CC BY
1УДК: 618.146-002-007.17-073-089.873-085.831
Печеряга Свтлана BonoduMupieHa,
к.мед.н., асистент кафедри акушерства, ггнекологИ' та перинатологИ' Буковинський державний медичний унгверситет Дутка Дмитро Анатолшович студент 5 курсу Буковинський державний медичний унгверситет
м. Чертвцi, Украша DOI: 10.24412/2520-6990-2023-13172-32-34 КОРЕКЦ1Я ПЕРЕДРАКОВИХ СТАН1В ШИЙКИ МАТКИ
Pecheriaha Svitlana,
Candidate of Medical Sciences, Assistant Department of Obstetrics, Gynecology and Perinatology Bukovinian State Medical University Dutka Dmytro 5th year student Bukovinian State Medical University Chernivtsi, Ukraine
CORRECTION OF PRECANCEROUS CONDITIONS OF THE CERVIX
Анотацш.
У cmammi представлений огляд наукових публкацш остантхpoKie, ят присвяченi вивченню проблеми раку шийки матки, а саме сучасним методам корекцй передракових станiв шийки матки. На сьогодт пpoвiдну роль у лiкуваннi цервкально'1 iнтpаепiтелiальнoi дисплазп вiдiгpають хipуpгiчнi методики корекцй (котзащя шийки матки i петлева ексцизiя).
Abstract.
The article presents an overview of scientific publications of recent years, which are devoted to the study of the problem of cervical cancer, namely, modern methods of correction of precancerous conditions of the cervix. Today, the leading role in the treatment of cervical intraepithelial dysplasia is played by surgical methods of correction (conization of the cervix and loop excision).
Ключовi слова: nepedpaKoei стани шийки матки, котзащя, петльова ексцизiя, eipyc патломи людини, дефлагiн, фотодинамiчна терапiя.
Keywords: precancerous conditions of the cervix, conization, loop excision, human papilloma virus, deflagin, photodynamic therapy.
Вступ. Рак шийки матки залишаеться основною проблемою громадського здоров'я, займаючи четверге мкце за поширенктю причини захворю-ваносп на рак i смертносп у жшок у всьому свт. Щороку у понад твмтьйона жшок дiагностують рак шийки матки, i це захворювання призводить до понад 300 000 смертей у всьому свт. При цьому в економiчно розвинених крашах вщзначаеться тен-денц1я до омолодження захворювання у жшок репродуктивного вшу за останш 10 роюв збшьшилася вдвiчi. Щорiчний приркт захворювання серед мо-лодих жшок у становить 2-5% [1].
Лшування передракових стан1в шийки матки залишаеться одшею з найважливших задач меди-цини. Про наявтсть можливостей для всебiчного лшування передракових стан1в шийки матки повь домляють понад 90% краш iз високим р1внем доходу, та менше 15% краш iз низьким р1внем доходу [2].
В гiнекологiчнiй практищ застосовуеться спектр рiзних мегодiв лшування фонових i передракових стать шийки матки: хгшчна коагуляцiя, еле-кгрокоагуляцiя, крiодесгрукцiя, конiзацiя, петльова
ексцизiя, лазерна коагуляцiя [3]. Ц методи е ефек-тивш, але можуть викликати ускладнення, так1 як: кровотеч^ загострення хрошчного сальпшгоофо-риту, змши шийки матки, порушення репродуктив-но1 функци, стеноз цервшального каналу [3].
Мета дослщження. На основ1 даних зарубiж-них лггературних джерел оцшити сучасш аспекти корекцй' передракових захворювань раку шийки матки.
Матер1али та методи. Проведений анал1з баз даних Pub Med, Medline, World Health Organization, яш е у вщкритому доступi щодо сучасних аспектiв корекцй' передракових захворювань раку шийки матки.
Обговорення результат1в дослщження. 1з ро-
звитком техшки цитологiчних дослiджень став бшьш зрозумiлий патогенез раку шийки матки. Його виникнення нерiдко довготривалий i послщо-вний процес. Все, що передуе патологiчному стану умовно можна подшити на фоновi та передраковi захворювання. Для розумiння механiзмiв виникнення i розвитку патологiчних процеот велике зна-чення мае знання анатомiчноi будови шийки матки i в тому числi, розташування ештелш вагiнальноi
«етуушшим-шишаи» #шшт, 2022 / мббгсль 8с1е]чсб8
частини шийки матки та цервшального каналу. Пе-редраковi змши, а вже згодом мал1гшзацш, як правило виникае в мiсцi переходу багатошарового плоского епiтелiю в цилшдричний епiтелiй, який в пе-рiод статевого дозрiвання розташовуеться в район зовн1шнього вiчка. Однак, пщ впливом гормональ-них факторiв травм запальних процесiв перехвдна зона може змщуватись [4].
