CC BY
11
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВШ ШДГОТОВЦ1 _УЧН1ВСБК011 СТУДЕНТСЬК01М0Л0Д1_
3. Белякин А. М. Дидактические условия оптимизации контроля и самоконтроля в учебной деятельности студентов с применением ЭВМ: Дисс. ... канд. пед. наук. -Казань, 1984. -210 с.
4. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике. - Таллин: Валгус,1980. -334 с.
5. Сидоренко В. К. 1нтегращя трудового навчання i креслення: дидактичний аспект / За ред. Д. О. Тхоржевського. -К.: УДПУ, 1995. - 142 с.
6. Теплов Б. М. Типологические свойства нервной системы и их психологическое управление // Вопросы психологии. -1957. -№ 5.
7. Якиманская И. С. О некоторых путях диагностики развития пространственного мышления // Вопросы психологии. - 1971. -№ 3. - С. 12-18.
8. Якиманская И. С. Развитие пространственного мышления школьников. - М.: Педагогика, 1980. -240 с.
Ярослав ЛОМНИЦЬКИЙ
КОНЦЕПТУАЛЬШ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПР0ЕКТИВН01 ТЕХНОЛОГИ ВИГОТОВАЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ДЕТАЛЕЙ 3 ПОХИЛИМИ ОСЯМИ ТОЧ1ННЯ
Розгпядаютъся комплексна питания виготовлення канеторгв на сферичных поверхнях з похитит осями, точтня в аспектi проектно-техногюггчноГ системы, наечання.
В Укршш фуикцюиус належна база виготовлення продукцн за технолопями народных художгах npoMHcniB [4; 5]. За таких умов одним ¡з голов них завдань у розвитку осе1ти е створення нацюнально ор1ентоважи системи трудово1 тдготовки школяр1в, залучення ix до занять народними ремеслами i декоративно-ужитковим мистеитвом. Разом ¡з тим сучасний р1вень конструювання i технолопй виробництва у свт внмагае забезпечення високо! комп' ютерно - i нформятi,i йног техшчно!, технолопчжм, дизайнерсько1 якосп виробничого процесу.
Протир1ччя _viiж нацюнальними художшми технолопями i ншншшм станом глобальних тенденцш розвитку ¡нформацшних систем коми'ютерного ироектування та автоматизованого верстатного виготовлення предмет споживання можна виртити в процей формуванням конструкторсько-технолопчних вмшь гад час розробки художшх пристроГв.
Вчеш В. К. Сидоренко, Г. В. Терегцук, О. М. Кобфник [2], Л. В. Оршанський [3] та iHiui зазначакггь, що сфед р1зномаштгя нових педагопчних технолопй у систем! освгга найбшьш характерною е проекта методика навчання. Однак мало уваги прщцляеться використанню розробки технолопчних пристрош, спещал1зованих верстата, яю, жумулюючи иотужний ¡нтерес до виробництва, сприятимуть пщвищенню ефективносп пщготовки вчителя трудового навчання HOBOi формацп.
Метою нашоТ craTTi е дослщження проблеми застосування проектування пристро1в, спещшизованих верстат для нар1зання канелюр1в на сферичнш деталь
Вщповщно до мети визначено таю основга завдання дослщження: проведения шшщ розвитку конструкцш пристосувань; ознайомлення з сучасною методикою застосування пристосувань; обгрунтування можливосп використання формогворення для формування зображення спещал1зованого верстата.
Проектування як творча, ¡нноващйна д1яльшсть зав жди спрямоване на створення об'ективно i суб'ектнвно нового продукту. Виготовляючи вир1б, студент закр1плюе знания з математики, ф1зики, креслення, основ mдприемницько! д¡яльносп та ¡ншнх предмета, засвоюе принципи набугих умшь i навичок у виконанш технолопчних, економ1чних, MiHi-мяркетингових та ¡нших операций. Одночасно з цим вир1шуються Taxi завдання, як ознайомлення з функцюнальним призначенням даноГ конструкций вироблення навичок з читання креслень; розрахунок собшартосп майбутнього виробу, складання есюз1в; планування технолопчного процесу; оргашзащя творчо! д1яльносп; формування в студент технолопчно! культури.
