CC BY
24
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й
_ШДГОТОВЩ УЧН1ВСЬКО1 I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
спрямування i нацюнального характеру; демократизаци вiдповiдно до принцитв рiвних можливостей, спiвпрацi, вiдкритостi, регюн^заци, суспiльно-демократичного керування i самооргашзаци; випереджувальнш освiтi та 11 випереджувальному рiвнi; випереджувальнiй пiдготовцi кадрiв i саморозвитку особистосп; неперервнiй освiтi згiдно з принципами багаторiвневостi, доповнюваностi, маневреностi; наступностс, штеграци та гнучкостi.
У цьому контекст концепцiя особистiсно-орiентовано! освiти будусться вiдповiдно до дидактичного пiдходу, розкриваючи способи побудови дидактично! системи i дидактичного процесу, забезпечуючи досягнення позитивних результатiв у розвитку особистостi.
Загалом система загальноосв^ньо! профшьно! школи вибудовуеться на основi Державного стандарту, а також репональних компонентiв, якi впливають на формування змiсту освiти. При цьому iнварiантна частина регулюеться Державним стандартом, а змютове наповнення варiативно! складово! формуеться навчальним закладом з урахуванням особливостей регiону, свого типу, iндивiдуальних освiтнiх потреб старшокласникiв зпдно з тими конкретними завданнями у шдготовщ фахiвцiв, якi ставить перед собою навчальний заклад, враховуючи власну специфiку i спрямованiсть.
Отже, процес експериментально! розробки загальноосвiтнiх i професшно-техшчних стандартiв, а також регiональних компонент навчального змiсту напряму "Технолопя i дизайн" вимагае бiльш глибокого аналiзу використання мiжпредметних i мiждисциплiнарних зв'язюв, рiвня освiти, де були би прийнят положення про проектну дiяльнiсть людини у сферi матерiальноl й штелектуально! культури.
Л1ТЕРАТУРА
1. Курило В. М., Шепотько В. П. Освгга Украши та науково-техшчний прогрес: 1стор1я, досвщ уроки. — К.: Дем1ур, 2006. — 432 с.
2. Розвиток педагопчно!' 1 психолопчно!' наук в Укра!ш 1992-2003. Зб1рник наукових праць до 10-р1ччя АПН Украни. Ч. 1. — Харшв: ОВС, 2002. — 640 с.
3. Никифорова Н. Г. Поликультурные основы проектирования регионального компонента в современной школе // Известия Международной Славянской академии образования им. Я. А. Коменского: Научно-теоретический журнал. — Бендеры, 2006. — № 4. — С. 85-92.
4. Кант И. Сочинения. В 8 т. — М., 1994. — Т. 8. — С. 399-414.
5. Бех I. Д. Виховання особистосп: Сходження до духовносп. — К.: Либщь, 2006. — С. 38-47.
6. Тименко В. П. Формування конструктивних умшь особистосп // Науковий вюник Ужгородського нацюнального ушверситету: Сер!я: Педагопка. Сощальна робота. — 2003. — № 8. — С. 185-187.
Богдан С1МЕНАЧ, Ярослав ЛОМНИЦЬКИЙ, Володимир БАЛТАРОВИЧ
АИДАКТИЧШ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КОНСТРУКТОРСЬКО-ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ I ХУДОЖНЬО-КОМПОЗИЦШНИХ ЗНАНЬ ТА ВМ1НЬ СТУДЕНТ1В НА ПРИКЛАД1 ЗАНЯТЬ З ГЕОМЕТРИЧНО-КОНТУРНОГО
Р1ЗЬБЛЕННЯ
У статтi розкриваються дидактичт умови синтезу процесу формування конструкторсько-технологiчних i художньо-композицшних умiнь студентiв в процеа розробки, виготовлення i застосування верстата-автомата для виконання геометрично-контурного р1зьблення в процес оздоблення рами.
