CC BY
31
3. Матвеева О. Концепщя «всебiчного визволення» в «щоденнику» Володимира Винниченка / О. Матвеева // Наук. зап. [Юровоград. держ. пед. ун-ту iм. Володимира Винниченка]. Сер.: Фшол. науки. - 2010. - Вип. 92. - С. 160-168.
4. Петрiв О. В. Екзистеищальш ще! Володимира Винниченка у контекст евро-пейсько! сощально! фшософи : автореф. дис. ... канд. фшос. наук : 09.00.03 / О. В. Петрiв. - К., 2006. - 17 с.
Б. I. Приймак, кандидат фшософських наук, доцент, Льв1вський державний ушверситет внутр1шшх справ
КОНЦЕПЦ1Я ВИКЛИК1В ЕЛ1ТАМ
Поди, що вщбуваються в Укра!ш останшм часом, привернули до себе увагу не лише значно! частини в1тчизняного суспшьства, але й св1тово! спшь-ноти, котра 1з занепокоенням стежить за ситуащею, що виникла у результат боротьби нашо! наци за свое европейське майбутне. Ц поди е наслщком складних та неоднозначних процеав творення незалежно! Украшсько! дер-жави протягом останшх десятил1ть. Значна увага придшена й до сучасно! пол1тично! ел1ти, яка мала б очолити нащю у цш боротьб1 та вивести кра!ну з кризи [6].
Саме до пол1тично! ел1ти у сучасного суспшьства накопичилося багато питань щодо даних нею общянок та !! д1яльносп чи безд1яльносп у скрутний для кра!ни час. Доцшьно видшити науков1 доробки в1тчизняного науковця С. Вовканича, де, розглядаючи р1зш погляди на функцп пол1тично! ел1ти, вш показуе пол1тичну практику, яка свщчить, що процес розподшу та реал1зацп влади не вважае р1вноправно! учасп у ньому вс1х громадян держави. Реальна пол1тична влада зосереджена в руках меншост - ел1ти, що формуе мету роз-витку суспшьства 1 що приймае важлив1 пол1тичш р1шення [1, с. 30-34]. Також думка В. Липинського, зпдно з якою, основна роль ел1ти полягае в органь зацп суспшьства та його провод^ творенш цшностей та оргашзацп життя [5, с. 14]. На думку шшого видатного укра!нця Д. Донцова, саме провщна верства, а не народ, здатна формувати та впроваджувати в життя щею, 1 мо-бшзувати народ для боротьби за не! [3, с. 285-290]. Якщо узагальнити р1зш точки зору, то можна констатувати, що ел1та - сощальна спшьнота, представлена людьми, що мають високе становище в суспшьста, мають престиж, владу, багатство, активш в пол1тичнш 1 шших сферах д1яльност1. Критер1ем визначення сут ел1ти е здатшсть 1 можливють ел1тарного суб'екта приймати 1 реал1зовувати загальнозначущ1 пол1тичш р1шення.
На чолi будь-яко! нормально! держави повинна стояти елiта, яка розумie, що свiдомiсть визначае буття, а не навпаки, як запевняли нас комушсти. I завдання елгги - чiтко формулювати основнi для розвитку держави речi -нащональну iдею, моральнi цiнностi, перспективу руху. I цi ще! та щеали елiта повинна нав'язувати суспiльству.
Залежшсть динамiки розвитку суспiльства вiд ефективносп полiтичних рiшень, якi приймае ел^а, то для цього необхiдно проводити ретельний вiдбiр громадян для виконання владно-управлшських функцiй. У захiдних кра!нах полiтика давно перетворилася на профеаю, тому процесу елiтотворення при-дшяеться серйозна увага. Однак на сьогодшшнш день, на превеликий жаль, навт поверховий аналiз дiяльностi основних укра!нських полiтичних елiт дае пiдстави стверджувати, що анi сама кризова ситуащя, анi !! наслiдки нь чому не навчили наших пол^июв. Принаймш нiяких видимих змiн у пове-дiнцi елiт i !х лiдерiв не вiдбуваеться. Дiяльнiсть полiтичних структур, як i само! влади, мае виключно реактивний характер (тобто влада i полiтичнi сили лише реагують на безпосередню загрозу, а часпше - в пожежному порядку намагаються лiквiдувати !! наслiдки), практично вщсутня праця на випередження i абсолютно не спостерiгаеться планування дiяльностi на перспективу.
