CC BY
20
Галина МАМУ С, Степаны ПАВХ, Володимир ПОНЯТ ИШИН
ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ 1НФОРМАД1ЙНИХ ТЕХНОЛОПЙ НАВЧАННЯ У П1ДГОТОВЦ1 СТУДЕНТ1В ДО ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТОРСЬКО I Д1ЯАЬНОСТI
У статт1 проанашзовано особлиеосгт художньо-конструкторськоI дыпьносгт у процеа вшотоепення швейнш, виробгв та можпиеосгт використання ¡'нформацшнш, техноаогш при вивченш спещапьних дисципшн.
Еконошчш та сощалын змши в У крапп зумовили необхщшсть реформування системи освтт: визначення метод олопчних засад освггньо! пол1тики, обфуитувания нових щлей \ завдань, вдосконалення зм1сту \ методики навчання 01фемих предмепв. впровадження нових осв1тшх технолопй. У зв'язку з цим, особлива увага повинна придшятася тим базовим знаниям, умшням, способам д1яльносп. яы е основою загальнолюдських цшностей, гадготовки гадростаючого поко.гпння до життя та пращ. Вщповщно до цього набувае актуальное™ проблема гадвищення якосп подготовки вчителя трудового навчання, р1вня його профеионшпзму, ¡нтелектуально! культури. Випускник педагопчного навчального закладу повинен бути готовим до робота в умовах, наближених до сфери виробниитва чи обслуговування, емти швидко адаптовуватися до нових умов, технолопчних вимог \ техшчних ршень.
Психологи \ педагоги, котр1 вивчали р1зш сторони навчально-виховного процесу у вгацш гаколц нагромадили щнш результата, я и можуть бути використаш для анал1зу знань, умшь студент у процеа проектування виробш: розвитку !х творчих зд1бностей; вдосконалення гадготовки до художньо-конструкторсько! дшльносп.
Украшськими науковцями досшджеш питания розвитку техшчного 1 творчого миспення, конструкторсько! д1яльносп, формування технко-конструкторських знань 1 вмшь, розвитку окремих компонент техшчних, художньо-конструкторсышх зд1бностей, техшчно! обдарованосп, професшно-педагопчно! творчосп (А. I. Гедвшло, В. Г. Гетта, В. Г. Дели:. I. В. Зельдк, Б. Д. Красовський, Г. е. Левченко, В. О. Моляко, В. А. Поляков, В. К. Сидоренко, Г. В. Терегцук, Д. О. Тхоржевський та ¡н.). Заслуговуютъ наувагу дисертацшш роботи, в яких висв1тлюються окр ем питания доонджувано! ироблеми (Л. I. Денисенко, Н. П. Знамеровська, Б. В. Оменач, М. П. Тименко, Т. В. Тхоржевська, Л. М. Шпак та ш.). В останш роки в Укра!га та за и межами дослщжуютъся психолого-иедагопчга проблеми застосування у навчальному процеа шформацшних технологш (Ю. В. Горошко, Р. С Гуревич, М. I. Жалдак, О. В. Жильцов, Ю. О. Жук, I. М. Забара, Н. В. Морзе, Т. О. Олшник, А. В. Пеньков, С. М. Смирова. М. Ф. Юсупова та ¡н.).
Враховуючи необхщшсть приведения системи освгги у вщповщшсть з р1внем розвитку науки 1 техшки, гадготовки молод! до самовдосконалення в сучасному шформацшному сустльств1, теоретично! \ практично! актуальности \ значущосп проблеми гадготовки студенев ¡нженфно-иедагопчних факультет до художньо-конструкторсько! д1яльносп у ироцеЫ вивчення сиещальних дисцигшн швейного виробниитва, атакож недостатньо! П розробленосп в педагопчному та методичному аспектах, нами було обрано тему статп.
Мета статт1 - охарактфизувати можливосп використання сучасних ¡нформащйних технолопй навчання у пщготовщ студен™ до художньо-конструкторсько! дшльносп.
