CC BY
74
УДК 338.33 : 339.564 : 332.14 (477) Б01: 10.15587/2312-8372.2015.38700
кут1дзе л. с. ПРОБЛЕМН ПОБУДОВН МЕХАН13М1В
ДНВЕРСНФШАЦН ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЩАЛУ РЕГЮНУ
Розглянуто значення диверсифгкованостг експорту для економгчног системирегюну. Проведено поелементний аналгз складових механгзму управлтня експортним потенцгалом на регюнальному ргвнг. Визначено проблеми, виршення яких е необхгдною умовою побудови механгзмгв дивер-сифжащ. Запропоновано використання тновацшного й терцшного напрямтв диверсифгкащ експортного потенщалу регюну.
Илпчов1 слова: диверсифгкацгя, експортний потенцгал регюну, механгзми управлтня, система управлтня, напрямки диверсифгкащ.
1. Вступ
Формування i реалiзацiя експортного потенщалу е важливою умовою штеграцп краши в свиогосподар-ський простiр. Але структура украшського експорту не вщповщае кардинальним змiнам, що вiдбуваються у структурi мiжнародноi торгiвлi. Так, у товарнш струк-турi експорту за 2014 рш недорогоцiннi метали та вироби з них склали 28,3 % , а машини, обладнання та мехашз-ми — 10,5 % до загального обсягу експорту товарiв [1]. Переважання низькотехнолопчного експорту негативно впливае на розвиток економжи краши в щлому.
Тому проблеми тдвищення мiжнародноi конкуренто-спроможностi вiтчизняноi продукцii i диверсифiкацii експортноi дiяльностi мають першочергову важливiсть.
2. Анал1з останшх досягнень I публшащй
Питання ефективного використання експортного потенщалу необхвдно вирiшувати не тiльки на рiвнi держави, а й на регюнальному рiвнi, тому що експортш потенцiали регiонiв формують експортний потенщал краiни. «Парадоксально, але бiльш вщкрита глобальна конкуренцiя збiльшуе важливiсть мiсцевоi бази» [2]. По-будова механiзмiв диверсифiкацii експортноi дiяльностi повинна стати одним з прюритетних завдань управлшня експортним потенцiалом регiону, так як диверсифжа-цiя е iнструментом запобкання ризикiв, забезпечення надiйностi i стшкосп функцiонування всiеi сощально-економiчноi системи регюну. Але на сьогодш в Украш не вiдбуваеться практичноi реалiзацii прогресивноi ди-версифiкацii експорту. Тому актуальним е визначення i аналiз проблем, що перешкоджають побудовi меха-нiзмiв диверсифiкацii експортного комплексу регюну.
Питання розвитку експортного потенцiалу краши розглянуто у працях 1ващука С. С. [3], Клименко С. Е. [4], Слабоспиць^ О. Ю. [5]. Останшм часом значну ува-гу науковцi придiляють дослiдженням методiв оцiнки експортного потенцiалу краiни, у тому чи^ його ди-версифжованосп [6-8]. На регiональному рiвнi щ проблеми вивчають Дьомiн С. С. [9], Федорець Л. М. [10], 1вановський Д. Ю. [11].
3. 06'ект, мета i задач1 дослщження
Об'ектом дослгдження е сучасний стан управлшня диверсифжащею експортно! дiяльностi на регiональному piBHi в Украшь
Метою статтг е iдентифiкацiя i аналiз проблем, що перешкоджають побудовi механiзмiв диверсифiкацii експортного потенцiалу регюну, i визначення можливих варiантiв ix розв'язання.
