CC BY
32
integration as one of the many processes taking place modern international relations system is a unique phenomenon.
The disintegration of Czechoslovakia and the formation of a sovereign Czech Republic (1993) against the collapse of the bipolar world caused the rethinking of domestic andforeign policy priorities.
Basicall, the Czech political system can be defined as the center-right model, because its foundations were laid by the conservative-liberal political platform of the Civic Democratic Party - the most powerful right-wing forces organization in the territory of eastern Europe.
The Czech government considers the process of European integration as a desirable and beneficial process not only for the Czech Republic, but also for the EU Member States, as one that enriches everyone, without prejudice to wards national identity and European integration as something that will strengthen the material and spiritual values.
Keywords: political system, the Czech Republic, the transformation ofpolitical parties.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., d.i.H, проф., Молчанова М.В., кл.н, доц.
УДК 327.7(341.3)
Т.Я. Ткач
КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ МГЖНАРОДНО1 ЗД1ЙСНЕННЯ
ГУМАН1ТАРНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
У cmammi npoaHani3oeaHi основы тдходи до визначення «гумантарног dirnhHOcmi», визначено гг ознаки, окреслено основш принципи здтснення гумантарног дiяльностi. Розглянуто рiзницi мiж гумантарною дiялhнiстю та гумантарною допомогою. Визначено основн проблеми практичног реалiзацlг концепци гумантарног дiяльностi.
Ключовi слова: гумантарна дiяльнiсть, гумантарна допомога, Мiжнародний комтет Червоного Хреста, Оргатзащя Обеднаний Нацт.
У сучаснш политологи не юнуе едино! загальноприйнято! дефшщи гуманпарно! дшльносп. Поняття, що лежать в ocTOBi гумаштарно! дшльносп е ушверсальними i не змшюються з плином часу. Тому не можна сгверджувати, що юнують певн виклики гуманпарнш концепци. Основш проблеми походять з практично! реашзаци гумаштарно! дшльносп. Гуманпарна дiяльнicть виступае скорш моральною фiлocoфiею, ашж полгшчною фiлocoфiею, адже знаходиться осторонь полгшчного позицюнування. Проте юнують випадки, коли держави чи мiжнарoднi оргатзаци використовують гуманпарну дшльнють для просування i захисту сво!х нацюнальних штереав, або ж, прикриваючись принципами гуманност i взагаш здшснюють недружш акти чи вдаються навпъ до актiв агреси. Метою дано! науково! cтагтi е виявлення ознак гуманитарно! дiяльнocтi та вщмежування !! вiд будь-яких недружшх актiв, що проводяться пiд прикриттям гуманiтарних цiлей.
Проблематика гуманпарно! дiяльнocтi наразi е малoдocлiдженoю. Серед впчизняних наукoвцiв проблему гуманпарно! дiяльнocтi дослщжували О.В. Балдинюк [1,2], О.О. Мережко [3], В.1. Мотиль [4]. Проте вищезгадаш досл1дження е дещо застаршими. О.О. Балдинюк [1,2]основний акцент своему дослщженш робить на гуманiтарнiй дiяльнocтi
у перiод збройних конфлiктiв, залишаючи поза увагою стихiйнi лиха та катастрофи антропогенного характеру. Серед Цноземних вчених найбiльш комплексно дослЦджуе проблеми гумаштарно'' дiяльностi М.Кевiн КахЦл [5,6,7], проте його роботи стосуються перед усiм азiйських кра'н.
На даний момент наука видЦляе декшька наукових пiдходiв для визначення поняття гумаштарно'' дiяльностi. У будь-якому разi поняття гуманитарно'' дiяльностi слiд визначати через поняття "human" - тобто людина, тобто гуманггарна дiяльнiсть пов'язана з цшнютю людського життя, i це поняття е ключовим у спектрi сутнiсних особливостей гуманитарно'' дшльностц Гуманiтарну дiяльнiсть визначають як мобшзацш людей заради всЦе'' свгтово' спшьноти у вiдповiдь на невиправданi страждання iнших людей [8]. Але така дефшщЦя повнiстю не вiдображае сутностЦ поняття. За такого визначення гумаштарна дiяльнiсть видаеться обмеженою iдеологiею.
Варто навести альтернативне визначення: гуматтарна дiяльнiсть - це складний комплекс дш направлений на постраждале вiд криз чи стихшних лих населення, що проводять рiзноманiтнi нацiональнi та мiжнароднi шституци та органiзацiй, що намагаються надати 'м допомогу [9]. Ця дефiнiцiя достатньо точно дае визначення центральному елементу гуманитарно'' дiяльностi, а саме ii комплексный характер(даеться визначення механiзму заходiв).
