CC BY
46
• встановлення piBHa рентабельностi для суб'екпв господарювання, як нада-ють житлово-комунальнi послуги, з урахуванням витрат на капiтальнi ш-вестици;
• розроблення порядку ввдшкодування рiзницi мiж затвердженими тарифами на житлово-комунальт послуги та економiчно обгрунтованими витратами на ix виробництво;
• розроблення порядку оплати послуг з управлшня будинком, спорудою або групою будиншв;
• запровадження меxанiзму введення в дiю нових тарифiв на енергоноси, як е складовою тарифу на житлово-комунальт послуги, не ратше, тж через 30 днiв тсля ix оприлюднення в засобах масово'' шформаци;
• розроблення нормативно-правового акта про порядок оргатзаци громадсь-ких слухань з питань змiни тарифiв на житлово-комунальнi послуги, дове-дення до споживачiв шформаци про перелж житлово-комунальних послуг, 'х вартiсть i структуру, норми споживання, порядок надання послуг, обгрунтованiсть витрат тощо;
• розроблення меxанiзмiв врахування при формувант тарифiв вiдповiдностi якостi житлово-комунальних послуг потребам споживачiв;
• запровадження автоматизованих систем контролю за наданням споживачам житлово-комунальних послуг.
Лггература
1. Указ Президента Укра1'ни "Про концепцш цшоутворення у сфер1 житлово-кому-нальних послуг" вщ 28 грудня 2007 р. N 1324/2007.
2. Закон УкраТни "Про природш монополи" № 1682-Ш вщ 20.04.2000 р.
3. Закон Укра1'ни "Про житлово-комунальш послуги" № 1875-IV вщ 4.06.2004 р.
4. Наказ Держбуду Укра1'ни вщ 1999.03.29, № 78 "Методичш рекомендаци щодо роз-рахунюв економ1чно обгрунтованих тариф1в на житлово-комунальш послуги".
5. Постанова Кабшету М1н1стр1в Укра'ни, вщ 2002.02.14, № 139 "Про схвалення Прог-рами реформування i розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 рр. та на перюд до 2010 р.".
6. Бабак А.В., Ромашок О.П. Ефективне регулювання щи природних монополют1в (Те-ор1я та практика м1жнародного досвщу)// Наш д1м: 1нформацшно-анаштичне видання. Аспек-ти тарифно!' реформи. - 2004, вип. 1 - С. 9.
7. Статистичний щор1чник УкраТни - 2006-2007 рр.
УДК 65.012.32:657.011.47 Acnip. Х.Л. Дюкарева1 - Кшвський нацюнальний
mopzoeo-eKOHOMi4Huü умверситет
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ОСНОВИ ПОБУДОВИ ОБЛ1КОВО1 СИСТЕМИ ЦЕНТР1В В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 СУБ'СКТШ
ГОСПОДАРЮВАННЯ
Розглянуто особливосп децентрал1зованого управлшня пщприемством; запро-поновано концептуальш основи обл1ку на основ1 центр1в вщповщальносп. Автор дослщжуе управлшня за центрами вщповщальносп на засадах системносп, вивчае взаемозв'язок елемент1в децентрал1зовано'1 системи.
Ключов1 слова: внутр1шньогосподарський обл1к, децентрал1зована система управлшня, центр вщповщальносп, бюджетування, анал1з, результати.
1 Наук. керiвник: проф. £вген Володимирович Мних, д-р. екон. наук, заввдувач кафедри фiнансового аналiзу
i контролю Ки!вського нацiонального торговельно-економiчного унiверситету
Post-graduate Ch.L. Djukareva - Kyiv national trade and economic university
Conceptual bases are a construction of the system of account of centers of responsibility of managing subjects
In this article centralized and decentralized administrational discussed. The possible ways of the effective merging of these two systems for the most productive enterprise management are discovered. The most prominent problems of the management of structural subsections are generalized.
Keywords: inwardlyeconomics account, the control system is decentralized, center of responsibility, budgeting, analysis, results.
Нестабшьш eKOHOMÍ4Hi та полггичш процеси, що е в Украш, законо-MipHO вимагають пошуку гнучких систем управлiння з метою зростання кон-курентоздатностi та прибутковост вiтчизняних господарюючих суб'ектiв. Досягнення росту прибутковост органiзацiï можна забезпечити шляхом вдосконалення ïï органiзацiйно-економiчного механiзму на основi широкого застосування принципiв i форм внутр^осподарсь^' децентралiзацiï управлшня. Децентралiзацiя управлiнського процесу дае можливють виявляти ефективнiсть дiяльностi кожного структурного шдроздшу пiдприемства. Процес управлiння структурними вщповщальними пiдроздiлами забезпечуе iнформацiйна база облжу, аналiзу та контролю, що у сукупност формуе систему цен^в вiдповiдальностi господарюючого суб'екта.
