CC BY
18
Ю. Ю. Калиновський, доктор фшософських наук, професор, С. Б. Жданенко, кандидат фшософських наук, доцент, Нащональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого
КОРЕЛЯТИВН1СТЬ ПОЛ1ТИЧНО1 ТА ПРАВОВО1 КУЛЬТУР У В1ТЧИЗНЯНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1: МЕНТАЛЬНО-1СТОРИЧНЕ П1ДГРУНТЯ
Полiтична та правова культури у сучасних суспшьних процесах мають визначальне значення, оскшьки детермiнують траeкторiю дiяльностi всiх суб'екпв суспiльно-полiтичних вiдносин. У свою чергу обидва типи культур уособлюють певш цiнностi, якi мають ментально-iсторичне тдгрунтя. Вочевидь, особливостi корелятивностi пол^ично'! та правово'1 культур визна-чаються не тшьки сучасними суспiльно-полiтичними процесами, а й менталь-ними константами, традищями, архетиповими символами буття укра'н-ського народу.
Корелятившсть пол^ично'! й правово'1 культур обумовлеш низкою чинни-кiв: вищенаведенi типи культур е складовими загально'1 культури особистос-тi та суспiльства, що передбачае !х взаемопроникнення; полiтична та правова культури певного народу формуються й розвиваються на единiй ментально-iсторичнiй основi; полiтична та правова культури у демократичному суспшь-сга спрямованi на реалiзацiю схожих щнностей, а саме: свобода, вщповщаль-шсть, громадянська активнiсть, полiтико-правова рiвнiсть, захист прав та свобод людини, уявлення про яю сформувалися пiд впливом юторичних подiй, юторично'! долi конкретного народу; змютовне наповнення пол^ично'! та правово'1 культур напряму залежить вщ пол^ично'! системи держави, особ-ливостей суспшьного розвитку конкретно! кра'ни; пол^ична та правова культури е щншсним пiдrрунтям для розвитку громадянського суспшьства й правово'1 держави; вiд ступеня розвиненосп пол^ично'! та правово'1 культур у певному суспшьста залежить рiвень громадянських якостей окремо'1 людини, п ставлення до суспiльно-полiтичних та правових процеав у державi [1, с. 112-130].
Враховуючи багатограннють взаемодп пол^ично'! та правово'1 культур, ми зосередимо увагу на ментальнiй основi цього процесу. На думку О. Козлово'1, менталiтет виступае специфiчним полем вибору суб'ектом свое'! лшп пове-дiнки, життедiяльностi, виявлено'1 в певних цiннiсно-нормативних параметрах. Ментальний регулятор обумовлюе прийняття цiнностей i норм шдивщом, суспiльною групою, суспiльством в цшому. Соцiокультурний розвиток по-стiйно удосконалюе цю здатшсть людсько'1 свiдомостi й приводить до появи
рiзного роду психолопчних, сощально-психолопчних, повсякденних, щео-логiчних, нарештi - наукових уявлень, на базi яких формуються щншсно-нормативнi iдеали. Як форма виявлення групово'х' свiдомостi ментал^ет вщь грае важливу роль у забезпеченш eдностi та цiлiсностi вщповщно'х' сощально'х' групи у зв'язку iз закрiпленими в нiй цiнностями, нормами поведшки.
На переконання фахiвцiв, одшею з фундаментальних рис укра'х'нського мешаштету е прагнення до свободи у рiзноманiтних х'х формах. Вiдповiдно вищеозначена цiннiсть знайшла свое вiдображення у пол^ичнш та правовiй культурах в^чизняного суспiльства. Свобода як одна з базових щнностей демократично' пол^ично'х' та правово'х' культур передбачае вiльний вибiр лю-диною полiтичних поглядiв, беззастережну реалiзацiю власних прав та свобод, законодавчi можливостi щодо захисту пол^ико-правових iнтересiв i пере-конань. У свою чергу, саме розумiння свободи певним суб'ектом суспшьних вiдносин, 'х'х меж, форм, засобiв реашзаци напряму залежить вiд рiвня розвитку його пол^ично'х' та правово'1 культур, ментально-юторично'х' матрицi суспшь-но'х' свiдомостi.
