CC BY
32
УДК 005.932
Наталя Сергнвна Клунко,
канд. екон. наук
ПВНЗ «Харшвський сощально-економ1чний шститут»
РОЛЬ ЛОГ1СТИЧНО1 СИСТЕМИ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ШДПРИСМСТВА У ШРОЦЕСАХ ЙОГО АДАШТАЦП ДО РОБОТИ У ГЛОБАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩ1
Лопстичш операци в умовах глобаль зацп економши ускладнюються, стають бшьш динам1чними, вагомими, зростае !х вплив на результативнють д1яльносп пщпри-емств. Ц властивосп сприяють виникненню серйозних проблем тд час планування лопс-тики та контролю за нею. Звичш централ1зо-ваш пщходи управлшня та контролшгу часто обмежеш у сво!й ефективносп, оскшьки в пол1 зору мае перебувати велика кшьюсть об'екпв та процес1в.
Дослщженнями свггового фармацевти-чного ринку та особливостей оргашзацп !х лопстичних систем займалися таю науковщ-економюти, як П. Дудкш, М. Доронша, Л. Костюченко, С. Крикавський, В. Смири-чинський, Н. Чухрай, Дж. Бушер, Д. Клосс та шш1. Зважаючи на досить велику кшьюсть праць щодо лопстичного менеджменту, не-виршеною залишаеться проблема пошуку ефективних заход1в зростання якосп лопс-тичних операцш фармацевтичних тдпри-емств.
Метою статп е обгрунтування необ-хщносп трансформацп лопстичних ланцюж-юв фармацевтичних тдприемств у бшьш «прозорЬ> для збшьшення !х можливостей адаптуватися до роботи у глобальних умо-вах.
Глобал1защя економши е багатогран-ним процесом, основними рушшними силами якого е революцшш змши в шформацш-них технолопях, л1берал1защя м1жнародних зв'язюв, зростання якосп шфраструктурного забезпечення промисловосн. Зазначеш фак-тори мають суттевий вплив на вс без винят-ку галуз1, а особливо т1, що займаються нау-ково-технолопчним складним виробницт-вом. До таких галузей можна вщнести { фар-мацевтичну промисловють.
Сучасш процеси глобал1зацп радикально змшюють середовище д1яльносп про-мислових тдприемств. Зявляються нов1 ви-моги до продукцп та особливостей виробни-цтва 1 збуту. Змша свггово! промислово! па© Н.С. Клунко, 2012
радигми та перехщ вщ шдустр1ального до постшдустр1ального суспшьного устрою пс-но пов язаш з1 змшою способ1в оргашзацп та технологш виробництва матер1альних благ промисловютю внаслщок бурхливосн науко-во-техшчного прогресу та глобал1заци еко-ном1чних вщносин [1].
У цьому контекст актуал1зуються потреби в пошуку таких форм оргашзацп д1яльносп тдприемств, як б дозволили з найвищою м1рою ефективносп використову-вати вс наявш та доступш ресурси.
Як альтернативу централ1зованим системам управлшня науковщ пропонують тд-хщ, вщповщно до якого лопстичш ршення приймаються автономно на вс1х р1внях пщп-риемства при наявносп спшьно! апаратно! платформи. Зрозумшо, що побудувати таку лопстичну систему, яка б могла чггко та зла-годжено працювати в будь-яких умовах, до-сить складно, проте науковцями вже е розро-блеш спещальш комплекси програмного забезпечення, що дозволяють оптим1зовувати лопстичш процеси.
Сьогодш ключов1 фактори устху тдп-риемств, що працюють на зовшшшх ринках, радикально вщр1зняються вщ компетенцш компанш минулого столггтя. Вшьне перемь щення виробничих об'екпв вщ мюця !х фор-мування до ринюв найефектившшого вико-ристання ускладнюе та розгалужуе ланцюж-ки поставок. Аутсорсинг, який прийшов на змшу внутршньогосподарському замкнутому виробництву, передбачае оргашзащю тю-них партнерських вщносин для пщвищення р1вня ефективносп ланцюжка. На додаток до цього, глобал1защя посилюе тиск на вироб-ниюв у пол1 цшоутворення. Ц критичш умо-ви б1знесу вимагають вщ оргашзацш зосере-дити увагу менеджер1в на побудов1 стшкого прозорого ланцюжка постачання, розподшу та збуту.
