CC BY
20
МРК - И = 0 або МРК = И. (10)
На основi здшсненого нами моделювання можна зробити таю виснов-ки: екологiчно збалансованим використанням ресурсiв природного капiталу можна вважати таке природокористування, за якого досягаеться максимальне збереження природно! впорядкованост кожно! наземно! екосистеми. При за-пасi природно! впорядкованостi (негентропп) наземно! екосистеми, який вщ-повiдае "золотому правилу" нагромадження, збереження природного кашта-лу досягае максимуму i норма його економiчного споживання мае дорiвнюва-ти нормi його амортизацi!. Таю метролопчш пiдходи до визначення норм еколопчно доцiльного господарювання в межах локального простору дають новi можливост щодо запровадження запобiжних (превентивних) механiзмiв у сферi природокористування. Цiна бiофiзично! впорядкованостi, яка сформована на основi екологiчного попиту на збереження стшкосп кожно! наземно! екосистеми, е тим дороговказом, який поеднуе штереси природи та ште-реси еколопчно! економши. Природноекономiчне нормування максимального збереження стшкосп бiопродуктивностi природного катталу дае додатко-вi шанси для збереження бюрозма!ття планети та створюе шдгрунтя для яюс-но нових еколопчних нормативiв просторово! природомюткосп економiки, якi допоможуть ЕКЗ реалiзувати головнi цiлi та завдання.
Лггература
1. Грин1в Л.С. Еколопчно збалансована економша: проблеми теорп. - Льв1в: ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 240 с.
2. Поза зростанням. Економ1чна теор1я сталого розвитку/ Г. Дейт, пер. з англ.: 1н-т ста-лого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2002. - 312 с.
УДК 316.334.5+658.7:341.1 Доц. В.1. Довбенко, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
РОЗВИТОК НОВИХ ФОРМ ПАРТНЕРСЬКШ ВЗАСМОДП НАУКИ I Б1ЗНЕСУ З 1МПЛЕМЕНТАЦП 1ДЕЙ ЕКОЛОГIЧНОÏ
КОНСТИТУЦIÏ ЗЕМЛ1
Розглянуто питання формування нових форм взаемодп науки i 6Ï3Hecy, що сприяють розвитку економши на основi одночасного виршення проблем охорони довкiлля, що е важливою умовою iмплементацiï iдей Екологiчноï Конституцп Землi.
Ключов1 слова: наука i 6i3^c, соцiально-економiчний розвиток, мехашзми взаемодп, кластернi структури, оцiнювання варiантiв розвитку.
Assist. prof. V.I. Dovbenko - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Development of new forms of a science and business partner interaction on implementation of ideas of the World Environmental Constitution
In article some questions of formation of the new forms of interaction of a science and business which promotes development of economy on the basis of the simultaneous decision of problems of the environment preservation that is the important condition on implementation of ideas of the Ecological Constitution of the Earth are considered.
Keywords: a science and business, social and economic development, mechanisms of interaction, cluster structures, variants of development estimation.
Постановка проблеми
У час докоршних соцiально-економiчних змiн у розвитку суспiльства дедал актуальнiшими стають питання еколопчно! безпеки людства. Вони на-бувають велико! важливост у зв'язку з можливютю настання невiдворотних змiн у природ^ що може призвести до непоправних наслщюв. Тому необхщ-но чггко зважувати кожен крок в економщ та полiтицi. Дороговказом у по-дiбних дiях повиннi стати як основоположш акти стосовно правил еколопч-но! поведiнки як кожно! особистост^ груп людей, держав, так i суспiльства загалом, так i конкретш цiлi, завдання та заходи з формування нового середо-вища юнування, яке би забезпечувало безпеку життeдiяльностi.
