CC BY
34
СОЦ1ОЛОГ1Я
УДК 316.334.3:124.5
Гераста Л. М., доктор сощолопчних наук, професор
ШТЕРЮРИЗАЦ1Я ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВИХ Ц1ННОСТЕЙ В ПОЛ1ТИЧН1Й СВ1ДОМОСТ1 ОСОБИСТОСТ1
У статт1 зд1йснюеться сощолого-правове обгрунтування тези, що в структур7 политично! св1домост1 в1дбуваеться гармонтне поеднання та ¡нтерюризащя пол1-тико-правових ценностей на об'ективному тдгрунт1 взаемозалежност1 пол1тики / права; визначено !х зм1ст 7 оргамчний зв'язок з пол1тичною культурою та правовою мораллю.
Ключовi слова: пол1тико-правов1 цтност1, пол1тична св1дом1сть, сустльно-по-л1тичний 7деал, правова держава, свобода, р1вмсть, справедлив1сть, пол1тико-пра-вов1 умверсалИ.
Актуальтсть проблема. Цшносп становлять смисловий фундамент людсько'1 цившзацп, вони здатш надшяти сенсом будь-яю дп та взаемодп людей. Система щнностей, як тдкреслював М. Вебер, ввдграе роль певних «щеальних конструктив», за допомогою яких здшснюеться пiзнання полiтики i права. Це - «найважливiшi компоненти людсько'1 культури, якi мають вищу значущють для людини та людства, у рiзнi iсторичнi перiоди наповнюються конкретним змютом i обумовлюють зразки та стандарти поведшки» [1, с. 787-788]. Актуальшсть дослiджень проблеми штерюризацп (вкоршення) полiтико-правових цiнностей у полiтичнiй свщомосп людини за умов демо-кратизацп Укра'ни обумовлена тим, по-перше, що 11 розкриття надае орiен-тири для реалiзацii дiевих стратегiй з реформування пол^ично! та правово'1 сфер сощуму; по-друге, цiнностi можуть виступати як критерп (стандарти) вибору з наявних альтернатив, що притаманш рiзним ситуацiям життедiяль-
8
© Герасша Л. М., 2017
носп. У складному i мшливому свiтi полiтики цiнностi виконують роль про-вiдних критерив й щейних маркерiв, що визначають орieнтири для пол^ично! консолщацп громадян i змют пол^ично! дiяльностi. Поняття «пол^ичш щнносп» вiдображаe найвищi iдеали та принципи, яю формують eднiсть i згоду в суспiльствi, соцiально-полiтичних групах стосовно головних цiлей i проблем розвитку. Водночас щнносп можуть характеризувати не тшьки згуртованiсть соцiуму, але i його неоднорiднiсть, розшарування, ieрархiю та здатнi бути джерелом латентних щншсних конфлiктiв. Значення цiннiсних феномешв, що кореспондують i релевантнi праву, як належному, як джерелу правових сенав, як суспшьнш метi, не менш вагоме. Формально-правове трактування фундаментальних щнностей людського буття - свободи, сощ-ально! рiвностi, справедливостi, демократа - основних аспекпв розумiння права i компонентiв правово! форми суспiльних вiдносин, чiтко обкреслюе i фшсуе цiннiсний статус права у сферi сущого (потенцiал права як щнносп, його роль як пiдстави вимог у загальнш системi цiннiсно-належного тощо).
Аналiз основних джерел i публЫацш. Теоретичш дослiдження цiннiсних явищ на початку ХХ ст. розпочав П. Новгородцев, який у контекст юторп пол^ико-правових iдей вивчав проблему суспшьного iдеалу («Криза сучасно! правосвщомосп» i «Про суспiльний щеал»). 1х продовжив М. Алексеев, кон-струюючи пол^ичний i правовий iдеали як модифшащю суспiльного iдеалу [2]. Вони вщстоювали безумовну цiннiсть права у боротьбi з правовим нш-лiзмом та, водночас, не iдеалiзували вiру в ушверсальну «мюю» права, тоб-то в шюз^, що лише завдяки праву суспшьство i держава стають взiрцем сощально! досконалостi. У сучаснш науцi проблему соцiально-правових цiнностей i «правових максим» пiдiймали Ф. Х. Альверсон, Дж. Б. Банах-Гутьеррес, Р. Булл, А. Ванденбогадерде, М. Гедеген, Е. Герлш-Карнелл, Л. Пс, П.-А. Гранхаг, Р. Дворкiн, О. Дозорцева, Б. ван Клшк, Д. Коченов, Ч. Б. Кра-вер, К. Матера, А. Скалiа, С. Таекема, Г. Феррю, О. Фюс, М. Флетчер, К. Хар-дшг, А. Шадольташ, А. Якаб [3-17]; мюце правових норм i щнностей в ю-торико-полiтичному прогресi розглядали В. Шаповал, С. Максимов, Т. Суходуб, К. Горобець [18-20]; до сутносп й ролi полiтико-правових щнностей звертались В. Нерсесянц, В. Графський, Л. Лаптева, Л. Мамут [21], Л. Лясота [22], I. Воронов [23]; досшдження «поличного щеалу» в сучаснш Укрш'ш продовжили В. Коршенко [24], Г. Дашутш [25], М. Михальченко [26].