Пол^ична та правова культури у сво'х'й взаемообумовленостi дозволяють проявитися свободi людини, яка знаходить свое втiлення у конкретних со-цiальних дiях. На переконання Т. Крамара, свобода як можливють вибору повинна реалiзуватися у виглядi конкретного рацiонального вчинку, у ви-глядi завершено! форми у результат численного пiдбору безлiчi можливих варiантiв. Але по-справжньому вiльний вибiр можливий лише у вiльному незалежному суспшьста, де вiдсутнiй тиск зовшшшх обставин. Тобто коли вибiр людини зумовлений не тиском необхщносп, а 'х'х системою внутрiшнiх цiнностей, особиспсних переконань. Багатоаспектнiсть вибору - це наявшсть рiзноманiтностi мотивiв людсько'х' дiяльностi, кожний з яких може бути по-своему виправданий. Вибiр роблять не заради його самого, а для задоволення сво'х'х штереав. Щоб досягти задоволення сво'х'х iнтересiв, потреби усвщом-люються чи пiзнають i на цiй основi суб'екти визначають мету i розгортають дiяльнiсть. Остання поеднуе два види необхщносп: внутршню (до не'х' належать потреби, штереси тощо), i зовнiшню, яку становлять речi та вщноси-ни, необхщш для задоволення потреб.
У контекст нашого дослiдження, варто вести мову про пол^ичну та пра-вову свободу, якi фактично забезпечують юнування одна одно'х' та вщобража-ють взаемообумовленiсть пол^ично'х' та правово'х культур. Зокрема, класик пол^ико-правово'х' та фшософсько'х' думки Ш. Л. Монтеск'е стверджував, що закони в державi вiдновлюють свободу i рiвнiсть, але останш неминуче на-бувають пол^ичного характеру i перебувають у тюному зв'язку з правом. У природному сташ люди народжуються рiвними, але вони не можуть зберегти ще'х' рiвностi - суспiльство забирае цю рiвнiсть у них, - i вони зно-
ву стають рiвними тшьки завдяки законам. Керуючись таким уявленням, Ш. Л. Монтеск'е визначав пол^ичну свободу як право робити все, що дозволено законами. Якби громадянин м^ робити те, що цими законами забо-роняеться, то у нього не було б свободи, оскшьки те ж саме могли б робити й iншi громадяни. Ш. Л. Монтеск'е не пов'язував пол^ичну свободу з якоюсь певною пол^ичною системою, зокрема з демократею, тдкреслюючи, що пол^ична свобода може бути тшьки в держав^ де вс вщносини регулюють-ся правом i де закони панують над волею правителiв. У деспотл немае законiв, а значить, немае i пол^ично'Х свободи, там пануе свавiлля i рабство. Отже, мiрою свободи за Ш. Л. Монтеск'е незмiнно виступае право.
Iсторiя розвитку нашого народу свщчить про постiйну боротьбу украiнцiв за реалiзацiю права на вiльне юнування, утвердження власних культурних, полiтичних та правових цiнностей [2, с. 125-148]. Вочевидь, юнування по-л^ично'Х свободи у суспшьста неможливе без розвинуто'1 правово'1 свободи, оскiльки саме у правових нормах визначаються прийнятш для держави та сощуму меж пол^ичних прагнень i засобiв 1'х реалiзацii суб'ектами суспшь-но-полiтичних вiдносин.
Правова свобода мае два джерела: формальне (позитивне право, норми права) i змiстовне (природне право). Правове регулювання полягае у транс-формуванш природного права, тобто втiлення природного права у закон. Процес тако'1 трансформацп - втiлення природного права у закон (правову норму) навпаки, наповнення юридично'1' норми природно-правовими щн-ностями - розкриваеться за допомогою вчення детермшзму. Такий тдхщ дозволяе уявити природне i позитивне право як едшсть внутрiшнiх взаемо-пов'язаних сторiн. Кожна iз цих сторш вбирае у собi свою протилежшсть: природне право вмiщуе як форму свого здшснення позитивне право, а остан-не - сукупшсть об'ективних властивостей i соцiальних потреб як свою базо-ву складову. Однак таке розумшня не виключае першопричини природно-правових норм.
На переконання С. Яремчук, природне право за своею сутшстю первинне i вiдiграе визначальну роль вiдносно позитивного права. За його допомогою здшснюеться ощнка юридичних норм, виявляеться 1'х вщповвдшсть праву як мiрi свободи. Таким чином, природне право i право позитивне ствюнують як необхщш та важливi умови буття права як цшсного суспiльного феномену. Правова свобода виявляе себе як едшсть протилежностей: природно-пра-вових i позитивно-правових начал. У цьому i виявляеться високий рiвень iнтеграцii права i свободи.
Необхiдно зазначити, що штерпретащя норм природного права, 1'х розумшня та втшення напряму залежать вщ ментально-iсторичних особливостей
генези конкретно'! нацп. Зокрема, сутшсть свободи для укра'шщв полягае, перш за все, в шдивщуальнш свободу можливостях реалiзувати власний життевий проект у не завжди сприятливих соцiально-економiчних та право-вих умовах (як свщчить iсторiя укра'шського народу). Саме тому така ментальна щннють укра'нства як свобода безпосередньо корелюеться з шдивь дуалiзмом.