Для досягнення поставленоi мети необхщно вико-нати такi задачк
— визначити значення диверсифiкованостi експорту для економiчноi системи регiону;
— проаналiзувати наявну систему управлiння експортним потенщалом регiону за складовими меха-нiзму управлiння;
— визначити проблемш питання побудови меxанiзму диверсифжацп експортного потенцiалу регiонy
4. Результаты дослщження проблем побудови механiзмiв диверсифжаци експортного потенцiалу регiону
У найбшьш загальному виглядi диверсифiкацiя може бути розглянута як розповсюдження дiяльностi на новi сфери (розширення асортименту виробленоi продукцп, наданих послуг, географiчноi сфери i форм дiяльнос-тi, розширення кола контрагенпв). Диверсифiкацiя е багаторiвневим процесом i реалiзуеться як на рiвнi пiдприемств (вiд малого бiзнесу до великих трансна-цiональниx корпорацш), так i на рiвнi регюшв i краiн. При диверсифiкацii економжи краiни важливе мiсце посiдають завдання, як необxiдно вирiшувати на рiвнi регiонiв i конкретних галузей.
Основними вимогами до економiчноi системи регюну е стшюсть та збалансованiсть, яка мае вираз, у тому чист, i через оптимальне для регюну стввщношення мiж рiвнями диверсифiкацii i спецiалiзацii експортноi дiяльностi. Усi теорп мiжрегiонального подiлу працi орiентованi на отримання вигод ввд спецiалiзацii, але високий рiвень спецiалiзацii знижуе потенщал економiч-ноi стiйкостi. Тобто, спецiалiзацiя i стiйкiсть економiки регiону являють собою рiзноспрямованi властивостi,
тдсилення яких необхвдно у рiзнi фази економiчного циклу: у перюд пожвавлення i зростання бшьш ефек-тивна спецiалiзацiя, у передкризовий перюд i перiод спаду — диверсифжащя, яка надае бшьшу стiйкiсть.
У перiод рiзких економiчних змiн на перший план виходить стабтзуюча функцiя експортного комплексу регюну, яка реалiзуеться, у тому числ^ через дивер-сифiкацiю. «Якщо надшшсть економiчноi системи до введення структурноi надлишковостi задовольняе ви-могам, встановленим на стадп постановки завдань, то диверсифжащя допоможе уникнути зниження надшносп економiчноi системи у разi негативних змш зовнiшнiх чи внутрiшнiх. Якщо ж розрахункова надшшсть еко-номiчноi системи недостатня, диверсифiкацiя е одним з основних методiв пiдвищення надшносп системи, наряду iз пiдвищенням надшносп ii елеменпв» [12].
На репональному рiвнi диверсифiкацiя трансформу-еться у яюсно нову категорiю, яка обумовлюе створення нових робочих мiсць i зниження безробiття, що, у свою чергу, призводить до зменшення соцiальноi напруги. Диверсифiкована регiональна економiка стае всебiчно розвинутим, вiдносно стiйким до економiчних криз ба-гатогалузевим господарством.
Таким чином, диверсифжовашсть експортноi дiяль-ностi можна визначити у якосп однiеi iз стратегiчних домiнант ефективного використання експортного по-тенцiалу регiону [13].
Тшьки завдяки управлiнському впливу як сукупносп дiй, що можуть бути використаш органами управлiння по вiдношенню до об'екту управлшня, досягаються ви-значеш цiлi розвитку експортного потенцiалy В умовах нестабшьносп зовнiшнього середовища, коли функщо-нування економiчних систем рiзних рiвнiв супроводжу-еться небезпекою кризи ефективносп, системи управ-лiння економiчними системами повиннi забезпечувати '¿х безкризове функщонування, передбачати можливiсть прийняття ршень на пiдставi врахування впливу нееко-номiчних факторiв, забезпечувати максимальну ступень адаптивност економiчноi системи до невизначеносп, i, в той же час, самi бути максимально адаптованими до невизначеносп [12].
Система управлiння експортним потенщалом регiону повинна вiдповiдати уам цим вимогам, тому що ю-нуе необхiднiсть врахування динамiки багаточисельних факторiв не тiльки регiонального, але й нащонального та мiжнародного середовища. Результатом управлшня експортним потенщалом регюну е формування та^ його структури, яка б дозволяла найбшьш ефектив-но використовувати конкурентш переваги та сприя-ла збалансованому соцiально-економiчному розвитку регюну.