Сам термiн «гуманЦтарний» вперше зявляеться у правовiй лiтературi для позначення дiяльностi, спрямовано'' на надання допомоги i полегшення життя жертвам збройних мiжнародних чи внутрЦшшх конфлiктiв. У цьому вiдношеннi вЦдбувалося певне накладання сфер дiй гуманитарного права (humanitarian law) на право прав людини (human rights law). Вщмшнють полягае у тому, що право прав людини регулюе вЦдношення мiж фiзичними особами i державою, а гумангтарне право стосуеться лише прав тих осЦб, якi постраждали вiд збройних конфлЦктЦв. Але i до нинЦ зберiгаеться накладання поля дГ' двох галузей права у вЦдношеннЦ бЦженцЦв [10, р. 83].
ГуманЦтарна дшльнють грунтуеться на переконаннц що у всЦх людей на ЗемлЦ Цснують загальнЦ потреби в 'жц у житлЦ та умовах, за яких забезпечуеться людська гщнють (сюди вЦдносять i свободу вЦд страху). ЦЦ мЦнЦмальнЦ потреби мають бути забезпечеш. До того ж принцип гуманностЦ передбачае готовнють прийняти загальну вщповщальнють за всЦх людей i, навЦть перед обличчям незгод i сильно'' опозицГ'.
ГуманЦтарну дЦяльнють не варто зводити виключно до акта «робити щось добре для людей». ПолГтика може бути моральною, але гуманЦтарна дЦяльнють зосереджена на мораш поза политикою [11, с.43].
ГуманЦтарна дЦяльнють включае в себе захист цивГльних осЦб i тих оаб, якЦ припинили свою участь у вшськових дЦях; забезпечення продовольством; органЦзащю водопостачання та належних санЦтарних норм; надання тимчасового житла; медичного обслуговування та Цнших видЦв допомоги в штересах постраждалих людей i сприяння "х поверненню до нормального життя з належними засобами для юнування.
Головним мЦжнародно-правовим документом, який дае дефшщш гумаштарно" дЦяльностЦ е заключний акт Стокгольмсько" конференци «Принципи та практичнЦ дГ' з надання гуманитарно" допомоги» ("Principles and Good Practice of Humanitarian Donorship")[12]. У контексп лЦквщаци наслЦдкЦв стихЦйних лих найбГльш вичерпним документом, який регулюе гуманГтарну дЦяльнють мЦжнародних органЦзацш та нацюнальних урядЦв виступае резолюцЦя Генерально'' Асамбле'' 46/182 вЦд 19 грудня 1991 року [13].
У нарадЦ, скликанЦй за шщЦативою уряду Швеци для обговорення практики надання гумаштарно" донорсько" допомоги, взяли участь представники 16 урядЦв краш-донорЦв, а також Свропейсько'' комюп, МЦжнародного руху Червоного Хреста i Червоного ПЦвмЦсяця,
307
численних неурядових органiзацiй та наукових кiл. У документi мютяться 23 принципи гуманиарно'1 дiяльностi, яю становлять основу для надання офщшно'1 гуманпарно'1 допомоги. Вони були розроблет для пiдвищення узгодженостi та ефективносп дiй донорiв, а також для посилення 1х вiдповiдальнiсть перед бенефщарами, оргатзацшми-виконавцями щодо фiнансування, координаци, подальшо'1 дiяльностi та оцiнки таких дш.
У документi визначеннi цш гуманиарно'1 дiяльностi, якi полягають у порятунку життя, полегшення страждань i збереженнi людсько'1 гiдностi пiд час i пiсля збройних дiй, катастроф, викликаних антропогенним фактором та стихшних лих.
Ключовим критерieм для визначення гумаштарно'1 дiяльностi у вищезгаданих документах подаеться принцип гуманности. Головною метою гуманпарно'1 дiяльностi е порятунок людського життя i полегшення страждання с^зь, де вони iснують.
Наступною ознакою гуматтарно'1 дiяльностi виступае неупередженiсть. Тобто дц повиннi здiйснюватися виключно на основi потреб тих людей, що постраждали вiд збройних конфлiктiв чи стихшних лих, без дискримшаци мiж кранами або всерединi постраждалого населення [14, р.35]. Таким чином мiжнародна спiльнота при наданнi гуманиарно'1 допомоги не мае брати до уваги жоден шший фактор о^м необхщносп лшвщаци гуманiтарних наслiдкiв.
Принцип неупередженосп був закрiпленi в 1949 у Женевських конвенцiях та Додаткових протоколах до них 1977 року [15]. Хоча дат мiжнароднi правовi акти стосуються в першу чергу жертв збройних конфлiктiв, при наданнi допомоги жертвам стихшних лих мiжнароднi оргатзаци керуються саме вищезгаданими документами, так як на сьогодш не юнуе окремих документiв, яю б регулювати принципи гуманпарно'1 дiяльностi пiд час проведення операцiй з подолання насладив стихiйних лих.
Мiжнародний Комiтет Червоного Хреста розшифровуе принцип таким чином: «Принцип неупередженосп означае, що оргатзацш не проводить шяко'1 дискримшаци за ознакою нацюнальносп, раси, релМ, класу або полiтичних переконань. Органiзацiя прагне полегшити страждання осiб, керуючись виключно 1х потребами» [16, р. 34]. Однак дане тлумачення не е повним. Тому доцшьно навести погляди Жана П1кте щодо принципу неупередженосп.
