CC BY
9
УДК 330.340.1:338.2 JEL: L19; O33
КОНЦЕПТУАЛЬН! ОСНОВИ ТА СТРАТЕПЧЖ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ДИФУЗ111ННОВАЦ1Й У СЕКТОР11КТ
®2019 СЕРЕДЮК Т. Б.
УДК 330.340.1:338.2 JEL: L19; O33
Середюк Т. Б. Концептуальнi основи та стратепчш напрями розвитку дифузИ' шновацш у ceKTopi 1КТ
У статт'1 об(рунтовано необх/дн/сть розгляду такого явища, як дифуз1я ¡нновацй (Д1), яка е важливою умовою i драйвером Нновацйного розвитку економки. Це особливо актуально для сектора iнформацiйно-комунiкацiйних технологй (1КТ), який вийшов на переднiй план у контекст'> сучасних технолог'нних тренд'ю. Становлення цифровоi економки тдвищуе значущсть процеав дифузИнових 1КТ, що актуал'вуе тему статт'и Особливо важливо це для Украни у зв'язку з необхiднiстю штенсиф'шаци шновацшного розвитку сектора 1КТ для переходу вiд аутсорсинговоi до продуктовоi модели Мета даноiстатт'> полягае в тому, щоб навести концептуальн засади та стратегiчнi напрямки розвиткуД1 в секторi 1КТ. За задумом, це стане в'дправною точкою для напрацювань у сферi вдосконалення конкретних механiзмiв Д1 у цьому секторi. Як основа концепцИ розвиткуД1 в секторi 1КТвид'шено три тдходи, як утворюють iiфреймворк: ноосферний; екосистемний; со^альний. Як базовий визначено ноос-ферний тдюд, який реал'вуе планетарнемислення, дае тдставу для органiзацiiколективноiЫяльностi, циркуляци знань. Також вид'шено основн положення концепцн, що виступають ii ядром (мета, принципи, суть дифузюшзму, орiентацiя на розвиток власного шновацшного потен^алу та замщення 'шпортних технологй та iн.). Запропоновано створення нацональноi системи забезпечення Д1 в секторi 1КТ, що мае, перш за все, iнституцiйну та оргатза^йну будову. Видшено суб'екти, об'екти, р'вш, функцн, форми або тдсистеми та шш'> елементи цei системи. Об(рунтовано концептуальнi положення щодо розвитку ствробтництва у сферi Д1, зв'язки цього процесу з розвитком територш. Ключовим питанням виступае розширення рол'> та тдвищення якост'> державного втручання. Розроблено схему синтезу елемент'в державноi тдтримки Д1 в секторi 1КТ. Надано рекомендацИ щодо створення со^альних умов Д1 та поглиблення державно-приватного партнерства. Наведено концептуальн засади та напрямки розвитку Д1 в секторi 1КТ, як можуть бути корисними для розробки заход'в з науково-техтчно!, iнновацiйноi, освiтньоi полтики, а також можуть доповнити кнуюч тдходи у сферi тдтримки iнновацiйноiд'тльност'!.
Кпючов'1 слова: дифуз'я iнновацiй, iнформацiйно-комунiкацiйнi технолога, концеп^я розвитку, дифуз'юн'вм, державна тдтримка, державно-при-ватне партнерство.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-11-84-92 Рис.: 1. Вбл.: 17.
Середюк Тетяна Бориавна - астрантка кафедри мiжнародних економiчних в'дносин, Нацональний ушверситет водного господарства та при-
родокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Украна)
E-mail: bvs910@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1068-961X
УДК 330.340.1:338.2 1Е1:119; 033
Середюк Т. Б. Концептуальные основы и стратегические направления развития диффузии инноваций в секторе ИКТ
В статье обоснована необходимость рассмотрения такого явления, как диффузия инноваций (ДИ), которая является важным условием и драйвером инновационного развития экономики. Это особенно актуально для сектора информационно-коммуникационных технологий (ИКТ), который вышел на передний план в контексте современных технологических трендов. Становление цифровой экономики повышает значимость процессов диффузии новых ИКТ, что актуализирует тему статьи. Особенно важно это для Украины в связи с необходимостью интенсификации инновационного развития сектора ИКТ для перехода от аутсорсинговой к продуктовой модели. Цель данной статьи состоит в том, чтобы представить концептуальные основы и стратегические направления развития ДИ в секторе ИКТ. По замыслу, это станет отправной точкой для наработок в сфере совершенствования конкретных механизмов ДИ в данном секторе. В качестве основы концепции развития ДИ в секторе ИКТ выделены три подхода, которые образуют ее фреймворк: ноосферный; экосистемный; социальный. Базовым выделен ноосферный подход, который реализует планетарное мышление, дает основание для организации коллективной деятельности, циркуляции знаний. Также выделены основные положения концепции, выступающие её ядром (цель, принципы, суть диффузионизма, ориентация на развитие собственного инновационного потенциала и замещение импортных технологий и пр.). Предложено создание национальной системы обеспечения ДИ в секторе ИКТ, имеющей, прежде всего, институциональное и организационное устройство. Выделены субъекты, объекты, уровни, функции, формы или подсистемы и другие элементы этой системы. Обоснованы концептуальные положения относительно развития сотрудничества в сфере ДИ, связи этого процесса с развитием территорий. В качестве ключевого вопроса представ-
UDC 330.340.1:338.2 JEL: L19; O33
Seredyuk T. B. Conceptual Bases and Strategic Directions for the Development of Diffusion of Innovations in the ICT Sector
The article substantiates the need to consider the phenomenon of diffusion of innovations (DI), which constitutes an important condition and a driver of innovative economic development. This is especially topical for the information and communication technology (ICT) sector, which has come to the fore in the context of modern technological trends. The emergence of digital economy increases the importance of diffusion processes of new ICTs, which actualizes the topic of the article. This is especially important for Ukraine due to the need to intensify the innovative development of the ICT sector in order to move from the outsourcing to the product model. The article is aimed at presenting the conceptual bases and strategic directions of the development of DI in the ICT sector. According to the author's plan, this will become the starting point for developments in the sphere of improving the specific DI mechanisms in the discussed sector. As the basis for the development conception are allocated three approaches that constitute a framework of development of DI in the ICT sector: noospheric; ecosystem; social. The noospheric approach is allocated as the basic one, which implements planetary thinking, gives grounds for organizing collective activity, circulation of knowledge. Also allocated are the main provisions of the conception, which function as its core (goal, principles, essence of diffusionism, orientation to develop own innovation potential and substitution of imported technologies, etc.). A national system for supporting DI in the ICT sector is suggested, which particularly has an institutional and organizational structure. The subjects, objects, levels, functions, forms or subsystems and other elements of this system are allocated. Conceptual provisions as to the development of cooperation in the sphere of DI, the connection of this process with the development of the territories are substantiated. Expanding the role and enhancing the quality of
лено расширение роли и повышение качества государственного вмешательства. Разработана схема синтеза элементов государственной поддержки ДИ в секторе ИКТ. Даны рекомендации по созданию социальных условий ДИ и углубления государственно-частного партнерства. Представленные концептуальные основы и направления развития ДИ в секторе ИКТ, как ожидается, будут полезны для разработки мероприятий научно-технической, инновационной, образовательной политики, а также могут дополнить существующие подходы в сфере поддержки инновационной деятельности.