В умовах переходу Украши до ринкових вщносин особливо! актуальносп набувае проблема шдготовки сучасних фахiвцiв р!зних профе^й, зокрема учителя трудового навчання. Важливе мюце в п1дготовц1 вчителя трудового навчання належить формуванню творчих зд!бностей до ефективного оволод1ння новими технолопями [3; 6; 8], адаптаци до швидко! зм1ни зм1сту пращ, поповнювання сво!х знань та вщродження культурно 1сторичних цiнностей нашого народу.
Аналiз шкiльних i вузiвських програм, вивчення науково-педагогiчних, методичних джерел [3; 6], наш досвщ показують, що прiоритетним напрямком розв'язання дано! проблеми е формування у студенев конструкторсько-технологiчних i художньо-композицiйних знань i вмiнь на заняттях з художньо! працi.
Метою статтi е особливосп формування конструкторсько-технологiчних i художньо-композицiйних знань i вмiнь студенев на прикладi занять з геометрично-контурного рiзьблення. В процесi дослiдження нами визначеш такi дидактичнi умови:
1. Обгрунтування змiсту навчання. Наукове обгрунтування змiсту конструкторсько-технолопчно! i художньо-композицшно! дiяльностi студентiв було проведено на основi дiяльностi конструктора i технолога в умовах метало- i деревообробного виробництва, художшх промислiв, а також аналiзу знань i вмiнь, яю формуються згiдно вимог шкшьно! програми з трудового навчання i гуртково! роботи iз декоративно-ужиткового мистецтва.
При цьому ми виходили iз того, що студенти володдачи вiдповiдними знаннями i вмiннями, передбаченими шкiльними програмами, повиннi також уявляти характер творчо! дiяльностi в умовах сучасного метало- i деревообробного (зокрема художнього) виробництва.
2. Визначення системи композицш та алгоритмiв для 1х реалiзацп. Вщомо, що контурне рiзьблення геометричного орнаменту з розфарбуванням чи без нього, яке вщноситься до плоских вцщв рiзьблення, найширше розповсюдилось у Захщних областях Украши у пiслявоенний перюд i характеризуеться неглибокими тонкими двогранними або швкруглими вшмками, якi проходять по всьому контуру малюнка. 1нколи цю технiку називають геометрично-художньою, геометрично-контурною або "вишиванкою" [1; 4; 5; 9], оскшьки вона подiбна до вишитих хрестиком геометричних вiзерункiв (рис. 2). Також, можна поеднувати геометрично-контурну орнаментику з портретними зображеннями у центрi композици, виконаними технiкою гравiрування (графiчного рiзьблення), близькою до контурного рiзьблення або з композицiями, виконаними в кольор^ зокрема, у техшщ гризайлю1 - гуашшю, аквареллю, бейцом2, якi закрiплюються лакуванням та полiруванням.
Елементами геометрично-контурного рiзьблення е лшп шириною 0,5-4 мм, а також серединнi та вузькi лши i И рiзнi частини — парканчик, порiзки тощо. Мотивами - е рiзноманiтне поеднання зображень iз лшш та iнших "азбучних" елементiв (рис. 1). У мотивах переважае с^чковий розвиток, у колi — розетковий, у квадрат^ ромбi, трикутнику -замкнутий. Але для творчо! реатзацп знань про вiзерунки у студенев ми формуемо алгоритми складання орнаментальних композицiй — методом переносу (рис. 4) вздовж ос (мiжпредметний зв'язок з фiзикою — плоскопаралельний рух), методом повороту фрагменту навколо ос повороту (рис. 5) на заданий розрахований кут ^жпредметний зв'язок з фiзикою — обертання тiл), методом дзеркального (рис.6) вщображення (мiжпредметний зв'язок з фiзикою - зображення предме^в у плоскому дзеркалi). Творче застосування закономiрностей побудови орнаментiв студентами дае рiзноманiтнi варiанти композицiй. При цьому потрiбно враховувати знання про закрит та вiдкритi композици, мiжпредметнi вщомост з геометрп про под1бшсть ф1гур тощо.
