УДК 658.5
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ОСНОВИ СТАРТАП1В: IX СУТН1СТЬ I КЛАСИФ1КАЦ1Я
© 2016 СИТНИК Н. I.
УДК 658.5
Ситник Н. I. Концептуальн основи CTapTaniB: Ух cyTHicTb i класифшащя
У cmammi досл'джуеться сутнсть стартап:в як особливоi орган1зацшно'1 структури. Проанал/зовано ¡снуюч: теоретичн тдходи до визначення змсту стартап:в та виокремлено }х характернi риси. Запропоновано авторське визначення стартапу як тимчасовоi органЬацИ з високим ¡н-телектуальним потен^алом, призначеноiдля побудови стшко)'масштабовано}бiзнес-моделi шляхом реал'ваци ¡де(у виглядi ¡нновацшного продукту. Проведено порiвняльнухарактеристику стартатв з тдприемствами малого бiзнесу Показано, що вiдмiнностi мiж цими оргамзацшними структурами стосуються рiвня iнновацiйностi продукту, галузей дiяльностi, траектор}успшного розвитку, швидкостi зростання, здатнот до масштабованостi бiзнес-моделi, впливу на ринок, iнфраструктури, джерел швестування та масштабу дiяльностi. Узагальнено наявн на-ук^ дан щодо класиф'жаци стартапiв за рiзними класифiкацiйними ознаками.
Кпючов'1 слова: стартап, мале пiдприемство, класифка^я стартапiв, iнфраструктура стартатв, мехашзми нвестування стартатв. Табл.: 3. Ббл.: 12.
Ситник Наталiя iBaHiBHa - кандидат бiологiчниx наук, доцент, кафедра менеджменту, Нацональний техтчний умверситет Украни «Ки}вський полтехмчний нститут iменi Iгоря йкорського» (пр. Перемоги, 37, Ки}в, 03056, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 658.5
Сытник Н. И. Концептуальные основы стартапов: их сущность и классификация
В статье исследуется сущность стартапов как особой организационной структуры. Проанализированы существующие теоретические подходы к определению стартапов и выделены их характерные черты. Предложено авторское определение стартапа как временной организации с высоким интеллектуальным потенциалом, предназначенной для построения устойчивой масштабируемой бизнес-модели путём реализации новой идеи в виде инновационного продукта. Проведена сравнительная характеристика стартапов с предприятиями малого бизнеса. Показано, что различия между этими организационными структурами касаются уровня инновационности продукта, отраслей деятельности, траектории успешного развития, скорости роста, способности к масштабируемости бизнес-модели, влияния на рынок, инфраструктуры, источников инвестирования и масштаба деятельности. Обобщены имеющиеся научные данные относительно классификации стартапов. Ключевые слова: стартап, малое предприятие, классификация стартапов, инфраструктура стартапов, механизмы инвестирования стартапов. Табл.: 3. Библ.: 12.
Сытник Наталия Ивановна - кандидат биологических наук, доцент, кафедра менеджмента, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикор-ского» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 658.5
Sytnik N. I. The Conceptual Foundations of Startups: their Essence and Classification
The article explores the essence of startups as a specific organizational structure. The existing theoretical approaches to defining startups have been analyzed and their characteristics have been allocated. An author's own definition of startup as a temporary organization with high intellectual potential, designed to build a sustainable, scalable business model by implementing some new ideas in the form of an innovative product has been proposed. A comparative characteristics of startups and small business enterprises has been carried out. It has been displayed that differences between these organizational structures relate to the level of product innovation, sectors of activity, trajectory of successful development, growth rate, ability to scalability of business model, market impact, infrastructure, investment sources and scope of activities. The available scientific data regarding the classification of startups have been generalized.
Keywords: startup, small enterprise, classification of startups, infrastructure of startups, mechanisms for investing in startups. Table: 3. Bibl.: 12.
