CC BY
20
ключевые слова: финансовый сектор, прогноз, технологический прогресс, финансовые технологии, нравственные ценности.
Луцик Марiя Bac^iena, кандидат eKOHOMi4Hux наук, начальник вгддшу роботи з персоналом, ДВНЗ «Утверситет банкгвськог справи», Кигв, Украта.
Bознюк-Богie 1рина Миколагена, старший викладач, кафедра економжи та управлтня персоналом, Львiвський навчально-науко-вий iнститут ДВНЗ «Утверситет бантвськог справи», Украта, e-mail: ira_voznyuk@ukr.net.
Луцик Мария Васильевна, кандидат экономических наук, начальник отдела по работе с персоналом, ГВУЗ «Университет банковского дела», Киев, Украина.
Вознюк-Богив Ирина Николаевна, старший преподаватель, кафедра экономики и управления персоналом, Львовский учебно-научный институт ГВУЗ «Университет банковского дела», Украина.
Lutsyk Mariia, SHEE «Banking University», Kyiv, Ukraine. Voznyuk-Bohiv Iryna, Lviv Educational and Scientific Institute of SHEE «Banking University», Ukraine, e-mail: ira_voznyuk@ukr.net
УДК 65.012.34:658.589 Б01: 10.15587/2312-8372.2016.65948
григорак м. ю. АНАЛ1З Б1ЗНЕС-М0ДЕЛЕЙ ТА
СТРАТЕГ^ ШОВАЩЙНОГО РОЗВИТКУ
постАЧАЛьникш логистичних
ПОСЛУГ
Дослгджено особливостг тновацшног д1яльност1 постачальникгв логгстичних послуг в умовах економгки знань. Запропоновано подвшнотрамгдальну модель взаемозв'язку факторгв тнова-цшного розвитку, оптимальне поеднання яких дозволяе визначити бгзнес-модель та стратегю дгяльностг на логгстичному ринку. Для забезпечення ефективног кросфункцюнальног взаемодп постачальника з клгентами запропонована дорожня карта I структура систем ¡нформацшно-комуткацшного забезпечення реалгзацп ¡нтегрованих тновацшних стратегш.
Ключов1 слова: тновацшна логгстика, бгзнес-модель, постачальник логгстичних послуг, ттег-рована логгстична стратеггя.
1. Вступ
Сучасна економжа характеризуется швидкозмшним ринковим середовищем, скороченням життевого циклу продукпв i послуг, глобалiзацiею господарських зв'язюв на базi штернету i сучасних щформацшно-комуткацшних технологш, клiентоорiентованiстю i постшним пошуком нових можливостей для розвитку бiзнесу. Свгг перебувае на порозi шостого технолопчного укладу, домшуючою техш-ко-економiчною парадигмою якого стануть комп'ютерт та нанотехнологп, а також 1х симбюз. Наукоемне виробництво, 3Д-друк, штернет речей, хмарш рiшення, бази знань, ш-телектуальнi експертнi системи докорiнно трасформують соцiально-економiчнi вiдносини, дають потужний поштовх зростанню продуктивностi i призводять до появи нових продукпв шляхом яюсних нововведень в рiзних секторах економжи, у тому числi i в лопстищ.
Прискорений рух економiки до бшьш штелектуалоем-но1 моделi розвитку та швидкого поширення знань сприяе виникненню нових логiстичних технологiй i пiдходiв в управлiннi глобальними ланцюгами поставок. Знання майбутнiх тенденцiй i розумiння шляхiв iнновацiйного розвитку глобально! логiстики дають можливiсть по-стачальникам лопстичних послуг визначити правиль-ш орiентири стратегiчного розвитку для покращення конкурентоспроможностi та ефективно! iнтеграцii до глобальних ланцюпв товарного руху.
Незважаючи на глибоку економiчну кризу, наступив час радикальних змш не тшьки в державi, але й в сферi
логiстичного бiзнесу. Автор статп вважае, що наразi е ва передумови для проведення реiнжинiрингу та впро-вадження змiн в рiзних логiстичних процесах. Залучення iнвестицiй та впровадження шновацш дозволять вичиз-няним лопстичним операторам не тiльки створити пдну конкуренцiю транснацiональним компанiям, але вийти на мiжнароднi ринки лопстичних послуг та збшьшити доходи в державний бюджет вщ експорту.
2. Анал1з л1тературних джерел I постановка проблеми
Про стратепчне значення шновацш для лопстич-но! дiяльностi пишуть багато зарубiжних i вичизняних вчених. Зокрема, автори [1] вщзначають, що логiстичнi компанн можуть отримати лояльшсть клiентiв за до-помогою iнновацiй, в [2, 3] тдкреслено, що iнновацii в логiстицi мають унiкальний характер, оскiльки вони децентралiзованi, i е результатом свiдомого процесу управлшня.
Про актуальнiсть дослiджень шновацш в лопстищ сввдчить поява нових термшв «шновацшна лопстика», «лопстичш шновацп», «шновацшний потенцiал лопс-тики» [4-7]. У фундаментальних працях iз загально! теорп логiстики, зокрема [8, 9], нишшнш етап розвитку логiстики визначено шновацшною парадигмою лопсти-ки. Деяю автори акцентують увагу на тому, що шновацп е самостшною конкурентною силою ринку, а лопстика як раз i володiе тим самим iнновацiйним потенцiалом
у сферi управлiння, здатним тдвищити ефективнiсть господарювання суб'eктiв ринку [10]. Поглиблення теорп логiстики та розширення сфер 11 практичного використання призвело до появи нових напрямiв дослвджень — використання логiстичного тдходу до управлiння iнновацiйною дiяльнiстю тдприемств. В мо-нографiях [11, 12] управлшня потоком створення, роз-подшення та використання iнновацiй названо шнова-цiйною логiстикою.
Незважаючи на наявшсть багатьох публiкацiй з пи-тань шновацш та логiстики, чимало питань, у тому чи^ специфiки шновацшно'1 дiяльностi постачальни-кiв логiстичних послуг в залежносп вiд обрано'1 бiзнес моделi дiяльностi, у вiтчизнянiй науковш лiтературi залишаються недостатньо дослiдженими. Зауважимо, що в зарубiжних публiкацiях цей напрям активно дис-кутуеться. Зокрема, в роботах [13, 14] доведено, що постачальники лопстичних послуг недооцшюють значимость iнновацiй i тшьки 0,1 % рiчного доходу вкладають в дослiдження i розробки. Тшьки 20 % компанш, що працюють в транспортному секторi, е шновацшними. Бiльшiсть логiстичних пiдприемств придiляють занад-то велику вагу оптимiзацii операцшних витрат i не до оцшюють проблему пошуку шляхiв виходу на но-вi ринки i новi послуги для клiентiв, щоб збшьшити продажi i прибуток.