Мета дано! статтi - в сощолого-правовш парадигмi обгрунтувати, що в структурi особиспсно! свiдомостi вiдбуваеться гармонiйне поеднання та вкоршення (iнтерiоризацiя) полiтико-правових цiнностей на об'ективному тдгрунт взаемозалежностi полiтики i права; показати 1'х змiст та оргашчний зв'язок з полiтичною культурою, етикою i правовою мораллю. Ключова до-слiдницька гiпотеза мае розкрити, як полiтико-правовi цiнностi модернiзують
суспшьну свщомють, поеднуючи загальнолюдсью й нащональш прюритети, i сприятимуть Украш в побудовi держави европейського зразка?
Виклад основного матерiалу. Пол^ична свiдомiсть, як вщомо, е духовним утворенням, що мютить полiтичнi погляди, ще:1, цiнностi, знання, уявлення, орiентацii, переконання, оцiнки, звичш, традицп, норми, установки i сощаль-но-полiтичнi настро:!, якi вiдбивають найбшьш суттевi економiчнi, соцiальнi, полiтичнi та духовш iнтереси людей, та можуть реалiзовуватися в межах пол^ично!' системи. Важливим компонентом ща свiдомостi е загальш ц1н-тст оргентацг! й полтико-правовг цгнностг - це т уявлення й настанови, котрi розглядаються людиною, як невщ'емш вiд п iснування, що надають сенсу i значущостi й вчинкам, орiентують у пол^ичнш дiяльностi. Полiтична свiдомiсть стае притаманною людиш тодi, коли вона усвщомлюе свiй сощ-альний статус, громадянську позищю, i разом з тим реальну потребу (чи необ-хiднiсть) впливати на владу [27, с. 127-130]. Й формування здшснюеться шляхом критичного осмислення соцiально-полiтичноi дшсносп, узагальнен-ня актуальнох шформацп через приеднання до сформованих норм громадян-сько! поведiнки, чи шляхом емоцшного прилучення до вiри у т або iншi полiтичнi iдеали.
Пол^ична соцiологiя трактуе i полiтико-правовi щнносп, як сукупнiсть iдей, еталонних уявлень, стшких соцiопсихологiчних установок (орiентацiй, стереотитв, переживань), що визначають стратегiю i тактику, спрямованiсть пол^ично!' дiяльностi людей [13, с. 292-293]. Вони вщтворюють у свош сут-ностi пол^ичш iдеали, бажання та iнтереси сощальних суб'ектiв. До пол^и-ко-правових щнностей вiдносять передусiм демократiю, полiтичну свободу, сощальну рiвнiсть i справедливiсть, права людини та 1х гаранта. Таю щннос-тi виконують функцiю сприяння штеграцп групи в систему соцiальноi цшю-ностi; визначають iерархiю пол^ичних цiлей та впливають на обрання право-вих засобiв i пол^технологш з 1'х досягнення та реалiзацii; мотивують полiтичну i правову участь шдиввдв завдяки тому, що суспшьно-пол^ичш цiлi стають безпосереднiми стимулами дiяльностi в полiтико-правовому полi. Водночас усвщомлеш цiнностi сприяють стандартизацп оцiнок щодо кожно'1 полiтико-правовоi дп та п наслiдкiв; вони орiентують учасникiв полiтичного процесу (полiтичнi елiти, лiдерiв, партп, «групи iнтересiв») щодо вiрноi щен-тифшацл всiх суб'ектiв полiтики.
В умовах демократичних перетворень, яю понад чверть столбя наполег-ливо долае Украша, - на думку С. Максимова, - особливо значущою в сис-темi цiнностей е орiентуюча роль суспiльно-полiтичного iдеалу [14, с. 26-43]; це виявляеться в тому, що його невизначешсть та недостатш уявлення щодо ролi полiтики i права у вдосконаленнi сучасного украшського соцiуму та
шших посттотал^арних суспiльств, стае стримуючим чинником 1'хньо'1 транс-формацп. Полiтико-правовi цiнностi мiстяться в сутностi поличного iдеалу суспiльства, фiксуючи тi перспективи, яких воно мае досягти у своему роз-витку. Цiнностi, ^м того, е мотивацiйним базисом полггично! культури: 1'х руйнування людина переживае як особисту трагед^, а в масштабах сощуму цей процес може призвести до духовно! катастрофи. Якщо ж колишня поль тична культура перестае бути авторитетною шстанщею, що спроможна ре-гулювати поведiнку людей, то в суспшьсга починаеться штенсивний пошук шшо'1 системи цiнностей i полiтичних орiентацiй.