щщмт ООО ш1|1ХХ> ПДО
Рис. 1. Елементи г мотиви геометрично-контурного ргзьблення (вишиванки)
Рис. 2. Фрагмент геометрично-контурного рiзьблення (вишиванки)
Вир!б виготовляють столярним або токарним способом, пот1м шл1фують, тонують у чорний, темно-вишневий або темно-коричневий кол!р. Поверхню пол1рують або лакують п1сля просихання \ зняття ворсу еластичною стружкою.
Рис. 3. Унцукульський циркуль [4]
Рис. 4. Створення стрiчкового орнаменту методом переносу
Рис. 5. Створення орнаменту методом повороту на 450 за см кроюв
¿тттт^
¿О^Жь
Рис. 6. Створення орнаменту методом використання дзеркала
Лак наносять пензлем три-чотири рази, а шсля висихання вир1внюють гострою циклею та пол!рують розчинником.
Наступним етапом е перенесення орнаменту на заготовку. п1д час одиничного виконання роботи орнамент переносять, розкреслюючи його безпосередньо на поверхш виробу твердим
Науксш записки. Сер!я: Педагогiка. — 2007. — №7. 103
олiвцем, за допомогою вимiрювача, циркуля, лiнiйки, косинця, кутника, ярунка, малки. Удосконалюючи iнструменти для розмiчання в процесi творчого пошуку, студенти пропонують використання ярунка правого i лiвого, паралелограмно! лiнiйки, модифшованого унцукульського3 циркуля (рис. 3).
В процес виконання розмiчання у студенев виникають утруднення пов'язанi з монотоншстю роботи (розмiчання велико! кiлькостi одномаштних елементiв), з блiкуванням лаковано! поверхш, з темним фоном заготовки. Тому, в процес обговорення особливостей ще! операцi!, студенти пiд керiвництвом викладача пропонують щею використання перетискання елеменпв вiзерунка з паперу кульковою ручкою.
На третьому етат творчого анатзу операцi! розмiчання пропонуеться перенесення вузлових точок геометричних фiгур за допомогою голки, циркуля, шила, булавки. Доповнюючi елементи рiзьблять без перенесення окремих елементiв.
Четвертий етап завершуеться обговоренням ще! майстрiв iз Моршина Людмили та Романа Герасимчуюв [9], яю використовують вiдлитий iз металу або виготовлений iз лiнолеуму шаблон, на якому вибраним фоном виступають основш фпури орнаменту. Пiсля полiрування його вщразу накладають на лакове покриття й отримують слiди орнаменту. Рiзновиднiстю останньо! iде! розмiчання (автор — Я. Ломницький) е виготовлення штампа iз гуми, лiнолеуму, дерева i використання його для отримання вщбитюв пiсля тонування i перед лакуванням, з попередшм нанесенням на нього чорно! гуашi або типографсько! фарби. I при цьому чорш елементи не вирiзьблюються тобто не зникають, а залишаються елементами фону. Поеднання коричневого фону, бших елементiв орнаменту i чорного зафарбування окремих мотивiв надае композицi! естетичного колориту.
На п'ятому етат студенти, використовуючи творчий метод "абсолютно! ще!", яка полягае у здшсненш "розмiчання без розмiчання", пропонують використати таке устаткування, яке б забезпечувало виконання рiзьблення без розмiчання. В процесi написання мапстерсько! роботи [2] одним iз авторiв статтi (В. Балтарович, науковий керiвник — Б. Сiменач, консультант Я. Ломницький) було сконструйовано i виготовлено такий пристрш (рис. 8).
3. Розробка системи пристроТв та приладiв до них [7]. Пiдбiр науково обгрунтовано! системи об'ектiв конструювання i розробки технологi!, здiйснюеться на основi розроблених нами положень. Так, дослщженням встановлено, що в якостi об'екпв для розв'язування технiчних задач доцшьно використовувати пристро!, якi пiдвищують продуктившсть працi i точнiсть виготовлення виробiв. Використання пристро!в забезпечуе полiтехнiчну спрямовашсть навчального процесу тому, що сприяе ознайомленню студентiв з основами сучасного виробництва. Разом з цим пристро! можуть бути використаш при виконанш вех трудових операцiй, передбачених навчальною програмою. А тому систему пристро!в можна запланувати заздалепдь i залучити студентiв до розв'язування задач на весь перюд навчання.
