CC BY
9
issn 222б-3780 Вопросы макроэкономики и социАльно-экономичЕского развития
УДК 65012.34 Б01: 10.15587/2312-8372.2016.87572
Р03Р0БКА Б13НЕС-М0ДЕЛ1 1НН0ВАЦ1ЙН0-Л0Г1СТНЧН0Г0 РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КН УКРАШИ
Проведено аналгз зовншньоеконом1чног д1яльност1 Украгни. Розглянуто динамгку зовншньо-економгчного сальдо, гмпортног квоти, експортног квоти, зовншньоторговельног квоти та гх вплив на експортний потенцгал реггонгв Украгни. Розглянуто логгстичний ланцюг полтики екс-порту вреалгзацгг загальног зовншньоеконом1чног полтики держави у мгжнародному подл прац г системг господарських зв'язкк та логгстичне управлтня зовншньоекономгчною дгяльнгстю тдприемств Украгни.
Клпчов1 слова: експортний потенцгал, логгстичне управлтня, тновацшно-логктичнийрозви-ток, логгстична парадигма управлтня.
Кравченко Л. О., Назарова Л. В., Штепа О. В., Майборода Р. В.
1. Вступ
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть краши за сво1ми масштабами й функщями в загальному комплекс Мiж-народних економiчних ввдносин збер^ае винятково важливе значення. Входження господарства Украши в систему свиових господарських ввдносин зумовлюють необхщшсть визначення засад, на яких мае розвиватися iмпортний та експортний потенщал Украши.
В умовах посилення штеграцшних процесiв зовшш-ньоекономiчнiй дiяльностi вiдводиться вирiшальна роль. Такий тдхщ формуе передумови активного розвитку тдприемств на шновацшнш основу що на сам перед визначае конкурентш переваги на свiтовому ринку то-варiв та послуг. Яюсне управлiння зовнiшньоекономiч-ною дiяльнiстю (ЗЕД) тдприемств сприяе ввдтворенню експортного потенщалу краши, залученню iноземних iнвестицiй, формуванню якiсних ринкових вiдносин.
Можливiсть тдвищення ефективностi управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю господарства Украши за рахунок штегрування функщональних циклiв лопс-тики в управлшш iнновацiями на рiзних етапах шно-вацiйного циклу й визначила мету даного дослвдження.
2. Об'скт дослщження
та його технолопчний аудит
Останшм часом все бiльше уваги тдприемства на-дають експортному потенцiалу як шдикатору конку-рентоспроможностi господарства Украши. Експертний потенщал держави визначаеться обсягами товарiв та послуг, що можуть бути вироблеш в економiчнiй та сощальнш сферах i реалiзованi на свиовому ринку з максимальною вигодою для краши.
Украша завжди мала i мае сьогоднi значний експортний потенщал. Однак, науково-техшчна револющя дала значний поштовх подiловi пращ спещалiзащi виробни-цтва, яка ниш набирае широких масштабiв. Спецiалiзацiя виробництва сприяе рiзкому зростанню обмiну вузлами, деталями, компонентами на шше, що виготовляеться на тдприемствах рiзних краш. Мiжнароднi коопера-тивнi поставки постшно зростають. Нинi бiльш нiж
30 % товарообороту мiж крашами бвропи припадае на взаемш кооперативнi поставки. Такий специфiчний процес товароруху потребуе яюсного керування, який повинен опиратися на наукову базу.
Експортний потенщал пщприемства складаеться з двох частин: внутршнього потенцiалу та зовнiшнього. На внутршнш експортний потенцiал впливають рiзного виду ресурси: природничi, трудовi, матерiальнi, фшан-совi i iнформацiйнi. Наважливим вважаеться яюсне використання зазначених ресурав, що забезпечить кон-курентоспроможнiсть тдприемства. З внутршшм екс-портним потенщалом пов'язано логiстична, маркетингова та шновацшна дiяльностi пiдприемства. Вдале поеднання зазначених направлень забезпечить конкурентоспромож-шсть пiдприемства за зовнiшньому ринку.
3. Мета та задач1 дослщження
Метою дослгдження обрано визначення можливост тдвищення ефективност управлiння зовшшньоеконо-мiчною дiяльнiстю пiдприемств Украши за рахунок за-стосування iнновацiйно-логiстичних парадигм.
Для досягнення поставлено! мети дослщження ви-значено таю науковi завдання:
1. Визначити динамжу експорту та iмпорту товарiв.
2. Виявити чинники впливу на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть пiдприемств Украши.
3. Узагальнити й згрупувати проблеми 1хнього роз-витку.
4. Визначити напрями удосконалення системи управлтня зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю пiдприемств для пiдвищення Ii ефективност через iнновацiйно-логiстичне моделювання.
