CC BY
0TRANSPORT
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ПРЕЦЕДЕНТНОГО ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ПОСТАЧАЛЬНИК1В ЛОГ1СТИЧНИХ ПОСЛУГ В ПРОЕКТАХ ЛОГ1СТИЧНОГО АУТСОРСИНГУ
Воркут Тетяна Анатоливна, доктор техшчних наук, професор, зав1дувач кафедри транспортного права та лог1стики, Нащональний транспортний университет, Кигв, Украгна, ОЯСЮ Ю: https://orcid.org/0000-0003-0354-476X
Лущай Юрш Володимирович, асистент, Нацюнальний транспортний университет, Кигв, Украгна, ООСЮЮ: https://orcid.org/0000-0002-7632-7400
Харута Вталш Сергшович, кандидат техшчних наук, доцент Нащональний транспортний университет, Кигв, Украгна, ОЯСЮ Ю: https://orcid.org/0000-0002-8897-7558
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30052021/7586
ARTICLE INFO
Received: 22 March 2021 Accepted: 11 May 2021 Published: 30 May 2021
KEYWORDS
precedent theory, supplier portfolio, logistics services, logistics outsourcing projects, logistics outsourcing strategy.
ABSTRACT
The paper proposes, based on the method of precedents, a conceptual model of precedent formation of the portfolio of logistics service providers in projects of formation and implementation of logistics outsourcing strategy, which is considered as an evolving strategy. This model can be used as a basis for developing methodological aspects of content management of these projects.
Citation: Vorkut T. A., Lushchai Yu. V., Kharuta V. S. (2021) Conceptual Model of Precedent Formation of a Portfolio of Logistics Service Providers in Logistics Outsourcing Projects. World Science. 5(66). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30052021/7586
Copyright: © 2021 Vorkut T. A., Lushchai Yu. V., Kharuta V. S. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями. В контекст управлшня процесами i системами лопстичного обслуговування традицшно актуальною залишаеться проблема умов надання лопстичних послуг. Тобто, будуть вони надаватись силами вертикально штегрованого (власного) шдроздшу, силами третьо! сторони (на засадах аутсорсингу) чи передбачаеться поеднання зазначених варiантiв в певному сполученш. В науковш лiтературi та шших джерелах шформацп вщображено багато бiзнесових ситуацш (випадюв) змiни оргашзащями умов постачань лопстичних послуг. Даш випадки оцшюються як iз точки зору штерпретацп 1х як кращо! практики, так i набутих уроюв.
В значнш частит дослщжень акцент робиться на випадках "неусшшного", на думку авторiв, аутсорсингу лопстичних послуг, коли оргашзащя, через деякий час, повертаеться до попередньо! бiзнес-моделi, звертаеться до шших постачальниюв лопстичних послуг тощо. Таким чином, висновок, який робиться, полягае у необхщносп розроблення нових i вдосконалення юнуючих методiв i моделей вибору постачальниюв логiстичних послуг, як дозволили б уникнути, чи принайми суттево зменшити ймовiрнiсть, "неуспiшностi", так, як остання розумiеться за даних умов, стратегii логiстичного аутсорсингу ^ в певнiй мiрi, проектiв, як забезпечують 11 реалiзацiю.
Автори дано! роботи виходять i3 того, що в баченш ряду шюл стратепчного управлiння, зокрема, школи навчання, взаемозв'язку мiж стадiями формування i ре^заци стратеги, стадiя реалiзацil частково, або повнютю, буде збiгатися в чаа 3i стадieю формування [1]. Це, вщповщно, мае враховуватися в процесах органiзацiйного управлiння, насамперед, при розробленш i впровадженнi механiзмiв стратегiчного i портфельного управлiння [2, 3]. Вщповщно, припущення авторiв дано! роботи полягае в тому, що формування i реалiзацiя оргашзацшно1 стратеги лопстичного аутсорсингу мають виходити з бачення дано! стратеги як тако!, що розвиваеться. Вщповщно, в рамках даного бачення, стратепя лопстичного аутсорсингу може бути представлена як послщовтсть фаз. Кожна з цих фаз розглядаеться як експеримент оргашзаци, який може бути здшснено в формi проекту. Продуктом цього проекту е ршення про прийняття або вiдмову вщ слiдування певнiй, розглядуванiй на данш фазi, бiзнес-моделi логiстичного аутсорсингу, а результатом - ршення про перехщ до наступно1 фази або повернення до попереднiх.