В процес геометрично-контурного рiзьблення використовуються напiвкруглi круп та розлогi стамески та кутики з канавками шириною 0,3; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5 мм [9]. Творчий аспект роботи студенев у використанш шструмеипв полягав у виборi оптимально! ручки для рiзцiв -прямо! або грибково!. При цьому враховувались ергономiчнi фактори, яюсть роботи, продуктивнiсть тощо.
Виконання лмй елементiв орнаментiв, зокрема основних фпур, спочатку виконують тiльки шд лiнiйку — металеву або пластмасову — стамескою ширшого профшю. Наступний творчий аналiз якостi i легкост рiзьблення пiдводить студентiв до думки про використання кутника, ярунка, малки, базуючи !х по краю заготовки. Додатковi лши мотиву мають тонший контур, !х виконують нашвкруглою вузькою швкруглою стамескою (царазиком4; клюкарзою5) або кутиком (футчиком6).
В процесi роботи студенти звернули увагу на взаемне розташування волокон деревини i напряму рiзання, що привело до висновку, що краще вирiзувати лiнi! фпур вздовж волокон у одному напрямку, а потiм, розвернувши вирiб, у шшому. Кiнцевi пiдрiзки можна виконувати
" 7
гейсмусом'.
Стамеску тримають всею рукою, спираючись мiзинцем або нижньою частиною долонi на поверхню виробу та регулюючи ними кут нахилу, тд яким зрiзують неглибою контури. Дослiдження студентами процесу рiзьблення привело до висновку, що заднш кут а
становитиме 00, а кут рiзання д, при куп загострення стамески р — 120, дорiвнюватиме також 120. Переднiй кут у — 780. В результат рекомендовано використовувати р1зц1 типу клюкарза5.
В процес рiзьблення студенти дослщили, що рукою i лiктем потр16но опиратись на заготовку, ст1л або верстак, так як е ймов1ршсть, без вироблених навикiв, прорiзати лши за межi розм1тки. Експериментальнi проби рiзьблення с1тки довели, що спочатку прор1зують л1н1!, як1 перетинають волокна поперек або навсюс, а поим поздовжш для уникнення в1дкол1в.
Орнаменти можуть залишатись бшими (природн1й кол1р деревини) або розфарбовуватись. Для розфарбування користуються аквареллю, гуашшю, темперою. Розфарбування на темному фош виконуеться св1тлими тонами, на св1тлому — насиченiшими. кол1р, загалом, доповнюе художню виразшсть орнаменту. При фарбуванш особливо виявляеться властиве рiзьбяревi чуття колористики, гармони, смаку. Фарбу наносять м'якими пензлями в1д першого до шостого номеру. Найпридатшшими е м'яю колонков! та 61ляч1 пензлики. Патьоки фарби на полiрованiй поверхш зшмають сухою м'якою ганчiркою, а якщо фарба засохла, то ганчiрку ледь зволожують.
Одним 1з варiантiв творчого фарбування елементiв композици дослщжувались студентами з використанням ол1йних фарб. Але при цьому застосовують склздов1 частини фарби без олшного розчинника. Фарбу густо! консистенци наносять у вирiзьбленi канавки так, щоб повшстю !х заповнити до площини фону. Зшмання залишкiв фарби виконуеться як i в попередньому випадку, зволоживши ганчiрку розчинником. Вiзуально таке розфарбування нагадуе iнкрустацiю i викликатиме як естетичш позитивн1 емоци, так i здивування та прагнення розгадати нюанси тако! технологи.