4. Анал1з л1тературних даних
В умовах iснуючих ринкових вщносинах вiдбулася переорiентацiя виробникiв на споживчий попит, що знач-но вплинуло на формування конкурентного середовища й появи нових пiдходiв до процеав створення i введення нововведень. «Структура нащонально'! економiки будь-яко1 краши визначае рiвень i"i розвитку й рiвень добробуту
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 6/5(32], 2016, © Кравченко Л. □., Назарова Л. В.,
Штепа □. В., Майборода Р В.
Вопросы макроэкономики и социАльно-экономичЕского развития issn 2226-3780
громадян, а також стан i характер штегрування в свь товий економiчний простiр та мiжнародний престиж. Така методологiчна посилка обумовлюе необхiднiсть i актуальнiсть дослiдження як безпосередньо структури нацюнально1 економiки й структурних процеав, так i чинниюв, що обумовлюють цi процеси й формують економiчну структуру» [1].
1нновацшний процес це «складна динамiчна система (ланцюг), пов'язана з сукупшстю дослiдницьких дiй, що забезпечують зародження, перетворення, й викорис-тання iнновацiй для створення нових споживчих благ, одержання прибутку, досягнення конкурентоспромож-носп через зростання ефективносп виробництва» [2].
Так наведено, що управлшня зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю пiдприемства як «управлшня виробничо-гос-подарською i комерцiйною дiяльнiстю тдприемства, пов'язаною з його виходом на зовшшнш ринок, в зо-вшшне мiжнародне середовище з метою бшьш повного використання зовнiшнiх (мiжнародних) чинниюв еко-номiчного зростання» [3].
Проблеми управлшня зовнiшньоекономiчною дiяль-нiстю на тдприемствах Украши розглянуто в роботах багатьох науковщв. Вказано, що на вггчизняних промислових пiдприемствах в останш роки склалися i використовуються в основному двi форми оргашза-цiйноi структури управлiння ЗЕД. Це [4]:
1. Ввддш зовнiшньоекономiчних зв'язюв (ВЗЕЗ) у рамках дiючого апарату управлшня.
2. Зовшшньоторговельна фiрма (ЗТФ).
Такий тдхвд е консервативним i застарiлим. Ос-новними групами зовшшшх чинникiв, що стримують розвиток зовнiшньоекономiчноi дiяльностi пiдприемств, е чинники глобального середовища, фшансово-економiч-нi, iнституцiйнi, полиичш. Коментуючи основнi з них, зауважимо, що т чи iншi впливи носять «^жгруповий» характер, оскiльки формування економiчноi взаемодii i ii середовища на мiжнародному рiвнi визначаеться сукупним впливом рiзних чинникiв. Зокрема, до пер-шоi групи можна вщнести наслiдки свiтовоi фшансово-економiчноi кризи 2008-2010 рр.; високий рiвень кон-куренцii на свiтових ринках;бар'ери входу на ринки розвинених краш; сформований розподш сфер та зон впливу й спецiалiзацiю провiдних компанiй свиу [3, 5, 6]. Сутнiсть управлшня зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю полягае в комплексному дослщженш та моделюваннi мiжнародного середовища у поеднанш з налагодженою взаемодiею всiх пiдроздiлiв i посадових оаб органiзацii чи установи в штересах продуктивного досягнення ви-значених зовнiшньоекономiчних стратегiй [7, 8].
Але, «комплексний мiкроекономiчний механiзм уп-равлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю тдприем-ства мусить базуватися на принципах мiжнародного маркетингу», що означае необхщшсть суттевоi перебу-дови всiеi системи мiкроекономiчного управлiння i при-йняття на озброення маркетингового тдходу суб'ектами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi [2].
Проте, незважаючи на значну юльюсть дослiджень, узагальнення проблем управлiння ЗЕД з лопстичним характером на шновацшнш основi практично вiдсутне. «Сучасний етап функщонування нацiональноi економiки потребуе принципово нових пiдходiв до формування полиики економiчного розвитку, яка б забезпечувала стале зростання, ввдтворення промисловость..» [9]. На рiвнi пiдприемств дослiдження не мають комбшування
iнновацiйно-логiстичних процесiв розвитку економжи та обгрунтування перспективних напрямiв 1х розв'язання.
5. Матер1али та методи дослщжень
Найбiльш перспективною концепщею для застосу-вання на украшських пiдприемствах, вважаемо, е ш-новацшно-лопстична. Для доведення цього розглянемо iснуючi парадигми логгстичного управлтня ЗЕД. У су-часних мiжнародних стандартах видшяють чотири види тновацш: продуктовi, процесш, маркетинговi та ор-ганiзацiйнi [6]. Ва визначенi iнновацii направленi на формування яюсно' продукцГ', яка буде мати попит на ринках збуту. Виникае потреба розгляну парадигм шновацшного управлiння яюстю. Видiлимо наступнi парадигми тновацшного управлтня якгстю:
— технолопчна — об'ектом управлшня яюстю ви-ступае техшчне та технологiчне удосконалення;
— маркетингова — заснована на розробщ та впро-вадженнi нових продуктiв та послуг;
— процесна — грунтуеться на впровадження нових iнструментiв органiзацii та забезпечення управлшня яюстю.