Спостер1гаеться зб1льшення частки спектра лопстичних послуг у м1жнародн1й торг1вл1 л1карськими засобами, що переда-
Економта промисловостi Есопоту of Industry
ються на аутсорсинг. При розподш фарма- родне 80%), складування - 74%, митне очи-цевтичних виробiв на аутсорсинг вщдають щення - 68%, транспортно-експедицшш по-значну частку лопстичних послуг, таких як слуги тощо (табл. 1). транспортування (внутрiшнe - 81%, мiжна-
Таблиця 1
Використання аутсорсингу в каналах розподшу на ринку лог1стики для фармацевтичних товар1в [2]
Лопстичш послуги, що передаються в аутсорсинг Частка, %
у цшому у сферi охорони здоров'я
та пов'язаних галузей
Внутршне транспортування 83 81
Мiжнародне транспортування 81 80
Складування 72 74
Митне очищення 65 68
Транспортно-експедицiйнi послуги 52 60
Консолщоваш доставки 46 38
Логiстика повернення (дефекти, ремонт) 38 36
Крос-докшг (процес приймання i вiдвантаження товарiв через склад безпосередньо, без розмщен-ня в зош довготривалого зберiгання - авт.) 38 25
Маркування, пакування 36 47
Консультування 17 18
Робота iз замовленнями 15 21
Обслуговування покупщв 12 21
Чим бшьше за po3MipoM тдприемство, тим розгалужешшою та складшшою е його логiстична система. Наприклад, компашя Pfizer Pharmaceuticals е найбiльшою фарма-цевтичною корпорацiею свiту, яка виробляе та реалiзуе широкий асортимент фармацев-тично! продукцii для задоволення методич-них потреб, товарiв для особистого догляду, товари медичного призначення для домашшх тварин. Система лопстики Pfizer Pharmaceuticals забезпечуе безперебшне виконання за-вдань 58 виробничими майданчиками на п'яти континентах, яю виготовляють лiки для бiльш шж 150 краiн. Очевидно, що лопс-тична система пiдприемств такого типу не зможе ефективно дiяти без пильного контролю спещальних служб оргашзацп, причому чим менш прозорим е лопстичний ланцю-жок, тим жорстюший мае бути контроль.
Слщ розумiти рiзницю мiж «контролем» та «контролшгом». Контролiнг - дiяль-нiсть, що орiентуеться на майбутне (показни-ки минулих перiодiв тут вдаграють важливу роль лише тод^ коли вони мають прямий вплив на майбутне). Нерщко автори плута-
ють поняття «внутршнш контроль» та «кон-тролiнг», а iнодi взагалi не видiляють остан-нiй як окрему тдсистему управлiння. Основ-ш вiдмiнностi мiж контролiнгом та внутрш-нiм контролем наведено в табл. 2.
Контролшг логiстичних операцiй е ш-струментом своечасного сигналiзування про можливi негативнi вiдхилення, тому систем-ний пiдхiд у контролiнгу дозволяе ефективно керувати локальними й особливо мiжнарод-ними стратепями. Контролiнг управляе, кон-тролюе та коригуе оперативш та стратегiчнi аспекти у плануванш [4].
Ланцюжки поставок е багатоструктур-ними системами з активними елементами, яю функцiонують в умовах середовища, що ди-намiчно розвиваеться, тому ризики та загрози невизначеносп е дуже актуальними для управлшщв логiстичних процесiв. Джерела-ми невизначеносп можуть бути коливання попиту, нерiвномiрнiсть якостi ресурсiв, не-достовiрнiсть даних, перешкоди на шляху передачi шформацп. На зниження рiвня невизначеносп й направленi функцii управлiння.
Економжа npoMurnoeocmi Экономика промышленности
Таблиця 2
Пор1вняння контрол1нгу та контролю [3]_
Контролшг Контроль (огляд, ревiзiя)
Працюе як за стратепчним, так i за операцiйним напрямом, орiентуючись на майбутне Працюе спираючись на показники вже ми-нулих перiодiв
Керуеться рамками процесу планування та контролю Вiдбуваеться на рiзних рiвнях на певний момент часу
Обслуговуе не лише менеджмент компанп, але й iншi рiвнi дiяльностi пiдприемства Дiе лише в межах менеджменту тдприемства (об'екта контролю)
Наглядае за розвитком усшшносп пiдприемства тд час процесу планування та контролю Правдивють i дотримання функцiй контрольно!' системи
Дiе в рамках цiльових вимог шформацшного забезпечення компанii Перевiряе контрольнi показники дiяльностi компанii
Аналiзуе показники дохiдностi Перевiряе переробленi данi, як i економiчнi змiни на шдприемсга в цiлому
Побудова ланцюжка поставок таким чином, що його можна вважати абсолютно прозорим, е рушшним фактором трансфор-мацп структури тдприемства в межах орга-нiзацii та щодо зовнiшнiх агентiв. Прозорiсть ланцюжка поставок надзвичайно важлива для тдприемств, що працюють у мiжнарод-ному просторi, адже будь-якi затримки або навггь вiдсутнiсть чи неповнота шформацп щодо мiсця перебування чи умов постачання певних ресуршв можуть завдати непоправноi шкоди виробничо-збутовому процесу.
