CC BY
19
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН
_У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
формуванню професiйних вмiнь та навичок. Поза увагою не залишилося питання реалiзацil мiжпредметних зв'язк1в професiйно спрямованих дисциплiн, педагогiки, народознавства, юторп Укра1ни та 11 культури на р1вт узагальнення основних теоретичних понять. На заняттях використовуються знання студенпв, набуп з цих та iнших гумаштарних дисциплiн, що створюе умови для розумшня ними розвитку i становлення декоративно-ужиткового мистецтва.
Завершения спецкурсу «Прикладна творчють» передбачаеться програмою складанням зал^ в формi виставки-звiту. Виставка-звiт ввдбуваеться як демонстрацiя студентських робiт, яю вони виконували пiд час аудиторних i самостiйних занять. Оцiнюються щ роботи за орнаментальнiстю, композицiею, оформленням та технiкою виконання. Перелiченi критерп дозволяють оцiнити, як майбутнi фахiвцi за час навчання оволодши умшнями та навичками у виготовленнi виробiв у рiзних технiках.
Вважаемо, що реалiзацiя вищеозначених пiдходiв до оргашзацп навчального процесу та змiсту навчального матерiалу дозволить у значнiй мiрi полiпшити як1сть пiдготовки сучасного вчителя технологи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Белова Ю. Ю. Формування нацiональних цiнностей у студента - майбутнiх вчителiв трудового навчання в процесi художньо-трудово1 дiяльностi: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Ю. Ю. Белова. - К., 2004. - 20 с.
2. Оршанський Л. В. Художньо-трудова пiдготовка майбутнiх учителiв трудового навчання: монографш / Л. В. Оршанський. - Дрогобич: Швидко Друк, 2008. - 278 с.
3. Савчук I. В. Педагопчна система художньо-трудово! пiдготовки та умови формування естетичних смакiв школярiв засобами декоративно-ужиткового мистецтва: збiрник наукових праць «Сучасш iнформацiйнi технологи та шновацшш методики навчання в пiдготовцi фахiвцiв: методологiя, теорiя, досвiд, проблеми». - Вшниця, 2010. - № 25. // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Sitimn/2010_25/analiz%20problemu%20gotovnosti.pdf
4. Тименко В. П. Професшна дизайн-освгта: теорiя i практика художньо1 обробки / В. П. Тименко, В. К. Сидоренко., Л. В. Оршанський. - К.: Педагопчна думка. - 2007. - 288 с.
5. Титаренко В. П. Украшсью народи ремесла в художньо-естетичтй щдготовщ майбуттх учителiв трудового навчання / В. П. Титаренко // Збiрник наукових праць Уманського державного педагопчного унверситету iменi Павла Тичини. - Умань: ПП «Жовтий О. О.», 2010. - Ч. 3. - С. 255-263.
УДК 378.147;7345.51
Я. Т. ЛОМНИЦЬКИЙ
ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ СТУДЕНТАМИ ПРОЕКТУВАННЯ ВЕРСТАТА ДЛЯ ПЛОСКОГО ТА РЕЛЬЕФНОГО Р1ЗЬБЛЕННЯ
Здшснено аналiз видiв художньоЧ обробки матерiалiв, проце^в формотворення та оздоблення виробiв орнаментами, гравiруванням, обгрунтовано можливiсть розробки верстатiв для плоского рiзьблення (гравiрування, геометрично-контурного рiзьблення)в форматi 2d та для рельефного рiзьблення в форматi 3d на основi використання пантографа, методики проектноого навчання.
Ключовi слова: гравiрування, рельефне рiзьблення, котювальт фрезерт верстати для рiзьблення в форматах 2d та 3d.
Я. Т. ЛОМНИЦКИЙ
ПРОБЛЕМА ИЗУЧЕНИЯ СТУДЕНТАМИ ПРОЕКТИРОВАНИЯ СТАНКА ДЛЯ ПЛОСКОЙ И РЕЛЬЕФНОЙ РЕЗЬБЫ
Осуществлен анализ видов художественной обработки материалов, процессов формообразования и отделки изделий орнаментами, гравированием, обоснована возможность разработки станков для плоской
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН _У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
резьбы (гравирования, геометрически-контурной резьбы) в формате 2d и для рельефной резьбы в формате 3d на основе использования пантографа, методики проектного обучения.
