CC BY
37
International journal of endocrinology
Эндокринологу от других специалистов
/To Endocrinologist from Other Experts/
УДК 618.3-06:616.441]-02:616.89-008.19]-08
ПАеНОКО.С., ПАеНОКА.В., коств М.О., грицишин б.р. Льв'тський нацональний медичний унверситетiMeHiДанила Галицького
КОРЕКШЯ ПСИХОЕМОЦМНОГО СТАНУ У ВАПТНИХ i3 ДИФУЗНИМ ТОКСИЧНИМ ЗОБОМ ЗА ДАНИМИ СТАНДАРТИЗОВАНОГО БАГАТОФАКТОРНОГО ОПИТУВАННЯ ОСОБИСТОСТ
Резюме. Використовуючи метод стандартизованого багатофакторного досл'!дження особистосл, об-стежено 50 ваптних жiнок iз дифузним токсичним зобом першоI та другой стади у другому триместрi ва-птнос~п, до та пюля проведеноI комплексноI терапИ
Проведенi дослiдження показують змiни психоемо^йно)' сфери, психолопчну дезадаптащю, що потре-буе своечасно) д1агностики та ефективно корегуеться запропонованою схемою лiкування з використан-ням глутарпну та цитофлавiну.
Ключовi слова: психоемо^йний патерн, стандартизоване багатофакторне досл^ення особистосл, дифузний токсичний зоб, ваптнють, цитофлавiн, глутарпн.
Вступ
Ваптнють для багатьох жшок стае не лише радюним, але й кризисним перюдом життя, оскшьки процес адаптацй до ваптносп та материнства залежить вщ особисть сних характеристик жшки, оточуючого середовища, м1ж-особистюних вщношень у цьому середовищ1 За даними багатьох авторiв, у перюд адаптацй значна частина жшок, навпъ за фiзiологiчного переб^ гестаци, зазнае рiзного роду сумнiви, невпевненiсть, протирiччя з приводу вапт-ностi та майбутнього материнства взагалi [1, 8, 9].
Особливо переживання стають межовими у II три-местрi ваптносп, коли виникають тривога та страх перед майбутшми пологами. Саме в цей час виявляються змши в психоемоцiйнiй сферi майбутнiх матерiв, якi манiфестують крайнiм варiантом декомпенсаций пси-хопатологiчних рис характеру [3, 6, 7].
Функцюнальний i фазовий характер репродуктив-но! системи жшки з оточуючою и емоцiйною атмосферою зумовлюе стрес, створюе умови психосоматично-го ризику [13]. Довготривалi негативнi емоци ваптно1 сприяють порушенню внутрiшньоутробного розвитку плода та впливають на процеси формування функци його центрально! нервово! системи [2, 10]. Водночас пологи також розглядаються як стресова ситуащя як для родалл^ так i для плода, що впливае на процеси !х адаптацй. Розлади адаптацшних реакцiй та психоемо-цiйний стрес сприяють виникненню та поглибленню ускладнень гестаци та полопв [16].
Суттеву роль пiд час полопв у мобшзаци захисно-пристосувальних реакцiй ваптно1 та плода вщграють тиреотропний гормон (ТТГ) i гормони щитоподiбноl залози (ЩЗ) тироксин i трийодтиронiн [12, 15].
Порушення гормонального гомеостазу шд час ваптносп при тиреощнш патологи, що виконуе функцш регулятора адаптацiйних процесiв на даю екстремаль-них подразнень, супроводжуеться змiнами вiдповiдних реакцiй, зумовлених особливостями гормонального дисбалансу [17, 19]. Провщна роль у розвитку психо-невролопчних порушень у дiтей належить саме дисбалансу тирео!дних гормонiв. При зниженш рiвня гор-монiв ЩЗ у ваптно! виникають патологiчнi змши в ушх ланках обмiну речовин, мшроциркуляци, судинному тонусi, iмунному та гормональному гомеостаз^ що по-рушуе процеси ембрiогенезу, плацентаци та переб^у гестаци [18].
Функцiональний стан ЩЗ при тиреопапях та його порушення змшюють перебiг стрес-iндукованих ре-акцш шляхом модуляци вiдповiдi гшоталамо-гшо-фiзарноl системи на стресорний вплив, який, у свою
Адреса для листування з авторами:
Паенок О.С.
