CC BY
8
УДК 332.1
KOHЦEПTУAЛЬHi ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ Н0В1ТНЬ01 ПАРАДИГМИ СОЩАЛЬИО-ЕК0Н0М1ЧН0Г0 розвитку рег1ОН1в
® 2017 турський I. в
УДК 332.1
Турський I. В
Концептуальн основи формування HOBiTHboi парадигми соцiально-економiчного розвитку perioHiB
Метою cmammi е визначення теоретико-методолог1чних засад i практичного базису процесу формування новтньо:парадигми регонального розвитку, зокрема особливостi класичних i нов'тшх теорш регонального розвитку у аспектi формування фактор'в активiзацii со^ально-гумантарного розвитку пiдприемництва регiонiв. Зазначено пiдвищення рол'> гумантарних цнностей i со^альних чиннитв економiчного розвитку регшшв у наявних парадигмах регонального розвитку, що обумовлюе необхiднiсть концентрацИ дотджень на розвитку гумантарноi i со^ально':' сфер у ткному iх взаемозв'язкуз економiчним розвитком. На основi дотдження та анал'ву внутр'штх iзовн'шшх фактор'в економiчного розвитку регшшв визначено комплекс ключових фактор'в розвитку економши знань у регонах. Проведене дотдження регональних niдходiв до забезпечення регонального розвитку дало змогу зробити висновок про те, що в сучасних умовах наявн парадигми регонального розвитку мають бути удосконалеш з урахуванням реалш становлення нових економiчних систем, що базоват на людському капталi та знаннях, а також на введент в анал'в процеав регонального розвитку компоненти - со^ально-гумаштарного простору регону.
Ключовiслова:регон, парадигма, економ'нний розвиток, со^альнийрозвиток, теор'ярозвитку. Рис.: 2. Табл.: 1. Б'бл.: 12.
Турський 1гор Володимирович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економ'жи i фнанав, Тернотльський нацональний техн'тий унверситет iменi iвана Пулюя (вул. Руська, 56, Тернотль, 46001, Украна) E-mail: turihor@gmail.com
УДК 332.1
Турский И. В. Концептуальные основы формирования новой парадигмы социально-экономического развития регионов
Целью статьи является определение теоретико-методологических основ и практического базиса процесса формирования новой парадигмы регионального развития, в частности особенности классических и новейших теорий регионального развития в аспекте формирования факторов активизации социально-гуманитарного развития предпринимательства регионов. Отмечено повышение роли гуманитарных ценностей и социальных факторов экономического развития регионов в существующих парадигмах регионального развития, что обусловливает необходимость концентрации исследований на развитии гуманитарной и социальной сфер в тесной их взаимосвязи с экономическим развитием. На основе исследования и анализа внутренних и внешних факторов экономического развития регионов определен комплекс ключевых факторов развития экономики знаний в регионах. Проведенное исследование региональных подходов к обеспечению регионального развития позволило сделать вывод о том, что в современных условиях существующие парадигмы регионального развития должны быть усовершенствованы с учетом реалий становления новых экономических систем, основанных на человеческом капитале и знаниях, а также на введении в анализ процессов регионального развития компоненты - социально-гуманитарного пространства региона.
Ключевые слова: регион, парадигма, экономическое развитие, социальное развитие, теория развития. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 12.
Турский Игорь Владимирович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики и финансов, Тернопольский национальный технический университет имени Ивана Пулюя (ул. Русская, 56, Тернополь, 46001, Украина) E-mail: turihor@gmail.com
UDC 332.1
Turskyj I. V. Conceptual Foundations for the Formation of a New Paradigm for Socio-Economic Development of Regions
The aim of the article is to define the theoretical and methodological foundations and practical basis for the process of forming a new paradigm of regional development, in particular the features of classical and modern theories of regional development in the aspect of the formation of factors for intensifying the social and humanitarian development of entrepreneur-ship in regions. There noted an increase in the role of humanitarian values and social factors in the economic development of regions in the existing paradigms of regional development, which makes it necessary to concentrate research on the development of the humanitarian and social spheres in close interrelation with economic development. Based on the research and analysis of internal and external factors of the regional economic development, a set of key factors for the development of the knowledge economy in regions is defined. The study of regional approaches to regional development has led to the conclusion that, under current conditions, the existing paradigms of regional development should be improved taking into account the realities of the emergence of new economic systems based on human capital and knowledge, as well as on the introduction of the component of social and humanitarian space of the region into the analysis of regional development processes.