Диверсифжащя е одним з найбшьш ефективних методiв, що дозволяе знизити вiрогiднiсть суттевих су-марних збитюв за рахунок розподiлу ринюв, розподь лу виробленоi продукцп тощо. Для регiону такий вид управлшня ризиками повинен мати вираз у зниженш спецiалiзацii регiону, так як спад за рiзними видами дiяльностi вiдбуваеться нерiвномiрно, i це дае можли-вiсть знизити загальнi втрати для економжи.
Механiзми управлiння диверсифжащею експортного потенцiалу регiону повиннi бути спрямоваш на досяг-нення оптимального для стабшьного функцiонування соцiально-економiчноi системи регюну рiвня товарноi i територiально-географiчноi структури експорту.
Механiзм управлiння визначають як систему елемен-тiв (цшей, функций, методгв, оргатзацшног структури I суб'ектгв) та об'ектгв управлшня, в якш вщбуваеться цшеспрямоване перетворення впливу елеменпв управлш-ня на необхщний стан або реакцiю об'ектiв управлшня, що мае вхщш посилення i результуючу реакцiю [14].
Суб'ектами управлшня е органи влади, завданням яких е створення умов розвитку територп. Так, аналiз органiзацiйноi структури Державних обласних адмь нiстрацiй (за шформащею на офiцiйних сайтах обл-адмшютрацш) вказуе, що функцп, пов'язанi з роз-витком експортного потенцiалу регюну, закршлено за управлiннями (департаментами) зовшшшх зносин та зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Так, наприклад, зпдно положенню, серед основних завдань управлшня зовшшшх зносин та зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Запорiзькоi обласноi адмшстрацп е сприяння активiзацii зовнiшньоекономiчних зв'язюв i виходу на зовнiшнiй ринок тдприемств, установ та органiзацiй, розташова-них на територii областi. Вщповщно до покладених на нього завдань, управлшня розробляе проекти заходiв та програми тдвищення рiвня ефективностi зовшшньо-економiчноi дiяльностi, полiпшення структури експорту та iмпорту товарiв, сприяння розвитку експортного потенщалу областi та шше [15].
Обласнi Ради тшьки у деяких регюнах мають комiсii, до компетенцii яких входять питання зовшшньоеконо-мiчноi дiяльностi. Фактично, у владних структурах на репональному рiвнi немае центрiв вiдповiдальностi за розвиток експортного потенщалу.
Створення центрiв розвитку експортного потенщалу у регюнах було задекларовано у плаш заходiв з розвитку та реалiзацii експортного потенщалу Украши i розширення зовшшшх ринюв збуту вичизняних то-варовиробниюв на перiод до 2015 року [16], але не було реалiзовано. Зважаючи, на актуальнiсть цього питання дощльно повернутись до iдеi створення центрiв, якi б могли координувати зусилля уах зацiкавлених у реалiзацii експортного потенцiалу регiону суб'екпв.
Таким чином, перше, що заважае побудовi механiзмiв диверсифiкацii експортного потенщалу на репональному рiвнi — вщсутшсть центрiв вiдповiдальностi за '¿х розробку i реалiзацiю.
Експортний потенщал регiону складають експортнi потенцiали його тдприемств, i рiшення про диверси-фiкацiю експортноi дiяльностi мотивуються штересами '¿х власникiв. Причини, що обумовлюють перехiд тд-приемств до стратеги диверсифжацп, подiляють на три групи: причини пов'язаш безпосередньо з политикою менеджменту, спрямованоi на посилення особиста влади i доходiв; причини, пов'язаш iз необхiднiстю врахування швидкоплинних зовшшшх умов дiяльностi пiдприемства; причини, обумовлеш бажанням пiдвищити прибутки i знизити господарсью ризики [12].
