CC BY
16
УДК 338.47:656
Б01: 10.15587/2312-8372.2018.129877
ФОРМУВАННЯ МЕХАН1ЗМ1В УПРАВЛ1ННЯ ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ РИНКУ ЛОГ1СТИЧНИХ ПОСЛУГ
Григорак М. Ю.
Об'ектом досл\дження е соц1ально-економ1чн1 в\дносини м\ж органами державног влади, суб'ектами ринку лог1стичних послуг та саморегул1вними оргатзащями. Одним з найбтьш проблемних мгсць е пошук оптимального поеднання форм I методов державного регулювання розвитку ринку лог1стичних послуг та саморегулювання. Реал1зац1я лог1стичног стратеги мае створити принципово нов1 можливост1 для виявлення конкурентоспроможних украгнських виробництв I гх включення в м1жнародний поды пращ. Вона також мае створити тформацтну базу для проведення досл1дження украгнського ринку та його бенчмарктгу за м1жнародними стандартами статистичног звтност1.
В ход1 досл1дження обгрунтовано теоретичний базис, форми I методи державного регулювання розвитку лог1стичног сфери в Украт. Виокремлено три складовI: механизм державного регулювання лог1стичног д1яльност1 на макрор1вш, мехатзм саморегулювання ринку, що визначае д\яльн\сть постачальнишв лог1стичних послуг на мтрор1вш. А також механизм взаемоди, гармошзацп ттереЫв та социального партнерства, що реал1зуе управлтня лог1стичними потоками на мезор1вт шляхом створення нових ттеграцтних форм та лог1стичних утворень за регюнальними або галузевими ознаками. Акцентовано увагу на тому, що держава повинна стимулювати, з одного боку, ефектившсть та тновацтшсть суб'ект1в ринку лог1стичних послуг, а з тшого - жорстко контролювати дотримання нормативно-правових акт1в I стандартов якост1 лог1стичного сервгсу та еколог1чних вимог. Державне управлтня лог1стичними потоковими процесами в ланцюгах/мережах постачання, кластерах та тших оргашзацтних формах сприятиме зменшенню сукупног доданог вартост1 в структура национального валового продукту та сприятиме тдвищенню ефективност1 I конкурентоспроможностг нацюнальног економти. Визначено перспективт напрями та форми саморегулювання ринку лог1стичних послуг в контекста державних приоритетов. Доведено зростаючу роль саморегул1вних организаций (асощацт, профестних об'еднань, союзгв) у формувант профестних стандартов, кодекав чесног конкуренци, тдвищення р1вня компетентности суб'ект1в лог1стичног д1яльност1. Зроблено висновок про необх1дн1сть розвитку г1бридних форм I впровадження принципов державно-приватного партнерства. Розроблено систему лог1стичного контролтгу для своечасного коригування стратег1чних цыей I внесення змт щодо розвитку ринку лог1стичних послуг. Розроблено концептуальну модель контролтгу ринку лог1стичних послуг, яка включае модуле державного контролтгу та самоконтролтгу суб'ект1в ринку. Запропоновано систему збалансованих показниюв ефективност1 лог1стичног д1яльност1, яка дозволить забезпечити збирання та оброблення статистичних даних.
Ключов1 слова: нацюнальна лог1стична система, державне регулювання лог1стичног д\яльност\, ринок лог1стичних послуг, саморегулювання ринку, лог1стичний контролтг.
1. Вступ
Pi3H0BeKT0pmcTb стратепчного розвитку лопстично! системи Украши обумовлюе необхiднiсть пошуку MexaHi3MiB оптимального поеднання i гармотзаци економiчних, соцiальних, iнституцiональних iнтересiв. У цьому випадку зростае роль держави як регулятора соцiально-економiчних ввдносин мiж постачальниками логiстичних послуг та !х споживачами. Наразi здiйснення лопстично! дiяльностi вiдбуваеться в умовах об'ективно! слабкост держави при малоузгодженiй дiяльностi суб'екив ринку логiстичних послуг. Проте формування нацiонального економiчного iнтересу вiдбуваеться на основi усвiдомлення соцiально-економiчними iнститутами та суб'ектами ринку лопстичних послуг штегральних потреб, що !х об'еднують. Тшьки за умов поеднання думок публiчного сектору, бiзнесу та громадськостi можна устшно реалiзувати нацiональну логiстичну стратегш.
Тому актуальним е дослiдження економiчноl сутностi та форм реалiзацil сучасних управлiнських технологiй i механiзмiв впливу щодо забезпечення збалансованого розвитку ринку лопстичних послуг в Украш.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об'ектом досп1дження е соцiально-економiчнi вiдносини мiж органами державно! влади, суб'ектами ринку лопстичних послуг та саморегулiвними оргатзащями. Iмплементацiя Угоди про Асощацш з GC передбачае регуляторну гармонiзацiю законодавчого доробку GC з нацюнальним законодавством Украши [1]. Гармотзащя та iмплементацiя нормативно-правових актiв в сферi логiстики i транспорту мае сприяти впровадженню кращих свiтових практик уиравлшня рухом товарiв в ланцюгах постачання. Вона також мае стимулювати розвиток транспортних коридорiв, мультимодальних i контейнерних перевезень, створення мереж1 лопстичних центрiв, кооперацiю суб'ектiв ринку лопстичних послуг i пiдвищення !х компетентности Досвiд найбiльш ефективних з точки зору лопстики краш свiту, зокрема, Шмеччини, Франци, Нiдерландiв [2, 3], св^ить, що запорукою 1х устху стала нацiональна логiстична стратегiя (national logistic strategy). Вона визначае стратепчне бачення розвитку кра1ни i ресурси, для досягнення цього бачення. Експерти СС визначили глобальнi тренди розвитку лопстики та 1х вплив на ефективтсть нацiональних економiк европейського ствтовариства [4]. Проведен1 дослiдження свiдчать про зростання ролi iнституцiонального забезпечення лопстично! дiяльностi i необхiднiсть подальшого удосконалення форм i методiв управлiнських впливiв на дiяльнiсть логiстичних компанiй.
Одним з найбшьш проблемних мiсць е пошук оптимального поеднання форм i методiв державного регулювання розвитку ринку лопстичних послуг та саморегулювання. Реалiзацiя логiстичноl стратегil мае створити принципово нов1 можливост! для виявлення конкурентоспроможних укра1нських виробництв i !х включення в мiжнародний подiл працi. Вона також мае створити шформацшну базу для проведення дослiдження укра1нського ринку та його бенчмаркшгу за мiжнародними стандартами статистично! звiтностi.