В умовах постсучасност полiтико-правовi цiнностi закрiпленi у так званих унiверсалiях - найзагальнiших полггико-правових поняттях i утвореннях, якi визначаються сукупшстю ознак i проявiв у пол^ичнш свiдомостi, культурi та дiяльностi. До найбiльш сформованих загальнолюдських пол^ико-право-вих унiверсалiй належать:
- загальнолюдськ1 пол1тико-правов11деали та принципи - мир, свобода, правопорядок, суверештет, демокрапя, права людини, сощальна рiвнiсть, солiдарнiсть, - якi декларуються, визнаються свгговим спiвтовариством i за-хищаються мiжнародним правом у полiтичних процесах;
- м1жнародна полтична символгка, що мютить арсенал найсуттевших емоцiйно-психологiчних механiзмiв впливу на полiтичну i правову свщомють: це символiчнi емблеми, герби i знаки (символи державностi краш); музичнi твори (зокрема, гiмни), що символiзують полiтичнi настро! i громадянську консолщащю; символiка кольорiв (бiлий - символ чистоти дш, думок i допо-моги; блакитний - захист, миротворчють; зелений - екологiя, життя планети, природи, людства; рожевий - захист дитини i материнства);
- державшсть - ушверсальна форма пол^ично! оргашзаци народiв, що iсторично утвердилась як шституцшний фундамент людсько! цившзацп;
- м1жнародна мова полтики г права, де лексично i поняттево закрiплене все рiзноманiття полiтико-правових явищ, процеав i зокрема - щнностей;
- мгжнароднг полтико-правовг оргамзацИ, дiяльнiсть яких координуе напрями глобально! полтики i пiдтримуе правову культуру людей;
- м1жнародне право - нормативна система, визнана як пол^ико-правова щншсна унiверсалiя, завдяки механiзмам регулювання вщносин мiж державами, мiжнародними оргашзащями i спiльнотами, що спираеться на досвщ права i традицiй пол^ично! юторп народiв свiту.
Сферу дшсного i цiннiсного, що визначаеться у межах пол^ично! та юри-дично! аксюлоги, безумовно, складають закон (позитивне право) i принцип законност1 та держава (пол^ичний iнститут) й ще'1 державностг в усiх про-явах реального буття та iдеально-цiннiсному вимiрюваннi. Закон i держава
щнш, передуйм, як правовi явища, бо наскшьки вони вщповщають праву, настшьки виражають i здiйснюють цiлi права, тобто е правовими; а значить -так само вщображуються i в свщомосп громадян [15, с. 150-157].
Отже, в юридичнш аксюлогп мова йде про щншсш судження й оцшку з позицiй права сенсу i значення закону (позитивного права), а також - дер-жави; про 1х правовi якостi та вiдповiднiсть (або невiдповiднiсть) iмперативам, цшям i вимогам права, як цшнюного належного [6, с. 10-11]. Право при цьо-му виступае як мета для закону, законодавця, держави та п шститупв. Це означае, що закон (позитивне право) i держава повинш бути орiентованi на втшення i здiйснення вимог чинного права, оскшьки саме в цьому полягають 1'х мета, сенс i призначення.
Саме тому мету права стосовно закону (позитивного права) i держави (поличного iнституту) зазвичай формулюють у виглядi iмперативу: закон i держава мають бути правовими. Отже, правовий закон i правова держава -це абсолютш полiтико-правовi цшносп людсько! свiдомостi й безумовна вимога щодо об'ективацп реально! полiтики.
Право, звичайно, - лише форма суспшьних вщносин, а не 1х фактичний змют. Але в той же час цшносп свободи, рiвностi й справедливости (за умов 1х формалiзацii), як особливi.
Комплекс власне пол^ичних цiнностей досить рiзноманiтний, це обумов-люе велику кiлькiсть 1х систематизацш i типологiй за рiзними критерiями. Насамперед, у сучаснiй полiтицi все бшьшого значення набувають загально-людсью цiнностi та iнтереси, реалiзацiя яких у полiтичнiй сферi вiдбуваеться досить суперечливо i непослiдовно. Пояснюеться це гетерогеншстю цiлей i розрiзненiстю кшцевих iнтересiв тих або iнших пол^ичних коалiцiй, що формально виступають з позицш загальногуманних iдеалiв; вузькокорисними прагненнями деяких полiтичних партiй; загостренням суперництва за владу мiж полiтичними лщерами та елiтами; помилками в ощнщ полiтичноi кон'юнктури тощо. Найтиповiшими критерiями, що застосовують для типо-лопзацп полiтичних цiнностей, е:
- система уявлень i прагнень людей щодо бажаного i найкращого типу пол^ично! системи, режиму влади;
- вщповщшсть чинних полiтичних явищ структурi сощальних потреб;
- умови, що забезпечують посилення сощально-пол^ичних зв'язкiв у со-цiальнiй групi чи органiзацii (пол^ична iнтеграцiя);
- здатнiсть полiтичного шституту ефективно реалiзовувати сво! функцii;
- набiр певних iдеалiв (принципiв, щей, постулапв, традицiй), якi напов-нюють цшшсним змiстом сучаснi iдеологiчнi системи.