Вiдповiдно, оргашзацшний механiзм управлiння експортним потенщалом регюну (включаючи, мехашзми його диверсифжацп) повинен мiстити способи взаемодii та координацп економiчних суб'ектiв — оргашв дер-жавноi та регiональноi влади, бiзнесу, територiальних громад, для узгодження штереав всiх суб'ектiв [17].
Для регюну як системи, диверсифжащя е методом тдвищення надшносп незалежно ввд мотивiв, яким керуються менеджери тдприемств. Тобто, мае значення не тшьки диверсифiкацiя експортноi дiяльностi iснуючих
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/7(21], 2015
33-J
тдприемств, але й поява нових суб'еклв зовшшньо-економiчноi дiяльностi з новими видами продукцп i новими ринками. Для формування диверсифiкованоi економiки необхiдно залучати значно бшьшу кiлькiсть нових суб'eктiв господарювання, малих i середнiх тд-приемств.
Таким чином, побудова механiзмiв диверсифжацп експортного потенцiалу потребуе:
— розвитку форми i способiв взаемодii влади i бiз-несу в процес узгодження iнтересiв, пов'язаних з диверсифжащею експортноi дiяльностi;
— створення сприятливих умов ведення бiзнесу для появи нових суб'екпв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
При цьому виникае необхщшсть системного тдхо-ду в органiзацii державноi тдтримки зовшшньоеконо-мiчноi дiяльностi на репональному i мiсцевому рiвнях з урахуванням експортного потенщалу територiй.
Вирiшення цих питань е комплексним, багаторiвне-вим процесом i пов'язане iз багатьма факторами макро-, мезо- i мiкросередовища.
Усi перелiченi проблеми побудови механiзмiв управ-лiння диверсифiкацiею можуть бути виршеш тiльки за умови визначення напрямюв диверсифiкацii.
Управлiння будь-якою системою передбачае аналiз поточного стану цiеi системи для подальшого 11 спря-мування у бажаному напрямку. Суттева рiзниця гос-подарських комплексiв регюшв обумовлюе вiдмiнностi стратегiй диверсифiкацii для рiзних регiонiв. Загальнi умови i особливостi iснуючоi господарсько'1 структури, а також сформована експортна спецiалiзацiя повинш бути проаналiзованi, тобто необхiдно визначити методи '1х кiлькiсноi i яюсно'1 оцiнки. Але на сьогоднi вщсутш сформованi пiдходи щодо оцiнки диверсифжованосп експортноi дiяльностi на рiвнi регюну.
Науковцями пропонуеться рiзнi методики аналь зу експортного комплексу регiону, але юнують певнi проблеми, пов'язанi з можливостями i коректнiстю '1х практичного використання.
Серед показниюв, якi вiдображають рiзнi аспекти диверсифжованосп експортних зв'язкiв регiону можна визначити таю, що вiдображають товарну диверсифь кованiсть експортних зв'язкiв i такi, що вiдображають диверсифiкованiсть територiально-географiчноi структури експортних зв'язкiв.