Keywords: region, paradigm, economic development, social development, development theory. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 12.
Turskyj Ihor V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Finance, Terno-pil Ivan Pului National Technical University (56 Ruska Str., Ternopil, 46001, Ukraine)
E-mail: turihor@gmail.com
Вступ. Протягом уск роив 1з початку здобуття Укра'ною незалежност не втрачае важливого значення проблематика створення умов для стабкьного еконо-м1чного розвитку нашо! кра'ни та и регюшв на основ1 сощального та гумаштарного прогресу. Розвиток регюшв е сощально-економ1чним процесом, що базуеться на теоретико-практичних принципах регюнального розвитку та залежить в1д багатьох чинниив впливу на регюнальш сощально-економ1чш системи локального р1вня. В осно-в1 класичних теорш регюнального розвитку покладена проблематика: оптимального розмщення продуктивних сил територш та збалансованого економ1чного розвитку, оптимального використання особливостей територп, природного, трудового й штелектуального потенщалу, та на-копичених фшансових ресурс1в, техшко-технолопчних особливостей господарювання.
Ниш е достатньо багато наукових праць, що сто-суються тих чи шших аспекпв регюнального розвитку, це пращ таких учених, як: Б. Данилишин, С. Дорогунцов, О. Ольшанська, Л. Чернюк 1 З. Герасимчук, М. Долшнш, Б. Буркинський, Т. Галушкша та ш. Але проблематика теоретико-методолопчних засад та практичного базису
процесу формування нов1тньо! парадигми регюнального розвитку потребуе глибшого опрацювання.
Мета статтi - визначення теоретико-методолопчних засад 1 практичного базису процесу формування новггньо! парадигми регюнального розвитку на основ1 актив1зацп сощально-гумаштарного розвитку тдприемств регюшв.
Виклад основного матерiалу. Кожна парадигма регюнального розвитку повинна формуватися на основ1 чотирьох комплексних складових (рис. 1), без урахування яких вона не може претендувати на практичне вткення. Наукове обгрунтування парадигм регюнального розвитку неможливе без вивчення 1 глибокого анал1зу: базо-вих 1 новггшх законом1рностей регюнального розвитку, тенденцш сощально-економ1чного розвитку територш, чинниив впливу р1зного р1вня - в1д нацюнального до глобального.
На рис. 1 наведено авторське бачення процесу фор-мування нов1тньо! парадигми сощально-економ1чного розвитку регюшв, що, на в1дмшу в1д наявних шдход1в, базо-ване на чотирьох р1вноцшних базисах ще! парадигми 1 дае змогу у подальшому проводити досл1дження з урахуванням ус1х сторш процесу формування нов1тньо! парадигми.
Практичний базис регюнального розвитку:
■ чинники регюнального розвитку;
■ закономфносп;
■ емтричний досвщ регiонального розвитку;
■ тенденцп;
■ стратеги регюнального розвитку;
■ доктрини регюнального розвитку
Теоретичний базис регюнального розвитку:
■ теорп
■ закони
Методологчний базис регюнального розвитку:
■ концепцп регюнального розвитку;
■ методи дошдження процеав;
■ регюнального розвитку;
■ закономiрностi регюнального ровитку;
■ принципи
Зовн'шне середовище регонального розвитку:
■ нацюнальне
■ глобальне
С
Новггня парадигма регюнального розвитку
рис. 1. концептуальна схема процесу формування нов
Джерело: сформовано автором
Концептуальна схема процесу формування новггньо! парадигми сощально-економ1чного розвитку регюнальних систем на сучасному етат розвитку передбачае бкьшу орь ентацш на чинники впливу зовншнього середовища, зо-крема глобальш, як таи, що докоршно змшюють !х функць онування на основ1 дГ1 нов1тшх законом1рностей регюналь-ного розвитку.