Жан Шкте виокремлюе три ключовi елементи принципу неупередженостi.
Перший елемент це недискримшацш. Недискримiнацiя полягае у вадсутносп об'ективно'1 дискримшаци на базу приналежносл iндивiда до певно'1 сощально'1 групи. Стаття 3 Женевсько'1 Конвенцц 1949 року забороняе дискримiнацiю на основi раси, кольору шкiри,релiгii, вiри, статтi, достатку чи на основi будь-яких iнших критерiiв [17]. Безперечно перелж ознак, за якими можлива дискримiнацiя можна доповнювати.
Наступним елементом принципу неупередженосп Жан Пiкте видшяе принцип пропорцiйностi [18, р.108]. Тобто допомога мае надаватися пропорцшно до потреб. Фактично цей принцип стосуються в першу чергу жертв збройних дш. Адже вiдповiдно до нього гуманпарна допомога мае надаватися уам сторонам конфлжту, не залежно чи е сторона агресором чи ш.
Третiм елементом, який наводить Жак Шкте е принцип недопустимостi власних суджень при здiйсненнi гуманiтарноi дiяльностi [18, р. 234]. Спiвробiтники мiжнародних органiзацiй не повиннi осуджувати людей, вони самостшно не повиннi визначати, хто винен, а хто ш. I допомога мае надаватися лише на основi потреби. Але цей елемент вступае у конфл^ iз Статутом Управлiння Верховного Комiсару ООН з питань бiженцiв. У вищезгаданому статутi забороняеться надавати допомогу особам, звинуваченим у скоеннi мiжнародних злочишв [19 ].Таким чином фактично статут заперечуе принцип неупередженосп та заперечуе презумпци невинносп, яка е нормою конституци бiльшостi кра'1'н свiту. Отож, у цьому контекстi варто пщкреслити недосконалiсть мiжнародно-
308
правово! бази у питаниях надання гуманiтарноi допомоги, що створюе можливiсть для критики на спекуляцш при здiйсненнi гуманитарно! дiяльностi.
Ефективне дотримання принципу неупередженост на глобальному та рiвнi кра!ни також на разi залишаеться нарiжнем каменем. Прикладом упередженосп виступае гуманiтарна операцiя, пов'язана iз лiквiдацiею наслiдкiв цунамi у 2004 рощ, коли пщ впливом активно! шформацшно! кампани у ЗМ1 мiжнародне сшвтовариство видiлило на вщновлення постраждалих кра!н ресурси, якi значно перевищували потреби.
Наступним ключовим принципом виступае принцип нейтралитету. На жаль, цей принцип не закршлений у Женевськш КонвенцГ! 1949 року.
Мiжнародним комiтетом Червоного Хреста цей принцип визначаеться визначаеться наступним чином: «Для того, щоб продовжувати користуватися довiрою всiх, органiзацiя не може приймати чию-небудь сторону у збройних конфл^ах i вступати в суперечки полггичного, расового, релiгiйного або iдеологiчного характеру» [20, р. 456].
Також ознакою гуманитарно! дiяльностi виступае нейтралiтет. Це означае, що гумаштарна дiяльнiсть не повинна проводитись користь будь-яко! сторони в збройному конфлiктi чи шшого спору.
Принцип нейтралiтету також включае в себе два ключових аспекти. Перший з них полягае в щеолопчному нейтралiтетi, який включае в себе обов'язок ставитися до вах сторш однаково. Крiм того другий аспект нейтралитету передбачае вiдмову мiжнародних органiзацiй брати участь у вшськових дшх на чи!сь сторонi.
1ншими словами, принцип неупередженостi передбачае надання гуманитарно! допомоги на основi потреба i тiльки потреб, в той час як нейтралитет полягае у забов'язанш про не брати чиюсь сторону пiд час проведення гуманитарно! дiяльностi.
Ще однiею характеристикою гуманитарно! дiяльностi е незалежнiсть, а вона передбачае автономто гуманiтарних цiлей вщ полiтичних, економiчних, вiйськових цiлей. Гуманитарна дiяльнiсть повинна бути орiентована на конкретш ди, вона не може проводитися примусово,а виключно на добровшьних засадах. Крiм того !! слщ надавати лише в iнтересах тих, хто потребуе допомоги.
Фiнансувания гуманитарно! дiяльностi мае здiйснюватися у вщповщносп до потреб постраждалого населення. Кшькють фiнансiв, якi видiляе мiжиародна спшьнота на такi ди мае залежати лише вiд тяжкостi ситуаци у певнш краш чи в регюш, а не вiд стану вщносин мiж кра!нами донорами та бешфщарами. До того ж фiнансувания гуманитарно! допомоги для подолання нових криз не мае негативно впливати на iснуючi потреби населення, що страждае вiд наслiдкiв поточних криз [21, р. 103].
Гуманитарна дiяльнiсть може здшснюватися i за пiдтримки вшськових сил та використанням !х ресурав, але лише вiдповiдно до принцитв мiжнародного гуманiтарного права, де провщну роль повиннi вiдiгравати гуманiтарнi органзаци [22].