Ключевые слова: диффузия инноваций, информационно-коммуникационные технологии, концепция развития, диффузионизм, государственная поддержка, государственно-частное партнерство. Рис.: 1. Библ.: 17.
Середюк Татьяна Борисовна - аспирантка кафедры международных экономических отношений, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: bvs910@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1068-961X
government intervention is a key issue. A scheme of synthesizing elements of the government support for DI in the ICT sector is elaborated. Recommendations have been made as to creation of social conditions for DI and deepening public-private partnerships. The presented conceptual bases and directions for the development of DI in the ICT sector are expected to be useful for the development of measures of the scientific, technological, innovative, educational policies, as well as to complement existing approaches in the sphere of support for innovation activities.
Keywords: diffusion of innovations, information and communication technologies, development conception, diffusionism, the State support, public-private partnership. Fig.: 1. Bibl.: 17.
Seredyuk Tetyana B. - Postgraduate Student of the Department of International Economic Relations, National University of Water and Environmental Engineering (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: bvs910@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1068-961X
Усучаснш економiчнiй парадигмi шноваци пе-ретворилися на найважливший фактор зрос-тання та конкурентоспроможносп нацюналь-но1 економши. 1нновацшна модель або тип розвитку домшуе сьогодш як щльовий орieнтир нацюнальних, регюнальних i корпоративних стратегш. Це стосу-еться i окремих секторiв, галузей, кластерiв. 1мпе-ративними стають: генерування й освоення нових знань, штенсивна розробка i впровадження шновацш. У зв'язку з цим дифузiя шновацш (Д1) е одшею з найважливших умов i складових шновацшного розвитку економши, означаючи поширення досягнень усередиш або мiж секторами (галузями, регюнами). З шшого боку, Д1 - це основний драйвер шновацш, передумова 1х комерцiалiзацiI та, разом iз тим, фор-мування ефективност шновацшно! дiяльностi, обу-мовлення 11 в^новлення.
Останшми десятилитями на переднш план тех-нолопчно! бази економши вийшли шформацшно-ко-мушкацшш технологи (1КТ), сформувавши окремий сектор. 1КТ глибоко проникли практично в уа еле-менти економiчноI структури, уа галуз^ економiчнi механiзми, системи управлшня, соцiальну сферу, зна-чно змшюючи економiчнi вiдносини. Пiд впливом 1КТ виникае новий ландшафт економiки, яку справедливо сьогодш називають цифровою. Сектор 1КТ набув мiжгалузевого охоплення та структуроутворю-ючо1 ролi.
Весь перюд iнформацiйноi революци та триваю-че становлення цифрово!' економiки характеризуются iнтенсивними iнновацiйними процесами в секторi 1КТ. Сучаснi технологiчнi тренди (Четверта промис-лова революцiя, 1нтернет речей, штучний iнтелект та ш.) заснованi на прогресi 1КТ, передбачаючи по-дальшi великi iнновацiйнi зрушення. Саме шноваци в 1КТ та 1х широке застосування значною мiрою визна-чатимуть економiку майбутнього, що пiдвищуе зна-чущiсть поширення цифрових шновацш. Необх^дно виходити з того, що бкьш в1льне поширення нових
знань i iнновацiй (технологiй) сприятиме шдвищен-ню активностi, конкурентоспроможностi та, в результат^ пiднесенню будь-яко! галузi, особливо тако! iнновацiйноi, як 1КТ. Тому важливою науково-прак-тичною проблемою е створення сприятливих умов та ефективних механiзмiв для Д1 в секторi 1КТ, що вимагае концептуальних основ i напрямiв державно! шдтримки з метою розвитку в^дпов^дних процесiв.
У сучаснiй економiчнiй наущ питанням Д1, на жаль, придкяеться порiвняно менше уваги, нiж ш-шим особливостям функцiонування iнновацiйноI економки. Проте, увага до Д1 завжди була високою як до фактора динамки та ци^чних змш (М. Туган-Барановський, М. Кондратьев, Г. Менш, Й. Шумпетер та ш.). Загальновiдомими з теоретико-методолопч-но! точки зору в досл^дженш Д1 стали роботи: Е. Роджерса [1], Б. Раяна, Н. Гросса [2], Т. Хегерштранда [3]. Останшми роками почали з'являтися рiзнопла-новi доЫдження Д1, що представляють и як фактор економiчного зростання, продуктивностi, техноло-гiчного та просторового розвитку економши, конку-ренци та iн. Це статт таких зарубiжних вчених, як: М. Л^ К. Кiм, Я. Чу [4], Р. Перес, Е. Мюллер, В. Маха-джан [5], А. Урбшап, Д. Чаронi, В. Чеза, Ф. ФраттШ [6], Р. Андергассен, Ф. НардШ, М. Рiккоттiллi [7] та iн. Зважаючи на шдвищення значущостi Д1 як фактора розвитку, активiзувалися дослiдження на рiвнi секторiв i галузей. У контекст переходу до цифро-во! економiки посилилась увага до Д1 в секторi 1КТ. Зокрема, необх^дно виокремити роботи: I. Таноглу, Н. Басоглу, Т. Дайм [8], М. Ле! [9], Р. Прадхан, М. Ар-вiн, М. Найр, С. Беннетт, Дж. Холл [10], К. Крессвелл, А. Шейх [11], А. Алхвалд^ М. Камала [12] та ш. По-трiбно також виокремити i ряд украшських авторiв, яю порушують питання Д1, включно з сектором 1КТ: М. Поляков [13], I. Ханш [14], О. Ляшенко [15], Г. Шамота [16] та ш.