Sytnik Natalia I. - PhD (Biological!, Associate Professor, Department of management, National Technical University of Ukraine "Kiev Polytechnic Institute named after Igor Sikorsky" (37 Peremohy Ave., Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: [email protected]
CTpiMKe поширення стартатв як особливо! орга-тзацшно! структури, спрямовано! на розроб-лення i впровадження високотехнолопчного ш-новацшного продукту, стае знаковою тенденщею сучас-ного бiзнесу. Ринок стартатв бурхливо розвиваеться у всьому свт, зокрема i в УкраМ.
Наразi в УкраМ кнуе понад 2000 стартатв [1]. Протягом останнгх роив, незважаючи на складну еко-ситуащю в краМ, ринок стартатв демонструе позитивну динамжу розвитку. Лише у 2015 р. ринок стартатв зрк на 20-30 % порiвняно з попередтм роком. 1ншою позитивною тенденщею е зростання част-ки украшських швестицш у стартапи на 30 % за рахунок створення у 2014-2015 рр. украшських швестицшних структур, яю почали активно швестувати [2]. Ткьки у 2014 р. на украшський ринок вийшли 10 нових швесто-рiв, зокрема Torben Majgaard (засновник Ciklum), Digital
Future Fund, СМРК та Almaz Capital, SREDA, Sikorsky Challenge [1]. Протягом 2016-2017 рр. у цьому сектор^ за прогнозами експерпв, слц очжувати зростання ак-тивност мiжнародних швестицшних структур [2].
Важливо вцзначити, що, в силу специфжи стартатв, Украша в цьому секторi може на рiвних конкурувати з розвиненими крашами свггу i увшти до когорти про-вцних гравщв. Запорукою цього е значний штелекту-альний потенщал i традицшно висою стандарти вищо'1 техтчно! освии в нашш краМ.
Теоретичт основи дослцження стартатв зна-ходяться на початкових етапах формування i поки що вцстають порiвняно зi свпювою практикою ïx функщо-нування. Першопрохццем в цьому напрямi заслужено вважаеться С. Бланк [3], роботи якого привернули увагу шших дотдниюв до вивчення рiзниx аспекпв дiяльнос-т стартатв, зокрема Е. Рка [4], П. Грехема [5], А. I. Св-сейчева [6] та ш.
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 8 '2016
www.business-inform.net
У теоретичному план кнуе нагальна потреба бГльш Грунтовного наукового осмислення сугносп стартапiв, 1х особливостей порiвняно з шшими органiзацiйними структурами, що i обумовлюе актуальнiсть написання дано!статт1
Метою статтi е аналiз сутност стартапу як особливо! оргашзацшно! структури, виявлення його харак-терних рис, порiвняння з пiдприемствами малого бГзне-су та узагальнення кнуючих класифiкацiй стартапiв.
Починаючи дослiдження старташв, перш за все, необхiдно звернутися до аналiзу iснуючих де-фшщш цього поняття. У табл. 1 наведено деяю з найбГльш вГдомих визначень стартапу, починаючи вiд класичного, наданого С. Бланком [3].
Таблиця 1
Визначення стартапу
№ з/п Автор(-и) Визначення стартапу
1 С.Бланк i Б. Дорф [3] Стартап - це тимчасова структура, яка займавться пошуком вщновлювальноТ', прибутковоТ' i масштабованоТ' бiзнес-моделi
2 Е. Pic [4] Стартап-компанiя - будь-яка новостворена оргаыза^я, призначена для розроблення нового продукту або послуги в умовах крайньоТ' невизначе-носп
3 Д.Пономарьов [7] Стартап - органiзацiйна форма шновацшноТ дiяльностi. Це компанiя з короткою iсторi£ю операцшноТ' дiяльностi, що знаходиться в стадп розвитку чи дошдження перспектив-них ринкiв
4 Л. Рейнер 3i cniBaBT. [8] Стартап - це компаыя, що зазвичай займавться дизайном та впровадженням шновацшних процесiв розвитку, валщизацп та дош-дження ключових ринюв
5 АдмУстра^я малого 6i3Heca США [9] Стартап - це бiзнес, що зазвичай £ технолопчно орi£нтованим i мае високий потенцiал розвитку
6 П. Грехем [5] Стартап - це компаыя, розра-хована на швидке зростання
7 А. £вс£йчев [6] Стартап - це процес реалiзаци щеТ за коротк термiни i, як правило, при обмежених ресурсах нетипового проекту, що вiдрiзня£ться новизною
Джерело: складено автором.