Елементами гуманитарно! дiяльностi виступають захист життя, здоров'я, харчування i забезпечення фiзичноi безпеки [23, с. 4]. 1снують певнi функцiональнi зв'язки мiж гумаштарно! дiяльнiстю та довгостроковими програмами розвитку [24]. Довгостроковi наслщки стихiйних лих i криз пщривають перспективи зростання i насилу досягнул завоювання в сферi розвитку. У тих нестабшьних кра!нах i регюнах, де потенцiал надання послуг е низьким, збшьшуеться уразливiстю до конфлiктiв, посилюеться бiднiсть, i наслiдки стихшних лих вiдчуваються гострiше, !х лжвщацш тривае довше. Гуманiтарна дiяльнiсть сама по собi не може зменшити бiднiсть, i не може запоб^и або зменшити наслiдки конфлiкту. Гумангтарний дiяльнiсть мае справу з симптомами конфлiктiв чи стихiйних лих i доповнюе полiтику розвитку, встановлення миру, врегулювання конфлiктiв , миробудiвництва [16, р.67].
Досить вживаними у цьому контекст залишаються таю поняття як гумангтарна дiяльнiсть (humanitarian action ) i гумаштарна допомога (humanitarian assistance), Mi: якими юнуе разюча рiзниця. Гумaнiтaрнa допомога мае набагато вужче значення. Гумaнiтaрнa допомога передбачае надання тим, хто страждае вiд наслщюв збройних конфлiктiв та стихiйних лих, мaтерiaльних речей та послуг, що включае забезпечення людей 'жею,водою, притулком, медикаментами та наданням медично'' допомоги. Але потреби постраждалих можуть включати необхiднiсть у зaхистi вiд фiзичного насилля та недотримання 'х законних прав. Термiн гумaнiтaрнa дiяльнiсть охоплюе всi зaзнaченi вище елементи[25].
Часто гуманГтарну дiяльнiсть помилково ототожнюють з гуманитарною допомогою. Але Mi: цими термшами iснуе велика рiзниця. Гумангтарну дiяльнiсть вiдзнaчaе екстрений характер застосованих дш. Гумaнiтaрнa допомога - це допомога, яка надаеться потерпшому внаслщок кризи населенню перш за все з метою порятунку життя i полегшення страждань людей. Гумaнiтaрнa допомога мае надаватися у вщповщносп з основними принципами гуманносп, неупередженосп i нейтралитету. Для цiлей вищезазначених принцитв допомога може пщроздшятися на три категори залежно вщ ступеня штенсивносп контaктiв з постраждалим населенням. Важливють цих кaтегорiй пояснюеться тим, що вони надають можливють визначити - за рГзних умов i пюля проведення з усiмa зaцiкaвленими сторонами широких консультацш щодо з'ясування характеру i ступеня необхщнють допомоги, - для яких видГв гуманитарно'' дГяльносп може знадобитися пiдтримкa з залучення мiжнaродних вшськових ресурсiв.
Таким чином, поняття «безпосередня допомога» включае в себе прямий розподш товaрiв i послуг. Опосередкована допомога - це допомога, що надаеться населенню як мшмум через одного посередника i включае таю види дГяльносп, як, наприклад, транспортування товaрiв, яю надаються в порядку допомоги, або персоналу,який безпосередньо бере участь у наданш допомоги.
1нфраструктурна пiдтримкa - кaтегорiя допомоги, що включае надання послуг загального характеру, таких як ремонт дорщ оргaнiзaцiя повпряного руху та постачання електроенергiею, яю сприяють наданню допомоги, але не завжди здшснюються на очах у постраждалого населення [26].
Гумaнiтaрнa дГяльнють включае в себе не тшьки мaтерiaльну допомогу, вона направлена на подолання сощально'' нестaбiльностi, зниження уразливосп i змщненню потенцiaлу мюцево'' влади реагувати на гумангтарш виклики. Гумaнiтaрнa дГяльнють також передбачае визначення тих подш та ситуацш, яю потенцiйно можуть стати гумаштарними проблемами та забезпечення того, щоб цього не сталося.
Проте, гумaнiтaрнa дшльнють вiдрiзняеться вщ програм з розвитку. Гумангтарна дшльнють не обов'язково спрямована на найбщшшГ верстви суспiльствa, а й на тих,хто перебувае у найбшьш уразливому стaновищi. У багатьох випадках саме найбщшшГ верств нaйбiльше страждають вщ гумaнiтaрних нaслiдкiв, але гумангтарна дГяльнють нaцiленa i на тих людей, яю раптово стали уразливими в результат збройних конфлГкпв, чи яю стали безпритульними i залишилися без зaсобiв для iснувaння.
Гумангтарна дГяльнють повинна демонструвати стримaнiсть та толерантнють до тих, кому надаеться допомога. Вона не може бути пщпорядкованою шчшм полГтичним штересам. ÏÏ не слщ проводити з вшськових обгрунтувань . Також гумангтарна дГяльнють не може проводиться як один з елементгв системи побудови миру та поширення демократа. Це абсолютно р1зш щеологи.