Дослщження управлiнського процесу на основi розподшу вщповщаль-ностi у сучасних динамiчних економiчних умовах набувае щораз ширшого значення. Вивченню цiеï теми придшили багато уваги провiднi фахiвцi на-укового простору: В.В. Сопко, М.В. Кужельний, Н.Г. Чумаченко, Л.В. Напа-довська, С.Ф. Голов, B.C. Лень, В.М. Панасюк, Ч. Хорнгерн, Дж. Фостер, К. Друри та багато шших. Проте, незважаючи на те, що у сучаснш науковш ль тературi методика управлiння i облжу за центрами вiдповiдальностi викладе-на достатньо широко:
• облш за центрами в1дпов1дальност1 не досл1джувався 1з застосуванням системного тдходу, а лише як окрем1 елементи, що визначають процес управлшня тдприемством;
• ввдсутт едит оргатзацшт тдходи, категор1альт поняття постулати та за-кони, що характеризують управлшня за центрами вадповадальност як структуровану величину.
Вщповщно, вiдсутнiсть концептуальних основ управлiння за центрами вщповщальност обумовило мету та завдання цього наукового дослщжен-ня. Тому, метою статт е обгрунтувати едину концептуальну модель облiковоï системи цен^в вiдповiдальностi. Досягнення мети забезпечить виконання наступних завдань: узагальнення поняття облжово1" системи центрiв вщповь дальностi на засадах системности виявлення ïï основних елеменлв, функцiй та принципiв; постановка концептуальноï моделi децентралiзованоï системи управлшня пiдприемством.
Децентралiзацiю системи управлiння можна визначити як об'ективний процес розподшу (делегування) вщповщальносл мiж менеджерами в частит управлшня, планування i контролю витрат та результата дiяльностi [9].
Лень С. визначае децентрашзацш як якiсно новий тип управлшня, спрямова-ний на максимiзацiю прибуткiв [10]. Децентралiзацiя управлiння визначае мюце кожного пiдроздiлу в шформацшному просторi, делегуючи йому певнi повноваження i вiдповiдальнiсть.
Делегування, як термш, означае передачу повноважень (право вико-ристовувати ресурси органiзацiï) по вертикаль Делегування е засобом за до-помогою якого керiвник розподiляе серед шдлеглих службовцiв конкретнi завдання, що мають бути розв,язанi для досягнення цшей. З ефективнiстю делегування тюно пов'язана концепцiя вiдповiдальностi. Вщповщальшсть - це необхiднiсть звiтувати за розв'язання завдань управлiння i вщповщати за ïx можливi наслiдки; вона означае те, що пращвник вщповщае за результати досягнення поставлених завдань перед тим, хто ïx йому делегував [3].
Вщповщно, децентралiзовану оргашзацшну структуру пiдприемства можна визначити як сукупшсть ланок вiдповiдальностi всередиш органiзацiï. При цьому узагальнюючим поняттям стае "центр в1дпов1дальност1". Так, В.Е. Керiмов пропонуе розглядати оргашзацшну структуру сучасноï компанп як сукупшсть рiзниx центрiв вiдповiдальностi, пов'язаних мiж собою лiнiями вiдповiдальностi [9]. Натомють, Л.В. Нападовська зазначае, що "видшення в структурi пiдприемства цен^в вiдповiдальностi дае змогу поеднувати цен-тралiзоване керiвництво з максимальною шщативою менеджерiв структур-них пiдроздiлiв в штересах досягнення спiльноï мети" [12].
Суб'ектом децентралiзованоï системи управлiння постае центр вщпо-вiдальностi. Науковцi по^зному трактують змiст центру вiдповiдальностi. У економiчнiй енциклопедiï центр вiдповiдальностi визначено як структурний пiдроздiл (декiлька шдроздшв) з певним ступенем автономностi, менеджери якого вщповщають перед керiвництвом шдприемства за реалiзацiю поставлених цшей i дотримання визначених лiмiтiв витрат [6]. I. Абрамова тлумачить центр вщповщальност як структурний шдроздш (чи сукупшсть структурних пiдроздiлiв), надiлений необхщними ресурсами, що здiйснюе господарську чи шшу дiяльнiсть вiдповiдно до своïx прав i обов,язкiв [1]. А. Апчерч визначае змют центру вщповщальност як процесу: "це подш органiзацiï на центри, управлiння кожним з яких делегуеться вщповщальному менеджеру" [2].
