CC BY
3174
PEDAGOGICAL SCIENCES / <<ШУШетУМ~^©У©Ма1>>#1Щ61)),2©2©
УДК 378.14
Бтявська Т. М.
Миколагвський нацюнальний утверситет шет В. О. Сухомлинського
DOI: 10.24411/2520-6990-2020-11860 ФОРМУВАННЯ ОРФОЕП1ЧНО1 КОПМЕТЕНЦП МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ В ПРОЦЕС1 МОВНО1 П1ДГОТОВКИ
Bilyavska T. M.
National University of V.O. Sukhomlynsky
FORMATION OF ORFOEPIC COMPETENCE OF future PRIMARY SCHOOL TEARCHERS IN THE
LANGUAGE TRAINING PROCESS
Анотацш.
У cmammi досл1джено проблему формування мовно'г' компетентностг майбуттхучителгв початково'г' школи на орфоетчному piemi в межах вищого навчального закладу. Вивчено вимоги, яш ставить сустльс-тво перед сучасним учителем початковог школи. Пpоаналiзовано вiдnовiднiсть piвня мовно'г' пiдготовки майбутнього вчителя сучасним запитам суспшьства. З 'ясовано причини порушення норм лтературног вимови у мовленш студентiв та визначено шляхи удосконалення piвня мовно'г' освти вiдповiдно до сучас-них вимог. Доведено значення правильно'г' вимови в контекстi формування яюсног професшног тдготовки майбутнiх фахiвцiв в галузi освти.
Abstract.
The article deals with the problem of forming the language competence of future students of elementary school at the pronouncing level within the higher educational institution. The requirements, which put society in front of modern teacher of elementary school, are studied. The correspondence of the level of linguistic preparation of the future teacher to the modern needs of society is analyzed. The article raised the problem ofpronouncing literacy ofprimary school teachers. We found the reasons ofviolation of literary speech pronunciation of students and the ways of improving the level of language education in accordance with modern requirements. We proved the importance of correct pronunciation in the context of qualitative training offuture specialists in education.
Ключовi слова: професшна освта, яюсть освти, мовна компетенттсть, орфоетчы норми, лте-ратурна вимова, майбутнш вчитель, початкова школа.
Keywords: professional education, quality of education, language competence, pronouncing norms, literary pronunciation, future teacher, elementary school.
Постановка проблеми. Не потребуе доведень, що наявшсть в мовi загальноприйнятих норм св1д-чить про високий рiвень и розвитку. Дотримання цих норм е одним iз показнишв ввдповщного рiвня мовно! грамотности Одними iз основних мовних норм, як е невщ'емною складовою культури мов-лення, е орфоешчш норми. Оволодшня нормами ль тературно! вимови - одна з умов яшсно! професш-но! тдготовки майбутшх педагопв. «Орфоетчш норми мають велике суспшьне значення, осшльки саме завдяки правильнш вимовi мова стае зручним засобом стлкування. Дотримання норм литературно! вимови е одним iз показнишв загально! культури особистосп, створюе необхвдш передумови для ефективного користування лгтературним мов-ленням у рiзних сферах сустльно! практики - в1д побуту до заклащв освгти, науки, культури, державного управлшня» [1, с. 114]. У цьому контексп ва-жливим сьогодш видаеться дослвдження питання рiвня орфоеп1чно! грамотносп майбутшх учителiв початково! школи, яш формуватимуть мовну компетенттсть учшв. Водночас досить актуальним е також вивчення проблеми формування мовно! ком-петентносп безпосередньо й майбутшх учителiв початково! школи. В1домо, що цю ключову компе-тентнiсть варто дослвджувати на рiзних мовних рь внях. Однак не викликае сумнiвiв, що орфоепчний
рiвень посвдае одне iз провщних мiсць у якiснiй професiйнiй шдготовш майбутнiх фахiвцiв.
Варто зазначити, що у наш час вщбуваеться посилення уваги до мовно! освiти вчителiв. Вiдомо, що з 2018 року в нашш кра!нi ввдбулись докоршш змiни. Розпочато впровадження концепцi!' «Нова укра!нська школа». Фундаментальною вдеею ше! концепцi! е те, що найбшьш успiшними на ринку працi будуть фахiвцi, як1 вмiють ставити мету та до-сягати !!, навчатися впродовж життя, ствпрацю-вати в команд!, можуть критично мислити, спшку-ватися в багатокультурному середовищ1, володии сучасними технологиями.