Як видно з табл. 1, хоча науковщ розходяться у сво!х уявленнях щодо сутностi стартапу, серед його ха-рактерних рис зазвичай вГдзначають:
+ тимчасовiсть кнування [3, 4, 7]: через декГлька рокiв успiшний стартап перетворюеться на пов-
ноцiнну компанiю, продаеться чи стае пгдроздг-лом шшо! компани; + орiентованiсть на розроблення шновацшно-го продукту, що задовольняе певш потребу ринку[4, 6, 8]; + здатнiсть до масштабованостi бiзнесу i висо-кий потенцiал розвитку [3, 5, 6, 9]. Стартапи часто називають «швидким» бiзнесом, оскГль-ки середнш термiн !х створення становить 3-4 мкящ, а у випадку високотехнолопчного бГзне-су - до року. На перших етапах кнування вони можуть швидко зростати, незважаючи на обме-женкть фiнансових, людських та матерiальних ресурсiв;
+ нестiйке становище на ринку i невизначенiсть кнування [4, 7].
Важливою рисою старташв, яка поки що залиша-лась поза увагою дослiдникiв, е високий штелек-туальний потенцiал команди засновниюв. Неви-падково за оцiнками захГдних експертiв майже 100 % вартост стартапу базуеться на його штелектуальнш власностi [10]. Життя стартапу починаеться з форму-вання i розвитку Где! - нового, унiкального знання, - на основi якого розробляються iнновацiйнi продукти (часто в галузi 1Т чи новГтнГх технологий). Ключовим ресурсом для розвитку Гдей е iнтелектуальний ресурс, тому на перших етапах кнування стартапи можуть швидко зростати при обмежених фiнансових iнвестицiях та ма-терiальних ресурсах. Потреба у фiнансах виникае шзш-ше, на етапi реалГзацГ! 1де! у виглядi iнновацiйного продукту, коли i починаеться активний пошук iнвесторiв.
Отже, враховуючи наведен вище особливостi стартапу, пропонуеться його визначати як тимчасову оргатзацт з високим ттелектуальним потенцш-лом, призначену для побудови стшкоИ масштабованог бiзнес-моделi шляхомреалiзацii iдеiу виглядi шновацш-ного продукту.
ДослГджуючи сутнкть стартапу, важливо провести його порiвняння зi схожими оргашзацшними структурами, зокрема з шдприемствами малого бГзне-су. Стартапи i шдприемства малого бiзнесу мають деяю спГльш риси. Зокрема, вони зазвичай створюються шдприемцями-початювцями i е невеликими за роз-мiром. Команда стартапу може складатися з 2-10 ойб, тодi як середня кГльккть працiвникiв на малих шдпри-емствах не перевищуе 50 осiб. Стартапи, як i малi шд-приемства, мають нестшке положення на ринку, працю-ють в умовах високого ризику та потребують зовшшнГх швестицш, щоб стати успiшними.
Разом з тим, мiж цими органiзацiйними структурами кнують певнi вiдмiнностi, що стосуються шнова-цiйностi продукцГ!, сфери дшльносп, траекторГ! успш-ного розвитку, масштабу дшльносй, iнфраструктури, механiзмiв швестування г т. п. (табл. 2).
Стартапи вГдрГзняються тим, що виникають задля реалГзацГ! нових Гдей у виглядГ ГнновацГйного продукту, тодГ як малГ пГдприемства не обов'язково оршнтоваш на створення шновацшно! продукцГ! й можуть стати успш-ними, копшючи вже вГдомГ бГзнес-моделГ.