За результатами проведеного наукового дослщження ми виявили, що центром вщповщальност е певна субстанщя, яка мае межу у структурi госпо-дарюючого суб'екта, надiлена вiдповiдальнiстю за частину об'екпв, що належать до оргашзаци або виникають тут, i шдзвггш результати дiяльностi цiеï органiзацiï можуть бути нормованими або ненормованими. За бшьшютю на-укових штерпретацш можна узагальнити найпоширенiше визначення центру вщповщальносп: центр вiдповiдальностi - це структурний шдроздш, що вщпо-вщае за досягнутi показники за результатами своеï дiяльностi. Однак, шдсумо-вуючи проведене наукове дослiдження, ми дшшли висновку про те, що жодне iз визначень центру вщповщальносп не вiдображае його повного змюту.
1сторично, вперше концепцiю центрiв вщповщальност було розробле-но у 1952 р. американським вченим Джоном Хиггинсом. Теорiя американсь-кого вченого базувалася на трансформацiï органiзацiйноï структури шд-
приемства таким чином, що витрати акумулювалися i вiдображалися у звпах на певних piB^x управлiння. З iменем Дж. Хиггинса пов'язане його вiдоме правило: "кожну структурну одиницю пiдпpиемства хвилюють тi, i лише тi витрати i доходи, за якi вона може вщповщати i якi вона контролюе".
На сьогоднiшньому етапi розвитку впчизняно! економiчноl науки в умовах ринково! економiки з'являються новi дослщження та розробки щодо упpавлiння на основi центpiв вiдповiдальностi та !х практичного застосуван-ня. Як показують науковi дослiдження, методику упpавлiння на основi цен-тpiв вiдповiдальностi у тш чи iншiй формах впровадили i вiтчизнянi пщ-приемства piзниx pозмipiв та функцiонально-галузевиx напpямiв (ЛДЗ "ЛОР-ТА", ВАТ "Рiвнеазот", ЗАТ "Новокраматорський машинобудiвний завод", ТзОВ "Торгова компанiя "1нтермаркет", ВАТ "Концерн Галнафтогаз" i iн.).
Однак, незважаючи на актуальтсть проблеми, вiдсутнi единi шдходи до pозумiння змiсту центру вщповщальносп, !х класифшаци тощо. Узагальню-ючи piзнi науковi погляди, iстоpiю становлення та практичний розвиток систе-ми цен^в вiдповiдальностi, пропонуемо власне визначення цього теpмiну.
Отже, центр в1дпов1дальност1 - це оргатзацшна одиниця системи управлшня, кеpiвник яко! надшений певними повноваженнями, делегованими йому вищим кеpiвництвом, та вiдповiдальний за досягнення планових кон-трольних показникiв та використання ресурЫв, якими розпоряджаеться (ма-теpiальними, трудовими, фiнансовими).
Таким чином, розумшчи змiст центру вiдповiдальностi ми:
1. Не розглядаемо центр вщповщальносп як певний структурний пiдpоздiл, допускаючи, що центром вiдповiдальностi може бути i кiлька пiдpоздiлiв одночасно, а iнколи i одна особа;
2. Вважаемо, що кеpiвник центру може вщповщати за piзнi показники, а не лише за витрати чи доходи. Об'ект вщповщальносп визначаеться типом центру вщповщальносп та особливостями дiяльностi господарюючого суб'екта;
3. Визначаемо вщповщальтсть центpiв не лише за фiнансовi показники та ресурси, але i за показники та ресурси не фшансового характеру, що зав-жди мають мiсце в межах центру вщповщальносп будь-якого типу;
4. Наполягаемо на встановлент нормативних (бюджетних) завдань та цшей для кожного центру вщповщальносп, проте не заперечуемо можливють здiйснення упpавлiння центрами вiдповiдальностi без планування !х дь яльностi.
Залежно вiд сфери впливу менеджера класично [4, 9, 15] видшяють чотири типи цен^в вiдповiдальностi: центр витрат, центр доходу, центр прибутку, центр швестицш.
Центр doxodie (revenue centre) - центр вщповщальносп, менеджер якого контролюе доходи центру i несе за них вщповщальтсть (наприклад, вщдш збуту шдприемства). Кеpiвник центру вщповщальносп несе вщповь дальнiсть за максимiзацiю доходу (виторгу) вiд ре^заци.
Центр витрат (cost centre) - центр вщповщальносп, менеджер якого контролюе витрати центру i несе за них вщповщальтсть (наприклад, цехи основного i обслуговуючого виробництва, структурт пщроздши шшого
призначення). Тобто, це таю структуры шдроздши, керiвники яких вщповь дають лише за рiвень витрат.