3. 06'ект, мета та завдання дослщження
Об'ект дослгдження — аналiз основних бiзнес-моде-лей та стратегiй дiяльностi постачальниюв логiстичних послуг в умовах штелектуально зорiентованоi економь ки. Мета дослгдження полягае в розробщ методичного забезпечення розробки iндивiдуалiзованих бiзнес-мо-делей дiяльностi постачальникiв логiстичних послуг та штегрованих стратегiй логiстичного обслуговування споживачiв з активним використанням шновацш.
Завдання, за допомогою яких досягаеться мета — виявлення сутност та бiзнес-моделей iнновацiйноi дiяльностi постачальниюв лопстичних послуг, факто-рiв впливу на 1х iнновацiйний розвиток, розроблення методичних положень щодо формування штегрованих лопстичних стратегш, якi визначають мiжорганiзацiйну та кросфункцiональну взаемодiю логiстичного оператора з кментами в ланцюгах поставок товарiв.
4. Матер1али I методи дослщжень б1знес-моделей та стратегш шновацшного розвитку постачальниюв лопстичних послуг
4.1. Передумови анал1зу б1знес-моделей постачальниюв лопстичних послуг та розробки 1х стратегий шновацшно-го розвитку. Нова модель економiчного зростання, що Грунтуеться на шновацшному типi розвитку, запропо-нова Й. Шумпетером. Саме вiн та його послвдовни-ки показали, що рушшною силою сучасно'1 економiки е конкуренщя, заснована на появi нових товарiв, тех-нологiй, джерел сировини, моделей дiяльностi тощо. Така конкуренщя забезпечуе рiзке зменшення витрат або тдвищення якостi, витiсняе з ринку тдприемства, що не стали на шлях шновацшного розвитку. Для реалiзацii потенцiалу iнновацiйного розвитку будь-яке тдприемство як суб'ект ринково'1 економiки мае мати
чику та обгрунтовану стратегш управлшня шноващями, у вiдповiдностi до яко1 удосконалювати cboi 6i3Hec-npo-цеси. Базою для розробки стратеги мае стати модель шновацшно1 поведшки, яка конкретизуеться портфелем шновацшних стратегiй, що включають iмiтацiйнi, про-ривнi або змшаш iнновацii.
Автор статтi тдтримуе точку зору тих авторiв, яю вщ-значають, що логiстичнi шновацп повиннi бути пов'язанi з наданням Рентам ново'i або полiпшено'i i затребувано'i логiстично'i послуги. Тому вони безпосередньо пов'язаш з iнновацiйною дiяльнiстю постачальникiв логiстичних послуг. Залучення останшх до ланцюгiв (мереж) поставок товарiв дозволяе компанiям (виробникам, дистриб'ю-торам, торговельним тдприемствам) зосередитися на профшьнш дiяльностi, переключити вивiльненi ресурси на головш бiзнес-процеси, роздiлити вiдповiдальнiсть i передати управлiння значним блоком лопстичних опе-рацiй i функцiй зовшшньому логiстичному оператору, швидко i адекватно реагувати на змши конкурентного середовища, впроваджувати iнновацiйнi технологii i рiшення для синхронiзацii i координацп потокових процесiв мiж рiзними ланками мереж!
бвропейською логiстичною асоцiацiею спшьно з мiж-народною консалтинговою фiрмою «Arthur D. Little» проводилося опитування понад 100 постачальниюв лопстичних послуг i вантажовщправниюв з рiзних галу-зей промисловостi 15 европейських краш [15]. Аналiз динамiки розвитку тдприемств-учасниюв анкетування засвiдчив змiну трендiв — вiдбуваеться перехiд вiд за-тратоорiентованних до клiентоорiентованих iнновацiй, спрямованих на тдвищення додано! цiнностi в мережах поставок. Шдприемства-лщери (новатори) сповщують iдею орiентацii на потреби кменпв, а тдприемства-аутсайдери — концепщю зменшення витрат, яка, до реч^ до цих пiр е домшуючою в наукових публiкацiях вiтчизняних дослщниюв логiстики.
Зазначимо, що за остант два роки економiчноi кризи в Укра'М вiдбулися значнi трансформацii ринку: з одного боку, спостеркалося скорочення юлькосп вузькоспеща-лiзованих операторiв ринку, банкрутство багатьох пере-вiзникiв, зменшення обсяпв '¿х виро6ничо' дiяльностi; з шшого боку — зросли вимоги кменпв як в сегмен-ri В2В, так i В2С щодо якосп послуг, що надаються, а також щодо забезпечення надшносп i безпечностi доставок товарiв в торговельш точки. Можна стверджувати, що вщбулася докорiнна змiна логiстичного мислення суб'екпв господарювання. На сьогоднi спостеркаеться високий рiвень органiзованостi транспортно-лопстич-ного бiзнесу, рiзкий скачок у використанш сучасного iнформацiйного забезпечення, зростання штересу до математичного апарату обгрунтування та прийняття управлiнських рiшень. Все бшьше виробничих i тор-говельних тдприемств надають перевагу лопстичному аутсорсингу та вимагають комплексносп логiстичних послуг, оптшшзацп iнтегрованих бiзнес-процесiв в ланцюгах товарного руху, крос-функцiональноi взаемодii бiзнес-партнерiв тощо.
Сказане пiдтверджуе думку деяких науковщв, що конкурентна перевага не може бути стшкою у мш-ливих умовах, а потребуе постшного удосконалення бiзнес-процесiв, визначення ключових компетенцш та активноi комунiкацii зi споживачами послуг. Автори теорп голубого океану стверджують, що устху досяга-ють тi компанii, якi одночасно знижують витрати через
удосконалення внутршшх бiзнес-процесiв i збшьшують споживчу цiннiсть шляхом створення продукпв, якi нiколи на пропонувалися в цш галузi [16]. Для того, щоб постшно створювати успiшнi шновацшш послу-ги необхiдно зрозумiти, яю потреби клiентiв поки не задовольняються i як можна створювати новi послуги.
4.2. Методика дослщження напрям1в iнновацiйного розвитку постачальнимв логiстичних послуг. 1нформацш-ною базою дослiдження е провщш працi вiтчизняних та зарубiжних вчених щодо впровадження iнновацiй в дiяльностi логiстичних пiдприемств. При цьому були використаш наступнi методи дослщження: узагальнення та систематизацiя лiтературних джерел, узагальнення теоретичних пiдходiв до оргашзацп iнновацiйноi дiяль-ностi, структурно-логiчний та функцюнальний аналiз логiстичних бiзнес-процесiв, системно-потоковий тдхвд, сценарне моделювання та штегроване бiзнес-планування.
