CC BY
17
But these problems unfortunately did not get enough attention yet in sew on sciences and more worsened every day. It is therefore necessary to study and constantly search the urgent decisions of this problem for maintainances mentality of ukrainians.
В. В. Гулай, доктор пол^ичних наук, професор, Нащональний ушверситет «Львiвська пол^ехшка»
СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧНЕ П1ДГРУНТЯ ТА АКТУАЛЬН1 ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВ1 ПРОБЛЕМИ МЕНТАЛЬНО? АМБ1ВАЛЕНТНОСТ1 НАСЕЛЕННЯ СУЧАСНО1 УКРА1НИ (НА ПРИКЛАД1 ГАЛИЧИНИ)
Як вихщне поняття можемо прийняти розумшня ментальносп як сощо-психологiчного феномену, який характеризуе етнiчнi спiльноти i окремих представниюв етносу i визначае специфiку сприйняття та штерпретацп пев-ною етшчною групою оточуючого свiту, а також способи i форми практичного вщношення й до природного i соцiального середовища. Ментальнi характеристики продукуються лише i тiльки етшчними спiльнотами; будь-якi iншi соцiальнi об'еднання людей ментальних ознак не формують, хоча й впливають на форми i способи 1'х прояву [7, с. 16].
Ментальшсть соцiуму, передовам, розкриваеться через систему його смислоутворення, яка базуеться на юнуючих у конкретнш спiльнотi знаннях та вiруваннях, а вiдтак, i характерних для представниюв конкретного суспшь-ства переконаннях, прагненнях, соцiо-психологiчних еталонах, iнтенцiях та шших соцiальних установках [2, с. 18].
Пол^ика колишнього СРСР мала рiзний успiх у рiзних регюнах Украши, що призводило до посилення регiоналiзацii суспiльства. Регiон бiльше впли-вав на погляди його мешканщв, а регiональна влада стала сприйматися як частина з уама ознаками цшого. Це призводило до ослаблення щентифшацп громадян з державою. З метою полегшення нав'язування владного порядку радянська влада нищила нацiональнi ознаки, що призводило до маргiналiзацii суспшьства, а в сукупностi - до сприйняття влади як насильства, недовiри до не'1, уявлення про цшковиту марнiсть будь-яко'1 сощально'1 активностi та очь кування «месп» - ря^вника краши [8, с. 8-9].
Пол^ика якнайшвидшого усунення репональних особливостей у суспшь-но-полiтичнiй i духовнiй сферах новоутворених захiдних областей УРСР, в тому числi, умовно кажучи, галицьких - Львiвськоi (разом iз Дрогобицькою), 1вано-Франювсько'1 та Тернотльсько', як слушно наголошуе О. Докаш, су-проводжувалася адмiнiструванням i репреаями. Несприйняття, протистоян-ня визначали взаемовщносини традицiйних та привнесених соцiальних ш-ститутiв, проявiв нацiонального життя, духовних щнностей [3, с. 303-304].
Регiоналiзацiя продовжуе й надалi впливати на нащональний характер i ментальнiсть народу. Цей чинник позначаеться на способах i формах сощ-ально' дiяльностi, економiчноi та пол^ично' творчостi, духовно-культурних, ритуальних, традицшних видiв активностi, формуючи в такий спосiб стiйкi характеристики мешаштету народу та його окремих частин [5, с. 619-621].
Одшею iз найпоширенiших спiльних характеристики ментальност насе-лення Галичини е його традицшнють у сво'х основних сощально-побутових, етнонацiональних та релiгiйно-конфесiйних проявах. Пол^ичш традицп мають низку специфiчних ознак, до яких належать таю особливосп пол^ич-них традицiй, як 'х безпосереднiй зв'язок з полiтичними iнтересами, здшснен-ням владних повноважень. 1ншими особливостями полiтичних традицiй е 'х значний суб'ективiзм, а вiдтак, велика вибiрковiсть, багатовекторнiсть, зу-мовлена складною структурою пол^ично' системи, рiзноманiтнiстю пол^ич-ного життя [4, с. 5].
Реалiзацiя полiтичних iнтересiв може вилитися у боротьбу пол^ичних сил та сощальних суб'ект1в. Полiтична боротьба е одшею з можливих форм по-л^ично' взаемодп, яка е засобом розв'язання суперечностей полiтичних ш-тереав. Лише держава покликана врегульовувати пол^ичну боротьбу та за-безпечувати таю результати, яю в найбiльшiй мiрi узгоджуються з iнтересами пiдтримки та розвитку наявно' сошально'1 цiлiсностi [6, с. 10-11].
1снування регiональних пол^ичних особливостей у Галичинi викликане роз'еднашстю частин Укра'ни в минулому i носить ситуативний характер в умовах пол^ично' нестабiльностi. Автономiстськi ще'1 в кра' базуються на емоцiйних факторах, 'х вiдстоюе вузький прошарок штел^енцп, який не ви-ражае штереси широких кiл громадськостi [1, с. 786-787].
