зокрема й управлшського стилю, що заважають укра!нському державотворенню, орiентованому на европейськ гумаштарш цшносп. Це зокрема авторитаршсть в управлшш (переважно локальному, адже державш адмшютратори перебувають тд уважним контролем iз боку громадськосп й медiа. Саме тому ця проблема цiкавитъ не лише публщиспв, але й лiнгвiстiв i психолопв, якi дослвджують культуру публiчного мовлення та ментальш особливостi постколонi-ального населення.
AH^i3 останшх досл1джень i публiкацiй
Тематику чистоти украшсько! мови (пуризму) в сучасному вимiрi та психолопчно! зумовленосп забрудне-ностi повсякденного мовлення розробляли багато вiдомих мовознавцiв, психологiв i публiцистiв. Так, Л. Масенко аналiзуе вплив попередньо! iмперсъко! епохи (та росшсько! мови зокрема) не лише на укра!нську мову, а й на мен-талънiстъ укра!нцiв [1]. Сучасна методистка В. Александрова звертае увагу на те, що демократизацш мови можна назвати навiтъ вульгаризащею, настiлъки вона на всiх рiвнях засмiчена жаргонiзмами, ненормативною лексикою [2]. I. Козинець акцентуе на засмiченостi дiалектизмами, тавтологiею, плеоназмами, жаргонiзмами, що знижу-ють рiвенъ мовленневого розвитку [3]. З iншого боку розглядають цю проблему вченi-психологи. Так, О. Бвдюк залучае категорi!' комунiкацi!' до системи прикладного психоаналiзу [4], Н. Захарчук розглядае проблеми мiжкуль-турно! комунiкацi! у фiлософсъкому й соцюлопчному аспектах [5], колектив учених (Л. Калмикова, Г. Калмиков, I. Лапшина та Н. Харченко докладно вивчають проблеми психологi!' мовлення на академiчному рiвнi [6], прово-дячи паралелi з iсторичним розвитком наци, ментальними !! особливостями.
Отже, в наущ достатньо дослiджено питання культури мовлення, вплив на не! юторично-сощальних чиннишв, психологiчний аспект цiе! проблеми, що включае й корелятивний аналiз загально! культури людей та !хнього рiвня мовленнево! культури. Недостатньо досл1дженими залишаються окремi сектори об'екта досл1дження, зокрема лексичний комплекс кримiналъного (злодiйсъкого) арго, елементи якого активно входили до загального вжитку ще «радянських» укра!нщв iз середини XX столiття та залишаються актуальними й ниш, впливаючи не лише на рiвень загально! культури сусшльства, але й на характер публiчно!' влади.
Формулювання мети дослщження
Зважаючи на вищенаведене, метою статл е розгляд деяких одиниць злодшського (кримшального) арго, що увь йшли до розмовного мовлення радянського народу ще в першiй половиш ХХ столiття й функцiонують сьогодш
на Bcix piBHax комушкацп. Як OKpeMi завдання дослвдження слад виокремити визначення випадк1в семантично1' трансформацiï, що ввдбулася з окремими арготизмами, та кореляцп мiж негативною конотованiстю таких арго-тизмiв, пов'язанiстю з негативними ознаками укранського суспiльства - корумпованiстю, недовiрою до влади та низьким культурним рiвнем - i небезпекою для украшсько1 державностi загалом.
Викладення основного MaTepiaiy дослiдження
Л. Масенко в монографп «Мова радянського тоталггаризму» в межах так званоï «lingua sovietica» згадуе й арго маргiнальних елеменпв суспiльства, зокрема лайливi та грубi його елементи, що увiйшло в мовлення радянських громадян пiсля бшьшовицького перевороту [1]. Вiд того часу поступово слова злодiйського свiту входять у мову художньо1 лiтератури та публщистики, репрезентуючи просте мовлення, а партшш та комсомольськ1 керiвники взагалi беруть 1'х на озброення у свош фаховiй комунiкацiï - щоб бути ближчими до простого народу. Це стосува-лося (i стосуеться) власне росiйськоï мови, а тому зрештою ввдчутно знизило ïï рiвень. Проте й украïнська мова набралася тих поганих реп'яхiв за час юнування радянсько1' системи, що разом iз численними калькованими оди-ницями витiснили питомi етнiчнi форми з уах функцiональних страт.