Територiально-географiчна структура експортних зв'яз-кiв регюну е одшею з найважливiших характеристик стану його зовнiшньоекономiчного комплексу. Аналiз даноi структури дозволяе визначити:
— рiвень диверсифiкованостi експортних зв'язкiв регюну у цшому i на рiвнi основних товарних ринкiв зокрема. Вш характеризуе ступiнь iнтеграцii економiч-но'1 системи у свiтову економiку, й, вщповщно стiйкiсть регiонального експортного комплексу. У загальному випадку юльюсть кра'1н, у якi здiйснюеться експорт продукцп свщчить про розширення зовнiшнiх ринюв регiону, що е основою функцюнування i розвитку експортного комплексу регюну. Розширення юлькосп позицiй експорту по вщношенню до краiн-партнерiв регiону свщчить про бiльш тiсне спiвробiтництво, що створюе основу для розвитку бшьш досконалих форм мiжнародного спiвробiтництва;
— рiвень територiальноi спецiалiзацii ринку екс-портно'1 продукцii. Цей показник визначаеться шля-
хом ствввдношення обсягу експорту в крашу, що е основним партнером дано! продукцп iз загальним обсягом 11 експорту. Шдвищення рiвня територiаль-но'1 спецiалiзацii ринку у тому випадку, якщо воно обумовлено економiчними факторами (сприятливою кон'юнктурою даного товару на ринку) призводить до шдвищення ефективносп експортних операцш i може розглядатися як фактор оптимiзацii його ге-ографiчноi структури. Але надмiрна територiальноi спецiалiзацiя основних експортних ринюв (виходячи iз свiтового досввду — бiльше нiж 0,5) призводить до надмiрноi залежностi експортного комплексу регюну ввд економiчноi i полiтичноi ситуацп в краiнi — iмпортерi продукцп, що знижуе рiвень економiчноi безпеки регiону.
У робот [18] пропонуються визначення й таких показниюв як щнова ефективнiсть територiально-галу-зево'1 структури експорту, економiчна ефектившсть те-риторiально-географiчноi структури експорту, потенщал територiально-географiчноi структури експортних зв'яз-юв. Але на практицi, як правило, таю розрахунки не проводять ш господарсью суб'екти, анi органи центрально! i регiональноi влади.
Для аналiзу експортного потенцiалу важливими по-казниками е такi, що характеризують галузевi пропорцii зовнiшньоi торгiвлi. Для того, щоб оцiнити процеси трансформацп, якi вiдбуваються у конкретному сектора потрiбно дослiдити та сформувати напрямки розвитку його конкурентних переваг. Вважають, що внутршньо-галузева торгiвля створюе додатковi вигоди для кра'1н порiвняно з мiжгалузевою торгiвлею у виглядi зростаючо'1 вiддачi вiд масштабу для штенсифжацп економiчного розвитку i збшьшення прибутку для всiх учасникiв. Для ощнки внутрiшньогалузевоi торгiвлi використовуються шдекси Баласса i Грубеля-Ллойда [19, 20]. Але '1х розрахунки для рiвня областi будуть не зовам адекватно вщображати зовнiшньоторговельну спецiалiзацiю регюну, так як даш, що використовуються для розрахунку шдекив можуть бути суттево викривлеш за рахунок мiжрегiональноi торгiвлi продукцiею iмпортного вироб-ництва. Мiжрегiональний обмiн в Укра'1ш мае слабку статистичну базу.
Для виявлення потенцшних товарiв для диверсифжа-цп експортно'1 корзини, як на рiвнi кра'1ни, так i регiонiв використовуеться методика Хаусмана, Хванга и Родри-ка [21]. Вона також потребуе розгорнуто'1 статистично'1 бази за товарною структурою експорту.
Для характеристики диверсифiкованостi експортного потенщалу регюну необхвдно використовувати сукупшсть комплексних показникiв, що потребуе широких наукових дослщжень по вщбору, обгрунтуванню i використанню узагальнюючих показниюв. При цьому важливо акцентувати увагу не тшьки на теоретичнш, але й на практичнш значимост цього питання, так як у сучасних умовах необхщно приймати стратепчш i тактичнi рiшення.
На сьогодш, iснують проблеми методичного i оргаш-зацiйного забезпечення управлiння диверсифiкацеюi на репональному рiвнi: вiдсутнiсть сформовано'1 системи показниюв ощнювання диверсифiкацii, недостатнiсть статистичного забезпечення для розрахунюв показникiв, що характеризують товарш i територiально-географiчнi аспекти диверсифжацп, вiдсутнiсть аналiтичних цент-рiв, якi б могли б збирати i аналiзувати вiдповiдну
шформащю. Вважаемо, що з цieю метою доцiльно використовувати потенщал наукових кадрiв регiонy створювати лабораторii при вищих навчальних закладах регюну з визначенням фшансування за рахунок держбюджетно'i тематики, кошпв обласних бюджетiв, спецiальних фондiв.