Аналiз актуальних дослвджень. Питання ви-вчення формування мовно! компетентносп на ор-фоепчному р1вш майбутшх учител1в початково! школи варто розглядати в педагог1чному, лшгв1сти-чному та л1нгводидактичному аспектах. Так, проблему компетентшсного п1дходу в освт дослщжу-вали так1 вчен1, як-от: (Б1б1к Н., Ващенко Л., Ермаков I., Локшина О., Савченко О., Пометун О., Овчарук Л., Рашкевич Ю., Хомський Н., Хутор-ський А. та 1нш1). Питання щодо орфоетчних норм та причин !хнього порушення висв1тлено у працях в1тчизняних мовознавц1в (Бондар О., Горпинич В., Ермоленко С., Лобода В., Микитин М., Погр1бний М., Тоцька Н., Фащенко М.). У контексп реал1зац1!' компетентшсно! парадигми сучасно! мовно! освгти
<<ШУШетиМ~^©У©Ма1>#1Щ61)),2©2© / PEDAGOGICAL SCIENCES
у вищш школi важливими е розвiдки вщомих укра-!нських лiнгводидактiв (Бiляева О., Пентилюк М., Климово! К. та шш1). Однак попри те, що все ж ю-нуе низка сучасних розвщок щодо формування мовно! компетентностi майбутнiх фахiвцiв в галузi освiти, проте вкрай мало дослвджена саме проблема орфоешчно! грамотносп майбутнiх учителiв поча-тково! школи.
Мета статтi - дослiдити питання формування орфоешчно! грамотностi майбутнiх учителiв поча-тково! школи як невщ'емно! складово! яшсно! мовно! подготовки.
Методи досл1дження. У дослiдженнi застосо-вано теоретичнi та емпiричнi методи. У межах тео-ретичних методiв здiйснено аналiз i синтез лтгера-тури з дидактики, лiнгводидактики, з укра!нського мовознавства; аналiз державних докуменлв у га-лузi мовно! освгти; аналiз обсягу i змiсту шдручни-к1в та навчальних посiбникiв з укра!нсько! мови для студентiв педагопчних спецiальностей вищих навчальних закладiв; аналiз усного мовлення майбутшх учителiв початково! школи; аналiз i синтез передового досвiду роботи науковщв, викладачiв фь лологiчних дисциплш педагогiчних факультетiв вищих навчальних заклащв. За допомогою емпри-чних методiв проведено усне опитування студентiв, штерв'ювання, анкетування та тестування.
Виклад основного матерiалу. Дослiдження проблеми формування орфоетчно! грамотностi майбутнiх спецiалiстiв вимагае висвгтлення лшгвь стично! складово! цього питання. Так, термш «ор-фоешя» в сучасному мовознавствi вживають у двох значеннях: по-перше, це роздiл науки про мову, що вивчае правила лпературно! вимови; по-друге, це сукупшсть норм лпературно! вимови. Правила украшсько! орфоепи визначено вiдповiдно до законо-мiрностей фонетично! системи укра!нсько! лпера-турно! мови. Вони ввдбивають звуковi змiни в мов-ленневому потоцi, регулюють вимову звуков, звукосполучень у певних фонетичних позицiях. Ва-рто зазначити, що сучаснi орфоешчш норми скла-дено на швденно-схвднш дiалектнiй основi (зок-рема, здебтшого вони вiдповiдають середньонад-днiпрянському говоров1). Однак сучаснi орфоепiчнi норми ввддзеркалюють також особливостi вимови й шших дiалектiв. Мовознавцi стверджують, що «орфоешчш норми характеризуются великою стшш-стю» [1, с. 114]. Проте вони можуть поступово змь нюватися та удосконалюватися вiдповiдно до змш i вдосконалень фонетично!, особливо лексично! та граматично! систем мови. Норми лггературно! вимови висвiтлено в навчальних поабниках та шдру-чниках iз сучасно! укра!нсько! лiтературно! мови [3; 6]. Тому основне завдання майбутшх спещалю-тiв знати !х i, головне, дотримуватися у процеа сш-лкування. Важливим моментом е також сформу-вати розумiння у майбутшх учителiв, що в процеа професшно! дiяльностi варто удосконалювати сво! знання вiдповiдно до змiн, яш ввдбуваються в мовi, зокрема й в орфоепи. У цьому контекст важливо наголосити на тому, яке значення мае лiтературна вимова в педагопчнш дiяльностi. По-перше, унор-
75
мованiсть вимови - це важлива ознака усного лпе-ратурного мовлення. Тут лопчно порiвняти зi зна-ченням орфографiчних норм щодо писемно! форми лiтературно! мови. По-друге, лиературна вимова -зразкова вимова, нормалiзована, а значить це вимова, яка не мае просторiчних, дiалектних та сур-жикових ознак. Така вимова - це важливий показ-ник загально! культури людини, а особливо вчителя початково! школи, який закладатиме основи правильно! вимови учнiв.
