CC BY
19Кореляц1йн1 зв'язки Mix морфолопчними ктькюними ознаками г1брид1в капусти бтоголовсн [Brassika oleraceae L var. capitata [I__) Alba DC.j
H.B. Майстер,
завщувач, сектора овочевих зеленних i баштанних культур Украшський ¡нститут експертизи сортш рослин
УДК: 631.526.32:635.34
%ореляцшш ¿в 'я$ки Мхж МорфологкшМи щлъщсшШ о^накдМи г1бриШ капусти бшоголо&ог förassifca oteraceae L. ar. capitata (L.)Mßa ЮС)
Проведено анал'\з нацюнальних сортових pecypcie капусти бшоголово! за групами стиглосл. Розкрито i науково обфунтовано кореляцмш зв'язки юлыасних ознак продуктових оргамв г'\брид\в капусти бшоголово!(Brassica oleraceae L var. capitata (L.) alba DC.) за щентифкацИморфолопчних ознак.
lüiiOHOBi слова:
капустабтоголова, пбрид, група стиглосл, продуктовий орган, щты-нсть головки, ознака кшькюна,
маса головки, д1аметр, коефМент кореляци.
Постановка проблеми.
Сучасы ринков1 умови, зумов-леш тенденцию зростання ц1н на пальне, добрива \ за-соби захисту рослин та ви-мог споживача до якосл сть-ськогосподарськоУ продукци, ставлять перед науковцями завдання щодо створення та використання сорт1в ¡з висо-ким адаптивним потенц1алом \ розроблення моделей енер-гозбер1гаючих технолопй ви-рощування, зокрема, зональне формування сортименту висо-копродуктивних адаптованих сортш капусти бтоголовоУ, частка якоУ становить п'яту части ну площ1, зайнятоУ овоче-вими. В останы роки теж про-слщковуеться тенденцт щодо зниження врожайност1 та вало-вихзбор1в капусти бшоголовоУ, яка пояснюеться об'ективними та суб'ективними причинами, а саме: вщсутнютю науково об-
фунтованих зональних технолопй вирощування капусти 61-логоловоУякдля продовольчих, так\ для насшних цшей, рефор-муванням товарного виробни-цтва й насшництва овочевих. Тому постановка проблеми зу-мовлена пошуком резерву роз-ширення сортименту капусти бшоголовоУ тзньостиглих сор-тш, пщвищення и врожайност1 та здешевлення виробництва з1 збереженням цшних, влас-тивих сорту, ознак, бюжмнних показниюв \ смакових якостей товарноТ продукци. Анал1з лте-ратурних джерел показав, що спостер1гаються онтогенетичы процеси формування потенцга-лу продуктивное^ та основних бюх1м1чних показниюв товарноУ продукци капусти бтоголовоТ.
Капуста бтоголова - двор1ч-на, трав'яниста, перехресноза-пильна, холодостмка, волого-любна та св1тлолюбна культура
[1], вУкраУн1 етрадицмноюово-чевою рослиною. Щороку до Державного реестру сортш рослин, придатних до поши-рення в УкраУн, вносять нов1 сорти (пбриди) вказаного бота-ннного таксону [2]. Фермери, як\ вирощують капусту бтого-лову, надають перевагу пбри-дам, оскшьки вони врожайы, стмм проти хвороб \ шкщниюв, скорости гл1, дружно дозр1вають пор1вняно з сортами.
Методика I методи до-слщжень. Пол ьов1 досл1дження з ¡дентифкацп морфолопчних ознак вегетативних \ генера-тивнихоргаыв пбрид1в капусти бшоголовоУ р1зних груп сти-глост1 протягом 2009 - 2010 рр. проводили на дослщних полях ЛуцькоУ \ ЧеркаськоУ держав-них сортодослщних станцм Державно!' системи з охорони прав на сорт рослин. Комплекс польових \ лабораторних
ЕКСПЕРТИЗА COPTIB РОСЛИН
Кореляц1йнп зв'язки mí>k морфолопчними ктьюсними ознаками пбрид1в капусти бтоголовсн [Brassika oleraceae L. var. capitata [I__) Alba DC.)
досл1джень проводили за чин-ними методиками, а оаме: Методики дослщноТ справи в овоч1вництв1 та баштанництв1 [3], Методики проведения екс-пертизи copTie капусти бтоголовоТ з визначення критермв
BiflMÎTHOCTi, однор1дност1 i
стабтьност1 [4] та ушфкова-ними методиками CPVO, UPOV та BIP.