Прозорiсть забезпечуеться юнуванням можливостi монiторингу основних парамет-рiв перемiщення об'ектiв у режимi реального часу з метою обгрунтування та прийняття управлiнських рiшень.
Забезпечення прозоросп ланцюжка поставок означае вимiрювання та контроль по-казникiв ефективносп ланцюжка в чотирьох аспектах (рис. 1) [5]:
1. Швидюсть (можливють змiнювати процеси ланцюжка, iх цш, учасникiв, мате-рiальне наповнення з мшмальною часовою затримкою).
2. Стшюсть (здатнiсть протистояти невiдомим або неконтрольованим подiям).
3. Надiйнiсть (спроможнiсть забезпе-чувати достатнiй рiвень якостi, своечасносп, економiчностi).
4. Чутливiсть (здатнють адаптовувати-ся до змiн в оточенш, включаючи змiни по-питу, правил конкурентноi боротьби та ш-ших факторiв, що мають вплив на дiяльнiсть пiдприемства).
Рис. 1. Зони забезпечення прозоростг логгстичного ланцюжка
Анатз окремих вiтчизняних та шозем-них фармацевтичних пiдприемств показуе, що багато з них формують або вже сформували так званий «видимий (прозорий) ланцюжок поставок» не усвщомлюючи цього. Проте, для того щоб оргашзацп проходили цей шлях
швидше, варто узагальнити необхiднi кроки для зростання прозоростi логiстичних систем та систематизувати iх порядок.
Отже, на першому етапi основна увага мае придшятися забезпеченню оперативного рiвня прозоростi процешв вiдвантаження та
Економжа промисловост1 Есопоту of Industry
iнвeнтаpизацiï стану pecypciв. Цeй eтап, як давило, oбмeжyeтьcя одним чи кшькома пpoцecами залeжнo вiд cтpатeгiчнoï важли-вocтi.
Дpyгий eтап фoкycyeтьcя на забeзпe-чeннi мoжливocтi мoнiтopингy стану логю-тичного oб'eкта в будь-якш тoчцi логютич-ного ланцюжка. На цьому eтапi нeoбхiдна poзpoбка та впpoваджeння автоматизовано1' cиcтeми аналiтики та звггност!, яка була би здатна фopмyвати наcкpiзнy базу даних.
На тpeтьoмy eтапi пepeдбачаeтьcя poз-po6^ алгopитмiв пpoгнoзyвання пoтeнцiй-них пpoблeм i гeнepацiя пpoактивних захо-дiв.
Цi eтапи можливо пpoйти, забeзпeчив-ши icнyвання таких oпepацiй:
1. Cтвopити «Iнфopмацiйний цeнтp (хаб)», який бyдe iнтeгpyвати ключову шфо-pмацiю як y мeжах, так i за мeжами гад^и-eмcтва стошвно oпepацiй замoвлeння, вщва-нтажeння, iнвeнтаpизацiï за допомогою œc-тeм планування EPR, TMS, WMS.
2. Кoнтpoль за лoгicтичними mprae-pами за cпeцiальнo poзpoблeними пiдпpиeмc-твом оетовними iндикатopами, якi кoмплeк-cнo вiдoбpажають ocoбливocтi та якicть 1'х PO6OTO.
3. Дивepcифiкацiя pизикiв шляхом те-peнeceння чаcтини вiдпoвiдальнocтi на rnp^ нepiв по oкpeмих oпepацiях.
Ц заходи дозволяють пiдпpиeмcтвy oб'eктивнo та кoмплeкcнo oцiнювати cтан pecypciв, каналiв pyÄy pecypciв, а також вча-cнo виявляти й ycyвати ждолши в poбoтi лoгicтичнoï cиcтeми.
Cтвopeння eдинoгo iнфopмацiйнoгo поля, якe би стало cepeдoвищeм iнтeгpoванo-го планування та у^авлшня вcieю cyкyпнic-тю лoгicтичних oб'eктiв, e надзвичайно важ-ливою cкладoвoю cиcтeми yпpавлiння pro^ ками. Cамe якicть iнфopмацiйнoï пiдтpимки визначаe ycпiх та eфeктивнicть po6oto тдп-pиeмcтва.