В процес експериментально! роботи 1з студентами, виконувалось рiзьблення на фон1 лакованого (полiрованого) чистого дерева з наступним розфарбуванням або без нього. Таю вироби мають естетичну привабливють. Але найвиразнiше рiзьблення — на чорному фон1, який контрастно виявляе 1нш1 кольори. Поеднання кольор1в можна здiйснювати на контраст або нюанш, домагаючись гармони колориту: оранжево-червоного, жовто-червоного, синьо-блакитного або !х поеднань. В деяких випадках тсля розфарбування, щоб надати св1жост1 поверхнi, елементи пол1ровують н1тропол1турою НЦ-314 або розчинником № 646, додаючи на тампон кшька краплин води.
Отже, в процес творчого аналiзу i експериментального дослiдження устаткування, пристосувань, шструментв, технологiчних операцiй оздоблення виро61в геометрично-контурним рiзьбленням п1д час занять студенти шд керiвництвом авторiв статтi д1йшли висновку, що для сершного виробництва в шк1льних майстернях, з метою формування штересу до процешв механiзацi! i автоматизаци таких екзотичних i важких для мехашзаци прийом1в художньо! працi сл1д розробити пристрш-автомат для рiзьблення кутових елементв рами.
Студенти працюючи в умовах занять з декоративно-ужиткового мистецтва зустрiчаються з рядом проблем, а саме: не дотримання необхщно! точност виготовлення заданого орнаменту; занурювання р1зця на неоднакову глибину; велим роз61жност1 у витрат часу на виготовлення одного i того ж орнаменту та ш. Особливо ц1 недолiки проявляються в студентв р1зного р1вня столярно! квалiфiкацi!. В значнiй м1р1 щ та 1нш1 недолiки усуваються у процес використання системи пристро!в i зокрема пристрою для вирiзування геометрично-контурного орнаменту поданого на рис. 7 кут А, який сконструйований i виготовлений нами в умовах навчальних майстерень нашого ушверситету. Цей пристрш легко виготовити в навчальних майстернях загальноосв^ньо! школи.
Даний пристр1й призначений для оздоблення рамки геометрично-контурним рiзьбленням, яке в юрод1 називають "вишиванкою".
Для того, щоб розпочати рiзьблення, потр16но пiдготувати рамку внутр1шн1м розм1ром не менше 200x200 мм, з м'яко! породи деревини (липа, осика, тополя). Ширина граш 52 мм i товщина в1д 10 до 25 мм. З'еднання стор1н рамки повинно бути тд кутом 450 до волокон деревини. Виготовлену рамку потр16но затонувати в темний кол1р та полакувати, цим забезпечуеться контрастшсть рiзьблено! композицИ (рис. 7).
Рис. 7. Конструкцгя рами г схема П оздоблення кутовим орнаментом
Рiзьблення орнаменту (рис. 7 кут А) — це автоматизований процес, який здiйснюеться за один прохщ робочого стола. Всi три композищйт елементи виконуються одночасно за один прохд.
В орнаментi (рис. 7 кут А) можна видшити таю складовi композицiйнi елементи (рис. 7: кут В, кут С, кут Б).
На рис. 7 (кут В) показано складову композицн — "шгтики" Вони нарiзуються за допомогою рiзцiв 15 та 16 (рис. 8), щ рiзцi е твкруглими стамесками внутрiшнiм дiаметром 7 мм i зовнiшньою фаскою з кутом загострення 150.
Розглянемо роботу рiзця 15. Пiд час обертання рукоятки 1, ходовий вал 2, на якому нарiзана метрична рiзьба з кроком 2 мм i довжиною 250 мм, а також запресований ведучий шюв 4, буде здшснювати перемщення робочого стола 5 з допомогою розшмно! гайки 8, яка прикршлена до нього i через пасову передачу — обертання розподшьчого вала 9. До робочого стола 5 прикршлено рамку 1. Дiаметр ведучого шюва 4 в чотири рази менший вщ дiаметра введеного шюва 10, який встановлено на розподшьчому валу 9. Це означае, що за чотири оберти ходового гвинта 2, робочий стш 5 перемютиться на 8 мм вздовж напрямних 3, а кулачок 11 зробить один оберт. До кулачка 11 постшно притискаеться штовхач 13, за допомогою пружини 12. Кошюючи форму кулачка, вщбуваеться коливання штанги 14 навколо свое! ось До штанги шаршрно закршлено рiзець 15, який здшснюе процес нарiзання шгтиюв з кроком 8 мм.