Гумангтарна дГяльнють повинна мати дуже низьку полГтичну значущють. Вона не мае робити виклик владг даючи надш на встановлення демократа, миру i свободи. Це виключно полГтичне питання, до якого гумангтарна дшльнють не повинна мати жодного вщношення. Гуманитары дп повинш бути спрямован на тих, хто найбшьше потребуе
310
допомоги, а не на тих, хто може найбГльше допомогти чиннiй владi. Для того збiльшения довiри до гумани^арно! дiяльностi , вона мае сприйматися спГльнотою як сукупнютю дiй незалежних вiд полГшчно! порядку денного [27, с.15 ].
Фактором юнувания такого явища як гуманитарна дiяльнiсть виступае нерiвномiрнiсть розвитку у державах свiту [28, с.34]. Якщо все людство переживало б гостру кризу, то не було б i гумани^арно! дiяльностi. Для iснувания гумаштарно! дiяльностi повинно бути хоча б декГлька держав, у вщносному комфортi з гiдним рiвнем життя населения та досить розвинено! економiкою, i тодi вони зможуть спiвпереживати стражданиям iнших i мобшзувати допомогу. Це означае, що необхщним критерiем для iснувания гумани^арно! дшльносп е наявнiсть держав, якi перебували б у вiдносному мирi, наявнють у них вiльних ресурсiв, якими вони готовi «подГлитися» з тими, хто переживае кризуД усвiдомления суспшьством спшьно! вiдповiдальностi за страждания шших людей та готовнiстю допо!ти !м. Так гуманiтарна дiяльнiсть не може функцюнувати в умовах глобально! тотально! вшни. Наприклад, iснувания органГзаци «Лiкарi без кордонiв» залежить вiд щедросп захщно! громадськостi, яка i фшансуе гуманiтарну дiяльнiсть дано! органГзаци.
Головы проблеми, як1 зараз стоять перед гуманитарною дiяльностi, полягають у спробi шституцюналГзацГ! концепцГ! та створеннi спещальних органГзацГ!, якi б !! проводили. Той факт, що багато людського страждания часто допускаються чи навпъ навмисно шщшються як полГтичний акт, тому спроби полегшити людсью страждания суперечать полГшчним iнтересам. Прикладом таких дГ! е сучасна полiтика влади Судану, яка не намагалась покращити життя населения Дарфуру, г створювала перешкоди для надания гумаштарно! допомоги людям, що проживають у буипвнш провшци.НаразГ гуманГтарна дшльнють стикаеться Г з проблемою корупцГ!. Адже мГжнародна спГльнота видГляе значнГ кошти на надания гуманГтарно! допомоги . Часто не вс кошти доходять до тих, кому дшсно потрГбна допомога, осГдаючи в руках бюрократа та полГшюв. Також гуманГтарну дшльнють часто використовують як «добре дГло» для змщнения легГтимностГ полГтичних режимГв та збшьшения популярностГ полГтикГв .
Не всГ сторони конфлГкту чи полгшчш сили усвГдомлюють необхГдностГ надания дозволу для гуманГтарно! дГяльностГ на сво!х територГ!, тому намагаються вГдкидають можливють надания гуманГтарно! допомоги з вшськових мГркувань. Сторони конфлГкту ГнодГ перешкоджають надходженню гуманГтарно! допомоги супротивнику, щоб ослабити його та отримати перевагу [29, с.48]. Деяк1 актори направляють гуманГтарну допомогу для заохочения тих, хто !х пГдтримуе, Г щоб продемонструвати Гншим, що вони повинш робити те ж саме. Особливо поширеною така ситуацш була в перюд протиборства Сполучених ШтатГв Америки та Радянського Союзу пГд час Холодно! вшни. КрГм того полгшчш лГдери Гнколи намагаються коитролювати надходжения допомоги, щоб показати законнГсть полгшчно! влади, турботу Г довести, що полгшка цих керманичГв е справедливою.
ГуманГтарну дГяльнють забезпечують в першу чергу держави. Найвщомшими «постачальниками» гуманГтарно! допомоги е таю держави як АвстралГя, Швецш. У надзвичайних ситуацшх державу надають ту гуманГтарну допомогу , про яку попрохав уряд постраждало! кра!ни. Це можуть бути намети, !жа, ковдри чи навГть пошуковГ бригади.
ГуманГтарну дГяльнГсть здшснюють Г мГжнароднГ органГзацГ!. Це можуть бути як урядовГ, так Г неурядовГ органГзацГ!. Особливо активними представниками першого типу виступають спецГалГзованГ установи ООН [1, с. 53]. Так, наприклад, ПРООН надае у випадку необхГдностГ продукти харчувания, ЮН1СЕФ проводить вакцинащю дГтей у постраждалих регюнах. ТакГ органГзацГ! як Свропейський Союз чи Африканський Союз також здшснюють гуманГтарну дГяльнють. Найвщомшою неурядовою гуманГтарною органГзацГею безсумнГвно залишаеться КомГтет Червоного Хреста.