Таким чином, актуальним науковим завданням е розроблення нових i вдосконалення iснуючих методiв i моделей формування портфеля постачальниюв лопстичних послуг, як таких, що визначають змют проектiв формування i реатзаци стратеги логiстичного аутсорсингу, коли остання розглядаеться як стратегiя, яка розвиваеться.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш. Пiд аутсорсингом (вiд англ. - outsourcing), в найбшьш загальному вигщщ, розумiють передачу продуктiв, якi рашше вироблялись в оргашзаци, назовнi, як правило, спецiалiзованим пiдприемствам. Вiдповiдно, лопстичний аутсорсинг - це передача лопстичних послуг, як ранiше виконувались власними силами, лопстичним провайдерам, якi залучаються на засадах третьо1 сторони (ззовш). Види послуг, якi зазвичай прийнято визначати як транспортування на умовах третьо1 сторони, виникли в останш роки. Як i у випадку логiстичного обслуговування в цiлому, пщ зазначеними умовами розумiють будь-який рiзновид транспортування, який пропонуеться вантажовiдправником (вантажоотримувачам) як частина загального пакету лопстичних послуг, за якими транспортування виступае за одну iз складових [4].
Представляе штерес iдентифiкацiя факторiв, якi зумовлюють збiльшення обсягiв лопстичних послуг, зокрема перевезень, як передаються до виконання третш сторонi. Зокрема Д. Бауерсокс, П. Доери, К. Дрьоге, Д. Роджерс i Д. Уордслоу за таю фактори визначили [5]: використання спещальних навичок; здатнють досягти економи масштабу; зниження ризику катталовкладень; забезпечення ефективного управлiння. В. Шефф^ в свою чергу, визначив за таю фактори [6]: тиск конкуренцп, що невпинно зростае; пщвищення очшувань щодо рiвня транспортного обслуговування; розвиток дерегуляцп як загальносвiтову тенденщю; прогрес в комп'ютерних i комуткацшних технологiях.
Р. Лайб i Г. Рендолл, Е. Бардi i М. Трейа, аналiзуючи дiяльнiсть в iндустрiально розвинутих кранах фiрм, що використовують логiстичнi послуги, як1 надаються на умовах третьо1 сторони, дiйшли висновку, що [7, 8]:
1) передача лопстичних дiяльностей до виконання третш сторош набувае ознак загальноприйнято1;
2) найбшьш часто до виконання третш сторош передаються дiяльностi, яю на постшнш основi здiйснюються самою фiрмою, проте не е для не1 основними i потребують застосування певних активiв;
3) як основний привщ до використання послуг, якi пропонуються на умовах третьо1 сторони, декларуеться зниження витрат i пiдвищення рiвня обслуговування споживачiв;
4) фiрми, як правило, задоволеш тим, що залучають третю сторону;
5) основними перепонами стосовно передачi дiяльностей щодо лопстичного обслуговування третш сторош е страх втрати контролю та невизначенють вщносно рiвня забезпечення обслуговування третьою стороною.
При залученнi до лопстичного обслуговування третьо1 сторони постае проблема оцшювання i вибору постачальникiв лопстичних послуг.
Складшсть процесiв прийняття ршень щодо визначення постачальникiв практично будь-яких продукпв, в значнiй мiрi, пов'язуеться з необхщнютю сумiсного аналiзу ряду факторiв, що знаходять вiдображення у вщповщних критерiях. Критерil оцiнювання i вибору постачальникiв продуктiв стали предметом багатьох дослщжень, починаючи ще з 1960-х роюв.
В загальному плат, за одну з визначальних, в чередi зазначених дослiджень, розглядаеться робота Г. Дшсона, який щентифшував 23 показника, що можуть слугувати за критери вiдбору постачальникiв шституцюнальними (органiзацiйними) покупцями [9]. Проведений огляд публiкацiй за даною тематикою, яю були виданi в подальшому, свщчить, що практично всi цi показники зберегли свою значущють до сьогодш. Проте !х прiоритетнiсть i, вщповщно, частота використання за критери зазнали певних змш.
