Необхідність зміни системи політичного рекрутування в Україні в умовах політичних ризиків та нестабільності Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

BicHUK Нацюналтого yHieepcumemy «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (30) 2016

Л1ТЕРАТУРА

1. Аптер Д. Сравнительная политология вчера и сегодня / Д. Аптер ; Ин-т «Открытое общество» ; под ред. Р. Гудина, Х.-Д. Клингеманна ; науч. ред. рус. изд. Е. Б. Шес-топал. - М. : Вече, 1999. - С. 361-380.

2. Кривоше!н В. В. Постсистемш тдходи до анатзу пол^ики / В. В. Кривоше!н // Iсторiя пол^ично! думки : тдручник / за заг. ред. Н. М. Хоми. - Львiв : Новий сви-2000, 2016. - С. 614-631.

3. Полгголопчний енциклопедичний словник / уклад.: [Л. М. Герасша, В. Л. По-^бна, I. О. Полщук та ш.] ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2015. - 816 с.

4. Ростоу В. В. Стадии экономического роста / В. В. Ростоу ; пер. с англ. В. П. Марченко. - Нью-Йорк : Прегер, 1961. - 238 с.

5. Frank A. G. The Development of Underdevelopment / A. G. Frank // Capitalism and Underdevelopment in Latin America. - New York : Monthly Review Press, 1966. -Р. 17-31.

6. Rostow W. W. Politics and the Stages of Growth / W. W. Rostow. - Cambridge : Cambridge University Press, 1971. - 428 р.

С. В. Куцепал, доктор фшософських наук, професор, Полтавський юридичний шститут Нацюнального юридичного ушверситету 1меш Ярослава Мудрого

НЕОБХ1ДН1СТЬ ЗМ1НИ СИСТЕМИ ПОЛ1ТИЧНОГО РЕКРУТУВАННЯ В УКРА1Н1 В УМОВАХ ПОЛ1ТИЧНИХ РИЗИК1В ТА НЕСТАБ1ЛЬНОСТ1

Свропейський вектор розвитку Украши актуал1зуе процес змши парадиг-ми тдбору та формування пол1тично! ел1ти (системи пол1тичного рекруту-вання) зпдно з демократичними стандартами, вимагае продуманого й ефек-тивного пол1тичного менеджменту, оскшьки посттотал1тарний спадок укра!нського пол1тикуму довгий час був на завад1 залученню фах1вщв ново! генерацп до складу в1тчизняно! пол1тично! ел1ти.

Кр1м того, укра!нський сощум функцюнуе в умовах стр1мких суспшьних змш, що вщбуваються м1ж структурами державно! влади, реформування вза-емовщносин м1ж центральними та мюцевими органами влади. Унаслщок цього реал1ями сьогодення стають пол1тичш суперечносп щодо повноважень та мехашзм1в взаемодп м1ж р1зними гшками влади, вщповщно збшьшуеться значимють пол1тично! ел1ти, яка претендуе на роль мед1атора у стосунках р1зних р1вшв влади завдяки сво!й присутност в !! представницьких органах.

Наукове життя

Також актуалiзуeться потреба внутршньо! суспшьно! згуртованостi, усвщом-лення пол^ичною владою запитiв, цiнностей та потреб сустльства як рушш-но! сили нацюнального розвитку.

Свромайдан та поди, яю вiдбувалися й вiдбуваються в нашш державi тс-ля нього, юнування держави в умовах пол^ичних ризикiв i нестабiльностi виокремили проблему вщповщальносп обраних народом полiтикiв, вщповщ-ностi !хньо! дiяльностi iдеалам демократичного реформування, адже омрiяна eвроiнтеграцiйна перспектива, за яку вщдали життя десятки укра!нських громадян, стае все бшьш вiддаленою, а демократизм та вщкритють влади з кожним днем зменшуються. У цьому контекстi також варто згадати про децентралiзацiю (перерозподiл повноважень мiж складовими системи поль тично! влади з вiдповiдним корегуванням нормативно-правово! бази), яка оголошуеться одним з основних напрямiв демократизацп пол^ично! взаемо-дп рiвнiв влади в нашш держав^ свiдчить про можливiсть та необхщтсть процесу замiни регiональних ел^ у межах виборних демократичних процедур, а тому також потребуе нових пол^ичних aкторiв для вдалого функщонування.