Розробка методики ощнки диверсифiкованостi екс-портного потенщалу регiону повинна стати першим кроком при визначенш механiзмiв диверсифжацп, а ре-зультати аналiзу — основою для визначення заходiв, спрямованих на оптимiзацiю територiально- географiчно'i i товарно! структури експорту регiону
Необхiдно зауважити, що аналiз проблем диверси-фiкацii зовнiшньоi торгiвлi в умовах спаду економжи не повинен зводитися тшьки до проблеми збiльшення високотехнолоriчно'i продукцп у структурi експорту, хоча саме вона е найбшьш складною i багатоаспект-ною. Полiтика диверсифжацп може вiдбуватися удвох напрямках — шновацшному i iнерцiйному [22]. 1нно-вацiйна диверсифiкацiя експорту передбачае сприян-ня розвитку iнновацiйного бiзнесу, кластерiзацiю конкурентоспроможних виробництв, орiентованих на випуск конкурентно! високотехнологiчноi продукцп. Iнерцiйна диверсифжащя експорту передбачае залу-чення до експортного товарооб^у товарiв та послуг що корегують iснуючу спецiалiзацiю за рахунок роз-ширення товарно! номенклатури, змши виробничих програм на користь найбшьш затребуваних на свiтовому ринку товарiв, збiльшення продажу послуг. Визначення напрямюв диверсифiкацii експортного потенщалу потребуе обгрунтування в залежностi ввд специфiки регiону i формалiзацii у виглядi програми. У перiод спаду доцшьно використовувати можливостi обох ва-рiантiв диверсифiкацii.
Влада може сприяти диверсифжованосп експортного потенцiалу регiону шляхом розвитку шститущонального, iнфраструктурного, iнновацiйного середовища, марке-тингово! пiдтримки бiзнесy
5. Обговорення результат1в дослщження проблем побудови мехашзм1в диверсифжаци експортного потенщалу репону
За результатами проведеного дослiдження виявле-но значення диверсифiкацii експортно! дiяльностi для забезпечення стiйкостi i збалансованост економiчноi системи регiону Аналiз юнуючо' в Украiнi ситуацii щодо стану управлшня експортним потенцiалом регiону дозволив виявити деяк проблемнi питання, як галь-мують застосування механiзмiв диверсифжаци. 1ден-тифiкацiя виявлених проблем конкретизуе напрямки подальших теоретичних i методичних розробок стосов-но побудови механiзмiв диверсифiкацii експортного потенцiалу регiону для 1х подальшого впровадження в управлшську практику Але ж перелiк цих проблем не е повним. Потребують подальшоi розробки питання взаемодii державного, регюнального, корпоративного рiвнiв управлiння диверсифжащею експортноi дiяль-ностi, необхiдним е визначення найбшьш дiевих форм, способiв, iнструментiв, що можуть бути використаш для досягнення стабiлiзацii i розвитку сощально еко-номiчноi системи за рахунок диверсифжаци 11 екс-портного комплексу.
6. висновки
Реалiзацiя функцiй експортно' дiяльностi у вщповщ-ност! до конкретних завдань розвитку економжи perioHy можлива лише за умов ефективного i цшеспрямовано-го yправлiння процесами функцюнування експортного комплексу областi. Проблеми управлшня диверсифжа-цieю експортного потенцiалy репону виникають у зв'язку з невизначешстю механiзмiв yправлiння.