Не може розглядатися експортний потенщал без управлшня яюстю. Тому, що конкурентоспроможтсть продукцп на свиовому ринку перш за все забезпечуе и якiсть.
Сучаснi парадигми логiстики тiсно пов'язанi з чотир-ма етапами 11 еволюцшного розвитку. До них вiдносяться: аналиична, технологiчна (iнформацiйна), маркетингова й штегральна).
Аналiтична парадигма е первинним класичним тд-ходом до логiстики як до теоретично! науки, що займа-еться проблемами управлшня матерiальними потоками у виробництвi i обiгу. Аналиична парадигма заснована на твердiй теоретичнш базi, що використовуе при до-слiдженнях методи i моделi теорп управлiння запасами, дослiдження операцiй, економiчноi кiбернетики, методи математичноi статистики i iн. Характерною особливiстю вживання аналiтичноi парадигми е побудова досить складноi економiко-математичноi моделi, що вiдображае специфжу вирiшуваноi логiстичноi проблеми. Такi моделi вимагають великого об'ему вихiдноi шформацп i розроб-ки складних алгоритмiв ухвалення рiшень в логiстично-му управлшш, а практичне 1х використання (виходячи з вказаних особливостей) звужуеться в основному до внутршньовиробничих лопстичних систем.
Технолопчна парадигма з'явилася в 1960-х р.р. та псно пов'язана з бурхливим розвитком шформацш-но-комп'ютерних технологш. Фiлософiя даноi парадигми полягае в тому, що з одного боку, можна сформулювати загальну проблему управлшня матерiальним потоком лопстичного об'екту, а з iншоi — синтезувати шформа-цiйно-комп'ютерне забезпечення виршення проблеми.
Теоретичною основою технологiчноi парадигми е си-стемний пiдхiд, який застосовуеться як для моделю-вання самих лопстичних об'екпв, так i для синтезу систем iнформацiйно-комп'ютерноi тдтримки. Основнi стратегii логiстичного управлiння полягають в тому, аби автоматизувати тривiальнi завдання i використо-вувати шформацшно-комп'ютерну пiдтримку для ви-рiшення складшших логiстичних завдань. При цьому автоматизащя всього процесу управлiння матерiальним потоком не е метою усередиш даноi парадигми. Прак-тичним прикладом використання технологiчноi парадиг-
issn 222б-3780 Вопросы макроэкономики и социАльно-экономичЕского развития
ми е широко поширеш системи MRP (Manufacturing Requirements/Resource Planning) / DRP (Distribution Requirements/Resource Planning), вживаш у внутрiфiр-мовому плануванш i управлiннi запасами i закутвлями матерiальних ресурсiв, а також постачаннями готовш продукцп споживачам (детальнiше про системи мова йтиме в наступних главах). Проте лопстичш системи, побудоваш на принципах технолопчно! парадигми, не е досить гнучкими i динамiчними вiдносно сучасних вимог розвитку ринково! економiки [10].
З початку 1980-х рр. i до теперiшнього часу у рядi розвинених кра'!н при синтезi фiрмових логiстичних систем часто застосовуеться маркетингова парадигма. Моделi, що використовують цю парадигму, мають на меп описати i пояснити стосунки мiж логiстичною системою, побудованiй на шновацшнш основi, i можливостями тдприемств в конкурентнiй боротьбi.
Таким чином, можна вважати, «..лмперативом устшно-го функщонування суб'ектiв господарювання у сучасних умовах е збалансоватсть внутрiшнiх i зовнiшнiх можливо-стей iз спрямоватстю на забезпечення соцiоiнтересiв. Згщ-но з цим провщною щеею концепцп управлiння у ХХ ст. е необхщтсть гармонiйного розвитку пiдприемства, що передбачае орiентацiю на поеднання та збалансування ш-тересiв суб'ектiв господарювання, споживачiв i суспiльства в цшому» [11]. А також «ефективнiше використовувати сво! порiвняльнi переваги, а саме: природш ресурси, ква-лiфiковану та дешеву робочу силу, вигiдне географiчне положення, великий внутрiшнiй споживчий ринок» [12].