Проте пол^ична свiдомiсть сучасних украшщв вочевидь переобтяжена системними проблемами - корупцшшстю влади, правовою колiзiйнiстю дер-
жавних повноважень, дуалiзмом функцш виконавчо'1 влади (президент ^ урядовi структури), слабкою ефектившстю парламенту, нестачею ресурав мiсцевого самоврядування (навiть за умов децентралiзацii), корумпованiстю судiв, що веде до втрати сощально!' довiри i делегiтимуе iнститути влади.
Виникае закономiрне питання: чому частка громадянського суспшьства Укра'ни iндиферентно ставиться до реального попршання в полiтичному просторi? Вбачаеться, що вщповщь та вiдчуття перспектив дано'1 ситуацп, розумiння 11 наслщюв криеться саме у цiннiснiй площиш свiдомостi людей [16, с. 238-241]. Як зазначив М. Михальченко, «в Укршш фактично юнують два типи суспшьно!' свiдомостi - елiтарна й масова. Ел^арна свiдомiсть мае значний теоретико-щеолопчний компонент, а в масовш - домiнуе буденно-психологiчний. Але психолопею "здорового глузду", "буденною" психоло-гiею не можна замiнити ращонально-систематизовану теоретичну частку сустльно!' свiдомостi» [17, с. 203-204]. Зпдно зi зведеними даними сощо-логiчних монiторингiв 2002-2010 рр., за позицiюванням на грунт пол^ико-правових цiнностей, можна виокремити рiзноманiтнi «моделi» пол^ично!' культури та свщомосп, що характеризують населення Укра'ни. Значна час-тина респондентiв (27,2% + 43,6% з середнього класу) характеризуеться активгстською демократичною пол^ико-правовою свщомютю. Втм, укра-1'нцям притаманнi також досить специфiчнi стереотипи, зокрема «патрицган-ська» пол^ична свiдомiсть (3,1% псевдо-ел^арних кiл) та «екс-плебейська» (26,1 % неосвiчених, залежних осiб). Носiям першо'1 властивий полiтичний «нарцисизм», полiтико-правовий шгшзм i зневажливе, зверхне ставлення до права; другим притаманне пол^ичне неуцтво i правовий iнфантилiзм [18]. Крiм того, укра'нський соцiум диференцiюе наявшсть рiзних полiтичних субкультур - региональных, етнократичних, клерикальных, в яких власне по-лiтико-правовi цiнностi розмитi етнокультурними, релшйними, ортодоксаль-ними сенсами. Зрештою, «моза'чшсть» украХнського електорату посилена щншсною специфiкою згiдно з демографiчним критерiем - звiдси столичний, мегаполгсний, провгнцгйний, мгстечковий i хутгрський (сiльський) стереотипи пол^ично!' свiдомостi. Наукова квалiфiкацiя 1'х вiдповiдного рiвня мае бути пов'язана з цiннiсними орiентацiями щодо щей сощально!' рiвностi, справед-ливостi, конституцшносп, суспшьно-пол^ично!' перспективи, правово'1 пд-носп, якi формулюються в програмних документах пол^ичних сил.
Протягом 1991-2014 рр. 1нститут сощологл НАНУ провiв дев'ять репре-зентативних загальнонацiональних опитувань з щннюних прiоритетiв населення Укра'ни: чи вiдбулися цiннiснi метаморфози? Природно, що змши об'ективно'1 ситуацп в крш'ш впливають i на щншсш судження: ще у 2012 р., за даними мошторингу, тiльки 17% опитаних громадян вважали полiтичну ситуащю в кршш критичною чи вибухонебезпечною, а ниш - 55% респон-
денпв [19]. Пол^ико-правовий iнфантилiзм украшщв пщ тиском драматичних подiй останнiх рокiв, що випробують наш народ на мiцнiсть переконань i активних дiй, вiдiйшов у минуле. Спiльнi бiль i перемоги призвели до тд-вищення градуса громадянсько! чутливостi й цiнностi життя, самовияву та iнiцiативи громадян, вщповщальносп людей один за одного i за долю суверенно! держави. 1з позитивною самореалiзацieю, вважае головний науковий ствробггник 1нституту соцюлогп А. Ручка, пов'язаний креативний шдивщу-алiзм (вiдповiдальнiсть людини за себе, свою ам'ю i життетворчiсть), та ревiталiзацiя - вiдродження традицiйно-iсторичних, релiгiйних i народних цiнностей, яю дають опору спшьним iдеям i почуттям (цей цшнюний комплекс зрiс з 58% у 2012 р. до 62% у 2014-му в прюритет опитаних).
