КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД У РІШЕННЯХ СУДІВ У СПРАВІ URGENDA Текст научной статьи по специальности «Право»

Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020

УДК 349.6

Маряна Тарнавська

доцент кафедри цившьного права та процесу Навчально-наукового шституту права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка"

КОНВЕНЦ1Я ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ I ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД У Р1ШЕННЯХ СУД1В У СПРАВ1 ШСЕША

http://doi.org/10.23939/law2020.26.295

© Тарнавська М., 2020

Проаналiзовано р1шення Верховного Суду Нщерланщв у справ1 за позовом громадськоТ оргашзацн Urgenda. Виокремлено аргументи судiв рiзних iнстанцiй щодо можливостi застосування норм Конвенцн про захист прав людини та основоположних свобод у справах з приводу клiматичних змш. Констатовано, що Суд апеляцшнот шстанцн та Верховний Суд Нiдерландiв застосували ст. 2 i 8 Конвенцн у Тх класичному розумiннi Свропейським Судом з прав людини.

Ключовi слова: судова практика, глобальне потеплшня, Urgenda, Верховний Суд Нiдерландiв, Конвенщя про захист прав людини та основоположних свобод.

Держава - це органгзацгя пол1тично'1 влади домтуючоХ частини населення у соцгально неодноргдному суспгльств!, яка, забезпечуючи цжстсть I безпеку суспшьства, здшснюе кергвництво ним насамперед в Iнтересах ц1ег частини, а такожуправлтня загальносуспшьними справами [1, с.37].

Постановка проблеми. Визначення поняття держави, вщоме багатьом ще з студентських чашв, нещодавно отримало несподiване i дуже резонансне вщображення в судовш практищ. Мова йде про справу за позовом громадсько! оргашзацп и^еМа до держави Щцерланди про скорочення викидiв парникових газiв [2-4].

Аналiз дослiдження проблеми. Справа И^еМа вже аналiзувалась в наукових публшащях, насамперед, як одна з перших устшних справ з приводу змши клiмату [5-9; 11; 13], а також в аспект впливу ктматичних змiн на права людини [10; 12].

20 грудня 2019 р. Верховний Суд Нiдерландiв прийняв ршення у цш справу пiдтримавши позицiю попереднiх iнстанцiй, що зобов'язували державу скоротити кшьюсть парникових викидiв [4]. Вiдтак, метою дано! публшацп е виокремлення в доволi об'емному рiшеннi Верховного Суду особливостей застосування Судом норм Конвенцн про захист прав людини та основоположних свобод [14].

Виклад основного матерiалу. Як зазначають дослiдники, пiдставою позову у справi Иrgenda стало порушення урядом Нiдерландiв трьох обов'язкiв, що е фундаментальними для голландського суспшьства: 1) обов'язку захищати, що грунтуеться на нормах ст. 21 Конституцп Нiдерландiв щодо охорони та покращення довкiлля; 2) обов'язку держави дбати, тклуватися про суспiльство та окремих И членiв, що грунтуеться на нормах ст. 6:162 Цившьного кодексу Нiдерландiв; 3) обов'язку гарантувати права, передбачеш ст. 2 i 8 Конвенщею про захист прав та основоположних свобод (право на життя та право на повагу до особистого i шмейного життя) [13].

Саме в цьому аспект справа и^еМа е, за твердженням дослщниюв, надзвичайно корисним прецедентом, адже це е першим випадком, коли суд зобов'язав вщповщача-державу обмежити викиди парникових газiв, грунтуючись на юнуючш в делiктному правi доктринi сощально! вiдповiдальностi, та з метою уникнути небезпечних наслщюв глобального потеплiння. Суд квалiфiкував змiни клiмату як неприйнятну та незаконну небезпеку та зобов'язав уряд [державу], грунтуючись на и обов'язку дбати, вжити заходи аби запобэти вказанiй шкодi [13].

Розглянемо детальшше позицiю нiдерландських судiв щодо застосування ст. 2 i 8 Конвенци

[14].

Як i держава-вщповщач, Суд першо! шстанци вважав, що згiдно ст. 34 Конвенци про захист прав та основоположних свобод [14] Ургенда не може прямо посилатися на ст. 2 i 8 ще!ж Конвенци

[2].Вказана стаття мае назву "1ндивщуальш заяви" та передбачае, що "Суд може приймати заяви вщ будь-яко! особи, неурядово! оргашзаци або групи осiб, яю вважають себе потерпiлими вiд допущеного однiею з Високих Договiрних Сторш порушення прав, викладених у Конвенци або у протоколах до не!. Висок Договiрнi Сторони зобов'язуються не перешкоджати жодним чином ефективному здшсненню цього права" [14].