Центр прибутку (profit centre) - центр вщповщальносл, менеджер якого контролюе витрати, доходи i фiнансовi результати i несе за них вщповь дальнiсть. Це вiдносно самостшний структурний пiдроздiл, що мае право са-мостiйно реалiзувати свою продукщю i розпоряджатися частиною доходу вщ ïï реалiзацiï. Такi пiдроздiли видшяються за принципом "результат", при цьому кашташзащя чистого прибутку (тобто швестицшна полiтика) зали-шаеться пiд контролем центрального апарату.
Центр мвестицш (investment centre) - центр вщповщальност^ менеджер якого контролюе фiнансовi результати i несе за них вщповщальшсть, а також приймае ршення про збшьшення обшового капiталу й каштальних вкладень.
У наукових джерелах наведено i iншi пiдxоди щодо класифжаци цен-трiв вiдповiдальностi. Так, за ознакою виконуваних функцш подiл цен^в на основнi i допомiжнi передбачено у Методичних рекомендащях з формування собiвартостi продукцiï (робiт, послуг) у промисловост^ затверджених Наказом ДКППУ вщ 2 лютого 2001 р. №47. До основного виробництва вщповщно до Наказу №47 належать виробництва, цехи, дшьнищ, що беруть безпосеред-ню участь у виготовленш продукци, а допомiжне виробництво призначене для обслуговування виробництва [11]. Такий шдхщ до класифжаци центрiв пропонуе i В.Е. Керiмов, зазначаючи що "в комерцшних органiзацiяx подiл центрiв вщповщальносл за виконуваними ними функцiями мае немало важ-ливе значення" [9].
Дещо схожий, однак з певними вщмшностями класифжацшний подiл запропоновано Т.П. Карповою, за яким центри дшяться за вщношенням до процесу виробництва на основш i функцюнальш. Вiдповiдно, основнi центри органiзовують контроль за мюцем виникнення витрат, а функцюнальш забез-печують контроль над витратами, що виникають у рiзниx мюцях, але пiд дiею одного центру вщповщальнос^ [8].
Подш центрiв витрат на аналiтичнi i госпрозраxунковi пропонуе Л.В. Нападовська. Вщповщно до економiки пiдприемства Нападовська Л.В. роз-рiзняе аналiтичнi центри - центри економiчно не вiдокремленi, тобто не пов'язаш iз системою внутршнього госпрозрахунку; та госпрозраxунковi -центри, що забезпечують контроль та защкавлеш в скороченш витрат [12]. Такий тдхщ до подiлу центрiв вщповщальносл подiляють також Ф.Ф. Бути-нець та Т.П. Карпова, вони визначають що госпрозраxунковi центри зазвичай збшаються з мюцями виникнення витрат [5, 8].
У системi облiку цен^в вiдповiдальностi видiляють поняття "мiсце виникнення витрат". Мюцем його виникнення - структурна одиниця, в яких вщбуваеться первинне виникнення та облж витрат. Мюце виникнення i центр вщповщальнос^ як поняття науковцi тлумачать по^зному, переважна бiль-шiсть розрiзняе щ двi величини, однак не вбачае рiзницi мiж ними [5; 7; 14]. Iншi [3, 13] розглядають щ поняття як два рiзнi економiчнi елементи. Вва-жаемо, що рiзницi мiж цими поняттями не мае, навпаки щ поняття едиш, а-
джe ^rnp витpат мсжна визначити щe i як cernear, дe oб,eднанi кшька мicць виникнeння витpат.
На мшу думку, типи цeнтpiв вiдпoвiдальнocтi, шр видiляютьcя в мe-жаx пiдпpиeмcтва бeзпocepeдньo впливають на peзyльтативнicть впpoваджeн-ня oблiкoвoï cиcтeми цeнтpiв вiдпoвiдальнocтi. Bpаxoвyючи тe, щс ocнoвним надбанням дeцeнтpалiзoванoгo yпpавлiння e мoжливicть визначeння внecкy кажнага cтpyктypнoгo пiдpoздiлy y загальний peзyльтат, пoдiл пiдпpиeмcтва за цeнтpами вiдпoвiдальнocтi маe вiдбyватиcя за oзнакoю cфepи впливу мeнe-джepа. Однак, за цieю клаcифiкацiйнoю oзнакoю дoцiльнo видiляти i такий тип ^rnpy як мцeнтp маpжинальнoгo дoxoдy". Цeнтp маpжинальнoгo дoxo-ду - ^ cтpyктypний пiдpoздiл, щo вiдпoвiдаe за маpжинальний дoxiд (piзниця мiж дoxoдами i пpямими витpатами) в мeжаx cвoeï дiяльнocтi [13]. На наш шгляд, видiляти цeнтp маpжинальнoгo дoxoдy e нeoбxiдним та дoцiльним, ocкiльки лишe за цим ^казни^м мoжливo чiткo визначити внecoк ^rnpy вiдпoвiдальнocтi y загальний фiнанcoвий peзyльтат пiдпpиeмcтва.
