CC BY
17
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК504.06:330.101 Доц. С.1. Лебедевич, канд. екон. наук;
доц. С.€. Шутка, канд. екон. наук -НЛТУ Украти, м. Львiв
КОНЦЕПЦ1Я EKmOrraHOÏ КОНСТИТУЦП ЗЕМЛ1 ЯК НЕОБ-Х1ДНА I ДОСТАТНЯ УМОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАШИ
Надано характеристику концепцп Еколопчно'1 Конституцп Землi як необхщно'1 i достатньо'1 умови сталого розвитку Украши. Проаналiзовано як впливають на стан довкiлля особливостi в^чизняного господарського комплексу. Показано напрямок впровадження дослщжень щодо iнших методiв тдвищення надiйностi еколого-еко-номГчно'1 системи.
Ключов1 слова: екологiя, Екологiчна Конституцiя Земл^ сталий розвиток, дов-кiлля, господарський комплекс.
Assoc. prof. S.I. Lebedevych; assoc. prof. S. Ye. Shutka-NUFWTof Ukraine, L'viv
Conception of ecological constitution of earth as necessary and sufficient condition of steady development of Ukraine
Description of conception of Ecological Constitution of Earth is given as a necessary and sufficient condition of steady development of Ukraine. It is analysed as influence on the state of environment of feature of domestic economic complex. Direction of introduction of researches is shown in relation to other methods of increase of reliability of the eko-logo-ekogomichnoy system.
Keywords: ecology, Ecological Constitution of Earth, steady development, environment, economic complex.
Вступ. Наприкшщ минулого тисячол1ття свгтова еколопчна криза на-була катастроф1чного характеру. Тотальне попршення якост довкшля та вис-наження природних ресурЫв поставили людство на грань вимирання.
Вже у середиш ХХ столггтя у науковому i б1знесовому середовищах почало формуватись усвщомлення порочност техногенного типу св1тового розвитку. Наприкшщ столггтя розумшня цього перетворилось у переконання, сприйняте бшьш1стю державних i громадських шститут1в. Розпочався св1то-вий рух за досягнення сталого розвитку людського сусшльства.
На рубеж1 другого-третього тисячолптя всезагально визнали, що довкшля, еколопчш вимоги i сощально-економ1чний розвиток не можна розгля-дати вщокремлено. Ефективна реал1защя цього можлива лише при обов'язко-вш участ народ1в Земл1 та ïx уряд1в у втшенш прийнятих Конференщею ООН "Рю-92" положень "Порядку денного на ХХ1 столпгя". Саме для 1мпле-ментацiï такого шдходу i розроблено концепщю глобального правового акту обов,язковоï юридичноï сили - Еколопчна Конститущя Землi (ЕКЗ) [1]. I зна-чення прийняття ЕКЗ у свгтовому масштабi неперевершене, до того ж це сто-суеться кожноï краïни, водночас й Украши.
Постановка проблеми. Актуальност набувае проблема аналiзу впли-ву концепцiï Екологiчноï Конституцiï Землi на сталий розвиток нашоï краïни.
50
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкчшк, 2007, вип. 17.8
Результати дослщження. Стан природного життевого довкшля ютот-но залежить вiд антропогенного впливу. А щшьшсть населення в Укршт (80 чоловiк на квадратний кшометр) майже вдвiчi бiльша шж середньо плане-тарна (42 чоловжа на квадратний кiлометр). До того ж до нашо! краши над-ходить забруднення i з шших кра!н як через переважаючi захщш вiтри, якi несуть шкiдливi речовини iз Захщно! Свропи, так i через те, що значна части-на стоку наших рiчок формуеться за кордоном.
Негативно впливають на стан довкшля i оcобливоcтi вггчизняного гос-подарського комплексу. Так, за виробництвом сташ, кожна вироблена тонна яко! супроводжуеться значним забрудненням довкшля, Украша поciдае вось-ме мюце у cвiтi, випередивши i Великобриташю, i Францiю. Та й за розвит-ком прничорудно! промиcловоcтi наша кра!на в чиcлi cвiтових лiдерiв. Внас-лiдок цього в одних регюнах е глибокi кар'ери, а в шших - терикони (понад 1200). До цього ж е просщання грунлв, надходження у ржи великих обсяпв шахтних i рудникових вод [2].