Незважаючи на зростаючу увагу, доа в^дсутня цiлiсна концепця розвитку Д1 на рiвнi сектора 1КТ,
яка б охоплювала просування нових технологш ви-робничого (Б2Б) i споживчого (В2С) призначення. Особливо це актуально для Укра!ни, де немае ефек-тивних нацiональноI та регiональних шновацшних систем. На вищому рiвнi задеклароваш завдання переходу до цифрово! економiки, проте немае сформовано! полiтики з пiдвищення iнновацiйно! активносп та поширення досягнень в секторi 1КТ.
Мета дано! статтi полягае в тому, щоб предста-вити концептуальш основи та стратегiчнi напрями розвитку Д1 в секторi 1КТ. За задумом, це стане вГд-правною точкою для напрацювань у сферi вдоскона-лення конкретних механiзмiв Д1 в даному секторi.
Зогляду на те, що найчастiше Д1 розумiють з точки зору або трансферу технологш мiж шд-приемствами, або маркетингового просування певного продукту кшцевому споживачевГ, необхiдно зробити окремi теоретичнi узагальнення, що стосу-ються дослГджень i дiй на рiвнi всього сектора 1КТ.
Перехiд до шновацшно! моделi породив активь зацш Д1. Дифузiя, пов'язана з конкуренщею, постш-но породжуе потребу в нових досягненнях. Тому Д1 е драйвером розвитку економши. Без Д1 неможливi нi маркетинг нових продукпв кiнцевим споживачам, нi усунення монополш, нi змiна поколiнь продукци та технолопчних укладiв. У зв'язку з цим Д1 необхiдно розглядати як самостшне явище в сучаснiй економГ-цi, що включае багато форм i механiзмiв та мае рГзно-манiтнi наслiдки.
У широкому сена Д1 е поширенням рiзних ш-новaцiй як результатiв дiяльностi вГд мiсць !х першо! появи та/або суб'екив, якi розробили !х i володiють ними. Таке поширення вГдбуваеться в просторi, за со-щальними групами та за галузями, мш галузями еко-номiки. Поширення передбачае прийняття та адапта-цiю шновацш новими суб'ектами. Керiвництво Осло визначае дифузш як «... спосiб, яким шноваци поши-рюються ринковими i неринковими каналами вiд мш-ця !х першо! реaлiзaцi! рiзним споживачам - кра!нам, регiонaм, галузям, ринкам i пiдприемствaм» [17]. Це породжуе необхГдшсть використання такого поняття, як «мехашзм дифузГ!». Е. Роджерс розумiе пiд Д1 «... процес, шд час якого iнновaцiя з плином часу через певш канали поширюеться серед члешв соцiaльноI системи» [1]. У зв'язку з цим Д1 може розглядатися як особливий тип комушкаци та комушкацшний процес, рiзномaнiтнi вiдносини (трансакцГ!) мiж суб'ектами з вГдповГдного приводу. Також Д1 представляеться як шформацшний процес, параметри якого залежать вГд кaнaлiв, сприйняття суб'екпв, характеру вГдносин учaсникiв г т. п. Основними суб'ектами Д1 е: шдпри-емства або бГзнес (шновацшне пГдприемство/фГрма часто розглядаеться як головний суб'ект), ушверси-тети Г науково-дослГдш Гнститути, окремГ вченГ та колективи. Можуть розглядатися шдивГдуальш та колективш суб'екти. Держава залучена як власник
або замовник технологи, володар виняткових прав на штелектуальну власшсть, а також за рахунок того, що ушверситети, НД1 Г ряд шдприемств належать до державного сектора, вони отримують державне фГнансування Г пГддаються прямому регулюванню. Також учасниками Д1 можуть виступати нацюнальш, регГональнГ та мГсцевГ органи влади.
Пропонуеться виокремити три основш види Д1: 1) некомерцшний трансфер (донор - реципГент); 2) комерцшний трансфер, або купГвля/продаж (про-давець - покупець); 3) вГльна дифузш, або спГлловер (новатор - ГмГтатор).
ОстаннГми десятилГттями сектор 1КТ харак-теризуеться високим рГвнем шновацшно! активности Сюди необхГдно вГднести й шду-стрГю програмного забезпечення (ПЗ), вГд якого залежать уа сфери шформатизаци. ФГзичнГ об'екти пе-рестають бути единою (переважною) основою шновацш, тому що техшчна функцюнальшсть поступово мГгруе з апаратного забезпечення на ПЗ. ОкрГм цьо-го, ПЗ е основою багатьох фГзичних ГнновацГй - про-грамно-штенсивних систем. ПЗ самостГйно виступае об'ектом шноваци, мае сво! особливостГ розробки, запуску та лщензування. ШвидкГсть впровадження та поширення нового ПЗ е вищою, а дифузш означае надання можливостГ користування шшим суб'ектам.
Питання Д1 в секторГ 1КТ Гстотно актуалГзу-ються в епоху становлення цифрово! економши, яка представляеться як економГчна система нового типу, що виник на основГ використання можливостей 1КТ (цифрових технологГй), що змшюють структуру, еко-номГчнГ механГзми та культуру, процеси функцюну-вання. СпорГдненими концепцГями е ГнформацГйна та 1нтернет-економка. 1КТ тГсно включенГ до сучасного технолопчного устрою та е основою ряду сучасних технолопчних трендГв, таких як: Четверта промисло-ва револющя, точне землеробство, штучний Гнтелект, робототехшка, 1нтернет речей, цифровГ технологГч-ш платформи, електронна та 1нтернет-медицина, цифрова лопстика, сенсорнГ мережГ, ГнтелектуальнГ додатки, «розумш речГ», вГртуальна Г доповнена ре-альнГсть, блокчейн (блокчейн 2.0) та ш. У зв'язку з цим все частше використовуеться термш «цифровГ ГнновацГ!» (Ц1), який охоплюе ва складовГ 1КТ: рГзнГ види нових шформацшних систем, ПЗ, шформацшш Гнструменти, ГнтелектуальнГ веб-сервГси, Гнфраструк-тури зберГгання й обробки даних (бази Г сховища даних), застосування нових технологГй у створенш веб-порталГв, експертш та рекомендуючГ системи, розрахунковГ програми (в десктоп Г веб-середовищГ), програми паралельних обчислень, рГзш математич-ш алгоритми. Ц1 можуть стосуватися виробництва, управлшня, органГзацГ!, маркетингу. НеобхГдно вра-ховувати ГнтеграцГю 1КТ та шших технологГй.