6. Результати дослщжень
Шд зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю розумiють дiяльнiсть суб'екпв господарсько! дiяльностi Укра!ни та шоземних суб'ектiв господарсько! дiяльностi, яка побудована на взаемоввдносинах мiж ними та здшсню-еться як на територп Укра!ни, так i за ii межами [13]. Полiтика в галузi експорту спрямована на регулювання експортних потоюв, покращення логiстичного управлш-ня потоками. До експортних бар'ерiв вщносять експортне мито — податок, який накладаеться на кожну одиницю товару, яка вивозиться за кордон. Цим держава стри-муе вивiз з кра'ни тих товарiв, на як незадоволений попит серед власних споживачiв, або вивiз !х з певних причин е небажаним. Сюди вщносять експортш кво-ти, якi встановлюються для забезпечення укра'нських споживачiв достатшми запасами товарiв за низькими щнами, для запобiгання виснаженню природних ресурав, а також для пiдвищення щн на експорт шляхом обме-
ження поставок на закордонш ринки. 6 i iншi чинники, якi певною мiрою стримують розвиток украшського екс-порту. Зокрема:
— негативш тенденцii зростання в експорт частки сировинних товарiв;
— значно ускладнений вихвд на свiтовi ринки укра-шських пiдприемств внаслвдок протекцiонiстських заходiв з боку низки краш свiту щодо захисту власних ринюв;
— недостатнiй розвиток системи сертифжацп та контролю якост експортноi продукцп в умовах зростання на свиових ринках вимог не тшьки до науково-технiчних параметрiв, ай до споживчих та еколопчних характеристик продукцп;
— вiдсутнiсть досвiду та спещальних знань щодо виходу на свiтовi ринки у бiльшостi украшських пiдприемств, низький рiвень маркетинговоi дiяль-ностi, нескоординованiсть дiй;
— критично недостатне швестування в перспективнi експортноорiентованi проекти за рахунок внутрiшнiх i зовнiшнiх ресурсiв;
— обмеженi можливостi використання iноземних iнвестицiй та кредипв для розвитку украiнського експорту внаслщок низького мiжнародного рейтингу надiйностi Украши.
Сучаснi можливостi експортного потенцiалу Украши залежать вщ рiвня розвитку окремих економiчних регiонiв.
За обсягами зовшшньо! торгiвлi найбiльша питома вага на експортну продукщю припадае на Дншропетров-ську, Донецьку, Запорiзьку, Луганську област та м. Кшв, якi разом забезпечують понад 60 % усього експорту.
Серед твденних областей Украши за обсягами експорту товарiв видшяються Миколаiвська i Одеська об-ластi за рахунок, вiдповiдно, поставок суден i хiмiчноi продукцп. У Причорномор! стратегiчним завданням е встановлення преференцшного режиму вiльноi тор-гiвлi i спiльного пiдприемництва на перетиш основних комунiкацiйних напрямiв Пiвнiч-Пiвдень i Захiд-Схiд.
Захiднi областi Украiни характеризуються значною кшьюстю учасникiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi i спiльних пiдприемств (35 % СП краши).
Зовнiшньоторговельному обороту сприяе розширення спiвробiтництва прикордонних областей Украши i Росп, 6врорегiонiв Буг i Карпати.
Украiна нинi здiйснюе зовшшньоторговельш опера-цп з партнерами iз понад 200 краiн свiту (у 2014 р. 1х налiчувалося 217). Обсяг зовшшньоторговельно-го обiгу Украши в останш роки змiнювався в межах 100-170 млрд. дол. США (табл. 1).
Таблиця 1
Показники зовтшньо! т□ргiвлi Украши за першд 2010-2015 р.р.
PiK ToBapoo6ir (млрд. дол. США) Експорт (млрд. дол. США) 1мпорт (млрд. дол. США) 1ндекс фiзичнoгo обсягу (Ласпейреса) 1ндекс цш (Пааше) 1ндекс умов т□pгiвлi
експорт ¡мпорт експорт iмпopт кшьтсний цшовий
2010 127,9 62,1 65,8 103,2 113,1 126 118,1 91,2 106,7
2011 168,2 80,9 87,2 106 112,8 125,6 120,6 94,0 104,1
2012 170,7 80,9 89,8 102,6 93,4 98,1 110,2 109,8 89
2013 158,2 74,8 83,3 92,2 89,6 101 101,3 102,9 99,8
2014 124,9 64,1 60,8 92,1 74,4 94,8 98,3 123,8 96,4
2015 98,7 47,1 39,5 89,2 69,4 79,4 90,3 128,7 87,9
Примггка: складено автором за даними Державно! служби статистики Украши [14, 15].
вопросы МАКРОЭКОНОМИКИ и социАльно-экономичЕского РАЗВИТИЯ
issn 222б-3780
На пiдставi даних табл. 1 можна стверджувати, що суттeвi коливання у вартiсних та фiзичних обсягах експор-ту та iмпорту товарiв i послуг засвiдчують нестабшьшсть iснуючоi моделi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та и значну чутливiсть до впливу екзогенних та ендогенних чинникiв.