Ми проанатзували особливосп художньо-конструкторсько! д1яльносп у процеа виготовлення гавейних виробш. На цш основ! обфунтовага обсяг знань ! вм!нь для !! оволодшня студентами шженфно-педагопчних факультет, висрлтлет можливосп використання ¡нформащйних технолопй у процеа вивчення спещальних дисциплш швейного виробництва.
Враховуючи сучасн! умови ринку пращ, майбутн!й учитель трудового навчання повинен бути готовим до робота як в школ!, так I навиробництв!. Тому ми проанал!зували д!яльшсть з конструювання та моделювання гавейних вироб1в не лише в навчальшй, а й у виробничш сффах.
Створення ново! мод ел 1 виробу здшснюеться, як правило, за такою схемою: художне моделювання - конструювання Оазово! викршки - техшчне моделювання - технология виготовлення виробу. Кожному етапу властив1 певш особливосп.
У процеа конструювання та моделювання одягу забезпечуеться створення виробу, передуам як результату художнього (творчого) моделювання. Внаапдок цшеспрямовано! роботи худ о жни юв - мод ел ь ер1 в 01фем1 елементи одягу поеднуються в едине цше за певними законами гармони та краен.
Художне моделювання базуеться на певши тематичнш основ! 1 включае в себе роботу над композищею мод ел 1 та втшення й в матф1алах [2]. Ця робота пов'язана з виникненням художнього задуму, розробкою нового зразка з ураховуванням призначення мод ел 1 одягу, особливостей людини (ык, й заняття, будова ф1гури й ¡н.), кольору та фактури матер1алу, покрою, технолопчного процесу виготовлення виробу, тенденщй у змт моди. Джфелом творчосп при цьому служить класичне та декоратнвне мистецтво, навколишня природа, народна твор'нсть I нацюнальний колорит тощо. 3 ус ¡о р1зномаштносп цих фактор ¡в художник-модельер вибирае те, що блнзьке його творчш ¡ндивщуальносп, що, на його думку, максишльно сприяе оворенню необхщно! художньо-образно! форми.
Основ не завдання художника-модельера полягае в узгодженосп зовшшньо! форми з внутршньою структурою 1 функщею виробу, тобто в створенш таких форм, яю би забезпечували оптимальш умови для комфорту людини, були композит!,шно цнпеними за формою, естетично досконал1 та вщповщали техшчним I економчним вимогам.
Наступним етапом створення виробу е конструювання, при якому застосовують р1зш методи \ прийоми побудови плоских деталей крою, конфнуращя яких забезпечуе створення виробу пев но! форми. Виконуеться ця робота конструкторами. У легкш промисловосп нафомаджено доевщ, який евщчить про те, що будь-яка спроба художника-модельера створити модель одягу без учасп конструктора призводить до створення техшчно неповнощнних вироб1в. Конструктор вщповщае за зовшшнш вигляд I об'емно-просторову форму одягу, подш и на конструкгавш поясн, конф1гуращю I роз\црн складовнх частнн, способи з'еднання деталей у едине цше з урахуваннямвластивостей матершш, ¡з яких виготовляють вир1б 1 т. д.
Виробничий процес почннаеться з техшчно! 1 технолопчно! гадготовки. Вона включае проектування базово! конструкци на один роз\мр 1 виготовлення лекал на в а ротпри: розкладку деталей; складання техшчно го опису мод ел 1 (характеристика зовшшнього вигляду, специфжащя матер1ал1в, шкала розм1р1в 1 рост, вимоги до розкрою, технолопчно! обробки); встановлення способ1в обробки на основ 1 стандарт, техшчних умов, обладнання, яке використовуеться при виготовленш певно! модели уточнения конструкци та виготовлення робочих лекал.
Змшюють конф1гуращю деталей основно! конструкци вщповщно до лшш фасону за допомогою техшчного (прикладного) моделювання. Для цього вивчають пропорцн, енлует, форму модеш, аналгзують конструктивш лшн. На ос нов 1 цього виготовляють конструктивну основу для розробки моделг
Приймаючи ршення, конструктор повинен врахувати економшну ефектавшеть впровадження виробу на виробництвг трудов! затрата, попит, професившсть технолог!г моральне зношення. Для цього анашзують пфеваги I недол1ки вах запропонованих вар1ашлв р1шення 1 виявляють !х вщносну щншеть, тобто технолопчшеть конструкци.