3. Мета та задач1 досл1дження
Метою досп1дження е обгрунтування структури механiзмiв державного регулювання та саморегулювання збалансованого розвитку ринку лопстичних послуг. Для досягнення поставлено! мети визначено таш науковi завдання:
1. Обгрунтувати форми i методи державного регулювання розвитку логiстичноï сфери.
2. Визначити перспективы напрями та форми саморегулювання ринку лопстичних послуг в контекст! державних прюритепв.
3. Розробити систему лопстичного контролшгу для своечасного коригування стратегiчних цiлей i внесення змiн щодо розвитку ринку.
4. Дослщження 1снуючих р1шень проблеми
Зауважимо, що серед науковщв немае едино! точки зору на проблему формування ефективних управлiнських технологiй щодо впливу держави i державних шститупв на розвиток ринкових вiдносин. Прихильники теори ринку вiльноï конкуренци вважають, що економiчнi процеси регулюються ринковими мехатзмами i заперечують доцiльнiсть впливу на них зовтшнього регулювання, тобто держави. Iншi науковi школи, навпаки, доводять необхвдтсть державного втручання, пояснюючи це необхвдтстю запобiгання кризовим явищам i зменшення соцiальних ризишв [5-7]. Однак шнуюча конкуренцiя на ринку лопстичних послуг вимагае нових пiдходiв до розвитку соцiально-економiчних вiдносин мiж постачальниками лопстичних послуг та !х споживачами. Вщсуттсть централiзованого управлiння не сприяе збалансованому розвитку усiх пiдсистем нащонально! i регiональних логiстичних систем. Вона стримуе широке розповсюдження сучасних концепцш управлiння ланцюгами/мережами постачання товарiв i послуг. Мехатзм саморегулювання ринку не дозволяе повною мiрою оптимiзувати його розвиток та забезпечити максимальний ефект лопстично! дiяльностi. Вiн не може самостшно подолати негативнi тенденци, пов'язат з монополiстичною дiяльнiстю окремих його учасниюв та активним впливом шших факторiв зовнiшнього середовища.
Про зростання ролi iнституцiонального забезпечення дiяльностi суб'екпв ринку взагалi, та логiстичного зокрема, пишуть чимало дослiдникiв. Найбiльш вдало систему засобiв та iнструментiв державного регулювання описано в працях [8-9]. Розвиток нацюнально! транспортно! мережi в контекст европейсько! iнтеграцiï дослiджено в [10, 11]. Автор [12] привернув увагу до необхвдност визначення концепци стратеги державного регулювання промислово-логiстичноï системи. В наукових публiкацiях [13, 14] зроблено порiвняльний аналiз iнструментiв державно-приватного партнерства в Украш i за кордоном. Узагальнення мiжнародного досвiду свiдчать про наявнiсть ефективних механiзмiв саморегулювання ринкових вiдносин i можливостей тдвищення ефективностi логiстичноï дiяльностi за рахунок 1'х оптимального поеднання [15-19]. Одним iз сучасних управлiнських шструменив автори [20-21] визначають контролiнг. Можлившть використання контролiнгу в державному уиравлшт та в логiстицi дослiджували [22-23]. Проте формування системи механiзмiв управлшня збалансованим розвитком ринку логiстичних послуг потребуе бiльш глибокого дослiдження.
Проте формування логiстичноï системи Украïни та визначення напрямiв ïï розвитку потребуе постшного i бiльш глибокого до^дження.
5. Методи досл1джень
Для виршення поставлених завдань було використано наступт методи: системного аналiзу та агрегування, логiчного узагальнення та порiвняльного ствставлення, системноï декомпозицiï, загальноï теорiï лопстики та теори державного управлшня, сучасних концепцш регулювання сощально-ринкових
ввдносин. Для визначення вихiдних положень проведеного дослвдження використат працi [6, 8, 9], в яких запропоновано форми i методи державного регулювання ринкових вiдносин. Науковi положения [15-18] визначили сукуптсть методiв та iнструментiв саморегулювання в лопстищ та ланцюгах постачання. На основi наукових розробок [20-24] сформовано сукуптсть механiзмiв державного контролтгу та самоконтролтгу ринку логiстичних послуг. Також визначено концептуальт модулi збору i оброблення статистично! та управлтсько! тформацп для коригування стратегiчних цшей.
6. Результати досл1джень
Узагальнення теоретичних дослiджень щодо управлiния ринковими ввдносинами дозволили сформулювати наступну гiпотезу: оптимальне поеднання iнституцiональних регулятивних систем з ринковими мехатзмами саморегулювання е запорукою високо! ефективност та гнучкост управлтня лопстичними потоковими процесами в просторово-часовому вимiрi як на рiвнi нацюнально! економiки, так i на рiвнi 11 структур.
Для доведення дано! гшотези необхiдне використання комплексного 1 системного пiдходiв, як визначають управлтсью впливи в розрiзi трьох ключових взаемопов'язаних напрямiв:
- на макроекономiчному державне регулювання забезпечуе створення 1 тдтримання сприятливих для умов динамiчного розвитку ринку логiстичних послуг, а також визначае прюритетт напрямки цього розвитку з формуванням ключових завдань, iндикаторiв розвитку та органiзацiйно-економiчних тструменив 1х пiдтримки;
- на мiкроекономiчному рiвнi - це виутрiшньокорпоративне управлтня дiяльнiстю постачальнишв логiстичних послуг, що забезпечуе тдвищення 1х конкурентоспроможностi на ринку шляхом тдвищення рiвня компетентности ступеня iнновацiйноl активност та якост логiстичного обслуговування споживачiв;
- на мезоекономiчному рiвнi формуеться iнтегральна едтсть регiонального (просторового) та галузевого (функционального) аспектiв фуикцiоиувания нацiональноl економiчноi системи. Це подiбно горизонтальному i вертикальному вимiру нацiональноi економiки. Такий пвдхвд забезпечуе синергiю взаемодп та бiзнес-партнерства шляхом вертикальноi та горизонтальноi iнтеграцii з урахузанням критерiiв ефективносп i використанням механiзмiв узгодження економiчних iнтересiв.