Cyкyпнicть цeнтpiв вiдпoвiдальнocтi в мeжаx дeцeнтpалiзoванoï opra-нiзацiйнoï cтpyктypи e cиcтeмoю yпpавлiння за ^шрами вiдпoвiдальнocтi абo cиcтeмoю цeнтpiв вiдпoвiдальнocтi. Hаyкoвi дocлiджeння, якi ми пpoвo-дили дали пiдcтави видiлити oкpeмi eлeмeнти oблiкoвoï cиcтeми цeнтpiв вщ-пoвiдальнocтi та poзглянyли пiдxoди вчeниx за цими cкладoвими. Peзyльтати дocлiджeння cвiдчать, щo ocнoвнi cкладoвi cиcтeми цeнтpiв вiдпoвiдальнocтi poзглядаютьcя бiльшicтю наугав^в [2, 5, B, 12, 13]. Однак, пepeважна бшь-шicть eлeмeнтiв нe дocлiджeна дocтатньo глибoкo, в^утня iнтeгpацiя з ^ак-тичним впpoваджeнням.
Bиxoдячи iз cyтнocтi цeнтpy вiдпoвiдальнocтi, ocнoвна мeта cтвopeння cиcтeми у^авлшня на ocнoвi цeнтpiв вiдпoвiдальнocтi пoлягаe y poзпoдiлi вiдпoвiдальнocтi мiж кepiвниками нижчиx yпpавлiнcькиx piвнiв, oтpиманнi iнфopмацiï y poзpiзi цeнтpiв вiдпoвiдальнocтi пiдпpиeмcтва, щo даcть змoгy здiйcнювати аналiз та кoнтpoль дocягнyтиx peзyльтатiв за гажним цeнтpoм та пpиймати вщпйвщт yпpавлiнcькi piшeння. Meта бyдь-якoï cиcтeми peалi-зyeтьcя чepeз ïï функци; на ocнoвi фopмyлювання мeти ше^ми yпpавлiння цeнтpiв вiдпoвiдальнocтi ми видшили наcтyпнi ïï фyнкцiï:
• тформацшна - забeзпeчeння oпepативнoю, cвoeчаcнoю i нeoбxiднoю ш-фopмацieю npo дiяльнicть цeнтpiв вiдпoвiдальнocтi кepiвникiв вищиx piвнiв yпpавлiння;
• контрольна - шточний кoнтpoль за викopиcтанням pecypciв, витрат та pe-зультат1в дiяльнocтi cтpyктypниx пiдpoздiлiв пiдпpиeмcтва, дocягнeння u,i-лeй;
• аналтична - iнфopмацiйна база для oпepативнoгo i cтpатeгiчнoгo анал1зу дiяльнocтi пiдpoздiлiв i пiдпpиeмcтва загалoм, анал1з вiдxилeнь фактичниx пoказникiв вщ запланoваниx (бюджeтниx).
Bиxoдячи з ^ня^я цeнтpy вiдпoвiдальнocтi, як ocнoвнoгo eлeмeнтy cиcтeми, ми cпpoбyвали cфopмyлювати базoвi пpинципи cиcтeми цeнтpiв вiд-пoвiдальнocтi, дo якиx вiднocимo наcтyпнi:
• кoнфiденцiйнiстъ (iнфopмацiя e закpитoю для зoвнiшнix кopиcтyвачiв);
• шформатившстъ (забезпечення внутрштх користувачiв необхiдною уп-равлшською шформащею);
• доречшстъ (децентралiзована шформащя дае змогу отримувати лише сис-тематизовану та необхiдну iнформацiю);
• адресшстъ (центр ввдповвдае лише за контрольоват ним показники);
• в\дпов1дапъп1стъ за прийняття рiшень (за результати ршень вiдповiдае конкретна особа).