Конструктор повинен бути максимально пошформованим щодо особливостей р1зних стадпг виготовлення швейних виро01в; здатним пфедбачати матер ¡ально -тех ш чн е забезпечення для створення нових конструкцш, використовувати ушф1коваш детшн тавузли моделей одягу, знати особливосп застосування матер1ал1в ¡з р1зними властивостями й ¡н. На швейному гадприемств1 вш розробляе техшчш та робоч1 проекта, проводить необхщш розрахунки для створення креслень в про б ¡в, тех I й ко - еко11 о р,ич ни й анал1з ефективносп конструкцш. За його узгодженшетю впроваджують нов1 модели рацю нал ¡заторе ь и пропознцй з удосконалення процеав, удосконалюютъ та ушф1кують окрем1 детал1 та вузли вироб1в.
Розробляючи конструкцию одягу, конструктор враховуе: вид 1 призначення одягу; вимоги до одягу кожного виду, силует \ об'емно-просторову форму, розм1ри 1 кшьысть деталей крою; властивосп матер ¡ал ¡в, з яких передбачають виготовляти вир1б; способи з'еднання складових
частин; будову I розмщення конструктивних шв1в [ виточок; наявшсть конструктивно-декоративних еле мен™. Щоб конструкщя виробу мала необхщш властивосп, проектант повинен ощнити можлиы вар1анти ршень 1 вибрати той з них, який максимально дозволить досягнути задано! мети.
Швейш вироби за шдивщуальними замовленнями виготовляють гадприемства побутового обслуговування (майстерш, ателье, Будинки моди) I малк сгальга та орендш гадприемства, товариава-об'еднання, кооперативи. До характерних етагав створення моделей за ¡ндивщуальним замовленням належать конструкторсько-технолопчна шдготовка виробництва до впровадження тенденцш у змш моди, проектування виробу художником-консультантом 1 закршникомз урахуванням ¡ндивщуальних особливостей людини, подготовка матер! ал ¡в до розкроювання, розкроювання деталей виробу закршником, гадготовка виробу до прим1рки та уточнения його параметр1в [ фасону, пошиття [ здач1 готового виробу з прим1ркою на ф1гуру.
У результат! анализу д!яльносп фах1вщв швейного масового виробництва та виготовлення одягу за шдиввдуальним замовленням ми розглянули функцн вчителя обслуговуючо! пращ загальноосвггньо! школи. Навчаючи гаколяр1в, учитель повинен поеднувати у свош виховнш та навчальнш д1яльносп функци майстра, конструктора, модельера, закршника, технолога, кер1вника гадроздшу швейного гадприемства тощо. Тому студенти ¡нженерно-педагопчного факультету мають бути готовими до конструювання, моделювання та виготовлення одягу, виконуючи функци спещалкта швейного виробництва. При цьому !м необхщно враховувати особливосп розглядувано! д1яльносп, оскшьки весь процес створення нового виробу здшснюеться одшею людиною.