За всю кторш юнування регюналютики розвиток теорГ! 1 методологй регюнальних досл1джень характерний двома основними напрямами. Перший, - це розширення 1 поглиблення класичних теорш та !х модифшащя. Дру-гий - це розвиток методологй прикладних досл1джень. Розробка цих наукових напрямив Грунтуеться на теоре-тичних досл1дженнях наявних теорш, !х емшричнш перевь рц1 та розширенш в1домих теорш регюнального розвитку. Окр1м того, широкого розповсюдження у досл1дженнях регюнального розвитку набули методи просторово! еко-нометрики, математично! економши, системного анал1зу, що дозволяе вивести досл1дження такого класу на суттево
>Т парадигми соц1ально-економ1чного розвитку рег1он1в
вищий р1вень наукового шзнання та практичного використання висновив.
Зазначимо, що досл1дження теоретичного базису регюнального розвитку з урахуванням нов1тнк тенден-ц1й у зовншньому середовищ1 процесу розвитку регюн1в дозволяе оновити гносеолопчну основу (через побудову концептуальних моделей) та провести моделювання цього процесу з !х урахуванням.
Загальнов1домо, що розвиток регюнальних господар-ських систем шдпорядкований основним економ1чним законам, д1я яких проявляеться у всх сферах сустльного в1д-творення на вск р1внях. Розмщення та розвиток продуктивних сил деколи е пох1дними в1д теоретичних концепцш та закон1в, що не прямо описують регюнальний розвиток, осильки «закони характеризують найбкьш суттев1 сп1вв1д-ношення м1ж явищами у природ! ! суспкьств1, а законом1р-ност1 в1дображають лише стшкий причинно-насл1дковий зв'язок м1ж природними та сощально-економ1чними явищами суспкьного життя або етатв юторичного процесу»
[1, с. 266], проте «не однозначну залежшсть, а iмовiрнiсну» [2, с. 18].
Дослiдники Б. Заблоцький [3], В. Лишиленко [4] тд-креслюють основнi закономiрностi розвитку та розмщен-ня продуктивних сил i видкяють, закономiрнiсть тери-торiального подiлу працi та закономiрнiсть концентраци (спецiалiзацГ¿) та комплексного розвитку продуктивних сил регюну, що обумовлено особливостями геоекономiч-ного розташування та рiзними видами ресурсiв, що наявнi в регюнь
Загальносистемними закономiрностями регюналь-ного розвитку е постiйно дiючi i всеохоплюючi закономiр-ностi [2, с. 23], комплексшсть регiонального розвитку також визначають не як практичний прояв економiчних законiв, а як умову розвитку регiональних господарських систем за-галом, яка притаманна всiм економiчним системам.
Науковцi наголошують, що «якщо комплекснiсть -це ступiнь взаемопов'язаност елементш системи, то комп-
лексний розвиток - це динамка щлеспрямованих змш елементш комплексу i взаемозв'язив мiж його складовими» [5, с. 721]. Iншi вченi: В. Ковалевський, О. Михайлюк, I. Са-зонець, О. Чубар, Д. Стеченко, о^м основних закономiр-ностей регюнального розвитку, увагу придкяють мiжрегi-ональним розбiжностям та ïx проявам - диспропорщям, що загрожують розбалансуванням уаё економiки краши.