Однак, Апеляцшний суд вказав на помилковiсть тако! позици, зазначивши, що ст. 34 Конвенци стосуеться тшьки доступу до Свропейського Суду з прав людини, i що сам ССПЛ не дае якусь чггку вiдповiдь стосовно доступу до голландських судiв (п. 35 Апеляци [3]). Вiдтак, зазначив суд апеляцшно! шстанци, ст. 34 Конвенци не може слугувати шдставою для позбавлення Ургенди можливосп посилатися на ст. 2 i 8 Конвенци (п. 35 Ршення [3]).

Апеляцшний Суд Гааги також наголосив, що визначальним у виршенш питання доступу до голландського суду у справi Ургенди е норми Голландського цившьного кодексу, яю регулюють груповi позови в iнтересах певних груп, отже посилання Ургенди на ст. 2 1 8 Конвенци е допустимими (п. 36 Ршення [3]). Суд навiв норми ст. 305а книги 3 Голландського цившьного кодексу, який роз'яснюе, на захист яких саме штереив може бути подано колективний позов. Таким штересом може бути не лише фшансовий, але i "щеалютичний" (нематерiальний) iнтерес (п. 38 Рiшення [3]). У випадку захисту нематерiальних штереив, неважливо, чи кожен член суспшьства надае ту саму цiннiсть вказаним штересам, - цитуе Суд, - бшьше того, е також можливо, що штереси, про захист яких йде мова, входять в конфлшт з щеями та думками, судженнями шших суспiльних груп. Сама по собi така суперечнiсть не повинна перешкоджати груповим позовам (п. 38Ршення [3]). Апеляцшний Суд Гааги зазначив також, що за Голландським цившьним кодексом не вимагаеться щоб позов був поданий в штересах чггко визначеного кола ошб, може також йти мова про штереси досить широкого, невизначеного кола ошб (п. 38 Ршення Апеляцшного Суду

[3]).

Верховний Суд Нiдерландiв погодився з позищею суду апеляцшно! шстанци, зокрема, визнав шдставнють застосування ст. 2 i 8 Конвенцil [4; 14]. Як зазначено в його ршенш, зважаючи на прецедентну практику ССПЛ, держава, що повщомлена про iснування певного ризику для суспшьства (в даному випадку - глобального потеплшня) зобов'язана вживати належш заходи, для його уникнення або зменшення. Верховний Суд тдкреслив, що обов'язок держави вживати певш заходи iснуе, зокрема, коли мова йде про небезпеку еколопчного характеру, яка загрожуе значнш груш населення, навггь i тодi, коли щ наслiдки можуть настати не одразу, а через тривалий перюд часу. Водночас, Суд тдкреслив, що ш ст. 2, ш ст. 8 Конвенци [14] не може тлумачитись таким чином, щоб накладае надмiрний тягар на державу [4]. В касацшнш скарзi держава заперечувала можливють застосування ст. 2 i 8 Конвенци, зокрема i з тих причин, що щ статп, на И думку, регулюють виключно iндивiдуальнi права (п. 3.2-3.3 Ршення [4]). Вiдповiдаючи на цi твердження, Суд зауважив, що зпдно ст. 1 Конвенци [14] держава-учасниця зобов'язана надавати конвенцшний захист кожному, хто перебувае тд И юрисдикцiею (п. 5 Ршення [4]). Таким чином, ст. 2 i 8 дiе стосовно всiх резидентiв Нiдерландiв (п. 5 Ршення [4]). Далi Суд детальшше розглянув ст. 2 Конвенци [14] i звернув увагу на те, що у свпга практики ССПЛ вона передбачае позитивне

Конвенщя про захист прав людини i основоположних свобод у ршеннях cydie у справi URGENDA