Середовище, в якому здтснюються логiстичнi потоковi процеси, включае соцiально-економiчнi умови та сукупнiсть ресурсiв, як забезпечують зв'язнiсть цих умов i просторове перемiщения логiстичних потоков. Результативтсть спiльних дiй виражаеться синергетичним ефектом комплексное' поведiнки логiстичних систем, а прийняття рiшень майже завжди мае нелттний характер. Однiею з основних властивостей лопстично! системи е здаттсть до виутрiшнiх переходiв, змiн, що забезпечуе системну сттшсть i можлившть адаптуватися до змiн як зовтштх умов, так i виутрiшнього стану. Системний гомеостаз тдтримуе основнi параметри системи i нацiлений на збереження й заданого стану, при якому система сттка. Стiйка гомеостатична система складаеться з об'еднаних певним чином протилежностей, як балансують мiж собою i компенсують один одного. Коли 1х рiвновага порушуеться, то необхiднi спецiальнi засоби для пiдтримки стткосп, спецiальнi методи управлiния. Таким чином, системний тдхвд до управлтня розвитком ринку лопстичних послуг
передбачае уточнения суб'екпв { об'екив управлшня, яьа взаемодпоть з використанням прямих I обернених шформацшних зв'язшв (рис. 1).
Об'ектом оргашзованого регулювання в лопстищ виступае сукуишсть матер1альних, фшансових та шформацшних, потокових процешв, включаючи ексиортно-1миортш. Функщею лопстичного шструмеитарпо е поеднання оргашзащйних, техиолопчиих, еконо\пчних, еколопчних та шших можливостей I штереав вшх суб'екпв ироцесу руху товару, з иозицш сирийняття його як системи. ГПдсистема ирийняття ршеиь мае забезиечувати едшсть цшей та метод1в 1х досягнення, а також дозволяти здшснювати контроль за стуиенем досягнення визначених щлей I зав дань.
Управлшня лопстичними ироцесами на вшх р1внях управлшня з р1зною суб'ектио-об'ектиою структурою та шструментальною базою передбачае еконо\пчне I правове забезпечення, що визиачаеться нацюнальним рииковим середовищем лопстичио! д1яльност1 та глобальиим лопстичиим середовищем. Планування, оргашзащя, виконання I контроль лопстичних процешв являють собою складну I розгалужену сукуишсть процедур, що базуються на юридичних, адмшстративиих, еконо\пчних I комерщйних засадах. Чим бшыне р1зиорвдш елементи системи I складш и зв'язки, тим бшына ймов1ршсть порушення стшкост1 и функцюнування. Ця законо1\пршстъ описана законом Легасова - чим вище р1вень системи, тим бшыне вона нестшка I потребуе бшыне ресуршв для шдтримки и функщонування. Але при цьому чим бшыне нестшка система, тим бшыне шлях1в розвитку вона може вибрати в точщ б1фуркаци, а два близьких стани можуть породити р1зш траекторп розвитку системи.
Вплив на об'ект
Об'ект управлшня: I лопстичш потоков! процеси на V макро-, мезо-, мжрор1внях
Вплив на об'ект
>> -—-
и а
к я со
я я 'я
Я Оч й
и я £ и
я о и а
'ч со {и ю о =Я я ш
и о
а к 'р и я
о я
Ш о о я Оч
ч и Оч и на ч 2 £ я
о 'ч я
и ш 'о Оч я
о я и
и я
Я я и
к и а
Рч и
ч
о о
Контролювання досягнення щлей
Ршення, спрямоваш на забезпечення збалансованого розвитку:
■ лопстично! шфраструктури; ■шформацшно-комушкацшних техиологш;
■ галузево! структури нацюиально! економ1ки;
■ р1вень життя населения
Мошторииг -1-
Анал1з стану
Планування -:-Г
Прогнозування -1-
ГБдсистема ирийняття ршеиь
Контролшг
Визначення щлей 1 стратепчних ироектних ¡шщатив
Вплив на суб'ект
I
Суб'ект управлшня: |
I коордииацшна рада з лопстики I
Вплив на суб'ект
Рис. 1. Системний шдхвд до управлшня розвитком ринку лопстичних послуг (узагальнено автором на основ1 [6, 9, 20, 21])
Зауважимо, що мехатзм управлiння розвитком ринку лопстичних послуг розглядаеться cyKynHicTb органiзацiйно-економiчних методiв, засобiв, технологiй та шструмеипв впливу суб'екпв yправлiння на стан та структуру нацюнально1 логiстичноï системи. Метою цього впливу е забезпечення ввдповвдност! мiж цiльовими кшьшсними i яшсними показниками i фактичним станом ïï складових, у тому чи^ ринку логiстичних послуг. Використання термiнy «мехатзм» при дослiдженнi ринку лопстичних послуг не випадкове, оскшьки виражае повною мiрою поняття цiлiсностi, значення кожного елементу, структуру, можливост взаемодп та взаемозв'язку, порушення яких призводить до змши стiйкостi всiеï системи та ïï складових. Вiн показуе динамшу, засоби й характер переходу ввд одного стану системи до шшого. Структуру комплексного механiзмy управлшня збалансованим розвитком логiстичного бiзнесy представлено на рис. 2.
Нащональна лопстична стратегiя (цiлi, завдання, прюритети)
Принципи управл1ння збалансованим розвитком
Системнiсть Гнучкють Адаптивнiсть Ситуацiйнiсть Клiентоорiентованiсть Соцiальна вщповщальшсть Довiра Зменшення шкiдливого впливу на природне середовище
Механiзм державного регулювання
л "-
Засоби:
- адмiнiстративнi (стандарти, дозволи, лiмiти, заборони, нормативи, штрафи)
- економiчнi
(податки, державнi швестицп, закупiвлi, субсидií, дотацií, кредити, позички)
- шформацшш (публiкацií, документи)
1нструменти:
- нормативно-правовi (закони, постанови, укази)
- нормативно-адмiнiстративнi (розпорядження, накази, iнструкцií, правила, положення, договори)
- органiзацiйно-економiчнi (плани, цiльовi програми, проекти, бюджети, державш контракти, тарифи)
Методи прямого впливу непрямого впливу
52.