Пiд iнфopмацiйним пoлeм пiдпpиeмcт-ва, на наш погляд, можна poзyмiти cиcтeмy збopy, адаптацп, збepiгання, пepeдачi та ви-кopиcтання iнфopмацiï ïï кopиcтyвачами в найбшьш eфeктивний cпociб. Hайбiльш ви-piшальнoгo значeння y пpoцeci пiдвищeння piвня eфeктивнocтi лoгicтики на пiдпpиeмcтв набувають iнфopмацiйнi потоки з таких ^и-чин:
клieнти cпpиймають наявнicть iнфop-мацп пpo cтатyc замoвлeння, наявнicть npo-дyкцiï на cкладах, гpафiк поставки, вшете-жeння мicця пepeбyвання замoвлeння як один з обов'язково жобхщних eлeмeнтiв cepвicнoгo oбcлyгoвyвання;
мoжливicть oпepативнo кopиcтyватиcя iнфopмацiйнoю базою пiдпpиeмcтва вшма його пiдpoздiлами дoзвoляe cкopoтити cy^-пнi запаcи i таким чином змeншити витpати на 1'х пiдтpимкy;
наявнicть iнфopмацiï дoзвoляe тдви-щити piвeнь гнyчкocтi пiдпpиeмcтва та вико-pиcтoвyвати наявнi pecypcи в найбшьш eфeк-тивний y кoнкpeтний мoмeнт чаcy cпociб.
На eтапi oпepативнoгo yпpавлiння p^ зиком викopиcтoвyютьcя одетеми SCEM -Supply Chain Event Management, cyib яких пoлягаe в пoбyдoвi cиcтeми oтpимання жш-pepвнoï актyальнoï iнфopмацiï cтocoвнo те-peбiгy пpoцeciв y ланцюжках пocтачання для: виявлeння пopyшeнь та вiдхилeнь y виконанш poбiт (напpиклад, запiзнeння або поломка тpанcпopтнoгo заcoбy, пepeвищeння piвня cтpахoвoгo запаcy, вiдхилeння y в^об-ничих пpoцecах);
пpийняття piшeння npo ycyнeння жга-тивних наcлiдкiв вiдхилeнь, що виникли [б].
У випадку виникнeння вiдхилeнь œc-тeма SCEM iдeнтифiкye такi дiлянки й автоматично повщомить пpo ^ичини та наcлiдки таких пopyшeнь. Тому eфeктивнicть такoï от-cтeми ^ямо залeжить вiд щiльнocтi автома-тизованого iнфopмацiйнoгo поля, пpичoмy по кожнш oпepацiï мають бути чiткo визначeнi дiапазoни можливих вiдхилeнь паpамeтpiв.
Бшьш пpoгpecивнoю та iнфopматив-ною e cиcтeма SCMo (Supply Chain Monitoring), остова пpизначeння якoï пoлягаe y вiзyалiзацiï лoгicтичних пpoцeciв y peжимi peальнoгo чаcy, що дoзвoляe yciм yчаcникам лoгicтичнoгo пpoцecy вдоладковувати œpe-мiщeння pecypciв.
Обов'язковою умовою peзyльтативнoc-тi iнфopмацiйнoï cиcтeми e забeзпeчeння до-cтyпнocтi до iнфopмацiï вciх cyб'eктiв, що бepyть участь y логютизацп pecypciв. &во-peння poзпoдiлeних баз даних пpиcкopюe poзвитoк вiднocин з iншими oпepатopами в ланцюжку пocтавoк. Кpiм того, наявшсть yзгoджeнoï iнфopмацiю пoлeгшye пpoцec пpийняття piшeнь i cкopoчye витpати чаcy,
EKoHoMiKa npoMurnoeocmi DmHoMuKa прoмышленнoсmu
що впливае на економда фшансових ресур-сiв.
Управлiння та контроль за лопстични-ми операцiями можна здшснювати через спецiально створений iнформацiйний центр (хаб), основна функщя якого полягае у зборi та поширеннi шформацп з метою швидкого прийняття правильних управлшських рь шень. Критичними об'ектами контролшгу е працiвники, процеси та технологи, яю мають бути об'еднаш у едину iнформацiйну систему (рис. 2). Це дозволяе реалiзувати три рiвнi управлiнського контролю:
1. Стратепчний (контроль за побудо-вою загальноi мережi поставок, збалансуван-ня цшей з метою зниження рiвня невизначе-ностi).
2. Тактичний (проактивне планування закупiвель, робiт з метою зростання стшкос-тi, гнучкосп, чутливостi логiстичних лан-цюжкiв).