Ключевые слова: гравирование, рельефная резьба, копировальные фрезерные станки для резьбы в форматах 2d и 3d.
J. Т. LOMNYTSKYJ
THE PROBLEM OF STUDENT'S STUDYING OF PLANNING MACHINE-TOOL FOR FLAT AND RELIEF SCREW-THREADING
The analysis of types of materials artistic screw-threading, processes of form-building of materials and decoration by wares is carried out; the possibility of machine-tools planning the flat screw-threading (engraving, geometrical-contour screw-thread) in the 2d format and the relief screw-threading in the 3d format is determined by using of pantograph; the methodic of project is developed.
Keywords: engraving, relief screw-threading, copying milling machines used for screw-threading in 2d and 3d formats; project teaching.
В Укра!ш функцюнуе база виготовлення продукцп за технолопями народних художшх проми^в. Тому, головним в створенш нацюнально орiентовано! системи трудово! шдготовки школярш повинно стати залучення !х до занять народними художшми ремеслами [6].
Однак, ми не повинш забувати, що сучасний свтовий рiвень конструювання i технологш виробництва вимагае творчо! техшчно! особистостi, яка б, з одше! сторони, могла вирiшувати конструкторсько-технологiчнi завдання, i з шшо! сторони - забезпечувала високу шформацшну, технiчну, технологiчну, дизайнерську якють виробництва, iншими словами, могла тдтримувати високу культуру, зокрема, технолопчно! дисциплши [1].
Протирiччя мiж нацiональним, естетично-художшм, трудовим навчанням i вихованням засобами декоративно-ужиткового ремiсництва i сучасним станом глобальних тенденцш розвитку iнформацiйних систем комп'ютерного проектування i автоматизованого виготовлення предмелв споживання можна розв'язати в процес формуванням конструкторсько-технологiчних вмшь пiд час розробки i виготовлення високопродуктивних машин, пристосувань, iнструментiв для сфери художшх технологш.
Сучасна мета освишх технологш, в зв'язку з шформацшним перевантаженням, вимагае використання штересу до рiзних видв навчально! дальноста, з метою пiдвищення ефективносп засвоення знань, формування вмiнь та навикш. I такими засобами володiе декоративно-ужиткове мистецтво. Але так як, художш технологи оперують утилiтарними просторовими формами, то основш принципи декоративного мистецтва можна сформулювати як: еднiсть художньо! форми i практичного призначення виробiв; формотворення предметiв вiдповiдно до властивостей i можливостей матерiалу; зв'язок художньо! форми з технолопчними способами li обробки.
В. К. Сидоренко, Г. В. Терешук [2], Л. В. Оршанський [3], О. М. Коберник, В. М. Стешенко [5], зазначають, що серед рiзноманiття нових педагопчних технологш у системi освiти найбшьш характерною е проектна методика навчання, котра е iнновацiйною педагогичною технолопею. Однак, мало уваги придiляеться використанню комп'ютерних графiчних програм, сучасних пристосувань, автоматичного устаткування в процесi художньо! обробки матерiалiв, яка, акумулюючи потужний iнтерес до виробництва, сприятиме шдвищенню ефективносп трудового навчання.
Основною метою статп е дослiдження проблеми застосування високоефективного устаткування i пристро!в в процеа виготовлення художнiх виробiв.
Ввдповщно до мети визначено так1 основш завдання дослвдження: проведення анал1зу математично! модел1 пантографа; ознайомлення з сучасною класифшащею пантограф1в; обгрунтування можливосп розмiчання художнього виробу з допомогою пантографа; дослщження проектування копiювально-фрезерного верстату для застосування в форматах 2d i 3d художшх технологш.