E-mail: [email protected]
© Паенок О.С., Паенок А.В., Коспв М.О., Грицишин Б.Р., 2014 © «Мшнародний ендокринолопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
чергу, знижуе вмют тирео!дних гормонiв [11]. Дефь цит гормонiв ЩЗ у жшок iз ендемiчними тиреопатая-ми обумовлюе дисфункцiю iнших ендокринних залоз (гiпофiза, наднирниюв та iн.), що погiршуе дiяльнiсть головного мозку ваптних [4].
Враховуючи наявнiсть порушення енергообмшу в клiтинi, пiдвищення тканинно! гшокси та токсине-ми нейронiв кори головного мозку ваптних жшок iз тиреопапями у II половинi гестаци, окрiм традицш-ного лiкування кожного окремого виду патологи ЩЗ метою роботи стало створення комплексу лкувально-профтактичних заходiв, який покликаний покращу-вати процеси енергоутворення в клггиш, активувати окислювально-вiдновнi ферменти, призводячи до нормалiзацií тканинного дихання, стимуляци мета-болiчних процесiв у центральнiй нервовш системi, впливаючи тим самим на психоемоцшний стан вапт-но!.
Матерiали та методи
До запропонованого комплексу терапи долучи-ли двотижневий курс комбшованого препарату ци-тофлавiн. До складу останнього входять: янтарна кислота — 0,300 г; рибоксин (шозин) — 0,050 г; шкоти-намщ — 0,025 г та рибофлавшу мононуклеотид (рибо-флавiн) — 0,005 г. Цитофлавш призначався по 2 таблетки двiчi на добу з штервалом 8—10 годин. Даний препарат не мае протипоказань та дозволений для за-
стосування при вагггность З метою вщновлення нормального забезпечення потреб вагггно! жшки оксидом азоту та корекци фетоплацентарно! недостатностi нами використаний його донатор у виглядi препарату глутарпн (дiюча речовина арпнш глутамат) по 2 г двiчi на день впродовж 7 дшв [5].
Обстеження включало вивчення психоемоцшного патерну у 50 вагiтних жшок i3 дифузним токсичним зобом (ДТЗ) I та II стади у другому тримес^ вагiтностi до та шсля курсу лiкування. Контрольну групу стано-вили 20 практично здорових жшок вщповщного вiку (27,11 ± 1,56 року). Розподiл обстежених вагiтних за-лежно вiд стади захворювання, вiку та тижнiв ваптно-стi надано у табл. 1.
Як видно з табл. 1, вшовий критерш та гестацiйний перюд у обстежених був однорiдним, без вiрогiдних вiдмiнностей (p > 0,05).
Для ильюсно-яюсно! оцiнки змiн у психоемоцш-нiй сферi вагiтних жшок використовувався стандартизований багатофакторний метод обстеження особи-стостi (СБОО), що представляе собою модифiкований та адаптований Л.Н. Собчик до наших умов варiант ММР1 (Minnesota Multiphasic Personality Inventory)
[14].
Назви, шдекси та номери шкал, що були викори-сташ при iнтерпретацii результатiв опитування обстежених ваптних та жшок контрольно! групи, представ-ленi в табл. 2.
Таблиця 1. Вк та терм1н гестацИ ваптних iз ДТЗ
Група Кшьюсть обстежених BiK p Тижш BariTHOCTi Р
BariTHi з ДТЗ 1 стади 26 25,19 ± 1,17 > 0,05 20,23 ± 0,24 > 0,05
BariTHi з ДТЗ II стади 24 26,50 ± 1,11 20,46 ± 0,22
Шкала № Назва шкали
1 2 3
L - Тенден^я представити себе у вигщному CBixni («неправда»)
F - Випадкове чи навмисне спотворення вщповщей («^рогщнють»)
К - Пом'якшення чи приховування симптомiв («корекцiя»)