Вщсутшсть стiйких тенденцiй у сферi зовтшньотор-говельноi дiяльностi Украiни можна спостеркати з на-ступних даних (табл. 2). Розглянемо перюд нарощування обсяпв товарообiгу з наступним його стрiмким скоро-ченням. Зовнiшньоторговельне сальдо тсля тривалого перiоду утримання на позитивному рiвнi, змiнюeться на негативне. I тшьки у 2014 р., в умовах значного падшня обсягiв товарообку вiдновлюeться позитивне сальдо, такi результати вщбуваються за рахунок скорочення iмпор-ту (обсяги експорту в 2014 р. скоротилися на 14 %, iмпорту — на 27 %). Дант, пiдтверджуючi збiльшення товарообiгу, спостертаються з розрахункiв в табл. 2.
Таблиця 2
М□нiт□ринг зовшшньоторговельного сальдо, експортно'', iмп□ртн□i' та зовшшньоторговельнт квот Украши за першд 2010-2015 рр. (дата без урахування територи Автономноi' Республ^ Крим i м. Севастополя)
PÍK Сальдо завшшньа! тар-гiвлi, млн. дал. США Експартна квота, % 1мпартна квота, % Завшш-ньатар-гавельна квота, %
2010 -3628,4 46,3 48,5 94,8
2011 -Б290,Б 50,3 54,4 104,7
2012 -8878,8 46,8 51,9 98,6
2013 -8514,2 41,5 45,9 87,4
2014 3356,2 50,0 46,4 96,4
2015 3401,1 50,1 46,8 96,8
\ / \ 1
Модершзафя i структурна перебудова еконокнки на 6a3i hobíthíx тexнологiй i в!одв техшки
Оплата ¡мпорту тих товарт, для виробництваяких
держава не мае достатшх pecypc¡B ¡сприятливих умов
Примггка: розраховано автором за даними Державно'' служби статистики Украши [14, 15].
Так як, тд впливом дп свiтовоi фшансово-еконо-мiчноi кризи спостерiгалось стрiмке падiння обсяпв зовнiшньоi торгiвлi, iндикатор вiдкритостi економжи Украiни залишався практично на докризовому рiвнi, але з 2010 року знову почав зростати. «Значний рь вень ввдкритосп економiки, який мае Украша ниш, з одного боку, сввдчить про активну взаемодш зi свгго-вим ринком на засадах мiжнародного подiлу працi, що стимулюе подальший розвиток зовнiшньоторговельних зв'язкiв, змщнення нацiональноi економiчноi системи на шновацшнш основу формування та ефективнiсть використання конкурентних переваг на мiжнародних ринках товарiв та послуг» [16].
Активна зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть виступае одним з основних факторiв ринковоi трансформацп економь ки, пщвищення ii ефективносп i конкурентоспроможностi регiону та краши в щлому. «До ключових прюритетних напрямiв державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi вiдносяться розвиток експортного потенцiалу, збшьшення його обсягiв та формування збалансованоi товарноi структури. Орiентир на розвиток експорту виступае прюритетним у зовнiшньоекономiчнiй полiтицi краши» [5]. Визначимо лопстичний ланцюг полiтики експорту в реалiзацii загальноi зовнiшньоекономiчноi полiтики держави у мiжнародному подiлi працi i системi господарських зв'язкiв (рис. 1).
Рис. 1. Лопстичний ланцюг правщнт р□лi акспорту
Категорiя «експортний потенщал» мае двоедину природу, бо Грунтуеться як на нацiональному (галузевому) пiдходi щодо визначення можливостей виробництва, так i на ощнщ конкурентних умов свиового ринку щодо реалiзащi. Проте регулювання експортного потенцiалу вимагае Грунтовного обстеження i врахування факторiв зовнiшнього так i внутрiшнього середовища.
Необхiднiсть пiдвищення рiвня ефективностi функ-цiонування пiдприемств економiки Украiни зумовлюе потребу в забезпеченнi iнновацiйно-логiстичного управ-лiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю, що вимагае вщповвдного наукового забезпечення. Тому актуальним i своечасним стане розгляд питання впровадження новоi моделi iнновацiйно-логiстичного розвитку експортного потенщалу тдприемств на новишх, системних засадах. Проблеми шновацшно-лопстичного розвитку експортного потенщалу на тдприемствах дощльно вирiшувати за допомогою сучасних шновацшних iнструментiв.
Логiстична система, що синтезуеться, повинна реа-лiзувати стратепчну мету пiдприемства — стратегж конкуренци на ринку збуту готовш продукщ, що вимагае виршення таких маркетингових завдань, як вивчення ринку, визначення позицш фiрми на ринку, прогнозу-вання попиту на продукщю i т. п. Науковою базою даноi парадигми е в основному економiчнi i соцiальнi дисциплiни (економiка i оргашзащя виробництва, управ-лiння персоналом i яюстю продукцп, маркетинг i т. п.), а математичну основу теорiя вiрогiдностi, математична статистика i т. п. Необхщно пiдкреслити, що модели що використовують як основу маркетингову парадигму, е досить абстрактними, мають велику розмiрнiсть, багато змiнних носять яюсний характер, що утрудняе здобуття простих аналиичних рiшень. Прикладом використання маркетинговоi парадигми за кордоном е LRP-система (Logistics Requirements Planning) — система контролю вхвдних, внутрштх i вихщних матерiальних потокiв на рiвнi фiрми, територiально-виробничих об'еднань i макролопстичних структур. Система вiдома також тд назвою «Supply Chain Management System» (система управлшня лопс-тичним ланцюгом). Якщо звернути увагу на лопстичний ланцюг експорту, то впровадження системи «Supply
issn 2226-3780 ВОПРОСЫ МАКРОЭКОНОМИКИ И СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ
Chain Management System» на тдприемствах регюну значно вплинула на ïx конкурентоспроможшсть.