Пояснити такий стан справ у державi можливо двома причинами. По-перше, основш украшсью полiтичнi утворення збудованi за принципом фь нансово-економiчного холдингу, головним завданням якого е отримання максимального прибутку будь-якою щною i незважаючи на наслiдки. Архь тектура такого утворення нагадуе айсберг, нагорi якого знаходиться видима частина - тдконтрольш ЗМ1 i утворенi бiзнесом пол^ичш партп, якi обслу-говують штереси останнього. Стосовно держави, такого роду пол^ико-оль гархiчнi утворення мають виключно паразитуючий характер, де держава виступае в ролi обмiнного пункту, в якому грошi конвертуються у владу, щоби через якийсь час вернутись ще з бiльшими грошима. По-друге, слщ наголо-сити, що укра!нська влада так i не змшила свое! тоталiтарноi комунiстичноi сутi: вона i далi не виконуе свое'1' основно! священно'1' функцii: не захищае iнтересiв свого громадянина - його життя, безпеку, бiзнес, свободу i гiднiсть. Укра!нська держава, як i в комунiстичнi часи, iснуе виключно для захисту штереав ново! номенклатури, функщонуе як паразитуюче на суспшьному тiлi утворення, про що свщчать останнi прийнятi Верховною Радою закони i постанови уряду.
В Украiнi набув такий вид економiчноi дiяльностi, як нахабний безкарний грабунок власного народу, суб'екти «господарювання», усвiдомлюючи неза-коннiсть i тимчасовiсть свое! дiяльностi, дiють вiдповiдно до цих обставин: прибутки не решвестують в укра!нську економiку, а вивозяться i не вклада-
ються у виробництво, також отримання зовшшшх кредитив, !х використання у виробницга та створення робочих мюць не е ефективним, а величезний штелектуальний потенщал ново! фiнансово-економiчноi елiти Укра!ни працюе не на розкв^ i добро держави, а на !! занепад. Ми спостер^аемо, що державою править моментокра^я (термiн С. Головахи), яка живе сьогодшшшм днем i не мае намiру залишатися в Укра!ш пiсля наведення в нiй бодай елементар-ного порядку. А тому для наших «нових укра!ншв» i для створених ними структур - на думки про майбутне Укра!ни немае часу, а стратепчне плану-вання ще бiльш пуста трата грошей [2]. Таким чином, вщсутнють волi поль тичних елiт, защкавленосп у створеннi довготермiнового плану побудови держави призвела до того, що стратепчне планування i прогнозування здш-снюеться поза межами нашо! держави. Укра!на з суб'екта мiжнародного права перетворюеться на його об'ект, а полпичш парти - у найкращому ви-падку е об'ектом зовшшшх машпуляцш, а в найгiршому - шструментом для реалiзацii стратегiчних цшей шоземних держав.
Безумовно, в Укра!ш iснують спецiалiзованi науковi структури, укомп-лектованi першокласними фахiвцями, якi професшно займаються полiтичним i економiчним аналiзом та стратегiчним плануванням. Наявнiсть цих спеща-лiзованих аналiтичних структур, яю обслуговують РНБО, СБУ, е невелика кшьюсть, якi живуть на закордонш гранти i видають «на гора» справдi якiсну продукцiю. Однак вплив цих структур на формування внутршньо! i зовнiш-ньо! полiтики держави незаслужено малий, а вироблений науковий продукт недоступний широкш громадськосп i полiтичним партiям, як правило, не використовуеться владою, таким чином, мертвий. Як результат - маемо таку картину: д^чий режим не зашкавлений у створенш широко! мережi неза-лежних аналiтичних центрiв, оскiльки бшьше всього бо!ться правди про свою дiяльнiсть i !! наслiдкiв. У результат^ вiдсутнiсть довготермiнового страте-пчного плану побудови Укра!нсько! держави в головах пол^ично! елiти, незалежностi, укра!нське суспiльство так i не спромоглося створити ефектив-но! державно! машини (парламент, президент, виконавча i судова влада) особливо з громадянськими оргашзащями (полпичш партГ!, громадськi органь зацii, незалежнi ЗМ1 i церква), головним завданням яко! була б побудова Держави для вах, а не лише для обраних. Пркий парадокс сучасно! укра!н-сько! дшсносп полягае в тому, що жоден з вищеперелiчених iнститутiв так i не став центром кристалiзацii проукра!нських сил i гарантом нашо! свободи i незалежностi.
Важливо, що на сучасному етапi розвитку полiтичноi елпи в нашiй краiнi багато що залежить вщ пiдвищення якостi елпи, через процедуру вiдбору, яка на думку М. Михальченка полягае у доборi та вихованнi елiти [4, с. 27]. У науковому просторi iснуе плюралiзм рiзних думок щодо ролi полiтичноi
ел^и, проте сьогодш наша держава зштовхнулася з загрозами pi3H0i склад-носп, а саме, це окупацiя частини територп, полiтична та eKOHOMi4rn кризи, значна iнфляцiя, розхитування регюшв, сепаратистськi рухи, терористичнi акти тощо. В цiй ситуацп, яка склалася, сучасна втизняна елiта не надто готова для швидкого подолання криз та усунення загроз, розробки та реаль заци проекту розвитку держави й суспшьства. Необхщно пщвищувати також рiвень нацюнально'! культури та пол^ично'! свiдомостi громадян. Державi, париям, полiтичним рухам, свiдомим громадянам необхщно актившше вести справу до впровадження в життя украшсько'! нацюнально'! ще'!, формування укра!'нсько'! пол^ично'! нацп.