Hs 1 Пщвищена стурбованiсть щодо здоров'я («надконтроль»)
D 2 Тривожнють i3 депресивними тенденцiями («песимiстичнiсть»)
Hy 3 Схильнють до ютери, демонстративнiсть («емоцiйна лабтьнють»)
Pd 4 Схильнiсть до асоцiальних вчинкiв («^мпульсивнють»)
Pa 6 Афектна ригiднiсть, пiдозрiлiсть («ригiднiсть»)
Pt 7 Самовразливють, внутрiшня напруженiсть («тривожнiсть»)
Sc 8 Вiдхiд вщ дiйсностi, аутизацiя («iндивiдуалiстичнiсть»)
Ma 9 Гiпоманiакальнi тенденцп («оптимiстичнiсть»)
Si 0 Комунiкабельнiсть, соцiальнi контакти («Ытроверая»)
At 16 Тривога
D' 41 Чиста депресiя
Таблиця 2. Назви, iндекси та номери шкал СБОО
Зак1нчення табл. 2
1 2 3
D1 42 Суб'ективна депреая
D2 43 Психомоторна загальмованють
D4 45 Психiчна загальмованють
D0 51 Явна депреая
D-S 56 М'яка депреая
Em 59 Емоцмна незртють
Gm 70 Загальна погана пристосованють
H 72 Передтохондричний стан
HS' 80 Чиста iпохондрiя
Hy' 83 Чиста iстерiя
НУ4 87 Соматичнi скарги
HyS 90 Прихована iстерiя
In 94 Внутршня погана пристосованiсть
Iq 95 1нтелектуальний коефiцieнт
Ja 97 Усвщомлена тривога
Ne 129 Невротизм
Pa' 138 Чиста параноя
Pd' 146 Чиста психопа™
Pn 158 Психоневроз
Sc' 181 Чиста шизофренiя
S4 182 Сощальне вiдчуження
SC|B 183 Емоцiйне вiдчуження
SCB 187 Химернiсть сенсорного сприйняття
Sf 189 Самозадоволенють
Sp 196 Соцiальна участь
To 205 Толерантнють до стресу
Дана методика СБОО насамперед дозволяе оцiнити правдивють та стараннiсть вiдповiдей обстежувано! та
11 вiдношення до самого тестування за допомогою шкал «неправди» (L), <даропдностЬ> (F) та «пом'якшення чи приховування симптомiв» (К).
У подальшому нами представляються середнi бали за
12 основними (з 13) та 28 додатковими (з 212) шкалами. 1з додаткових шкал ми не представляли таю шка-
ли, як алкоголiзм, оргашчне ураження хвостатого ядра, злочиннють, цинiзм, аморальнiсть тощо, осюльки вiрогiдних змiн (р < 0,05) у наших обстежуваних вапт-них за вказаними шкалами не було.
У результатах дослщження ми вважали доЦльним представити тльки шкали депреси', iпохондрiï, парано! та психопата (як нозологiчних клiнiчних одиниць), щоб про-демонструвати вiдсутнiсть вказаних змiн в обстежених.
Результати та ïx обговорення.
Середш бали, набранi обстежуваними за основними та додатковими шкалами, представлеш в табл. 3 та 4 вщповщно.
Як видно з табл. 3, 4, вiрогiдних вщмшностей у кшь-костi набраних балiв за шкалами залежно вiд стади ДТЗ ми не виявляли (р > 0,05), що може свщчити про уш-версальнiсть реакци центрально! нервово! системи на вплив токсичних компоненпв при ДТЗ, якi вже мають яскраво вираженi ознаки при I стади захворювання.
Проведене обстеження не виявило вiрогiдного збiльшення илькосл балiв за шкалами L, F та К у гру-пах ваптних (р > 0,05), а отже, результати тестування е правдивими (табл. 3).
Пдтвердженням наявност в обстежених ваптних iз ДТЗ емоцшно! лабiльностi, тривожностi та пiдвищеноí стурбованосп про свое здоров'я став високий рiвень балiв за шкалами № та D (р < 0,05) порiвняно з контрольною групою (табл. 3).
В обстежених ваптних спостериалась емоцiйна ла-бiльнiсть (шкала Ну (р < 0,05) порiвняно з контрольною групою) (табл. 3).