Працi Г. Дшсона, як i дослiдження iнших фахiвцiв, вказують на те, що процес вибору постачальниюв е багатокритерiальним за своею природою. В. Вшд i П. Робiнсон дiйшли висновку, що, зазвичай, юнуе взаемозв'язок, свого роду компромю, мiж критерiями вибору постачальниюв, i зазначили, що ефект зазначеного зв'язку втрачаеться в умовах аналiзу одного критерда [10]. У. Демпс показав, що значущiсть критерив вардае в залежностi вiд ситуаци, яка складаеться щодо закупiвель [11].
В робот [12], в розвиток роботи [13], щентифшовано використовуванi на сьогодш методи i моделi вибору постачальниюв продукпв i послуг, в тому числ^ логiстичних, i проведено 1х зiставно-порiвняльний аналiз. Даний аналiз може бути використано при побудов^ за умовами результативност i ефективностi, портфеля постачальниюв лопстичних послуг за виокремлюваними фазами стадш формування i реалiзацil стратеги логiстичного аутсорсингу, розглядуваних за стади, якi збiгаються в чась Очевидно, що, як зазначалося вище, кожна фаза, яка розглядаеться в даному дослщженш, як експеримент оргашзаци, який може бути здшснено в формi проекту, мае сво! вщмшш характеристики, якi, в свою чергу, визначають вiдмiннi вимоги до методiв i моделей вибору постачальникiв лопстичних послуг.
Обраш методи i моделi для побудови портфеля постачальникiв лопстичних послуг за вищезазначеними фазами вщповщно визначають методолопчш аспекти управлiння змютом проектiв фаз стадiй формування i реалiзацil стратеги логiстичного аутсорсингу - як таких, що збшаються в чась
Умовами формалiзацil процесу визначення постачальникiв продуктiв (послуг) в розглянутих моделях не передбачаеться чи передбачаеться доволi обмежено, врахування особливостей бiзнес-ситуацiй в яких будуть взаемодiяти оргашзаци постачальниюв i оргашзаци замовникiв. Очевидно, можна зауважити, що данi особливосп можуть бути взятi до уваги через введення вiдповiдних критерив в рамках багатокритерiальних методiв. Зокрема, критерив спрямованостi оргашзаци-постачальника пiдтримувати заявленi значення критерив якостi i вартостi пропонованих послуг у встановленому перiодi, як це мае мюце, наприклад, в робот [12]. Водночас, просте збшьшення перелiку критерив без врахування умов !х взаемоди залежностi, приводять за багатьох випадюв, до невиправданого ускладнення постановки i вирiшення вiдповiдних задач без суттевого пiдвищення результативностi i ефективностi процесу визначення постачальникiв продукпв (послуг). Таким чином, наукова прогалина щентифшуеться в частинi браку моделей i методiв, якi дозволили б максимально адаптувати процес вибору постачальниюв продукпв (послуг), зокрема логiстичних, до особливостей бiзнес ситуацiй, в яких будуть взаемодiяти оргашзаци надавача послуг i отримувача останнiх. В контекст подолання дано1 прогалини видаеться за доцшьне розглянути можливiсть використання прецедентного методу.
Водночас, розглянуп в робоп [12] методи i моделi вибору постачальниюв i послуг можуть бути використанш для вибору обмежено мало1 кiлькостi постачальникiв в умовах розвитку партнерських вiдносин i/або розподiлу замовлень мiж постачальниками, якi були обраш на основi прецедентного методу.
Мета статп - запропонувати концептуальну модель прецедентного формування портфеля постачальниюв лопстичних послуг в проектах формування i реалiзацil стратеги лопстичного аутсорсингу, яка розглядаеться як стратепя, яка розвиваеться.
Виклад основного матерiалу дослщження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результа^в.
Для розроблення концепцil прецедентного формування портфеля постачальниюв лопстичних послуг в проектах лопстичного аутсорсингу застосовуемо гшотезу теори прецеденпв щодо одноманiтностi простору ршень, коли «схожi вхiднi ситуаци призводять до схожих вихiдних реакцш системи» [14]. Слiдуючи данiй гшотез^ для кожно1 ново1 ситуацil достатньо знайти одну або юлька близьких, схожих до не1 ситуацiй, з перелшу вiдомих, i приймати ршення, спираючись на цi ситуацil - прецеденти.