Устшшсть проектування забезпечуеться за умови здшснення певних взаемопов'язаних його цшей: сощально-екожмчна ефектившсть; сощальна ¡нтефовашсть; сощально-оргашзацшна кфовашсть; суспшьна актившсть. Важливим чинником е також правильна I послщовиа оргашзацшио спланована робота викладача та студента, тобто правильна лопчна послщовшсгъ дотримання еташв виконання творчих проекпв. Щодо структури I поондовиосп, то проектно-технолопчна д1яльшсть студенев включае в себе оргашзацшно-тдготоЕчий. конструкторський, технолопчний тазаключний етапи.
На кожному еташ студента здшснюють вщиовщну систему поспщовних дш у виконанш проекту, а викладач при цьому стае оргаш затором. Його завдання - побудувати план робота, запропонувата щкав1 й посильш об'екта проектування; допомогти кожному студентов! у виршенш -пе! чи ¡ншо1 проблеми в цшому, зо!фема, у вибор1 рационально! ще1, оптимального вар1анту технологи в иготовлення даного об'екта.
На щй структуршй основ1 можна побудувати модель проектно-технолопчно1 д1яльносп (див. рис. 1). Проектування як елемент проектно-технолопчно! д1яльносп мае сво! етапи та стади його виконання.
Рис. 1. Модель проектно-технологгчноТ дгялъносгш студгнппе.
У таблищ 1 подано зшст спшьно! роботи викладача й студетчв на уроках трудового навчання в процес1 проектно-технолопчно1 д1яльносп шд час оргашзацшно-пщготовчого \ конструкторського еташв. Ця д1яльшсть мае вщповщати правильшй [ лопчшй иослщовносп оргашзаци роботи як учня, так I вчителя за визначеним, попфедньо спланованим I обфунтованим планом.
Пщ час оргатзацшно-пщготовчого та конструкторського етатв студенти узагальнюють вивчений матер1ал, включаючи його в загальну систему сво1х знань [ вмшь.
Педагопчним завданням у процеа ироектно-технолопчно1 д1яльносп на проектному еташ е не репродуктивне (строго послщовне) дотримання стадш та статв Езагаш, а формування в них елемен-пв технолопчно[ культури, розвиток здатносп до генерацп ¡дей, IX анал1зу, самостшного ухвалення ршення, формування свое! думки, позиил, взаемодн та д1ялогу в процеа виршення спшьних завдань.
Таблиця 1
Зжап стльно! роботи еикшдача i студенте
№ п/п Етапи виконання проекту 3míct д1яльносп внкладача та студента
ОргшЬацшно-пщготовчий етап
1. 2. Пошук проблемы Усвщомлення проблемно! сфери Студеши уважно слухають внкладача та анал1зують запропоноваш ним проблеми. Викладач пропонуе студентам ряд проблем, ор1ентовний перелк об'аспе проекту в ання, повщомляе вимоги, що ставлятъся до проекта, яко1 технологи слщ додержу вата пщ час виконання проекта 1 критерй !х ощнювання. Студента вибирають одну ¡з запропонованих викладач ем проблем -ту, що 1м найбшыие до вподоби 1 актуальна. Викладач надае поради, консультаци, допомагае студентам усвщомита гроблему.
3. Вироблення щей та EapiamÍE Студент, спираючись на знания й погребу у вщповщних шробах, формукпъ ряд щей, а згодом 1 вар1антиконструкций проекту. Викладач спостер1гае, надае кснсультаци, допомагае точнше сформувата тему проекту, даепсради щодо до! юмЬкно! лперагури
4. Формування основних параметр1в та граничных внмог Студент, визначаютъся з основними параметрами проекту (розр.пр, функци тощо) та граничными вимогами, яю ставлятъся до майбутаього виробу. Викладач здшснюе уточнения, надае поради та консультаци.
5. BiiGip огпималь-ного Bapiamy та обГрунтування проекту Студента конструюють найбшыи в далий вар ¡ант, вибираючи ¡з запропонованих позитивш сторони конструкци. Викладач здшснюе контроль, надае консультаци, уточнюе, допомагае.
6. Прогнозування майбутнк результата Студента уточнюють есюз та оформления проекту (дизайн, витрата матер ¡алу, назначать час, потр1бний для вигоговлення виробу). Викладач вислуховуе студенттв, надае поради, консультаци.
Конструктор с ькнй етап
7. Склад ання есгазу Студента розробляюгь робочий есгаз виробу з оиисом. Викладач контролюе, уточнюе, допомагае порадами.
