Коррекция нарушений кишечного микробиоценоза у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.379-008.64-06:616.34-008.87-085 САВЧЕНКО 1.П.

ДВНЗ «Тернопльський державний медичний унверситет iMeHi 1.Я. Горбачевського МОЗ Украни»

КОРЕКШЯ ПОРУШЕНЬ КИШКОВОГО МкРОБЮЦЕНОЗУ В ПАШеНЛВ i3 ЦУКРОВИМ ДiАБЕТОМ 2-го ТИПУ

Резюме. Устатпредстaвленiрезультатидосл'!дження складукишковоiмiкрофлори в пашенлв з цукро-вим Забегом (ЦД) 2-го типу i впливу на неi комплексного лiкування i3 включенням проботика ла^ум. У цei категорн хворих в'щзначаються Cmmi порушення кшькюного та яюсного складу мiкрофлори кишечника — збльшення клькост патогенних мiкроорганiзмiв (Klebsiella, Citrobacter, протей, Enterobacter, кишкова паличка, Staphylococcuss, гриби Candida) на тлi зменшення вм'юту Bifidobakterium i Laktobacillus. Приеднання до лiкування пробiоrика ла^ум сприяе нормалiзацi¡' мiкробiоценозу кишечника в 90 % па-цент'1в i3 ЦД 2-го типу, справляе позитивний ефект на кшькюний та як'юний склад мiкрофлори кишечника, що дозволяе рекомендувати ла^ум для широкого застосування в комплексуй терапи таких хворих. Ключовi слова: кишкова мiкрофлора, цукровий д 'шбет, проб'ютик.

о r^l ® Оригинальные исследования

/Original Researches/

International journal of endocrinology

Вступ

Як одне з найбтьш поширених захворювань у всьому свт, що призводить до ранньо! швалщиза-ци, розглядають цукровий дiабет (ЦД). У 60—70 % хворих на ЦД спостер^аються рiзнi клшчт прояви, пов'язат з ураженням шлунково-кишкового тракту [9]. Останшм часом значне мюце в патогенезi ура-жень шлунково-кишкового тракту в пащенпв iз ЦД вщводять змшам кишкового мшробюценозу [2, 8]. Вщомо, що майже 90 % населення земно! куш пею чи шшою мiрою мають порушення в складi мк:ро-флори — основи мкроекологп органiзму. На сьогоднi макрооргашзм i автомiкрофлора — едина екосистема, що функцюнуе на основi взаемовипдних симбютич-них вiдношень [7]. Спираючись на данi про функцп мшрофлори кишечника, сучасна медична наука знач-но просунулась у питаннi щодо можливостi попере-джати рiзноманiтнi захворювання або коригувати 1х перебiг. Мкробюта не лише мае захисну та iмуности-мулюючу функци, але й бере участь у процесах трав-лення, стимуляцп обмiну речовин, сиш^ речовин: у-амшомасляно! кислоти, триптофану та серотоншу, кортизолу, гормонiв та гормоноподiбних речовин (глюкагоноподiбний пептид-1, пептид YY, грелiн), речовин, що беруть участь у метаболiзмi (лшополюа-хариди, триметиламш, лептин), вiтамiнiв [1, 6]. Для вщновлення еубiозу кишечника застосовують про-бiотики, що мiстять живi мкрооргашзми або 1х мета-болiти, яы позитивно впливають на здоров'я людини, нормалiзуючи його кишкову мiкрофлору [4, 10].

Мета дослщження — оцшити пiдвищення ефек-тивностi лiкування хворих на цукровий дiабет 2-го

типу шляхом корекци порушень стану кишкового мкробюценозу завдяки включенню до комплексно! терапи пробiотика лацiум.

Матерiали та методи досл^дження

Пiд спостереженням знаходилися 60 хворих на ЦД 2-го типу. Серед них було 32 (53,3 %) жшки i 28 (46,7 %) чоловшв. Вiк хворих перебував в межах вщ 25 до 72 рошв: вiком вщ 25 до 35 рокiв було 11 (18,3 %), вщ 39 до 59 рошв — 39 (65 %) i понад 60 рошв — 10 (16,7 %) пащенпв. Тривалiсть ЦД ста-новила вщ двох мiсяцiв до 22 рошв. ЦД середнього ступеня тяжкост спостерiгався у 40 (66,7 %) хворих, тяжко! форми — у 20 (33,3 %) ошб. Хворi були роз-подiленi на 2 групи: перша група (30 оаб) отримува-ла загальноприйняте лiкування, тодi як друга група (30 оаб) додатково отримувала пробiотик лацiум по 1 саше двiчi на день за 20 хвилин до прийому впродовж двох тижшв [5]. Для визначення стану кишково! мшрофлори проводили бактерюлопчне дослiдження випорожнень за методикою В.А. Зна-менського i спiвавт. [3]. Кiлькiсть мiкроорганiзмiв вiдображали в колонiеутворюючих одиницях (КУО) на 1 г фекалш, для зручност обчислень використо-вували десятковий логарифм отриманого значення