Сьогодш багато господарських тдприемств на прак-тицi, як правило, комбшують використання трьох вищез-гаданих парадигм. Проте останнiми роками укоршялася i широко поширюеться нова лопстична парадигма, яку бiльшiсть дослвдниюв називають iнтегральною. 1нте-гральна лопстична парадiгма розвивае маркетингову, враховуючи при цьому новi передумови розвитку бiзнесу на сучасному етапi, до яких можна ввднести наступнi:
— нове розумшня меxанiзмiв ринку i лопстики як стратегiчного елементу в конкурентних можливостях тдприемства;
— новi перспективи штеграцп мiж логiстичними партнерами, новi органiзацiйнi стосунки;
— теxнологiчнi можливосп, що радикально змши-лися, зокрема гнучких виробництв i шформацшно-комп'ютерних теxнологiй, якi вiдкрили новi горизонти контролю i управлшня у вах сферах виробництва i обiгу продукцп.
Прикладом використання iнтегрованоï логiстики е концепщя JIT (just-in-time — точно в строк), TQM (Total Quality Management — загальне управлшня яюстю), штегроваш системи дистрибуцп та ш., якi на даний час активно впроваджуються на пiдприемстваx регiонy На штегральнш парадигмi базувалося створення та-коï логiстичноï системи, як ISCIS (Integrated Supply Chain Information System) — iнтегрованоï шформацш-ноï системи, обслуговуючоï логiстичний канал. ISCIS реалiзуе iнтегровану координацiю логiстичниx систем i ланок на мжро- i макрорiвняx як по матерiальниx, так i по шформацшних потоках за допомогою онлайнового режиму обробки повщомлень в телекомунiкацiйниx мережах [17].
1нтегральна парадигма логiстики успiшно викорис-товуеться в економiчному просторi при синтезi макро-логiстичниx структур. Як приклад можна привести створення свiтовоï мережi центрiв торгiвлi (Trade Point) в рамках мiжнародноï програми ООН по тдвищен-ню ефективностi свiтовоï торгiвлi (програма UNCTAD 1995-2005 р.р.).
7. SWOT-аналiз результат1в дослщжень
Strengths. Забезпечення системою шновацшно-лопс-тичного управлшня зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю на пiдприемствi позитивно впливае на його конкурентоспроможшсть, забезпечуе системшсть, оборотшсть, про-зоркть зовнiшньоекономiчниx дiй.
Weaknesses. Неспроможнiсть бiльшоï кiлькостi тд-приемств малого бiзнесу мати в структурi вiддiли з лопстики, бюро з шновацшно-лопстичного розвитку та шше. Залучення спецiалiстив даного напрямку по аутсорсшгу не забезпечить належного результату. 1н-новацiйно-логiстичне управлшня потребуе постшного удосконалення.
Opportunities. Перспективою в впровадженш ш-новацiйно-логiстичного управлiння на тдприемствах малого бiзнесу е забезпечення на тдприемствах системи менеджменту якосп, що значно полегше вирь шення питань експорту продукту, який пропонуеться пiдприемством.
Threats. Негативним впливом на впровадження системи шновацшно-лопстичного управлшня на тдпри-
емствах е бшьш висока гнучюсть та сприйнятнiсть лопс-тичних систем до впровадження нових сумiжних послуг з питань iмпорту та експорту iноземними партнерами.
8. Висновки
1. Визначено динамжу експорту та iмпорту това-рiв. Зовшшньоторговельна квота виступае шдикато-ром штенсивносп мiжнародних торговельних зв'язкiв Украши. Тому, можна вважати ввдкритою економiку Украши, тому що 11 зовнiшньоторговельна квота пере-вищуе 25 %.
2. Виявлено чинники впливу на зовmшньоекономiч-ну дiяльнiсть пiдприемств Украши. 1нновацшно-лопс-тичнi чинники впливу покращують 11 стан, тим самим пiдвищують конкурентоспроможшсть тдприемств на свиовому ринку.
3. Узагальнено й угруповано проблеми розвитку екс-портного потенщалу пiдприемств. Виявлено ввдсутшсть в органiзацiйно-функцiональнiй структурi тдприемств ввддгмв розвитку та збуту, яю значно впливають на стан зовшшньоекономiчноi дiяльностi пiдприемства, розв'язують ряд завдань шновацшно-лопстичного напрямку Обрано парадигми щодо розв'язку проблем.