Рис. 8. Будова пристрою з ручним приводом для автоматичного наргзання кутових орнамент1в на рам1 (шгтики - Кут В)
На рис. 7 (кут С,) композицшним елементом е прямi лшп довжиною 25 мм i шириною 2 мм. Принцип !х нарiзання показано на рис. 9. 1х нарiзуе рiзець 17. Це твкругла стамеска внутрiшнiм дiаметром 2 мм iз зовнiшньо фаскою i кутом загострення 150. Ця стамеска
закрiплена в рiзцетримачi 18, який здiйснюе зворотно-поступальний рух. На рiзцетримач 18 пост1йно тисне штанга 19 шд дiею пружини. Коли штовхач знаходиться на радiальнiй поверхш кулачка 21, штанга 19 нерухома i лезо р1зця 17 знаходиться в початковому положенш. Як тшьки штовхач 22 попадае в западину кулачка 21, штанга 19 шд дiею пружини 20 перемщуе рiзцетримач 18. Так вiдбуваеться робочий хд р1зця 17. Коли штовхач 22 шдшмаеться по поверхнi кулачка 21, вш в1дводить штангу 19 в початкове положення. При такш ро6от1 р1зця, стружка, яка утворилася, не вщпадае. А прям1 лши будуть нарiзатися паралельно м1ж собою i — до бюектриси кута рамки.
Рис. 9. Схема наргзання паралельних лШй яю показано на рис. 7 (Кут С)
Трепм композицшним елементом е прям1 лши (рис. 7 кут Б), як1 е перпендикулярними до попереднiх i паралельними м1ж собою. Принцип !х нарiзання показано на рис. 10. На вщмшу в1д попереднiх р1зщв, данi п1вкругл1 стамески е нерухомими. При обертанш ходового гвинта 2, перемщуеться робочий ст1л 5, в якому закршлена рамка 7. Композицшний елемент на рис. 7 (кут Б) складаеться з дев'яти лшш, кожну з яких р1зь6ить окремий рiзець. Вс1 р1зц1 закрiпленi в рiзцетримачi 23 п1д кутом 200 до площини рамки 7. Щ р1зц1 виконують такi функцп:
- 2-й i 8-й рiзець шдр1зують „шгтики", для того, щоб вони випали з поверхнi рамки;
- 7-й рiзець вiдрiзуе стружку, яку утворюе рiзець 17;
- 3-й рiзець вирiвнюе неякiсну пряму, яку утворюе рiзець 17, що не виходить з зони рiзання;
- 1-й i 9-й призначенi для композицшно! завершеностi орнаменту (рис. 7 кут А);
- 3-й, 4-й, 5-й, 6-й, 7-й розмщеш на вщсташ 8 мм один в1д одного. Вирiзанi ними прям1, разом з перпендикулярними л1шями утворюють композицшний мотив "ста".
Геометричнi параметри:
- 2-го, 7-го, 8-го pÍ3^ глибина р1зання 2 мм;
- рiзцi 1, 3, 4, 5, 6, 9 мають глибину рiзання 1 мм.
Для безпечно! роботи пристрою зона, в якш здiйснюeться процес, закрита захисним кожухом. Коли робочий стш перемютиться так, що площина рамки вийде з областi рiзання, потрiбно: зняти рамку; роз'еднати розшмну гайку; перемiстити рукою робочий стш в початкове положення; закрiпити наступний оздоблювальний кут рамки.
Отже, сконструйований пристрш пiдвищуe продуктивнiсть i точшсть виготовлення виробiв, що допомагае студентам встановити зв'язки мiж теоретичними конструкторськими знаннями i застосування цих знань в практичнш дiяльностi. А це в свою чергу розвивае км^ливють, конструкторсью здiбностi, технiчне i художне мислення.