Адреса для листування з автором: Савченко 1.П. E-mail: tofanip@ukr.net

© Савченко 1.П., 2015

© «Мiжнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015

Оригинальные исследования /Original Researches/

(lg КУО/г). Отримаш показники порiвнювали з да-ними 20 практично здорових oci6.

Результати дослiджень та Тх обговорення

При aнaлiзi результатiв дослiдження яюсного та кiлькiсного складу кишково! мшрофлори у хворих на ЦД 2-го типу втзначаються iстотнi змiни в сташ ае-робно! мiкрофлори порожнини товстого кишечника. У першу чергу це збтьшення загально! кiлькостi кишково! палички в 51 хворого (85 %), поява гемолггачних ешерихш у п'яти осiб (8,3 %), зростання популяцшного рiвня кишково! палички зi слабкою ферментативною aктивнiстю в 31 (51,7 %) пащента, збтьшення ктько-стi умовно-патогенних ентеробaктерiй (клебшел, ци-тробaктерiв, проте!в, ентеробaктерiв) у 39 (65 %) ошб. Також втзначалося пiдвищення рiвня стaфiлококiв у 7 (11,7 %) i дрiжджових грибiв роду Candida у 7 (11,7 %) хворих. Водночас виявлено глибою порушення i в сташ анаеробно! мiкрофлори товстого кишечника. Так, у 41 (68,3 %) пащента втзначено зниження юлькосп бiфi-добактерш, у 29 хворих (48,3 %) — лактобактерш.

При дослiдженнi факультативно! мшрофлори iзо-льоване збiльшення клькосп одного з родiв умов-но-патогенних ентеробактерш вiдзнaчено в 7 (11,7 %) пащентав, !х aсоцiaцiй — у 41 (68,3 %) хворого. У 25 (41,7 %) ошб зафшсовано поеднання шдвищеного вмь сту факультативних умовно-патогенних бактерш (у тому чи^ стaфiлококiв — у трьох випадках) зi зниже-ним рiвнем бiфiдофлори. В iнших 16 (26,7 %) пащен-тiв виявлено збтьшення клькосп умовно-патогенно! мiкрофлори в асощаци зi зниженим вмiстом бiфiдо- i лaктобaктерiй.

Загалом змiни мiкрофлори у хворих на ЦД 2-го типу характеризувалися вiрогiдним збiльшенням загально! клькосп кишково! палички (8,71 ± 0,12 lg КУО/г при нормi 7,32 ± 0,12 lg КУО/г, р < 0,05), кишково! палички зi слабко вираженою ферментною ак-тивнiстю (7,85 ± 0,14 lg КУО/г при нормi 4,00 ± 0,41 lg КУО/г, р < 0,05), появою гемолiзуючо! кишково! палички, зменшенням популяцшного рiвня бiфiдобaк-терiй (7,45 ± 0,12 lg КУО/г при нормi 8,25 ± 0,10 lg КУО/г, р < 0,05), зниженням вмiсту лактобактерш (6,37 ± 0,13 lg КУО/г при нормi 7,75 ± 0,11 lg КУО/г, р < 0,05), пщвищенням рiвня умовно-патогенних мiкрооргaнiзмiв: клебшел (5,24 ± 0,16 lg КУО/г при нормi 3,85 ± 0,09 lg КУО/г, р < 0,05), цитробaктерiв (4,74 ± 0,19 lg КУО/г при нормi 3,19 ± 0,10 lg КУО/г, р < 0,05), ентеробaктерiв (5,13 ± 0,22 lg КУО/г при нор-мi 3,65 ± 0,15 lg КУО/г, р < 0,05), проте!в (4,78 ± 0,36 lg КУО/г при нормi 2,85 ± 0,05 lg КУО/г, р < 0,05), не-значним збтьшенням вмiсту стaфiлококiв i дрiжджо-вих грибiв (р > 0,05).