Серед основоположних актiв людсько! цившзаци чiльне мiсце мала би поЫсти Екологiчна Конституцiя Землi (ЕКЗ), узгоджений мiжнародно-правовий акт еколопчно! безпеки планети, який би регулював вщносини у сферi життедiяльностi людства та забезпечував необхщт передумови для його сталого розвитку. Основнi положення цього акту мали би дати ключi до досягнення консенсусу з формування несуперечливих збалансованих тдхо-дiв до виршення завдань охорони довкiлля, виходячи iз проголошених цiлей сталого розвитку людства.
Зпдно iз ЕКЗ прюритетними е тi положення еколопчно! економй, якi пов,язанi з необхiднiстю додаткових витрат пiдприемств на екологiчнi цш Проте у традицiйнiй економiцi таю витрати вважаються екстернальними. Екологiчна економiя, навпаки, нормативнi екологiчнi витрати зараховуе до витрат, як повиннi нести тдприемства задля зростання загального добробу-ту. В основу такого шдходу покладено не лише фiзичне здоров'я людини, але й моральнi та етичш норми, можливостi духовного розвитку.
В ЕКЗ [1] зазначено, що "природне довкшля, екологiчнi вимоги i сощ-ально-економiчний розвиток не можна розглядати iзольовано. Держави по-винш будувати свою полiтику i приймати сво! рiшення таким чином, щоб вони враховували екологiчнi наслщки соцiально-економiчного розвитку, його вплив на довкшля i навпаки". Подiбнi вимоги до розвитку передбачаються також i у Програмi всесвiтнього спiвробiтництва ("Порядок денний на ХХ1 столiття"), яка спрямована на збалансоване досягнення принаймш чотирьох життево важливих цiлей, а саме: високо! якостi природного довкшля, здоров'я людей, подолання бщност та створення ефективно! економiки для вЫх народiв свiту.
Однак мiж цими цiлями й пiдходами до розв'язання суперечностей в економщ, полггищ та iнших сферах людсько! дiяльностi iснують значнi роз-бiжностi. Надто велика частина ресурсного потенщалу цившзаци скеро-вуеться не на розв'язання завдань, пов'язаних iз досягненням офщшно проголошених цiлей ХХ1 ст., а на виршення питань здобуття переваг у конкурен-тнiй боротьбi за ринки сировини, робочо! сили, засобiв виробництва i працi, а особливо за ринки збуту. Тому здебшьшого еколопчш та соцiальнi питання вщходять на другий план. Отже, проблема полягае у переорiентацil свггоба-чення людства, насамперед виходячи iз принципу "не нашкодь" та створення якомога кращих умов життя не лише для себе, але й для майбутшх поколшь,
а також дотримання прав на життя рослинного i тваринного св^у. Останне передбачае, звичайно, i певнi "жертви" з боку людства, як мають проявитись у самообмеженш зростання чисельностi населення i споживання матерiаль-них благ, у дбайливому поводженш з природою тощо.
Зазначенi проблеми можуть усшшно вирiшуватись за активно! участi у даних трансформацшних процесах науки, бiзнесу, державних i недержав-них шституцш. Роль науки не можна недоощнювати, тому першочерговим завданням е залучення необхiдних фiнансових ресурсiв у цю сферу. Вщ уст-ху наукових дослщжень з питань створення нових еколопчно безпечних i економiчно ефективних технологш у кiнцевому випадку залежатимуть i мож-ливостi виживання людства, а в оптимальному випадку - покращення природного середовища. Виршення таких проблем е надзвичайно актуальним, виходячи iз iснуючого стану взаемовщносин держави, науки i бiзнесу в Укра-!нi, оскiльки у нас вже впродовж багатьох роюв витрати на науку становлять 0,3-0,4 % вщ ВВП, тодi як у розвинутих кра!нах свiту ця частка перевищуе 3 %. Це, своею чергою, веде до все бшьш зростаючо! залежностi вiд розвинутих кра!н i вимушеного використання застарших технологiй. Тому важливо формувати i розвивати новi форми взаемодi! науки i бiзнесу на основi партнерства за активного сприяння держави i мiжнародних iнституцiй.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публ1кац1й
На конференцй ООН у Рiо-де-Жанейро у 1992 р. зi збереження навко-лишнього середовища та розвитку свiтово! економжи було прийнято "Порядок денний на 21 столггтя", яким визначено концепщю сталого розвитку людства на основi задоволення потреб суспiльства без створення загроз для виживання майбутшх поколшь.