У результата дослiдження (усного опитування студентiв, штерв'ювання) можемо зазначити, що у мовленш сучасних студенпв спостерiгаемо чис-ленш вiдхилення вiд орфоепiчних норм. Тому важливим видаеться з'ясувати причини порушення цих норм. Найбiльш вагомою причиною цього е вплив дiалектного оточення. Результати дослвдження за-сввдчують, що бiльше порушень спостерiгаемо серед студешв, як1 проживають не в шсп, а в сшьсь-к1й мiсцевостi. Так, у дослщженш брало участь 90 студентiв I, II та III курсiв денно! форми навчання спецiальностi «Початкова освгга» (м. Микола!в). Серед них 45 студенпв, як1 проживають у шел, та 45 студентiв, як1 проживають у сшьсьшй мюцево-стi. За результатами дослвдження маемо такi показ-ники: 1) серед студентiв, що проживають у мютг рь вень А (90 - 100 балiв) - 5 %; рiвень В (80 - 89 ба-лiв) - 15 %; рiвень С (65 - 79 балiв) - 35 %; рiвень Д (55 - 64 бали) - 35%; рiвень Е (50 - 54 бали) - 10 %; 2) студенти, яш проживають у альсьшй мюце-востi: рiвень А (90 - 100 балiв) - 0 %; рiвень В (80 - 89 балiв) - 17 %; рiвень С (65 - 79 балiв) - 32 %; рiвень Д (55 - 64 бали) - 38%; рiвень Е (50 - 54 бали) - 13 %;
Наслiдком неправильно! вимови е вплив бли-зькоспорiднено! мови. Якщо в захiдних регiонах Укра!ни актуальним е вплив польсько! мови, то в пiвденних i схiдних регiонах, безумовно, росшсь-ко!. Загалом явище росiйсько-укра!нсько! мовно! штерференци ввдбито не тiльки в мовленш студенпв, а й школярiв, учителiв шк1л та навiть виклада-чiв вищих навчальних закладiв. Так, спостертаемо так зване «акання». Зпдно з укра!нськими орфоеш-чними нормами (на ввдмшу вiд росiйських) голос-ний [о] як в наголошенш, так i в ненаголошенiй по-зицi! не наближаеться до [а]. Нормативним в укра-!нсьшй мовi е така вимова: м[о]локо, в[о]да, д[о]дому, г[о]лова (не вимовляемо [оа]). У росшсь-к1й мовi вiдповiдае нормi iнший варiант: олень -[а]лень, опоздать - [а]п[а]здать, сорока - с[а]рока, молоко - м[а]л[а]ко. Натомiсть ненаголошений [о] в укра!нсьюй мовi за правилами може наближатися до [у] перед складом iз наголошеними [у] або [Г]: к[оу]жух, з[оу]зуля с[оy]бi'.
Вiдповiдно до укра!нських орфоепiчних правил дзвшкий приголосний в кiнцi слова та складу вимовляемо дзвшко: ду[б], ст[г], моро[з], кни[ж]ка. У росiйськiй мовi навпаки дзвiнкi приго-лоснi в кшщ слова оглушуються: стол[п] - столб, сне[к] - снег, рука[ф] - рукав. Так1 протилежностi у вимовi двох мов призводять до численних порушень у мовленш студенпв. Такий тип помилок на-
76 PEDAGOGICAL SCIENCES / <<Ш11ШетУМ~^©УГМа1>#1Щ65)),2©2©
лежить до фонологiчних вимовних помилок. Поми-
лки такого типу не тшьки спотворюють нормати-вну вимову, а й спричинюють неправильне розу-мiння слова. Наприклад, слово гриб вимовляемо за нормами - гри[б]. Якщо порушити норми, отриму-емо слово з шшим значениям - гри[п] (хвороба).