5. Результати дослщжень щодо титзаци основних б1знес-моделей даяльност постачальнимв лопстичних послуг, меодав мх шдивщуал1заци та формування штегрованих лопстичних стратепй
Протягом останнiх десятилiть бурхливого розвитку теорп i практики логiстики сформувалася щея глобально' iнтеграцii контрагенпв рiзних ланцюгiв поставок i формування штегрованих логiстичних систем та мереж. Стльна дiяльнiсть економiчних агентiв щодо створення додано' цшносп будь-яких ланцюпв поставок за рахунок штеграцшних зв'язкiв забезпечуеться лопстич-ними операторами нового поколшня. Згiдно прийня-то' у розвинутих кра'нах свiту класифжацп компанiй, що надають логiстичнi послуги, подшяються на групи в залежносп вiд ступеня iнтегрованостi '¿х дiяльностi з бiзнесом замовника та юлькосп виконуваних лопс-тичних функцiй (1PL-5PL).
В наукових працях [17, 18] наведено рiзнi тдходи до титзацп постачальникiв логiстичних послуг та опи-су '¿х функцiоналу. Аналiз цих та шших лiтературних джерел свщчить, що чiткого розмежування мiж рiзними типами логiстичних посередникiв не шнуе. Найбiльш поширеними класифiкацiйними ознаками е комплекс-нiсть послуг, рiвень лопстичного сервiсу, географiя логiстичноi дiяльностi, орiентацiя на операцiйнi або управлiнськi процеси. Для виокремлення рiзних типiв посередниюв використовують поняття «лопстика третьо' сторони» (third party logistic) або 3PL-провайдер, по-стачальник логiстичних послуг (logistic service provider, LSP), штегратор лопстичних послуг (logistic service integrator, LSI) тощо.
Зауважимо, що класифiкацiя LSP частково перетина-еться з класифжащею хPL, але дозволяе диференцiювати компанп залежно вiд економiчних вiдносин, яю вони мають зi сво'ми клiентами: вiд вузькоспецiалiзованих провайдерiв окремих лопстичних функцш на транзак-цiйнiй (договiрнiй) основi до довгострокових зобов'я-зань з управлшня комплексом логiстичних функцш та/або управлшня процесами ланцюга поставок; ввд оперативних i тактичних завдань до стратепчних; вiд координацГ' до штеграцп логiстичноi дiяльностi, вiд разових угод до партнерства.
Процес титзацп постачальниюв логiстичних послуг ускладнюеться динамiчними змiнами як сутносп логiстичноi дiяльностi в цiлому, ii планування та кон-тролювання, так i набором технологiй, що використо-вуються для виконання окремих лопстичних операцш i функцiй. Якщо в минулому бшьшшть дослiдникiв пов'язували лопстичну дiяльнiсть з операцiями тран-спортування, складування, вантажопереробки, шшими дiями, що забезпечують рух i розмiщення товарних потоюв, то iнформатизацiя та iнтелектуалiзацiя всiеi пiдприемницькоi дiяльностi змiщуе акценти в сторону надання консалтингових послуг, проектування ланцю-пв або мереж поставок, '¿х дiагностики та оптшшзацп, розширення спектру iнформацiйних послуг тощо. Як свщчить практичний досвiд, постшш iнновацii в ло-гiстичнiй дiяльностi пiдприемств вимагають вiд ло-пстичного персоналу iнiцiювати скритi резерви, уяву та шту'щю, постiйно пiдвищувати свою квалiфiкацiю, що сприяе генеруванню та дифузп нових знань. Ще бiльшi змiни породжуе розвиток iнформацiйних систем i технологiй, що забезпечують можлившть автомати-зацГ' типових операцiй в транспортних i складських процесах, а також здшснювати наскрiзне управлiння лопстичними процесами в ланцюгах поставок. Наразi характерне активне використання електронних техно-логiй: EDI, RFID, e-mobility; e-business; e-logistics та ш.
Поява нових форм штеграцп тдприемств в ланцюгах товарного руху та утворення штегративних бiз-нес-структур збiльшуе роль лопстичного аутсоргингу. Ввдмова вiд лшшних (одностороннiх) зв'язкiв з по-стачальниками та клiентами на користь переплетено' мереж^ яка передбачае рiзноспрямованi та багаторiвневi вiдносини, дозволяе окремим вузькоспецiалiзованим пiдприемствам знайти свое мiсце в рiзних iнтеграцiй-них утвореннях. Лопстика як iнтегруюча сила i центр ключових лопстичних компетенцш в таких утвореннях спрямована на пошук економiчних компромiсiв та уз-годження економiчних iнтересiв шляхом наскрiзного управлiння лопстичними потоками, що обумовлюе появу нових титв лопстичних провайдерiв. Зокрема, останшм часом в науковiй лiтературi все частше з'являеться назва «5PL-провайдер», концептуальна модель дiяль-ностi якого окреслено тшьки загальним контуром. На думку автора статп, iснуе два тдходи: 1) компанп, що спецiалiзуються на розробленш й упровадженнi iнформацiйно-комунiкацiйних технологш в практику пiдприемництва, визначають 5PL-провайдера як единий вiртуальний майданчик для виконання повного спектру лопстичних задач; 2) вчеш та практикуючi консультанти вважають, що це система штернет-лопстики, тобто планування, виконання та контролювання руху й розмщен-ня товарiв за допомогою електронних засобiв шформацп. На вiдмiну вiд цих точок зору, автор статп пов'язуе дiяльнiсть даного оператора з рiвнем iнтелектуалiзацii логiстичноi дiяльностi, який проявляеться у створен-нi та функцюнуванш iнтелектуалiзованих логiстичних систем — складних систем управлшня, координацп та контролю стратепчних, тактичних i оперативних завдань функцюнування логiстичних мереж. Iнтелектуалiзованi лопстичш системи працюють в режимi реального часу в единш системi координат i единому iнформацiйному просторi i тим самим створюють методологiчний базис для оптимiзацii логiстичних рiшень i кращого викори-стання всiеi лопстично' iнфраструктури.
Отже, описаш вище фактори, що впливають на ти-пiзацiю постачальниюв логiстичних послуг, визначають особливостi бiзнес-моделей. Автор статтi зазначае, що зроблеш у ходi дослiдження висновки базуються на визначенш бiзнес-моделi як поеднання способiв ство-рення i надання клiнту споживчо! цiнностi, що дозволяе визначити основну цiннiсну пропозищю, а комбiнацiя ресурсiв i процеав визначае унiкальнiсть цiеi пропозицп i ускладнюе копiювання моделi [19]. З урахуванням вищезазначеного в табл. 1 автором статп запропоно-вано класифжащю типових бiзнес-моделей дiяльностi постачальникiв лопстичних послуг.