зобов'язання держави вживати певн кроки з метою збереження життя тих, хто перебувае тд ïï юрисдикщею. В ршент пiдкреслюеться, що практика по ст. 2 Конвенцн стосуеться, зокрема, небезпечних шдус^альних дiяльностей, навiть незалежно вщ того, чи ïx здшснюе сам уряд, чи приватн особи, а також природшх чи еколопчних катаклiзмiв (п. 5.2.2 Рiшення [4]). Щодо ст. 8 Конвенцн [4], то Верховний Суд наголосив, що i це положення пов'язане з еколопчними проблемами, навггь незважаючи на те, що сама Конвенщя не передбачае права на захист довкшля (п. 5.2.3Ршення [4]). Знову ж таки, у свил практики ССПЛ ст. 8 Конвенцн [4] передбачае позитивт зобов'язання держави вживати розумш заходи, аби захистити особу вщ можливоï шкоди довкiллю, яке може, своею чергою, мати негативний вплив на особисте i приватне життя особи [4]. Знову ж таки, таке зобов'язання юнуватиме i в тому раз^ якщо загроза правам може виявитись, матерiалiзуватись через тривалий час. Верховний Суд наголосив, що дiя як ст. 2, так i ст. 8 Конвенцн [14] не обмежуеться окремими особами, але поширюеться i на суспшьство загалом, та передбачае необхщшсть вживати превентивш та адаптивш заходи (запобтання шкодi та ïï зменшення) (п. 5.3.1-5.3.2 Ршення [4]). Хоча держава надшена значним розсудом в питаннях вибору заxодiв, що повиннi нею вживатися, та в багатьох випадках у практищ ССПЛ таю заходи були визнаш недостатшми [4]. Верховний Суд ще раз наголосив на тому, що перед ним не постае завдання точно визначити, що саме слщ було зробити державi в цш ситуацн, аби запобэти шкодi чи ïï зменшити, однак в юрисдикцн Суду е оцшювання того, чи уряд пiдiйшов до виршення проблеми з належною обачнютю, ще раз наголосивши на позицн ССПЛ щодо необxiдностi збалансувати штереси, якщо окремi iндивiди несуть певний тягар в штересах всього суспшьства (п. 5.3.3 Ршення [4]). Водночас, Верховний Суд Нiдерландiв зазначив, що ст. 2 i 8Конвенцн [14] не покладають на державу надмiрного обтяження i не вимагають вщ неï неможливого, у разi якщо заходи, що вживались державою, не дадуть позитивних наслщюв, це не свщчитиме однозначно про порушення Конвенцн. Ст. 2 i 8 Конвенцн [14] насамперед вимагають, щоб заходи вживались, але не вимагають безумовно, щоб вони були лише устшними. Однак, при цьому таю заходи повинш бути розумними i спiвмiрними з небезпекою, що юнуе; вони повинш бути здатними стримувати цю небезпеку (п. 5. 3.4 Ршення [4]).

Верховний Суд Нiдерландiв також вказав, що згщно з практикою ССПЛ, при штерпретацн та застосуванш Конвенцн [14] мають враховуватись, зокрема, науковi положення i загальноприйнят стандарти щодо того чи шшого питання (п. 5.4.3 Ршення [4]). Суд також застосував ст. 13 Конвенцн [14], яка вимагае вщ держави юнування ефективного засобу захисту прав, передбачених нею, при цьому такий зашб мае бути практично i юридично ефективним (п. 5.5.1-5.5.3 Ршення [4]).

Окремим пщроздшом в своему ршенш Верховний Суд висловився i щодо того, чи можуть застосовуватись ст. 2 i 8 Конвенцн [14] до "глобальноï проблеми небезпеки ктматичних змш" [4]. Насамперед, Суд вкотре наголосив, що застосовуючи Конвенщю, слщ тлумачити ïï положення так, як це робить ССПЛ. Вщтак, держава, враховуючи небезпечш наслщки кшматичних змш, держава згщно ст. 2 i 8 Конвенцн зобов'зана вживати певш заходи. Суд констатував наявнють реального ризику, що загрожуе життю i добробуту громадян, зокрема, пщняття рiвня моря може зробити частину Нiдерландiв непридатною до життя. Наявнють певноï невизначеносп у тому, чи таю наслщки настануть i певна вщдалешсть ï^ в чаш не скасовуе обов'язковють таких заxодiв, i Суд посилаеться на принцип запобтання шкодi (п. 5.6.2 Ршення [4]).