Ми вщокремили обсяг знань та вмшь, якими повинен володгги майбутшй спещал1ст для усшшно! художньо-конструкторсько! д!яльносп. Студенти мають знати: структуру швейного гадприемства та зв'язок м1ж його пщроздшами; особливосп способ1в виготовлення одягу, асортимент та класифжацпо швейних вироб1в; функцп одягу та вимоги, що ставлять до нього; основи пластично! анатом! людини; етапи проектування швейних в проб ¡в; основш методи конструювання одягу, основи композици, !! види та закони; основш елементи композищ! та законом!рносп формоутворення вироб1в; методику проведения художньо-конструкторського ана.лгзу, принципи та основш етапи розробки художньо-конструкторського проекту; рацюняльн! методи обробки деталей та вузгив; елементи техшчного моделювання одягу. Студентам треба вмгга: анал1зувати сучасга фор ми одягу з врахуванням основних шженерно-виробничих 1 художньо-естетичних вимог, використовувати законом1рносп композицшного формоутворення костюма; анал!зувати ! проектувати костюм у взаемозв'язку з естетичним напрямом розвитку р1вня культури, сучасних стил!в одягу, здшснювати художньо-конструкторський анал1з вироб1в; класиф!кувати швейш вироби разного асортименту та призначення; внмрюватн фигуру людини, з!ставляти отримаш даш з даними внг.црювань типово! фшури; анал!зувати об'емно-просторов! форми одягу; будувати тектошчну структуру форми в дизайн! костюма; пов'язувати знания про будову тша людини з конструкщею виробу; вибирати прибавки на в!льне облягання вироб!в для побудови конструкц!! р!зних вид!в вироб!в; розробляти бязорн креслення жшочого, чолорлчого та дитячого одягу рпного асортименту та покрою; зд!йснювати розробку нових конструкщй одягу для рпних тишв ф1гур, використовуючи методи та елементи техшчного моделювання; оформляти техшчну документащю; виконувати макетування вироб!в; ощнювати точшсть розрахунив конструкщй таяысть швейних вироб!в.
Визначеш вище знания та вмшня е необхщними при пщготовщ студент!в до художньо-конструкторсько! д!яльносп. Однак ефективн!сть цього процесу забезпечуеться системою дидактичних умов ! сучасних засоб!в, яы допомагають ур!зномаштнити заняття, зробити !х газнавальними ! бшьш щкавими, орган!зувати самост!йну роботу. Використання шформащйних технолопй повинно бути своерщним доповненням для шдвшцення ефективносп навчання.
На сучасному етап! оргашзаци навчального процесу звичним стало впровадження комп'ютера для створення шдручниюв нового типу - так званих ¡нформащйно-предметних комплекс!в [1]. Такий електронний гадручникз конструювання швейних вироб!в, моделювання та художнього оформления одягу може складатися з кшькох модул ¡в.
Пфший модуль включае робочу профаму курсу i повний конспект лекцш. Наступний модуль дае можлив!сть ознайомитися 3i змстом, метою, завданнями, методичними вшивками до виконання кожно! лабораторно-практично! чи практично! робота. Третш модуль MicraTb контрольн! запитання, завдання до кожно! теми курсу. У четвертому модулi подано nepe.niK ¡ндивщуальних навчально-дослщних завдань, змктзапитань екзаменащйних бшет i задач.
Для проведения лекцшних занять на належному piBHi дощльно використовувати мультимед!а як один ¡з сучасних напрямюв ¡нформащйних технолопй. Мультимед!йн! засоби навчання дозволяють об'еднувата в однш профамно-техшчнш систем! текст, звук, вщеозображення, граф1чне зображення та ашмащю. Р!зномаштними е дидактичн! можливосп та методичш Bapianra застосування цих технолопй. 1х можна використовувати перед вивченням чи теля вивчення навчально! теми, на початку або наприюнщ заняття, повшсгю або окремими фрагментами, у поеднанш з ¡ншими засобами навчання тощо.
Значна частина мультимед1а мстить образну або умовно-фаф!чну документально достов¡рну навчальну ¡нформац!ю та наукову !х ¡нтерпретащю. Наприклад, для вивчення характфних ознак иевного стилю сучасного одягу на екраш дисплея може бута зображення одиноких моделей одягу, !х колекци, а також окрем1 елементн, я и вщповщають вимогам одягу даного стилю (схематичне зображення crmyeriB; об'ем!в, форм основних та неоснов них деталей виробу; особливоеп покрою; р!зновиди художнього оформления; доиовнення i т. д.).