Для збшьшення або зменшення креслень i малюншв iснуе спецiальний прилад пантограф.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН
_У ТЕХНОЛОПЧШЙ I ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1_
Тлумачний словник трактуе пантограф (з грец. panto - в першш частинi складних слiв в знач. все i grapho - пишу) (тех.) - як пристосування у виглядi розсувного шарнiрного паралелограма для перерисовування (кошювання) плашв, креслень I т.п. в змшеному масштаб!.
Яа йлшАНй шуякш В г
Рис. 1. НайпростШий пантограф з гумового шнура (1). Математична теорiя пантографа (2).
Найпростший, але абсолютно непрактичний пантограф (рис. 1.1), може бути виготовлений з гумового шнура, в якого точка О закршлена, в точщ А1 укршлений олiвець, а в точщ А штифт, яким ведуть по контуру перерисовувано! фiгури. Якщо, узявшись за вiльний к1нець шнура, вести штифт по контуру, витягаючи сшльки потрiбно шнур, то i олiвець А1 буде слiдуватиме за цим рухом i притому так, що вiдношения вiдстаней АО i А1О залишатиметься постiйним i лшя АА1О прямою, тому що кожна частина пружного шнура розтягуеться пропорцшно сво!й первиннiй довжинi [7].
Такий же результат досягають за допомогою рiзноманiтних шарнiрних механiзмiв. Наприклад, в математичнш теори так званого «мшанського» пантографа (рис. 1, 2) в точках О i А знаходяться вершини шарнiрного паралелограма АВОС, олiвець же а закрiплений на гшщ йЕ, паралельнiй сторонi ОВ. Гшку цю можна пересувати паралельно самш собi уздовж сторiн ОС i ВА, а оправу олiвця уздовж само! БЕ, таким чином можна розташувати на початку точки О i А на однш прямш.
З креслення видно, що при змш форми паралелограма з АВОС в А 'В 'ОС' щ умови збережуться, тому що в трикутниках Оа1Е1 i ОА1С1 що юнують реально сторони зберегли свою довжину, i двi з них залишаються завжди паралельш мiж собою. У такому виглядi пантограф вперше описаний Патером Шейнером в 1631 р. [8].
Досто1нства пантографа залежать цшком вiд конструкцil шарнiрiв i iнших частин, що обумовлюе велику легкорушшсть I иезм1ишсть.
конструкцИ (2)
Пантограф можна виготовити самому (рис. 2.1). З фанери вирiжте чотири планочки завдовжки 610 i шириною 12 мм. Ширину планок можна збшьшити або зменшити, товщина !х не мае значення. Але чим вужчими i тоншими зроблеш планки, тим зручнiше користуватися приладом [9].
Вiдстань мiж крайнiми отворами повинна дорiвнювати 600 мм. На планку нанеать два крайнi отвори для штиршв на вiдстанi 600 мiлiметрiв один вiд одного (10 мм, яш залишилися
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН
_У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШШЙ ОСВ1Т1_
на шнцях планки, в розрахунок не приймаються). Роздшть 600 мм на число, яке позначае стутнь збшьшення, отримаете ввдстань в мшметрах, на як1й знаходитиметься отв!р ввд нижнього к1нця планки. Користуючись простим розрахунком, той же пантограф можна пристосувати для шших збшьшень.
Пантографи виготовляють р!зних розм1р1в [ р!зних конструкцш (тдвюш, на колщатках [ ш.). На рис. 2.2 зображений так званий тдмсний пантограф, вага лшшок якого частково компенсуеться натягненням ввдтяжок. Шдмсний пантограф мае, в пор!внянш з шшими конструкщями м'якший, плавшший рух [ дае вищу точшсть копш.
Пантограф (рис. 2.2) складаеться з чотирьох попарно паралельних лшшок, сполучених м1ж собою шаршрами в точках А, В, С, й, яш утворюють паралелограм АБОй. Точка А (полюс) нерухома, в точщ £ помщений штифт, яким обводиться оригшал, в точщ К — ол1вець, який викреслюе зменшену котю. Ввдношення масштаб1в оригшала I копи може бути змшене перемщенням лшшки Ой уздовж лшшок АЕ 1 БЯ одночасно повинен бути перемщений { ол1вець К так, щоб точки А, К [ Я знаходилися на однш прямш, чим досягаеться под!бшсть фшур копи [ оригшалу. Для виготовлення кошювально-фрезерного верстата для р1зьблення у формат! 2d в точщ К закршлюемо грав1рувальну головку [4].