У рамках дослГдження Д1 в секторГ 1КТ потрГб-но розглядати: продаж технологГй кшцевим спожи-
вачам; продаж технологш бiзнесу з 1КТ сектора та iнших галузей, а також iмiтацiю; продаж технологiй державь Кожен вид мае сво! специфiчнi умови, фак-тори i мехашзми. Необхiдно враховувати якiсть ди-фузшного середовища як сукупностi шституцюналь-них, економiчних, органiзацiйних, соцiокультурних умов на рiвнi сектора 1КТ i галузей, де вони викорис-товуються (шституцюнальш умови; доступ до каш-талу; оргашзацшш умови; iнновацiйний потенцiал шдприемств; соцiальнi фактори). Також велику увагу надае держава в рамках шновацшно!, науково-тех-нiчноi, кластерно!, соцiальноi, еколопчно! полiтики. Роль держави у сферi дифузи нових 1КТ швидко роз-ширюеться. Окрiм зобов'язань регулювання, держава створюе сприятливi умови для розробки та поширен-ня 1КТ, придмяючи велику увагу захисту штелекту-ально! власностi, пiдвищенню рiвня освiти фахiвцiв. Уряди активно використовують можливостi, надаш 1КТ. Також мае мiсце важливий мiжнародний аспект, тому що сектор 1КТ та iнновацii характеризуються високим рiвнем глобалiзацГi.
Уц1лому потрiбно використовувати цшсно-сис-темний пiдхiд у доЫдженш та розвитку Д1, а також концепцго дифузiонiзма, яка полягае в тому, що дифузiя Ц1 розглядаеться як фактор розвитку шновацшно! дiяльностi та структурного розвитку сектора 1КТ.
Основа концепцй розвитку Д1 в секторi 1КТ -об'еднання трьох основних тдх^в, як утворюють 11 фреймворк, а саме:
+ ноосферний - передбачаеться використання iдей В. I. Вернадського про ноосферу з ак-центуванням уваги на таких моментах: наука - головна продуктивна сила суспкьства; планетарне мислення; наука - колективна творчкть вкьних особистостей; зменшення розриву мiж гуманiтарними i природничими науками. Вчення е шдставою для стимулю-вання появи та правильного використання нових знань; воно дозволяе розглядати сферу шформаци, циркуляцiю знань, нову оргашза-цш науки i науково! комунiкацГi та ш. + екосистемний - передбачае розгляд екосис-теми, тобто сукупносп умов штелектуально-го розвитку та шновацшно! дiяльностi люди-ни, у тому чи^ в iнформацiйнiй сферь П1д-хiд передбачае створення спещально! шфра-структури для побудови цифрово! економiки, забезпечення вiльно! циркуляци знань i Д1; + сощальний - передбачае всебiчний людський розвиток, покращення комушкаци та сшв-робiтництва людей, формування нового со-цiального середовища для гармошзаци в1д-носин, творчосп, поширення ново! культури. Пiдхiд охоплюе i реалiзацiю особистостi вче-ного, i пiдприемця-новатора, що вiдiграють головну роль у наущ та економщ.
Ядром пропоновано! концепцГ! розвитку Д1 в секторi 1КТ (дифузiонiзма) е ряд положень:
1. Основною метою розвитку Д1 е побудова цифрових основ для ноосферно! економiки, досяг-нення нового шляху пiзнання та господарювання.
2. Основою появи та дифузи шновацш е новi знання, тому наука (отримання знань), освгга (поширення знань), управлшня знаннями виступають час-тиною процеав Д1. Окрiм цього, фактор знань важливий при передаванш/продажу iнновацiй, !х iмiтацu, оцiнцi (на основi вивчення потреб i ринку), управлш-ш. У результатi знанневий аспект е важливим для до-слiдження та регулювання Д1.
3. Принципи концепцГ!: оцшка наслiдкiв, до-пущення доцкьно! компенсацГ!; пiдвищення конку-рентоспроможностi економши шляхом структурно! модершзаци; створення потенщалу та стимулювання розвитку за вама сферами цифрово! економiки та використання 1КТ; захист iнтересiв, врахування осо-бливих потреб учасникiв Д1; тдтримка активностi суб'ектiв, розвиток комушкаци та сшвроби'ництва у сферi Д1; посилення регуляторно! та стимулюючо! участi держав у сферi Д1. 1мперативи: розвиток люд-ського потенцiалу; модернiзацiя економши; еколоп-зацiя; становлення цифрово! економши (шфраструк-тура, iнститути, навички та ш.); спiвробiтництво; розвиток територш.
4. Пропонуеться розглядати дифузiонiзм, суть якого розкриваеться так: а) Д1 розумiеться як важливий фактор розвитку сектора 1КТ i галузей, де вони використовуються, включно з демонополiзацiею, створенням нових можливостей (функцюналу систем), стимулюванням конкуренци, оптимiзацiею про-цесiв та iн.; б) Д1 розглядаеться з точки зору вивчення 1КТ, сектора 1КТ i галузей, адже шноваци е продуктом спкьного розвитку багатьох елеменпв штелек-туального потенцiалу.
5. Для розвитку сектора 1КТ i розширення !х використання необхiдне максимально швидке i широке поширення будь-яких (вичизняних або iмпортова-них) нових 1КТ, в1льний доступ до знань та шфра-структури для використання 1КТ.
6. Доцiльно зробити акцент на розробку вь тчизняних нових 1КТ, !х широке поширення та використання. Об'ективно необх^дно залучати новiтнi iмпортнi розробки та технолопчш досягнення.