Трансформацiйнi процеси, характернi для укра!нського соцiуму на сучас-ному етат, демонструють необхiднiсть активного залучення молодо яка справедливо вважаеться провiдним рушiем суспiльних змiн та модертзацп i здатна забезпечити вiдповiдний рiвень загально!, професшно! та пол^ично! компетентностi владно! елiти, атрибутивною ознакою яко! мае бути розумш-ня нею цшей, завдань i прiоритетiв сучасного розвитку держави та сустльства. Мiсцевi та регюнальш бiзнес-елiти також вiдiграють значну роль у процесi рекрутування пол^ично! елiти.

Також важливо зазначити, що система пол^ично! взаемодп складаеться зi взаемообумовлених полiтичних iнтеракцiй, адже вщ дiй та рiшень одного поличного актора залежать вiдповiднi дп шших суб'ектiв полiтикуму, тому дуже важливо, щоб представники пол^ично! елiти усвщомлювали свою вщ-повiдальнiсть перед сощумом загалом та кожним громадянином зокрема, мали достатнш «кредит довiри» вщ населення, що слугуватиме засобом пщвищен-ня значимостi кожно! особи як суб'екта пол^ично! системи.

Одним iз можливих шляхiв збiльшення рiвня довiри до пол^ично! елiти в укра!нському соцiуму мають стати iнновацiйнi змши в системi рекрутування пол^ично! елiти, яка мае виконувати роль еднального елементу мiж владою та громадянським суспшьством, забезпечити гiдний рiвень мобiльностi мiж секторами пол^ично! учасп, адже вiд рiвня компетентностi владно! елiти залежать авторитет i легiтимнiсть влади.

При формуваннi укра!нсько! пол^ично! елiти необхiдно враховувати, яким чином i завдяки чому особа, що претендуе на активну участь у пол^ичнш дiяльностi, набула досвщ пол^ично! дiяльностi, обов'язково використовувати

BicHUK Нацюнального yHieepcumemy «Юридична академiя Украши iMeHi Ярослава Мудрого» № 3 (30) 2016

змагальш технологи, перевiряти професюнальш та комушкативш здiбностi та навички, здшснювати поглиблений репутацiйний аналiз, обов'язково ви-значати ступiнь св^оглядно! та щеолопчно! компетентностi.

Нова пол^ична елiта в Украïнi мае ввдгравати роль рушiя дiйсно конструк-тивних змш, мати здатнiсть до самооргашзованосп, тому держава i громадян-ське суспшьство зобов'язанi сприяти консолщацп та структуруванню поль тично! елiти на засадах едност та патрiотизму, залучати кращий европейський досвiд у сферi рекрутування пол^ично! елiти. Успiшнiсть та професшшсть пол^ично! елiти також залежать вщ рiвня ïï пол^ично! культури як визна-чального чинника прийняття й реалiзацiï компетентних полiтичних ршень, умови здiйснення полiтичного дiалогу iз громадськiстю, здатностi вiднайти компромiс та порозумшня в будь-якiй кризовiй ситуацп. У полiтичнiй систе-мi сучасно! Украши першочерговими е проблеми лептимацп та делептимацп пол^ично! влади, вщмови вiд партшно! та регюнально! клановосп, що ви-являеться через «кризу довiри» до влади, наслiдком чого е радикалiзацiя по-лiтичних процеав, полiтична пасивнiсть, зневiра та апа^я, радикалiзацiя полiтичних процесiв, загроза територiальнiй цiлiсностi та нацiональнiй ед-ност тощо.

Реалiею сучасного украшського пол^икуму е дiяльнiсть олiгархiчних структур, яю прагнуть владних переваг для забезпечення сво!'х iнтересiв, ви-борюють можливють впливати на прийняття принципових пол^ичних рiшень. Вирiшувати цi проблеми мае нова пол^ична та владна ел^а, визначальними рисами яко'1 мають бути професiоналiзм, мобiльнiсть, здатнiсть до мiжвiдом-чо! кооперацп та координацп, наявшсть елементiв проектного мислення, ль дерський потенщал, iнiцiативнiсть, здатнiсть до самостшно! реалiзацiï шно-вацiйних проектiв, спроможшсть до генерування нових iдей.

С.М. Мануйлов, доктор фшософп, професор, Нащональний юридичний унiверситет iменi Ярослава Мудрого

ПРАВОВА КУЛЬТУРА ЮРИСТА ЯК ОСНОВА ЙОГО ПРОФЕС1ОНАЛ1ЗМУ

Становлення укра!нсько! державносп, iнтеграцiя в европейське i св^ове спiвтовариство, побудова громадянського суспiльства та правово! держави вимагають вщповщно! правово! культури громадян, тим бшьше - фахiвцiв права. Дослiдженнями проблем правово! культури останшм часом займалися таю вiдомi вченi, як С. Алексеев, С. Аграновська, I. Воронова, О. Петришин,