Водночас з 2012 по 2014 р. у ментальносп населення значуще тдвищив-ся гндексучастг в поличному життi: найбiльший цiннiсний стрибок у зрос-таннi важливостi (за 5-бальною шкалою) спостерiгаемо в оцшках державно! незалежностi Укра!ни - 4,29; статистично пом^но зросла важливiсть пол^и-ко-правових цiнностей, пов'язаних з публiчним контролем рiшень влади -3,83; демократичним розвитком кра!ни - 4,1; свободою слова i критики влади - 4,02; сощальною рiвнiстю й вiдсутнiстю значного розшарування на багатих/бщних - 4,26; суспiльним визнанням - 4,10; але участь у пол^ичнш дiяльностi партiй чи рухiв - лише 2,94 тощо [19].
Висновки. Отже, можна тдсумувати, що в добу важких юторичних ви-пробувань ментальнiсть укра!нських громадян демонструе певш цiннiснi метаморфози, пов'язанi насамперед з очевидним зростанням консолщова-носп, патрiотизму, цiнностей демократа, прав i свобод людини, креативного iндивiдуалiзму тощо. Посилення ролi полiтико-правових цшностей вщ-буваеться через морально-психологiчний стан свщомосп укра!нства, яке переживае нащонально-культурне вiдродження (iндекси ревiталiзацii тра-дицшних цiнностей з 2014 р. пом^но зросли). I водночас оживлення поль тико-правово! активностi, самодiяльностi громадян свщчить про модернь зацiю цшшсно! складово! !х пол^ично! свiдомостi, яка е конче необхщною пiд час бурхливих змш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Пол1толопчний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасша, В. Л. По-гр1бна, I. О. Полщук та ш.; за ред. М. П. Требша. Харюв: Право, 2015. 816 с.
2. Алексеев Н. Н. Основы философии права. Прага: Пламя, 1924. 285 с.
3. Craver С. В. Skills and values. Legal negotiating / Charles B. Craver, Freda H. Alverson, Professor, George Washington University Law School. Third edition. New Providence, NJ: LexisNexis, 2016. ix, 278 p.
4. EU criminal law and policy: values, principles, and methods / edited by Joanna Beata Banach-Gutierrez and Christopher Harding. Milton Park, Abingdon, Oxon; New York, NY: Routledge, 2017. xii, 261 p.
5. Facts and norms in law: interdisciplinary reflections on legal method / edited by Sanne Taekema, Erasmus School of Law, Erasmus University Rotterdam, the Netherlands; Bart van Klink, Faculty of Law, Vrije Universiteit Amsterdam, the Netherlands; Wouter de Been, Erasmus School of Law, Erasmus University Rotterdam, the Netherlands. Cheltenham, UK; Northampton, MA, USA: Edward Elgar Publishing, 2016. xii, 294 p.
6. Ferris G. Uses of values in legal education. Cambridge, United Kingdom: Intersentia, 2015. xx, 275 p.
7. Fiss O. M. Pillars of justice: lawyers and the liberal tradition. Cambridge, Massachusetts; London, England: Harvard University Press, 2017. viii, 209 p.
8. Fundamental rights: justification and interpretation / Kenneth Einar Himma and Bojan Spaic (eds.). The Hague, the Netherlands: Eleven International Publishing, 2016. vii, 213 p.
9. Gies L. Mediating human rights: media, culture and human rights law. Abingdon, Oxon; New York, NY: Routledge, 2015. xii, 180 p.
10. Herdegen M. The dynamics of International law in a globalised world: cosmopolitan values, constructive consent and diversity of legal cultures. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 2016. 256 p.
11. Law and lies: deception and truth-telling in the American legal system / edited by Austin Sarat, Amherst College. New York, NY: Cambridge University Press, 2015. xi, 331 p.
12. Psychology and law in Europe: when West meets East / Pär-Anders Granhag, Ray Bull, Alla Shadoltas, Elena Dozortseva. Boca Raton, Fl.: CRC Press, 2017. xviii, 295 p.
13. Scalia A. Scalia speaks: reflections on law, faith, and life well lived / Antonin Scalia, edited by Christopher J. Scalia and Edward Whelan; foreword by Ruth Bader Ginsburg. New York: Crown Forum, 2017. xi, 420 p.
14. The enforcement of EU law and values: ensuring member states' compliance / edited by Andrâs Jakab (Director of the Institute for Legal Studies at the Centre for Social Sciences of the Hungarian Academy of Sciences, Budapest; Professor in Constitutional and European Law at Pâzmâny Péter Catholic University, Budapest) and Dimitry Kochenov (Chair in EU Constitutional Law, University of Groningen). Oxford, United Kingdom: Oxford University Press, 2017. xxxviii, 540 p.