У прикiнцевих положеннях ЕКЗ тд час встановлення принципiв еко-лого-економiчно! оцiнки сталого розвитку розкрито актуальшсть економiч-них аспектiв проблем сучасного природокористування. Економiчна теорiя поки що не може повшстю пояснити, а практика планування та оргашзаци виробництва адекватно вщобразити тi новi закономiрностi i змiни, якi вщбу-ваються тд впливом науково-технiчно! революцi! у взаемовщносинах "сус-пiльного виробництва" i "природи". Вони в умовах стрiмкого науково-техшч-ного прогресу дедалi тюшше взаемодiють мiж собою. Це вимагае переходу до штегрального, еколого-економiчного анашзу й еколого-економiчно! оцiн-ки дiяльностi людини i розвитку нового еколого-економiчного мислення. Сьогоднi стае неправомiрним керуватися традицшними уявленнями про вплив людини на довкшля, що вимагае розроблення принципово нових мето-дiв оцшки впливу на природне життеве довкшля.
З налагодженням партнерсько! взаемодi! науки i бiзнесу найбiльш пов'язанi принцип комплекснос^ кiлькiсного облiку i вартюно! оцiнки всiх компонентiв природного життевого довкшля та природних ресурЫв i принцип врахування бумеранг-ефектiв. Перший iз вiдзначених принципiв пов'яза-ний iз забезпеченням повного комплексного використання ^ за змогою, вiд-творення умов природного довкшля та природних ресурЫв на тш чи шшш територi!, а другий - iз урахуванням в економiчних розрахунках та оцшках
природокористування взаемного впливу виробничо-господарсько1' д1яльност1 людини на довкшля i навпаки. З погляду комплексного використання бюло-пчно вщновних природних ресурЫв i вироблення принцишв ïx еколого-еко-номiчноï оцшки, важливе значення мае можлив1сть р1зноб1чного використання одних i тих самих ресурЫв для р1зних цшей. При комплекснш економ1чн1й оцшщ природних ресурЫв та умов природного довкшля вищу оцшку отриму-ють незамшт ресурси i деф1цитн1ш1 компоненти, яких е менше у природних екосистемах. Зрозумшо, що дотримання цих принцишв можливе за умов на-лагодження продуктивних збалансованих стосунюв сторш-учасниюв процесу виробничого та сощально-економ1чного розвитку конкретноï територiï.
На сучасному еташ розвитку людства набирають сили нов1 тенденци та шдходи до масштаб1в, способ1в i метод1в ведення господарськоï д1яльнос-ri. "Вони пов,язанi не лише з штенсифшащею та iнтеграцiею багатьох сфер i галузей виробництва, а й з необхщшстю застосування ефективного мiжна-родного монiторингy навколишнього середовища, дiевиx мiжнародниx еко-номiчниx меxанiзмiв вирiшення екологiчниx проблем, все6iчноï рацiоналiза-цiï природокористування i полiпшення вщтворення природних ресyрсiв та якостi довкшля" [2, с. 449]. Стае зрозумшо, що деградована i забруднена природа становить загрозу здоров'ю та життедiяльностi людини. Науково доведено тюну взаемозумовлешсть досягнутого рiвня рацiоналiзацiï природокористування, якостi навколишнього середовища, стану природно-ресурсного потенщалу краши, з одного боку, i перспективами розвитку нацюнально1" економжи, - з шшого. "Аксiомою природокористування стае принцип "Еколопчно означае економiчно", який реалiзyеться через такi поняття, як "мшь мiзацiя екологiчноï шкоди", "мiнiмiзацiя вiдxодiв", "запо6iгання забруднен-ням". За оцшками МВФ, у розвинутих крашах споживання природних ресурЫв на одиницю готово!" продукци щорiчно скорочуеться у середньому на 1,25 %, що породжуе ютотний еколопчний ефект. Охорона навколишнього середовища виступае важливим економiчним завданням будь-якого шд-приемства, оскшьки його екологiчно виважена дiяльнiсть сприяе процвгган-ню 6iзнесy i дае позитивний результат для нацюнального господарства зага-лом" [2, с. 467-468].