У процесi дослщження визначено настyпнi проблеми, якi потребують свого виршення:
— вiдсyтнiсть цен^в вiдповiдальностi за розробку i реалiзацiю механiзмiв диверсифiкацii експортного потенцiалy регюну;
— необхвдшсть розробки i подальшого розвитку механiзмiв взаемодн влади i бiзнесy з метою уз-годження штереав yчасникiв процесу;
— створення сприятливого для появи нових фiрм регюнального середовища;
— необхщшсть розробки методичного забезпечення ощнки диверсифжованосл експортноi дiяльностi на регiональномy рiвнi, придатного до практичного застосування.
Саме на регюнальному рiвнi вирiшення проблем ди-версифiкацii експортноi дiяльностi може бути бшьш дie-вим за умови побудови системи управлшня експортним потенщалом регюну i формулювання загальних методо-логiчних питань застосування стратеги диверсифжаци. У перiоди економiчного спаду доцшьно використання як шновацшт, так й шерцшш напрямки диверсифiкацii.
Л1тература
1. Товарна структура зовшшньо' торг1вл1 Украши за 2014 рж [Елек-тронний ресурс] / Держстат Украши. — Режим доступу: \www/ URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Портер, М. Международная конкуренция. Конкурентные преимущества стран [Текст] / М. Портер. — М.: Международные отношения, 1993. —180 с.
3. 1ващук, С. П. Експортний потенщал як ключовий фактор сучасно' штеграцшно' стратеги Украши [Текст] / С. П. 1ва-щук // Економ1чн1 науки. Сер1я «Облж i фшанси». — 2011. — Вип. 8(29), Ч. 1. — С. 186-201.
4. Клименко, С. Е. Теоретические основы построения концепции применения механизмов реализации экспортного потенциала Украины на мировых рынках [Текст] / С. Е. Клименко // Держава та репони. Серiя: Економжа та шдприемництво. — 2013. — № 3(72). — С. 19-26.
5. Слабоспицька, О. Ю. Характеристика зовнiшньоекономiчних стратегш суб'екпв ЗЕД СНД та проблеми оргашзацп 'х сщвпращ [Текст] / О. Ю. Слабоспицька // Вюник Сумсь-кого нацiонального аграрного ушверситету. Серiя: «Фiнанси i кредит». — Суми, 2010. — № 1(28). — С. 269-273.
6. Мельник, Т. М. Експортний потенщал Украши: методолопя ощнки та аналiз [Текст] / Т. М. Мельник // Мiжнародна економка. — 2009. — № 8-9. — С. 221-245.
7. Чесноков, А. Методи ощнки зовнiшньоекономiчноi безпеки Украши [Текст] / А. Чесноков // Вюник Тернопшьського державного економiчного ущверситету. — Тернопшь: ТДЕУ, 2006. — № 1. — С. 136-143.
8. Ваврищук, В. В. Концентращя експорту та внутршньогалу-зева торпвля Украши: кшькющ ощнки [Текст] / В. В. Ваврищук // Науюош записки. — 2005. — № 44. — С. 42-46.
9. Дьомш, С. С. Юлькюна оцшка експортного потенщалу регюну [Текст] / С. С. Дьомш // Вюник Нащонально' юридично' академп iменi Ярослава Мудрого. — 2011. — № 3(6). — С. 114-121.
10. Ивановский, Д. Ю. Разработка системы показателей оценки уровня развития экспортного потенциала региона [Текст] / Д. Ю. Ивановский // Известиия ТулГу. Экономические и юридические науки. — Тула: ТулГу-2007. — № 1. — С. 43-47.
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/7(21], 2015
11. Федорець, Л. М. Модель стратепчного розвитку зовшш-Hb0eK0H0Mi4H0'i дiяльностi Черкащини [Текст] / Л. М. Федорець // Бiзнес-навiгатор. — Мiжнародний унiверситет бiзнесу i права, 2010. — № 3(20). — С. 29-35.
12. Двас, Г. В. Управление региональной экономикой на основе теории надежности [Текст] / Г. В. Двас. — Спб.: Наука, 2005. — 359 с.
