CC BY
7С. М. Авраменко
УДК 37.017:316.647.5:061.213(477.75) „195/20"
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ
ТОЛЕРАНТНОСТ1 МОЛОД1 У Д1ЯЛЬНОСТ1 РАДЯНСЬКИХ П1ДЛ1ТКОВИХ ОРГАН1ЗАЦ1Й: 1954-1991 РОКИ
На сучасному етат розвитку украш-сько! держави помтно посилилася увага до проблем виховання щдростаючого поко-лiння. Неввд'емним складником сучасного соц1ально-виховного простору виступають громадсью дигячi та молодiжнi об'еднання, яш стають важливим шститутом соцiалiза-цii особистосп, доповнюючи роль ам'1', школи та шших освiтнiх iнстигутiв у вихо-ванш щдростаючого поколшня.
Одшею з проблем у виховнш дiяльностi, як1 довелось розв'язувати дитячим та моло-джним громадським об'еднанням Укра1ни наприкiнцi XX - на початку XXI столптя, стала проблема виховання толерантносп тд-лiткiв, яка виникла внаслвдок складних та глобальних проблем як у нашш кра1нi, так i за кордоном.
З метою вивчення вiтчизняного досвщу щодо оргашзацл виховно! роботи у громад-ських об'еднаннях, 11 спрямування на виховання толерантного чи штолерантного став-лення пiдлiткiв до шших та використання результатiв ще! дослвдницько! роботи при плануваннi та оргашзацл дiяльностi сучасних дитячих та молоджних громадських об'ед-нань звернемося до аналзу органiзацiйних документiв дитячих громадських об'еднань 1954-1991 рр.
У цей перюд дитячi громадськi об'еднання Укра1ни, що мали виховну систему i здiйснювали дiяльнiсть вщповщно до визна-
чених мети та завдань, були презентован лише пюнерською оргатзащею 1м. Ленша.
У педагогичному словнику за редакщею М. Ярмаченка пiонерська органiзацiя визна-чаеться як «масова дитяча комушстична органiзацiя, яка об'еднувала в сво!х рядах дiтей i пiдлiткiв у вщ ввд 10 до 15 рошв i виступала початковим етапом виховання...» [5, с. 336]. Майже таке саме визначення про-понувала Укра!нська Радянська енциклопе-дiя, де говорилося, що Ленiнська Комушстична спiлка Молодi Укра!ни е «складо-вою частиною Всесоюзно! пюнерсько! орга-шзацл iменi В. Ленiна. Пюнерською оргаш-зацiею Укра!ни керуе ЛКСМУ» [8].
Проаналiзувавши науковi джерела, у яких йдеться про витоки пюнерсько! оргаш-заци (Н. Крупсько! [4], А. Богуславсько! [1], В. Черних [9], А. Шободоево! [10]), можна подати таке и визначення: тонерська орга-нiзацiя - це полггичне (за iдеологiчним забарвленням) та скаутське за формою об'ед-нання дтей, яке ставило за мету виховання детей як громадян, в1дданих комушстичнш парти i Радянськш державi.
Саме тому метою статт1 е аналз сут-ностi органiзацiйних докуменпв ще! моло-дiжноl оргашзащ! на предмет виховання толерaнтностi особистосп, пiдлiткiв зокрема. Етичними й когнiтивними поставами виховання толерантносп пiдлiткiв в пюнер-ськш оргaнiзaцil виступало громадянське виховання, яке, за украшським педагог^чним словником за редакщею С. Гончаренка, передбачае формування громaдянськостi як iнтегрaтивноl якостi особистосп, що дае можливiсть людинi ввдчувати себе юри-дично, соцiaльно, морально й политично дiе-здатною. До основних елементiв громадян-ськостi належать моральна i правова культура, виявлет у почуттi власно! пдносп, внутрiшньоl свободи особистостi, дисциплi-нованосп, в повaзi й довiрi до шших громадян i до державно! влади, у гaрмонiчному поеднанш пaтрiотичних, нaцiонaльних та iнтернaцiонaльних почутпв. Основна мета громадянського виховання - виховання у
людини сусшльних моральних iдеaлiв, почуття любовi до Батьювщини, прагнення до миру, потреби в пращ на благо сустль-ства. У сучасних умовах важливою грома-дянською якiстю стае здaтнiсть людини до самовизначення, завдяки якому людина зможе розумно юнувати в умовах вибору, тобто в умовах свободи й вщповвдальносп [2, с. 75].
Розглянемо, як саме положення пюнерсько! оргатзацй [8] декларують виховання толерантносп шдлп'шв.