7. Необхiдно нарощувати шновацшний потен-цiал, що дозволяе розробляти, адаптувати, покра-щувати новi 1КТ, що стосуеться вс1х галузей, де вони використовуються в рамках парадигми цифровiзацíi.
8. У рамках дифузи необх^дно забезпечувати не ткьки запозичення або в^дтворення ново! технологи, але й !! ефективне, рентабельне використання, тобто весь ланцюжок комерщалiзацu, на основi впливу сил ринку i держави. Необх^дно говорити про повну до-рожню карту впродовж усього циклу впровадження та використання ново! технологи.
9. Необидно зв'язати дифузГ! нових 1КТ з поши-ренням передових технологш iнших видiв (галузево-го або ушверсального призначення), що посилить !х синергiю, зб1льшить потенцiали i синтезуе новi моде-Ai та продукти.
10. НеобхГдно використовувати критерГ! «зелено!» та циклГчно! економГки: не шдтримуеться дифу-зГя нових 1КТ у галузях, якГ не вГдповГдають еколопч-ним критерГям i критерГям циклГчностГ; 1КТ сприя-ють становленню «зелено!» та циклГчно! економГки, розвитку альтернативно! енергетики, сталому розви-тку в цглому.
11. У контекстГ планетарного мислення Д1 повинна сприяти взаемодГ! нацГонально! економГки з гло-бальним простором.
12. Просування технологи' потрГбно забезпечи-ти через ГнновацГйнГ кластери в рГзних сферах, еко-системи, сощальний розвиток. ДифузГ! мають сприяти розвиток освГти, пГдвищення рГвня квалГфГкацГ!.
13. За пГдтримки i регулювання Д1 необхГдно ви-окремлювати ряд складових i ключовГ процеси, роз-гляд яких дозволяе деталiзувати, моделювати та регу-лювати конкретш випадки Д1.
Пропонуеться створення нацюнально! системи забезпечення Д1 в секторi 1КТ, що мае, насам-перед, шститущональний та органiзацiйний устрГй. Ïï основнГ цГлГ: прискорити процеси Д1, сприяти досягненню !х ефективносп, пГдвищити якГсть захисту iнтересiв учаснишв, стимулювати розвиток iнновацiйно! дГяльностГ в секторi 1КТ. Характер системи - мережева та вкьна (без жорстких Герархш та обмежень входу-виходу), охоплюючи весь прогар i галузГ нацiонально! економiки. Система забезпечення Д1 - частина (пiдсистема) Н1С, доповнення регю-нальних, мГських, галузевих шновацшних систем.
У контекстi европейських штенцш Укра!ни у формуваннi полГтики та системи забезпечення Д1 до-цкьно використовувати конвергентний шлях, адап-туючи та використовуючи позитивний досвГд i напра-цювання 6С. ОкрГм загально! шновацшно! полГтики, це стосуеться: пГдтримки та забезпечення трансферу технологш, включення у вГдповГдш програми та про-екти, взаемодГ! з дгочими структурами у сферГ трансферу технологш, ГмплементацГ! правових норм, угод, стандартГв, а також включення до европейських клас-терГв, пГдприемницьких та шновацшних мереж, учас-тГ в науково-техшчних програмах спГвробГтництва. Окремим напрямком дш е включення до Шщатив з переходу до цифрово! економГки, гармошзацГ! правил функцГонування цифрового ринку Укра!ни вГдповГд-но до стандартГв 6С, використання европейських ш-формацшних систем в наданнГ державних послуг.
ОсновнГ елементи системи забезпечення Д1 включають:
+ суб'екти (органи влади, державнГ агенцГ! та служби; унГверситети, НД1, пГдприемства приватного i державного секторГв);
f об'екти (1КТ та iншi види технологiй; патен-ти, ноу-хау; швестицИ; HayKOBi комунiкацiï та партнерство); f pisHÎ (iндивiдyaльний; MiKpopiBeHb; мунгци-пальний; регiонaльний; нaцiонaльний; надна-цгональний); f функци (ресурсна; регулююча; стимулююча; координaцiйнa; посередницька; локaцiйнa; перерозпод1л); f форми або тдсистеми (гнфраструктурна, сер-вiснa; фiнaнсовa; правова, соцiaльнa; управ-лiнськa; iнформaцiйнa); f структура (фонди, гарантИ; iнновaцiйнa гнф-раструктура; технгчна iнфрaстрyктyрa; орга-ни влади);
f npaeoei iHcmumymu (захисту гнтелектуально! влaсностi; забезпечення некомерцшного та комерцiйного трансферу; стандарти).
Система покликана створити таю види забезпечення Д1: фшансово-швестицшне, iнститyцiонaльне, органгзацшне, iнформaцiйно-aнaлiтичне, науково-технiчне, освiтнe, управлгнське.
Kонцепцiя заснована на aктивiзaцГ! сшвробгт-ництва у сферг НДДКР, освгти, шновацшно! дг-яльностг, науково-технгчно! гнформацГ!, трансферу технологш, що мае досягатися за рахунок вдо-сконалення гснуючих i створення нових спецгальних органГзацГйних, ГнформацГйних та ГнституцГональних механгзмгв, а також покращення соцгального клгмату. В умовах ринково! конкурентно! конфлгктностг ви-сока якгсть спгвробгтництва може досягатися за рахунок просвгтницько! дгяльностг, покращення Гнновацгйно!, партнерсько!, д1лово! культури. Необхгдно пгдтримувати довгостроковг партнерськг вгдносини мгж суб'ектами трансферу технологгй, посилюючи штеграцго науки г бгзнесу. Спгвробгтництво «наука -наука», «наука - бгзнес», «наука - освгта», «освгта -бгзнес» потргбно розвивати не ткьки на ргвнг орга-нгзацгй, а й окремих гндивгдгв, заохочуючи розвиток дослгдницьких консорцгумгв, творчих колективгв, професгйних спгвтовариств, гнновацгйних г пгдпри-емницьких мереж. У сучасних умовах спгвробгтни-цтво повинно розвиватися на мережевих принципах, тобто на основг вгдкритих горизонтальних систем. Додаткову концептуальну основу складають моделг потргйно! спгралг, трикутника знань г т. п. Окремим напрямом е науково-технгчне спгвробгтництво бгзне-су, державних г приватних пгдприемств, де присутнг елементи конкуренцг!. Таке спгвробгтництво може розвиватися на основг спецгальних моделей взаемо-дг! на стадг! НДДКР (доконкурентнгй, доринковгй) з подальшою конкуренцгею. Мае пгдтримуватися спгвробгтництво неконкуруючих пгдприемств у рамках розвитку кластергв.