В украшсьшй орфоепп розрiзняють звуки [г] (гортанний, щiлинний) та [г] (задньоязиковий, про-ривний). Як i iншi звуки, вони здатнi диференцш-вати лексичне значення певних слiв: гнт (утиск) -Ттт (у свгчцг), грати (на скрипцг) - Трати (зал1зн1). Тому майбутньому вчителевi необхвдно не тiльки знати особливостi вимови цих звуков, дотримува-тися !х у мовленнi, а й умгга пояснити школярам !хне значення у розмежуванш рiзних слiв. Однак спостертаемо, що внаслiдок впливу росiйсько! мови проривний звук [г] вимовляють не пльки в тих словах, де це ввдповвдае нормi (Танок, тудзик, Тава, Тринджоли, Трати, Трунт тощо), а й в шших, як не вживаються з цим звуком (говгр, геро'1, гра-ються, грге тощо). Найбшьш поширеною е ця проблема саме серед студенпв, як1 проживають в мiстi. Крiм цiе! причини, iснуе ще й шша. Варто зазна-чити, що лггеру г взагалi було вилучено з алфавiту (з 1933 року до 90-х рошв цiе! лиери не було в ук-рашськш абетцi). Це позначилося на сучаснш нор-мативнiй вимовi цього звука. Тобто, у тих словах, де е нормативною вимова звука [г] (аТрус, ТелТо-тати, Тедзь), вимовляють [г].
Пвд впливом росшсько! мови пом'якшують у вимовi шиплячий приголосний [ч]: ш[ч], ш[ч], [ч]ому, [ч]ого, кур[ч]а. Згвдно з орфоетчними нормами укра!нсько! мови шиплячi приголоснi [ж], [ч], [ш] вимовляемо твердо. Тому нормативною буде така вимова: ш[ч], пi[ч], [ч]ому, [ч]ого, кур[ч]а. Проте варто зауважити, що щ приголоснi можуть бути пом'якшеними перед [i]: [ж]шка, гру[ш]^ [ч^тко. З ще! ж причини спостертаемо ввдхилення вiд норми у вимовi звука [р]. Так, за укра!нськими нормами цей звук у шнщ слова та складу вимовляемо твердо: лка[р], буква[р], секрета[р], пов^р]те. Однак на зразок росiйсько! вимовляють: лжа[р], буква[р], секрета[р], пов^р']те.
Порушення правил вимови також спричинено впливом правопису. Часто школярi та студенти на-магаються у вимовi копшвати написання слiв. Наприклад, слова смгеться, смгешся, бавишся, братство, вимовляеться вимовляють так, як i пишуть. Проте ввдповвдно до орфоепчних норм варто вимо-вляти так: [см'уец':а], [см'уес':а], [бави^а], [брац-тво], [виемоул'а]ец' :а]. Крiм цього, внаслвдок графь чного впливу спостерiгаемо окрему вимову звукiв [д], [з] та [д], [ж] на мющ африкат [дз], [дж]. Причиною цього е позначення !х на письмi двома буквами. Тому за укра!нськими нормами маемо вимов-ляти слова дзвт, джмшь, дзвякнути, джбан, дзиТа: [дзв'ш], [джмш], [дзв'аKиутиe], [джбан], [дзига]. Вiд-повiдно майбутнi вчителi повиннi не тiльки знати щ правила вимови, а й дотримуватися !х у своему спi-лкуванш. Однак е випадки, коли сполучення лiтер дж та дз позначають два звуки. Це в1дбуваеться за умови, коли вони належать до рiзних морфем. Так, у словах типу пгдземелля, тдзахисний, тдзаголовок
сполучення дж та дж позначатимуть окремi звуки. Тому доречним тут буде запропонувати студентам низку вправ, де потрiбно розподшити слова з бук-восполученнями дж та дз на двi групи: перша група - буквосполучення, як1 позначають один звук; друга група - буквосполучення, що позначають два звуки.