Найбшьше забруднюються людиною сьогоднi вода i повггря, тобто тi ресурси, що е основою всього сущого на Земль Ц процеси поглиблюються внас-лiдок зростання чисельност населення, з6iльшення о6сягiв споживання ним ма-терiальниx благ, недостатнiстю та неповнотою заxодiв у сферi охорони довкшля. Зазначеш проблеми стоять достатньо гостро перед нашою державою, оскшьки за оцшками американсько1' неурядово1' органiзацiï Blacksmith Institute Украша входить до десятки краш свпу з найгiршою екологiчною ситyацiею.
Б.В. Прикш стверджуе, що людина допустила найтяжчi економiчнi по-милки, головною з яких е та, що вщокремила свою економiчнy дiяльнiсть вщ законiв природних вiдкритиx систем. Тому важливо зберегти асимiляцiйний потенцiал системи, тобто ïï здатнiсть сприймати навантаження та деформу-ючi впливи без втрати цiлiсностi структури, працездатностi i продуктивность "Отже, добробут сyспiльства залежить не лише вiд задоволення свое1' безмеж-
hoï потреби, але i вiд тривалостi життевого циклу людини на Землi, яка може бути скорочена або перервана порушенням глобальноï рiвноваги... Природш i штучнi процеси, а також речовинно-енергетичний рiвень забезпечуе макси-мальну продуктившсть при максимальному значеннi життевих циклiв, проце-ciB, при мшмальному залученнi вiльних енергетичних ресурсiвм [3, с. 112].
Таю природш ресурси, як атмосфера, океани, шдземш води е спшьни-ми благами для людства. Однак способи використання цих ресуршв бiзнеcом та шдивщами можуть створювати значнi екологiчнi проблеми. "Економюти розглядають оcновнi природнi ресурси - озера, люи, а також чисте повггря -як cуcпiльнi блага, а шкiдливi ефекти в результат використання цих ресур-ciв - як зовтшш впливи (externalities). У широкому розумшт зовнiшнi ефекти е некомпенсованими впливами дiяльноcтi шдивщв або ïx груп на шших ... Складнicть полягае в тому, що дуже важко вдаучити вщ користування сус-пiльними благами тих, яю не хочуть платити за виршення цих проблем. Тому уряд може вщгравати важливу роль у представленш iнтереciв великих груп людей i у залученш вciх защкавлених брати участь у витратах.
Оптимальний рiвень захисту довкiлля е таким, при якому вигоди, пов'язаш з додатковою одиницею ресурсу, дорiвнюють витратам на його за-безпечення..." [4, с. 314-315].
Для налагодження форм партнерcькоï взаемодiï iз врахуванням стану довкшля та впливу на нього на рiвнi окремих власниюв використовують теорему Р. Коуза. Вона зводиться до такого: проблеми навколишнього середовища можна виршити ефективним чином на оcновi приватних угод мiж влас-никами за умови вщсутност iнформацiйноï асиметри та обмшу, який вимага-тиме додаткових операцшних витрат. Зовнiшнi ефекти можуть переходити у внутршш витрати при переговорах власниюв i розподш збитюв. Так, у випадку, якщо дiяльнicть одного пiдприемcтва йде на шкоду шшому i в ос-таннього зменшуються доходи, то важливо вiднайти рацiональне поеднання ïx прибутюв, щоби дотримувався баланс iнтереciв сторш. Коло учаcникiв да-них процеЫв може включати й "третiх" оЫб, якi пов,язанi iз дiяльнicтю зазна-чених пiдприемcтв, тому для забезпечення необхщного балансу iнтереciв варто враховувати i ïx вимоги, а також потреби у чистому довкшш населення.