15. The European Union as an area of freedom, security and justice / edited by Maria Fletcher, Ester Herlin-Karnell and Claudio Matera. Milton Park, Abingdon, Oxon; New York, NY: Routledge, 2017. xvii, 517 p.
16. The legacy of Ronald Dworkin / edited by Wil Waluchow, Stefan Sciaraffa. Oxford, UK; New York, NY: Oxford University Press, 2016. xliv, 405 p.
17. Vandenbogaerde A. Towards shared accountability in international human rights law: law, procedures and principles. Cambridge, United Kingdom; Antwerp; Portland: Intersentia, 2016. xvii, 349 p.
18. Нерсесянц В. С. Прогресс в праве (исторический опыт и перспективы). Теория права и государства / под ред. Г. Н. Манова. Москва: БЕК, 1995. С. 267-317.
19. 1дея правово! держави: iсторiя та сучасшсть: Збiрник наукових праць, присвяче-ний 135^ччю з дня народження П. I. Новгородцева / вщп. ред. О. М. Еременко, О. М. Литвинов. Ки!в; Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. 274 с.
20. Горобец К. В. Аксиосфера права: философский и юридический дискурс: монография. Одесса: Феникс, 2013. 218 с.
21. Политико-правовые ценности: история и современность / В. Графский, Л. Лаптева, Л. Мамут и др.; под ред. В. С. Нерсесянца. Москва: Эдиториал УРСС, 2000. 256 с.
22. Лясота Л. I. Теоретичш основи вивчення i сощальш мехашзми формування системи полггичних цшностей. Правова держава. 2001. № 3. С. 188-192.
23. Воронов I. Демократично-нацюнальш цшносп як важливий елемент змюту по-л^ично! культури. Зб. наук. пр. НАДУ при Президентовi Украгни. 2004. № 1. С.471-478.
24. Коршенко В. О. Полгтичний щеал як модель реашзацп полгголопчних принцишв державного устрою. Держава i право. Вип. 9. Ки!в, 2002. С. 505-517.
25. Дашутш Г. П. Полггичний щеал як шзнавальна проблема. Держава i право. Вип. 28. Ки!в, 2004. С. 581-591.
26. Михальченко М., Дашутш Г. Полгтичний гдеал вгдкритого суспгльства в умовах «керовано! демократа». Вища освта Украгни. 2006. № 2. С. 5-14.
27. Правова i полгтична культура укра!нського соцгуму за умов модершзацп полг-тико-правового життя: монографГя / О. О. Безрук, Л. М. Герасша, I. В. Головко та ш; за ред. М. П. Требша. Харюв: Право, 2016. 560 с.
28. Соцюлопя полгшки: енцикл. словник / авт.-упоряд.: В. А. Полторак, О. В. Петров, А. В. Толстоухов. Ки!в: Вид-во Свроп. ун-ту, 2009. 442 с.
29. Проблеми модершзацп полГтичних систем сучасностк монографГя / за ред. Л. М. Герасшо!, О. Г. Данильяна. Харюв: Право, 2008. 415 с.
30. Правосвщомють i правова культура як базовГ чинники державотворчого про-цесу в Украшк монографГя / Л. М. Герасша, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань та ш. Харюв: Право, 2009. 352 с.
31. Громадянське суспшьство: полГтичш та сощально-правовГ проблеми розвитку: монографГя / Г. Ю. Васильев, В. Д. Водшк, О. В. Волянська та ш; за ред. проф. М. П. Требша. Харюв: Право, 2013. 536 с.
32. Михальченко Н. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? Киев: Институт социологии НАНУ, 2001. 440 с.
33. Герасша Л. М. Проблема впливу правосвщомосп на культуру полГтичного ви-бору людини. Вiсн. НЮАУ. Серiя: Фiлософiя, фiлософiя права, полiтологiя, соцiологiя. Вип. 3. Харюв, 2010. С. 207-217.
34. Ручка А. ТрГумф «во!шв свГтла»: шдвищення градуса штелекту i почутпв. URL: https://dt.ua/socium/triumf-voyiniv-svitla-pidvischennya-gradusa-intelektu-i-pochuttiv-_.html (дата звернення: 21.10.2017).
REFERENCES
1. Politolohichniy entsyklopedychnyy slovnyk / Uklad .: L. M. Gerasina, V. L. Pohribna, I. O. Polishchuk ta in.; za red. M. P. Trebina (2015). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
2. Aleksyeyev, N. N. (1924). Osnovy filosofiyi prava. Praha: Plamya [in Russian].
3. Craver, C. B., Alverson, F. H. (2016) Skills and values. Legal negotiating. Third edition. New Providence, NJ: LexisNexis.