Пор!вняння CTapTaniB з пщприемствами малого 6i3Hecy
Ознака Стартап ^дприемство малого 6i3Hecy
1нновацшшсть Засновав на реалiзацií нових щей Заснованi як на реалiзацГí нових iдей, так i на копiюваннi вже iснуючих щей
Сфера дiяльностi 1Т-продукти, високi технологи Послуги, дистрибу^я, виробництво
Тра£кторiя успiшного розвитку Орi£нтуються на короткострокове кнування, успiх пов'язу£тьсяз перетворен-ням на велику компанiю, з продажем, злит-тям чи публiчним розмiщенням акцiй Орi£нтуються на довготермшове iснування в майже незмшному виглядь успiх не пов'язу£ться з продажем чи злиттям
Швидюсть зростання Висока Невисока
Здатнiсть до масштабованосп бiзнес-моделi Висока Невисока
Вплив на ринок Значний Незначний
1нфраструктура Бiзнес- iнкубатори, бiзнес-акселератори, школи старташв, технопарки Бiзнес-центри, бiзнес-iнкубатори, технопарки, лiзинговi центри,фонди пiдтримки пiдпри£мництва, iнвестицiйнi фонди, шновацшш фонди, iнформацiйно- консульта-тивш установи та iн.
Джерела iнвестування Власы кошти, бiзнес-ангели, венчурш фонди, ад-фонди, краудфандинг Власнi кошти, банювсью кредити, бiзнес-ангели
Масштаб дiяльностi Мiжнародний Переважно локальний чи регюнальний
Джерело: складено автором.
Сферою дГяльност стартапГв зазвичай е галузГ 1Т чи високих технологш, тодГ як для малого бГзнесу бГльш ха-рактерними е сфера послуг, дистрибуцГ! чи виробництво.
Успшш стартапи мають короткий термГн жит-тя, тодГ як успГшнГ малГ пГдприемства можуть Гснувати роками майже в незмшному виглядГ. Продаж стартапу великш компанГ! чи його поглинання зазвичай е показ-ником успшност стартапу, тодГ як для малого бГзнесу такий сценарГй е вкрай небажаним.
Ц органГзацГйнГ форми вГдрГзняються Г за масштабом дшльност1 МалГ пГдприемства дГють локально, Г 1х вплив на ринок досить обмежений, тодГ як успГшнГ стартапи в силу масштабованостГ свое! бГзнес-моделГ прагнуть вийти на мГжнародний рГвень Г часто револю-цГонГзують ринок.
До шфраструктури пГдтримки пГдприемництва (малого Г середнього) вГдносять бГзнес-центри, бГзнес-Гнкубатори, технопарки, лГзинговГ центри небанювсью фГнансово-кредитнГ установи, фонди пГдтримки пГдприемництва, швестицшш фонди Г компанГ!, ГнновацГйнГ фонди Г компанГ!, шформацшно-консультативш установи, громадськГ об'еднання суб'ектГв пГдприемництва та координацГйнГ ради з питань пГдприемництва [11]. Деяю з цих утворень (наприклад, бГзнес-Гнкубатори Г технопарки) можуть використовуватися для пГдтримки стартапГв, водночас е специфГчш для стартапГв шфраструктури - це бГзнес-акселератори та школи стартапГв. Вони спрямоваш на життезабезпечення стартап-проектГв на початкових етапах !х Гснування, включаючи надання робочого мГсця, ГнодГ початкових ГнвестицГй, техшчно! експертизи, послуг з коучингу, менторства Г можливГсть долучитися до екосистеми - згуртованого сшвтовариства, об'еднаного спкьними штересами, що
дае перспективи для сшвпращ, створення сп1льних про-ект1в людьми з р1зних команд i в цкому сприятливо д1е на розвиток старташв. Вiдомими украшськими 6i3Hec-акселераторами е Growth UP, Polyteco, Happy Farm, iHub, EuroUp.Ua, Wanna Biz, Founder Institute та ш.