8. Доб1р матер1ал1в Студента визначаютъ 1 записують юлька найменувань матер ¡шив та вибирають 11, як1 найбшыи пщходять '¡м. Викладач надае поради.
9. Внб1р ¡нструменттв, обладнання Студента визначаютъ 1 записують перелж необхщних ¡нструмента та обладнання. Викладач надае поради.
10. ВиСир технологи обробки деталей, к з'еднання, оздоблення виробу Студент вибирають, аналвують 1 визначаютъ, якою рацюнальною технологтею будуть обробляти деташ виробу, який вид з'еднання деталей використовуватамуть, як оздоблять гоговий вир ¡6. Викладач спостер1гае, здшснюе контроль, надае поради та консультаци.
И. Оргашзащя робочого мкця. Студента добирають [ розм1щують на робочому мкщ матер1али, ¡нструменти, перев1ряють освшгешсть, дотримання норм 1 правил поведшки.
12. Економ1чне та еколопчне обГрунтування. Студента рсвраховуютъ соб1варттсть виробу. проводятъ його еколопчну експертизу. Викладач надае допомогу, контролюе.
13. ММ-маркетинпш доашдження Студента вивчають попит та пропозицп на виготовлену продуктцю, можливють и реалоаци. Викладач надае поради та консультаци.
Д ЕКОР АТИВНО-У ЖИТКОВЕ ЬШСТЩТВО ТА Д13АЙН У ТРУ ДОВ1ПI.....ОТОВЦ1
УЧШВСЬКС!1 СТУДЕНТСШЙ молод Успнина рсалняцп нови* прогрям 1 трудового нявчанш впмагм шд вч1гтеля внсокоТ спещяльиоТ та методично! щдготовкн. поспНного удоскоиялсния свое! псдягопчиоТ флховоТ маПетерносп. Без цьоп> в!н не зможе допомогтн \чняп розеину™ шй таорчий пстенщал у процра ЦЮСЮНО ТСКИОЛОПЧ1Ю1 Д1ЯЛЬН«Т1
Для декоративного фрежрування застосовуюп. фасоит фрезн. На рис. 1 показан \ в^рщ фасаиник фрез просто! ки>иф1 гурац1 [. Кижна 1(1 р-е.^о. вирЬас в тшщ! деревинн канавку пеьноги профмю, Профшь фрезеруют! поетупово т! трн-чотирп проходи залмшяючм /тпя остяннього чне-тшого прояаду м]шм1льнеин1мання матер<алу.
Рп^- 2. Бирюи гадаЛде^ яднедюраш № еффнчйЯ /мюрыМ:а - овтреькарояро&са,
>>-[!]; е - утвэрення ханеяерв петого профилю на загото&р з Оопаиогою ас>п0ас>н1рс фрез.
Дня тччшня деталей 1 релкфнит виточками поли лих I ппощинаш засгосовуюп прпсгосування. поворогна вгсь чкого ро ля иювана пщ купон до ои шпннделч Доев и показ® шр наЛСНльш вирами иП проф1п к мант детал1 2 намнлом декоративна епеменпв в 5М0в.
На рнс 3 подано ?агальннП вмглчд прпстосування з пост....... наяилом поворотно! оа
я кий дор1вннк Пристос^ьання копиться на шпиндель Основна деталь приепкування -дюралюк*н!(ьа скооа, у верхньа^1 плеч1 якого евфдляп, кал^здий
ПОВОрОТИу В1СЬ ¡1 ШЛЫЮ нясзджгннм дюралюникянм диском проточуютъ у ЦСНТрЯК ыдпоейдно да крепления I на м мнцях нартзуюгь рЬьсу. По диска наносить 16
гюдиюк яш сумшаютъ з рискою на фасщ тирад ски>бн.
Для усунсиш ыбряцЦ циклюсуъа ння нечУМдно эРалансувэгтн ^ щею метою По г о гйде1шуюп. на реОрг що приводить через вюь ойертання. Противагу наСцэають и окремич . "алев1Р шай(1 \. добившись ^¡вноьят. нкртлююп болтом Мб Заздалспдь проточену на одеавщ яготовку над1ваютъна повороту вкъ I икршпююг -^¡жнгою гаПкою М11:'
Деталь, яка овертаегъся разам вим пристосуванням, маже Оутн обройлена з фрокпльного чх^у
Рис. ПржтрШ Лм точ1ння ханелюрйв на сферч, якпй закрпякжнпь в пашрзт токарного
;■•■ [1] Прннцшнт! ^жэд ш^шт» окцкии тливд ^ < НЩ+зшнй
мтг чърк-. -. допетого*? вмктрофр&^ра ■ •'> ■
Для того, щоб вшьний юнець поворотно1 od не зачепив р1зцетримач, 3aKpiraieHi в ньому р1зщ встановлюють ¡з значннм внльотом. При цьому фасонш ргзщ, в и готовлен! з тонких пластин, дублюють товстою пщкладкою.