Моделi та шструменти ре^зацп прецедентного методу прийняття рiшень покладенi в основу системи тдтримки прецедентних рiшень (СППР) [15]. Процес функцiонування СППР можна представити у виглядi CBR-циклу (вiд англ. - case-based reasoning - метод Mip^Bam на основi прецедентiв) рис. 1.
Сформульована, з використанням теорп прецеденлв, концепцiя формування портфелiв постачальниюв логiстичних послуг за проектами лопстичного аутсорсингу складаеться i3 наступних еташв:
- формування перелiку основних характеристик постачальниюв логiстичних послуг;
- пошук прецедентiв в базi данних;
- вiдбiр i3 прецедентiв ймовiрних оргашзацш-постачальниюв логiстичних послуг;
- корегування характеристик постачальниюв логiстичних послуг щодо попередньо заданих значень характеристик;
- тдбр обраних прецедентiв для вирiшення поставлено! в завдант на проектування задачу
- формування портфеля постачальникiв лопстичних послуг за проектом логiстичного аутсорсингу;
- збереження в базi даних характеристик постачальниюв логiстичних послуг, якi будуть використовуватися в подальшому в проектах лопстичного аутсорсингу.
Як трактуе теорiя прецеденпв, кожна ситуацiя - це знання, як набуваються шляхом систематизацй та узагальнення окремих рiзнорiдних факпв. Процедура набуття знань здiйснюеться фахiвцями-експертами, якi не тiльки фiксують ситуащю («в певному мiсцi, в певний час, за вщповщних обставин трапився якийсь випадок»), але й здшснюють аналiз i виявляють причину И появи, оцiнюючи повноту i об'ектившсть наявно! шформаци. Пiсля цього iнженери зi знань (вiд англ. - knowledge engineers) переводять щ спещальш знання у машинний формат i проводять !х накопичення в пам'ят комп'ютерiв з метою подальшого використання в процесах прийняття рiшень.
Базове бачення портфеля постачальникiв логiстичних послуг за проектом логютичного аутсорсингу
Скореговане бачення портфеля постачальнишв логгстичних послуг за проектом лопстичного аутсорсингу
Запропоноват рiшення та iMoeipHi кандидаты постачальника
База ресурив
проекту лопстичного обслуговування
ОПР
„ „ Вибгр
Новый . .
ч кандидатгв
прецедент
Рис. 1. Концептуальна модель прецедентного формування портфел1в постачальниюв лог1стичних послуг за проектами лог1стичного аутсорсингу Наведеш етапи формування портфелiв постачальниюв лопстичних послуг за проектами лопстичного аутсорсингу виконуються за безпосередньо! взаемодй з особою, яка приймае ршення (ОПР). Багатопрецедентнi системи, як правило, тшьки обирають з бази даних
HaH6inbm nogi6m npe^gemn i 3anumaroTb процес aganraujl Ha po3rnag OnP, ocKinbKH aBTOMaTH3a^a процесу aganTaujl e cKnagHHM 3aBgaHHaM, npaKTHHHO He niggaeTbca y3aranbHeHHro. B aganra^l HeMae Heo6xigHocri, ocKinbKH oöpam npe^gemu MicTaTb gocTaTHbo iH^opMa^l gna npuHHaTTa oö'eKTHBHoro pimeHHa.
^ aganra^a Heo6xigHa, to gna ii npoBegeHHa MO^Ha BHKopucraTH 6a3y 3HaHb ^ogo po3BHTKy c^epu noricTHHHoro o6cnyroByBaHHa, aKa MicTHTb Ha6ip Heo6xigHHx ^aKTiB, npaBHn i MeTogiB rngyKTHBHoro i/a6o a6gyKTHBHoro MamHHHoro HaBHaHHa.
fflpgo no6ygoBH G l II IP, to BOHa nepeg6aHae BHpimeHHa HacTynHHx 3aBgaHb: po3po6Ky cnoco6y nogaHHa 3HaHb ^ogo crnya^l, mo^hhbhx BapiamiB npHHHarra pimeHb i nomyKy nocTananbHHKiB noricTHHHHx nocnyr 3a npoeKTaMH noricTHHHoro ayTeopeHHry; po3po6neHHa MeTogy Bu6opy nocTananbHHKiB noricTHHHHx nocnyr 3a BignoBigHHMH npe^gernaMH; po3po6neHHa MeTogy igemu^iKa^l Ta aganra^l npuHHaTTa pimeHb; po3po6neHHa MeTogy 36epiraHHa Ta iHgeKca^l npe^gemiB.