Мехашзми швестування стартапiв також мають свою специфжу. Це можуть бути венчурш фонди (швес-тують у стартапи або в iншi iнновацiйнi шдприемства, дiяльнiсть яких потенцiйно може бути високоприбут-ковою, але пов'язана з високим ризиком), ад- фонди (високоризиковане iнвестування у стартапи на початкових етапах ix розвитку) та краудфандинг («народне» iнвестування, коли потрiбна сума для реалiзащí проекту стартапу збираеться численними донорами на добро-вкьних засадах, як правило, через 1нтернет). Найбкьш популярною краудфандинговою платформою свпу е Kickstarter. В УкраМ наразi створена лише одна крауд-фандингова платформа пiд назвою Big Idea.
Aналiз iснуючиx стартапiв показуе, що вони не е щлком гомогенною групою i вiдрiзняються мiж собою за певними ознаками (табл. 3). Класифь кацiя стартапiв дозволяе глибше зрозумiти особливостi рiзниx видiв стартапiв, оцiнити !х комерцiйний потенщ-ал, зробити бiльш обгрунтований вибiр стратеги розвитку, а тому е важливою для подальшого дотдження.
Перш за все, стартапи вiдрiзняються за ступенем радикальностi шновацшних продукпв, на розроблення яких вони нацкеш. Такi ознаки, як новизна, ушкальшсть та значний вплив на ринок притаманш радикальним ш-новацшним продуктам старташв, на вцмшу вiд шкремен-тальних (полiпшуючиx) продуктгв, якi стосуються покра-щень окремих характеристик вже шнуючих продуктгв.
Класифшащя стартапiв
№ з/п Класифшацшна ознака Види старташв
1 Ступшь новизни продукту стартапу Стартапи, що розробляють радикально шновацшы продукти чи шкремен-тально шновацшы (полiпшуючi) продукти
2 Галузь дiяльностi Стартапи в галузi 1Т, робототехнiки, електронiки, телекомушкацш, комп'ютерно! технiки, енергетики, екологи, медицини i т. п.
3 Ключовi клi£нти Стартапи, продукт яких оркнтований на фiзичних оаб (В2С) чи на юридичних оаб (В2В)
4 Потреби, на задоволення яких оршнтоваш стартапи [12] Стартапи, орi£нтованi на задоволення потреб фiзичних осiб, потреб юридичних оаб, техычних потреб на кнуючому ринку i технiчних потреб на новому ринку
5 Зв'язок з кнуючими компашями Незалежн та афшшоваы стартапи
Джерело: складено автором.
Найбкьш поширеною е класифкацш стартап1в за галуззю д1яльност1. Бкьшкть стартап1в сконцентрован1 в 1Т-сфер1 та сфер1 високих технолог1й, хоча кнуе багато приклад1в стартап1в, що стосуються енергетики, меди-цини, екологи та шших галузей.
Продукт стартапу може бути ор1ентований на кл1ент1в-ф1зичних ос1б (В2С) або на кл1ент1в - юридич-них ос1б (В2В). Ч1тке визначення цкьово! групи кл1ент1в вже на початкових етапах розроблення продукту стартапу допомагае у вибор1 конструктивных характеристик продукту, його позицюнуванш на ринку 1просуванн1.
Г. Начум, засновник компанп 5Х 1 ментор з1 старт-ап1в, запропонував класифжацш, засновану на чотирьох типах потреб, на задоволення яких можуть бути спрямо-ван1 стартапи [12]. Автор видкяе так1 типи потреб залеж-но в1д щнност1 того чи 1ншого продукту: потреби окремих ос1б (усе, що мае цшнкть для людини); б1знес- потреби (все, що мае цшшсть для оргашзаци) 1 техшчш потреби (все, що мае цшшсть з огляду на функцюнуванняпевно! технчно! системи чи !! структурного елемента).