При фронтальному заходi р1зця деталь мае вузьку зону р1зання, ироте и достатньо, щоби фасонним рпцем зробити на детали яи обертастъся. профшьовану виточку.
Д1аметр оброблюважн детали зовшшня дуга, що описуеться за один крок и повороту, i профшь фасонного р1зця повинш бути иов'язаш. Ix взаемний розрахунок роблять по попередньому кресленню перетину дета.т.
У процеа вир1зування перехресного або дугового рельеф1в частково шдр1зають вфхня i нижня шийки деталей, тому теля формування повного профшю детал1 доточують на звичайному токарному устаткуванш. При цьому можна злегка пщр1зати «полюси» рельефу, якщо в його др1бних елементах е скоби. Отримаш детал1 включають в р^зномаштш вироби. У деяких випадках вони можуть використовуватися самостшно.
Для обробки деталей малого д1аметру потр1бний значний еишт р1зия з ргзцетримача, а для обробки деталей великого д1аметру ргзець може мати нормальну установку.
Bei в иди обробки на пристосувашп з иоворотною Biccro похилоГ заготовки зд1Йснюються тшьки ¡з застосуванням иоздовжнього i попфечного ynopiß, я Iii гарантуютъ ¡деальний повтор узгоджених pyxiB ргзця. В npoueci точшня заготовка разом з пристроем повинна обфтатись з частотою 1200 об/хв., що е основним недолжом ща системи (незбалансоваш маси асиметрично1 скоби приводять до в1брацн).
Здшснивши анал13 пристрою за М. С. Глшним [1], студенти зробили висновок, що потр1бно переконструювати цю установку. Було запропоновано вфетат, головним елементом якого також е скоба (рис. 3, б). Але в она не обфтаеться з такою частотою, а здшенюе коливання навколо горизонтально! oci з допомогою ручки повороту. А заметь токарного р!зця використано фрезу з частотою обфтання 20000 об/хв. Для цього фрезу закр1плено в електрофрезерг Це сприятиме иолшшенню чистота noBepxni канавок. Пристрш мае Bei ознаки верстата - двигун, мехашзми передач! та перетворення руху, органи керування, робочий ¡нструмент.
Процес нар1зання канавок майже аналопчний, як i в М. С. Глшна. Ргзниця полягае в тому, що заготовка здшенюе зворотно-коливний рух, а замкть рпця з великою швидистю обфтаеться фреза.
Основ Hi результата нашого дослщження таю:
- одним з важливих еташв проектно-технолопчжи системи е стльна д1яльшсть викладача i студент наетага конструювання;
- пристрш М. С. Глшна е дуже складним в експлуатаци (частота обфтання пристрою з незбалансованими масами 1200 об/хв. приводить до в1брацй)-
Запропонована конструкщя спещал1зованого верстата для виготовлення та озлобления вир об ¡в канавками з похилими осями точшня дозволяе розв'язати виевгглеш в статт1 недолпш ¡нших cnocoöiß наргзання канелюр1в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гликин М. С. Декоративные работы по дереву на станках. - М.: Народное творчество; Искона,
2002.-279 с.
2. Коберник О. М. Проектно-технодопчна система трудового навчання // Трудова тд готовка в
закладах осени. - 2003. -№4. - С. 8-12.
3. Оршанський Л. Б. Художньо-трудова гадготовка вчит&шв трудового навчання: Монография. -
Дрогобнч: Коло, 2008. -260 с.
4. Станкевич М. С. Украшське художне дерево XI-XX ст. - Льв1в: Афшга, 2002. - 479 с.
5. Токарные изделия // Художественные работы по дереву: Практическое руководство / Сост.
В. И. Рыженко, А. А. Теличко, В. И. Юров. - М.: РИПОЛ-КЛАССИК, 2004. - С. 479-510.