Регiон як суб'ект економiчниx вiдносин мае сво'1 економiчнi iнтереси, хоча е об'ектом зосередження при-родних ресурсiв, населення, виробництва i споживання, сфери обслуговування. Саме тому у сучасних працях ре-гюн визначаеться як система. Отже, залежно в^ мети та рiвня дотдження регiон може сприйматись по^зному вiдповiдно до однiеï з чотирьох найбкьш поширених у су-часнш економiчнiй науцi парадигм регiону [9, с. 83-84]: регюн-кваз^ержава, регiон-квазiкорпорацiя, регюн-ринок (ринковий ареал), регiон-соцiум (соцiополiс) i залежно в^ трактування сутностi поняття регюн (рис. 2).
Рис. 2. Класифшацш
Джерело: сформовано автором на основ1 [1-5]
Регiони-квазiдержави - це «в^особлеш пiдсистеми держави та нацюнально! економiки» [10, с. 41] i визначають-ся як такi, що керують використанням природнк багатств i здiйснюють монiторинг, а контроль за природокористу-ванням здiйснюеться на загальнодержавному рiвнi. Розвиток таких регюнш, як квазiдержав, передбачае делегуван-ня частини повноважень по вертикал^ що тдкршлюеться проведенням вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних та економiчних реформ, спрямованих на стимулювання ре-гiонального саморозвитку з урахуванням штересш регiонiв i вiдведенням ключово! ролi у цьому мiсцевим органам влади з покладанням на них бкьшо! частини вiдповiдальностi за в1дпов^ш результати проваджувано! полiтики. В результат одшею з головних функцш регюнально! влади стае ре-гулювання економiчного розвитку регiону [1].
В процеа практично! реалiзащ! ще! парадигми де-централiзацiя обумовлюе концентращю в регiонах не лише додаткових функцш i повноважень, але й «критично! маси» фiнансових ресурсiв, достатшх для забезпечення високого рiвня автономност регюнально! економiчно! системи.
У парадшм «регiон як квазiкорпорацiя» регюнально-просторовi утворення розглядаються як «великi суб'екти власност (регюнально! i мунщипально!) та економiчно! дь яльностi» [4, с. 41]. У цьому контекст регюни виступають як суб'екти конкурентно! боротьби на товарних ринках, ринках послуг, працi, технологш i капiталу.
ioHiB по Яухайнену
Дослiдницький пiдxiд до регiону як до ринку, обме-женого певним ареалом, полягае у вивченш умов функщ-онування регiональниx економiчниx систем, формуванш пiдприемницького клiмату, тенденцiяx i особливостях розвитку регюнальних ринкш товарш i послуг, капiталу, пра-цi, iнформацiï, знань i технологш [1]. До^джують регю-ни не лише з урахуванням концентраци виробництва, але й з урахуванням збуту продукцп, кон'юнктурних умов, рш-ня та типу сформованого ринкового середовища, квалiфi-кащ! робочо! сили.
В теорiяx регiональноï економiки регiон часто роз-глядаеться як ринок з окресленими територiально межами функцiонування. В роботах науковцш-сучасникш багато уваги придкяеться аналiзу регiональниx ринкiв як но-вих форм територiальноï органiзацiï продуктивних сил iз характерними для кожного особливостями взаемин мiж суб'ектами ринку, формування шфраструктури та загаль-них умов економiчноï дiяльностi [11].
Вiдомi парадигми регiонального розвитку спирають-ся на вивчення проблематики оптимiзацiï спшв^ношен-ня ринкового саморозвитку та державного регулювання i лише потiм - на забезпечення сощально! спрямованостi регiональноï економiчноï полiтики.
О. Гранбергом [12] було висунуто четверту парадигму регюнального розвитку, в^пов^но до яко! акцент у досл^женш зроблено на розвитку неринково! сфери,
виробництва i використання громадських благ i послуг. Це тдх1д до трактування perioHy як сощуму, де <дадтво-рення соцiального життя та розвиток системи розселен-ня» [10, с. 42] е першочерговим завданням регiонального соцiально-економiчного розвитку. Увага концентруеться на забезпеченнi належного рiвня життя населення регiону, якостi освiти, охоронi здоров'я, охоронi довккля, ршенш демографiчних i екологiчних проблем, а досл^ження як такi проводяться в розрiзi соцiальних груп з ïx особливими функцiями i iнтересами [11].