У метi (сформульована у девiзi Всесоюзно! пюнерсько! оргашзацл iменi В. I. Ленша: «Пюнер, до боротьби за справу Комушстич-но! пaртi! Радянського Союзу будь гото-вий!») та завданнях дiяльностi (виховувати юних ленiнцiв в дуй комушстично! iдейностi i вщцаносп Рaдянськiй Бaтькiвщинi, проле-тарського, сощалютичного iнтернaцiонa-лiзму, свiцомого ставлення до пращ i сус-пiльного надбання, освоення духовно! куль-тури, непримиренносп до всього, що чуже сощалютичному способу життя) не перед-бачено виховання толерантносп и членiв, наголошено лише на виховaннi борцiв за справу Комушстично! партй Радянського Союзу, змют яко!, за Укра!нською радян-ською енциклопедiею, зводиться до «боротьби за перемогу комунзму» [8], суспшьного ладу, за якого юнуе рiвнiсть, соцiaльнa спра-ведливiсть, проте який, на думку сучасних укра!нських полiтологiв Л. Бiлецько!, О. Бше-цького, В. Савич, не терпить само! думки про iнaкомислення, фактично перетворюеться з форми прaвлiння в релшю, а iцея комунiзму перетворюеться в ютину, що не падлягае нiяким сумнiвaм [7].
«Борцi за комутзм» мали дотримуватися постулaтiв «Морального кодексу будiвникa комунiзму», який, за Укра!нською Радян-ською Енциклопедiею [8], е «сукупшстю основних принципiв моральносп, якi визна-чають сутнiсть комушстичного ставлення особи до суспiльствa, одше! людини до iншо! i до само! себе, моральних основ взаемоввд-носин мiж нaцiями i народами».
Розглянемо, як змют тексту «Морального кодексу буданика комунзму» передбачав виховання толерантносп пiдлiткiв, хоча саме поняття «толерантшсть» вщсутне у його текстi:
1. Вщданють справi комунiзму, любов до сощалютично! Батьк1вщини, до кра1н соца-лiзму.
2. Сумлiнна праця на благо сусшльства: хто не працюе, той не 1сть.
3. Турбота кожного про збереження та примноження суспшьного надбання.
4. Висока свiдомiсть громадського обов'язку, нетерпимiсть до порушень сус-пшьних iнтересiв.
5. Колективiзм i товариська взаемодо-помога: кожен за вах, всi за одного.
6. Гуманш стосунки i взаемна повага мгж людьми: людина людин друг, товариш i брат.
7.Чеснiсть i правдивють, моральна чистота, простота i скромнiсть у суспшьному та приватному жит.
8. Взаемна повага в ам'1, турбота про виховання дтей.
9. Непримиреннiсть до несправедливостi, дармо1дства, нечесностi, кар'еризму, кори-столюбства.
10. Дружба i братерство всiх народiв СРСР, нетерпимють до нацюнально1 i расово1 неприязнi.
11. Нетерпимiсть до воропв комунiзму, справи миру та свободи народа.
12. Братерська солiдарнiсть з трудящими вах кра1н, з уйма народами.
Деяю щдстави для вияву толерантностi у «Моральному кодексi буданика комунiзму» все ж таки можна визначити:
о любов до сощалютично1 Батькiвщини (з першого принципу) - простежуються ког-нiтивнi щдстави толерантностi, бо перед-бачають процес щентифшацп з народом, хоча вщчутна умовнiсть ще1 щдстави: зазна-чено не загалом Батьк1вщини, а «соцiaлiстич-но1 Батьшвщини», що фактично обмежуе зазначене почуття любовi певними рамками, як1, врешл, заперечують й саму толерант-нють як таку;
о турбота кожного про збереження та примноження суспiльного надбання (3 принцип) - когттивт щдстави: 1дентиф1кац1я особистостi з певною суспiльною групою;
о висока сввдомшть громадського обов'язку, нетерпимiсть до порушень сус-пiльних iнтересiв (4 принцип), неприми-реннiсть до несправедливостi, дармо1дства, нечесностi, кар'еризму, користолюбства (9 принцип) - прагматичш пiдстави толе-рантносп: спрямованiсть д1яльност1 на актив-ну життеву позиц1ю, вироблення власних переконань, погляд1в та установки на 1х в1д-стоювання; однак наявнiсть понять «нетерпимють» та «непримиреннiсть» чижо не окрес-люе тактику комушкативно1 взаемодi1 -конгруентна чи конфронтацшна, тому наявна ймовiрнiсть iнтолерантних стосуншв, виявiв агресii';
о товариська взаемодопомога (з 5 принципу) - прагматичш щдстави: передбачае-ться активна взаемодя, проте обумовимось, що вона може виникати як в ситуац1ях розб1жностей та конфлiкту, так i за доброзич-ливих стосункiв;
о гуманш стосунки i взаемна повага мгж людьми: людина людинi друг, товариш i брат (6 принцип), честсть i правдивiсть, моральна чистота, простота i скромнiсть у суспiльному та приватному жит (7 принцип), взаемна повага в с1м'1, турбота про виховання датей (8 принцип), дружба i братерство вах нaродiв СРСР, нетерпимють до нaцiонaльноi' i расово1 неприязнi (10 принцип) - етичш п1дстави толерaнтностi, що в1дбивають загальнолюд-ськ1 морaльнi цiнностi.