Серед заперечень держави було те, що ССПЛ наразi ще не виню жодного ршення, так чи шакше пов'язаного з кшматичними змшами, а глобальне потеплшня е наслщком глобальних проблем, що впливають не лише на Нщерланди. Також держава ставила тд сумшв можливють застосування ст. 2 i 8 Конвенцн [14] у ситуацн глобальних парникових викидiв i ï^ наслщюв. Верховний Суд зазначив, що вш збираеться дати самостшно вiдповiдь на це питання, хоча згщно з Протоколом № 16 до Конвенцн [15] вш м^ би (але не зобов'язаний) звернутись до ССПЛ за роз'ясненням (п. 5.6.4 Ршення [4]). Вщтак, Суд ршуче вщхилив вказаш заперечення держави, зазначивши, що Нiдерланди зобов 'язаш вживати активнi дiï i це становитиме ï^ частку

вщповщальносп, ïx внесок у виршення цieï глобально1 проблеми (п. 5.7.1 Ршення [4]), зокрема, це випливае з норм Клiматичноï конвенци ООН [17]. Суд дотримусться концепци 4acTKOBOÏ вiдповiдальностi, за якою кожна держава мае зробити свш внесок у зменшення парникових викидiв, вщповщно до ïx можливостей. Та обставина, що деяю iншi держави не вчиняють належних заxодiв, не звшьняе державу Нiдерланди вiд ïï частки вщповщальносп (п. 5.7.7 Рiшення [4]). Так само не прийняв Суд заперечення держави щодо порiвняно малого об'ему викидiв парникових газiв, що продукуеться Нщерландами, адже в раз^ якщо б вiн прийняв таю заперечення, це дало б змогу державi уникнути своеï вiдповiдальностi (п. 5.7.7 Ршення [4]).

Цiкаво, що Суд згадуе не лише на ршення ССПЛ, а й ршення, що було прийняте в США у справi "Massachusettsetalv. EPA", 2 April 2007 (п. 5.7.8 Ршення[4]). Вказане ршення Суд наводить, заперечуючи твердження держави про те, що зменшення викидiв одними краïнами не буде ефективним, поки iншi краши продовжуватимуть своï викиди (п. 5.7.8 Ршення [4]).

Верховний Суд Нiдерландiв зауважив також, що клiматичнi змши е загрозою правам людини i щоб забезпечити ïx адекватний захист, можливе свого роду протиставлення цих прав окремим державам, зокрема, щодо ïx частковоï вщповщальносп (п. 5.7.9 Ршення [4]). На думку Суду, це узгоджуеться з вимогою Конвенци та практики ïï застосування щодо ефективносп засобiв захисту прав [4]. Отже, Верховний Суд Нiдерландiв дшшов висновку, що ст. 2 i 8 Конвенци [14] можуть бути застосоваш до загрози ктматичних змш i мають бути витлумаченi таким чином, що ïx положення зобов'язують держави вживати заходи, аби уникнути ще].' небезпеки. Суд зазначив, що юнуе iндивiдуальна вiдповiдальнiсть держав-учасниць Конвенци, i ще раз наголосив на позитивносп зобов'язань держави, тобто необхщносп вжиття активних дiй, а не просто утримання вщ погiршення ситуаци (п. 5.8 Рiшення [4]).

Ще одним питанням, яке потребувало виршення, була можливють застосування ст. 2 i 8 Конвенци [4] разом зi ст. 3:305а Щцерландського Цившьного Кодексу. Суд апеляцiйноï iнстанцiï в своему ршенш пiдтвердив таку можливють, у той час як суд першоï шстанци - ш (однак суди ушх iнстанцiй пiдтримали задоволення позову Urgenda) [2; 3]. Верховний Суд з цього приводу зазначив, що Urgenda представляе штереси групи резиденпв Нiдерландiв, як мають право на ефективний правовий захист своïx штерешв; той факт, що Urgenda не мае право звертатись до ССПЛ на пiдставi ст. 34 Конвенци [4], не применшуе ïï прав на судове провадження за законодавством Нiдерландiв, зокрема ст. 3:305а Цившьного кодексу (п. 5.9.3 Ршення [4]).

Виршивши матерiальнi та процесуальш питання щодо права Urgenda на звернення до суду та статей, як мають застосовуватись в данш справу Верховний Суд зосередився на тому, яю саме активш заходи повинш бути вжитi державою, адже ш ст. 2, нi 8 Конвенци [4] це питання зовшм не деталiзують. Вiдповiдь на це питання, зазначив, ВС, знаходиться в полггичнш площиш. Держави мають самi вирiшити, як це зробити. Водночас, суди можуть робити висновок про недостатнють вжитих державою заxодiв (п. 6.1, 6.3Ршення [4]). Тобто все ж певне втручання судiв у сферу прийняття полiтичниx рiшень не виключаеться (п. 8.2.4 Ршення [4]). Приймаючи остаточне ршення у справi Urgenda, Суд також враховував "високий ступiнь консенсусу в мiжнароднiй спшьнотГ' щодо необxiдностi зменшити викиди парникових газiв на 25-40 % до 2020 року аби зменшити глобальне потеплшня принаймi, до 2ПС (п. 7.2.7 Ршення [4]).