Мехашзм саморегулювання ринку
л —~
Засоби:
- адмш^тративно-делегованi (дозволи, квоти)
- добровiльнi норми i правила
- органiзацiйнi (саморегульоваш органiзацií, компенсацiйнi фонди)
1нструменти:
- добровольна сертифiкацiя
- тендери на лопстичне обслуговування
- професiйнi конкурси i рейтинги
- обмiн знаннями
- лопстичний аудит
- кодекси етики i правила поведiнки
- науково-дослщш центри
- корпоративнi стандарти
- корпоративна сощальна вiдповiдальнiсть
Методи
Прямого впливу
Опосередкованого впливу
Мехашзм взаемодп гармонiзацií штере^в i соцiального партнерства
Ж
Засоби
- адмш^тративш
(громадськi ради при ВР, КМУ, мюцевих органах влади)
- органiзацiйнi
(громадськ органiзацií, союзи, фонди, мiсií)
1нструменти
- конкурсний вiдбiр партнерiв
- вибiр форми партнерства
- шформацшна вiдкритiсть
- iнновацiйна взаeмодiя
- взаемш гарантií стiйкостi
- стандартизован правила партнерств, регламенти i процедури
Форми партнерства
- ДПП при модершзацп та експлуатацп об'eктiв лопстично1' iнфраструктури
- створення iнновацiйних кластерiв та екосистем
- приеднання до Глобального договору ООН
1ндикатори збалансованого розвитку
Технологи управлшня змiнами,
]
Соцiально-економiчна ефективнiсть управлiння розвитком РЛП |
Рис. 2. Структурна схема комплексного мехатзму управлшня збалансованим розвитком ринку лопстичних послуг
¿о1
Основу функцюнування комплексного мехатзму збалансованого розвитку РЛП утворюють принципи, що ввдображають критери якост логiстичних послуг. Вони також пов'язат з напрямами сталого розвитку нацiональноï лопстично!" системи. Реалiзацiя визначених принципiв забезпечуеться поеднанням ринкового мехатзму саморегулювання лопстичних процешв та системою заходiв державного регулювання лопстично!' дiяльностi на всiх рiвнях нацюнально!' економiки. Виокремлено так складовi:
1) мехатзм державного регулювання логiстичноï дiяльностi на макрорiвнi;
2) механiзм саморегулювання ринку, що визначае дiяльнiсть постачальниюв логiстичних послуг на мiкрорiвнi;
3) мехатзм взаемоди, гармонiзацiï iнтересiв та сощального партнерства, що реалiзуе управлшня лопстичними потоками на мезорiвнi шляхом створення нових iнтеграцiйних форм та лопстичних утворень за регюнальними або галузевими ознаками. Розглянемо бiльш детально щ складовi.
Механiзм державного регулювання лопстично!' дiяльностi визначае правила поведшки усiх суб'ектiв ринку логiстичних послуг. Стратепчт цiлi та керiвнi принципи визначае нацюнальна логiстична стратегiя. Державт iнститути мають ефективно взаемодiяти з громадськими професiйними органiзацiями та приватним бiзнесом. Зауважимо, що державна тдтримка реалiзацiï логiстичноï стратегiï мае стимулювати розвиток логiстичного бiзнесу, сприяти тдвищенню якостi та конкурентоспроможност логiстичних послуг в Украш та на мiжнародних ринках. У свою чергу, засоби та шструменти державного регулювання реалiзуються через методи державного управлiння, тобто способи державно-управлшського впливу, серед яких у переважнiй бiльшостi наукових дослвджень визначають:
- класично прямi методи державного регулювання (законодавче регулювання, стимулювання створення нових тдприемств тощо);
- непрямi (державна фiнансова полiтика, монетарна, фшкальна).
У цiлому, механiзм поеднання методiв прямого i непрямого регулювання, правових, адмiнiстративних i економiчних методiв може бути рiзним залежно вщ розвитку ринкових вiдносин в краш, фiнансовоï та економiчноï ситуацiï нацюнально! економiки. З розвитком ринкових вщносин, залученням до процесу регулювання шституив методи ринку прямого впливу (адмшстративт), як правило, поступаються мiсцем опосередкованим (економiчним) i вiдiграють другорядну роль. Використання 1'х стае доцiльним тод^ коли ринковий механiзм та економiчнi засоби державного регулювання економiки виявляються недостатнiми або дiють надто повшьно.
Органiзацiя процесiв в логiстичних системах повинна будуватися на наступних принципах державного регулювання:
- дотримання шнуючих правових норм, що сприяють захисту штерешв постачальнишв логiстичних послуг та його контрагенив i трет!х ошб;
- оптимального перерозподiлу синергiчного ефекту як результату найкращого використання лопстичних потужностей та ефективного управлвння ланцюгами/мережами постачання товарiв i послуг;
- ч^кого та ефективного нормативно-правового забезпечення кожного рiвня логiстичноï д1яльност!, що мае оптимальну сполучуванiсть з мшросистемами iнших органiзацiйних одиниць (пiдприемств, державних оргатв i установ, фiзичних ошб i т. д.).
Саморегулювання е протилежним до вертикального (державного) регулювання, яке передбачае iерархiчнiсть та тдпорядковатсть. Хоча на практищ саморегулювання та державне регулювання не виключають, а навпаки доповнюють
одне одного, формуючи ефективну, цiлiсну систему контролю за дiяльнiстю суб'екив ринку. Ефективне саморегулювання передбачае наявнiсть: професшного кодексу (стандартов ведення бiзнесy), розроблених учасниками ринку самостшно; механiзмiв забезпечення дотримання таких кодексiв i мотторинг учаснишв, санкцп за порушення правил; ефективно1 системи вирiшення суперечок. Особлившть украшсько1" економiки визначаеться тим, що Украша своерiдно адаптуеться до умов ринку, поступово стае на шлях побудови цившзованого й демократичного суспшьства. Еволюцiя розвитку iнститyцiйних формувань та ïx трансформацiя у фаxовi об'еднання е яскравим прикладом поступового переходу економiки Украïни вiд жорстко адмшстративного господарювання через госпрозраxyнковi вiдносини, до створення умов фахового самоврядування i саморегулювання професш, галузей та сфер дiяльностi [15, 17]. На ввдмшу вiд Украïни, у бiльшостi европейських держав з високим рiвнем розвитку за щдексом логiстичноï ефективност економiки (Нiмеччини, Голландiï, Великобританiï, Iталiï), ефективно функцюнують саморегyлiвнi (self-regulatory organizations - SROs). Лопстичт асоцiацiï, союзи та iншi об'еднання вiдiграють ключову роль в регулювант професiйноï дiяльностi, створент стандартiв дiяльностi постачальникiв логiстичниx послуг та професшних компететностей логiстичного персоналу.