За допомогою динам1чних екранних i знаков их засоб1в можна вщтворити художньо-образне вщображення. Так, наприклад, у процеа проектування комплекту вироб1в дощльно добирати pi3Hi види моделей, !х покро!, довжину, ширину, властивосп тканин, поеднання кольор!в i т. п., пртпряючи на конкретну зображену на диспле! типову ф1гуру людини чи на ф1гуру з вщхиленнями у будов! тша. Для проектування вдало! мод ел i одягу можна пор!внювати зображен! елемента комиозищ!.
Завдяки документальному зображенню i концентрованосп викладу теоретичних вщомостей студента засвоюють значний обсяг навчально! шформаци за пор!вняно короткий час. Так, мультамедшш технолоп! зв1льняють викладача вщ потреби давата тривал! пояснения про особливосп ¡сторичного костюма иевно! епохи, кра!ни, оскшьки це достатньою повно розкрито за допомогою екранних i звукових засобш: е можлив!сть поедната не лише кольорови яскрав! та достатньо реальн! зображення костюм!в. а й супроводжувати зображення багатоасиектною довщковою текстовою шформащею, вщповщними музичними вставками, телевпшними кл!пами.
Мультимед1а п!двищують як1сть наочносп у навчальному npoueci, зокрема на лекщях з конструювання швейних BiipodiE (ирезентац!!; розрахунок фаф1чних иобудов; виконання складних креслень; зображення лекал; використання фог.издыгх таблиць розг.црних ознж ф1гури людини, прибавок на вшьне облягання тощо).
Одн!ею з пфеваг мультимедшних засоб1в е можливост! ¡нтфактивносп. Це дае змогу в певних межах управлята поступлениям ¡нформащ!: студента можуть ¡ндивщуально зм!нювати налаштування, вивчати результата, а також вщповщата на запита профами, встановлювати швидк!сть подання матер!алу, число иовторень та iHmi параметр и; впливати на засвоення матер!алу, пристосовуючи навчальний процес шд власн! ¡ндивщуальш 1Д1бност1 i можливост!.
Використовуючи ¡нформацшш технолоп! у проектшй д!яльносп, за допомогою комп'ютфа студенти можуть ознайомитися з етапами проектування вироб!в на виробництвк обладнанням цех1в, дшьниць та з виконанням р!зних операцп! на швейному гадприемств!. Проглянувши вщеофрагменти з основ оргашзаци художньо-консфукторсько! д1яльносп, вони можуть ироанал!зувата сучасш форми одягу з урахуванням основних ¡нженфно-виробничих i художньо-естетичних вимог; використовувати законошрност1 композицшного формоутворення костюма i т. д. Впроваджуючи ¡нформащйш технолоп! на заняттях з конструювання та моделювання швейних вироСнв можна ироводита в!ртуальш практакуми i лабораторн! роботи.
Одним ¡з важливих компонент сучасного виробниитва е системи автоматизованого проектування (САПР). До найбшьш вщомих належать профама пфетворення формату деталей (PIECE EXCHANGE), система створення розкладок (MARKA); профама дизайну в тривим!рних координатах (С-МЕ & VIRTUAL STITCHER); система створення лекал
(PGS). Використання комп'ютерно1 граф1ки в процеа проектування сучасного одягу значно полегшуе подготовку граф1чних побудов конструкцш мод ел i та оформления на не! техшчно1 документации звшьняючи модельера-конструктора в1д трудом1стких граф1чних операщй, скорочуе термш виготовлення лекал i покрашуе i'x яисть.
Впровадження САПР у процес створення одягу надае можливосп використовувати готов! стандартш елементи, вузли, дета.п! моделц редагувати креслення (повернути його, перенести, змшити масштаб зображення; скошювати його; отримати дзеркальне воображения окремих елеметтв (виточок, рельеф1в, драшрувань). Це сприяе отриманню креслень високо! якосп, оформлених згщно з техшчними вимогами стандарт. KpiM того, граф1чна система надае доступ до внесения змш у креслення шляхом перетворення i редагування вже ¡снуючо! конструкци модели
У npoueci коиструювання та моделювання одягу студентами шжеиерно-педагопчного факультету можуть використовуватися pi3Hi види профамного забезпечення САПР. Так, наприклад, до таких належить широко розповаоджена, доступна систеш ЛЕК О. яка дае змогу вибрати модель плечового, поясного виробу, головних y6opiB, аксесуар1в; вказати бажан1 розм1ри (для моделей одягу - 3picr, обхват фудей i стегон, гцо визначае poiMip та повноту ф1гури) i отримати на n.noTepi роздруковане креслення Bcix основ них i неосновних деталей виробу з необхщними позначеннями та у потр1бному масштаба KpiM того, система Mi стать вказ1вки гцодо технолопчно! иослщовносп виготовлення вироСпв.