Лшування iз включенням пробютика лaцiум у хворих на ЦД 2-го типу поряд iз швидким покращенням клiнiчно! симптоматики (даарейного синдрому, здуття живота) викликало вiрогiдне зниження загально! кль-костi кишково! палички з 8,73 ± 0,15 до 7,65 ± 0,13 lg КУО/г, р < 0,05 (традицшне лшування — з 8,70 ± 0,18

_iEJ

до 8,04 ± 0,25 lg КУО/г, р < 0,05), зменшення популяцшного рiвня кишково! палички зi слабко вира-женою ферментативною активнютю з 7,53 ± 0,26 до 5,80 ± 0,32 lg КУО/г, р < 0,05 (загальноприйнята терашя — з 7,54 ± 0,37 до 6,84 ± 0,39 lg КУО/г, р > 0,05), припинення видтення гемолiзуючо! кишково! палички (традицшне лшування — незначне зменшення !! клькосп, р > 0,05), зниження вмюту клебсiел з 5,28 ± ± 0,23 до 2,94 ± 0,58 lg КУО/г, р < 0,05 (загальноприйнята терашя — з 5,20 ± 0,22 до 4,86 ± 0,35 lg КУО/г, р > 0,05), проте!в — з 4,58 ± 0,34 до 2,55 ± 0,32 lg КУО/г, р < 0,05 (традицшна схема — з 4,50 ± 0,50 до 4,24 ± ± 0,46 lg КУО/г, р > 0,05), ентеробaктерiв — з 4,99 ± ± 0,28 до 2,88 ± 0,75 lg КУО/г, р < 0,05 (традицшне лкування — з 5,26 ± 0,34 до 4,71 ± 0,37 lg КУО/г, р > 0,05), цитробaктерiв — з 4,70 ± 0,27 до 3,31 ± 0,26 lg КУО/г, р < 0,05 (загальноприйнята терашя — з 4,78 ± ± 0,27 до 4,33 ± 0,35 lg КУО/г, р > 0,05), зростання бiфi-добaктерiй — вт 7,37 ± 0,16 до 7,90 ± 0,13 lg КУО/г, р < 0,05 (трaдицiйне лшування — вiд 7,53 ± 0,17 до 7,7 ± ± 0,2 lg КУО/г, р > 0,05), тенденцш до пiдвищення рiвня лактобактерш — вт 6,37 ± 0,13 до 7,63 ± 0,16 lg КУО/г, р < 0,05 (загальноприйнята терашя — з 6,39 ± ± 0,13 до 6,60 ± 0,18 lg КУО/г, р > 0,05), зниження кль-костi стафтококв — вiд 3,59 ± 0,15 до 2,18 ± 0,17 lg КУО/г, р < 0,05, i грибiв роду Candida — вт 3,23 ± 0,19 до 2,01 ± 0,18 lg КУО/г, р < 0,05.

Загалом лiкувaння iз включенням пробiотикa ла-цiум у другш групi спостереження було ефективним у 27 (90 %) пащенпв iз ЦД 2-го типу. Зокрема, у 23 хворих (76,7 %) сприяло нормaлiзaцi! кишкового мшро-бюценозу, у 5 (16,7 %) — зменшенню тяжко сп його розлaдiв, що на 25 % перевищувало aнaлогiчний показ-ник у груш хворих, як отримували трaдицiйну терашю.

Висновки

1. У пaцiентiв iз цукровим дiaбетом 2-го типу вт-значаються iстотнi порушення кльксного та яксного складу мiкрофлори кишечника.

2. Лшування iз включенням пробiотикa лащум сприяе нормaлiзaцi! кишкового мiкробiоценозу в 90 % хворих на цукровий дiaбет 2-го типу.

Перспективи. Позитивний ефект лшування iз включенням пробютика лащум на кльксний та як-сний склад кишково! мiкрофлори дозволяе рекомен-дувати цей препарат для широкого застосування в ком-плекснш терапи хворих iз цукровим дiaбетом 2-го типу.

Список лiтератури

1. Кишечна мкрофлора: вплив на пег пробттикв та пребт-тикв/ В.М. Pydi4eHKO, М.О. Одинець, I.I. Тодорашко, В.В. Чер-ватюк //Лжи Украгни. — 2014. — № 9(185). — С. 32-35.