Третьою складовою комплексного меxанiзмy управлшня збалансованим розвитком РЛП визначено мехашзм взаемодп, гармотзацп штерешв та сощального партнерства. Зауважимо, що в деяких наукових працях використовують термiни «змшане регулювання», «договiрне регулювання», «квазiрегyлювання» або «стврегулювання» [15]. Формуються елементи стврегулювання шляхом введення у структури управлшня оргатв державно1' влади представникiв бiзнесy та громадськостi. Тому ii ж самi саморегyлiвнi органiзацiï можуть бути учасниками стврегулювання. Стврегулювання та саморегулюваннями е водночас бшьш гнучкими видами регулювання логiстичноï дiяльностi порiвняно з державним регулюванням, адже активiзyють та долучають до процесу безпосередньо самих учаснишв товарного руху та споживачiв товарiв та послуг. Новий методолопчний пiдxiд вибудовуе систему взаемовiдносин держави та бiзнесy, що може надати потужний поштовх для розвитку ринку лопстичних послуг за участю громадських органiзацiй та об'еднань пiдприемцiв, мiжнародниx органiзацiй. Фшансово-iнвестицiйнi меxанiзми для реалiзацiï проектiв транспортно-логiстичноï iнфрастрyктyри мають передбачати видшення коштiв на державну пiдтримкy соцiально значущих об'ектiв i залучення ресyрсiв приватного сектору i мiжнародниx iнвестицiйниx фондiв згiдно з адекватним i прозорим планом розвитку галу^ з чiтким визначенням найбшьш прiоритетниx проектiв.
На основi узагальнення наукових праць вчених уточнимо базовi теоретичнi положення, якi створюють передумови використання методiв та iнстрyментiв контролшгу до yправлiння розвитком ринку лопстичних послуг.
1. Контролшг е мехатзмом координацй' та забезпечення взаемозв'язкiв i взаемозалежносп iнформацiйниx потокiв мiж ушма суб'ектами ринку логiстичниx послуг, а також мiж рiвнями та тдсистемами нацiональноï логiстичноï системи. Застосування контролшгу здшснюеться з метою адаптацй' до мшливих умов зовнiшнього середовища й орiентоване на довгострокову перспективу завдяки узгодженню поточних планiв логiстичноï дiяльностi сyб'ектiв ринку iз Нацiональною лопстичною стратегiею.
2. З точки зору процесного тдходу контролшг представляе систему регулювання i контролю реалiзацiï логiстичних бiзнес-процесiв на рiзних рiвнях нацiональноï економiки, вибiр критерiïв ключових показнишв результативности процешв, оцiнку ефективностi 1'х виконання з метою подальшого удосконалення стратегiчних цшей логiстичноï дiяльностi.
3. Контролiнг де-факто завершуе управлiнський цикл, формуе основи (потенщали) майбутньо1' ефективност суб'ектiв лопстично1" дiяльностi i визначае систему показнишв iнформацiйного забезпечення та збору статистично!" iнформацiï для вимiру стратегiчних цшей та ощнювання ступеня 1'х досяжностг
4. Стратегiчний контролiнг передбачаегггггггггггб
- аналiз зовнiшнього i внутрiшнього середовища лопстично! дiяльностi, конкуренцiï та вагомих факторiв успiху на ринку;
- стратепчт плани та контрольованi показники дiяльностi;
- стратегiчне позицiонування постачальнишв логiстичних послуг;
- витратоформуючi фактори та портфель стратегш iнновацiйного розвитку i бiзнес-моделей дiяльностi суб'ектiв логiстичноï дiяльностi.
5. Сучасна концепцiя контролшгу орiентуе на оптимiзацiю iнтересiв защкавлених осiб (держави, бiзнесу, соцiальних шституив, населення), що ввдповвдае прiоритетам шновацшного розвитку нацiональноï логiстичноï системи та реалiзуе принципи децентралiзацiï, самоорганiзацiï, самоконтролю та самоуправлшня на всiх рiвнях логiстичноï дiяльностi. Вiдповiдно, необхiдно побудувати гармонiйну систему регулювання та управлшня лопстичними потоками i процесами, за якоï на мiкроекономiчному рiвнi стшшсть системи будуть забезпечувати саморегулiвнi оргатзацп, а на макроекономiчному рiвнi - система державного регулювання i адмшстрування нацiональноï логiстичноï системи, як реалiзують логiстичнi концепцiï та нацiональну лопстичну стратегiю.
Зробленi теоретичнi припущення дозволяють запропонувати концептуальну модель контролiнгу ринку лопстичних послуг. Вона е теоретичним базисом побудови оргашзацшних структур шдроздшв контролiнгу в системi державного управлшня (державного контролшгу) та лопстичних компанш (самоконтролшгу). Методологiчним пiдгрунтям функцiй контролшгу на рiзних рiвнях iерархiï управлшня лопстичними потоковими процесами е формалiзацiя його процедур i вибiр методiв. Метою iнтеграцiйно-комунiкацiйного механiзму е узгодження, координацiя i гармонiзацiя iнтересiв суб'екив ринку логiстичних послуг з урахуванням стратегiчних прiоритетiв розвитку нацiональноï логiстичноï системи (рис. 3).
Мета контролшгу - забезпечення виконання стратеги збалансованого сталого розвитку НЛС i випереджувального коригування
I
Принципи
Цшеспрямовашсть Децентралiзацiя Адаптившсть Саморегуляцiя Полiструктурнiсть Iнформативнiсть Самоконтроль Самоуправлiння
Рис
Гармонiзацiя iнтересiв суб'eктiв ринку лопстичних послуг шляхом:
- мiжфункцiональноi i мiжорганiзацiйноi конвергенцii цiлей
- штеграци логiстичних функцiй i бiзнес-процесiв
- незалежност аудиту саморегульованих органiзацiй
Ж
Мошторинг стану та тенденцiй
ринку логiстичних послуг
Ддаптацiя цiлей розвитку
тдприемств до цiлей партнерськоi взаемоди в ланцюгах постачань
Монiторинг контрольовани х показниюв та 1'х порiвняння „план-факт"
Коригування проекта. строкiв робiт, обсяпв ресурсiв
12
2Е
Методичне забезпечення управлшня змiнами та вiдхиленнями в процес реалiзацii стратегiй розвитку
Ж
1нформацшне та комунiкацiйне забезпечення, формування баз знань для управлшня майбутшми змшами i
вiдхиленнями
Ж
1нтелектуальне забезпечення систем розроблення та прийняття управлiнських рiшень
Структурна схема взаемоди мехатзм1в державного регулювання та саморегулювання в систем1 контролшгу ринку
лопстичних послуг
Визначимо основною метою контролшгу розвитку ринку лопстичних послуг орiентацiю суб'екпв управлшня лопстичними потоками i процесами на досягнення цшей розвитку нацiональноï логiстичноï системи краши, передбачених Нацiональною лопстичною стратегiею, виконання стратегiчного плану дш. Цей план передбачае реалiзацiю загальнонацюнальних та регiональних iнфраструктурних проектiв, а також локальних стратегш розвитку постачальнишв логiстичних послуг, як визначають меж^ величину та зрiлiсть логiстичного ринку.
