CC BY
7Кореляцiйнi зв'язки млж кiлькiсними ознаками у капусти савойськоТ (Brassika olleccae L. var.sabauda Lizg) i червоноголовоТ (Brassika olleccae L. convar. capitata (L.) Alef. var. capitata L. f. rubra (L.) Thell)
О.Я. Жук,
доктор сльськогосподарських наук 1.О. Федосш,
кандидат сльськогосподарських наук
О.1. Волошина,
кандидат
сльськогосподарських наук Нацюнальний университет бюресурав i природокористування Украни
УДК 519.233.5:635.341:635.343
%оргляцшш з^язки Мхж кгль-щсшШ озшкаШ у к&пусти савойськрг(Вш51ка oleccae L. varsabauda Liza) i червоноголо-eoi(Brassifca olleccae L. convar. capitata (L.) Alef. var. capitata L. f. rubra (L.) Thell)
Представлен1 результаты досл1джень кореляцйного анал1зу у капусти савойськоТ та червоноголовоТ copmie i г1брид1в, пропонованих для вирощування в умовах Л^остепу УкраТни, перспективных для збльшення виробництва та розширення асортименту овочевих культур, полпшення 'Тх якостi. Проаналiзовано прямТ та оберненi кореляци мж кльксними ознаками. Видлено кращТ зразки у капусти савойськоТ:у ранньостиглй груп г'брид Dafni F1, у середньо-стиглй груп сорт Чiфтейн савой, у груп середньоп'внх сорт'в Вертю 1340, у груп шзньо-стиглих гiбрид Saga F1 RS. У капусти червоноголовоТ мщна кореляцйна залежнсть була у груп середньостиглихсорту Олена,у груп середньоп'внЫ сорт'в Гако 741, Калiбос, Дауеррот, у груп Ызньостиглих сорт'в Млана, Лангендейкер, Лангендейкер ред, Гранат, Поздняя красавца, Макслла та у гТбридТв Ауторо F1 та Фуего F1.
Ключовi слова:
капуста савойська, капуста червоноголова, коефщент кореляци, висота рослин, юльюсть листов, дiаметр
головки, маса головки, щтьысть.
Вступ. Важливим завданням агропромислового комплексу УкраТни е полтшення забезпе-ченням населення продуктами харчування, у тому чист ово-чевою продукщею. Серед овочевих культур понад 20% площ займають капустян рослини. Зважаючи на висок поживы та лкувальы властивост рiчне споживання капусти становить не менше 30 кг на людину [1].
У сучасний перюд в УкраТн ви-рощують 9 видiв капусти [2]. Серед них е досить цЫы у харчово-му та бiохiмiчному вщношены, до яких належать капуста савойська (Brassica sabauda Lizg) та капуста червоноголова (Brassica capitata Lizg. var rubra). Смаковi якост^ поживысть та вмiст втамУв i макроелемен^в роблять тх ко-
рисними продуктами харчування. Кр1м зазначених елеменпв, ц1 види капусти м1стять орган1чн1 кислоти, ферменти, прчичы та воскопод1бн1 речовини, п1гмен-ти. 1з м1неральних речовин най-бшьше м1ститься кал1ю, кальц1ю, магн1ю, зал1за, фосфору та с1рки. В цшому, за б1ох1м1чним складом дан1 сорти капусти ц1нн1ш1, н1ж сорт бшоголовоТ [3, 4].
Ц1нний б1ох1м1чний склад капусти савойськоТ I червоноголовоТ поеднуеться з вищою моро-зост1йк1стю та посухост1йк1стю пор1вняно з бшоголовою. 1хн1 молод1 рослини витримують ко-роткочасн1 приморозки до м1нус 3-5 °С, а доросл1 - до мшус 78 °С. Окр1м того, капуста савойська стмюша проти шк1дник1в I хвороб [5].
З метою тдвищення врожай-ност1 та товарност1 головок ство-рюються нов1 сорти I пбриди капусти, як1 вид1ляються високою пластичн1стю до умов вирощування, стмюстю проти хвороб та шюдниюв, високими технолого-б1ох1м1чними показниками головок. Важливим показником дослщжень залишаеться вста-новлення кореляц1йних зв'язк1в м1ж морфолог1чними ознаками у р1зних сорт1в капусти савойськоТ I червоноголовоТ.
Кореляц1я в капусти савойськоТ та червоноголовоТ м1ж висотою рослин I юльюстю листк1в, масою й д1аметром головки та щ1льн1с-тю головки залежать в1д сорто-вих особливостей I фунтово-кл1матичних умов вирощування. Урожайысть зазначених вид1в
Кореляцiйнi зв'язки млж кiлькiсними ознаками у капусти савойськоУ (Brassika olleccae L. var.sabauda Lizg) i червоноголовоУ (Brassika olleccae L. convar. capitata (L.) Alef. var. capitata L. f. rubra (L.) Thell)
капусти зумовлена такими осно-вними компонентами - масою, диметром та щiльнiстю головки.