13. Кутщзе, Л. С. Визначення стратепчних домшант ефектив-ного використання експортного потенщалу репону [Текст] / Л. С. Кутщзе // Бiзнес 1нформ. — 2014. — № 11. — С. 53-58.
14. Колосок, С. I. Органiзацiйно-економiчний мехашзм управ-лшня експортоорieнтованим портфелем продуктових шнова-цш [Текст] / С. I. Колосок // Вiсник СумДУ. Серiя «Еко-номка». — 2010. — № 1. — С. 167-176.
15. Положення про управлшня зовшшшх зносин та зовшш-ньоекономiчно'i дiяльностi Запорiзько'i облдержадмшютра-цii [Електронний ресурс]: Розпорядження голови обласно! державно! адмiнiстрацii вiд 26.12.2012 № 658 / Офщшний сайт Запорiзькоi обласно! державно! адмiнiстрацii. — Режим доступу: \www/URL: http://www.zoda.gov.ua/article/780/ osnovni-napryamki-roboti.html
16. Про затвердження плану заходiв з розвитку та реалiзацii експортного потенщалу Украши i розширення зовшшшх рингав збуту товарiв вiтчизняних товаровиробнигав на пе-рiод до 2015 року [Електронний ресурс]: Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши № 1206-р вщ 16 листопада 2011 р. — Режим доступу: \www/URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/1206-2011-р
17. Кутидзе, Л. С. Механизмы взаимодействия власти и бизнеса в управлении экспортным потенциалом региона [Текст]: зб. наук. пр. / Л. С. Кутидзе // Теоретичш i практичш аспек-ти економiки та штелектуально! власностi. — Марiуполь, 2013. — Вип. 1, Т. 3. — С. 237-242.
1S. Татаркин, А. Стратегия развития экспортного комплекса региона [Текст] / А. Татаркин, С. Бурьков // Фокус. — 1997. — № 1-2. — С. 13-20.
19. Balassa, B. Trade Liberalisation and «Revealed» Comparative Advantage [Text] / Balassa B. // Manchester School. — 1965. — Vol. 33, № 2. — P. 99-123. doi:10.1111/j.1467-9957.1965.tb00050.x
20. Scott, M. F. G. Intra-Industry Trade: The Theory and Measurement of International Trade in Differentiated Products [Text] / M. F. G. Scott, H. G. Grubel, P. J. Lloyd // The Economic Journal. — 1975. — Vol. 85, № 339. — P. 646-648. doi:10.2307/2230917
21. Hausmann, R. What You Export Matters [Electronic resource] / R. Hausmann, J. Hwang, D. Rodrik. — National Bureau of Economic Research, 2005. — Available at: \www/URL: http:// dx.doi.org/10.3386/w11905
22. Чернова, Т. В. Об оценке региональной диверсификации экспорта [Текст] / Т. В. Чернова, И. Н. Васютченко // Вестник Таганрогского института управления и экономики. — 2009. — № 1. — С. 3-7.
проблемы построения механизмов диверсификации Экспортного потенциала региона
Рассмотрено значение диверсификации экспорта для экономической системы региона. Проведен поэлементный анализ составляющих механизма управления экспортным потенциалом региона. Определены проблемы, решение которых является необходимым условием построения механизмов диверсификации. Предложено использовать инновационное и инерционное направления диверсификации экспортного потенциала региона.
ключевые слова: диверсификация, экспортный потенциал региона, механизмы управления, система управления, направления диверсификации.
Kymidee Людмила СергНвна, кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент, кафедра менеджменту, Запорiзький нащональний техтч-ний утверситет, Украта, e-mail: kutidze@mail.ru.
Кутидзе Людмила Сергеевна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра менеджмента, Запорожский национальный технический университет, Украина.
Kutidze Lyudmila, Zaporizhzhya National Technical University, Ukraine, e-mail: kutidze@mail.ru