Такий шдх^ розширюе об'ект наукового пошуку, характеризуеться кньою бкьшою глибиною охоплення поршняно з поширенiшим економiчним пiдxодом, осиль-ки охоплюе еколопчш, демографiчнi, освiтнi, медичнi, соцiально-псиxологiчнi аспекти розвитку суспкьства у тому або шшому регiонi. Результатом концентрацп про-дуктивних сил та 1хнього розвитку, а також розвитку сощ-альних i виробничих вiдносин вiдповiдно до вказано'1 парадигми е формування соцiополiсiв, нацiлениx на вирiшення означених завдань розвитку регюну [12].
В^пов^но для реалiзацiï на практицi положень чет-верто'1 парадигми регiонального розвитку треба враховува-ти те, що у забезпеченш економiчного розвитку кожного регюну важливою е саме сощально-гумаштарна сфера, що включае у себе: сощальш послуги, соцiально-трудовi в^но-сини, доходи населення, зайнятють, охорону пращ, освггу, захист вразливих верств населення, сощальне обслугову-вання населення тощо.
Загалом багато з викладених парадигм знайшли свое в^ображення у концепцiяx регiонального розвитку, що ма-ють таку ж назву, як i парадигми (табл. 1).
Вже майже 10 роив поспкь високорозвинеш краши основою державно'1 полiтики вважають максимальну сощ-альну орiентацiю економiчного розвитку. Тобто головною метою економiчного розвитку в цих крашах е досягнення максимально'1 економiчноï ефективност виробництва i ви-соко'1 сощально'1 результативностi господарсько'1 дiяльнос-тi. Держава забезпечуе стандарти добробуту, а стратепя сталого розвитку таких краш спрямована на досягнення науково обгрунтованих параметров якостi життя людей не-залежно вiд регiону проживання; на забезпечення рiвниx можливостей в отриманнi освiти; на розвиток сощально-культурних центрш, якi мають багатофункцiональний характер тощо. Свiтова практика свiдчить, що стратепя сощально-гумаштарного розвитку досягае бажаних результатов лише тод^ коли спираеться на шновацшний розвиток, на економжу знань, в якiй пров^не мiсце в^водить-ся високим технолоиям, широкому застосуванню шнова-цiйниx продуктов i послуг.
Дослiдженню теоретичних основ забезпечення ш-новацiйного лiдерства регюшв у довгостроковш перспек-тивi присвячено пращ зарубiжниx економiстiв Ф. Перру та Ж. Будвкя. Д. Мейя. Дж. Бекагиш. Соцiологiчнi аспекти територiального розвитку висвiтлено в роботах Р. Фло-риди та А. Венебла: сутшсть i меxанiзм функцiонування регюнальних шновацшних систем проаналiзовано скан-
Таблиця 1
Концепц1я Автори Риси
Полюсiв зростання Ф. Перру, В. Алонсо оркнтув регюни на активний саморозвиток за допомогою стимулювання й ущтьнення мiжгалузевих звlязкiв на основi шфраструктурних проектiв. У цьому випадку видтення в регiонах полюсiв зростання i проiмпульсивних галузей сприяв створенню поштовху для розвитку економiчних процесiв;
Промислових районiв E. Mаршаллiан соцiально-економiчний розвиток регiонiв залежить вiд стану виробничоТ системи та вiд ступеня новизни використовуваних виробничих технологш i вщповщних Тм знань
Свтэсистемно-еконо-Mi4Ha просторово-часова концепцiя розвитку глобального капп^зму 1. Валлерстайн, Ф. Бродель полiтичнi й економiчнi iмперiï з мегаполiсом у центрi протягом останнiх 500 роив накопичили досвщ iнтенсивноï експлуатацп сво'1'х периферiйних регiонiв колонiй i усвщомили Тх негативнi наслiдки. Периферiйнi регюни-колонп або виснажувалися мегаполiсом i ставали депресивними, або набу-вали полггичноТ i економiчноï незалежностi
Свтэсистемно-геопо-лiтичних змш просто-ровоТ влади держав Р. Коллшз, Дж. Модаль-ськi, Т. Скочпол, Дж. Абу-Луход i ш.