Хоча техн1чш потреби, врешт1-решт, задовольня-ють потреби людини чи б1знесу, автор виокремлюе !х в окрему категор1ю, осккьки вони суттево в1др1зняються в1д двох попередни тип1в за сво'1ми характеристиками (зокрема, техшчним р1внем 1 вимогами до компетентно-ст1 розробник1в). Продукти, що задовольняють потреби людини та б1знесу, як правило, Грунтуються на вже в1-домих техн1чних ршеннях, 1 !х усп1шн1сть визначаеться тим, насккьки точно 1дентиф1кована потреба 1 насккь-ки добре новий продукт здатен задовольнити цю потребу. На в1дмшу в1д потреб перших двох груп задоволення техшчних потреб вимагае технчно проривних р1шень. Ризики впровадження проривних ршень значно в1др1з-няються залежно в1д того, розраховаш вони на 1снуюч1 ринки чи на нов1 Тому техн1чн1 потреби подкяються на техн1чн1 потреби на кнуючому ринку 1 на новому ринку. Ризики впровадження проривних ршень, що задовольняють потреби на вже кнуючому ринку, досить висо-ю, однак вони стосуються, головним чином, техшчно! можливост !х реал1заци, осккьки ринок для них вже кнуе. Ризики впровадження проривних ршень, що задовольняють потреби на новому ринку, вищ1, осккьки до техн1чних ризик1в додаються б1знес-ризики через необх1днкть формування нового ринку [12].
За наявнктю на перших етапах розвитку зв'язку стартап1в з компан1ями, що вже працюють на ринку, стартапи можна подкити на незалежш та аффшйоваш. Бкьшкть стартап1в в1дносяться до незалежних, осккь-ки вони створюються 1 розробляють новий продукт поза межами кнуючих компанш (хоча на подальших етапах розвитку стартапи можуть стати шдроздками тих чи шших компанш). Разом з тим, намагаючись шдвищити власний шновацшний потенщал, велик1 компани ство-рюють внутршш орган1зац1йн1 структури, або афшйо-ваш стартапи, д1яльн1сть яких спрямована на розробку важливого для компани шновацшного продукту.
ВИСНОВКИ
У статт1, на основ1 анал1зу науково'1 л1тератури, ви-явлено характерн1 риси стартап1в, а саме: тимчасовкть 1снування 1 нестшке становище на ринку; оршнтова-нкть на розроблення 1нновац1йного продукту; високий штелектуальний потенц1ал засновник1в; здатн1сть до масштабованост1 б1знесу 1 в раз1 усп1шност1 проекту -швидк1 темпи зростання. Узагальнюючи ц1 дан1, запро-поновано визначати стартап як тимчасову оргашзацш з високим штелектуальним потенщалом, призначену для побудови ст1йко'1 масштабовано'1 б1знес-модел1 шляхом реал1заци 1де1 у вигляд1 1нновац1йного продукту.
Стартапи мають спкьш риси з п1дприемствами малого б1знесу: вони зазвичай створюються шдприем-цями-початк1вцями 1 е невеликими за розм1ром, мають нест1йке положення наринку, працюють в умовах висо-кого ризику та потребують зовншнк швестицш. В1д-м1нност1 м1ж цими оргашзацшними структурами стосуються 1нновац1йност1 продукту, галузей д1яльност1, траекторЦ усп1шного розвитку, швидкост1 зростання, здатност1 до масштабованост б1знес-модел1, впливу на ринок, шфраструктури, джерел 1нвестування та масштабу д1яльност1
Стартапи класиф1куються за ступенем новизни продукту, галузями д1яльност1, ключовими клшнтами, потребами, на задоволення яких вони оршнтоваш, та зв'язком з кнуючими компан1ями.
Необх1дним е подальше досл1дження процесу ста-новлення 1 розвитку старташв для визначення критерив !х ефективност1, конкурентно! стратеги, особливостей
швестування в поршнянш з 1ншими шновацшними структурами. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Масик Ю. Стартапи в Укра'1'Hi: поле битви чи новий IT-центр свггу? [Електронний ресурс] / Ю. Масик. - Режим доступу : http://informal.com.ua/trends/startapy-v-ukrajini-pole-bytvy-chy-novyj-it-tsentr-svitu/
2. Довгополый Д. Украинский рынок стартапов за прошлый год вырос на 20-30% / Д. Довгополый [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://delo.ua/tech/ukrainskij-rynok-startapov-za-proshlyj-god-vyros-na-20-30-316167/
3. Бланк С. Стартап: настольная книга основателя / С. Бланк, Б. Дорф.- М. : Альпина Паблишер, 2013. - 616 с.