B 0CH0By ^opManbHoro onucy ^yHK^OHyBaHHa G l II IP noKnageMO 6a3OBHH пpннцнп, Konu THnoBHH npe^gem- - цe ^0pMani30BaHa CTpyKTypa, aKa CKnagaeTbca i3 onucy npo6neMH, ^o xapaKTepH3ye cmya^ro, i nomyKy o6 ' eKTHBHoro pimeHHa ^ogo cnucKy mo^hhbhx BapiaHTiB npHHHaTTa pimeHb i nepeniKy nocraHanbHHKiB noricTHHHHx nocnyr. Ha 0CH0Bi цbого TBepg^eHHa BHKnageMO HacTynHe ^opManbHe BH3HaHeHHa: aK^o пpeцegeнт e cKnagaeTbca 3 mho^hhh
M = ^s, r, h G 3 = S • R • H , ge cmya^H s G S , noB'a3aHoro 3 Hero pimeHHa r G R Ta
BHKOHaB^ h g H, to cmya^a S 3agaeTbca 3a gonoMororo ^opMyn, BHKnageHHx b [16] Ha cne^ani3OBamö MOBi L . 3BigcH, 6ygb-aKiH crnyaujl S noBHHHi BignoBigaTH KinbKa pimeHb, a
TOMy gonycKaeMO, ^o пpeцegeнтн THny (s, r, hj Ta (s', r',h'^j pi3Hi, aK^o r ^ r .
flam b cucreMi npHHHaTTa pimeHb b Me^ax KOH^nujl, ^o po3rnagaeTbca, nogaHO MHO^HHoro пpeцegeнтiв M:
M = {(s^ r1, st, r,h)sn, rn,hn)}
(1)
ko^hhh пpeцegeнт ei po3rnagaeTbca aK yMOBHa iмпniкaцia, a caMe:
si ^ ri . (2)
TaKHM hhhom, aK^o gna 3agaHOl 3agaHi s. ~ s; icHye пpeцegeнт = Ifj, r, h^j, to MO^Ha cTBepg^yBaTH, ^o r. e Ha6nu^eHHM pimeHHaM gna 3agaHi si.
3BigcH, hhm cmya^a 5 ageKBaTHima go crnya^l sj, thm 6inbme 3pocTae BiporigHicTb npHHHaTTa o6' eKTHBHHx pimeHb gna si i thm 6inbme 6yge cniBnagaTH gocBig внконaвцiв hj .
fflpgo Ha6nu^eHHa crnyaujl s go cHrya^l S j Ta BignoBigHoro pimeHHa rj 3acT0cyeM0 ^yH^iro nogi6HocTi C , Ha ocHOBi aKOl ^opMani3yroTbca BigHomeHHa nogi6HocTi Mi^
npe^genraMH i BH3HaHaeTbca piBeHb nogi6HocTi SM
3a3HaHHMO, ^o BigHomeHHa nogi6HocTi MO»e 6yTH n06yg0BaH0 TinbKH gna mhoxhhh BxigHHx ^aKTopiB cнтyaцil I [15].
,3k 6yno 3a3HaHeHO BH^e, npe^geHray cucTeMy MO^Ha onucaTH HacTynHHM hhhom:
crpyKTypa {M, SMn, K , ge M - 6a3a пpeцegeнтiв, SMn - piBeHb nogi6Hocri, aKHH 3agaHHH gna
mho^hhh iнтepпpeтaцiн Q Ha MOBi L Ta K - MHO^HHa ^opMyn mobh L .
3BicHO, ^o MHO^HHa mob K cTaHOBHTb 6a3y 3HaHb ^ogo c^epu noricTHHHoro
o6cnyroByBaHHa, aKa OTpHMaHa eKcnepTHHM mnaxoM. Togi, gna KO^Horo пpeцegeнтy MO^Ha 3a
допомогою оцшки под1бност1 обчислити р1вень под1бност1 ршення r в ситуацп, наближено! до s . У випадку, коли е необхщшсть використовувати наявш знання щодо сфери лопстичного обслуговування, стверджуемо, що вираз виду:
К ^(sSMiSi),
(3)
об'ективно описуе клас ситуацш S .