Отже, до вузькофункцюнальних лопстичних посе-редникiв можна вiднести перевiзникiв за видами транспорту, експедиторськ i транспортно-експедиторськi компанп, складських та термшальних операторiв, сти-вiдорнi компанп, митних агентiв i брокерiв, страховi фiрми. Цi суб'екти логiстичноi дiяльностi придiляють бiльше уваги технологiчним i ринковим iнновацiям, якi спрямованi на удосконалення стандартного набору послуг, що надаються рiзним клiентам на репональних або локальних ринках, за рахунок модершзацп обладнання та решжишрингу внутрiшнiх процесiв. Вони використо-вують сучасш досягнення науково-технiчного прогре-су для модерназацп транспортних засобiв, складських та тдйомно-транспортних механiзмiв, пакувального i розфасовочного обладнання, нових видiв пакувальних матерiалiв тощо, а також спецiалiзованi шформацшно-комунiкацiйнi технологii.
Комплекснi i логiстичнi провайдери i системнi штег-ратори бiльше придiляють увагу координацп потокових процесiв мiж рiзними ланками ланцюга поставок, тому прюритетними для них е оргашзацшш та ресурс-нi iнновацii для тдвищення якостi персонiфiкованого обслуговування клiентiв. Вони бшьше орiентуються на нематерiальнi активи у виглядi iнтелектуального капiталу — знання та вмшня персоналу, бази даних, програмне забезпечення, патенти, торговi марки тощо. 1х iнновацii спрямованi на оптимiзацiю логiстичних процесiв клiентiв та ефективне управлiння ланцюгами поставок, в яких активно взаемодшть постачальники,
виробники, дистриб'ютори, оптовi та роздрiбнi продавцi товарiв. 1мпульсом для шновацшно! дiяльностi е зо-внiшнi процеси та штегращя з бiзнес-партнерами.
Для тдтримки високого темпу зростання лопстичш тдприемства можуть удосконалювати старi та/або про-понувати новi послуги, модершзувати процеси, впрова-джувати новiтнi 1Т-технологп для скорочення витрат, боротися за незайняп ринки, впроваджувати новi моделi ведення бiзнесу, акумулювати мiжнародний досвщ тощо. Пошук нових iдей ^знес-щей) та реалiзацiя — це одна з найскладшших завдань шновацшного розвитку. Для постачальникiв логiстичних послуг джерелом щей та вщбору шновацш повинт бути звернення клiентiв, хоча вони можуть виникати з внутрштх потреб, обумовлених необхщшстю вирiшити конкретну виробничу проблему.
Осюльки в ринковш економiцi перевагу отриму-ють т пiдприемства, якi швидко й активно освоюють
Таблиця 1
Характеристика типових бiзнес-м□делей постачальнитв лопстичних послуг
□знаки Типи постачальнитв лопстичних послуг
Тип постачаль-ника Вузькофункцшнальний ло-гiстичний посередник (2РЦ Комплексний лопс-тичний оператор (3PL) Пр□вiдний постачальник лопстичних послуг (LLP) Системний iнтеграт□р ланцюга поставок (4PL) Вiртуальний iнтегратор мереж поставок (5РЦ
Ключова компе-тенщя Виконавець робiт Провайдер лопстично-го сервшу Бiзнес-партнер з оптим^ зацц л□гiстичних пр□цесiв Розробник комплексних рiшень з управлшня ланцюгом поставок Лiдер iдей, iнiцiатор змш у вiртуальному просторi
Логiстичний продукт □кремi послух з тран-спортування, складу-вання, експедирування, вантажопереробки, митних процедур тощо К□мплекснi л□гiстичнi послуги (переважно □перацшш) К□мплекснi ршення для □птимiзацii л□гiстичних ресурс1в, процеав i технологш К□нсультацiйнi послуги з визначення пршри-тетiв та бiзнес-iдей в управлiннi ланцюгами поставок Iнновацiйнi штегроваш рiшення використан-ням електронного середовищ,а для оптимiзацií мереж
Цiннiсть для клшнта Зменшення витрат на окремi логiстичнi операци Пiдвищення як□стi л□гiстичн□г□ сервiсу Пошук балансу «витра-ти-ятсть», «витрати-сер-вш», гнучтсть ршень, р□зп□дiлення ризитв Координащя лопстич-них пр□цесiв вздовж ланцюга, надшшсть та безпечнiсть поставок Спiльне творення цiнностi в мережах поставок
Цiльовi ринки Локальнi, регiональнi, iнодi глобальш Регшнальш та/або гл□бальнi Регi□нальнi та/або глобальш Переважно глобальш Глобальш
Умови надання послуг Виконання окремих робгг i послух у вузьких сегментах ринку Виконання замовлень клшнтш за четка визначеними вимогами щодо обсягу якаста те термМв, залучення 2PL Iнтерацiя власних ресур-сiв та ресурав клiентiв для пщвищення рiвня сервiсy залучення 2PL Iнф□рмацiйна взае-модая та управлшня бiзнес-пр□цесами в ланцюгах поставок, залучення 2PL та 3PL Електронна взаемодая та стратепчне управлшня бiзнес-процесами в мережах поставок, залучення 4PL
Взаемовщносини з клicнтом Разовi договори Як правило, рiчнi контракти на лопс-тичне обслуговування Як правило, партнерсьш угоди на 3-5 ротв Як правило, партнер-сьт угоди на 3-5 рошв Довгостроковi парт-нерська взаемодая
Фiнансовi аспекти Система тарифiв на послуги Система тарифiв i вартiсть сервiсу Фiкс□вана цiна на фшсо-ваний обсяг Доходи провайдера пов'язаш з результатом бiзнесу клiента
Конкурент™ переваги Переважно на основi матерiальних ресурав Переважно на основi поеднання матерiальних i нематерiальних ресурс1в за рахунок власних тех-н□л□гiчних та управлiнських ноу-хау системних iнн□вацiй Переважно на □сн□вi нематерiальних ресурсiв за рахунок системних i проривних iнн□вацiй, переваг в управлшш змiнами, iнф□рмацiею та знаннями, партнерськими вiдн□синами
J
нововведення, то постачальники лопстичних послуг намагаються постшно завойовувати нов1 сегменти ринку 1 розробляти нов1 види сервшв для кл1ент1в. Власне, ор1ентащя на постшш нововведення призвела до роз-мивання меж 1 класифшацшних ознак м1ж р1зними групами постачальниив лопстичних послуг (маршрут-ними перев1зниками, кур'ерами, поштовими компашя-ми, експедиторськими ф1рмами, експрес-перев1зниками, 3PL-провайдерами тощо).