Нaявнi серед принцип1в «Морального будiвникa комунiзму» i так1, що не сприяють вихованню толерантносп особистосп пiдлiткiв:
о нетерпимють до воропв комушзму, справи миру та свободи народа - спрямовуе як свщомють, так i морaльно-вольовi якост1 особистост1 на iнтолерaнтнi стосунки, воро-жiсть до вс1х, хто не подшяе комунiстичних переконань, що лежать в площиш не загальнолюдських моральних ц1нностей, а
класових, а отже зaкономiрно мають як прихильниыв, так i опозицiю до тако! суспшьно-полетично! вдеологл.
Не мае четко! визнaченостi щодо вихо-вання толерaнтностi, а скорiше спрямовуе на iнтолерaнтнiсть у стосунках з шшими людьми i 12 принцип: «Братерська солiдaрнiсть з трудящими вах кра!н, з усiмa народами»: з одного боку вказуе на братерсью стосунки, однак поняття «солiдaрнiсть» вмщуе зна-чення комунiстично! солiдaрностi, що мае й шший бiк так званого братерства - хто не подшяе комунiстично! iдеологi!, е ворогом.
Отже, 12 принцип за суттю е двозначним i не може визнаватись за принцип, що слугуе вихованню толерантносп особистостi, пад-лiткa зокрема.
Перший принцип «Морального будiв-ника комутзму» також не мае однознaчностi в контексп виховання толерaнтностi особис-тосп: «вiдцaнiсть спрaвi комунiзму, любов до сощалютично! Бaтькiвщини, до кра!н соща-лiзму» хоч i передбачае вияв почуття любовi до людей (що е етичною пiдстaвою толерантносп), все ж обмежуе це почуття рамками «соцiaлiзму», «комунiзму», а отже, теж вмщуе приховану iнтолерaнтнiсть до шако-думцiв i не виключае ворожостi до них.
Другий принцип «Сумлiннa праця на благо суспшьства: хто не працюе, той не !сть» начебто i мае етичш та прaгмaтичнi пiдстaви для вияву толерaнтностi - громадянська сумлштсть, активна життева позицiя, однак друга частина принципу не визначае став-лення до тих, хто з причин хвороби, наприк-лад, чи iнвaлiдностi, пенсiйного вiку не може активно працювати - як в такому випадку «Моральний кодекс будiвникa комушзму» спрямовуе поведiнку будiвникiв комунiзму -не визначено, що дае п^стави припускати можливiсть iнтолерaнтно! поведiнки стосов-но таких кaтегорiй людей, не виключае й ворожого ставлення до них.
Суперечливим щодо виховання толе-рантносп е i 5 принцип «Морального кодексу будавника комунiзму»: «колективiзм i товариська взаемодопомога: кожен за всiх,
вс за одного», адже колективiзм через невмше впровадження здатний обмежити самостштсть особистостi, !! свободу погля-дiв, переконань, aвтономiю в стосунках з шшими, яш вiдрiзняються чимось, що фактично не слугуе вияву прагматичних та етичних пiдстaв толерaнтностi, а ввдтак загалом нiвелюе сутнiсть принципу в контексп виховання толерaнтностi падлетив.