1снуе чимало словников рiзноманiтного арго, серед яких е присвячеш тiй сумнозвiснiй «феш» (напр., [7]). Особливий iнтерес становлять так1 одиницi, що вже давно адаптоваш в загальнонародному мовленнi, а деяш з них - i в офщшному (публiцистика, художня литература тощо). Наприклад, слово барига («наркоторговець») -надалi позначення скупника краденого чи нечесного торговця. Етимологш вбачаемо ввд баришника (початково -«маклер, посередник»), що все одно мало негативний характер, оскшьки в радянський час будь-як1 торговi операций поза державною системою сприймалися виключно як негативне явище, вiдповiдно так особи повсюдно критикувалися й були об'ектом висмшвання як потенцiйнi злочинщ. Тому одиниця баришник сприймалася як не менш груба за баригу.
Арготизм кодло («злочинне угрупування») мае бшьш давне походження з польсько1' мови - з проввдним значениям «родовий зв'язок» [8, с. 491] - i тому не дивно, що вживався вш на рiзних рiвнях i в рiзних стилях саме украшсько1' мови. Зрештою в росшськш воно вiдзначалося однозначно негативною асощальною семою, а в укра-шськш - неоднозначною етимолопею (певною мiрою негативною, однак не асощальною).
Чимало ств субкультурно1' фенево1' лексики залишилися в активному мовленш XXI столптя. Наприклад, одиниця колеса на позначення тгулок (таблеток), переважно наркотичних, уживаеться й сучасною молоддю. Такi сленгiзми ми вже аналiзували в монографiï [9] - цгмес, п'ятка, косяк, забити трубу та ш. Ксива (вдишевого походження) на позначення будь-якого документа функцюнуе в мовленш представнишв кшькох поколiнь, як i базар у значенш «розмова», бухий («п'яний»), зав'язати («припинити красти або будь-яку злочинну дiяльнiсть», нинi -«кинути шквдливу звичку», напр., зловживати спиртним).
Деяш з таких слiв навiть стали модними - i саме в метафоричному феневому значенш. Так, слово геморой (в оригiналi - назва хвороби) у колi злочинщв XX столптя означало власне невдачу, а сьогодш - будь-яку життеву проблему, тягар, зайве наваитажения, часто взяте на себе за власною шщативою. I доа залишаються активними позначення керiвника родинними назвами мама, папа (батько), яш у фенi позначали голову злочинного угрупування (ще - збувача наркотиков), а сьогодш - голову колективу, переважно ноая адмiнiстративно-командного стилю, для пересiчних громадян i маргiналiв - турботливого господаря (яскравий приклад - авторитарний незмш-ний президент Бшорус батька Лукашенко чи й сумно вщомий уам «отец всех народов» Сталiн). Аналопчно в мовленнi в'язнiв - пахан (авторитет) i бугор (бригадир).
Зазначимо, що бшьшють арготичних одиниць мае негативну конотащю. Так, одиниця скурвитися («зрадити») у повсякденному мовленнi народу вщзначалася певною функцiональнiстю (бiльшою мiрою зi значенням характеристики особи «зшсуватися»), а ось зсучиться («зрадити злодшський закон») залишилося винятково в межах злодшсько1' фенi, оск1льки й етимон сука тут означае зрадника, а не просто погану людину (або собаку чи ж1нку), як у пересчних громадян. До реч^ спостерiгаеться тенденцiйно негативне ставления до жшок i взагалi сiмей-них цшностей: вагiтна ж1нка - заряджена, дни - скорпгони (що бшьш метафорично шж загальнонародна форма спиногризи). Зауважимо принципову вiддаленiсть в1д християнсько1' моралi, за якою дiти - це головна цшшсть людства, продукт любовь
Ще одна одиниця, яка поеднуе «свiт злочинцiв» i «сви' громадян» у цiкавiй аититезi, - це лексема працювати (работать), що в словниковш дефшщп означае «брати участь у створеннi матерiальних i духовних цiнностей» [10, с. 521]. У загальному розумiннi - виконувати певну дiяльнiсть, тобто в колi злодiïв - фактично скоювати зло-чини, що й вiдповiдае феш. 1ншими словами, гасло злодй'в перед виходом на злочин буде таким: працюемо. Таке ж гасло властиве й сучасним правоохоронцям: «вщпрацювати сввдшв» (отработать), музикантам (работали концерт), хiрургам перед операцiею (працюемо) та ш.