В органгзацг! спгвробгтництва доц1льно використовувати сучаснг моделг взаемодг! з Н1С, якг стали
основою нових шститутш та шновацшно! полiтики. Перш за все, це модель «Потршна спiраль», яка опи-суе взаемодш унiверситетiв (як ключового суб'екта), влади i бiзнесу в умовах ринково! економiки (у по-дальшому стала виокремлюватися четверта спiраль -громадянське сусшльство, потiм п'ята сшраль - при-родне середовище); модель «Трикутник знань», що описуе взаемодго мiж дослiдженнями (наукою), освь тою та шноващями (бiзнесом), модель в^критих ш-новацiй. Цi двi моделi описують процеси створення, поширення та використання знань, взаемоди рiзних шституцюнальних сфер, об'еднання зусиль та !х рiз-них мiсiй, груповий або кластерний принцип сшльно! роботи. Таким чином, поеднуються рiзнi простори, культури, середовища, виникають вимоги !х збалан-сування, спiльноi еволюци та створення механiзмiв просування iнновацiй.
Наступним iмперативом е стимулювання за рахунок Д1 комплексного розвитку терито-рiй, особливо мкт. Сьогоднi проблематика розвитку мкт е дуже актуальною, перш за все, через !х соцiально-економiчну значущкть, швидке зростан-ня, перенаселенiсть. Розвиток мкт привертае велику увагу. Останшм часом з'явилося декiлька концепцiй, що описують вектори розвитку сучасних мшт, напри-клад: «розумне мiсто», «мережеве мiсто», «глобальне мiсто» та шш1 У цьому контекстi пропонуеться вико-ристовувати концепцiю ноосферних мiст, запропоно-вану I. Г. Ханiним [14] i М. В. Поляковим [13]. Основш ^е! концепци: 1) розгляд мкта як наукового, осви1-нього, шновацшного, культурного i д1лового центру; 2) центром мкта е ушверситет, створюеться цiлiсна екосистема для досл^джень, освiти та iнновацiй; 3) мкто насичене iнтелектуальними сервiсами та ш-струментами, що створюе можливостi отримання та використання знань в економщ. Таким чином, увага акцентуеться на сферi знань, створюеться принци-пово нове середовище для досл^джень, навчання та шновацш. Це досягаеться за рахунок шформацшно! iнфраструктури, iнтелектуальних технологш та нових моделей наукових та освишх установ, механiзмiв сшвробиництва.
Одним iз ключових питань концепци е розши-рення ролi та шдвищення якостi державного втру-чання у сферу Д1 в секторi 1КТ. Сприяючи шнова-цiйному розвитку економши, окремих галузей i сек-торiв, зокрема 1КТ, в УкраМ держава мае перейти до реалiзацíi комплексно! довгостроково! iнновацiйноí полiтики та стратепчного управлiння науково-тех-нiчним розвитком. Це перетинаеться з кластерною, структурною, освпньою, промисловою, еколоичною полiтикою тощо. У рамках державно! шновацшно! полiтики повинна реалiзовуватися рiзноманiтна шд-тримка шновацшно! дiяльностi, релевантна потребам реального сектора та стратепчним завданням. У сучасному уявленш держава мае у своему розпо-
ряAженнi великий арсенал форм i методГв шдтримки iнновацiйноï Aiяльностi. 1снуе багатий свГтовий до-CBig буAiвництва Н1С i шдтримки шновацш у рГзних секторах. СвГтовий AOCвiA свiAчить про необхГдшсть збагачення ролi Aержави в шновацшному секторi, змiни якостi втручання, диверсифiкащï форм та iH-струментарiю.
Участь держави може мати життево важливе значення i мае бути проактивною, вiдповiдати сучас-ним глобальним викликам i трендам. Рiвень втручання держави може значно вiдрiзнятися в рiзних галузях, варiюючись вiA директивного втручання та фшансування до консультування, стимулюючого втручання шляхом створення сприятливого середовища або невтручання.
За основу формування мехашзму державно! шдтримки шновацшно! дiяльностi концептуально можуть бути взяп напрацювання М. Полякова [13]. При цьому, необхiдно враховувати специфшу та про-блеми пiAтримки шновацш в 1КТ (в1льна мiграцiя фа-хiвцiв; включенiсть до глобального простору; тшний зв'язок, включенiсть в iншi галузi; швидка Д1 та ш.). Доповнюючи пiAхiA М. Полякова, потрiбно синтезу-вати рiзнi форми шдтримки Д1 в секторi 1КТ, страте-гiчнi пiAхоAи та iнструментарiй у комплекс функцш держави в цш сферi (рис. 1).
Особливу увагу необхiдно звернути на створення умов для учасп рiзних видiв пiAпри-емств у процесах Д1. Це стосуеться, перш за все, приватного i державного секторiв, а також великих, середшх i малих шдприемств. Для взаемодГ! приватних i державних шдприемств, бiзнесу та уш-верситетiв, а також для МСП можуть створюватися спещальш мехашзми (центри, програми).
У рамках стратепчного управлшня розвитком економiки держава встановлюе прюритети (на осно-вi глобальних трендiв, вивчення прiоритетiв краïн-лi-дерiв, обгрунтування власних прiоритетiв). У цьому плаш рiвень пiAтримки повинен залежати вiд рiвня новизни та радикальносп iнновацiï. Через пiAтрим-ку 1КТ держава може стимулювати та шдтримувати моAернiзацiю в iнших галузях. Державна шдтримка повинна вiAповiAати принципам антици^чного та кризового управлiння.