Зауважимо, що видiленi функцiï й операцп контролiнгу РЛП демонструють принципово новий шлях реалiзацiï концепцiï державно-приватного партнерства, зпдно з якою держава мае бути защкавленою в ефективному розвитку логiстичноï iнфраструктури та ринку лопстичних послуг. При цьому саме держава формулюе для постачальнишв лопстичних послуг та ïx клiентiв стратепчш та суспiльно необхiднi й вагомi цiлi загальнодержавного значення. Бiзнес мае право комерцшного використання державноï власност на умовах концесiйних вiдносин i державного лiзингу об'ектiв логiстичноï шфраструктури.
Механiзм контролiнгу ринку логiстичних послуг мае особливий характер:
- об'ектом його е стратепчна спрямовашсть розвитку системного лопстичного провайдингу, залучення шдприемств рiзних галузей до формування штеграцшних форм логiстичних утворень, органiзацiя та управлшня цшьовим використанням бюджетних та позабюджетних кошт!в для реалiзацiï Нацiональноï логiстичноï стратеги;
- метою е конвергенщя мiжгалузевих цiлей логiстичноï дiяльностi, оптимiзацiя фiнансових, iнтелектуальних та трудових ресурсiв для досягнення стратегiчних цшей з найменшими витратами, своечасне виявлення стратегiчних розривiв i внесення змш до стратегiчних та оперативних плашв,
- результатом контролiнгу е передбачення, оцiнювання та перерозподiл системних i несистемних ризишв реалiзацiï iнновацiйних проекив в умовах державно-приватного партнерства бiзнесу i влади з подальшим коригуванням ïx бюджетов.
Державна полiтика в сферi логiстики та транспорту фактично визначае глобальну функцiю контролiнгу РЛП, метою якого е забезпечення ввдповвдносп прюритетам Нацiональноï логiстичноï стратеги, мiжнародним вимогам, досягненням НТП, iнвестицiйним умовам тощо. Проте суб'екти державноï влади (Мшстерство iнфраструктури Украши, Мiнiстерство економiчного розвитку i торгiвлi, Антимонопольний комтт, Державна служба статистики, Державна аудиторська служба, Фонд державного майна та шш^ за своею природою не володшть можливостями забезпечити яшсне фiнансово-економiчне дослiдження за визначеними проблем розвитку ринку лопстичних послуг в макроекономiчниx масштабах.
Для здшснення контролiнгу на рiзниx рiвняx управлiння розвитком ринку лопстичних послуг важливе значення мае вибiр системи показнишв. В науковш i бiзнес-лiтературi iснують рiзнi системи показнишв, що характеризують дiяльнiсть суб'екив господарювання та стан нацiональноï i регюнальних економiчниx систем. Найбiльш сучасною з точки зору комплексностi дослвдження i розвитку е збалансована система показнишв (СЗП, Balanced Score Card, BSC) [21, 23]. Основною перевагою збалансованоï системи показнишв е те, що дана система дозволяе формувати базу даних не тшьки про фшансову сторону дiяльностi органiзацiï та ïï структурних пiдроздiлiв, але i про яшсну за допомогою декомпозицн показник1в. Вона е iнновацiйною схемою, яка, збериаючи основнi фiнансовi параметри, включае в
сферу дослвдження показники стратепчиого розвитку оргатзацп, а також оцшочт шдикатори 11 фшансового стану в майбутньому з урахуванням перспектив. На рис. 4 представлена структура концептуальних модул1в формування СЗП для цшей коутролшгу лопстично!' д1яльност1 на р1зних р1внях управлшня. Вона дае можлившть оперативного контролю внутрштх тдроздшв 1 оргатзацп загалом, анал1зу вщхилень 1 здшснення коригувальних д1й для досягнення стратепчних цшей лопстики 1 опосередковано цшей национально!' економ1ки Розроблен 1 затверджен в лопстичних компашях показники иовпииi стати об'ектом шформацшного агрегування 1 координацп для розроблеиия СЗП иа макрор1вт. Для забезпечення м1жр1виево!' взаемоувязки показниюв иеобх1дио визначати показники за принципом «знизу вверх». Отже, багатор1виева система збалансованих показиик1в лог1стичио1' д1яльиост1 за р1виями управлшня потребуе уточнения конкретних стратег1чиих ц1лей 1 показиик1в 1'х досягиеиия, пер1одичиост1 контролю 1 ступеня детал1зацп, автоматизаци об'ект1в контролю та шструментально!' бази, системи збору даних та зв1тиост1. Ефективи1сть застосуваиия ключових показник1в ефективност1 в лог1стиц1 значною м1рою визначаеться правильно побудованою корпоративною базою даних про лопстичт операци 1 процеси
Принципи - цшеспрямовашсть - збалансован1сть - спадкоемшсть Концептуальш модел1 системи збалансованих показниюв лопстично! д1яльност1 Вимоги - ушфжовашсть - ЗМАИТ-вимоги
1 г
Показники, що характеризують минулий, поточний та майбутн1й стани
и Показники, що характеризують сягнут результата та фактори усп1ху ,
Показники, що характеризують матер1альт та нематер1альн1 активи оргатзацп
1 г
г 1 г 1
Макрор1вень (нац1ональна лопстична система) Мезор1вень (ланцюги/мереж1 постачання, кластери, екосистеми, репональш лопстичт системи) М1крор1вень (бiзнес-одпнпцi, пщроздти иiдирпемства)
Спещал1зацш логiстичнпх послуг
Ключов1 аспекти
Масштаб д1яльност1
Конф1гурац1я лопстично! системи
Методолог1я обл1ку
Особливосп 1нформац1йного забезпечення управлшня
¡нвестицп в лопстичт шфраструктури
Формувания ВВП
Оцшка лопстичного потенщалу
Тенденци розвитку ринку
Асортимент послуг
Фшансовий стан
Р1вень лопстичного аутсорсингу
Як1сн1 характеристики 1нформацН
Облжова политика
Документооб1г
Управлшський обл1к
Корпоративна звггтсть
Кадрове забезпечення
Програмне забезпечення
База даних (база знань)
Нормування показниюв
Рис. 4. Структурна схема концептуальних модул1в системи збалансованих показник1в
д1яльиост1 суб'ект1в ринку лопстичних послуг
Для оцшки результативност1 та ефективност1 д1яльност1 суб'ект1в ринку лопстичних послуг щодо реал1зацп обрано!' стратеги спочатку повпннi розраховуватися бажат (еталон1) значения локальних показник1в ефективност1 лопстично!' д1яльност1 за кожною ключовою компетенц1ею. Вони визначаються з урахуванням оч1кувань 1 побажань кл1ент1в та шших зац1кавлених стор1н,
прогнозованих ринкових змш, факторiв внутрiшнього та зовтшнього середовища, а також на пiдставi кращих фактичних значень цих показнишв за попереднi перiоди. На пiдставi цих показнишв визначаються бажат (еталоннi) значення iнтегральниx показнишв ефективност логiстичноï дiяльностi. Порiвняння фактичного штегрального показника ефективност логiстичноï дiяльностi з бажаним ввдбивае ступiнь реалiзацiï ринковоï стратеги постачальнишв логiстичниx послуг та дозволяе оцшити наявнi вiдxилення.