У мовленш студенпв, зокрема мешканщв мi-ста, можемо визначити ще один тип помилок. По-милки такого типу належать до фонетичних вимовних помилок i полягають у неправильному викори-станш варiацiй фонем. Так, укра!нська орфоепя допускае вимову приголосного [т] з наближенням до [ц] за умови, якщо [т] сто!ть пiсля [с] у словах типу стта [с'тц1на] аборадють [рад'ю'т4']. Проте у таких словах, як життя i тшо наближення приголосного [т] до [ц] е порушенням укра!нських ор-фоепiчних норм. Тому не можна вимовляти: життя [жиетц' а] або тшо [т^шо].
Таким чином, у мовленш сучасних студенпв можемо констатувати численнi вiдхиления в1д ор-фоепчних норм украгнсько! мови, як1 насамперед пов'язаш з вiдповiдною сферою стлкування, впливом iншо! мови, просторiччя, дiалектiв, орфографil та й, найголовшше, недостатнiм знанням вимовних норм. У цьому контекстi постае логiчне запитання: чому маемо такий рiвень знань серед сучасно! мо-лодi? Адже не так1 вимоги ставить суспшьство щодо майбутнього вчителя початково! школи.
Студенти спецiальностi «Початкова освiта» вивчають матерiал щодо орфоепiчних норм сучасно! укра!нсько! мови в межах курав «Сучасна укра-!нська лпературна мова з практикумом» (роздiл «Орфоетя») та «Укра!нська мова (за професшним спрямуванням) (тема: Мовнi норми). Ввдомо, що зг1дно з новими тенденщями, упродовж дек1лькох останнiх рок1в вщбуваеться значне скорочення ау-диторних годин. Значну частину матерiалу (приб-лизно 70 % ввдсотшв) за робочими програмами ро-зподiлено на самостшне опрацювання. Тому, як правило, роздш «Орфоепiя» пропонують на само-стшне опрадювання. Однак не викликае заперечень теза про те, що саме орфоешчш норми варто було б вивчати в межах аудиторно! роботи. Зокрема, важ-ливим е опрацювання матерiалу саме на лекцп, де студентам грунтовно висвiтлили б теоретичну скла-дову ще! важливо! теми. Також не меншо! вартостi мають i практичш заняття, на яких необхвдно засто-совувати рiзнi види робiт та завдань щодо вироб-лення орфоетчних навичок студентiв. Важливою в цьому контексп е та мовна атмосфера, у якш про-ходитиме практичне заняття. Тут, актуальним е ви-користання аудю та вiдеозаписiв, унасл1док чого студенти слухатимуть зразки нормативно! вимови. Необхвдно також пропонувати тестовi завдання, рь знi запитання щодо перевiрки знань теоретичного матерiалу з цiе! теми. Крiм цього, варто урiзноманi-тнювати практичну роботу та пропонувати за-вдання наступного характеру: 1) запишiть слова фонетичною транскрипцiею (використання фоне-тично! транскрипцi! дае можливiсть вiддзеркалити у письмовш формi вимову того чи шшого звука,
<<шушетим~^©и©ма1>#«61)),2©2© / PEDAGOGICAL sciences
складу, слова чи цшого тексту); 2) вадпранюйте ви-мову зазначених сл1в; 3) зробиъ ввдеозапис най-бшьш досконалого вар1анта вимови, який вадповь датиме чинним орфоетчним нормам; 4) запишгть слова фонетичною транскрипшею та з'ясуйте, у яких позишях вщбуваеться наближення [о] до [у], [е] до [и], [и] до [е]; 5) запишггь слова у дв1 колонки: т1, в яких звуки вимовляемо чгтко, т1, де певш звуки вимовляемо з наближенням; 6) слова, як подано у фонетичш транскрипцп, записати орфограф1чно; 7) зазначте, який фонетичний запис сл1в вщбивае но-рмативну вимову; 8) установить вадповадшсть м1ж к1льк1стю букв та звуков у поданих словах; 9) записати слова, яш ви вживаете у своему мовленш, 1 яш викликають у вас сумшви щодо нормативно! вимови (правильшсть вимови перевiрити за орфоет-чним словником); 10) прочитати слова та розподь лити !х за вадповадними нормами вимови. Кр1м цього, не менш ефективною також е робота з1 словниками. Студенти повинн1 знати вадповадш лекси-кографiчнi джерела, та використовувати !х в пода-льшш педагогiчнiй д1яльност1 [2; 6].