Практика управлшня на основ1 центр1в вщповщальност в межах вгт-чизняних суб'ект1в господарювання загалом шдтверджуе наявшсть розгляну-тих концептуальних фактор1в децентрал1зовано1' системи (табл. 1)
Табл. 1. Аналiз практики управлшня за центрами вiдповiдальностi
на мдприемствах Украгни на предмет використання факторiв _децентралiзованоi системи_
Назва тдприемства ЛДЗ "Лорта" Ц "т о <п а е К в • ^ н А и ЗАТ "Новокрама-торський маши-нобудiвний завод" ВАТ "Концерн "СТИРОЛ" ТзОВ "Торгова компатя" 1нтермаркет" ВАТ "Концерн Галнафтогаз" ВАТ "Дтпрос-пецсталь"
Фактори децентралiзованоl системи
Система створена з метою розподшу ввдповвдальносп + + + + + + +
Iнформацiйна база формуеться у розрiзi центрiв вiдповiдальностi - + + - + + +
Аналiз показнишв вiдбуваеться в розрiзi центрiв ввдповвдальносп - + + + + + +
Система внутрiшнього контролю контролюе дiяльнiсть центрiв + + + - - + +
За порушення та вiдхилення ввдповь дальнiсть е персонiфiкованою + + + - + + -
1нформащя про центри вщповщаль-ност е комерцшною таемницею тд-приемства + + + + + + +
Примггка: * - узагальнено на тдстав1 анкетування тдприемств.
Узагальнюючи результати наукового дослщження, яке ми провели та вивчення практичного досвщу, пропонуемо розглянути, розроблену автором, концептуальну модель системи управлшня на основ! центр1в вщповщальнос-т1, що наведено на рис. 1.
Предметом облшово! системи центр1в вщповщальност е факти госпо-дарсько! д1яльност1 структурних шдроздшв у частиш шдконтрольних 1м по-казниюв. Центр вщповщальносл, як суб'ект системи, через запропоноваш ви-ще функци проявляеться у двох управлшських аспектах: з одного боку - як структурна одиниця, що накопичуе облшову шформацда, за яку несе вщповь дальшсть та анал1зуе шдзвпта показники; з шшого боку - як елемент оргаш-заци, що забезпечуе облжовими даними шдприемство, за якими здшснюють анал1з д1яльносп центру вщповщальност та контроль за виконанням покла-дених на нього зобов'язань.
Завдання:
- формуе шформащго;
- контролюе показники;
- анал1зуе результата.
1нформащйна
Сутн1сть системи центр!в вщпов1дальноап
система збору, обробки i оцшки ycix ВИД1В шформаци про д1ялыисть оргашзацшних одиниць системи управлшня шдприсмства
Контрольна
Анал1тична
, та
1Е S 2 §
СЕ я J
О а У 3 CL
Я 1 g
й> В
е Е о ÛÛ о
и
-L -L
Мета системи центр1в в1дпов1дальност1
36ip шформаци' про .щяльшсть оргашзацшних одиниць системи управлшня шдприсмства що дозволить здшснювати аналп та контроль досягнутих результата за кожним центром та приймати вгдповшн управлшсыа piniennH
Суб'ект: центр вщповщальносп
не оргашзацшна одиниця
системи управлшня, кер1вник яко'| на диен ий певними повноваженнями, делегованими йому вищим KepiBHHUTBOM, та вщпо-вщальний за досягнення планових контрольних показниюв та використання pecypciB, якими розпоря-джаеться
У
Елементи системи
Бухгалтерский обт,к
V
В их [дна ¡пформаншна база
/ Анал1з д1яльносп
Вну ]рГшн1й контроль
II
Ь^Г.
Предмет системи: факти господарсыссм даяльност!
i
Принципы фунщюнування системи центрie eidrioeidaiibuocmi
Конфщенцшшсть
Гнформатившсть
Доречшсть
Адресность
Вщповщальшсть
Рис. 1. Концептуальна модель системи центр1в в1дпов1дальност1
(опрацювання власне)
Одшею з основних переваг облжово1 системи цен^в вiдповiдальностi е пiдвищення ступеню ефективностi управлiння шдприемством. Це обгрунто-вуеться iнтегральною вiдповiдальнiстю, що покладаеться на кожного керiвни-ка центру. Покращення управлiння, по-своему, породжуе розширення шд-приемницьких можливостей. Однак, як i будь-яка шша, облiкова система цен-трiв вiдповiдальностi мае недолжи. Зокрема, зростае необхiднiсть координаци та контролю роботи шдроздшв, виникае небезпека того, що короткостроковi цiлi шдроздшв будуть домiнувати над довгостроковими, можлива загроза розпаду пiдприемства на окремi фiрми. Проте, видимих переваг децентрашза-цiï облiкового процесу значно бшьше: з'являеться можливють виявляти вщхи-лення основних показниюв дiяльностi вiд запланованих безпосередньо на мю-цях, покращуеться iнформацiйна забезпеченiсть пiдприемства, зростае стутнь зацiкавленостi кожного окремого працiвника центру у результатах дiяльностi пiдроздiлу та гнучюсть пiдприемства при дiï зовшшшх факторiв.