З огляду на розглянут лопстичш парадигми управлшня, пропонуемо удосконалити штеграцшну парадигму для використання при управлшш зовнiшньоекономiч-ною дiяльнiстю пiдприемств в напрямках:
— впровадження шновацшних iнструментiв управлшня яюстю (бенчмарюнг, аутсорсинг, шсорсинг, контролiнг, консалтинг, бюджетування та ш);
— врахування стохастичностi поведiнки на ринку та лiберальностi у сприйнятп рiвня якостi рiзних послуг, що виршуеться через формування уявлень про послугу у споживача та чггкому розмежуванш ролi учасникiв процесу надання послуги;
— гнучкiсть та сприйнятшсть логiстичних систем до впровадження нових сумiжних послуг з питань iмпорту та експорту;
— формування експортного потенщалу краши. Цими напрямками визначено основш вимоги до
удосконалення штеграцшно! парадигми, яку пропонуеть-ся назвати моделлю тновацшно-логгстичного розвитку експортного потенцшлу тдприемств регюну (рис. 2).
Розвиток тдприемства забезпечуеться розвитком шновацшно-лопстично! дiяльностi. Щ два процеси е взаемопроникаючими та взаемообумовлюючими — шновацп i логiстика, поеднаннi в спiльнi парадигми управлiння, е основою розвитку сучасного тдприемства. Водночас розвиток тдприемства е тдгрунтям розвитку шновацшно-лопстично! дiяльностi пiдприемства в той чи шший перiод часу. Кожний етап розвитку тдприемства супроводжуеться ввдповвдними дiями з позицп iнновацiйних перетворень з застосуванням лопстичного механiзмy Зовнiшньоекономiчна дiяль-нiсть дозволяе застосовувати в процеа функцiонування пiдприемства на тiй або шшш стадп розвитку адек-ватну умовам та найефектившшу стратегiю ведення сучасного бiзнесy
4. Визначеннi напрями удосконалення системи управлшня зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю пiдприемств для пiдвищення 11 ефективносп через шновацшно-ло-гiстичне моделювання шляхом поеднання логiстичних i шновацшних парадигм розвитку.
вопросы МАКРОЭКОНОМИКИ и социАльно-экономичЕского РАЗВИТИЯ
issn 222б-3780
Види
Л
Фтософський
Прюритетний напрямок
Технократичний
Формування та дотримання вимог до р1вня якосп
Техн1чний та статистичний контроль, встановлення технолопчних вимог
1нновацшний
Розробка та впровадження нових продуютв
Ж
Процесний
Впровадження нових ¡нструмент1в управлтня експортом
Рис. 2. Модель шновацшно-лопстичного розвитку експортного потенщалу тдприемств
Литература
1. Гальчинський, А. С. Стратегiя економiчного i соцiального розвитку Украши (2004-2015 роки) «Шляхом бвропейсько' штеграцп» [Текст] / А. С. Гальчинський, В. М. Геець та ш. — К.: ЮЦ Держкомстату Украiни, 2004. — 416 с.
2. Сиденко, В. Р. Внешнеэкономическая деятельность: проблемы системной трансформации при переходе к рынку [Текст] / В. Р. Сиденко. — К.: ИМЭМО, 1998. — 305 с.
3. Дроздова, Г. М. Менеджмент зовнiшньоекономiчноi дiяльностi тдприемства [Текст]: навч. поаб. / Г. М. Дроздова. — К.: ЦУЛ, 2002. — 171 с.
4. Кредiсов, А. I. Управлтня зовнiшньоекономiчною дiяльmс-тю [Текст] / пщ ред. А. I. Кредюова. — К.: В1РА-Р, 1998. — 448 с.
5. Борисова, Л. П. Позиционирование Украины на рынке товаров и услуг в восточном партнерстве [Текст] / Л. П. Борисова // Бiзнес-iнформ. — 2012. — № 3. — С. 78-82.
6. Витяги з: Керiвництво Осло: Рекомендаци зi збору та ана-лiзу даних стосовно шновацш [Текст]. — К.: УКР1НТЕ1, 2009. — 163 с.
7. Кириченко, О. А. Менеджмент зовнiшньоекономiчноi дiяль-носп [Текст]: навч. поаб. / О. А. Кириченко. — 3-е вид., перероб. i доп. — К.: Знання-Прес, 2002. — 384 с.
8. Маталка, С. М. Управлтня ефективтстю зовmшньоекономiч-но' дiяльностi тдприемств [Текст]: монографiя / С. М. Маталка. — Луганськ: Ноулщж, 2011. — 210 с.
9. Барташевська, Ю. М. Розвиток машинобудування Украши: стан, проблеми, перспективи [Текст] / Ю. М. Барташевсь-ка // бвропейський вектор економiчного розвитку. — 2010. — № 1 (8). — С. 19-25.