Мета роботи - встановити кореляцмы зв'язки у гiбридiв i сортiв капусти савойськоТ та червоноголовоУ.
Матерiали i методика про-ведення дослiджень. Дослщи проводили на колишнiй Кив-ськiй дослiднiй станцiï 1нституту овочiвництва i баштанництва НААН згiдно з «Методикою до-слiдноï справи в овочiвництвi i баштанництвi (2001)» та у На-цiональному унiверситетi бю-ресурав i природокористування УкраТни на чорноземi отдзо-леному легкопилуватосуглинко-вому [6]. Вмiст гумусу - 2,23%, рН 6,7-7,0. йвбу проводили в друпй декадi квiтня. Розсаду ви-саджували у вщкритий фунт на початку червня. Схема розми щення рослин 70 х 50 см. Площа облiковоï дiлянки в дослiдах -20 м2. Дiлянка трирядкова. По-вторення варiантiв триразове. Об'ектом дослщжень був сортимент капусти савойськоУ за-рубiжноï селекци: Золота рання, Аркта з Чехи; Форботе з Ымеч-чини; Dafni Fx з Францп; D'asti S Glоvanni з 1талп; Чiфтейн савой, Аубервiль з Нiдерландiв; Вертю l340 з Росп; Вертус з Ымеччини; Абервiлерс, Saga Fx RS з Нщер-ландiв; Otello Fx з Францп; Тереза з Чехи. А також сорти i пбриди капусти червоноголовоУ: Олена з УкраТни; Рубн з Чехи; Родео Fx з Нiдерландiв; Редма Fx, Топаз, Топаран з Ымеччини; Гако 741 з Росп; Калiбос з Чехп; Дауеррот з Ымеччини; Кабеза негра з 1талп; Рока Fx з Нiдерлaндiв; Мiлана з Ымеччини; Ауторо Fx з Нщер-лaндiв; Фуего Fx з Францп; Лан-гендейкер, Лангендейкер ред з Нiдерлaндiв; Гранат з Ымеччи-ни; Поздняя крaсaвiцa з Росп; Максшла з Францп'.
Вимiрювaння та спостережен-ня проводили на 10 рослинах у
Таблиця 1
Кореляцiйний зв'язок мiж ознаками рослин капусти савойськоУ за-лежно вш сортiв i гiбридiв
Сорт, пбрид Висота рослин Маса головки
Кiлькiсть листкiв Дiаметр головки Щшьшсть
Ранньости^
Золота рання +0,75 +0,41 +0,31
Аркта +0,39 +0,52 +0,35
Форботе +0,58 +0,39 +0,41
Dafni F1 +0,66 +0,58 +0,47
Середньостиглi
D'asti S Giovanni +0,65 +0,59 +0,52
Чiфтейн савой +0,71 +0,69 +0,77
Аубеpвiль +0,62 +0,64 +0,73
Середньошзш
Вертю 1340 - контроль +0,63 +0,70 +0,65
Вертус +0,57 +0,68 +0,69
Абеpвiлеpc +0,78 +0,44 +0,55
Пiзньостиглi
Saga F1 RS +0,81 +0,67 +0,78
Otello F1 +0,71 +0,52 +0,71
Тереза +0,69 +0,61 +0,64
трьох повтореннях кожного ва-рiанта. Були вивченi такi юльюсы ознаки: висота рослин, кiлькiсть листюв, маса, дiаметр i щiльнiсть головки.
Кореляцп мiж ознаками вста-новлювали за Б.А. Доспеховим та за допомогою комп'ютерноТ програми Statistica 6 [7].
Результати дослщжень та Тх обговорення. Для того, щоб встановити як одна ознака впливае на ншу, як вони взае-мопов'язан мiж собою в досли дженнях визначали коефщент кореляцп. Цей показник дозво-ляе точнiше визначити т факто-ри, вiд яких залежить урожай-нiсть рослин капусти савойськоТ (табл. 1).
Тiсну кореляцiйну залежнкть мiж висотою рослин i юльюстю листкiв на рослинi виявлено у вах сортiв та гiбридiв капусти савойськоТ у межах г =+0,57-г = = +0,81, за винятком сорту Аркта, де вона була невелика -г =+0,39.
Ткний кореляцмний зв'язок було отримано мiж масою головки та дiаметром головки. Най-
ткншим bíh був у сор™ Вертю 1340, Чiфтейн савой, Вертус, Ау-бервiль та пбрида Saga F1 RS -вщповщно r= +0,70, r= +0,69, r= +0,68, r= +0,64 i r= +0,67. Най-меншi коефщенти кореляцп míx цими ознаками виявлено у copTiB Форботе, Золота рання та Абервшерс - r= +0,39, r= +0,41 та r= +0,44.