Об'ектом i предметом польо-вих досл1джень з ¡дентиф1каци капусти бтоголовоТ були hobî пбриди таких груп стиглостк ранньостиглi
- Kmarper F-,
- Гард1ан F-,
- Експрес F,
середньостиглi
- Чамп Ft
- HaoMi
- Хонка F!
шзньостиглг.
- Фурюс Ft
- Фундаш F,
- Р1екшн Ft
Сорти групували за най-вщм1тшшими морфолопчними ознаками. Для групування copTie використовували ознаки, яга, як вщомо, не варюють або дуже слабко варюють у межах сорту. Ui ознаки використовували окремо або у комбЫаць ях з ¡ншими. Для групування пбридв капусти бтоголовоТ використовували таю морфо-лопчш ознаки: головка: форма поздовжнього розр1зу; flia-метр; щтьнють; рослина: час збиральноТ стиглостк
Результати досл1джень. У Державному peecTpi coptîb рослин, придатних до поши-рення в Украшу перебувае 185 (пбридщ) сортш капусти бтоголовоТ, серед них 131 - ¡но-земноТ селекци, 54 - вп"чизня-hoï. Слщ зазначити, що сорти (пбриди) в1тчизняноТ селекци краще адаптован1 до умов ви-рощування, проте поступають-ся пбридам ¡ноземноТ селекци
за продуктивнютю товарних головок та бюхЫчними по-казниками якостк Абютичы й бютичы чинники середови-ща мають неабиякий вплив на рют, розвиток \ врожайнють капусти бтоголовоТ. Фенотип капусти бтоголовоТ акумулюе змЫи довктля мшливютю пев-них ктькюних ознак рослин, а через них змшюе стмкють до впливу бютичних \ абютичних чинниюв, що вщбиваеться на р1вн1 врожайносп та якост1 продукций
Господарсько щнними показ никам и пбрид1в капусти бтоголовоТ е маса головки, щтьнють, товарнють, бюжмн-ы показники: вмют сухоТ речо-вини, сума цукр1в, в1тамш С та смаков1 якостк
Збирали врожай пбридю у фаз1 техычноТ стиглост1 головок. За збирання вим1рюва-ли даметр \ висоту товарних головок, листюв, стебел. За морфолопчного опису головок капусти бтоголовоТ доведено, що для кожноТ групи стиглост1 притаманна вщповщна форма головок: для ранньостиглоТ
- овальна, середньостиглоТ -округла, тзньостиглоТ - округло
- плеската.
Формування головок тюно пов'язанез юльгастю листюв, яю беруть участь у формотворчих процесах. Спостереженнями пщтверджено, що формування головок вщбувалося вщповщно до елтсощу обертання, що дае змогу застосувати його вщо-му геометричну обертання для розрахунку об'сму, викорис-товуючи в подальшому ц1 дат, як пром1жн1 для визначення щшьност1 головок. Визначали ¡ндекс форми головок, Тхнш об'ем розрахунковим методом, масу - ваговим методом зточнютю до 0,01 кг.
Розрахунок об'ему головок (V) проводили за апроксима-
цюю до елтсоТду обертання за формулою: V= 1/6 х д х а х в, д-висота а-даметр меншоТ oci елтсоТду (головки капусти бтоголовоТ), в - д1аметр його бтьшоТ oci. Щтьнють головок капусти бтоголовоТ визначали стввщношенням ТТ маси до об'ему.
Р1вень урожайное™ капусти бтоголовоТ tícho пов'язаний з масою головки. Бона залежить вщ густоти та p¡bhom¡phoct¡ розм1щення рослин на площк Maca головки у дослщжуваних пбридт становила вщповщно для групи стиглостк ранньостигл!: 1,25 ± 0,37; середньостигл!: 2,43 ± 0,67 i п1зньости-mi: 3,94 ± 0,41 кг. Коефщюнт регресп i вар1анта стабтьност1 у межах окремих груп стиглос-tí для пбридв капусти бтоголовоТ ¡стотно не змшювалися. Параметри важливих ктькю-них ознак продуктових оргашв пбрид1в капусти бтоголовоТ наведено у таблиц.