Отже, проaнaлiзувaвши принципи «Морального кодексу будавника комунiзму», який використовувався для виховання пiдростaючого поколiння, зокрема падлетшв в пiонерськiй оргaнiзaцi!, можна констатувати, що хоч в ньому i е низка принципiв, що слугують вихованню толерaнтностi пiдлiткiв, проте прихований iнтолерaнтний (а то й ввд-крито ворожий!) характер деяких з них до iнaкшостi за суспшьно-щеолопчними озна-ками загалом не дае можливосп визначити моральний кодекс як такий, що спрямовуе стосунки людей на вияв високих загально-людських моральних якостей. Бiльш того, вш здатний нaвiть на теоретичному рiвнi сiяти класовий aнтaгонiзм, нaцiонaльну роз'една-нiсть, свiдчить про намагання падпорядку-вати свiдомiсть, реальну моральну практику людей класовим полiтичним iнтересaм, що е прямим посяганням на свободу волi особис-тостi, а отже, спрямування дiяльностi тонер-сько! оргатзацп за «Моральним кодексом будiвникa комутзму» не слугувало вихованню толерантносп пiдлiткiв. Таке узагаль-нення падтверджуеться свiдченням одного з aвторiв «Морального кодексу будiвникa комунiзму» полiтологa, вченого та письмен-ника Ф. Булгацького, який 1961 р. брав участь у його написанш: «Я сказав, що потрiбно виходити не тшьки з комунiстичних постулaтiв, а й також iз зaповiдей Мойсея, Христа, тодi все дiйсно «ляже» на сустльну свiдомiсть. Це був сввдомий акт включення в комунiстичну вдеолопю релiгiйних елемен-тiв. Буквально години за пiвтори години ми склали такий текст, який в Президи ЦК пройшов на «Ура!».» [3].
З аналзу принципiв пiонерсько! оргатзацп за положенням про оргашзацш [6],
випливае, що виховання толерантносп передбачалось бшьшютю принципiв, зокрема через:
- спaдкоемнiсть трьох поколiнь - кому-нiстiв, комсомольцв, пiонерiв (базувалось на громадянських чинниках пaтрiотизму, штер-нaцiонaлiзму, обов'язку, поваги до старших, вiдповiдaльностi за моральний вибiр, активного життевого спрямування);
- суспiльно-полiтичну цiлеспрямовaнiсть (соцiaлiзaцiя в суспшьсга з урахуванням суспiльно-полiтичноi' активносп);
- спiльну працю на загальну користь (можливiсть домовленосп, знаходження ком-промiсу, поступки задля значущо' справи в умовах спiвпрaцi);
- дружбу, товарисьюсть (спрямування виховно1 роботи на установки вироблення високих моральних якостей, передуст на основi загальнолюдських цшностей);
- сaмостiйнiсть та самоврядування пюнер1в у поеднант з умiлим педагопчним керiвницгвом дорослих (можливiсть автоно-мiзaцii' дiяльностi, яка передбачае сaмопiз-нання, самовиховання та самокорегування при спiлкувaннi з iншими у спшьнш дяль-носп);
- добровiльнiсть вступу до пiонерськоi' оргатзацй, учaстi в и справах (забезпечення головного принципу демократичносп дяль-ностi: принципу свободи);
- врахування вiкових i щдивщуальних особливостей пiонерiв (створення природних умов для розвитку особистостi пiдлiткiв, яш прагнуть самоствердження);
- неперервнiсть дiяльностi пiонерськоi' оргатзацй (виховання вщповщальносп за справу, що врешп визначае активний складник толерантносп);
- яскрaвiсть i романтичтсть роботи дру-жини, загону, ланки (сприяння когнiтивному, емоцiйно-вольовому та поведшковому зростанню особистосп).
Деяк1 принципи обмежували виховання толерaнтностi пiдлiткiв - загалом, через вдео-логiчне забарвлення дяльносп оргaнiзaцii та нaдмiрну центрaлiзaцiю керування: 1) кому-
нiстичнa iдейнiсть; 2) боротьба за кому-нiстине перетворення оточуючого життя; 3) колективiзм.
Отже, можна узагальнити, що п принципи даяльносп тонерсько' оргатзацй, яш ввдбивали форми та методи виховно' роботи з пiдлiткaми, спрямовувались на виховання толерантносп особистосп, а л, що вщбивали вдеолопю, не вщповвдали ц1й потребi.
Проaнaлiзувaвши структуру тонерсько' оргaнiзaцil за положенням про оргашзацш [6], можна д1йти висновку, що основш 11 структурнi одиницi - дружина, загш, ланка -будували свою роботу (як i комсомол, який скеровував дiяльнiсть пiонерii) за принципом демократичного централзму, що в деяких позиц1ях слугував вихованню толерантносп пiдлiткiв, передбачаючи: 1) виборнiсть кер1в-них оргaнiв пiонерii (ради загону, ради дру-жини, центрально' ради оргатзацй); 2) звiт-нiсть перед тонерами; 3) п1дпорядкування меншост1 члетв оргaнiзaцii' 1х бiльшостi. Але е певних випадках цей документ сприяв вихованню штолерантносп як протилеж-ностi до толерантносп: 1) звитсть пiонер-ських оргaнiв перед комсомольськими; 2) сувора тонерська дисциплiнa; 3) безумов-на обов'язковють рiшень комсомольських орган1в для д1яльносп пiонерськоi' орга-нiзaцii'.