10. Фоломьев, А. Н. Менеджмент инноваций. Теория и практика [Текст] / А. Н. Фоломьев, Э. А. Гейгер. — М.: РАГС, 1997. — 227 с.
11. Геець, В. М. Прюритети национального економiчного розвитку в контекст глобалiзацiй них виклигав [Текст]: монографiя / за ред. В. М. Гейця, А. А. Мазаракь — К.: Ки'вський нацю-нальний торгiвельно-економiчний утверситет, 2008. — 273 с.
12. Мазарага, А. А. Зовшшньоторговельш аспекти конкурентно'! полiтики Украши в умовах СОТ [Текст]: монографiя / А. А. Мазарага, В. В. Юхименко, О. П. Гребельник, Т. М. Мельник та ш.; за ред. А. А. Мазаракь — К.: Ки'вський нацю-нальний торгiвельно-економiчний унiверситет, 2008. — 309 с.
13. Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть [Електронний ресурс]: Закон Украши вщ 16.04.1991 № 959-Х11. — Режим доступу: \wwwZURL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/959-12
14. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: \wwwZURL: http://www.ukrstat.gov.ua/
15. Статистична шформащя [Електронний ресурс] // Державна служба статистики Украши. — Режим доступу: \www/URL: http:// www.ukrstat.gov.ua/operativ/oper_ new.html
16. Власюк, Т. О. Стан i тенденци зо-втшньоторговельно! дiяльностi Украши: виклики для еконо1шч-но1 безпеки та способи ix подо-лання [Текст] / Т. О. Власюк // Стратегiчнi прюритети. — 2015. — № 4 (37). — С. 48-58.
17. Кучерук, Г. Ю. 1нновацшно-ло-пстична парадигма управлш-ня якiстю транспортних послуг [Електронний ресурс] / Г. Ю. Ку-черук // Ефективна економжа. — 2012. — № 6. — Режим доступу: \www/URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op-1&z-1193
РАЗРАбоТКА бИЗНЕС-МоДЕЛИ
инновационно-логистического
РАЗВИТИЯ ЭКоноМИКИ УКРАИНЫ
Проведен анализ внешнеэкономической деятельности Украины. Рассмотрена динамика внешнеэкономического сальдо, импортной квоты, экспортной квоты, внешнеторговой квоты и их влияние на экспортный потенциал регионов Украины. Рассмотрена логистическая цепь политики экспорта в реализации общей внешнеэкономической политики государства в международном разделении труда и системе хозяйственных отношений, логистическое управление внешнеэкономической деятельностью предприятий Украины.
Ключевые слова: экспортный потенциал, логистическое управление, инновационно-логистическое развитие, логистическая парадигма управления.
Кравченко Любое Олександрiвна, кандидат eKOHOMi4Hux наук, кафедра менеджменту оргатзацш за зовншньоекопомтнт д1яль-Hocmi, Миколагвський нащональний утверситет 1м. В. О. Су-хомлинського, Украгна, e-mail: Lyubava_62@mail.ru. Назарова Людмила Володимирiвна, доктор економiчних наук, кафедра менеджменту оргатзацш за зовншньоекономгчног д1яль-ност^ Миколагвський нащональний утверситет ш. В. О. Су-хомлинського, Украгна.
Штепа Олена Валентитвна, кандидат економiчних наук, кафедра менеджменту оргатзацш за зовншньоекопомтнт д1яль-ност^ Миколагвський нащональний утверситет ш. В. О. Су-хомлинського, Украгна.
Майборода Римма Вадимiвна, викладач, кафедра тоземних мов, Миколагвський нащональний утверситет ш. В. О. Су-хомлинського, Украгна.
Кравченко Любовь Александровна, кандидат экономических наук, кафедра менеджмента организаций по внешнеэкономической деятельности, Николаевский национальный университет им. В. А. Сухомлинского, Украина.
Назарова Людмила Владимировна, доктор экономических наук, кафедра менеджмента организаций по внешнеэкономической деятельности, Николаевский национальный университет им. В. А. Сухомлинского, Украина.
Штепа Елена Валентиновна, кандидат экономических наук, кафедра менеджмента организаций по внешнеэкономической деятельности, Николаевский национальный университет им. В. А. Сухомлинского, Украина.
Майборода Римма Вадимовна, преподаватель, кафедра иностранных языков, Николаевский национальный университет им. В. А. Сухомлинского, Украина.
Kravchenko Lyubov, Mykolayiv V. O. Sukhomlinsky National University, Ukraine, e-mail: Lyubava_62@mail.ru. Nazarova Lyudmila, Mykolayiv V. O. Sukhomlinsky National University, Ukraine.
Shtepa Elena, Mykolayiv V. O. Sukhomlinsky National University, Ukraine.
Maiboroda Rimma, Mykolayiv V. O. Sukhomlinsky National University, Ukraine