Процес шновацш в лопстичних компашях важко описувати з погляду якогось одного нововведення. У бшьшосл випадюв це комплекс заход1в, як призво-дять до трансформацш 1 змш в обслуговуванш спожива-ч1в. Цей процес розвиваеться дуже складно 1 динам1чно, при одночасному вплив1 на нього сукупност зовншшх 1 внутршшх фактор1в. Взаемозв'язок м1ж факторами представлено у вигляд1 подвшно! шрамщи на рис. 1. Поеднання вказаних фактор1в дозволить конкретизувати типову б1знес-модель д1яльност1 постачальника лопстичних послуг в шдивщуал1зовану, тобто розробити ушкальну б1знес-модель свое! д1яльност1.
ватися в залежност вщ потреб споживач1в на ринку лопстичних послуг 1 вщображати мету створення ново! щнносп для кл1ент1в, щоб повною м1рою використати наявш ресурси та створити стшю конкуренты переваги. Якщо традицшш продукти не можуть задовольнити потреби кл1ент1в, то необхщш змши. В представленш модел1 важливу роль вщграе стратепя шновацшно! д1яльност1 лопстичного пщприемства як комплексний план дш, спрямованих на досягнення довгострокових цшей, забезпечення конкурентоспроможност та ефек-тивного розвитку на глобальних чи/або локальних ринках лопстичних послуг.
З шшого боку, кл1ент мае розглядатися лопстич-ним оператором не тшьки як споживач послуг, але й як стимул 1 джерело шновацш. Саме тому провщш лопстичш компани активно залучають сво!х кл1ент1в до спшьного творення споживчо! щнносп. Постшно з'являються нов1 форми 1 способи взаемоди лопстичного оператора з кл1ентами 1 кшцевими споживачами. Одшею 1з сучасних форм залучення широкого загалу людей до генеращ! шновацшних щей е краудсорсинг [20].
Рис. 1. Подвшнотрамщальна модель взаЕмозв'язку факт□рiв iнн□вацiйн□г□ розвитку постачальнишв лопстичних послуг (доопрацьовано автором на осн^ [21])
Ключовим елементом запропоновано! моделi е стра-тегiя i клiенти, оскiльки вони домiнують у зовнiшнiх факторах, представлених в кожному кутку основи шрамь ди, а також проникають у внутршш фактори. Стpaтегiя розвитку постачальника лопстичних послуг мае змшю-
Це технолопя залучення через комп'ютерш мереж1 велико! кшькосп людей для спшьно! д1яльносп, передач1 певних виробничих функцш невизначеному колу оаб на шдстав1 публ1чно! оферти. Повсюдне поширення 1нтернету 1 бажання велико! кшькосп людей виршувати
складт завдання дають можливкть кожнш компанп використовувати потенщал ентуз1аст1в з р1зних краш [ репошв. Коштуе це недорого, а ягасть ршень часто бувае набагато вищою, шж при замовлент дослщжень у професюнал1в. Досвщ тдприемств свщчить, що крауд-сорсинг може забезпечувати колективне обговорення в сощальних мережах продукт1в та серв1ав, пропозици щодо удосконалення нормативно-правових акт1в [ форм докуменпв (форм зв1тност1), оцшки пропозицш щодо наукових дослщжень та рацюнал1заторських р1шень, в1ртуал1зацп сощально-економ1чних вщноси як в р1зних сегментах В2С, В2В, В2G тощо.
При дослщженш кл1ент1в новаторським е шдхщ, який передбачае з'ясування того, що е важливим для споживача [ вщ кого можна отримати прибуток; де роз-ташована зона високого прибутку, як можна одержати частку ринку на виявленому напрям1, як оргашзувати, забезпечити [ захистити зони високого прибутку.
Серед зовтшшх фактор1в впливу на шновацшну д1яль-шсть лопстичних оператор1в слщ вщзначити партнер1в [ конкурента — постачальнигав обладнання [ р1зноматтних мобшьних пристро'1'в, програмного забезпечення, експеди-тор1в, перев1знигав, транспортних термшал1в, тдприемств техтчного сервку тощо. Будь-яка змша в !'х робот (на-приклад, змша лопстичного процесу внаслщок оновлення матер1ально-техшчно'1 бази) буде сприяти появ1 нових
шдход1в [ ршень. Сшвроб1тництво лопстичних компанш та !'х партнер1в в рамках лопстичних альянав, кластер1в, асощацш також створюе можливост для шновацш.
Серед внутршшх фактор1в слщ виокремити наявшсть шновацшних шдроздтв (служб, вщдтв) з дослщження та розвитку (R&D-команд), яга займаються анал1зом ситуацш, прогнозуванням розвитку, формують базу знань та полпику шновацш. Окремо хочемо акцентувати увагу на рол1 бази знань в модел1 шновацшного розвитку, яка повинна включати знання про споживач1в, !'х потреби 1, головне, прюритети, знання зон прибутку [ перемщен-ня зон прибутку, знання шновацшних б1знес-моделей [ захисту цих моделей вщ конкурента та 1м1тацш, знання життевого циклу продукта, зон прибутку тощо.
При розробщ стратеги шновацшно!' д1яльност1 по-стачальника лопстичних послуг необхщно врахувати стратеги д1яльност1 кл1ента, осгальки саме вони будуть визначати потреби [ вимоги. Очевидно, що постачаль-нику лопстичних послуг необхщно знайти оптимальне сшввщношення м1ж власною ресурсоефектившетю та швидгастю [ ягастю виконання операцш в ланцюгах поставок кл1ента, а також !'х постачальнигав [ виробничих компанш, а також гармошзувати фактори зовшшнього та внутршнього середовища з метою розробки множи-ни штегрованих стратегш лопстичного обслуговування кл1ент1в (рис. 2).
Tlpocmip формування штегрованих лог/стичпих стратегш «постачалъник-клгент»
Рис. 2. Схема гармошзацп та штеграцп стратегий дшльносл постачальнитв лопстичних послуг та к клiентiв
J
Для реал1заци штегрованих лопстичних стратегш постачальника лопстичних послуг та його кл1ент1в надзвичайно важливо усунути можлив1 бар'ери для сшльного сприйняття шновацш в ланцюгах поставок:
— фшансових шляхом пропорцшного розподЬ лу (перерозподшу) отриманого прибутку (доходу) та перехресного швестування
об'еюпв лопстично! шфра-структури;
— оргашзацшних шляхом розвитку горизонтального сшвробпництва 1 дов-готривалого партнерства в ланцюгах поставок, уз-годження метрик продук-тивност технолопчних та б1знес-процес1в, справедливого розподшення ризишв 1 вщповщальносп;
— операцшних за раху-нок впровадження загаль-них/сумшних операцшних практик в процес ф1зичного перемщення 1 розмщення товар1в, усунення дублюван-ня та непродуктивних втрат;
— економ1чних для роз-робки методик 1 мехашзм1в розподшення сшльного еко-ном1чного ефекту (ефекту синергп), оцшки впливу на навколишне середовище, вим1рювання ризик1в тощо;
— шформацшних шляхом узгодження стандарпв обм1-ну даними, форм докумен-т1в, створення можливостей для обробки великих маси-
в1в шформацп, штеграцп корпоративних шформацшних ситсем тощо;
- ментальних, пов'язаних ¡з недостатшм р1внем взаемно! дов1ри, непрозор1стю б1знесу, наявшстю р1з-них стил1в корпоративного управлшня, вщмшностей корпоративних культур, традицш, р1вшв квал1фшацп персоналу тощо.