Регюни- квазторпо-рацп П. Айкан, С. Буасьв, Ф. Кук, С. Кветковський, А. Кзтшський оркнтована на зменшення територiальних вiдмiнностей вщповщно до тео-рГГ Дж. М. Кейнса про побудову держави загального добробуту i надав регюну економiчну суб'вктшсть, подГ6но до транснацюнальноТ корпорацп
Eволюцiйна економiч-на концеп^я Р. Нельсон, С. Уштер, В. Л. Макаров, В. 1. Ма-ввський, В. В. Полив i ш. постулюв граничну жорсткГсть конфлт^в глобально!' ринковоТ конкуренцп з приводу ресурав i ринкГв збуту що призводить до економiчноï еволю-ци вГдповГдно до концепцм й. Шумпетера про непримиренну боротьбу технолого-органiзованих новатсрв i консерваторiв
Глобальних мiст регюшв Дж. Фрщман, Р. Вольф, С. Сассен, А. Дж. Скотт, П. Кругман. обфунтовув значення для економiчного розвитку свГтових мегаполiсiв-регюшв, глобальних мГст
Джерело: сформовано автором
HаипоширенiШi концепцм регiонального розвитку
динавськими економктами Б. Ашеймом та А. 1саксеном. Окремi аспекти забезпечення шновацшноТ спроможностi нацiональниx регюнш розкрито в працях А. Поручника, Л. Антонюк, В. Чужикова й ш. I тому важливо знати, за ра-хунок саме яких факторш досягаеться це економiчне зрос-тання, який внесок кожного з цих факторш у економiчний розвиток регюну. Але поряд iз цим виникае потреба у ви-окремленш сукупностi факторш впливу на формування, розвиток i удосконалення сощально-гумаштарноТ сфери регюну в умовах глобального поширення знань i ефектив-ного використання у конкретних регюнах для забезпечення сталого соцiально-економiчного розвитку, тдвищення конкурентоспроможностi та формування конкурентних переваг регiонального лiдерства.
Дослiдження [1-12] тдтверджують, що досягнення регiонами цiлей сталого розвитку та л^ерства мае базува-тись саме на використаннi людського капiталу та креативного потенщалу власного населення i збалансованiй поль тицi залучення та створення привабливих умов для висо-коквалiфiкованиx шоземних фаxiвцiв. Саме тому особливо! популярност в розвинених крашах набувае така модель регюнального розвитку, яка передбачае розробку страте-гш соцiально-економiчного розвитку регiонiв на основi штенсивного використання iнтелектуальниx i сощально-комунжативних здiбностей саме мiсцевого населення.
В наявних парадигмах регюнального розвитку зазна-чено тдвищення ролi гуманiтарниx цшностей i соцiальниx чинникiв економiчного розвитку регюшв. Враховуючи принципи сталого регюнального розвитку, цей факт обу-мовлюе необxiднiсть концентраци дослiджень на розвитку гумаштарно! i соцiальноï сфер у тюному ïx взаемозв'язку з економiчним розвитком.
Основним завданням сталого розвитку е забезпечення турботливого ставлення до людини, ïï права на здорове та пл^не життя у гармони з природою.