Аналiзуючи сутнiснi характеристики свободи як аксюлопчно! константи укра'шського менталiтету, та визначаючи п як пiдrрунтя взаемообумовленос-тi пол^ично'! та правово'! культур неможливо залишити поза увагою таку щншсть, як вiдповiдальнiсть. Вiдповiдальнiсть органiчно пов'язана зi свободою прийняття ршень, iз вибором цiлей i способiв, методiв i стилiв '11 досяг-нення. Свобода особистостi у сучасному демократичному суспiльствi означае життя за сво'ми принципами, самодостатнiсть та вщповщальшсть за цей вибiр перед самим собою i за власну долю, за свш розвиток i самореалiзацiю, за вистраждане вмiння слухати власну совють. Отже, свобода i вщповщаль-нiсть взаемно зумовлюються: чим бшьше особистiсть прагне бути вiльною, тим бшьшу вiдповiдальнiсть вона мае покладати на себе, i водночас свобода, котра позбавлена ввдповвдальносп, переростае у свавшля, а вiдповiдальнiсть, позбавлена свободи, перетворюеться на зааб пригнiчення особистюного джерела у людинi. Вiдповiдальнiсть неможлива без таких важливих психо-лопчних рис-властивостей, як iнiцiативнiсть, самостiйнiсть, упевнешсть, внутрiшня свобода, що допомагають особистост самореалiзуватися i стати повноцiнним членом суспшьства [3, с. 92-93]. Вищеозначеш психолопчш властивостi, на нашу думку, е змютовним наповненням укра'нського мента-лiтету, якi забезпечують цiннiсне тдгрунтя корелятивносп полiтичноi та правово! культур.
Таким чином, пол^ична та правова культури укра'нського сощуму вза-емообумовлюють юнування одна одно'! й базуються на спшьному менталь-но-iсторичному тдгрунтя Така спiльнiсть забезпечуеться, в першу чергу, реалiзацiею низки цiнностей, зокрема таких, як свобода, вщповщальшсть, справедливють, рiвнiсть, демократизм тощо. У сучасних умовах розвитку в^чизняного суспiльства втшилась така важлива ментальна та пол^ико-правова цiннiсть, як свобода. Вона зреалiзована у побудовi незалежно'! Укра'нсько! держави, демократичному способi буття укра'нства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Правова 1 пол1тична культура укра'нського соц1уму за умов модершзацп пол1-
тико-правового життя : монограф1я / О. О. Безрук, Л. М. Герасша, I. В. Головко
та ш. ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2016. - 560 с.
2. Правосвщомють { правова культура як 6азов1 чинники державотворчого про-цесу в Укра'ш : монограф1я / Л. М. Герасша, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань та ш - Х. : Право, 2009. - 352 с.
3. Пол1толопчний енциклопедичний словник / уклад.: [Л. М. Герасша, В. Л. По-гр1бна, I. О. Полщук та ш.] ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2015. - 816 с.
О. Н. Кириленко, доктор политических наук, профессор, Ровенский государственный гуманитарный университет;
А. Н. Чубатенко,
Общественная организация «Всеукраинский общественный фонд ЗАВТРА»
СОЦИОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ПРОЦЕССОВ ГЛОБАЛИЗАЦИИ ПОЛИТИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ КАК ОСНОВЫ ТРАНСФОРМАЦИИ НАЦИОНАЛЬНОЙ МЕНТАЛЬНОСТИ
Политическая ментальность как важный элемент политической культуры включает стереотипные установки в сфере политических ценностей и отношений, другими словами - определенный политический коллективный образ мыслей. Ментальность имеет и практическое воплощение в системе относительно устойчивых образцов политического поведения.
Соответственно этапам исторического развития общества и сферы политики в частности можно выделить три типа политической культуры - тоталитарную, авторитарную и демократическую. Данные формы политической культуры связаны с различными моделями функционирования политических институтов, взаимодействия их с неполитическим/гражданским обществом. В таком аспекте специфика национального политического развития демонстрировала и демонстрирует общие черты политических режимов и политической ментальности. Однако каждая страна имеет и уникальные, особенные характеристики политических феноменов и политической ментальности.
Необходимо отметить, что различия, неравенство в развитии национальных социальных систем и их политических институтов исторически проявляло себя в конфликтно-конкурентной модели международных отношений. В современных условиях данная модель и соответствующие концепции / доктрины внутренней и внешней политики стран мира продолжают воспроизводить принципы неравенства, противостояния и борьбы национальных интересов.