Maca товарно! головки, кг: HIP05 Ранньостигл! -0,37 Середньостигл i - 0,67 n¡3hboctnm¡ - 0,41
Урожайнють, т/га: Н1Р05 Ранньостигл! -16,07 Середньостигл! - 22,93 n¡3HbocTnm¡ - 23,60
Основним напрямом у селекцм капусти бтоголовоТ е господарсько цшш ознаки пщ-вищення продуктивное^ coptíb (пбрид1в). Для цього викорис-товують кореляцтш зв'язки м1ж юльюсними морфолопчними ознаками продуктових оргаыв. У пбрид1в капусти бтоголовоТ найтюыший корелящйний зв'язок вщм1чено м\ж масою товарно!' головки (X) i врожай-нютю (Y). Якщо X та Y- випад-kobí величини з математичним спод1ванням цхта Цу. 1хн1й кое-
Кореляц1йы зв'язки míx морфолопчними ктькюними ознаками г1брид1в капусти бтоголовсн [Brassika oleraceae L var. capitata [I__) Alba DO.)
Кшькюш морфолопчш ознаки товарних головок пбрид1в капусти бшоголово'Г
(середне за 2009 - 201 Орр.)
Таблиця
Пбрид, F, Кшьмсш ознаки головки
висота, см д1аметр, см маса, кг щшьшсть урожайнють, т/га
Ранньостигти
Кшагрег середня (16-20) середн1й (16-25) 0,88 нещшьна 44,6
rapfliaH коротка <15 короткий <15 1,62 середня 68,7
Експрес середня (16-20) середнм (16-25) 1,25 середня 57,3
Середньостигл1
Чамп коротка <15 короткий <15 2,43 щшьна 88,3
HaoMÍ коротка <15 середтй (16-25) 1,76 середня 72,4
Хонка коротка <15 середшй (16-25) 3,10 щшьна 106,8
ГНзньостигл1
Фурюс середня (16-20) середнш (16-25) 3,53 середня-щшьна 152,1
ФундакЫ середня (16-20) середнм-великий 3,94 щшьна 160,3
PiemiH коротка-середня великий 4,35 щшьна-дуже щшьна 187,5
фщюнт кореляцм позначаеться як р(Х, Y) i доршнюе:
_E((X-jux)(Y-iux)) ох. aY
Cov(X, Y) - ковар1ац1я величин X та Y ох, oY- стандартне вщхилен-
ня величин ХтаУ[5]. Чим вищий коефМент кореляцм, тим вищий Ухшй ге-нетичний взаемозв'язок. Для дослщжуваних нами пбридш
залежно вщ групи стиглосгп вш становив: ранньостигл1 - 0,94; середньостигл1 - 0,96, гпзньос-тигл1 - 0,99. Коефщюнт кореляцм характеризуе ступшь прямого взаемозв'язку м1ж двома спшзапежними ознаками (маса головки, врожайнють).
Мала величина кореляцм вказуе на незалежний характер успадкування ознак. Загалом урожайнють капусти бтоголо-воТ зумовлена масою, врожай-нютю \ щтьнютю головок.
Висновки. Урожайнють п-брид/'в капусти б'ШОГОЛОВО! ycix труп стиглосл зумовлена масою товарних головок, яка становила: ранньостигл1: 1,25 кг ± 0,37; середньостиглп 2,43 кг ±0,67 i ni3HbOCTnmi: 3,94 кг + 0,41.
Найвищий кореляцмний зв'я-зоквщм/'чено míx масою товарних головок i врожайнютю у тзньостиглих пбрид1в капусти б'шоголово)', числове значения якого наближаеться до 1,0.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Бюлопчн1 основи овочтництва. / За редакцию О. Ю. Барабаша. - К: Арютей, 2005. - 252 с.
2. Державний реестр сорлв рослин, придатних для поширення в УкраМ. / За редакцию В.А. Хаджи-матова. - К: TOB «Алефа», 2010. - 246 с.
3. Методика дослщноТ справи в овоч1вництв1 i баштанництвк /За редакщею Г. Л. Бондаренко, K.I. Яковенка. -X.: Основа, 2001. - С. 11-19, С. 220, 223.
4. Методика проведения експертизи сортт на вщмп"нють, однорщнють та стабшьнють (ВОС) (овочев1, баштант культури та картопля): Офщ. бюл. Охорона прав на сорти рослин. - К.: Алефа, 2004. - Вип. 1, ч. 2. - С. 12-19.
5. Доспехов, Б. А. Методика полевого опыта. / Б. А. Доспехов. - М.: Колос, 1965. - 422 с.