Серед найбiльш актуальних слiв - блатний, блат, яш ввiйшли в загальнонародне мовлення радянського народу на позначення не лише певних преференцш, а й узагалi системи сощального розпод^, коли людина (зокрема студент чи учень) оцшювалася не за сво1'ми розумовими здiбностями, а за належшстю до певних прошаркiв населення (робиниче походження, спiвробiтництво з «внутршшми органами», партiйне членство
тощо) або просто через шдлабузництво чи «безпрекословное» виконання розпоряджень керiвництва (див. ще: [10]).
Негативна сема ще раз доводить асощальшсть блатного, який не просто не сприймае сусшльних щнностей, а й зневажае !х. Зауважимо при цьому, що ставлення до сусшльства часом не ототожнюеться 3Í ставленням до правителя, який в умовах диктатури шануеться й злочинцями - як пахан (з вщпнком побоювання).
Порiвняно з попередшми одиницями, семантично непрозорi арготизми передбачають бiльш метафоричну природу, проте в межах iдiоматичних словосполучень один компонент указуе на змют поняття. Так, сполукою елочка зеленая називався в'язень - колишнш вшськовий, що можна етимологiзувати вiд компонента зелений як кольору вшськово! форми; ежова маруха - позначення сварливо! жшки, на що вказуе метафоричне значення «колюча, як !жак» (маруха - традицшне позначення жшки з паралельними формами маруська чи й мамка).
Арготизм засмолити («застрелити») мае б№ш вiдомi семантичнi вiдповiдники шмаляти, шмальнути та й шмайлер (власне зброя). Однак в арго наркомашв шмаляти означае й «курити марихуану» (шмаль), а тому об'еднувальною семою можна визначити «обпалити» (через що й юнуе лтгературний вiдповiдник палити до простонародного курити).
Що ж до марихуани, то первинний продукт збирання - конопляний ак - позначаеться калькованим арготизмом пластилт, оскшьки вимiшуеться у схожий фiзично в'язкий конгломерат, який мае офщшну назву гашиш, а вторинний продукт - засушене суцвiття конопл1 (офiцiйна назва - анаша) - у феш мае ввдповщник план - ввд англ. plant («рослина»).
Також англомовну одиницю тролейбус вжито на позначення людини в окулярах, що важко етимологiзуеться, хiба що за аналопею до окулярiв, як носили всерединi XX столiття i як мали тонку оправу, що певною мiрою схожа на штанги тролейбуса. Посприяла цьому й мода на вщповвдний неологiзм.
Чинник моди присутнш i в найменуваннi-шифруваннi загальних понять власними назвами, що жодним чином не пов'язаш м1ж собою: столипгн - «спецвагон для перевезення в'язшв», тимофш - «особа, яка виконуе смерт-ний вирок», юрик - «злодш», шурик - «гомосексуал1ст пасивний» (або ще маргаритка). Проте у випадку шатро («адвокат») такий зв'язок присутнiй: антропонiм репрезентуе одне з найбшьш вiдомих еврейських прiзвищ у Gвропi, з iншого боку - адвокатами були переважно евре!, а тому це фiксацiя прiзвища або якогось конкретного адвоката, що з часом стало загальною назвою, або просто асощащя цiе! професи з евреями (аналогiчно - прiз-вище Ашкеназ1, що безпосередньо походить ввд iсторично! назви еврейського населення £вропи).
Нинi лiбералiзацiя щодо вживання елементiв арго (жаргону, сленгу) дшшла до стану парадоксу: активне !х вико-ристання в мовi мас-медiа, своервдна популяризац1я ввдбуваеться вже зверху-донизу, а не навпаки, як було завжди iз входженням одиниць просторiччя. Лiнгвiсти ж доходять висновку, що ця л1берал1зац1я призводить зрештою до зба-лансованого оновлення стандартно! мови. Наприклад, зi злодiйського арго до буденно! мови потрапляе одне певне значення - часпше етимологiчно прозоре (маякнути - «просигналiзувати», опустити - «пригнобити», тднятися -«досягти матерiального успiху», мерс - «Мерседес» i навпъ фуфло - «щось негативне, неютинне»), i закршлю-еться воно надовго, оск1льки мае вщповвдне «романтичне» наповнення, що повсякчас ставало модним в iмперiйних i нинi - в поспмпершних умовах нашого сощуму (про це явище та взагал1 про явище жлобства ми вже писали [9]).