4. Рис Е. Бизнес с нуля. Метод LeanStartup для быстрого тестирования идей и выбора бизнес-модели / Е. Рис. - М. : Альпина Паблишер, 2012. - 254 с.
5. Graham P. Startupe quals growth [Електронний ресурс] / P. Graham. - Режим доступу : http://www.paulgraham.com/ growth.html
6. Евсейчев А. И. Основы стартап менеджмента [Електронний ресурс] / А. И. Евсейчев. - Режим доступу : http://www. tstu .ru/book/elib3/mm/2014/Evseychev/
7. Пономарев Д. Как применить подход ЛИН к деятельности стартап-компании [Електронний ресурс] / Д. Пономарев. -Режим доступу : http://leanvector.ru/stati/77-start-up-na-principah-lean
8. Rainer L. The vital role of business processes for a business model: the case of a startup company / L. Rainer, L. Malinauskaite, I. Marinova // Problems and Perspectives in Management. -2014. -Vol. 12, No. 4. - P. 213-220.
9. Startups & high-growth businesses [Електронний ресурс] / The U.S. Small Business Administration. SBA.gov. - Режим доступу : www.sba.gov
10. Szirom S. Z. Strategic management issues for starting an IP company / S. Z. Szirom. - USA : RAPID, HTF Res. Inc, 1999.
11. Аналггичний звгг про стан i перспективи розвитку малого та середнього пщприсмництва в УкраТш, 2014 р. [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dkrp.gov.ua/ info/3226.htm
12. Nachum G. How to identify the 4 types of startups [Електронний ресурс] / G. Nachum. - Режим доступу : http:// readwrite.com/2015/12/01/4-types-of-startups/
world?]. http://informal.com.ua/trends/startapy-v-ukrajini-pole-bytvy-chy-novyj-it-tsentr-svitu/
Nachum, G. "How to identify the 4 types of startups". http:// readwrite.com/2015/12/01/4-types-of-startups
Ponomarev, D. "Kak primenit podkhod LIN k deyatelnosti startap-kompanii" [How to apply the LEAN approach to the activities of start-up companies]. http://leanvector.ru/stati/77-start-up-na-principah-lean
Ris, E. Biznes s nulya. Metod Lean Startup dlya bystrogo testiro-vaniya idey i vybora biznes-modeli [The business from scratch. The Lean Startup method to quickly test ideas and business models]. Moscow: Alpina Pablisher, 2012.
Rainer, L., Malinauskaite, L., and Marinova, I. "The vital role of business processes for a business model: the case of a startup company". Problems and Perspectives in Management, vol. 12 (4) (2014): 213-220.
"Startups & high-growth businesses". The U. S. Small Business Administration. http://www.sba.gov
Szirom, S. Z. Strategic management issues for starting an IP company. USA: RAPID, HTF Res. Inc., 1999.
REFERENCES
"Analitychnyi zvit pro stan i perspektyvy rozvytku maloho ta serednoho pidpryiemnytstva v Ukraini, 2014 r." [Analytical report on the status and prospects of development of small and medium entrepreneurship in Ukraine, 2014]. http://www.dkrp.gov.ua/ info/3226.htm
Blank, S., and Dorf, B. Startap: nastolnaya kniga osnovatelya [Startup: Handbook of founder]. Moscow: Alpina Pablisher, 2013.
Dovgopolyy, D. "Ukrainskiy rynok startapov za proshlyy god vyros na 20-30%" [Ukrainian market of startups over the past year increased by 20-30%]. http://delo.ua/tech/ukrainskij-rynok-starta-pov-za-proshlyj-god-vyros-na-20-30-316167/
Evseychev, A. I. "Osnovy startap menedzhmenta" [The basics of startup management]. http://www.tstu.ru/book/elib3/ mm/2014/Evseychev/
Graham, P. "Startup equals growth". http://www.paulgra-ham.com/growth.html
Masyk, Yu. "Startapy v Ukraini: pole bytvy chy novyi IT-tsentr svitu?" [Startups in Ukraine: battlefield or a new IT center of the