Загагом, пpи дeцeнтpалiзацiï oблiкoвиx пpoцeciв виникае питання eфeктy вiд впpoваджeння yпpавлiння на ocнoвi цeнтpiв вiдпoвiдальнocтi. За-гальнoвiдoмo, щр пpи видiлeннi цeнтpiв вiдпoвiдальнocтi важливo, щoб вeли-чина витpат на yпpавлiння дeцeнтpалiзoванoю cтpyктypoю нe пepeвищyвала oтpимyванoгo вiд цьoгo peзyльтатy. ^му, пoказник eкoнoмiчнoгo eфeктy дe-цeнтpалiзацiï yпpавлiння та cтвopeння cиcтeми ^н^в вiдпoвiдальнocтi ви-pажаe piзницю мiж ваpтicним виpажeнням peзyльтатiв здiйcнeння дeцeнтpалi-зацiï та витpат на ïï впpoваджeння, ocкiльки зpocтання дocягнyтиx peзyльтатiв е ocнoвнoю мeтoю cтвopeння cиcтeми цeнтpiв вiдпoвiдальнocтi. Biдпoвiднo, eфeкт дeцeнтpалiзацiï мoжна виpазити наcтyпнoю фopмyлoю (1):
Е = ¿ (Д-Bt) + Ct, (1)
i=1
дe: Е - cyкyпний eкoнoмiчний eфeкт вщ впpoваджeння дeцeнтpалiзацiï; Д -ваpтicнe виpажeння peзyльтатiв здiйcнeння дeцeнтpалiзацiï; Bt - ваpтicнe ви-pажeння вшрат на opганiзацiю cиcтeми цeнтpiв вiдпoвiдальнocтi; Ct - шщ-альний абo eкoнoмiчний eфeкт впpoваджeння cиcтeми ^н^в вщшвщаль-нocтi; n - кшьюеть мoжливиx видiв зазначeниx витpат та в^тав^н^ oтpима-ниx дoxoдiв; t - poзpаxyнкoвий пepioд.
Biдпoвiднo дo викладeнoгo вищe, мoжна зpoбити виcнoвoк, щo oблi-кoва cиcтeма ^н^в вiдпoвiдальнocтi xаpактepизyeтьcя cтpyктypoванicтю та функцюнальшетю. Однак, eкoнoмiчний eфeкт вiд ïï запpoваджeння залeжить вiд адeкватнocтi opганiзацiï oблiкy, аналiзy i кoнтpoлю за ^шрами вщговь дальнocтi. Cамe тому, пpoблeматика poзвиткy кoнцeпцiï дeцeнтpалiзoванoгo у^авлшня, як oднoгo з пepcпeктивниx на^ям^в вiтчизнянoгo мeнeджмeн-ту, пoтpeбye ^дальшта poзpoбoк з ypаxyванням ocoбливocтeй ceктopiв e^-нoмiки та кoжнoгo кoнкpeтнoгo cyб,eкта гocпoдаpювання.
Лiтeрaтyрa
1. Абрaмoвa И. Пpавильнoe peшeниe// Бyxгалтep и кoмпьютep. - 2GG3, № 1G(49). - C.
14-2G.
2. Апчeрч А. Упpавлeнчecкий yчeт: ^инципы и рантика/ nep. c англ. peA. Я.Б. Coxo-лoва, И. А. Cмиpнoвoй. - М.: Финанcы и cтатиcтика, 2GG2. - 952 c.
3. Бщняк М.Н. Opганiзацiя yпpавлiння: Hавч. гоабн. - К.: A.C.K. - 2GG3. - 17б c. (Ун-вepcитeтcька бiблioтeка).
4. Блaнк И.А. Упpавлeниe ^ибылью. - К.: Hика-цeнтp, 1998. - 544 c.
5. Бутимць Ф.Ф. Бyxгалтepcький yпpавлiнcький oблiк: №вч. пociбник для cтyдeнтiв cпeцiальнocтi 7.G5G1G6 "Облш i аудит"/ Ф.Ф. Бутишь, Л.Ь. Чижeвcька, H.B, Гepаcимчyк. -Житом^: 2GGG p. - 448 c.
6. Eкoнoмiчнa eнциклoпeдiя: У 3-x т./ Peдкoл.: C.B. Moчepний (вщп. peд.) та ш. - К.: Ьид. цeнтp "Aкадeмiя", 2GG2. - 952 c.