Що ж стосуеться молодiжного арго (сленгу), то значну частину цього масиву ми називаемо шифризмами -одиницями, що свщомо використовуються для порозумiння лише у своему обмеженому середовищi, - як i «зло-дiйською» фенею (навпъ в етимологiчному визначеннi: «арго ^ фр. argot - умовний жаргон певно! групи людей, що мае таемничий характер... щоб iншi не зрозумши» [11, с. 81] (видшення наше - В.Д). Саме через таку свою природу цi одинищ довго не живуть, адже не виявляють зв'язку мiж первинною етимолопею та домовленим значениям. Однак е таю, що актуальш сьогодш на загальнорозмовному рiвнi - доганятися (наркоманське «приймати наркотичну речовину вдруге» - сьогоднiшне «доганятися пивасиком»); ломка (стан наркотичного похмшля - сьогодш небажання щось робити); бодяжити (готувати наркотичне зiлля - узвичаене «будь-що розмiшувати»), заму-тити (шдготувати наркотичний розчин - узвичаене «оргашзувати якусь справу»); кайф (будь-яка наркотична речовина - узвичаене стан задоволення). До цього кола додаються сполуки, що нинi властивi людям бiзнесу (рубити капусту, лимон, ставити таксу, бомбити фгрму тощо), що також похщш вщ злодiйського арго (поста-вити на бабки, розвести на капусту, посадити на щотчик тощо).
Як бачимо, найбшьше таких одиниць прийшло саме з «феш». При цьому вони навпъ за зовшшньою формою асоц1юються з нешшомовними, хоча це не украшсьш одинищ (отмазка, криша, грузити, бл1н тощо) або адаптоваш (пофгггст, фтьтрувати базар, понтуватися). Проте поеднуе !х вщносно прозора етимолог1я: тормоз (тормозити) характеризуе особу з пригальмованою реакцiею, що ввдповщае термiну психологй' загальмований. (етимон - гр. tormos «кшок», а тому укра!нський варiант мiг би бути «ну ти i шлок!»). Т. Шевченко вжив колись це слово для характеристики царя Миколи II - «ця особа гальмуе певний процес у суспшьсга» [12, с. 375]. Тобто е випадки досить довготривалого функцюнування арготизму. Так, вщносно сучасне слово бабки («грошЬ>) iсну-вало з цим значенням у 20-ri роки ХХ ст.: бабка - карбованець; понт (вщ фр. point «висота ставки» в картах) на початку ХХ ст. у сполущ бити понт означало «красти», а на початку XXI - «брати на понт» - «залякувати»,
проте крОм тако1' власне кримшально1' семантики проте понт поширене в загальнорозмовнш мовi зi значенням «хвалитися»; форсити («хвалитися») також фiксуеться ще з початку ХХ ст., як i шестгрка («тдручний злодiя»), що походить вщ штемп з аналогiчним значенням, який стояв на стрьомг й у разi небезпеки голосно вигукував умовлене слово-пароль зекс (нiм. «шють»).
Слад нагадати i про низку сленгiзмiв, як1 були поширеними в молод1жному арго у 70-тi роки ХХ ст. (айзи - оч^ брендовий - новий, грти - долари, чейндж - обмш, хайр - волосся), проте до нашого часу майже не дiйшли, хоча цшком зрозумiлi всiм. Сучаснi ж запозичення потрапляють до мовлення молодi часто з перекладiв кiнофiльмiв i надалi стають зрозумiлими для вах поколiнь мовцiв. Наприклад, найбiльш часто вживаними е так1 одиницi: фшка (ввд англ. to catch a fish «пшмати рибку», тобто «зрозумпи»), де певно перекладач скоротив цю сполуку для зручностi); даун (вщ назви псих1чно1' хвороби на позначення хворо1' особи, проте сленгiзм позначае й ознаку «нещасливий», i взагалi депресiйний стан («down in the dumps»); протягти ноги («померти») - тотожне американ-ському «kick the bucket»; вгдмивати грошг («легалiзувати») - калька вщ англ. «to launder money» («прати грошi»); жовта преса («бульварна», «непринципова») - калька вщ англ. «yellow press»; продвинутий (семантична калька ввд англ. advanced) - ознака грамотно1', мислячо1' по-сучасному особи, термш невдало ввели в укранську термшо-логiю як просунутий, що не оргашчне на грунтi украшсько1' мови; ктець (арготичне значення «смерть») тотожне англ. the end, що мае ширше значення - «завершення певного процесу».