Звертаючись до новiтнього громадсько-пол^ичного досвiду «галицького автономiзму» як спроби позищонування чи радше конструювання подвшно' ментальностi укра'нець/галичанин (Укра'на/Галичина), варто згадати дiяль-нiсть низки громадських та пол^ичних структур. Так, щодо «Свропейсько'1 Галицько' Асамбле'» (СГА) однозначно закршилось реноме оргашзацп, тiсно пов'язано' iз «Укра'нським вибором» В. Медведчука, яка фактично не проводить активно' дiяльностi. На противагу 'й «Укра'нська Галицька Асамблея»
(УГА) досить активна не тшьки в 1нтернет-простор^ але й у практичнш сус-пшьно-пол^ичнш площинi, нерiдко виступаючи у партнерста iз Укра'нською Галицькою партсею (УГП) (за аналогiею до дiяльностi громадсько'' оргашза-цп «Об'еднання "Самопомiч"» та пол^ично'' партп «Об'еднання "Самопо-мiч"»). Що ж до УГП, то 11 результат на мюцевих виборах 2015 р. виявився бшьш, нiж скромним, а найбiльшим устхом стало формування фракцп iз 4 депута^в у Львiвськiй мiськiй радi (всього - 64 депутати). Одним iз прюри-тетних напрямiв дiяльностi УГП продовжуе залишатися розробка юторично! полiтики. Досвiд суспшьно-пол^ично' дiяльностi громадсько'' оргашзацп «Укра'нська Галицька Асамблея» та пол^ично'' партп «Укра'нська Галицька партся» переконливо довiв, що на сьогодшшньому етапi укра'шського держа-вотворення проблема галицького автономiзму / галицького сепаратизму е цшком надуманою та мае виразне маншулятивно-пропагандистське наванта-ження у реалiзацii стратеги «пбридно'' вiйни» Росшсько' Федерацп проти Украши.
Одночасно хочемо наголосити, що таке ж спрямування мае акцентуалiза-щя проблеми пол^ико-правово!' щентифшацп певно'1 частини мешканцiв Галичини iз сучасною Польською державою через отримання «карт поляка» та довготривалих дозволiв на проживання. Вказане явище, на нашу думку, е не стшьки виявом ментальночдентифшацшно' амбiвалентностi окремих мешканщв Галичини iз польським коршням, що в традицiйно полiетнiчному та полшонфесшному регiонi е цiлком природним та очевидним, скшьки мае соцiально-економiчну основу як реакцiю на полггику правлячого пол^ично-го класу, котрому не вдалося реалiзувати соцiально-економiчнi прагнення галичан, яю вiдiграли найактивнiшу роль в укра'нському державотвореннi кiнця 80-х - початку 90-х рр. ХХ ст. На вщмшу вщ сусщшх Закарпатсько!' та Чершвецько'' областей, де наявшсть десяткiв тисяч вiдповiдно угорських та румунських паспортiв за зовшшньо' шстраци може стати реальною загрозою територiальнiй цiлiсностi Украши, сценарiй приеднання Галичини до Польщi, виходячи iз тих чи iнших форм пол^ико-правово!' щентифшацп окремих 11 мешканцiв, е виключно проявом девiантноi пол^ично'' уяви росшських шо-вiнiстичних кiл та окремих польських ультраправих полiтичних середовищ, котрi перебувають пiд контролем таких одюзних постатей, як помiчник президента Росп В. Путiна В. Сурков чи так званий «православний» ол^арх К. Малофеев.
Одночасно не можу не вказати на те, що ютотно' шкоди реалiзацii евро-пейського цивiлiзацiйного вибору Украши завдають шформацшш кампанп на кшталт «см^ево' проблемиЛсторп/блокади» Львова. Впродовж останньо-го десятирiччя Львову вдалося адаптувати свою традицшну европейськiсть
до нових пол^ико-культурних реалш та впевнено утвердитись як найбшьш европоцентричне мюто нашо' кра'ни не тшьки в уявленнях численних закор-донних туристiв, але й серед тих чи шших груп штереав в кра'нах, якi тд-тримують Украшу в неоголошенiй «гiбриднiй вшш» з боку Росп. Цiлком очевидш мотиви усунення мiського голови Львова та лщера пол^ично' пар-тп «Об'еднання "Самопомiч"» А. Садового iз, так би мовити, вищо' л1ги укра'нського полiтикуму напередоднi президентських виборiв 2019 р. через спекуляцiю на проблемi збору й глибоко' переробки твердих побутових вщ-ходiв, що е очевидною для бiльшостi великих мют Укра'ни, завдали виразно-го десонансного удару по актуальних проявах ментальносп бiльшостi львiв'ян та прогнозовано призведуть до вщповщно' електорально' ощнки iнiцiаторiв «см^езацп» европейського iмiджу Львова, що може стати предметом по-дальшого дослiдження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Адамович С. В. Соборшсть та регюнальний розвиток у сустльно-полпичному житн незалежно' Укра'ни / С. В. Адамович. - 1вано-Франювськ : М1сто НВ, 2009. - 884 с.