3. Оперативне (управлшня транспортом, швентаризащя для збiльшення рiвня адаптивностi лопстичних ланцюжкiв).
Рис. 2. 1нформацШт взаемозв'язки мгж об'ектамилоггстичногоуправлгння
Контроль лопстичних операцш дозволяе формувати шформацшш потоки на тдприемств^ що сприяе недопущенню критично загрозливих ситуацш. Крiм того, шформа-цiйний центр здатен забезпечити та тдтри-мати гнучкiсть лопстичного ланцюжка для динамiчного планування i маршрутизацii,
структурувати пакет замовлень за окремими параметрами (вартiсть замовлення, перелш найменувань, час обробки, час прогнозова-ного отримання тощо). Цi даш можуть слу-гувати базою для побудови прогнозiв потреб та часу 'х задоволення (рис. 3).
ФУНКЦП 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ЦЕНТРУ
Рис. 3. Функцп тформацтного (лог1стичного) центру тдприемства
Економжа промисловост1 Есопоту of Industry
Головну увагу cлiд звepнyти на oco6-ливocтi фopмyвання глобального або мiжна-poднoгo ланцюжка cтвopeння ваpтocтi фаp-мацeвтичнoгo пiдпpиeмcтва.
Упpoваджeння cиcтeми логютики, як пpавилo, пpипycкаe викopиcтання cyчаcних кopпopативних iнфopмацiйних cиcтeм - SCM (Supply Chain Management), APS (Advanced Planning and Scheduling), SFA (Sales Force Automation), SACE (Stand Alone Configuration Engine), PDM (Product Data Management). Заcтocyвання зазначeних одетем забeзпeчye значно пoвнiшe задoвoлeння попиту на ^о-дyкцiю кoмпанiï, а також дають можливють icтoтнo знизити витpати на логютику i заку-пiвлi. У загальнш ваpтocтi тoваpy такi витpа-ти (залeжнo вiд галyзi) звичайно знахoдятьcя в мeжах 1Q-15%. Cy^crn cиcтeми постачан-ня, yпpавлiння кладами i лoгicтикoю дозво-ляють y pядi випадкiв знизити хх до 1-2% [7].
BucHoeKu. Глoбалiзацiя ^огодш вщ-кpиваe нoвi мoжливocтi логютично! оптимь зацiï poзмiщeння виpoбництва. Розвиток мiжнаpoднoï тopгiвлi вiдкpив дocтyп до дe-шeвших pecypciв - cиpoвини, кoмплeктyю-чих, що дoзвoляe oптимiзyвати матepiальнi та фiнанcoвi потоки в^обниюв y логютич-ному аcпeктi. У зв'язку з цим лoгicтичнe cпpямyвання yпpавлiння pecypcними потоками фаpмацeвтичнoгo пiдпpиeмcтва e ^io-pитeтним y напpямi зpocтання cтyпeня його адаптованост! до poбoти y глобальних умо-вах.
Лiтература
1. Маркович I. Ощнювання piBHH ада-птованосп промислового тдприемства до роботи в глобальних умовах / I. Маркович // Галицький економiчний вiсник. - 2011. -№ 4 (33). - С. 86-93.
2. Third-Party Logistics - life sciences and healthcare industry findings [Electronic resource]. - Procedure of access: http://www.cap-gemini.com/insights-and-resources/.
3. Мелих О.В. Вщмшнють контролш-гу вщ шших тдсистем прийняття управлш-ських рiшень на шдприемсга / О.В. Мелих. -К.: Мапст^ум. - Вип. 35. Eкономiчнi студи, 2009. - 5 с.
4. Управление процессами в транспортных логистических системах: учеб. пособие / В.М. Беляев, Л.Б. Миротин, А.Г. Некрасов, А.К. Покровский; под общ. ред. А.Г. Некрасова; МАДИ. - М., 2011. - 127 с.
5. Global Supply Chain Control Towers. Achieving end-to-end Supply Chain Visibility [Electronic resource]. - Procedure of access: http://www.capgemini. com/ m/en/tl/Global_Sup-ply_Chain_Control_Towers.pdf.
6. Некрасов А.Г. Основы менеджмента безопасности цепей поставок: учеб. пособие / А.Г. Некрасов; МАДИ. - М., 2011. - 130 с.
7. Крикавський С.В. Лопстика шдприемства: [навч. пошб.] / С.В. Крикавський. -Львiв: ДУ "Львiвська полггехшка", 1996. -160 с.
Нaдiйшлa do pedaK^ï 14.11.2012 p.
EKoHoMiKa npoMurnoeocmi DrnHoMuKa npoMbirnnemocmu