4. Використання системи технiчних i художшх задач. Дослiдження показало, що застосування i розв'язування техшчних [7; 8] i художшх завдань у виглядi дидактично обгрунтовано! системи як основного методу формування конструкторсько-технологiчних i художньо-композицшних знань i вмiнь впливае на ефектившсть засвоення матерiалу i створюе сприятливi умови для виявлення самостiйностi студентiв, а також активiзуе ïx дiяльнiсть.
Розроблена нами система завдань складаеться з трьох титв конструкторських, технологiчних i художнiх задач, як включають такi види:
а) на конструювання: конструювання за повною технiчного документацiею; конструювання за неповного техшчною документацiею; конструювання за рисунком i описом; конструювання за техшчними умовами; конструювання за власним задумом;
б) на розробку композици оздоблення виробу;
в) на розробку технологи: пояснення-технолопчного процесу; вибiр заготовки, шструменту i способiв ïx установки; визначення послiдовностi виконання трудових операцiй; складання операцiйноï теxнологiï; самостiйна розробка технолопчного процесу.
5. Здiйснення мiжпредметних зв'язюв [3; 6]. В процесi дослщження встановлено, що пiдxiд до проблеми формування конструкторсько-теxнологiчниx i xудожньо-композицiйниx знань i вмшь як до комплексной мiжпредметноï задачi i формування вщбраного обсягу знань i вмiнь можливо здшснювати на базi рiзниx дисциплш. Але найбiльш доцiльним уявляеться формування конструкторсько-технолопчних i xудожньо-композицiйниx знань i вмшь в процес вивчення художшх технологш на заняттях практикуму в навчальних майстернях, з основ теxнiчноï творчостi, з декоративно-ужиткового мистецтва, теxнологiчноï практики i курсового проектування з рiзання матерiалiв, верстатiв та шструменпв тому, що воно здiйснюеться в тюному зв'язку з практичного дiяльнiстю студентiв. При цьому забезпечуеться наступнють мiж цими дисциплiнами, а також здшснюеться мiжпредметний зв'язок теxнiчниx дисциплш з фiзикою, математикою, кресленням.
Висновки. Таким чином, змодельована нами оргашзащя процесу навчання вiдповiдае як педагопчним вимогам, так i вимогам психологи про обов'язковi такi компоненти навчально1' дiяльностi: актуальний змiст, позитивнi мотиви i сформоваш способи розв'язування навчальних конструкторсько-технолопчних i художньо-композицшних завдань. Врахування вех виявлених в дослщженш шляxiв е суттевою передумовою, яка забезпечуе формування конструкторсько-технолопчних i художньо-композицшних знань i вмшь майбутшх учителiв трудового навчання.
ТЕРМ1НИ
1 Гризайль (франц. grisaille, вщ gris — шрий) — декоративний живопис, виконання вщтшками одного кольору, звичайно сiрого або коричневого; iнодi iмiтуе скульптурний рельеф;
2 Бейц - фарба з шкаралупи горixа [9];
3 Унцукуль — селище в Дагестан^ де мюцевими майстрами розроблена унiкальна теxнологiя шкрустаци дерева металом (аналог — гуцульська художня техшка "жироване", жирування);
4 Царазик — швкругла неширока крута стамеска;
5 Клюкарза — швкругла стамеска вигнута вздовж ош полотна для рiзьблення у важкодоступних мiсцяx або зручносп встановлення рiзця при нульовому задньому кутi;
6 Футчик — рiзець з у-под16ним профiлем леза;
7 Гейсмус — коса стамеска; косячок.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антонович £. А., Прощв В. I., Свид С. П. Художш техшки в школ! Навч.-метод. поабник для студенпв художньо-графiчних факультетiв вищих навчальних закладiв. — К.: ВМН, 1997. — 312 с.
2. Балтарович В. М. Проектування i конструювання пристро!в для виконання декоративних роби1 з деревини учнями профтехучилищ: Мапстерська робота. — Тернотль: ТНПУ, 2003. — 73 с.