7. Зимaкoвa Л.А. Упpавлeниe затpатами: как ero ocyщecтвить?// Экoнoмичecкий анализ: тeopия и пpактика. - 2GG4, № 13(28). - C. 3б-45.
S. Kapnoea Т.П. Упpавлeнчecкий yчeт: Учeбник для вyзoв. - M.: ЮИИТИ, 2GG3. -
35G c.
9. Kepi-nnoe В.Э. Упpавлeнчecкий yчeт: Учeбник. - 2-e изд., изм. и дoп. - M.: Издатe-льcкo-тopгoвая кopпopацiя "Дашкoв и Ko", 2GG3. - 41б c.
1G. Лeнь B.C. Упpавлiнcький oблiк: Швч. пociбник. - К.: Знання-npec, 2GG3. - 287 c.
11. Мeтoдичнi pebíoivie^ímiY з фopмyвання coбiваpтocтi пpoдyкцiï (poбiт, пocлyг) y npo-миcлoвocтi. Затвepджeнi наказoм Дepжавнoгo кoмiтeтy пpoмиcлoвoï пoлiтики Укpаïни вщ G2.G2.2GG1 p. №47 для пiдпpиeмcтв пpoмиcлoвoï толпики// Гoлoвбyx. - 2GG1, № 5G. - C. 2-112.
12. Нападовська Л.В. Управлшський облiк: Пiдруч. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Книга, 2004. - 544 с.
13. Немировский 1.Б., Старожукова 1.А. Бюджетирование. От стратеги до бюджета -пошаговое руководство. - М.: ООО "И. Д. Вильямс", 2006. - 512 с.: ил.
14. Панасюк В.М. Витрати виробництва: управлшський аспект. - Тернопшь: Астон, 2005. - 288 с.
15. Хорнгрен Ч.Т, Фостер Дж. Бухгалтерский учет: управленческий аспект/ Пер. с англ. Я.В. Соколов. - М. : Финансы и статистика, 2001. - 416 с.
УДК336.76+330.342.1 Здобувач Н.€. Килипенко -Rbeiecbm КА
СТАНОВЛЕНИЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В1ДСОТКОВИХ СТАВОК ГРОШОВОГО РИНКУ В УКРАШ1
Окреслено основш етапи становлення державного регулювання вщсоткових ставок грошового ринку в Укршш. Дослщжено методи та шструменти регулювання вщсоткових ставок i запропоновано напрями ïx вдосконалення.
Competitor N.E. Kylypenko - L'viv commercial academy
The genesis of the state regulating percent rates of money
market in Ukraine
It is outlines the general stages of genesis state regulating percent rates of the money market in Ukraine in the article. It is researches the methods and instruments of regulating percent rates and offers the directions of it perfection.
Вступ. Державне регулювання вщсоткових ставок у сучасних еконо-мжах посщае чшьне мюце в арсенаш центральних банюв i надае змогу реаль зувати заходи тактичного впливу та досягати бажаних параметрiв монетарноï сфери та економiчноï кон'юнктури. Регулювання вщсоткових ставок на су-часному еташ трансформацшних процеЫв набувае нового змюту i спроможне сприяти економiчному зростанню та стабшзацп цш.
Рiзнi аспекти проблематики регулювання вщсоткових ставок розгля-дали в своïx працях: Дж. М. Кейнс, М. Фрщман, М. Туган-Барановський, Дж. Тобiн, Р. Лукас, Л. Лоуренс, К. Макконел, С. Мишкш, Д. Сакс, Т. Саржент, С. Харрю, Дж. Хшс, Ф. Хайек, Й. Шумпетер та iн. Проблемам грошово-кре-дитноï полiтики та регулювання вщсоткових ставок у трансформацшних еко-номжах придiляють увагу в своïx працях Г. Башнянин, Д. Богиня, А. Галь-чинський, О. Дзюблюк, В. Смець, М. Жуков, I. Михасюк, А. Мороз, С. На-уменкова, П. Нтфоров, М. Савлук, В. Стельмах, В. Усоскш, А. Чухно, О. Шаров, П. Юхименко, В. Ющенко та iн.
Проте юнуе цiлий комплекс невирiшениx проблем, як вимагають теоретичного осмислення та науково-методолопчного обгрунтування в контек-стi сучасних монетарних теорiй та ïx застосування в реалiяx украïнськоï еко-номiки.
Постановка завдання. Метою статт е виокремлення основних етатв становлення державного регулювання вiдсотковиx ставок грошового ринку в Украш та розвиток теоретично-методолопчних пiдxодiв до державного регулювання вщсоткових ставок грошового ринку за умов поглиблення трансформацшних процеЫв.