Обгрунтування нашого твердження поля-гае в тому, що кр1м демократичних прин-ципiв рiвнопрaв'я членiв пiонерськоi' оргатзацй щодо виборност1 орган1в правлшня та прийняття рiшень по бшьшосп, нaявнi й елементи фактично' та правово' нерiвностi, якi мають рiзний i суворо визначений системний статус, зв'язки та стосунки жорст-ко1 вертикально' субординaцii', безумовного та безперечного пгдпорядкування складник1в нижчого р1вня складникам вищого рiвня.
Отже, проaнaлiзувaвши оргашзацшш положення пiонерсько1 оргaнiзaцi1 iменi В. I. Летна, можна д1йти висновку, що у дяльносп пiонерськоi' оргатзацй Укра1ни перiоду 1954-1991 рр. виховання толерантносп пiдлiткiв зд1йснювалось тшьки част-ково.
АНОТАЦ1Я
У стати здшснено аналiз оргашзацшних положень nioHepcbKoi' оргашзаци iMeHi В. I. Лента в Украíнi перюду 1954-1991 рр. щодо виховання толерантносп / штолерант-носгi пiдлiткiв у дяльносп оргатзацп. Зроб-лено висновок, що у д1яльност1 пюнерсько! оргатзацп в Украíнi перiоду 1954-1991 рр. виховання толерантносп пiдлiткiв було мож-ливе тшьки частково.
Ключовi слова: толеранттсть / ттоле-рантнiсть шдл^мв, мета дiяльностi, «Моральний кодекс будшника комутзму», принципи дiяльностi.
АННОТАЦИЯ
В статье проведен анализ организационных положений Крымской пионерской организации имени В. И. Ленина в Украине периода 1954-1991 гг. по воспитанию толерантности / интолерантности подростков в деятельности организации. Сделан вывод о том, что в деятельности пионерской организации Украины периода 1954-1991 гг. воспитание толерантности подростков было возможно только частично.
Ключевые слова: толерантность / инто-лерантность, подростков, цель деятельности, «Моральный кодекс строителя коммунизма», принципы деятельности.
SUMMARY
In this paper the analysis of organizational regulations Pioneer Organization named after Lenin in the period 1954-1991 years. It is concluded that the activities of the pioneering organizations in Ukraine period of 1954-1991 years teach tolerance teenagers were possible only in part.
Key words: tolerance / intolerance, adolescents, the aim of "Moral Code of the Builder of Communism" principles.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богуславська, А. „Пласт" - це клас! Для вас i для нас 12 квпня - День народження „Пласту" [Електронний ресурс] / А. Богуславська // Украта молода: Щоденна шформадшно-полгрична газета. - Режим доступу: http://www.umoloda.kiev.ua/map/
2. Волкова Н. П. Педагопка : посбник / Н. П. Волкова. - К. : Видавничий центр «Академш», 2007. - 616 с.
3. Звягельский Р. Судьба дала мне шанс : беседа с Ф. М. Бурлацким [Електронний ресурс] / Р. Звягельский // «Российский адвокат». - 2007. - № 5. - Режим доступу: http://gra.litsa.ru/magazine.php?m=60&a=3
4. Крупская Н. К. Воспитание молодежи в ленинском духе / Н. К. Крупская. - М. : Педагогика, 1989. - 320 с.
5. Педагопчний словник / за ред. Ярмаченка М. Д. - К. : Педагопчна думка, 2001. - 516 с.
6. Положення про Всесоюзну тонерську оргатзатю [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sovietthings.narod.ru.
7. Про кшьюсть та склад населення Укра!ни за пдсумками Всеукра!нського перепису населення 2001 року // Урядовий кур'ер. - 2002. - № 244. - С. 11.
8. Укра!нська Радянська енциклопедiя [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://leksika.com.ua/13690923/ure/leninska_ko munistichna_spilka_molodi_ukrayini
9. Черных В. Е. Современные методы изучения скаутинга / В. Е. Черных // Методология исследования истории, экономики и культуры российской провинции : сборник научных трудов. - Кострома, 2001. - С. 8593.
10. Шободоева А. Российский скаутинг: история, теория, практика / А. Шободоева. -Омск : Изд-во Госпедуниверситета, 1995. -254 с.