3. Коберник О. М. Проектно-технолопчна система трудового навчання // Трудова подготовка в закладах освпи. — 2003. — № 43 (30). — С. 8-12.
4. Ломницький Я. Т. Геометричне контурне рiзьблення та гравiрування / Художня обробка матерiалiв: Навч.-метод. поабник. — Тернопiль: РпШ-Еик. 2001. — 24 с.
5. Оршанський Л. В., Криванчик Р. Ф. Технолопя художньо!' обробки деревини: Навч. поаб. для студ. пед. закладiв освгш. — Дрогобич: Коло, 2001. — 228с.
6. Сидоренко В. К. Перспективи шлуз1 "Технолопя" в загальноосвп'шх навчальних закладах Украши // Трудова тдготовка в закладах освгш. — 2003. — № 43 (30). — С. 4-7.
7. Оменач Б. В. Шляхи тдготовки учителя до керiвництва техшчною творчютю школяр1в. Монографiя / За редакщею дшсного члена АПН Укра!ни Д. О.Тхоржевського. — К.: 1995. — 88 с.
8. Терещук Г. В. Туранов Ю. О. Шзнавальш завдання з трудового навчання. 5 клас; навч.-метод.поабн: У 2 ч. Ч.1: Обробка деревини. Тернотль, 1999. — 96 с.
9. Тимшв Б. М., Кавас К. М. Виготовлення художшх виро61в з дерева. Ч.I. Рiзьба по дереву. Шдручник / За наук. редакщею доц. Тимшв Б. М. — Льв1в: Св1т, 1995. — 176 с.
Микола КУРАЧ
МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ РЕАЛ1ЗАЦИ М1ЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗК1В У ХУДОЖНЬО-ТРУДОВШ П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
У статт1 розкриваетъся суть мгжпредметних зв'язюв у навчально-виховному процеа вищо'1 школи, обтрунтовуетъся важливгстъ Iх реал1зацп в процесг пгдготовки майбуттх вчителгв трудового навчання. Акцентуетъся увага на методичних аспектах здшснення мгжпредметних зв'язюв у художнъо-трудовт тдготовц студентгв.
пол1тичш i соцiально-економiчнi перетворення в нашш держав^ змши в науково-техшчному оснащенш та розвитку суспшьства зумовили необхiднiсть докор1нного реформування процесу профе^йно! п1дготовки молодого поколшня. Процес навчання i виховання особистосн "нового типу", людини, яка легко зможе зорiентуватись i пристосуватись до нових техшчних, економiчних i сощальних потреб суспiльства, нов1тнього технологiчного виробництва i творчо! д1яльност1 в умовах ринково! економiки, е головним завданням трудового навчання в школ1, що змшюеться, поглиблюеться, удосконалюеться i реоргашзовуеться в осв1тню галузь "Технологiя".
Реалiзацiя нових завдань цiе! осв1тньо! галуз^ яка синтезуе в со61 шуков1 знання з математики, ф1зики, х1ми, 61олог1!, дизайну, економiки тощо i показуе !х прояв у робой промисловосн, с1льського господарства, будiвництва, сфери надання послуг, ведення домашнього господарства, можлива лише за умови оновлення змюту трудово! п1дготовки 1з застосуванням методiв навчання, що допомагають активiзувати пiзнавальну i трудову д1яльн1сть учшв, розвинути !х творче мислення.
У зв'язку з цим учитель трудового навчання, у компетенци котрого виршення зазначених завдань, повинен бути тдготовлений не лише до поповнення багажу полтехшчних знань учн1в та формування в них умшь ручно! i механiчно! обробки матерiалiв, а насамперед до розвитку творчих здiбностей кожного учня, забезпечення виховно! функцИ та особиснсного розвитку, що зг1дно з Нацюнально! доктриною розвитку осв1ти мае грунтуватися на культурно-1сторичних цшностях укра!нського народу, його традицiях i духовност1, яскравим виявом яких е народне декоративно-ужиткове мистецтво.