Процес розробки штегровано! лопстично! стратеги постачальника лопстичних послуг та його кл1ент1в е складним, перацшним, рефлексивним та багатоаспек-тним. Для його формал1заци автор статт рекомендуе технологш «дорожшх карт», яка реал1зуе процесний, потоковий, функцюнальний та системний пщходи 1 схематично представлена на рис. 3.
В представленш на рис. 3 схем1 закладено щею ш-тегрованого б1знес-планування б1знес-процес1в методом «вщ зворотнього», а саме — вщ узгоджених стратепчних щлей до конкретних узгоджених функцш, пов'язаних з комплексним лопстичним обслуговуванням. Усшш-шсть сшльних шновацшних р1шень суттево залежить вщ проектно! команди, яка мае включати представнишв р1зних пщприемств-партнер1в по ланцюгам поставки, а також персонал постачальника лопстичних послуг, що будуть надавати весь комплекс послуг корпоративному кл1енту. При цьому р1вень штегрованост функцш [ процеав на 80 % визначае усшх роботи проектно! ко-
манди. Головне призначення оргашзацшно! структури — сшввщнесення функцш виконавщв в б1знес-процесах з центрами вщповщальносп, а також вим1рювання впливу на ключов1 показники ефективност як ланцюпв поставок в щлому, так I роботи лопстичного оператора як штегратора цього ланцюга.
Рис. 3. Схема дорожньо'1 карти кросфункщонально!' взаЕмодп постачальника лопстичних послуг з ^Ентами в процесi розробки штегровано!' лопстично!' стратеги
Запропонована схема дорожньо! карти кросфункщ-онально! взаемодп лопстичного оператора з кл1ентами забезпечить стшке зростання споживчо! цшност1 лопс-тичних послуг, що створюватиметься високоефективною командою за рахунок синергп знань та вмшь, щей, про-цеав I ефекпв. Як стверджують експерти, кросфунк-цюнальш команди дозволяють не тшьки управляти проектами, але й створювати синергш м1ж р1зними лопстичними функщями I процесами, стимулюють кре-атившсть та шновацшшсть.
Автор статт зазначае, що реал1защя штегровано! лопстично! стратеги постачальника лопстичних по-слуг обов'язково пов'язана з впровадженням сучасних шформацшно-телекомушкацшних систем I технологш. Сьогодш практично неможливо забезпечити необхщ-ну споживачам яккть обслуговування та ефектившсть лопстичних операцш без застосування шформацшних систем I програмних комплекав для анал1зу, планування та пщтримки прийняття р1шень з автоматизаци типових операцш в транспортних I складських процесах. Поява нових мобшьних I хмарних технологш, сощальних мереж I великих обсяпв структурованих I неструктурова-них даних обумовили зародження «нового стилю 1Т», який сприяе пщвищенню гнучкост I швидкост обмшу шформащею, формуванню колективного досвщу, оперативному виявленню проблем та прийняттю грамотних
управлшських ршень. На рис. 4 воображено взаемо-зв'язок основних б1знес-процес1в постачальника лопс-тичних послуг з новими шформацшними технолопями та шформацшними системами, а також штерфейс 1з партнерами та кл1ентами.
i транспортним пiдприeмствам зосередитися на про-фшьнш дiяльностi, переключити вивiльненi ресурси на головш бiзнес-процеси, роздiлити вiдповiдальнiсть i передати управлiння значним блоком лопстичних функцiй на аутсорсинг.
Рис. 4. Структура систем шформацшного забезпечення м1ж йргашзацшнй'' та кросфункцшнальнй'' взаемодп при реалiзацii штегрованих лопстичних стратегiй
Представлена на рис. 4 схема вщображае ¡дею глобально! штеграци контрагента ланцюпв (мереж) поставок на баз! едино! шформацшно! системи (сшльного шформацшного простору). Змши, пов'язат з розвитком штерне-ту та електронного б1знесу, мають величезний вплив на р1зш сегменти ринку лопстичних послуг 1 на штегративш процеси в ланцюгах (мережах) поставок. За свщченнями експерта 1Т-шдустри, до 2025 року нов! шформацшно-ко-мун1кац1йн1 технолог!! разом з використанням великих обсяпв даних ! можлив!стю !х оброблення в режим! реального часу зроблять пересування товар!в ! людей бшьш дешевими, швидкими ! безпечними. Цю тезу шдтверджуе наукова програма бвропейського Союзу «Hoгizon-2020», яка передбачае значне фшансування розробку глобальних 1Т-технолог!й в сфер! лопстики, що в майбутньому може стати единим в!ртуальним простором для формування лог!стичних мереж ! появи нових б!знес-моделей д!яль-носта постачальник!в лог!стичних послуг.
6. Обговорення результат1в досл1дження б1знес-моделей д1яльност1 постачальник1в лог1стичних послуг та формування IX 1нтегрованих стратег1й
Залучення до мереж поставок лопстичних оператор!в дозволяе виробникам, дистриб'юторам, торговельним
При визначенш б!знес-моделей та стратег!й ¡ннова-ц!йно! д!яльносп постачальник!в лог!стичних послуг, як витжае з отриманих результат!в, законом!рною е ор!ен-тац!я на сучасн! досягнення науково-техшчного прогресу та можливостей автоматизацп технолог!чних процес!в, використання глобальних шформацшно-комушкацшних систем, моб!льних та хмарних технологш, соц!альних мереж та великих масив!в р!зноман!тно! ¡нформац!!. Це обумовлено необхщшстю швидкого реагування на динам!чн! ринков! змши, шдвищення р!вня лог!стичного сервшу, розробки ¡нтегрованих лог!стичних р!шень та послуг для р!зних сегмент!в споживач!в, формування нових конкурентних переваг та забезпечення стшко-го розвитку. Можна стверджувати, що саме кл!енти лопстичних компанш е, з одного боку, споживачами нововведень, а з шшого — джерелом ¡дей для покращен-ня процес!в, в управл!нн! ланцюгами поставок товар!в ! послуг.