Одтею з найважливiшиx проблем ефективного контролшгу ринку лопстичних послуг е визначення очшуваних зон появи стратепчних розривiв, щоб мати резерв часу для прийняття стратегiчниx рiшень та мiнiмiзувати негативнi наслiдки розриву до його переходу в стратепчний дрейф та переростання проблемноï ситуаци в кризову. Для цього, як правило, використовують методи функцюнально-вартшного аналiзу, методи оцшювання ризишв та ïx запобiгання, метод сценарив та систему збалансованих показнишв як для окремих логiстичниx компанш, так i для дiагностики ланцюпв/мереж постачання.
Таким чином, система контролшгу ринку лопстичних послуг конкретизуеться збалансованими показниками результативност та ефективност логiстичноï дiяльностi на рiзниx рiвняx управлшня. Вона трансформуе стратегiчнi цiлi оргашзацш (суб'екпв ринку) в чiткий план оперативноï дiяльностi. Одночасно з цим дозволяе проводити оцшку результатiв дiяльностi з точки зору реалiзацiï обраноï стратеги розвитку за допомогою ключових показнишв ефективностi. Будучи обраною в якост iнструменту управлiння i реалiзацiï стратегiчниx цiлей органiзацiï, збалансована система показнишв надае чимало преференцiй, а саме:
- дозволяе зконцентрувати зусилля керiвництва на стратегiчно важливих щлях мiкро-, мезо- i макрорiвнiв логiстичноï дiяльностi,
- зрозумiти результативнiсть та прозоршть дiй кожноï ланки товарного руху,
- здiйснювати контроль i керовашсть логiстичниx процесiв в горизонтальних i вертикальних ракурсах.
7. SWOT-аналiз результат1в досл1дження
Strengths. Сильною стороною у проведеному дослвджеш е сформульоваш методологiчнi засади поеднання форм, методiв i меxанiзмiв державного регулювання та саморегулювання ринку лопстичних послуг. Це дозволило побудувати iерарxiю управлiння лопстичними системами за мшро-, мезо- i макрорiвнями. Запропонована система контролiнгу стану та траектори стратегiчного розвитку ринку лопстичних послуг, що дозволяе гармошзувати економiчнi iнтереси держави i суб'екпв ринку.
Weaknesses. Слабкою стороною е те, що реал!защя запропонованих меxанiзмiв потребуе Iрунтовноï' перебудови системи збору i накопичення iнформацiï' про стан i динамжу логiстичного ринку. Також необхщно змгнювати системи статистичних показниюв i розробляти новi пiдxоди до ïx анал1зу та прогнозування майбутшх станiв ринку.
Opportunities. Можливостями для подальших дослiджень е конкретизацiя показник1в логiстичноï дiяльностi на кожному рiвнi iерарxiï управлiння ринком логiстичниx послуг. Також потребуе подальших дослвджень дiяльнiсть саморегулiвниx органiзацiй в сферi логiстики та транспорту (асощацш та професiйниx об'еднань).
Threats. Загрозами для результат!в проведених дослiджень е те, що ринок лопстичних послуг постшно змiнюеться, з'являються новi управлiнськi та
шформацшно-комуткацшт технологи, що змiнюють вiдносини мiж державою та бiзнесом. Зростають вимоги до сталого розвитку нацiональноï економiки, що потребуе бiльш жорсткого державного регулювання. З шшого боку, саморегулювання лопстичного ринку сприяе його шновацшному розвитку i активному впровадженню нових бiзнес-моделей логiстичноï дiяльностi. Все сказане обумовлюе необxiднiсть змiн соцiально-економiчниx шституив та форм i методiв оптимального поеднання державного i саморегулювання логiстичноï дiяльностi.
8. Висновки
1. Обгрунтовано теоретичний базис, форми i методи державного регулювання розвитку логiстичноï сфери в Украш. Виокремлено три складов^
- меxанiзм державного регулювання логiстичноï дiяльностi на макрорiвнi;
- мехатзм саморегулювання ринку, що визначае дiяльнiсть постачальнишв логiстичниx послуг на мiкрорiвнi;
- меxанiзм взаемоди, гармотзаци штерешв та соцiального партнерства, що реалтзуе управлiння логiстичними потоками на мезорiвнi шляхом створення нових iнтеграцiйниx форм та лопстичних утворень за регюнальними або галузевими ознаками.
Акцентовано увагу на тому, що держава повинна стимулювати, з одного боку, ефективтсть та iнновацiйнiсть суб'екпв ринку лопстичних послуг, а з шшого -жорстко контролювати дотримання нормативно-правових аклв i стандартiв якосп логiстичного сервшу та екологiчниx вимог. Державне управлшня лопстичними потоковими процесами в ланцюгах/мережах постачання, кластерах та iншиx оргатзацшних формах сприятиме зменшенню сукупноï доданоï вартост! в структур1 нацiонального валового продукту та сприятиме тдвищенню ефективносп i конкурентоспроможностi нацiональноï економiки.