Висновки та перспективи подальших нау-кових розввдок. Таким чином, щоб реалТзувати вс1 види ро61т та зазначених завдань, необидно щонай-менш одне лекцшне та одне практичне заняття з теми «Орфоепiя». В1дпов1дно до чинних робочих програм вивчення ще! теми вiдбуваеться або в межах опрацювання шших тем або взагалi винесено на самостiйне опрацювання. Не викликае сумн1в1в, що саме зразки правильно! вимови можна почути в процесi фахового спшкування, а виробити вадповь дш ум1ння, навички п1д час вадповадно! аудиторно! роботи. Самостiйне ж опрацювання ще! теми вкрай мало сприятиме формуванню в1дпов1дного р1вня знань.
Необидно зауважити, що орфоепiя безпосере-дньо пов'язана з вченням про звукову систему мови, тобто фонетикою. Водночас орфоепiя тюно пов'язана й з акцентолопею (розд1л мовознавства, який вивчае норми наголошення сл1в). Тому фор-мування мовно! компетенцi! на орфоетчному р1вн1 може вiдбуватися за умов грунтовного вивчення зазначених мовних роздшв.
Сьогодн1, коли актуальним е питання форму-вання мовно! компетентносл майбутнього вчителя,
77
досить гостро постае проблема орфоепiчно! грамо-тносп майбутнiх фахiвцiв. Адже не викликае сум-н1в1в, що орфоепiчна компетенщя е складовою фа-хово! мовно! тдготовки майбутнiх педагогiв. В1-домо, що мовна компетентшсть вчителя не визначаеться тшьки цiею складовою. У цьому кон-текстi варто зазначити, що важливим е також фор-мування мовно! компетентностi на вах мовних р1в-нях, зокрема фонетичному, лексичному, фразеоло-г1чному, морфолог1чному та синтаксичному. Однак орфоепiчна грамотнiсть е чи найважлившою озна-кою професшного мовлення вчителя.
Вивчення питання формування мовно! компе-тентностi майбутнiх учителТв початково! школи (на орфоепiчному р1вш) потребуе 61льш грунтовного дослiдження. Адже сьогодш, як н1коли, сусп1льство вимагае професшного вчителя, який вадповадатиме вам вимогам сучасностi.
Список лiтератури
1. Бондар О. I. Сучасна укра!нська мова: Фонетика. Фонолог1я. Орфоетя. Графiка. Орфографiя. Лексикологiя. Лексикографiя : навч. пос16н. / О. I. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружи-нець. - К. : ВЦ «Академiя», 2006. - 368 с. (Альма-матер).
2. Орфоетчний словник укра!нсько! мови: [у 2 т.] / [уклад. : М.М. Пещак та ш]. - К. : Довiра, 2001. - Т. 1. - 955 с.; Т. 2. - 918 с. - (Словники Ук-ра!ни).
3. Плющ М. Я. Сучасна укра!нська лгтерату-рна мова: пвдручник / М. Я.Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ш.; ра ред.. М. Я. Плющ. - [5-те вид., стер]. - К. : Вища шк., 2005. - 430 с.
4. Пометун О. I. Дискуая укра!нських педа-гопв навколо питань запровадження компетентнiс-ного падходу в укра!'нськiй осв1т1 / О. I. Пометун // Компетентшсний шдхвд у сучаснiй осв1т1: свгтовий досв1д та укра!'нськi перспективи. - К. : «К1.С.», 2004. - С. 66-72.
5. Рашкевич Ю. М. Болонський процес та нова парадигма вищо! осв1ти: монографiя / Ю. М. Рашкевич. - Льв1в : Видавництво Льв1всько! пол1-техшки, 2014. - 168 с.
6. Укра!нська мова. Енциклопедiя / [редкол. : В. М. Русашвський О. О.Тараненко, М. П. Зяблюк та ш]. - К. : Укра!нська енциклопедiя, 2004. - 1038с.