Жодна кра!на не застрахована вщ того, що на !"! територГ! станеться катастрофа чи стихшне лихо. У таких cитуацiях уряди постраждалих кра!н не завжди здатш власними силами подолати проблеми, що виникли у зв'язку з катастрофою. Саме у таких випадках свггова спшьнота надае гуманiтарну допомогу, полегшуючи страждання тих, хто опинився у скрутГ Так, коли вГд6увся вибух на Чорно6ильськГй АЕС, Укра!нськш Радянськш Сoцiалicтичнiй Реcпублiцi запропонували свою допомогу багато кра!н. Особливу роль у лГквщацГ! наcлiдкiв техногенно! аварГ! ввдграли команди медичного персоналу, який направила Куба. Тому коли загроза лквщована, народ постраждалих кра!н вдячний за надану допомогу, що вщдзеркалюеться на полГшщ уряду постраждало! кра!ни щодо уряду кра!ни, яка надicлала допомогу.
Застосування гуманiтарних принципГв на разi часто заперечуеться. РГзнГ учасники схильш iнтерпретувати принципи по-рГзному. Наприклад, в останш роки активна пiдтримка полтшки послГдовностГ i комплексних пГдходГв до проведення гуманiтарних oперацiй з боку ООН пщняла питания про незалежнють гуманпарно! дГяльностГ [3, с.45]. В умовах, коли уряди, яю фшансують надання гуманпарно! допомоги, одночасно, виступають акторами в конФлГктГ, дотримання принципу нейтралисту не можливо.
Таким чином, на сучасному етапi пoлiтична наука не дае единого унiфiкoванoгo визначення гуманiтарнiй дГяльностГ. Це обумовлено наявнютю ряду пГдходГв, що з рГзних боюв дивляться на дане явище. ГуманГтарна дГяльнГсть е одночасно мехаызмом i засобом. ГуманГтарна дГяльнГсть i гуманГтарна допомога е сумГжними поняттями, але не тотожними
Таким чином, гуманпарну дГяльнГсть вирГзняе !! екстренють i надзвичайний характер. Вона мае подвшне функцГональне спрямування:з одного боку забезпечуеться захист прав цившьного населення, з Гншого - здГйснюеться всесторонне постачання населення уражено! зони необхщними засобами для Гснування. ГуманГтарна дГяльнГсть мае здшснюватися на основГ принципГв неупередженосп, нейтральнocгi. ГуманГтарна допомога мае надаватися постраждалому населенню лише на основГ потреб цього населення, незалежно вГд сторони конфлГкту, яку пщтримуе населення. КрГм того гуманГтарна допомога мае надаватися виключно пГсля погодження Гз офГцГйно! владою кра!ни, що переживае гуманпарну катастрофу.
Список використаноУ л1тератури
1. Балдинюк О. В. Вдосконалення механГзмГв гуманГтарно! дГяльностГ ООН / О. В. Балдинюк // Актуальш проблеми мГжнародних вГдносин : зб. наук. пр. - 1999. -Вип.13 (Частина I). - С. 52-59.
2. Балдинюк О. В. ГуманГтарна дГяльнГсть ООН у контекстГ врегулювання збройних конфлГктГв (1990- 2000 рр.). / О. В. Балдинюк. - К. : Видавничо-полГграфГчний центр «Ки!вський унГверситет», 2000. - 222 с.
3. Мережко О. О. Концепцш гуманГтарно! штервенцГ! та механГзм захисту прав людини в рамках ООН / О. О. Мережко. - К. : Видавничо-полГграфГчний центр «Ки!вський унГверситет», 2000. - 175 с.
4. Мотиль В. I. ГуманГтарна штервенцш в мГжнародному правГ : автореф. дис.....
канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 / Володимир 1горович Мотиль; Ки!вський нацюнальний ун-т Гм. Т. Шевченка. - К., 2006. - 20 с.
5. Cahill Kevin M.The Pulse of Humanitarian Assistance (International Humanitarian Affairs) / M. Cahill Kevin. - Fordham : Univ Pr , 2007. - 314 p.
6. Cahill Kevin M. Human security for all: a tribute to Sergio Vieira de Mello / M. Cahill Kevin. - Fordham : Univ Press, 2004. - 296 p.
7. Cahill Kevin M. Traditions, values, and humanitarian action. / M. Cahill Kevin. -Fordham : Univ Press, 2003. - 466 p.
8. Международная гуманитарная деятельность: кризис идеологии [Электронный ресурс]. - Режим доступу : http://old.nasledie.ru/politvne/18_30/article.php?art=0
9. Терминологический словарь ООН по снижению риска бедствий (2009) [Электронный ресурс]. - Режим доступу : http://www.unisdr.org/files/7817_UNISDRTerminologyRussian.pdf
10. Cahill Kevin M. Traditions, values, and humanitarian action. / M. Cahill Kevin. -Fordham : Univ Press, 2003. - 466 p.