2. Бричко В. I. Соцюполпичний ракурс укра'нсько' ментальностi : монографiя / В. I. Бричко. - К. : Вид-во «ПВП «Iнтерсервiс», 2012. - 248 с.
3. Докаш О. Ю. Полгшко-культурна трансформащя захщних областей Укра'ни шд впливом радянсько' щеологп (1930-1950-т1 роки) : моиограф1я / О. Ю Докаш. -Чершвщ : Мюто, 2016. - 384 с.
4. Кальцева С. I. Системний анатз традицш у полпичному процес : автореф. дис. ... канд. полгг. наук : 23.00.02 / Свгглана Iванiвна Кальцева ; Одес. нац. юрид. акад. - Одеса, 2004. - 17 с.
5. Полполоичний енциклопедичний словник / уклад.: [Л. М. Герасша, В. Л. По-гр1бна, I. О. Полщук та ш.] ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2015. - 816 с.
6. Радченко Л. М. Поттичш штереси: об'ективно-суб'ективна детермшащя г ме-хашзми реал1зацй' : автореф. дис. ... канд. полгг. наук : 23.00.01 / Леся Микола-'вна Радченко ; Нац. пед. ун-т ¡м. М. П. Драгоманова. - К., 2009. - 16 с.
7. Старовойт I. С. Захщноевропейська та укра'нська ментальносп: збп 1 своерщ-носп. Фшософсько-юторичний аналiз : автореф. дис. ... д-ра фшос. наук : 09.00.03 / 1ван Сергiйович Старовойт ; 1н-т фшософп Нац. акад. наук Укра'ни. - К., 1997. -31 с.
8. Терент'ева О. Л. Ментальшсть як чинник розвитку державотворення в Укра'ш : автореф. дис. ... канд. наук з держ. управлшня / Ольга Леощщвна Терент'ева ; Нац. акад. держ. упр. при Президентов! Укра'ни, Харюв. репон. ш-т держ. упр. -Х., 2010. - 20 с.
Ю. Ю. Калиновський, доктор фшософських наук, професор, С. Б. Жданенко, кандидат фшософських наук, доцент, Нащональний юридичний ушверситет ÏMern Ярослава Мудрого
КОРЕЛЯТИВН1СТЬ ПОЛIТИЧНОÏ ТА nPABOBOÏ КУЛЬТУР У В1ТЧИЗНЯНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1: МЕНТАЛЬНО-1СТОРИЧНЕ П1ДГРУНТЯ
Полiтична та правова культури у сучасних суспшьних процесах мають визначальне значення, оскiльки детермшують траeкторiю дiяльностi всiх суб'eктiв суспшьно-пол^ичних вiдносин. У свою чергу обидва типи культур уособлюють певнi щнносп, якi мають ментально-iсторичне пiдrрунтя. Вочевидь, особливосп корелятивностi пол^ично'' та правово'' культур визна-чаються не тшьки сучасними суспiльно-полiтичними процесами, а й менталь-ними константами, традицiями, архетиповими символами буття укра'н-ського народу.
Корелятивнiсть пол^ично'' й правово'' культур обумовленi низкою чинни-кiв: вищенаведенi типи культур е складовими загально'' культури особистос-тi та суспiльства, що передбачае 'х взаемопроникнення; полiтична та правова культури певного народу формуються й розвиваються на единiй ментально-юторичнш основi; полiтична та правова культури у демократичному суспшь-ствi спрямоваш на реалiзацiю схожих цiнностей, а саме: свобода, вщповщаль-нiсть, громадянська актившсть, полiтико-правова рiвнiсть, захист прав та свобод людини, уявлення про яю сформувалися пiд впливом юторичних подiй, юторично'' долi конкретного народу; змютовне наповнення пол^ично'' та правово'' культур напряму залежить вiд пол^ично'' системи держави, особливостей суспшьного розвитку конкретно'' кра'ни; полiтична та правова культури е щншсним пщгрунтям для розвитку громадянського суспiльства й правово'1' держави; вщ ступеня розвиненосп пол^ично'' та правово'1' культур у певному суспшьста залежить рiвень громадянських якостей окремо'' людини, ïï ставлення до суспiльно-полiтичниx та правових процеав у державi [1, с. 112-130].
Враховуючи багатограннють взаемодп пол^ично! та правово'' культур, ми зосередимо увагу на ментальнiй основi цього процесу. На думку О. Козлово', мешаштет виступае специфiчним полем вибору суб'ектом свое'' лшп пове-дшки, життедiяльностi, виявлено'' в певних щннюно-нормативних параметрах. Ментальний регулятор обумовлюе прийняття цiнностей i норм iндивiдом, суспшьною групою, суспiльством в цiлому. Сощокультурний розвиток по-стiйно удосконалюе цю здатшсть людсько'' свiдомостi й приводить до появи