З метою скриншгу попередження виникнення раку шийки матки, проводять цитологiчне досль дження (Пап-тест), який сьогодщ використовують у скриншгових програмах та все частше застосову-ють у крашах, що розвиваються [5, 6].
Персистуюча iнфекцiя типiв вiрусу папiломи людини (ВПЛ) високого ризику е основним фактором ризику раку шийки матки. Високий паритет, тривале застосування протизаплвдних таблеток, споживання тютюну, спiльне заражения шшими агентами, що передаються статевим шляхом, фак-тори способу життя, так1 як численш статевi парт-нери, молодший вш при першому статевому актi, були визначеш як спiвфактори, як1, швидше за все, впливають на ризик зараження ВПЛ та його пода-льший прогрес до канцерогенезу шийки матки. П'ять найпоширенших типiв ВПЛ у ВПЛ-позитивних жшок у всьому свiтi були ВПЛ-16, ВПЛ-18, ВПЛ-31, ВПЛ-58 та ВПЛ-52, що становить 50% уах iнфекцiй ВПЛ з шфек^ми ВПЛ-16 та ВПЛ-18, що становить близько 70% вщ загального iнфекцiйного навантажения. Пдтипи високого ризику ВПЛ е причиною захворювання в бшьшосп випадкiв. Захворюваиия багато в чому можна запо-бити, приблизно 90% випадкiв раку шийки матки виникають у крашах з низьким i середнiм рiвнем доходу, де вщсутш оргаиiзоваиi скринiиговi про-грами та програми вакцинаци проти ВПЛ [7].
У новш аналггичнш записцi, опубл^ованш 2022 року, ВООЗ оновила сво! рекомендаци щодо вакцини проти ВПЛ. Зокрема, у статл зазначаеться, що однодозовий графш, який називають альтерна-тивним, поза маркуванням однодозового графiка, може забезпечити поршнянну ефективнiсть та дов-говiчнiсть захисту з дводозовим режимом. Очшу-еться, що оптимiзацiя графша ВПЛ покращить доступ до вакцини, пропонуючи крашам можливiсть розширити кшьшсть дiвчат, якi можуть бути вакци-нованi, i полегшивши тягар часто складного i дорогого спостереження, необх^дного для завершення сери щеплень. Життево важливо, щоб краши поси-лили сво! програми вакцинаци проти ВПЛ, приско-рили впровадження та скасували зниження охоп-лення.
Основною мшенню вакцинацй е дiвчата у вiцi 9-14 рокш, до початку статевого життя. Вакцинацiя вторинних цiлей, таких як хлопчики та старшi ж1-нки, рекомендуеться там, де це можливо та доступно [8].
Якщо виявлено аномальнi чи атиповi клiтини у мазку з шийки матки, подальша тактика лшаря мае безпосередньо залежати вщ ступеню ураження. Говорячи про шше ураження, а саме, цервiкальну iнтраепiтелiальну дисплазш, потрiбно згадати вап-нальний гель Дефлагш, у якому мiститься селетт
33_
натрш, селен, високодисперсний дюксид кремнш, лимонна кислота. Завдяки цим речовинам, цей препарат забезпечуе антиоксидантний захист, який у подальшому пригнiчуе поширенню патогенних м-крооргаиiзмiв. Аитиоксидаитний захист цього препарату сприяють формуванню належного вагшаль-ного середовища, який в свою чергу, попереджуе ризик iифiкуваиня новими патогенами й пщтримуе ендогенну iмунну ввдповщь. Дефлагш сповiльнюе передраковi процеси, тому вш може бути включений в потенцшну схему лiкуваиия у жшок з ВПЛ ураженням шийки матки. Метою е попередження непотрiбних конзадш або шших деструктивних методш [9].
Цей самий препарат може застосовуватись не тшьки для дисплазш, але й для лiкуваиия ВПЛ шийки матки. На основi дюксиду кремнш, який е дшчою речовиною, було проведено дослвдження, яке показало, що Дефлагш дшчи на високоонко-геннi вiруси папiлом, призводив до ктренсу. В подальшому вш сприяв регреси цервшальних ура-жень, i запобгав прогресуванню. Вш придатний до застосуваиия навiть в очшувальному перiодi, коли не потрiбно активного лжування [9].
Найнадшншими методами лтування диспла-зи шийки матки е оперативш втручаиия, так1 як ра-дiохвильова конiзацiя шийки матки i петлева ексци-зiя. Конiзацiя саме передбачае у собi вплив на певну дiлянку шийки матки високочастотного струму, i при цьому ввдбуваеться конусоподiбне висiчения уражено1 тканини. Цей метод е малошвазивним i не потребуе гостташзаци. За допомогою радюхвиль, вщбуваеться нагрiваиия бiологiчних рвдин, при-чому здоровi клiтини залишаються неушкодже-ними. Нагршаючись, рщина випаровуеться, приво-дячи до загибелi уражених клгтин. Пд впливом такого струму атиповi клiтини ушкодженi тканини пов^стю гинуть. Перевагою цього методу е те що, процес загоення малий - вш складае всього два ти-жнi, але за цей час пащентщ не потрiбно мати ста-тевих контактiв, не приймати гарячу ванну, виклю-чити пов^стю фiзичнi навантажения. По закш-ченню 2 тижщв, пацiентка вважаеться здоровою [10, 11].