В уах ваптних жшок були шдвищеними рiвень внутрiшньоí напруженосп та самовразливiсть (шкала Р1, р < 0,05 вiдносно контролю) iз пiдвищеним ба-
Таблиця 3. Результати СБОО за основними шкалами контрольноï групи та ваптних
¡з ДТЗI та II стадП'
Шкала Обстежеш групи
Контрольна BariTHi i3 ДТЗ 1 стадГГ Po BariTHi i3 ДТЗ Il стадм Р0 р1
L 3,90 ± 0,19 3,70 ± 0,23 > 0,05 3,50 ± 0,38 > 0,05 > 0,05
F 6,10 ± 0,59 7,40 ± 0,64 > 0,05 8,00 ± 0,81 > 0,05 > 0,05
K 15,90 ± 0,60 14,40 ± 0,48 > 0,05 14,50 ± 0,72 > 0,05 > 0,05
Hs 3,70 ± 0,63 9,40 ± 0,50 < 0,05 9,20 ± 0,72 < 0,05 > 0,05
D 21,30 ± 0,74 24,90 ± 0,56 < 0,05 25,50 ± 1,06 < 0,05 > 0,05
Hy 16,40 ± 0,56 19,40 ± 0,66 < 0,05 19,80 ± 0,62 < 0,05 > 0,05
Pd 16,40 ± 0,66 18,20 ± 0,53 < 0,05 18,80 ± 0,83 < 0,05 > 0,05
Pa 6,50 ± 0,26 11,30 ± 0,42 < 0,05 11,10 ± 0,62 < 0,05 > 0,05
Pt 5,50 ± 0,50 20,90 ± 0,75 < 0,05 21,80 ± 0,93 < 0,05 > 0,05
Sc 9,30 ± 0,55 19,40 ± 0,60 < 0,05 20,70 ± 0,76 < 0,05 > 0,05
Ma 11,30 ± 0,50 18,00 ± 0,58 < 0,05 18,40 ± 0,40 < 0,05 > 0,05
Si 19,70 ± 1,09 36,20 ± 0,72 < 0,05 37,50 ± 0,89 < 0,05 > 0,05
Таблиця 4. Результати СБОО за додатковими шкалами контрольноï групи та ваптних
¡з ДТЗ I та II стадП
Шкaлa Обстежеш групи
Контрольна Baгiтнi i3 ДТЗ I стадм РО Ваптш i3 ДТЗ II стадм РО р1
At 9,70 ± 0,69 26,40 ± 0,71 < 0,05 28,50 ± 0,85 < 0,05 > 0,05
D' 12,00 ± 0,80 11,80 ± 0,46 > 0,05 11,90 ± 0,58 > 0,05 > 0,05
D1 11,20 ± 0,92 11,80 ± 0,46 > 0,05 11,90 ± 0,58 > 0,05 > 0,05
D2 6,90 ± 0,53 7,20 ± 0,29 > 0,05 7,4 ± 0,3 > 0,05 > 0,05
D4 3,10 ± 0,26 8,50 ± 0,38 < 0,05 9,10 ± 0,48 < 0,05 > 0,05
D0 12,30 ± 1,51 15,20 ± 0,55 > 0,05 15,20 ± 0,87 > 0,05 > 0,05
D-S 11,80 ± 0,86 10,50 ± 0,37 > 0,05 10,70 ± 0,49 > 0,05 > 0,05
Em 10,90 ± 0,93 11,20 ± 0,54 > 0,05 11,60 ± 0,49 > 0,05 > 0,05
Gm 5,10 ± 0,44 11,20 ± 0,35 < 0,05 11,30 ± 0,69 < 0,05 > 0,05
H 12,40 ± 1,26 18,90 ± 0,46 < 0,05 18,50 ± 0,91 < 0,05 > 0,05
HS' 1,7±0,23 2,2±0,23 >0,05 2,8±0,25 >0,05 >0,05
Hy' 8,00 ± 0,40 7,50 ± 0,36 > 0,05 8,20 ± 0,69 > 0,05 > 0,05
Hy4 4,10 ± 0,57 5,80 ± 0,26 < 0,05 5,80 ± 0,32 < 0,05 > 0,05
HyS 12,90 ± 0,41 12,10 ± 0,62 > 0,05 11,60 ± 0,83 > 0,05 > 0,05
In 24,30 ± 1,76 60,00 ± 1,61 < 0,05 63,70 ± 2,13 < 0,05 > 0,05
Iq 36,10 ± 1,66 25,40 ± 1,21 < 0,05 27,60 ± 1,48 < 0,05 > 0,05
Ja 6,10 ± 1,02 15,80 ± 0,55 < 0,05 16,60 ± 0,63 < 0,05 > 0,05
Ne 6,20 ± 0,62 11,40 ± 0,41 < 0,05 13,20 ± 0,81 < 0,05 > 0,05
Pa' 3,10 ± 0,48 3,50 ± 0,24 > 0,05 3,30 ± 0,24 > 0,05 > 0,05
Pd' 6,40 ± 0,23 6,70 ± 0,38 > 0,05 6,90 ± 0,33 > 0,05 > 0,05
Pn 11,60 ± 0,68 12,60 ± 0,59 > 0,05 12,20 ± 0,58 < 0,05 > 0,05
Sc' 5,10 ± 0,30 5,70 ± 0,43 > 0,05 5,90 ± 0,45 > 0,05 > 0,05
sC,A 4,70 ± 0,24 6,40 ± 0,32 < 0,05 6,40 ± 0,69 < 0,05 > 0,05
ScIR 2,40 ± 0,21 3,40 ± 0,22 < 0,05 3,50 ± 0,23 < 0,05 > 0,05
ScR 3,40 ± 0,43 3,50 ± 0,34 > 0,05 3,80 ± 0,66 > 0,05 > 0,05
Sf 22,40 ± 1,37 11,20 ± 0,34 < 0,05 11,20 ± 0,79 < 0,05 > 0,05
Sp 15,50 ± 1,12 14,20 ± 0,40 > 0,05 14,30 ± 0,91 > 0,05 > 0,05
To 18,40 ± 0,23 10,90 ± 0,44 < 0,05 11,00 ± 0,77 < 0,05 > 0,05
Примтки: р0 — в1ропдн1сть вщмшностей в 'щпов'щних показниюв в 'щ групи контролю; р1 — в1ропдн1сть в 'щм 'шностей в 'щпов 'щних показниюв ваптних iз ДТЗ I та II стадП'.