Укрш'ш, укра'нському народовi необхiдна чiтка державна щеолопя, в якiй мае бути визначена система економiчних, полiтичних, правових та духовних цшностей, щей, цшей, у свiтлi реалiзацi! котрих мають бути представлен перспективи розвитку суспшьства та норми функщонування суспiльства в сьогоденш. 1дея нацюнально'! едностi i центризму в полiтицi мае базувати-ся на безумовному визнаннi прюритету нацiональних iнтересiв, зокрема у сферi економiчного життя, в пiдтримцi нацюнального товаровиробника, захистi укра'!нських товарiв на мiжнародних ринках тощо. Моральнi засади щеологл центризму вимагають здiйснювати економiчну полiтику, економiч-ну дiяльнiсть на високих моральних засадах чесностi, вщкритосп, законнос-тi та взаемно'! поваги. Необхщно ршуче покiнчити з такими явищами, як казнокрадство, корупцiя, тшьова економiка тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вовканич С. Плюрал1зм ел1т i ушверсал1зм ел1тарност1 / Степан Вовканич // Схад. - 1996. - № 4. - С. 30-34.
2. Головаха С. На европейському шляху ми можемо зберегти свою цшсшсть i сфор-мувати загальноукрашську щентичшсть [Електронний ресурс] / С. Головаха. -Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/filosofiya-mandrivnika.
3. Донцов Д. Нацюнатзм [Електронний ресурс] / Д. Донцов. - Лондон : Укр. видав. стлка ; Торонто : Лпа визволення Украши, 1966. - 363 с. - Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/1603/file.pdf.
4. Михальченко М. Украшська елгга як специф1чний феномен : [зб. наук. ст.] / М. I. Михальченко // Ел1ти i цившзацшш процеси формування нацш / НАН Украши, 1н-т полгг. i етнонац. дослщж. ¡м. I. Ф. Кураса. - К. : ТОВ УВПК «ЕксОб», 2006. - Т. 2. - С. 17-30.
5. Ирен М. Украшська елгга i проблеми модершзацп суспшьства / Мар1я Ирен // Ушверсум. - 2000. - № 3-4. - С. 11-16.
6. Требш М. П. Пол1тична культура владно! ел1ти Украши / М. П. Требш // Влада та суспшьство шд впливом закону «циркуляцп ели» : матер1али м1жнар. наук.-
теорет. конф. (XXIII Харк. пол1тол. читання). - Х. : ХАП, НЮАУ ¡м. Ярослава Мудрого, НД! держ. буд-ва та мюц. самоврядування АПрН Укра!ни, 2010. -С. 3-5.
О. М. Сахань, кандидат соцюлопчних наук, доцент, Нацюнальний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого
МЕНТАЛЬН1СТЬ УКРАШСЬКОГО СОЦ1УМУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В У СУСП1ЛЬСТВ1
В умовах соцiально-полiтичних, економiчних та духовно-культурних трансформацiй, тобто перетворень та змш, що вiдбуваються з рiзною штен-сивнiстю та мають вщповщш наслiдки для сучасного укра!нського суспшь-ства, змiнюеться i ментальшсть соцiуму, тобто система iнтелектуальних i моральних орiентацiй, в яких виявляеться «душа народу», загальновизна-нi щнносп, суспiльна психологiя, особливостi свiтобачення, культурш устремлiння та соцiальна органiзацiя.
Процес перетворення структурних елементiв ментальностi укра!нства, що здiйснюеться пiд впливом трансформацшних чинникiв, залишае незмiнним базовi елементи культурного коду укра!нського народу, тобто те «спшьне, що лежить в основi його свiдомого i тдсвщомого, логiчного та емоцiйного, як глибинне джерело мислення, сприйняття та реакцш на поди, iдеологiю та вiру, почуття та емоцп» [1, с. 68]. Потенцшна стiйкiсть до руйнування наявних ментальних характеристик укра!нського сощуму протягом певного юторич-ного перюду зумовлюе рiвень розвитку його ментального iмунiтету, який, з одного боку, стае кордоном на шляху негативних трансформацшних впливiв на ментальнiсть, а з другого - ментальним ресурсом, що використовуеться в штересах суспшьного розвитку.
Так, тсля повалення «розвитого соцiалiзму», розпаду Радянського Союзу, створення незалежно! демократично! укра!нсько! держави, змши iдеологiчних орiентирiв та значних перетворень в економiчному секторi, вiдбулося по-вiльне вiдречення вiд колишнього «психологичного оснащення», що пов'язане з подоланням синдрому пострадянськостi та корекцiею моделей поведшки громадян нашо! кра!ни. Поступово ментальнiсть укра!нського соцiуму звiль-няеться вщ таких рис «радянськостi», як «пасившсть особи - вiдсутнiсть волi до полiпшення життя власними силами, що доповнюеться формальною ак-тившстю; комплекс меншовартостi - вiдчуття власно! неспроможностi через