1нший, не менш важливий метод - петлева ексцизiя. Вона найбiльш широко використовуеться при передракових станах. Тонкою дротяною петлею проводиться висчення уражено1 тканини. У даному випадку вона виконуе функцш хiрургiч-ного ножа. Велика перевага такого оперативного втручання в тому, що його можна проводити амбу-латорно шд мкцевою анестезiею. Госпiталiзацiя ш-сля операци не потрiбна, пацiентка може зразу приступит до роботи. Протягом декшькох днш, пiсля процедури, можуть з'являтись незначш темно-ко-ричневi видшення. Електроексцизiя шийки матки вилiковуе передраковi стани бiльш нiж в 90% випа-дкiв [10, 11].
На даний час, набула значення ще така тера-пiя, як фотодинамiчна. Вона е лшуванням передпу-хлинних захворювань, заснований на учасл двох компонентiв: фотосенсибiлiзатора, i лазерш, якi ге-нерують випромшювання з певно1 довжини хвилi.
Пiсля введення спецiального лшарського засобу, i пiсля активацii лазерного випромшювання в пато-логiчних клггинах i тканинах запускаються реакци, результатом якого е порушення кровопостачання патолопчних тканин з подальшим ix руйнування i загибеллю [12, 13].
Фотодинашчна терапiя викликае вибiркову за-гибель патолопчних клгган без ушкодження здоро-вих тканин, за рахунок селективного накопичення фотосенсибiлiзатора i локального шдведення лазера [13].
Висновок. Найкращий спосiб запобшти раку шийки матки - це своечасна дiагностика передракових стать шийки матки та вибiр новiтнього та ефективного методу лшування шийки матки в зале-жносп ввд виду патологи.
Список л^ератури
1. Bray, F., Ferlay, J., Soerjomataram, I., Siegel, R.L., Torre, L.A. and Jemal, A. (2018) Global Cancer Statistics 2018: GLOBOCAN Estimates of Incidence and Mortality Worldwide for 36 Cancers in 185 Countries. CA: A Cancer Journal for Clinicians, 68, 394-424.
2. Maza M, Schocken CM, Bergman KL, et al. Cervical Precancer Treatment in Low- and Middle-Income Countries: A Technology Overview. Journal of Global Oncology. 2016; 3(4):400-408.
3. Arbyn M, Redman CWE, Verdoodt F, et al. Incomplete excision of cervical precancer as a predictor of treatment failure: a systematic review and meta-analysis. Lancet Oncol. 2017; 18:1665-79.
4. Small W Jr, Bacon MA, Bajaj A, et al. Cervical cancer: A global health crisis. Cancer. 2017;123(13):2404-2412.
5. Torre LA, Siegel RL, Ward EM, Jemal A. Global cancer incidence and mortality rates and trends-
an update. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2016; 25:16-27.
6. El-Zein M., Richardson L., Franco E.L. (2017) Cervical cancer screening of HPV vaccinated populations: Cytology, moleculartesting, bothornone. J. Clin. Virol., 76(1): S62-S68.
7. Liu G, Sharma M, Tan N, Barnabas RV. HIVpositive women have higher risk of human papilloma virus infection, precancerous lesions, and cervical cancer. AIDS .2018; 32:795-808.
8. World Health Organization. WHO updates recommendations on HPV vaccination schedule. WHO updates recommendations on HPV vaccination schedule. 2022.
9. Huber J, Pötsch B, Gantschacher M, Tempi M. Routine Treatment of Cervical Cytological Cell Changes Geburtshilfe Frauenheilkd. 2016;76(10):1086-1091.
10. Martin-Hirsch PPL, Paraskevaidis E, Bryant A, Dickinson HO. Surgery for cervical intraepithelial neoplasia. Cochrane Database Syst Rev. 2013; 4(12):CD001318.
11. M'bortche B, Douaguibe B, Logbo-Akey K, et al. Treatment of Precancerous Lesions of the Cervix of the Uterus by Leep: Experience of the Principal Clinic of the Togolese Association of Family Well-Being Planning Center (ATBEF). Open Journal of Obstetrics and Gynecology. 2021;11:1675-1684.
12. Inada NM, Buzza HH, Leite MFM. Long Term Effectiveness of Photodynamic Therapy for CIN Treatment. Pharmaceuticals (Basel). 2019 Sep; 12(3): 107.
13. Jiaosheng LI, Yifan GUO, Haotian YU. Research progress of photodynamic therapy for cervical intraepithelial neoplasia. Journal of Molecular Imaging, 2021, 44(5): 863-867.