2. Литвиненко К. О. Мiкроекологiя кишечника у хворих цукровим дiабетом 2 типу та неалкогольною хворобою печт-ки // Бюлогiчнi до^дження — 2014: Збiрник наукових праць V Всеукрагнськог науково-практичног конференци молодих учених i студентiв. — С. 348-350.

3. Микробиологическая диагностика дисбактериоза (Методические рекомендации) / В.А. Знаменский, Н.В. Дег-

32

Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721

№ 2(66) • 2015

iE!

Оригинальные исследования /Original Researches/

тяр, С.Н. Кузьминский, Л.В. Кейсквич, В.П. Саргасян. — К., 1986. — 27с.

4. Мосшчук С.М., Хоменко М.Б., Михайлова Т.С. та iH. Пробютики: можливкть застосування при гтерхолестери-неми// Укр. мед. часопис. — 2006. — № 2(52).

5. Оцтка ефективностi i переносимостi препарату «Лащум» у лжувант хворих на дисбактерюз кишечнику / Н.В. Харченко та т. // Сучасна гастроентерологiя. — 2012. — № 2. — С. 100-106.

6. Clarke G, Stilling R.M., Kennedy P.J. et al. Gut Microbiota// Endocrine Society. — 2014. — mend.endojournals.org

7. Farmer A.D., Randall H.A., Aziz Q. It's a gut feeling: How the gut microbiota affects the state of mind // J. of Physiology. — 2014. — Vol. 592(14). — P. 2981-2988.

8. Gastrointestinal Complications of Diabetes / Amer Shakil, Robert J. Church, Sobha S. Rao /American Family Physician. — 2008, Jun 15. — 77(12). — 1697-1702.

9. Gastrointestinal complications of diabetes mellitus / Krishnan B., Babu S., Walker J., Walker A.B., Pappachan J.M. // World J. Diabetes. — 2013, Jun 15. — 4(3). — 51-63.

10. Plaza-Diaz J. et al. Effects of Lactobacillus paraca-sei CNCM I-4034, Bifidobacterium breve CNCM I-4035 and Lactobacillus rhamnosus CNCM I-4036 on Hepatic Steatosis in Zucker Rats // PLoS ONE. — 2014. — doi: 10.1371/journal. pone.0098401.

OmpuMaHO 26.01.15 M

Савченко И.П.

ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины»

КОРРЕКЦИЯ НАРУШЕНИЙ КИШЕЧНОГО МИКРОБИОЦЕНОЗА У ПАЦИЕНТОВ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-го ТИПА

Резюме. В статье представлены результаты исследования состава кишечной микрофлоры у пациентов с сахарным диабетом (СД) 2-го типа и влияния на нее комплексного лечения с включением пробиотика лациум. У этой категории больных отмечаются существенные нарушения количественного и качественного состава микрофлоры кишечника — увеличение количества патогенных микроорганизмов (Klebsiella, Citrobacter, протей, Enterobacter, кишечная палочка, Staphylococcuss, грибы Candida) на фоне уменьшения содержания Bifidobacterium и Lactobacillus. Присоединение к лечению пробиотика лациум способствует нормализации микробиоценоза кишечника у 90 % пациентов с СД 2-го типа, оказывает положительный эффект на количественный и качественный состав микрофлоры кишечника, что позволяет рекомендовать лациум для широкого применения в комплексной терапии таких больных.

Ключевые слова: кишечная микрофлора, сахарный диабет, пробиотик.

Savchenko I.P.

SHEI« Ternopil State Medical University named after I.Ya. Horbachevskiy of Ministry of Health of Ukraine», Ukraine

CORRECTON OF IMPAIRED INTESTINAL BIOTIC COMMUNITY IN PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES MELLITUS

Summary. There have been adduced the results of research of intestinal biotic community in patients with diabetes mellitus (DM) and influence of treatment with probiotic Lacium on it. Substantial violations of quantitative and high-quality composition of intestinal biotic community are marked for patients with type 2 DM: increased amount of pathogenic microorganisms (Klebsiella, Citrobacter, Proteus, Enterobacter, Collibacillus, Staphylococcuss, fungi Candida) on a background of Bifidobacterium and Laktobacillus diminishing. Treatment with probiotic lacium normalizes intestinal microbiocenosis in 90 % patients with DM, has a positive effect on quantitative and high-quality composition of intestinal biotic community that allows recommend lacium for wide application in a complex therapy of patients with DM.

Key words: intestinal biotic community, diabetes mellitus, probiotic.