Таблиця 5. Розподл ваптних по групах та пдгрупах залежно вд методу терапИ
Група Пщгрупа Стадiя захворювання BiK Тижш BariTHOCTi
BariTHi i3 ДТЗ, n = 50 Основна, n = 25 1,50 ± 0,12 25,60 ± 1,05 20,40 ± 0,21
Портняння, n = 25 1,50 ± 0,12 (Р > 0,05) 25,20 ± 0,85 (Р > 0,05) 20,50 ± 0,22 (Р > 0,05)
Примтка: p - в1рогщн1сть вщм1нностей вщповщного показника пор1вняно з основною групою.
жанням до сощальних контакпв (шкала Si, р < 0,05) (табл. 3).
Усвщомлення вщповщальносп не тльки за свое життя, але й за життя ще не народжено! дитини призве-ло до вiрогiдного росту кiлькостi балiв (р < 0,05) за шкалами щдозртосп (Ра), аутизаци (Sc) та оптимютично-стi (Ма) вiдносно показниюв контролю (табл. 3).
Аналiзуючи результати тестування вагиних за до-датковими шкалами, ми не виявили вiрогiдних змiн (р > 0,05) за шкалами D', D1, D_0, D-S, HS, Ну', HyS, Ра', Рё', Sc' порiвняно з контрольною групою, а отже, можна стверджувати, що психiатричнi захворювання, такi як депрешя, iстерiя, параноя, психопатiя та ши-зофренiя, i навiть тенденци до вищезгаданих псимчних змiн у обстежених ваптних вiдсутнi (табл. 4).
Ознаки психомоторно! загальмованостi (шкала D2), емоцiйноí незрiлостi (шкала Ет) також не виявлялись (р > 0,05 вщносно контрольно! групи) (табл. 4).
Виражена тривога (шкала А!) була присутня у вшх обстежуваних вагiтних порiвняно з контрольною групою (р < 0,05). Дана тривога за свое здоров'я та за здоров'я майбутньо! дитини чико усвщомлювалася об-стеженими ваптними з ДТЗ (вiрогiдний рют (р < 0,05) балiв за шкалою Ja порiвняно з контрольною групою) (табл. 4).
Несприятливий токсичний вплив дифузного токсичного зобу на вищi штегративно-шзнавальш фун-кци у вагiтних виявлявся ознаками псимчно! загаль-мованостi та зниженим штелектуальним коефiцiентом (шкали D4 та р < 0,05 порiвняно з контрольною групою) (табл. 4).
Рiвень сощально! участi та потреби в спшкуван-нi (шкала Sp) у майбутнiх мам був у межах норми (р > 0,05 порiвняно з контрольною групою), проте нами виявлено зниження рiвня самозадоволеносп ваптних (шкала Sf, р < 0,05 порiвняно з контрольною групою) (табл. 4).
Як бачимо в табл. 4, у вшх вагиних наявний тривож-ний компонент у психоемоцшнш сферi iз зниженням толерантност до стресу (шкала То) (р < 0,05 порiвняно з контрольною групою).
Також в обстежуваних вагиних не виявлено ознак психоневрозу (шкала Рп) (р > 0,05 порiвняно з контрольною групою), хоча невротизащя особистосп пiд час ваптносп вiдбуваеться (шкала N6, р < 0,05 вщно-сно групи контролю) (табл. 4).
У вшх обстежених вагiтних визначалася загальна погана пристосованють до життевих реалiй в умовах фiзiологiчних змiн органiзму, що виникають п!д час ва-
птносп (шкала Gm, р < 0,05 порiвняно з контрольною групою), що транслювалось у розвиток передшохон-дричного стану (шкала Н, р < 0,05 порiвняно з контрольною групою) (табл. 4).