У процес вивчення виявлено piзний кopеляцiйний зв'язок у copтiв та гiбpидiв míx масою та щшьыстю головок, де вiн був у межах r= +0,31, r= +0,78. Тicнoю залежнicтю цих ознак в^знача-лись пiзньocтиглi гiбpиди Saga F1 RS - r= +0,78, Otello F1 - r = +0,71 та середньостигш сорти Чiфтейн савой - r= +0,77, Аубеpвiль -r = +0,73 i Вертус - r= +0,69.
Умови piзнoï забезпеченocтi вологою, коливання температу-ри i вологост пoвiтpя, генетичнi особливост copтiв та гiбpидiв впливають на проявлення мор-фoлoгiчних ознак у капусти червоноголовоУ.
На ocнoвi аналiзу отриманих даних встановлено, що míx висотою рослин i юльюстю листюв
Кореляцiйнi зв'язки млж кiлькiсними ознаками у капусти савойськоТ (Brassika olleccae L. var.sabauda Lizg) i червоноголовоТ (Brassika olleccae L. convar. capitata (L.) Alef. var. capitata L. f. rubra (L.) Thell)
Таблиця 2
Кореляцшний зв'язок мiж ознаками рослин капусти червоноголовоТ залежно вш сорту та пбрида
Ознаки кореляцшноТ залежност1
Сорт, пбрид висота рослин - маса головки -
кшьккть листк1в д|аметр головки
Середньостигя1
Олена - контроль + 1,00 + 0,99
Рубш - 0,16 + 0,99
Родео Fl + 1,00 + 0,14
Редма Fl + 0,93 + 0,22
Топаз + 0,78 + 0,23
Топараы + 0,67 + 0,10
Середньошзш
Гако 741 - контроль + 0,93 + 0,97
1^бос + 0,99 + 0,97
Дауеррот + 0,95 + 0,99
Кабеза негра - 0,53 + 1,00
П1зньостигл1
Рокс Fl - контроль - 0,69 + 0,95
Мтана + 0,99 + 0,96
Ауторо Fl + 0,89 + 1,00
Фуего Fl + 0,92 + 0,88
Лангендейкер + 0,98 + 0,99
Лангендейкер ред + 0,87 + 0,93
Гранат + 0,94 + 0,94
Поздняя красавица + 0,81 + 0,76
Машлла + 1,00 + 1,00
у переважноТ бiльшостi досли джених сортозразюв кнуе мщна кореляцiйнa зaлежнiсть у межах 0,67-1,00 (табл. 2).
У середньостиглого сорту Рубн, середньотзнього сорту Кабеза негра та тзньостиглого
гiбридa PoKci Fl виявлено вщ'ем-ний кореляцiйний зв'язок мiж цими ознаками.
У груп середньостиглих мiж масою i дiaметром головки тк-ний кореляцiйний зв'язок було отримано у сор^в Рубн та Оле-
на (контроль) - 0,99. Слабкий зв'язок спостеркався у сорту Топаран - 0,10 i гiбридa Родео Fl - 0,14. У сорту Топаз i пбрида Редма Fl цей показник становив 0,22 i 0,23, що також вщпов^ае слабкому ступеню зaлежностi ознак. Середньотзы та тзньос-тиглi сорти та пбриди за ознаками висота рослин i кiлькiсть листюв маса i дiaметр головки характеризувалися ткним ко-реляцiйним зв'язком - r = 0,761,00.
Таким чином, на основi ре-зyльтaтiв досшджень визначено кореляцiйнi зв'язки мiж бюме-тричними показниками вегета-тивноТ та продуктивно'! частини капусти червоноголовоТ. Вста-новлено, що переважнм бшь-шост сортозрaзкiв властивий сильний кореляцiйний зв'язок.
Висновки. За роки досшджень визначено кореляцмы зв'язки мiж ознаками продуктивнос-тi рослин капусти савойськоТ i червоноголовоТ та бюметрич-ними параметрами. Встановле-но тiсний зв'язок мiж складови-ми врожaйностi та середнм або тiсний мiж бiометричними параметрами залежно вщ сорту та пбрида.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Болотских, А.С. Ресурсосберегающие экологические, адаптивные технологии производства овощей / А.С. Болотских // Овочiвництво i ба-штанництво. - 2001. - Вип. 46. - С. 121-126.
2. Болотских, А.С. Капуста / А.С. Болотских. - Харюв: Фолио, 2002. - 310 с.
3. Смилянец, Н. Капустное многообразие / Н. Смиля-нец // Овощеводство. - 2005. - № 4. - С. 50-55.
4. Китаева, И.Е. Краснокочанная капуста / И.Е. Китае-ва // МСХ СССР. - М.: Колос, 1979. - 85 с.
5. Лизгунова, Т.В. Культурная флора СССР. Капуста / Т.В. Лизгунова. - Л.: Колос, 1984. - Т. XI. - 327 с.
6. Методика дослщноТ справи в овочiвництвi i ба-штанниф^ / За ред. Г.Л. Бондаренка, К.1. Яковенка. - Харюв: Основа, 2001. - 366 с.
7. Доспехов, Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М.: Колос, 1965. - 422 с.