Техногенна аварiя на Чорнобильськш АЕС - це вже всесвггня еколопч-на катастрофа. Вона призвела в нашш кршт до радiоактивного забруднення 53,5 тис. квадратних кiлометрiв територи [3]. Вщ не! постраждало 26 млн. гро-мадян, 2944 населених пунктiв. Через радюактивне забруднення з використан-ня вилучено 180 тис. га ршш та 157 тис. га люу. У нашiй кршт екологiчно чис-тими залишилося лише 7 % територи [4]. Територiя зони вдауження 2598 квадратних кiлометрiв. З мюць поcтiйного проживання було евакуйовано та переселено понад 162 тис. оЫб. Станом на 1 Ычня 2006 р. в Укра!ш проживало 2646106 постраждалих. На територiях, що зазнали радюактивного забруднення, проживае 2054685 постраждалих, у т.ч. 472191 дитина вшом до 14 роюв [3]. Тобто сталий розвиток для нашо! кра!ни бiльш нiж актуальний.
Сталий розвиток - це така господарська пол^ика, яка забезпечуе сьо-годнiшне задоволення розумних матерiальних потреб суспшьства з неминучим строго нормованим забрудненням навколишнього середовища й розумна екcплуатацiя природних ресуршв, яка не мае ставити тд загрозу право майбутнiх поколшь жити у здоровому cередовищi i задовольняти сво! потреби у природних ресурсах. Зпдно з цим принципом ус закони i вci без винятку со-цiально-економiчнi рiшення на будь-яких рiвнях державного управлiння по-виннi прийматись з повним урахуванням еколопчних вимог i обмежень [1].
Зазначимо, що немае едност у поглядах на концепцш сталого розвит-ку. Прихильники ще! системи щей шдтримують програму дiй, спрямованих на сталий розвиток з сощально!, економiчноl та еколопчно! точки зору. Шдкрес-люеться також, що концепцiя сталого розвитку розглядаеться як передумова довготермшового прогресу людства, що супроводжуеться примноженням ка-пiталу та покращенням еколопчних умов. Для всього людства ця концепщя передбачае цшеспрямоване, пiдтримуюче перемщення фiнанcових реcурciв з багатих регютв у бiднi при широкому обмм екологiчними знаннями.
1снують, однак, i пеcимicтичнi погляди стосовно полiтики сталого розвитку. Зокрема, зазначають, що шанси домогтися сталого розвитку не можна ощнювати як дуже висок [5]. Коли траекторiя розвитку економжи, яка вихо-дить з мети макcимiзацil поточних cтаткiв, вдаиляеться вiд магicтралi стало-
2. Еколопя довкiлля
51
го розвитку, то перехщ до цiеï мапстраш можливий лише тодi, коли нишшне поколiння проявить реальну готовнiсть вщмовитися вiд задоволення деяких потреб заради майбутнього. З позицш же теори суспiльного вибору вимога сталого розвитку обумовила б вщмову вiд реалiзацiï домiнуючих груп штере-сiв. У демократичнш системi досягнення сталого розвитку вважають ще бiльш проблематичною метою. Направду, як можна очiкувати вщ пануючих у суспiльствi iндивiдiв, як не рахуються з iнтересами сьогодшшнього поко-лiння людей, додатково враховувати ще й штереси майбутнiх поколшь.
Ось тому, вважаемо, що й треба прийняти глобальний правовий акт обов,язковоï юридичноï сили - ЕКЗ, який примусово впровадить у всес-вггньому масштабi сталий розвиток. Тому Еколопчна Конституцiя Землi - е необхщною умовою розвитку людства, в т.ч. й нашоï краïни.
Принципово складною е проблема безпосереднього прийняття ЕКЗ свь товим спiвтовариством. Вважаемо, що достатню увагу необхiдно придшяти ïï зв'язку з нацiональними конститущями, нацiональним правом загалом. Кон-цепщя Екологiчноï Конституцн Землi, навiть на сучасному рiвнi, до всес-в^нього впровадження у дiю самого правового акту, надае методолопчну базу для реалiзацiï iдеï сталого розвитку, ефективного ïx впровадження у практику управлшня нацiональною економiкою. При цьому не можна не погодитись з думкою, що зважаючи на життеву необхщшсть конструктивного пошуку шля-xiв виходу з двох органiчно пов'язаних мiж собою головних бiд сьогодення (економiчноï кризи i екологiчного лиха), необхщно прийняти Екологiчний кодекс Украши, а пiсля цього необxiдно розробити i прийняти серда природо-охоронних законiв прямо1' д^' [1].
На наш погляд, Еколопчний кодекс повинен бути невеликим за обся-гом i вщображати основнi юридичнi норми краш-члешв ООН, повнiстю узго-джуватись з Конститущею Украши.