Соматичш скарги (шкала Ну4) ваптних iз ДТЗ були значно частшими, нiж у неваптних жшок (р > 0,05). Також ми не виявили чутливих порушень (шкала ScB) у вшх ваптних вшх груп (р > 0,05 порiвняно з контрольною групою) (табл. 4).
Проте у вшх обстежених групах ваптних ми виявили внутршню погану пристосованють (шкала 1п) (р < 0,05 порiвняно з контрольною групою) на фош сощально-го (шкала ScIA) та емоцшного (шкала ScIB) вiдчуження у зв'язку зi змiною соцiального статусу — ваптнютю (табл. 4).
Таким чином, шсля проведеного аналiзу набраних вагiтними балiв за основними та додатковими шкалами СБОО можна стверджувати, що ваптш з ДТЗ мали ознаки тривожно-шохондричних проявiв iз елемента-ми псимчно! загальмованостi та невротизаци особи-стостi (за результатами шкал СБОО).
Недостатнють забезпечення йодом також негативно впливае на показники штелекту майбутнiх мам, а вiдтак — i !х новонароджених.
Для оцiнки ефективностi запропонованого комплексу терапи всiх вагiтних iз ДТЗ, що перебували пiд нашим спостереженням, методом рандомiзацií розподiлили на двi тдгрупи: основну, у як1й жiнки отримували додатково запропонованi препарати (ци-тофлавш та глутаргiн), i групу порiвняння iз традицiй-ним лiкуванням. Кшьысть вагiтних iз I та II стадiями ДТЗ у пiдгрупах також була рiвнозначно розподiлена (табл. 5).
Як видно з табл. 5, п^дгрупи, що використовувались нами для порiвняння ефективносп запропонованого курсу терапГ! з традицшною, е вiрогiдно однорiдними (р > 0,05).
Практично за вшма шкалами СБОО ми мали вiро-пдне (р < 0,05) покращення показниюв емоцшно-пси-хологiчного патерну вагiтних у вщповщь на цитофлавiн та глутарпн порiвняно з аналогiчними показниками до лшування. Також порiвняно з традицшною терашею розроблена схема лiкування була вiрогiдно ефективнi-шою (р < 0,05). Зокрема, бальна вираженiсть тривож-но-iпохондричного синдрому в жiнок iз ДТЗ вiрогiдно нiвелювалась, а психiчна загальмованiсть майбутнiх матерiв вiрогiдно знижувалась (шкала D4, р < 0,05) (табл. 5).
Нами вщзначено позитивний вплив терапп ци-тофлавiном та глутаргiном на психоемоцшш розлади
у ваптних жшок пор1вняно з традицшною терап1ею (табл. 6).
Особливо ефективною запропонована схема л1ку-вання виявилась у корекцй' р1вня невротизацй' та со-
ц1ально-емоц1йного в1дчуження, оск1льки даш по-казники п1сля терапй' з долученням цитофлав1ну та глутарг1ну поверталися до показник1в групи контролю (р > 0,05) (табл. 6).
Таблиця 6. Результати обстеження за основними та додатковими шкалами СБОО ваптних
iз ДТЗ залежно вд курсу терапй'
Шкала Пщгрупа Група ваптних i3 ДТЗ Р2 Рз Р4
До лшування Пiсля лiкувaння
Hs Основна 9,60 ± 0,64 6,90 ± 0,35 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порюняння 9,00 ± 0,57 8,60 ± 0,45 > 0,05
D Основна 24,50 ± 0,75 22,10 ± 0,60 < 0,05 > 0,05 > 0,05
Порiвняння 25,50 ± 0,90 24,30 ± 0,64 > 0,05
Hy Основна 19,30 ± 0,65 16,90 ± 0,36 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 19,90 ± 0,64 18,60 ± 0,54 > 0,05
Pa Основна 11,10 ± 0,55 9,10 ± 0,44 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 11,30 ± 0,50 10,80 ± 0,41 > 0,05
Pt Основна 20,90 ± 0,86 17,80 ± 0,32 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 21,70 ± 0,82 20,70 ± 0,76 > 0,05
Sc Основна 19,6 ± 0,7 17,60 ± 0,39 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 20,40 ± 0,67 19,30 ± 0,41 > 0,05
Ma Основна 18,30 ± 0,50 15,80 ± 0,35 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 18,10 ± 0,52 17,70 ± 0,38 > 0,05
Si Основна 37,00 ± 0,79 32,20 ± 0,78 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 36,70 ± 0,84 35,90 ± 0,63 > 0,05
At Основна 27,10 ± 0,76 23,70 ± 0,29 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 27,70 ± 0,84 26,80 ± 0,62 > 0,05