Поряд iз захвдним походженням арготизмiв вiдзначаемо й схвдне, що вiдтворюе довший шлях адаптаци та засвоення загальнорозмовною мовою. Наприклад, сарай (назва тдсобного примiщения) походить ввд тюркського «палац» (Караван-сарай, Бахчисарай), що ввдбулося через зневагу украшщв до iсторичних супротивников; торба (заплiчний мiх) пiсля узвичаення у сполущ «потрапити в торбу» (у безвихвдну ситуацш) стала означати «нещасливий шнець»; шара виводимо вiд тюрк. саранча зi значенням «жовтий, блвдий» (тобто на позначення певно1' аморфносп); цгмес (вiд вдишевого zimes) традицшно позначае «щось смачне» (неправильне цинус), проте юнуе й однозвучне шмецьке zum essen з аиалогiчним значенням;
Отже, арготична лексика загальновживано1' мови увшшла iз двох основних джерел - молод1жного сленгу (нар-команська й тусовочна лексика) та злочинного арго («феш»), де бшьш продуктивним е друге. Воно ж i найбшьш тривале за часом, i найбОльш зрозумше всiм вiковим прошаркам населення, незважаючи на соцiальний статус, адже його активними користувачами е не лише переачш чи марпнальш елементи соцiуму, але й публiчнi особи, зокрема й державнi службовщ та полiтичнi дiячi.
Висновки
З вищенаведеного аналiзу можна зробити певнi висновки. Так, упродовж тривалого функцiонуваиия елеменпв злодiйського арго вiдбулася семантична трансформащя багатьох iз них. Наприклад, арготизмом мама («збувачка наркотиков») у загальнонародному мовленнi прийнято називати жiнку-керiвника, переважно представницю авторитарного стилю управлшня. Ввдзначаемо також домiнанту негативно1' конотованосп таких калькованих арготиз-мiв, зокрема тендерного та сексуального спрямування, а також кореляцш з негативними ознаками украшського суспiльства - корумпованiстю, недовiрою до влади (наприклад, у багаторiчнiй практицi слова блатний - ввд семантики злочинно1' авторитетностi до певно1' номенклатурностi носiя тако1' ознаки).
Зрештою вживання означених арготичних елементiв у мовленш означае все ж таки низький культурний рiвень носив мови та становить небезпеку для украшсько1' державностi загалом. Так, негативна конотащя арготизмiв, що стосуються жшок, дней, представнишв рiзних етносiв репрезентуе як недовiру до влади, так i низький культурний рiвень само1' влади; репрезентуе грубость у стосунках м1ж людьми i зрештою призводить до розколу в сус-пшьста з одночасним зниженням його загально1' та полотично1' культури. Ус щ негативи загалом гальмують дер-жавотворення й входження Украши до свпово1' цивОлОзовано1' спшьноти.
За цими процесами потрОбно спостертати та запобтати 1'х розвитку, чому плануемо присвятити подальшО дослвдження.
Список використано'1 лiтератури
1. Масенко Л. Мова радянського тоталиаризму. Кшв: ТОВ «Вид-во «Клю», 2017. 240 с.
2. Александрова В.Ф. Мовленнева культура сучасно! молодь Проблеми пгдготовки сучасного вчителя. 2013. № 8(2). С. 7-11. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppsv_2013_8%282%29__3
3. Козинець I.I. Культура мовлення як показник загальноï культури особистосп. В1сник Днтропетровського утверситету iмет Альфреда Нобеля. 2015. № 2 (10). https://pedpsy.duan.edu.ua/images/PDF/2015/2/25.pdf
4. Бвдюк О. В. Комушкативш вектори прикладного психоаналОзу. Науковi записки Нацюнального унiверси-тету «Острозька академiя». Острог, 2010. Вип. 2. С. 3-11.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nznuoa/ kisk/2010_2/1_Bidiuk.pdf.
5. Захарчук Н. В. Проблема культури та мiжкультурноï комушкацп у фшософсько-соцюлопчному аспекп.
Вкник Нацюнального техтчного унiверситету Украти «Кшвський полтехтчний iнститут». Кшв, 2008. № 3 (24). С. 174-178.