На масштаби та темпи модершзацп сощально-гума-штарноТ сфери iстотний вплив мае освгга, що е основою сталого соцiально-економiчного розвитку будь-яко'1 краТ-ни. Стратепчною метою розвитку освiти е створення ефек-тивно'1 системи задоволення потреб особистосп, сустль-ства, держави з урахуванням змши соцiально-гуманiтарноï, економiчноï та демографiчноï ситуацiй. Освiта забезпечуе тдготовку кадрш ново'1 формаци, здатних працювати в ш-новацiйниx галузях, i е, по суп, системою виробництва, збериання i передавання знань [12]. Процес трансферу знань сприяе i соцiалiзацiï особистост (засвоення зраз-ив поведiнки, псиxологiчниx установок, соцiальниx норм i цшностей, яи дають змогу успшно функцiонувати в сус-тльств^.
Регiональнi вiдмiнностi: ресурсно'1 та шфраструктур-но'1 забезпеченостi, ршня економiчного розвитку i якос-тi життя населення властивi практично усiм крашам. У зв'язку з цим цш, завдання форми та методи реалiзацiï конкретно'1 парадигми регiонального розвитку не можуть ствпадати i рiзняться, але цш у всix краш у сферi розвитку регiонiв е однаковими:
■ забезпечення економiчниx, соцiальниx, правових i оргашзацшних основ регiонального розвитку;
■ виршнювання умов соцiально-економiчного розвитку регюшв;
■ забезпечення рiвного доступу до сощальних послуг населенню уск регiонiв;
■ ощадне та рацюнальне використання природних та шших ресурсних особливостей регiонiв;
■ збереження довккля, монiторинг регiонального природокористування, еколопчний захист регюнш i т.п.
На основi дослiдження та аналiзу джерел внутрiшнix i зовнiшнix факторiв [1-9] було визначено такий комплекс ключових факторiв розвитку економiки знань у регюнах: 1) зршсть шститупв i якiсть управлiння регiоном; 2) рин-ковi умови; 3) полiтична ситуацiя; 4) розвиненiсть iнфра-структури; 5) наявшсть економiчно активного населення та розвиток тдприемництва; 6) креативний потенщал населення регiону; 7) доступ до яисно'1 освiти; 8) наявшсть регюнально'1 системи трансферу знань.
Висновки. Парадигми регюнального розвитку бкь-шосп кра'1н свiту передбачають залучення в економiчне вiдтворення багатьох ресурсш, пом'якшення протирiч мiж мiстом i селом, регулювання процесу урбашзаци, мираци i забезпечення соцiальноï рiвностi, доступу до базових со-цiальниx послуг. Вищевикладене дослiдження регiональниx пiдxодiв до забезпечення регюнального розвитку дае змогу зробити висновок про те, що в сучасних умовах наявш парадигми регюнального розвитку мають бути удосконалеш з урахуванням реалш становлення нових економiчниx систем, що базоваш на людському капiталi та знаннях i на вве-денш в аналiз процесiв регiонального розвитку нев^'емно1 компоненти - соцiально-гуманiтарного простору регюну.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кочетов О. П., Григорович А. В., Торгова Л. В. Про окре-Mi категори навчальноТ дисциплiни «Pозмiщення продуктивних сил». BicHUK Хмельницького шституту реаонального управл'ш-ня та права. 2003. № 1. С. 263-266.
2. Клиновий Д. В., Пепа Т. В. Розм^ення продуктивних сил i репональна економта Укра'ши: навч. поаб. Ки'Гв: Центр навч. лп\, 2006. 728 с.
3. Заблоцький Б. Ф. Репональна економта: навч. поаб. Львiв: Новий свiт-2000, 2007. 548 с.
4. Лишиленко В. I. Розм^ення продуктивних сил i репональна економта: навч. посiб. КиТв: Центр навч. лiт., 2006. 325 с.
5. Чернюк Л. Г. Комплексшсть як невщ'вмна умова ефек-тивного розвитку регiональних господарських систем // Репо-нальний розвиток УкраТни: проблеми та перспективи: матерiа-ли Miжнар. наук.-практ. конф. (м. КиТв, 26 листоп. 2009 р.). КиТв: ДВНЗ «КНЕУ iм. В. Гетьмана», 2009. С. 720-723.