11. 1щенко М. П. СоцЦальна i гумаштарна полГтика. / М. П. 1щенко, А. О. Овчаренко, Я. В. Подолян; Черкас. нац. ун-т Цм. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2011. - 399 с.
12. Good Humanitarian Donorship, 23 principles and good practice of humanitarian donorship [Электронный ресурс]. - Режим доступу : http://www.worldhumanitariansummit.org/node/434472
13. Резолюция Генеральной Ассамблеи 46/182 от 19 декабря 1991 года. Укрепление координации в области чрезвычайной гуманитарной помощи ООН [Электронный ресурс]. -Режим доступу : http://www.un.org/documents/ga/res/46/a46r182.htm
14. Beristain C. M. Humanitarian aid work : A Critical Approach / C. M. Beristain. -Pennsylvania : University of Pennsylvania Press, 2005. - 204 p.
15. Женевская конвенция от 12 августа 1949 года о защите гражданского населения во время войны [Электронный ресурс] - Режим доступа : http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/geneva_civilian_1.shtml
16. Belgrad E. The politics of international humanitarian aid operations / E. Belgrad, N. Nachmias. - Greenwood Publishing Group, 1997. - 220 p.
17. Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года касающийся защиты жертв международных вооруженных конфликтов (Протокол I) [Электронный ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_911
18. Pictet J. The fundamental principles of the Red Cross / J. Pictet. - Geneva : International Committee of the Red Cross & Henry Dunant Institute, 1987. - 605 p.
19. Устав Управления Верховного комиссара Организации Объединенных Наций по делам беженцев [Электронний ресурс]. - Режим доступа :
http://www.un. org/ru/ documents/ decl_conv/ conventions/unhcr_statute. shtml
20. Guttry A. International Disaster Response Law / A. Guttry, M. Gestri, G. Venturini. -T.M.C. Asser Press; 2012. - 764 p.
21. Juma M. K. Eroding local capacity : international humanitarian action in Africa / M. K. Juma, Astri Suhrke. - Nord Africa Institute, 2002. - 203 p.
22. Managing Information in Humanitarian Crisis: UNJLC [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://www.fritzinstitute.org/PDFs/Case-Studies/UNJLC%20Website.pdf.
23. Мотиль В. I. ГуманЦтарна штервенцш в мЦжнародному правЦ : автореф. дис.....
юрид. наук : спец. 12.00.11 / В. I. Мотиль; Ки'вський нацюнальний ун-т Цм. Тараса Шевченка. - К. : 2006. - 20 с.
24. Резолюция Генеральной Ассамблеи 67/231. Международное сотрудничество в областигуманитарной помощи в случае стихийныхбедствий - от оказания чрезвычайнойпомощи до развития [Электронный ресурс] - Режим доступа : http://www.preventionweb.net/files/resolutions/N1249248.pdf
25. You Say You Want a Devolution Prospects for remodeling humanitarian assistance . Abby Stoddard Center on International Cooperation New York University Journal of Humanitarian Assistance [Electronic resource]. - Mode of access : http://sites.tufts.edu/jha/files/2011/04/a154.pdf
26. Руководящие принципы Осло руководящие принципы использования иностранных военных ресурсов и средств гражданской обороны для оказания помощи в
313
случае бедствийю Пересмотренный вариант 1.1, ноябрь - 2007 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа : https://ochanet.unocha.org/p/Documents/OSLO-GUIDELINES-RUSSIAN.pdf
27. Гщенко М. П. Сощальна i гуманГтарна полГтика / М. П. Гщенко, А. О. Овчаренко, Я. В. Подолян; Черкас. нац. ун-т Гм. Б. Хмельницького. - Черкаси : ЧНУ Гм. Б. Хмельницького, 2011. - 399 с.
28. Гансова Е. А. Сучасна сощальна та гуманГтарна полГтика в контекст соцюлопчно! науки : навч. посГб. / Е. А. Гансова; Укра!нська академш держ. управлшня при ПрезидентовГ Укра!ни. Одеський фГлГал. - Одеса : Вид-во ОФ УАДУ, 2000. - 64 с.
29. Хусейн Аль-Хусейн Мохамед Роль ООН в обеспечении гуманитарной безопасности:(междунар.-правовой аспект) : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 / Хусейн Аль-Хусейн Мохамед; Киевский ун-т им. Т. Шевченко. Украинский ин-т международных отношений. - К., 1993. - 140 с.
Стаття надшшла до редакци 30.03.2015 р.
T. Tkach
CONCEPTUAL AND THEORETIC FOUNDATIONS FOR HUMANITARIAN ACTION
There are a lot of challenges to humanitarian doctrine. Some actors of the existing system of international relation are trying to use humanitarian action in realization of their strategic purposes. The aim of the research is to define the principles of humanitarian action.