Використання системи автоматизованого проектування ЛЕКО дозволяе знизити витрати часу i пращ на розробку креслення, проведения розрахуныв, моделювання виробу вщповщно до задуманого фасону; шдвищити яюсть проектно-конструкторсько! документации уникнути помилоку nponeci проектування; швидко i точно розрахувати витрати матер1ал1в.
1Пеля вивчення тем, роздш1в згщно з навчальною ирофамою для конфолю якосп знань студента доцшьно проводити тестування. Актуальними е сучасш профамн, яи працюють у середовипц Windows. Залежно вщ особлив остей теоретичного матер 1алу можна використовувати pi3Hi форми тестових завдань: закрита, вщкрита, на вщповщтсть, на правильну посл!довн1сть i причи нн о - на сл i д ков и й зв'язок. При цьому комп'ютфна система тестування повинна забезпечувати наступш можливосп: проведения роздшьного тестування за деылькома темами в рамках одного тесту; забезпечення випадкового вибору заданого числа питань з повного тесту; введения обмежень на припустимий час тестування; представления (супровщ) питания малюнком, аудю- або вщеофрагментом; проведения яквщкритого Bapianra тестування (користувачу показуються результата його тестування) так i закритого (без показу результат); BirOip режиму тестування - без повфнення або з повфненням до попфеднього запитання; вщображення користувачу контрольно! шформацн про ы.лыасть запитань у тесп, номфа поточного питания, юлькосп правильних вщповщей; керований дизайн тесту (ico.nip i зображення екрану), використання pis них шрифт для формування питань i BapiamiB вщповщей тощо.
На ефектившсть навчального процесу кардинально впливае застосування сучасних засоб1в обчислювальноГ техшки на занятгях коиструювання швейних вироб1в для виршення конструкторських задач, проведения обчислень, побудови таблиць рекомендована прикладна профама Excel.
Для ycniiriHoro оволодшня художньо-консфукторською д1яльшстго майбутш фах1вщ можуть використовувати один з таких сучасних напрямв шформацшних технолопй навчання, як 1нтфнет. Користуючись його послугами, студента виконують реферативш, творч1 й inirii роботи; зднгснюють пошук та опрацьовують ¡нформащю в межах навчального матер ¡алу згщно з вимогами профами. Враховуючи можливосп 1нтфнету, майбутш фах1вщ не обмежеш в обсягах шформацн з будь-яких галузей знань; мають доступ до них у будь-який час та будь-якому Miciij: можуть дистанщйно навчатися.
Таким чином, проведене дослщження дозволяе зробити висновок, що сучасш ¡нформацшш технологи вщкриваюгь студентам доступ до нетрадицшних джфел ¡нформащ!'; дають змогу реалгзувати HOBi форми i методи навчання у процеи вивчення спещальних дисциплш, а це дозволяе пщвищити ефектившсть подготовки до художньо-конструкторсько! д1яльносп. Водночас вважаемо, що подалыпо! розробки потребують комп'ютфш навчальш
Л1ТЕРАТУРА
1. Гуревич Р. С., Кадемя М. Ю. 1нформацшно-комушкацшш технологи в иавчальиому процеи: Поабник для пращвншав 1 студенпв педагопчних внщих навчальних заю1ад1в. - ГНнници: ДОВ «Вшниця», 2002. - 116 с.
2. Черемных А. И. Основы художественного проектирования одежды. - М.: Легкая индустрия, 1977. -144 с.