Вважаемо, що в Еколопчному Кодексi Украши повинно бути зазначено, що забезпечення екологiчноï безпеки i пiдтримання екологiчноï рiвноваги на територи краши, збереження генофонду украшського народу е обов'язком держави. Фундаментальним принципом господарськоï полггики нашоï краïни визначаеться принцип сталого розвитку. Ус закони Украши i вс без винятку сощально-еконо-мiчнi рiшення приймають з повним урахуванням екологiчниx вимог i обмежень.
Еколопчний Кодекс повинен визначати головш принципи i вимоги як до господар^^ дiяльностi, так i охорони природи на територи Украши. Ор-гани державноï влади та органи мюцевого самоврядування, ix посадовi особи зобов'язаш дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у споЫб, що пе-редбаченi Конституцiею Украши. Повинна бути зазначена компетенщя зако-нодавчоï i виконавчоï влади вшх рiвнiв.
Повинен надаватись перелiк i компетенщя оргашзацшних структур, якi повинш втiлювати постулати ЕКЗ, зокрема:
• Конститущйного Суду Украши;
• оргатв правосуддя i прокуратуры;
• еколопчно1 пол1ци;
• еколопчного банку Украши.
52
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2007, вип. 17.8
Щодо суб'еклв шдприемницько!' дiяльностi, то повинно бути зазначе-но, що ощнка функцiонування кожного з них здшснюеться як за eKOHOMi4-ним, сощальним, так i за екологiчним ефектом. Еколопчш видатки i збитки запропоновано включати у валовi витрати та вщображати в бухгалтерському i податковому облжу, в усiх видах звггность
Кожний господарюючий суб'ект повинен нести вщповщальшсть згiдно з законодавством Украши за негативний еколопчний ефект, за зниження еколопч-но!' оцiнки його дiяльностi, а також отримувати податковi пiльги за пiдвищення показниюв штегрального еколого-економiчного ефекту природокористування.
Загалом, основою Концепцп Еколопчно! Конституцп Землi е еколого-економiчне вчення, зокрема, еколопчна економiя. Екологiчна економiя - це мiждисциплiнарна наука, яка базуеться на принципах i методах економiчноi теори, прикладно! економiки, екологи та шших природничих наук. Предметом li е вивчення шляхiв вибору ращональних способiв виробництва матерь альних благ в умовах обмежених природних ресурЫв, необмежених потреб та нестабшьних (динамiчних) умов природного життевого довкiлля [1].
Положення еколопчно!' економи дають змогу обгрунтувати методоло-гiю управлiння економжою кра!ни на засадах сталого розвитку, тобто на еко-лого-економiчних засадах. ПередуЫм, на цих засадах будуеться державна еколопчна пол^ика. На еколого-економiчних засадах повинна будуватись i система управлiння економiкою краши, система менеджменту на всiх iерархiч-них рiвнях. А економiчний шдхщ до еколого-економiчноi системи дае змогу розглядати систему менеджменту як едину систему "Виробництво - природне життеве середовище", застосовувати до не!' юбернетичний пiдхiд та побудува-ти оптимальну систему менеджменту на еколого-економiчних засадах. Тим самим гарантуеться сталий розвиток нашо!' краши з максимальним штеграль-ним еколого-економiчним ефектом природокористування. Тобто концепщя Екологiчноi Конституци Землi е достатньою для забезпечення ефективного сталого розвитку Украши.
Висновки. Таким чином, проведене нами дослщження основ концепцп ЕКЗ дозволило зробити висновок, що ця концепщя е необхщною i достатньою умовою сталого розвитку Украши. Подальше дослщження дозволило нам роз-робити методолопчш засади формування системи еколопчного менеджменту i екоаудиту, зокрема у люовиробничому комплексi нашо!' краши.
Л^ература
1. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конститущя Земл1. 1дея. Концепщя. Проблеми. - Льв1в: Видав. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2002. - 298 с.
2. Вишневський В., Косовиць О. Навколишне середовище: яким воно е// Урядовий кур'ер. - 2004, № 73. - С. 14-15.
3. Загальнодержавна програма подолання наслщюв Чорнобильсько'1 катастрофи на 2006-2010 роки/ Затверджено Законом Украши вщ 14.03.06 р., № 3522/IV// Урядовий кур'ер. -2006, № 70. - С. 19-21.
4. Дробноход МЛ. Стшкий еколопчно безпечний розвиток: украшський конспект// Еко-ном1чш реформи в Укра'ш в контекст переходу до сталого розвитку: Матер. наук.-практ. конф. - К.: 1нтелсфера, 2001. - С. 20-32.
5. Пахомова Н., Эндрес А., Р1хтер К. Экологический менеджмент. - СПб: Питер, 2003. - 544 с.
2. Еколопя довкшля
53