Humanitarian activities - a complex set of actions aimed at affected by armed conflict or natural disasters population. The main purpose of humanitarian action is to save human lives and alleviate suffering wherever they exist. There is a a striking difference between humanitarian action and humanitarian aid. Humanitarian aid is providedfor those who suffer from the impacts of armed conflict and natural disasters. It may include material goods and services, food, water, shelter, medicines and medical aid. But the needs of victims may include the need for protection from physical violence. The term humanitarian action covers all the above elements.
The principles of humanitarian action are impartiality, neutrality, independence. Impartiality means that action must be solely based on the needs of the people affected by armed conflict or natural disasters, without discrimination between or within affected populations. Jean Pictet identifies three key elements of the principle of impartiality: non-discrimination, proportionality and inadmissibility of own judgment. Non-discrimination means the absence of objective discrimination on the basis of individual membership in a particular social group. According to the principle of proportionality] assistance should be provideded in accordance with the needs, that means to all parties to a conflict. The principle of the inadmissibility of own judgment in carrying out humanitarian action means that humanitarian workers should not try ro define who is guilty in the catastrophe or who is aggressor. . But this element comes into conflict with the Charter of the UN High Commissioner for Refugees. it is prohibited In the abovementioned statute to provide assistance to persons accused of committing international crimes.
Another key principle of humanitarian activitiesis neutrality, that makes inadmissible to take someone's side in an armed conflict. The principle of neutrality also includes two key aspects. The first is ideological neutrality, which includes the obligation to treat all parties equally. Also another aspect of neutrality implies rejection of international organizations or countries that provide humanitarian assistance to participate in hostilities on someone's side.
Another principle of humanitarian action is independence that means, autonomy of humanitarian objectives from the political, economic and military purposes.
Humanitarian action should be action-oriented, it can not be done by force, but only on a voluntary basis. In addition it should be given only in the interests of those who need help.
Key words: humanitarian activities, humanitarian assistance, the International Committee of the Red Cross, United Nations.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Трофименко М.В., к.полт.н, доц.; Яковенко Н.Л., д.полт.н, проф.
УДК 327.001.73(100)
М.В. Фесенко
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ КОНСОЛ1ДАЦ11 ДЕМОКРАТЫ
Розглянуто теоретико-методологiчнi засади демократичноi консолiдацa в умовах формування нового мiжнародного порядку. Проаналiзовано та критично осмислено основш концепцИ консолiдацii демократа в гх шторичнт nослiдовностi. Доведено, що «консолiдацiя демократа» передбачае процеси iнституцiоналiзацii i легтимацИ демократа. Встановлено, що процеси глобалiзацa та тформатизацИ не завжди сприяють розвитку демократичних iнститутiв i процеЫв у консолiдацa демократа, особливо в державах з незавершеним демократичним транзитом, а навпаки, викликають рiзноманiтнi кризовi явища, що можуть сприяти делегiтимiзацa i авторитаризаци «молодих» демократт.
Ключовi слова: консолiдацiя, свтова система, мiжнароднi вiдносини, суб'екти свтовог системи, демократiя, громадянське сустльство, управлтня, демократичт процеси
Класична теорЦя демокртатичних переходЦв (транзитЦв) припускае, що «транзит», який визначався Г. О'Донелом i Ф. ШмГтером як «Цнтервал мГж одним полГтичним режимом та Цншим» [1 с. 6], розпадаеться на три основних стадГ!: лЦбералГзащю, демократизащю i консолщащю. ЛЦбералГзащя означае ерозЦю полГтико-щеолопчних «несучих конструкцш» авторитарного режиму. Часто вона здшснюеться в умовах кризи легГтимностЦ влади, викликаного економЦчними проблемами. Демократизащя ж е стадЦею, що слщуе за лЦбералГзащею, причому остання готуе для не! основу. Основною вщмшнютю лЦбералГзацГ! вЦд демократизацГ! полягае в тому, що лЦбералГзащя передбачае скорочення репресш i розширення свобод у рамках юнуючого авторитарного режиму, в той час як демократизащя передбачае змЦну режимЦв. Однак навГть настання стадГ! демократизаций коли вЦдбуваеться шститущоналГзащя демократичного режиму, не гарантуе створення мЦцних основ стабшьно! демократа.
Критичне значення в цьому сена набувае теоретично фшальна стадЦя -консолщащя демократГ!. Вона може бути визначена як складний i багатоплановий процес змщнення шститулв демократГ!, розвитку та розповсюдження демократичних щнностей, поведЦнкових норм i установок у свЦдомостЦ шдивщв i сощальних груп, що знаменуе завершення транзиту та затвердження стабГльно! демократично! полГтично! системи. Причому консолщащя розпадаеться на два етапи: негативну консолщащю, тобто стримування, зниження, якщо не усунення, будь-яких серйозних викликЦв демократГ!, i позитивну консолщащю - впровадження та закршлення демократичних щнностей i установок в свЦдомостЦ i поведшщ мас i елГт [1, с. 20].
Таким чином, жорстка фЦксащя стадЦального характеру перехЦдних процеав -одна з особливостей першого етапу еволюцГ! знань в транзитологГ!.