Зважаючи на те, що "юнуе загроза небезпечних ктматичних змш i очевидна необхщнють вжиття негайних заxодiв", Верховний Суд Нiдерландiв на пiдставi ст. 2 i 8 Конвенци [4] зобов'язав державу зменшити викиди парникових газiв принайм^ на 25 % до 2020 року, шдтримавши ршення суду апеляцiйноï iнстанцiï та вiдxиливши ïï касацшну скаргу (п. 8.3.4-9 Ршення [4]).

Висновки. Незважаючи на те, що кшматичш справи - це новела в свгговому правозастосуваннi, тим бшьше, якщо мова йде про усшшш справи, однак загалом шдерландсью суди застосовували ст. 2 i 8 Конвенци в класичному ïx розумшш ССПЛ. Обидвi статп були застосованi аналопчним чином, як ССПЛ застосовуе ïx до категори екологiчниx справ. Ключовими

Конвенц1я про захист прав людини i основоположних свобод у ршеннях cydie у справi URGENDA

аспектами, на яК суди звертали увагу, були загроза заподiяння шкоди внаслщок природшх KaTarai3MiB; обiзнанiсть держави з щею небезпекою, обов'язок держави вживати активш заходи для вiдвернення та зменшення шкоди, певний стутнь ефективносп цих заходiв. Суди врахували широкий науковий консенсус з приводу глобального потеплшня та наголосили, що тдписання та ратифшащя Свропейсько! Конвенци зобов'язуе державу дбати про вшх ошб, що перебувають пiд И юрисдикщею (dutyofcare).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Рабшович П. М. Основи загально! теори права та держави. Льв1в: Край, 2007. 192 с. 2. Verdict 24-062015. ECLI:NL:RBDHA:2015:7196 Rechtbank Den Haag, 24-06-2015, C/09/456689/ HA ZA 13-1396 (English translation). URL: https://www.urgenda.nl/en/themas/climate-case/ 3. Judgment the Hague Court of Appeal 9-10-2018.ECLI:NL:GHDHA:2018:2610. Gerechtshof Den Haag, 09-10-2018, 200.178.245/01 (Engelse vertaling). URL: https://www.urgenda.nl/en/themas/climate-case/ 4. Uitspraak 20-12-2019. ECLI:NL:HR:2019:2007. Hoge Raad. (English translation). URL:https://uitspraken.rechtspraak.nl/inziendocument?id=ECLI:NL:HR:2019:2007 5. Geetanjali Ganguly, Joana Setzer, Veerle Heyvaert. If at First You Don't Succeed: Suing Corporations for Climate Change. Oxford Journal of Legal Studies, Volume 38, Issue 4, Winter 2018, Pages 841-868. 6. Sands Phillippe Climate Change and the Rule of Law: Adjudication the Future in International Law. Journal of Environmental Law, Vol. 28, Issue 1, 1 March 2016, P.19-35. 7. Ucilia Wang. Netherlands Works to Overturn Landmark Urgenda Climate Ruling URL: https://i-care-movement.org/index.php/2018/05/24/netherlands-works-to-overturn-landmark-urgenda-climate-ruling/ 8. Peeters Marjan Case Note Urgenda Foundation and 886 Individuals v. The State of Netherlands: The Dilemma of More Ambitious Greenhouse Gas Reduction Action by EU Members States. Review of European Community and International Environmental Law 25 (1) 2016. P. 123-130. 9.S oila Apparicio Netherlands Climate Lawsuit goes to Court of Appeals.Climate Home News. 28 may 2018. URL: https://www.climatechangenews.com/2018/05/28/netherlands-climate-lawsuit-goes-court-appeals/ 10. Ottavio Quirico Systemic integration between climate change and human rights in international law? Netherlands Quarterly of Human Rights, 2017.Vol. 35 (1). P. 31-50.ll.Marc A. Loth. To big to trial? Lessons from the Urgenda case. Uniform Law Review. 23, 2. 336-353 p. 12.Marcus DDwel, Gerhard Bos. Human right and future people - Possibilities of argumentation. Journal of Human Rights. 2016, Vol.15, No. 2. P. 231-250.13.Dotto Valentina. The use of tort law in climate litigation: The Urgenda case. Iapss.org/2018/06/20/the-use-of-tort-law-in-climate-litigation-the-urgenda-case/ 14. European Convention of Human Rights. URL: https://www.echr.coe.int/Documents/Convention_Eng.pdf 15. Protocol No. 16to the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental FreedomsURL: https://www.echr.coe.int/Documents/Protocol_16_ENG.pdf 16. United Nation Framework Convention on Climate Change (1992)URL: https://unfccc.int/resource/docs/convkp/conveng.pdf