6. Психолопя мовлення i психолшгвютика / Калмикова Л.О., Калмиков Г.В., Лапшина I.M., Харченко Н.В. Ки!в: «Фешкс», 2008. 245 с.
7. Феня - азбука ЗЭКА. Цензор.Нет. URL: https://censor.net.ua/resonance/927/fenya_azbuka_zeka_
banditskorusskiyi_slovar
8. Етимолопчний словник укра!нсько! мови / ред. кол. О.С. Мельничук (гол. ред.) та ш. Ки!в: Наук. думка, 1985. Т.2. 570 с.
9. Демченко В. М. Укра!нська буденна мова: монографiя. Херсон: ХЮ1 ХНУВС, 2006. 180 с.
10. Словник укра!нсько! мови / ред. кол: Бшодвд 1.К., Бурячок О.О. та ш. Ки!в: Наукова думка, 1976. Т. 7. 724 с.
11. Митрополи 1ларюн. Етимологiчно-семантичний словник укра!нсько! мови. Вiннiпег, 1979. Т.1. 365 с.
12. Митрополи 1ларюн. Етимологiчно-семантичний словник укра!нсько! мови. Вшншег, 1995. Т.4. 557 с.
References
1. Masenko L. (2017) Mova radyans'koho totalitaryzmu [The language of Soviet totalitarianism]. Kyiv: «Klio», 240 s.
2. Aleksandrova V.O. (2013) Movlennieva kultura suchasnoi molodi [Speech culture of modern youth]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia [Problems of modern teacher training]. № 8 (2). S. 7-11.
3. Kozynets' I.I. (2015) Kul'tura movlennya yak pokaznyk zahal'noyi kul'tury osobystosti [Speech culture as an indicator of the general culture of the individual]. Visnyk Dnipropetrovs'koho universytetu imeni Al'freda Nobelya [Bulletin of the Dnipropetrovsk University named after Alfred Nobel]. № 2 (10). URL : https://pedpsy.duan.edu.ua/ images/PDF/2015/2/25.pdf.
4. Bidyuk O. V (2010) Komunikatyvni vektory prykladnoho psykhoanalizu [Communicative vectors of applied psychoanalysis]. Naukovi zapysky Natsional'noho universytetu «Ostroz'ka akademiya» [Scientific notes of the National University «Ostroh Academy»]. № 2. S. 3-11. URL : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nznuoa/kisk/2010_2/1_ Bidiuk.pdf.
5. Zakharchuk N. V. (2008) Problema kul'tury ta mizhkul'turnoyi komunikatsiyi u filosofs'ko-sotsiolohichnomu aspekti [The problem of culture and intercultural communication in a philosophical and sociological aspect]. Visnyk Natsional'noho tekhnichnoho universytetu Ukrayiny «Kyivs'kyy politekhnichnyy instytut» [Bulletin of the National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute»]. № 3 (24). S. 174-178.
6. Kalmykova L.O., Kalmykov H.V, Lapshyna I.M., Kharchenko N.V. (2008) Psykholohiya movlennya i psykholinhvistyka [Speech psychology and psycholinguistics]. Kyiv: «Feniks», 245 s.
7. Fenya - azbuka ZEKA [Fenya is the alphabet of ZEKA]. Tsenzor.Net. URL : https://censor.net.ua/resonance/927/ fenya_azbuka_zeka_banditskorusskiyi_slovar
8. Mel'nychuk O.S. (ed.) (1985) Etymolohichnyy slovnyk ukrayins'koyi movy [Etymological dictionary of the Ukrainian language]. Kyiv: Nauk. dumka, № 2. 570 s.
9. Demchenko V. M. (2006) Ukrayins'ka budenna mova [Ukrainian everyday language]: monohrafiya [monograph]. Kherson: KHYUIKHNUVS, S. 180.
10. Bilodid I.K., Buryachok O.O. (1976) Slovnyk ukrayins'koyi movy [Dictionary of the Ukrainian language]. Kyiv: Naukova dumka, № 7. S. 724.
11. Mytropolyt Ilarion (1979) Etymolohichno-semantychnyy slovnyk ukrayins'koyi movy [Etymological-semantic dictionary of the Ukrainian language]. Vinnipeg, T.1. 365 s.
12. Mytropolyt Ilarion (1995) Etymolohichno-semantychnyy slovnyk ukrayins'koyi movy [Etymological-semantic dictionary of the Ukrainian language]. Vinnipeg, T.4. 557 s.