6. Розм^ення продуктивних сил i регiональна еконо-мiка: пiдручник/за ред. В. В. Ковалевського, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. КиТв: Знання, 2006. 350 с.
7. Сазонець I. Л., Джинджоян В. В., Чубар О. О. Розм^ен-ня продуктивних сил: навч. поаб. КиТв: Центр навч. лгг., 2006. 320 с.
8. Стеченко Д. М. Розм^ення продуктивних сил i репо-налiстика: пщручник. КиТ'в: Вкар, 2006. 396 с.
9. Основы региональной экономики/отв. ред. А. Г. Гран-берг. М.: Экономика, 2000. С. 83-84.
10. Регюни Укра'ши: проблеми та прiоритети со^ально-eK0H0Mi4H0r0 розвитку: монографiя/за ред. З. С. Bарналiя. Кшв: Знання УкраГни, 2005. 498 с.
11. Реутов В. £. Закономiрностi i парадигми регюнально-го розвитку // Ефективна економiка. 2010 № 9. URL: http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=319
12. Гранберг О., Суслов В., Суспицын С. Многорегиональные системы: экономико-математическое исследование. Новосибирск: Сиб. науч. изд-во, 2007. 371 с.
REFERENCES
Cherniuk, L. H. "Kompleksnist yak nevidiemna umova efek-tyvnoho rozvytku rehionalnykh hospodarskykh system" [Complexity as an indispensable condition for the effective development of regional economic systems]. Rehionalnyi rozvytok Ukrainy: prob-lemy ta perspektyvy. Kyiv: DVNZ «KNEU im. V. Hetmana», 2009. 720-723.
Granberg, O., Suslov, V., and Suspitsyn, S. Mnogoregional-nyye sistemy: ekonomiko-matematicheskoye issledovaniye [Multiregional systems: economic and mathematical research]. Novosibirsk: Sibirskoye nauchnoye izd-vo, 2007.
Klynovyi, D. V., and Pepa, T. V. Rozmishchennia produk-tyvnykh syl i rehionalna ekonomika Ukrainy [Placement of productive forces and the regional economy of Ukraine]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2006.
Kochetov, O. P., Hryhorovych, A. V., and Torhova, L. V. "Pro okremi katehorii navchalnoi dystsypliny «Rozmishchennia produk-
tyvnykh syl»" [About certain categories of educational discipline «Placing productive forces»]. Visnyk Khmelnytskoho instytutu re-hionalnoho upravlinnia ta prava, no. 1 (2003): 263-266.
Lyshylenko, V. I. Rozmishchennia produktyvnykh syl i rehionalna ekonomika [Placement of productive forces and regional economics]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2006.
Osnovy regionalnoy ekonomiki [Bases of regional economy]. Moscow: Ekonomika, 2000.
Rehiony Ukrainy: problemy ta priorytety sotsialno-ekonomich-noho rozvytku [Regions of Ukraine: problems and priorities of socioeconomic development]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2005.
Reutov, V. Ye. "Zakonomirnosti i paradyhmy rehionalnoho rozvytku" [Regularities and paradigms of regional development]. Efektyvna ekonomika. 2010. http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=319
Rozmishchennia produktyvnykh syl i rehionalna ekonomika [Placement of productive forces and regional economics]. Kyiv: Znannia, 2006.
Stechenko, D. M. Rozmishchennia produktyvnykh syl i re-hionalistyka [Placement of productive forces and regionalistics]. Kyiv: Vikar, 2006.
Sazonets, I. L., Dzhyndzhoian, V. V., and Chubar, O. O. Rozmishchennia produktyvnykh syl [Distribution of productive forces]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2006.
Zablotskyi, B. F. Rehionalna ekonomika [Regional economy]. Lviv: Novyi svit-2000, 2007.