Вочевидь, представлена подвшношрамщальна модель взаемозв'язку фактор!в ¡нновац!йного розвитку, дорож-ня карта розробки штегрованих лог!стичних стратег!й ! структура систем ¡нформац!йного забезпечення утво-рюють систему методичного забезпечення стратепчного лог!стичного обслуговування споживач!в.
Для впровадження запропонованих процедур ! ме-хашзм!в рекомендовано структурувати генерування та
вщб1р шиовацшиих шщатив з точки зору сформовано! штегроваио! лопстичио! стратеги та оптим1заци ресурав постачальника лопстичних послуг, поеднати шиовацшш проекти з1 стратепчиими цшями та ознайомити вс р1вн1 управлшия ланцюгами поставок, залучати зовшшшх партнер1в якомога рашше до розробки концепци лопс-тичного обслуговування та використовувати збалаисо-вану систему показниюв операцшио! ефективиосп та ступеня задоволення кл1ент1в.
Достов1рн1сть отриманих результапв та теоретич-них узагальнень тдтверджуеться устшиою практикою провщиих лопстичних компаиш. Зокрема, ком-пашя «Кюне + Нагель» иадае послуги з штегроваио! лопстики для корпоративиих кл1ент1в таких як «Ашаи», «1мпер1ал Тобако», «GlaxoSmithKline» 1 т. д. Кожен з кл1ент1в працюе з великою юльюстю постачальии-юв, виробииюв, дистриб'ютор1в 1 торговельиих точок. 1итегроваш лопстичш рiшеиия створеш для шиовацш-ного управлшия ланцюгами (мережами) поставок, щоб оперативно виршувати проблеми в рiзних галузях еко-иомiки (фармацевтичио!, автомобшьио! промисловостi, електроиiки та iи.). Стандартизоваш процедури i сер-вiси використовуються для виршення фуикцiоиальиих завдаиь: лопстики постачаиия, виутрiшиьовиробиичоi логiстики, дистрибуцшио! лопстики, тсляпродажиого обслуговуваиия клiеитiв та управлшня реверсивиими потоками.
Результати дослщжеиия можуть бути застосоваш менеджментом траиспортио-логiстичиих компанш, як прагиуть пiдвищити якiсть шновацшно! дiяльиостi иа риику логiстичиих послуг. В умовах економiчноi кризи вггчизняш логiстичиi оператори змушеиi шукати новi можливостi для виживаиия i росту, орiентуючись иа кращий мiжиародиий досвщ та теоретичиi розробки вiтчизияиих вчеиих, що дозволяють його адаптувати до особливостей национального бiзнес-середовища. Саме криза стае каталiзатором системного та шновацшного пiдходiв до оргатзаци логiстичиих процеав. I хоча деякi зарубiжиi вчет вважають, що шиоваци розробляються та впроваджуються тшьки в розвииутих кра!иах, практика логiстичиого бiзиесу в Украш свiдчить, що протягом остаииiх двох роюв вiдбулися радикальиi змiии — за рiвнем використаиия сучасиих шформацшио-комуш-кацiйиих техиологiй та електроииого бiзнесу Укра!иа мае дуже гариi позицп. Дифузiя зиаиь та iииовацiй i иадалi сприятиме розвитку логiстичиих коицепцiй та техиологiй, що створюе передумови для експорту лопстичних послуг i продуктiв.
Воии також можуть бути використаш керiвииками виробиичих та торговельиих пщприемств при проведеииi теидерiв иа закутвлю логiстичиих послуг i визначенш вимог до потеицiйиих постачальиих.
Подальшi дослiджеиия будуть спрямоваиi иа iмпле-меитацiю запропоиоваиих методичиих розробок для коикретиих лопстичних пщприемств.
7. Висновки
В результата узагальнення теоретичиих розробок за-рубiжиих та вiтчизияиих вчеиих, систематизаци практичного досвiду дiяльностi мiжиародиих i иацiоиальиих пiдприемств-постачальиикiв лопстичних послуг встанов-леио осиовиi характеристики типових бiзнес-моделей дiяльиостi логiстичиих операторiв, визиачеио взаемо-
зв'язок зовнiшнiх i внутршшх факторiв на формування iндивiдуалiзованих бiзнес-моделей та вiдповiдних 1м стратегш iнновацiйного розвитку. Необхiднiсть ув'язки названих факторiв i3 цiльовими стратегiчними opie^ra-рами спoживачiв лoгiстичних послуг обумовила щею та дорожню карту формування штегрованих лoгiстичних стpатегiй, що дозволяе максимально iнтегpувати опера-цiйнi та управлшсью процеси постачальника i ^ie^^ в ланцюгах поставок, а також створювати кросфунк-цioнальнi пpoектнi команди, що генерують синеpгiю знань, щей, процеав i ефектiв.
Доведено, що нoвi бiзнес-мoделi дiяльнoстi piзних титв пoстачальникiв лoгiстичних послуг потребують активного використання сучасних шформацшно-кому-нiкацiйних технологш та iнстpументiв ведення бiзнесу в електронному середовищь
Запропонована структура систем шформацшного забезпечення мiжopганiзацiйнoi та кросфункцюнально'! взаемоди при pеалiзацii iнтегpoваних лопстичних стратегш шновацшного розвитку визначае piвень штелектуа-лiзацii лoгiстичнoi дiяльнoстi, мoжливoстi координаци лoгiстичних пpoцесiв вдовж ланцюга поставок, гармотза-ци взаемовщносин паpтнеpiв та iх взаeмнoi лояльность
Л1тература
1. Flint, D. Exploring processes for customer value insights, supply chain learning and innovation: An international study [Text] / D. Flint, E. Larsson, B. Gammelgaard // Journal of Business Logistics. — 2008. — Vol. 29, № 1. — P. 257-281. doi:10.1002/j.2158-1592.2008.tb00078.x
2. Wagner, S. Why Lsps don't leverage innovations [Text] / S. Wagner, J. Franklin // Supply Chain Quarterly. — 2008. — № 2(4). — Р. 66-71.
3. Wallenbrg, C. Innovation in logistics outsourcing relationships: Proactive improvement by logistics service providers as a driver of customer loyalty [Text] / C. Wallenbrg // Journal of Supply Chain Management. — 2009. — Vol. 45, № 2. — Р. 75-93. doi:10.1111/j.1745-493x.2009.03164.x
4. Проценко, И. О. Инновационная логистика — перспективы и реалии [Текст] / И. О. Проценко // Российское предпринимательство. — 2005. — № 12(72). — С. 89-94.
5. Теренина, И. В. Формирование инновационной логистики в структуре управления предприятием [Текст] / И. В. Теренина // Интегрированная логистика. — 2011. — № 2. — С. 14-17.