D4 Основна 8,80 ± 0,45 6,40 ± 0,30 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 8,80 ± 0,42 7,80 ± 0,28 > 0,05
Gm Основна 11,10 ± 0,57 7,80 ± 0,35 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 11,40 ± 0,5 10,10 ± 0,56 > 0,05
H Основна 19,00 ± 0,77 16,50 ± 0,32 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 18,30 ± 0,63 17,70 ± 0,45 > 0,05
Hy4 Основна 5,90 ± 0,30 4,40 ± 0,23 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 5,70 ± 0,27 5,20 ± 0,16 > 0,05
In Основна 61,7 ± 2,0 54,80 ± 1,08 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 61,90 ± 1,84 59,90 ± 1,41 > 0,05
Iq Основна 26,60 ± 1,37 30,60 ± 0,88 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 26,30 ± 1,34 27,00 ± 1,14 > 0,05
Ja Основна 16,40 ± 0,59 10,80 ± 0,48 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 16,00 ± 0,59 15,20 ± 0,51 > 0,05
Ne Основна 12,40 ± 0,65 8,27 ± 0,35 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 12,20 ± 0,65 11,10 ± 0,41 > 0,05
sCIA Основна 6,20 ± 0,51 4,90 ± 0,30 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 6,60 ± 0,54 5,90 ± 0,25 > 0,05
sCib Основна 3,20 ± 0,22 2,50 ± 0,13 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 3,60 ± 0,23 3,37 ± 0,16 > 0,05
Sf Основна 11,10 ± 0,57 14,00 ± 0,64 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 11,30 ± 0,61 12,00 ± 0,46 > 0,05
To Основна 10,90 ± 0,62 16,60 ± 0,76 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Порiвняння 11,00 ± 0,61 12,10 ± 0,47 > 0,05
Примтки: p2 — вiрогiднiсть в'1дм'шностей в'1дпов'1дних показниюв у груп до та псля лкування; p3 — в'ро-пдшсть в^мЫностей в'1дпов'1дних показниюв основноï групи та групи порiвняння до л '1кування; p4 — вiрогiднiсть в^ммностей в '1дпов '1дних показниюв основноï групи та групи порiвняння тсля ткування.
Висновки
Таким чином, на n^craBi результапв дослщжен-ня можна стверджувати, що у вагiтних i3 дифузним токсичним зобом вiдмiчаютьcя змiни психоемо-щйно! сфери: пcихологiчна дезадаптацiя до захво-рювання, пiдвищення рiвня тривожноcтi з шо-хондричними тенденцiями, невротизму, зниження штелектуально! працездатноcтi та активноcтi, ви-ражене почуття пригнiченоcтi, занепокоення, зниження настрою.
Виявлеш критерй' дозволяють вiднеcти данi змiни до патерну особистосп або до проявiв патолопчного невротичного стану в умовах дезадаптацй'. Специфiч-ний стан i поведшка вагiтних жшок iз ДТЗ потребуе своечасно! дiагноcтики та вщповщно! корекцй', що сприятиме нормалiзацil та покращенню психолопч-ного стану, запобiгатиме розвитку хрошчного стресу та виникненню перинатальних ускладнень.
Список лператури
1. Абрамченко В.В. Психосоматическое акушерство / В.В. Абрамченко. — СПб.: Сотис, 2001. — 311 с.
2. Аряев Н.Л., Рожковская Н.Н., Семененко И.В. Практическая перинатология/Аряев Н.Л., Рожковская Н.Н., Семененко И.В. — К.: Здоров'я, 1998. — 198с.
3. Астахов В.М. Вагттсть i пологи у жток з психоемоцш-ним стресом (профлактика, лжування фетоплацентарног не-достатностi та ускладнень пологiв): Автореф. дис... д-ра мед. наук/В.М. Астахов. — К., 1998. — 38с.
4. Вдовина Т.П. Йодурия — показатель тяжести йодного дефицита в экологически неблагоприятном регионе/Т.П. Вдовина, Г.З. Файнбург//Российский педиатрический журнал. — 2001. — № 1. — С. 23-25.
5. Довiдник лкарських засобiв [Електронна верая]: Випуск четвертий. Мтстерство охорони здоров'я Украгни; Державний фармакологiчний центр. — К, 2010. — 1 електрон. опт. диск. (СD — R). — Назва з контейнера.
6. Козинова О.В. Особенности течения нейроциркуляторной дистонии во время беременности и ее влияние на гестационный процесс и развитие плода / О.В. Козинова, А.П. Кирющенков // Акушерство и гинекология. — 2002. — № 6. — С. 20-24.