REFERENCES

1. Rabinovych P. Osnovy zahalnoi teorii prava ta derzhavy [Fundamentals of the general theory of law and state]. Lviv, KrajPubl., 2007. 192pp. 2. Verdict 24-06-2015. ECLI:NL:RBDHA:2015:7196 Rechtbank Den Haag, 2406-2015, C/09/456689/ HA ZA 13-1396 (English translation). URL: https://www.urgenda.nl/en/themas/climate-case/ 3.Judgment the Hague Court of Appeal 9-10-2018.ECLI:NL:GHDHA:2018:2610. Gerechtshof Den Haag, 09-102018, 200.178.245/01 (Engelse vertaling). URL: https://www.urgenda.nl/en/themas/climate-case/ 4.Uitspraak 20-122019. ECLI:NL:HR:2019:2007. Hoge Raad. (English translation). URL:https://uitspraken.rechtspraak.nl/inziendocument?id=ECLI:NL:HR:2019:2007 5. Geetanjali Ganguly, Joana Setzer, Veerle Heyvaert. If at First You Don't Succeed: Suing Corporations for Climate Change. Oxford Journal of Legal Studies, Volume 38, Issue 4, Winter 2018, Pages 841-868. 6. Sands Phillippe Climate Change and the Rule of Law: Adjudication the Future in International Law. Journal of Environmental Law, Vol. 28, Issue 1, 1 March 2016, P.19-35.7. Ucilia Wang. Netherlands Works to Overturn Landmark Urgenda Climate Ruling URL: https://i-care-movement.org/index.php/2018/05/24/netherlands-works-to-overturn-landmark-urgenda-climate-ruling/ 8.Peeters Marjan Case Note Urgenda Foundation and 886 Individuals v. The State of Netherlands: The Dilemma of More Ambitious Greenhouse Gas Reduction Action by EU Members States. Review of European Community and International Environmental Law 25 (1) 2016. P. 123-130.9.Soila Apparicio Netherlands Climate Lawsuit goes to Court of Appeals.Climate Home News. 28 may 2018. URL: https://www.climatechangenews.com/2018/05/28/netherlands-climate-lawsuit-goes-court-appeals/ 10. Ottavio Quirico Systemic integration between climate change and human rights in international law? Netherlands Quarterly of

Human Rights, 2017.Vol. 35 (1). P. 31-50.ll.Marc A. Loth. To big to trial? Lessons from the Urgenda case. Uniform Law Review. 23, 2. 336-353 p. 12.Marcus DDwel, Gerhard Bos. Human right and future people - Possibilities of argumentation. Journal of Human Rights. 2016, Vol.15, No. 2. P. 231-250.13.Dotto Valentina. The use of tort law in climate litigation: The Urgenda case. Iapss.org/2018/06/20/the-use-of-tort-law-in-climate-litigation-the-urgenda-case/14.European Convention of Human Rights. URL: https://www.echr.coe.int/Documents/Convention_Eng.pdf 15.Protocol No. 16to the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental FreedomsURL: https://www.echr.coe.int/Documents/Protocol_16_ENG.pdf16.United Nation Framework Convention on Climate Change (1992)URL: https://unfccc.int/resource/docs/convkp/conveng.pdf

Дата надходження: 09.04.2020р.

Maryana Tarnavska

Associate Professor of Civil Law and Procedure Educational and Scientific Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University

EUROPEAN CONVENTION OF HUMAN RIGHTS IN JUDGMENTS IN URGENDA CASE

The article analyzes the decision of the Supreme Court of the Netherlands in a case brought by a NGO Urgenda. The arguments of the courts of different instances regarding the possibility of applying the rules of the European Convention of Human Rights in the cases of climate change are highlighted. It is stated that the Court of Appeal and the Supreme Court of the Netherlands have applied Art. 2 and 8 of the Convention in their classic sense by the European Court of Human Rights.

Key words:judicial practice,global warming, Urgenda, the Supreme Court of the Netherlands, European Convention of Human Rights.