6. Курбатов, О. Базовая и инновационная логистика как две части единой науки и сферы деятельности [Текст] / О. Курбатов, Д. Новиков, Ф. Новиков // РИСК. — 2007. — № 2. — С. 60-67.
7. Бачмага, В. С. Стратегия внедрения инновационной логистики [Текст] / В. С. Бачмага, Л. А. Белоусова // Молодой ученый. — 2015. — № 6. — С. 383-385.
8. Сергеев, В. И. Корпоративная логистика в вопросах и ответах [Текст] / под общ. и науч. ред. В. И. Сергеева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2013. — 633 с.
9. Афанасенко, И. Д. Коммерческая логистика [Текст] / И. Д. Афа-насенко, В. В. Борисова. — СПб.: Питер, 2012. — 352 с.
10. Федотенков, Д. Г. Инновационная логистика как один из ключей в развитии экономики [Текст] / Д. Г. Федотенков // Молодой ученый. — 2014. — № 4. — С. 623-627.
11. Чухрай, Н. I. Взаемод1я учаснигав шновацшного процесу у ланцюгу вартост [Текст]: монограф1я / за ред. Н. I. Чухрай. — Льв1в: Вид-во «Льв1вська пол1техшка», 2012. — 348 с.
12. Чухрай, Н. I. Управлшня шновацшними процесами в межах екосистеми: монограф1я [Текст] / Н. I. Чухрай, Р. Патора, А. Г. Загороднш та ш.; за ред. Н. I. Чухрай. — Льв1в: Вид-во «Льв1вська полгтехшка», 2011. — 206 с.
13. Bujak, A. Innovations and changes in the logistics tasks implementations [Text] / A. Bujak, N. Gubskaya // Studia Ekonomiczne / Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach. — 2012. — Р. 45-58.
14. Graig, T. Inaction by logistics service providers of e-commerce immediacy megatrend [Electronic resource] / T. Graig // Al-lentown. — 18.06.2015. — Available at: \www/URL: https:// www.linkedin.com/pulse/inaction-logistics-service-providers-e-commerce-immediacy-tom-craig
15. Arthur D. Little. Innovation Excellence in Logistics. Value Creation by Innovation. Results of the ELA [Electronic resource] / Arthur D. Little. — Brussels: ELA European Logistics Association, 2007. — Available at: \www/URL: http://www. adlittle.com/downloads/tx_adlreports/ADL_Innovation_Excel-lence_in_Logistics.pdf
16. Чан Ким, У. Стратегия голубого океана. Как найти или создать рынок, свободный от других игроков [Текст] / У. Чан Ким, Р. Моборн. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2012. — 304 с.
17. Fabbe-Costes, N. Towards a Typology of the Roles of Logistics Service Providers as Supply Chain Integrators [Text] / N. Fabbe-Costes, M. Jahre, Ch. Roussat // International Journal. — 2008. — Vol. 9, № 2. — P. 28-43.
1S. Дементьев, А. В. Контрактная логистика [Текст]: монография / А. В. Дементьев. — СПб.: ООО «Книжный Дом», 2013. — 146 с.
19. Johnson, M. W. Seizing the White Space: Business Model Innovation for Growth and Renewa [Text] / M. W. Johnson. — Harvard Business Press, 2010. — 208 p.
20. Сивакс, А. Н. Краудсорсинг как способ оптимизации функционирования предприятий [Электронный ресурс] / А. Н. Сивакс // Интернет-журнал «Науковедение». — 2015. — № 1. — Режим доступа: \www/URL: http://naukovedenie.ru/PDF/ 52EVN115.pdf. doi:10.15862/52EVN115
21. Zhou, G. The Research on Influence Factors of Logistics Service Innovation [Electronic resource] / G. Zhou, X. Panpan // Proceedings of 2010 International Conference on the Growth of Firms and Management Innovation. — 2010. — P. 430-435. — Available at: \www/URL: http://www.seiofbluemountain.com/ upload/product/201010/2010qychzh07a5.pdf
АНАЛИЗ БИЗНЕС-МОДЕЛЕЙ И СТРАТЕГИЙ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ ПОСТАВЩИКОВ ЛОГИСТИЧЕСКИХ УСЛУГ
Исследованы особенности инновационной деятельности поставщиков логистических услуг в условиях экономики знаний. Предложена двопирамидальная модель взаимосвязи факторов инновационного развития, оптимальное сочетание которых позволяет определить бизнес-модель и стратегию деятельности на логистическом рынке. Для обеспечения эффективного крос-функционального взаимодействия поставщика с клиентами предложена дорожная карта и структура систем информационно-коммуникационного обеспечения реализации интегрированных инновационных стратегий.
Ключевые слова: инновационная логистика, бизнес-модель, поставщик логистических услуг, интегрированная логистическая стратегия.
Григорак Мaрiя Юриена, кандидат економiчних наук, доцент, кафедра логлстики, Нащональний авiацiйний утверситет, Кигв, Украта, e-mail: m_grigorak@ukr.net.
Григорак Мария Юрьевна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра логистики, Национальный авиационный университет, Киев, Украина.
Gryhorak Maria, National Aviation University, Kyiv, Ukraine, e-mail: m_grigorak@ukr.net
УДК 519.236.8:64.01.123 001: 10.15587/2312-8372.2016.65971
Залунина о. м. ПОСТРОЕНиЕ иНДЕКСА ТЯЖЕСТи
состояния ПРОиЗВОДСТВЕННО-строительных систем
В данной статье рассматривается построение показателя, отражающего целесообразность вложения финансовых средств в строительные проекты. Основной целью исследования является повышение эффективности стратегических планов развития строительного сектора Украины путем исследования алгоритма оптимизации управления строительной отраслью. В работе автором предложено построение индекса тяжести состояния строительной системы.
Ключевые слова: строительная отрасль, строительный комплекс, индекс тяжести, строительство, управленческие решения.
1. Введение
Обострение мирового кризиса оказывает влияние на государственные системы, зависимые от развития инновационных технологий. Вложения финансовых средств в производственные технологии строительных систем являются одной из задач, решение которых ведет к смягчению последствий структурных преобразований, вызванных политическим кризисом в Украине. Взаимосвязь политической стабилизации и развития государства очевидна. Первостепенное значение приобретает формирование подходов к управлению, которое дает позитивные сдвиги в национальном хозяйстве.
В Украине сложилась объективная необходимость исследовать состояние строительного комплекса для развития строительной отрасли. Необходимо теоретически обобщить проблемные вопросы, сформулировать тенденции, провести анализ управленческих воздействий в этой сфере, чтобы дать конкретные предложения. Работа в этой области представляет задачу научного и практического значения. Решение данной задачи даст возможность выяснить взаимосвязи, характер действий и формы проявления экономических законов при формировании слож-ноорганизованных производственно-строительных систем.