2. Визначено перспективт напрями та форми саморегулювання ринку лопстичних послуг в контекст! державних прюритет1в. Доведено зростаючу роль саморегутвних органiзацiй (асоцiацiй, професшних об'еднань, союзiв) у формуваннi професшних стандартов, кодексiв чесноï конкуренци, тдвищення рiвня компетентности суб'екпв логiстичноï дiяльностi. Зроблено висновок про необxiднiсть розвитку пбридних форм i впровадження принцитв державно-приватного партнерства.
3. Розроблено систему лопстичного контролшгу для своечасного коригування стратепчних цiлей i внесення змш щодо розвитку ринку логiстичниx послуг. Розроблено концептуальну модель контролiнгу ринку лопстичних послуг, яка включае модут державного контролiнгу та самоконтролiнгу суб'екпв ринку. Запропоновано систему збалансованих показнишв ефективносп логiстичноï дiяльностi, яка дозволить забезпечити збирання та оброблення статистичних даних
References
1. Hontsiiazh Ya. Derzhavne upravlinnia v konteksti yevropeiskoi intehratsii. Kyiv: HO «Laboratoriia zakonodavchykh initsiatyv», 2015. 28 p.
2. Connecting to Compete: Trade Logistics in the Global Economy / Arvis J.-F. et al. The International Bank for Reconstruction and Development/The World Bank, 2016. 82 p.
3. The Logistics report 2016. Delivering safe, efficient, sustainable logistics // Freight Transport. 2016. URL: http://www.fta.co.uk/export/sites/fta/galleries/downloads/ logistics_report/lr16-web-030616.pdf
4. Fact-finding studies in support of the development of an EU strategy for freight transport logistics. Lot 1: Analysis of the EU logistics sector Ecorys. URL:
https://ec.europa.eu/transport/sites/transport/files/themes/strategies/studies/doc/2015-01-freight-logistics-lot1-logistics-sector.pdf
5. Porter M. Konkurentnaya strategiya: Metodika analiza otrasley i konkurentov. Moscow: Alpina Biznes Buks, 2005. 454 p.
6. Ihnatiuk A. I. Haluzevi rynky: teoriia, praktyka, napriamy rehuliuvannia: monograph. Kyiv: NNTs IAE, 2010. 110 p.
7. Roy L., Tretyak V. Analiz otraslevykh rynkov: handbook. Moscow: Business & Economics, 2017. 387 p.
8. Sorkin B. V. Derzhavne rehuliuvannia pidpryiemnytskoi diialnosti v rynkovykh umovakh: metody, zasoby ta tsili // Naukovi pratsi MAUP. 2013. Vol. 1 (36). P. 85-88.
9. Isakov M. H. Rol derzhavy v rehuliuvanni pidpryiemnytskoi diialnosti v umovakh rynkovoi ekonomiky // Mytna sprava. 2012. Vol. 1 (79). P. 354-360.
10. Sadlovska I. P. Rozvytok natsionalnoi transportnoi merezhi Ukrainy ta yii intehratsiia do priorytetnykh transportnykh merezh YeS // Zbirnyk naukovykh prats Derzhavnoho ekonomiko-tekhnolohichnoho universytetu transportu. 2015. Vol. 31. P. 16-26.
11. Dashkuiev M. A. Suchasnyi stan protsesu intehratsii transportno-lohistychnoi systemy Ukrainy v yevropeiskyi subrehionalnyi prostir // Biznes Inform. 2015. No. 5. P. 133-140.
12. Dykan V. V. Formuvannia stratehii derzhavnoho rehuliuvannia stvorennia ta funktsionuvannia promyslovo-lohistychnoi systemy // Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti. 2014. Vol. 47. P. 15-19.
13. Dubinina M. N. Stitutional provider of the state-private partnership in Ukraine and abroad // Modern Economics. 2018. No. 7. P. 68-76. URL: https://modecon.mnau.edu.ua/issue/7-2018/UKR/dubinina.pdf
14. Maksimov V. V. Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo v transportnoy infrastrukture: kriterii otsenki kontsessionnykh konkursov. Moscow: Apina Pablisherz, 2010. 178 p.
15. Honcharenko O. Samorehuliuvannia ta spivrehuliuvannia hospodarskoi diialnosti // Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 2017. No. 9. P. 62-66.
16. Evangelista P., Colicchia C., Creazza A. Is environmental sustainability a strategic priority for logistics service providers? // Journal of Environmental Management. 2017. Vol. 198. P. 353-362. doi:10.1016/i.ienvman.2017.04.096
17. Boeva B. Corporate Governance and Global Supply Chains: How Self-regulation Replaces the Lack of Regulatory Initiatives or Do Regulatory Initiatives Add Value to Corporate Governance // Economic Alternative. 2015. No. 4. P. 5-19.
18. Watanuki M. Review of Logistics Service Regulations for Freight Forwarding Businesses: What Should Be Addressed for a Better Logistics Regulatory Framework? // World Bank Policy Research Working Paper No. 7401. 2015. doi: 10.1596/1813-9450-7401
19. Baldwin R., Cave M., Lodge M. Understanding Regulation: Theory, Strategy, and Practice. Oxford: Oxford University Press, 2011. 568 p. doi:10.1093/acprof:osobl/9780199576081.001.0001
20. Arefieva O. V., Diakon L. L. Mekhanizmy kontrolinhu biznes-protsesiv promyslovykh pidpryiemstv: monograph. Kyiv: European University, 2008. 92 p.
21. Kulyk V. A., Popov V. I. Stratehichnyi kontrolinh innovatsiinoho rozvytku aviapidpryiemstv: monograph. Kyiv: NAU, 2010. 164 p.
22. Odintsova T. Kontrolinh u zabezpechenni zbalansovanoho staloho rozvytku pidpryiemstv i perspektyvy yoho rozvytku v Ukraini // Visnyk TNEU. 2013. Vol. 1. P. 165-174.
23. Sergeev V. I. Novoe videnie sistemy kontrollinga logisticheskikh biznes-protsessov v tsepi postavok // Logistika i upravlenie tsepyami postavok. 2007. No. 5. P. 9-22.
24. Hryhoriev H. S. Kontseptsiia derzhavnoho kontrolinhu v systemi rehuliuvannia finansovo-ekonomichnykh protsesiv natsionalnoi ekonomiky // Ekonomika: realii chasu. 2016. No. 3 (25). P. 187-196.