У сферi Д1 державне втручання повинно гармо-нiйно поеднуватися з Aiею ринкових сил, не перекру-чувати !х i компенсувати «провали ринку». Це широко обгрунтовано в економiчнiй теорГ!, однак в Украïнi слабо усуваються «провали ринку» у сферi шновацш (дублювання НДДКР, вiдмова вГд iнновацiй через ри-зики, небажання фшансування фундаментальних до-слiAжень, пошук ренти та Гн.). У сферi Д1 вплив ринку е сильним, проте в окремих випадках суб'екти не Гмиують i не здобувають шноваци, що вимагае державно! участГ, наприклад, за рахунок некомерцшного трансферу. Держава повинна стимулювати та керу-
ЕК0Н0М1КА ШН0ВАЦ1ЙН1 процеси
ю -
ет
и
X
ГТ1 о
X
е
€ о ■О
с
=5* ю
а> _1
—'
5' Р о
Ъ —*
а>
Рис. 1. Схема синтезу елеменлв тдтримки ДI в сектор! 1КТ
ватися шщативами знизу-вгору (висх^дний пiдхiд), гармоншно !х поеднуючи з iнiцiативами зверху-вниз (низх^дний пiдхiд).
У планi вдосконалення законодавства у сферi забезпечення Д1 необхiдно: 1) збалансувати i захис-тити iнтереси вс1х учасникiв, захистити комерцшш iнтереси авторiв (поеднавши нагороду з комерцшним результатом використання 1КТ); 2) розробити i впро-вадити нащональш стандарти у сферi трансферу 1КТ; 3) законодавчо зафiксувати мехашзм реалiзацГi на-цiональних, регiональних, мунщипальних шновацш-них проектiв у сферi 1КТ; 4) пов'язати дифузiю 1КТ iз розвитком територiй; 5) визначити обов'язки та правила впровадження профкьними мiнiстерствами та вiдомствами нових 1КТ вiтчизняного виробництва; 6) визначити мехашзм державного шновацшного за-мовлення на новi 1КТ; 7) розширити роль ушверси-тетiв i НД1 у сферi трансферу технологiй; 8) забезпе-чити прийняття спецiальних закошв у сферi переходу до цифрово! економiки, iнновацiйноi шфраструкту-ри, регюнальних i нацiональних iнновацiйних систем.
Принциповим для забезпечення Д1 в сектс^ 1КТ е створення соцiальних факторiв, що сти-мулюють дифузiю. Перш за все, це поширен-ня техшчних компетенцiй, що охоплюе як фахiвцiв з розробки технологiй, так i кiнцевих користувачiв. У зв'язку з цим може бути доповнена теорiя i практич-нi програми розвитку людських ресурсiв (потенцiалу). Це може досягатися, передуам, за рахунок: 1) шдви-щення ефективностi системи освiти; 2) створення екс-пертних мереж i 3) залучення шоземних фахiвцiв. У щ-лому, необх^но акцентувати увагу на розширеннi ролi освiти в процесi Д1 в секторi 1КТ, охоплюючи i загаль-не навчання, i спецiальну подготовку. Система освiти повинна перетворитися на основний мехашзм розвитку шновацшних здiбностей (потенцiалу) бiзнесу.
У щлому держава пiдтримуе «дозрiвання» та комерцiалiзацiю нових технологiй за допомогою НДДКР, спещально! пiдтримки, а також державного замовлення на доринковш i ринковш стадiях. На за-конодавчому рiвнi необхiдно закрiпити iнновацiйну функцiю державного замовлення, в рамках яко! воно повинно стимулювати появу та дифузш шновацш. Державно-приватне партнерство (ДПП) може охо-плювати широкий спектр напрямiв, охоплюючи i ге-нерування знань, i розробку та впровадження шновацш ДПП. У рамках традицшних механiзмiв державно-приватного партнерства (контракт, оренда майна, концесiя та ш.) необхiдно передбачити заходи, що сприяють Д1. Також можуть бути використаш спещ-альнi механiзми ДПП у сферi iнновацiй, що сприяють !х дифузи (нацiональнi, регiональнi та мiжрегiональнi проекти, кооперативнi iнновацiйнi проекти наука-бiзнес; партнерства державних установ з бiзнесом). Окремо необхiдно передбачити спещальш механiзми ДПП з МСП. Це може доповнюватися спещальними
фондами фшансово!' пiдтримки поширення iнновацiй у ceKTopi 1КТ.
ВИСНОВКИ
Пiдйом сектора 1КТ в Укра'М, його перехiд з аутсорсингово! на продуктову модель вимагае шд-вищення шновацшно! активностi та штенсифшаци процесiв Д1, тобто поширення досягнень. Наведеш концептуальнi основи та напрями розвитку Д1 в сек-торi 1КТ, як очiкуеться, будуть корисш для розробки заходiв з науково-техшчно!, шновацшно!, освиньо! полiтики. Також наведеш рекомендаци можуть допо-внити шнукш пiдходи у сферi шдтримки шновацшно! дiяльностi. Майбутнi до^дження в даному на-прямку передбачаеться орiентувати на: 1) розробку пропозицш щодо вдосконалення iнфраструктури Д1 в секторi 1КТ; 2) удосконалення методичних основ управлшня процесами Д1 в секторi 1КТ i на окремих шдприемствах. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Роджерс Е. М. Дифузiя iнновацiй / пер. з англ. В. Старка. Кив : Вид. дiм «Киево-Могилянська академiя», 2009. 591 с.
2. Ryan B., Gross N. The Diffusion of Hybrid Seed Corn in Two Iowa Communities. Rural Sociology. 1943. Vol. 8. Issue 1. P. 15-24.
3. Hägerstrand T. Innovation diffusion as a spatial process [Innovationsförloppet ur korologisk synpunkt] / Postscript and translation by Allan Pred. Chicago : University of Chicago Press, 1967. 334 p.
4. Lee M., Kim K., Cho Y. A study on the relationship between technology diffusion and new product diffusion. Technological Forecasting & Social Change. 2010. Vol. 77. Issue 5. P. 796-802.
5. Peres R., Muller E., Mahajan V. Innovation diffusion and new product growth models: A critical review and research directions. International Journal of Research in Marketing. 2010. Vol. 27. Issue 2. P. 91-106.