Банк вихвдних прецедентов M задае екстраполящю вщношення 1мпл1кацИ щодо (1) i
фактично е базою знань, яка мютить подiбнi ¡мпл^^!: ^Zi ri |(si' ri)e M }. А
тому, формулою:
M* ^ (s. ^ r.)
V 1 i, 1 / (4)
також можна описати клас ситуацп Se .
Таким чином, можна констатувати, що прецедентна система виконуе адаптовану до функцп ситуацп:
{К ^(S ^ 0SMj S.)}.=1...и ^ {к,M *, S} ^ 0SM, r. (5)
Пюля формалiзованого опису функцiонування СППР перейдемо до побудови алгоритму формування бази прецедентов.
Як було зазначено вище, головним завданням СППР е процедура накопичення та впорядкування достатньо! множини рiшень прецедентiв, яю акумулюються у вщповщнш базi, яка об'ективно описуе не тшьки виробничу iнформацiю, але i кадрову - щодо виконавщв проектiв. Алгоритм формування бази прецедентов представлено на рис. 2.
Початок
Етап 1: оцшка р1вня значущосл прецеденту в розглянутш 6аз1
Етап 2: кластерный анал1з прецеденлв за виявленими ознаками
Етап 3: виб1р под1бних прецеденлв ¡з задано! множини за критер1ем под1бносп ситуацп
1 г
Кшець
Рис. 2. Схема алгоритму формування бази прецедент1в
1
2
3
На етат I визначаеться функцюнальна оцiнкa ознак значущост - чим бiльше значення мае функщя, тим бiльш важлива вщповщна ознака, i навпаки. Функцюнальна оцшка дозволяе пpоводити вiдбip подiбниx пpецедентiв, застосовуючи вiдношення подiбностi, з ypaxyвaнням нaйбiльш вaжливиx ознак.
Щодо знaxодження ступеня близькостi зaдaчi sk до зaдaчi sj й, вщповщно, оцiнювaння близькостi piшення Г. до шуканого викоpистовyeмо мipy близькост пpецедентiв dj) i, на ïï основi, фоpмyлюeться вiдношення подiбностi м1ж пpецедентaми i виводиться мipa подiбностi SM:
d(w) =
2
l
n
Z Wq (xqi xqj-)2
V i=l
(б)
SM(r] =
l
j l + d (w
lJ
(W), (7)
де w - значення вaговиx коефiцieнтiв xapaктеpистик (wq e [0,l], q = l, n). x ., x . - значення
коефщенпв xapaктеpистик (wq e [0,l], q = l, n).
xapaктеpистик ново1' зaдaчi та значення xapaктеpистик задач, якi збеpiгaються в бaзi пpецедентiв, вiдповiдно.
Якщо вс значення вaгомостi w однaковi i доpiвнюють одиницi, то мipa близькостi
вiдповiдae евклiдовiй мipi та позначаеться як d j , а вщповщна ш мipa подiбностi - SMtj . Звiдси, функцюнальна оцшка ознак визначаеться наступним чином:
Z Z (SMlW - (l - SM j )+SM j (l - smM))
_ i l(l< J )
2 -
E (w) = —
(8)
N-(N -1)
де N - число прецеденпв в 6a3Í прецедентiв.
Для етапу 2 - MÍHÍMÍ3a^i' значення виразу (8) застосовуемо градieнтний метод [17] кластерного аналiзу бази прецедентiв. Метою кластеризаци бази прецедентiв е прискорення операцш вибiрки подiбних прецедентiв та попереднього упорядкування бази прецедентiв в компактш групи застосування [17].
Алгоритм кластеризаци базуеться на основi формалiзацiï виразiв (6) i (7). Пiсля того, як вихщна база даних сформована та подшена на окремi кластери, реалiзуеться процедура пошуку подiбних прецеденпв (етап 3), а завдяки розробленому методу кластерного аналiзу прецедентiв, сумарш витрати на пошук ефективного ршення iстотно знижуються.
При формування бази прецеденпв використовуються моделi подiбностi або допустимосп, заснованi на використаннi неч^ких або наближених множин щодо формування груп подiбних елементiв (прецедентiв).