4. Banach-Gutierrez, J. B., Harding C. eds. (2017). EU criminal law and policy: values, principles, and methods/ Milton Park, Abingdon, Oxon; New York, NY: Routledge.
5. Taekema, S., Klink, van B., Been, de W. eds. (2016). Facts and norms in law: interdisciplinary reflections on legal method. Cheltenham, UK; Northampton, MA, USA: Edward Elgar Publishing.
6. Ferris, G. (2015). Uses of values in legal education. Cambridge, United Kingdom: Intersentia.
7. Fiss, O. M. (2017). Pillars of justice: lawyers and the liberal tradition. Cambridge, Massachusetts; London, England: Harvard University Press.
8. Himma, K. E., Spaic, B. eds. (2016). Fundamental rights: justification and interpretation. The Hague, the Netherlands: Eleven International Publishing.
9. Gies, L. (2015). Mediating human rights: media, culture and human rights law. Abingdon, Oxon; New York, NY: Routledge.
10. Herdegen, M. (2016). The dynamics of International law in a globalised world: cosmopolitan values, constructive consent and diversity of legal cultures. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
11. Sarat, A. ed. (2015). Law and lies: deception and truth-telling in the American legal system. New York, NY: Cambridge University Press.
12. Granhag, P.-A., Bull, R., Shadoltas, A., Dozortseva, E. (2017). Psychology and law in Europe: when West meets East. Boca Raton, Fl.: CRC Press.
13. Scalia, A. (2017). Scalia speaks: reflections on law, faith, and life well lived / edited by Christopher J. Scalia and Edward Whelan; foreword by Ruth Bader Ginsburg. New York: Crown Forum.
14. Jakab, A., Kochenov, D. eds. (2017). The enforcement of EU law and values: ensuring member states' compliance. Oxford, United Kingdom: Oxford University Press.
15. Fletcher, M., Herlin-Karnell, E., Matera, C. eds. (2017). The European Union as an area of freedom, security and justice. Milton Park, Abingdon, Oxon; New York, NY: Routledge.
16. Waluchow, W., Sciaraffa, S. eds. (2016). The legacy of Ronald Dworkin. Oxford, UK; New York, NY: Oxford University Press.
17. Vandenbogaerde, A. (2016). Towards shared accountability in international human rights law: law, procedures and principles. Cambridge, United Kingdom; Antwerp; Portland: Intersentia.
18. Nersesyants, V. S. (1995). Prohres v pravi (istorychnyy dosvid i perspektyvy) in Teoriya prava i gosudarstva /Pod red. H. N. Manova. Moskva: Izdatelstvo BEK, 267-317 [in Russian].
19. Ideia pravovoi derzhavy: istoriia ta suchasnist: Zbirnyk naukovykh prats, prysviachenyi 135-richchiu z dnia narodzhennia P. I. Novhorodtseva / Vidp. red. O. M. Yeremenko, O. M. Lytvynov (2002). Kyiv-Luhansk: RVV LAVS [in Ukrainian].
20. Horobets, K. V. (2013). Aksiosfera prava: filosofs'kyy ta yurydychnyy dyskurs: monohraf. Odesa: Feniks [in Russian].
21. Politiko-pravovyie tsennosti: istoriya i sovremennost / V. Hrafskiy, L. Laptyeva, L. Mamut et al.; Pod red. V. S. Nersesyantsa (2000). Moskva: Editorial URSS [in Russian].
22. Lyasota, L. I. (2001). Teoretychni osnovy vyvchennya y sotsial'ni mekhanizmy for-myrovanye systemy politichnikh tsinnostey. Pravova derzhava. 3, 188-192 [in Ukrainian].
23. Voronov, I. (2004). Demokratychno-natsionalni tsinnosti yak vazhliviy element zmistu Politychnoyi kultury. Zbirnyk naukovykh prats' NADU pry Prezidentovi Ukrayiny, 1, 471-478 [in Ukrainian].
24. Korniyenko, V. O. (2002). Politychnyy ideal yak model' realyzatsyy politolohichnikh pryntsypiv derzhavnoho ustroyu. Derzhava i pravo, 9, 505-517 [in Ukrainian].
25. Dashutin, H. P. (2004) Politychnyy ideal yak piznavalna problema. Derzhava i pravo, 28, 581-591 [in Ukrainian].
26. Mykhal'chenko, M., Dashutin, H. (2006). Politychnyy ideal vidkrytoho suspilstva v uslovyyakh «kerovanoyi demokratiyi». Vyshcha osvita Ukrayiny, 2, 5-14 [in Ukrainian].
27. Pravova i politychna kultura ukrainskoho sotsiumu za umov modernizatsii polityko-pravovoho zhyttia: monohrafiia / O. O. Bezruk, L. M. Herasina, I. V. Holovko ta in.; za red. M. P. Trebina (2016). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
28. Sotsiolohiia polityky: Entsykl. clovnyk / Avt.-uporiad.: V. A. Poltorak, O. V. Petrov, A. V. Tolstoukhov (2009). Kyiv: Vyd-vo Yevrop. un-tu [in Ukrainian].