6. Urbinati A., Chiaroni D., Chiesa V., Frattini F. The Role of Business Model Design in the Diffusion of Innovations: An Analysis of a Sample of Unicorn-Tech Companies. International Journal of Innovation and Technology Management. 2019. Vol. 16. No. 01. DOI: https://doi.org/10.1142/S0219877019500111
7. Andergassen R., Nardini F., Ricottilli M. Innovation diffusion, general purpose technologies and economic growth. Structural Change and Economic Dynamics. 2017. Vol. 40. P. 72-80.
8. Tanoglu I., Basoglu N., Daim T. Exploring technology diffusion: case of information technologies. International Journal of Information Technology & Decision Making. 2010. Vol. 09. No. 02. P. 195-222.
9. Lei M. Determinants of IT Innovation Diffusion from Dynamic Perspective - Review and Prospects. Technology and Investment. 2016. Vol. 7. No. 1. P. 1-7.
10. Pradhan R. P., Arvin M. B., Nair M., Bennett S. E., Hall J. H. The information revolution, innovation diffusion and economic growth: an examination of causal links in European countries. Quality & Quantity. 2019. Vol. 53. Issue 3. P. 1529-1563.
о
о
Q_
<
m о
<
S
ш
11. Cresswell K., Sheikh A. Organizational issues in the implementation and adoption of health information technology innovations: An interpretative review. International Journal of Medical Informatics. 2013. Vol. 82. Issue 5. P. 73-86.
12. Alkhwaldi A., Kamala M. Why Do Users Accept Innovative Technologies? A Critical Review of Models and Theories of Technology Acceptance in the Information System Literature. Journal of Multidisciplinary Engineering Science and Technology. 2017. Vol. 4. Issue 8. P. 7962-7971.
13. Поляков М. В. Економ^а знань: сутшсть, детер-мшанти, глобальний ландшафт : монографiя. Днтро : Нова щеолопя, 2018. 688 с.
14. Ханин И. Г. Вопросы ноосферного развития экономики и познания : монография. Днипро : Новая идеология, 2018. 319 с.
15. Ляшенко О. М. Методи та моделi комерцiалiза-цп трансферу технолога : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.11. КиТв, 2006. 36 с.
16. Шамота Г. М. Дифузiя шновацм в УкраТн на сучас-ному етат. Проблеми i перспективи розвитку банювсько! системиУкраши. 2011. Вип. 31. С. 288-296.
17. Руководство Осло. Рекомендации по сбору и анализу данных по инновациям / ОСЭР и Евростат / пер. с англ. 3-е изд. М. : ЦИСН, 2010. 192 c.
Науковий кершник - Корнеев М. В., доктор економiчних наук, професор, професор кафедри МЕВ, регюнальних студм i туризму Университету митноТ справи та фшанав (м. Днтро)
REFERENCES
Alkhwaldi, A., and Kamala, M. "Why Do Users Accept Innovative Technologies? A Critical Review of Models and Theories of Technology Acceptance in the Information System Literature". Journal of Multidisciplinary Engineering Science and Technology, vol. 4, no. 8 (2017): 7962-7971.
Andergassen, R., Nardini, F., and Ricottilli, M. "Innovation diffusion, general purpose technologies and economic growth". Structural Change and Economic Dynamics, vol. 40 (2017): 72-80.
Cresswell, K., and Sheikh, A. "Organizational issues in the implementation and adoption of health information technology innovations: An interpretative review". International Journal of Medical Informatics, vol. 82, no. 5 (2013): 73-86.
Hagerstrand, T. Innovation diffusion as a spatial process [Innovationsforloppet ur korologisk synpunkt]. Chicago: University of Chicago Press, 1967.
Khanin, I. G. Voprosy noosfernogo razvitiya ekonomiki i poznaniya [Issues of Noosphere Development of the Economy and Knowledge]. Dnipro: Novaya ideologiya, 2018.
Lee, M., Kim, K., and Cho, Y. "A study on the relationship between technology diffusion and new product diffusion". Technological Forecasting & Social Change, vol. 77, no. 5 (2010): 796-802.
Lei, M. "Determinants of IT Innovation Diffusion from Dynamic Perspective - Review and Prospects". Technology and Investment, vol. 7, no. 1 (2016): 1-7.
Liashenko, O. M. "Metody ta modeli komertsializatsii transferu tekhnolohii" [Methods and Models of Commercialization of Technology Transfer]: avtoref. dys.... d-ra ekon. nauk : 08.00.11, 2006.
Peres, R., Muller, E., and Mahajan, V. "Innovation diffusion and new product growth models: A critical review and research directions". International Journal of Research in Marketing, vol. 27, no. 2 (2010): 91-106.
Poliakov, M. V. Ekonomika znan: sutnist, determinanty, hlo-balnyi landshaft [Knowledge Economy: Essence, Determinants, Global Landscape]. Dnipro: Nova ideolohiia, 2018.
Pradhan, R. P. et al. "The information revolution, innovation diffusion and economic growth: an examination of causal links in European countries". Quality & Quantity, vol. 53, no. 3 (2019): 1529-1563.
Rodzhers, E. M. Dyfuziia innovatsii [Diffusion of Innovation]. Kyiv: VD «Kyievo-Mohylianska akademiia», 2009.
Rukovodstvo Oslo. Rekomendatsii po sboru i analizu dan-nykh po innovatsiyam / OSER i Yevrostat [Oslo Guide. Recommendations for the Collection and Analysis of Data on Innovation / OECD and Eurostat]. Moscow: TsISN, 2010.
Ryan, B., and Gross, N. "The Diffusion of Hybrid Seed Corn in Two Iowa Communities". Rural Sociology, vol. 8, no. 1 (1943): 15-24.
Shamota, H. M. "Dyfuziia innovatsii v Ukraini na suchas-nomu etapi" [Diffusion of Innovations in Ukraine at the Present Stage]. Problemy i perspektyvy rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy, no. 31 (2011): 288-296.
Tanoglu, I., Basoglu, N., and Daim, T. "Exploring technology diffusion: case of information technologies". International Journal of Information Technology & Decision Making, vol. 09, no. 02 (2010): 195-222.
Urbinati, A. et al. "The Role of Business Model Design in the Diffusion of Innovations: An Analysis of a Sample of Unicorn-Tech Companies". International Journal of Innovation and Technology Management, vol. 16, no. 01 (2019). DOI: https:// doi.org/10.1142/S0219877019500111