Висновки з даного дослщження i перспективи подальших розвiдок у даному напрямку. Запропоновано, на основi методу прецеденпв, концептуальну модель прецедентного формування портфеля постачальниюв логiстичних послуг в проектах формування i реалiзацiï стратегiï лопстичного аутсорсингу, яка розглядаеться як стратепя, яка розвиваеться. Дана концептуальна модель може бути покладена в основу розроблення методологiчних аспектiв управлiння змютом зазначених проектiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Д. Стратегическое сафари. Экскурсия по дебрям стратегического менеджмента / пер. с англ. М.: "Альпина Паблишер", 2012. 367 с.
2. Project Management Institute. Standard for portfolio management - Thourth Edition, Project Management Institute Inc, 2017, 140 p.
3. Воркут Т.А., Бшоног О.£., Дмитриченко А.М., Петунш А.В., Срiбна Н.В., Третиниченко Ю.О. Портфельно-орiентоване управлшня в органiзацiйних мережах. - Кшв, Мiленiум, 2021. - 232 с.
4. Coyle J.J. Transportation. / J.J. Coyle, E.J. Bardi, R.A. Novack. - 4nd. ed. - San Francisco: West Publishing Company, 1994. - 574 p.
5. Bowersox D.J. Leading Edge Logistics Competitive Positioning for the 1990s. / D.J. Bowersox, P.J. Daudherty, C.L. Droge, D.S. Rogers, D. Wardlow. /- Oak Brook: CLM, 1989. - 550 p.
6. Sheffi Y. Third Party Logistics: Present and Future Prospects. / Y. Sheffi. // Journal of Business Logistics. - 1990. - Vol. 11, № 2. - P.27-35.
7. Lieb R.C. A Comparison of the Use of Third-Party Logistics Services by Large American Manufactures, 1991, 1994, and 1995. / R.C. Lieb, H.L. Randall. // Journal of Business Logistics. - 1996. - Vol. 17, № 1. - p.305-320.
8. Bardi E.J. Transportation Outsourcing: a Survey of U.S. Practices. / E.J. Bardi, M. Tracey // International Journal of Physical Distribution & Logistics Management. - 1991. - Vol. 21, № 3. - p.15-21.
9. Dickson G.W. An Analysis of Vendor Selection Systems and Decisions. / G.W. Dickson. // Journal of Purchasing. - 1966. - Vol. 2, № 1. - P.5-17.
10. Williamson O.E. Market & Hiberarchies: Analysis & Antitrust Implications. / O.E. Williamson. - New York: Free Press, 1983. - 286 p.
11. Dempsey W. Vendor Selection and the Buying Process. / W. Dempsey.// Industrial Marketing Management. - 1978. - Vol. 7. - P.257-267.
12. Воркут Т.А., Бшоног О.£., Дмитриченко А.М., Третиниченко Ю.О. Управлшня ланцюгами постачань: лопстичний аспект. - Кшв, Мшетум, 2021. - 232 с.
13. Weber C.A. Vendor Selection Criteria and Methods. / C.A. Weber, J.R. Current, W.C. Benton. // European Journal of Operational Research. - 1991. - Vol. 50, № 1. - p. 2 - 18.
14. Dubois D. Case-Based Reasoning: A Fuzzy Approach - Jesture Notes in Computer Science / Estava F., Carcia P., Godo L., Lopez de Montaraz R., Prade H. // - Springer. - 1999. vol 1566. - pp 79-91
15. Tsang E. Clustering and Classification of Cases Using Learned Global Feature Weights / Tsang E., Shin C., Wang X., Lam M. // Proceedings of the Joint 9th IFSA World Congress. - Vancouver, Canada. - 2001. -pp. 2971-2976.
16. The Wisdom of Team (Boston: Harvard, Business School Press, 1993) / Jon R. Katzenbach, Douglas K. Smith // - Цитовано по - Нивен Пол Р. Сбалансированная Система Показателей - шаг за шагом: Максимальное повышение эффективности и закрепление полученных результатов. -Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. - 1С.51.
17. Трахтенгеру Э.А. Компьютерная поддержка принятия решений / Трахтенгеру Э.А. - М.: Наука, 1998. - 420 с.