29. Problemy modernizatsiyi politichnikh system suchasnosti: monohraf. / Za red. L. M. Gerasinoyi, O. H. Danylyana (2008). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
30. Pravosvidomist i pravova kultura yak bazovi chynnyky derzhavotvorchoho protsesu v Ukraini: monohrafiia / L. M. Herasina, O. H. Danylian, O. P. Dzoban ta in. (2009) Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
31. Hromadianske suspilstvo: politychni ta sotsialno-pravovi problemy rozvytku: monohrafiia / H. Iu. Vasyliev, V. D. Vodnik, O. V. Volianska ta in.; za red. prof. M. P. Trebina (2013). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
32. Mihalchenko, N. (2001). Ukrainskoe obschestvo: transformatsiya, modernizatsiya ili limitrof Evropyi? Kiev: Institut sotsiologii NANU [in Russian].
33. Gerasina, L. M. (2010). Problema vplivu pravosvidomosti na kulturu politichnoho vybory lyudyny. Visnyk NYUAU. Ser.: Filosofiya, filosofiya prava, politolohiya, sotsiolohiya, 3, 207-217 [in Ukrainian].
34. Ruchka, A. Triumf «voiniv svitla»: pidvyshennya hradusa intelektu i pochuttiv URL: https://dt.ua/socium/triumf-voyiniv-svitla-pidvischennya-gradusa-intelektu-i-pochuttiv-_.html [in Ukrainian].
ИНТЕРИОРИЗАЦИЯ ПОЛИТИКО-ПРАВОВЫХ ЦЕННОСТЕЙ В ПОЛИТИЧЕСКОМ СОЗНАНИИ ЛИЧНОСТИ
Герасина Л. Н.
В статье осуществляется социолого-правовое обоснование тезиса о том, что в структуре политического сознания происходит гармоничное объединение и ин-териоризация политико-правовых ценностей на объективной почве взаимозависимости политики и права; определены их содержание и органическая связь с политической культурой и правовой моралью.
Ключевые слова: политико-правовые ценности, политическое сознание, общественно-политический идеал, правовое государство, свобода, равенство, справедливость, политико-правовые универсалии.
INTERIORIZATION OF POLITICAL AND LEGAL VALUES IN POLITICAL CONSCIOUSNESS OF PERSONALITY
Gerasina L. М.
The sociological and legal ground of thesis is carried out in the article, that in the structure of political consciousness there is harmonious association and interiorization of political and legal values on objective soil of interdependence ofpolicy and right; their maintenance and organic connection is certain with a political culture and legal moral. Actuality of researches ofproblem of taking root ofpolitical and legal values in consciousness of man is conditioned that its opening gives prospects for realization of effective strategies from reformation of political and legal spheres of society at the terms of democratization of Ukraine.
In the difficult world ofPolicy and Law for a value carry out the role of leading criteria and ideological markers which determine landmarks for social consolidation of citizens and maintenance them political and legal activity. Even formal interpretation of fundamental values of life of man - world, freedom, sovereignty, justice, social equality, law and order, democracy - basic aspects of understanding of right and elements of legal form ofpublic relations - expressly fixes the valued status of law and democratic consciousness.
Sociology interprets political and legal values, as an aggregate of ideas, standard presentations, proof psychological options, orientations, stereotypes, which determine directions ofpolitical activity, and reproduce political ideals and interests of social subjects. To them take, foremost - democracy, political freedom, social equality and justice, human rights and their guarantees. These values are executed by the functions of assistance integration of group in system integrity; determine the hierarchy ofpolitical aims and influence on electing of legal facilities and political technologies in relation to their realization.
To mostformed common to all mankind political and legal universals belong: common to all mankind ideals and principles; international political symbolism; state system; in-
ternational language of policy and right; international law. Sure, a legal law and legal state - also the absolute legal values ofpolitical consciousness of man and valued requirement in relation to realization of democratic policy.
But political consciousness of modern Ukrainians is overloaded system problems -corruption ofpower, by the legal collisions of state plenary powers, dualism offunctions of executive power (a president a government), weak efficiency ofparliament, deficit of resources of local self-government (even at the terms of decentralization), corrupted of courts, which conduces to the loss of social trust and legitimacy ofpower. In obedience to sociological information, from 2012 to 2014, in a period historical ordeals, in the population of Ukraine considerably the index of participating rose in political life; mentality of the Ukrainian citizens demonstrates the certain valued metamorphoses, related above all things to growth of national consolidation, patriotism and values of democracy.
Keywords: political and legal values, political consciousness, social and political ideal, legal state, freedom, equality, justice, political and legal universals.