На основ! пантографа можна сконструювати [ виготовити верстати для об'емного котювання художшх вироб1в з дерева.
Прикладом тако! конструкщ! е фрезерний об'емно-котювальний верстат (рис. 3) призначений для виготовлення дерев'яних копш елеменпв мебл1в, скульптур [ шших об'емних виробш. Завдяки в!бростшкому каркасу I легкому руху робочого супорта досягаеться ¿деальна точшсть обробки. Об'емно-котювальний верстат виконаний в настшьному вар!анп. На фрезерних об'емно-кошювальних верстатах можна виготовляти не тшьки прям!, але I «дзеркальш» копи. .
паралельн! -1 голодка
Рис. 3. Проект фрезерного об 'смно-котювального верстата.
Отже, наш досввд та досл1дження шдтверджують думку про можливють поеднання, синтезу художшх технологш \ процесу конструкторсько-технолопчного навчання, що приводить не тшьки до розв'язання протир1ччя м1ж художшм ремюництвом \ сучасними машинними технолог!ями, а й створюе кумулятивний ефект взаемного тдсилення нащонального художньо-композицшного виховання \ сучасного масового машинно-автоматизованого виробництва, сприяе контакту перетворюючо! \ художньо! д!яльносп, здшснюе щеплення предметно! прац! ! мистецтва в трудовому навчанн! та вихованш молод!, п!дготовц! нац!ональних кадр!в спец!ал!ст!в-профес!онал!в.
ДEКОPAТИBHО-УЖИТКОBE MИCТEЦТBО Й EТHОДИЗAЙH У TEХHОЛОПЧHШ I ПPОФEaЙHIЙ ОCBIТI
Л1ТЕРАТУРА
1. Дизaйн-оcвiтa: пpофiльне навчання cтapшоклacникiв: ^огр., кaлендap.плaни i не тшьки... /Упоpядник: M. Голyбенко та iн. - К.: Шкшьний cвiт, 2006. - 128 c.
2. Iнновaпiйнi педагопчт теxиологiï y тpyдовомy нaвчaннi: навч.-метод. поciб. / [В. Г. Гетта, P. C. Гypевич, О. M. Кобеpник та ш.; за pед. О. M. Кобеpиикa, Г. В. Tepentysa]. - Умань: [CПД Жовтий], 2008. - 212 c.
3. Оpшaнcький Л. В. Хyдожньо-тpyдовa тдготовка вчитeлiв тpyдового навчання: моногpaфiя / Леошд Bолодимиpович Оpшaнcький. - ^отбот: Коло, 2008. - 260 c.
4. Оганкевич M. G. У^аш^ке xyдожне дepeво XVI-XX cт.: Mоногpaфiя / Mиxaйло Gвcтaxiевич Cтaнкeвич. - Львiв: Iнcтитyт нapодознaвcтвa HAH Укзаши, 2002. - 479 c.
5. &ешенко В. В. Teоpeтико-мeтодичнi зacaди фaxовоï пiдготовки мaйбyтнього вчителя тpyдового навчання: Mоногpaфiя /Bолодимиp Bacильович &ешенко. - Cлов'янcьк: CДПУ, 2004. - 188 c.
6. Тимюв Б. M. Виготовлення xyдожнix виpобiв з дepeвa. Ч. I. Piзьбa по дepeвy. Пiдpyчник за нayк. peдaкцiею доц. Tимкiвa Б. M. / Богдан Mиxaйлович Тимкв, Кaciян Maтвiйович Кaвac. -Львiв: Cвiт, 1995. - 176 c.
7. http://www.millionreferatov.ru/text/57/609.htm
8. http://gatchina3000.ru/006/b44_708-0.jpg
9. http://derevo.agraf.ru/netcat_files/Image/wv3.jpg