ПаенокА.С., ПаенокА.В., Костив М.А., Грицишин Б.Р. Львовский национальна медицинский университет имени Данила Галицкого
КОРРЕКЦИЯ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ У БЕРЕМЕННЫХ С ДИФФУЗНЫМ ТОКСИЧЕСКИМ ЗОБОМ ПО ДАННЫМ СТАНДАРТИЗИРОВАННОГО МНОГОФАКТОРНОГО
ОПРОСНИКА ЛИЧНОСТИ Резюме. Используя метод стандартизированного многофакторного обследования личности, опрошено 50 беременных женщин с диффузным токсическим зобом первой и второй стадии во втором триместре беременности, до и после проведенной комплексной терапии.
Проведенные исследования указывают на изменения психоэмоциональной сферы, психологическую дезадаптацию, которая требует своевременной диагностики и эффективно корригируется предложенной схемой лечения с применением глутаргина и цитофлавина.
Ключевые слова: психоэмоциональный паттерн, стандартизированное многофакторное исследование личности, диффузный токсический зоб, беременность, цитофлавин, глутаргин.
7. Ласая Е.В. Невротические и соматоформные расстройства у беременных / Е.В. Ласая // Медицинские новости. — 2003. — № 5. — С. 3-7.
8. Малинковская Е.С. Психоэмоциональное состояние и толерантность к нагрузке у беременных с пороками сердца / Е.С. Малинковская // Медико-сощальт проблеми см!. — 2006. — Т. 11, № 2. — С. 55-57.
9. Милованов А.П. Патология системы мать — плацента — плод: Руководство для врачей /А.П. Милованов. — М.: Медицина, 1999. — 447с.
10. Мурашко О.О. Перинатальная психология/О.О. Мураш-ко//Репродуктивное здоровье женщины. — 2004. — № 1(17). — С. 27-30.
11. Паньшв В.1. Практична тиреогдологы / В.1. Паньшв. — Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2011. — 224 с.
12. Паращук Ю.С. Стан ендокринно! функцн фетоплацен-тарного комплексу у вагтних з тиреотоксикозом / Ю.С. Пара-щук, 1.В. Афанасьева // Вкник наукових до^джень. — 2004. — № 2. — С. 220-221.
13. Романенко Т.Г. Особенности функционирования щитовидной железы у беременных на фоне йододефицита / Т.Г. Романенко, О.И. Чайка // Международный эндокринологический журнал. — 2014. — № 4(60). — С. 89-94.
14. Собчик Л.Н. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности: Методическое руководство / Л.Н. Собчик // Методы психологической диагностики. — М, 1990. — 78с.
15. Фадеев В.В. Йододефицитные заболевания и беременность //Гинекология. — 2003. — Т. 5, № 4. — С. 17-24.
16. Филиппова Г.Г. Психология материнства: Учебное пособие / В.В. Фадеев. — М.: Изд-во Института психотерапии, 2002. — № 3. — С. 60-63.
17. Шилин Д.Е. Акушерские аспекты йодного дефицита и его коррекции: что нового?/Д.Е. Шилин//Гинекология (приложение к журналу Consilium Medicum). — 2005. — № 7(5—6). — С. 325-332.
18. Щеплягина Л.А.. Тиреоидная патология: беременность и состояние здоровья детей / Щеплягина Л.А., Нестеренко О.С., Курмачева Н.А. // Российский педиатрический журнал. — 2001. — № 2. — С. 38-40.
19. Redmond G.P. Thyroid dysfunction and women's reproductive health/G.P. Redmond//Thyroid. — 2004. — Vol. 14(suppl. 1). — P. 5-15.
Отримано 19.10.14 Ш
PaienokO.S., PaienokA.V., KostivM.O., Hrytsyshyn B.R. Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine
CORRECTION OF PSYCHOEMOTIONAL STATE IN PREGNANT WOMEN WITH DIFFUSE TOXIC GOITER ACCORDING TO MINNESOTA MULTIPHASIC PERSONALITY INVENTORY
Summary. Using Minnesota Multiphasic Personality Inventory, we have examined 50 pregnant women with diffuse toxic goiter of first and the second stage in the second trimester ofpregnancy, before and after combined therapy.
Studies show changes in psychoemotional state, psychological maladjustment, which require timely diagnosis and is effectively corrected by means of therapeutic regimen using glutargin and citoflavin.
Key words: psychoemotional pattern, Minnesota Multiphasic Personality Inventory, diffuse toxic goiter, pregnancy, citoflavin, glutargin.