Важливою проблемою досягнення збалансованост мiж господарсь-кою дiяльнicтю людини i станом природних ресурЫв е тзнання закономiр-ностей формування пропорцiй сталого природокористування. "Найбшьш за-гальною з них е пропорщя споживання природних ресурЫв та ïx вiдтворення. Динамжа цiеï пропорцiï вiдображае характер та штенсившсть взаемодiï сус-пiльcтва i природи, можливост саморегулювання довкшля... Природно-гос-подарська збаланcованicть використання i охорони природних ресурЫв сприяе тому, що експлуатащя одного виду реcурciв не завдае збитюв шшим видам ресурЫв, екcплуатацiя вiдтворювальних реcурciв передбачае ïx розши-рене вiдтворення та ш." [5, с. 131].
У регюнальнш cиcтемi управлiння cоцiально-економiчним та еколо-гiчним розвитком особлива роль належить пiдприемcтву. Пiдприемcтва "по-виннi стати i найважлившим елементом у виршенш проблем сталого роз-
витку i регюну, i держави в цшому. Це, своею чергою, вимагае шдвищення обгрунтованосл yправлiнськиx рiшень, зв'язаних з рiзними аспектами фун-кцюнування пiдприемства, що може бути досягнуто на основi економжо-ма-тематичного моделювання процеЫв формування i розподiлy доходу шд-приемства з метою iмiтацiï рiзниx стратегiй у сферi його господарсько1' дiяль-ностi i управлшня еколого-економiчними ризиками iз врахуванням санкцш, податкiв i заохочень, встановлюваних регюнальною i державною системами yправлiння" [6, с. 278].
Украшсью вченi створили одну з кращих у свт комп'ютерних систем, яка дае змогу передбачити вплив дiяльностi людини на довкшля. Проте "ви-конувати европейськ проекти у рамках державних шститу^в Украши майже неможливо" [7, с. 52], оскшьки оплата працi вчених за ïx участь у проектах зпдно з правилами Gврокомiсiï не повинна перевищувати середнш рiвень зарплати по шституту, в якому вони працюють. В Укршш, на жаль, не здшснюеться фахово1' екологiчноï експертизи. Матерiали багатьох сайтiв зас-тарши. Так, наприклад, на Iнтернет-сайтi Всеукрашсько1' екологiчноï Лiги одним iз основних матерiалiв е достатньо грунтовна Нацiональна доповiдь про стан навколишнього природного середовища в Укра1'ш за 1998 р. Про те ж, що вщбуваеться у нас сьогодш, об'ективно1' iнформацiï замало.
Реали сьогодення вимагають прийняття зважених рiшень щодо розвитку iз урахуванням 1'хнього впливу на довкiлля. Рiшення формалiзyються у конкретних проектах. Для прийняття обгрунтованих рiшень важливо володь ти вичерпною шформащею стосовно витрат i випд довкiлля, якi принесе ре-алiзацiя вiдповiдниx проектiв. До випд довкшля належать покращення здо-ров'я людей, стану екологiчниx систем, рекреацшних можливостей, естетич-них властивостей, що в щеальному варiантi мало би шдкршлятися позитив-ними зрушеннями в економщ. "Як же сyспiльство оцшюе вартiсть чистiшого повiтря чи води, очищення територш вiд небезпечних вiдxодiв, збереження зникаючого виду? Вiдсyтнiсть ринкових цш на цi сyспiльнi блага та дилема невиявленосп уподобань ускладнюють визначення 1'хньо1' вартостi_ Однак, оскiльки цi блага не мають експлщитно1' (ясно1', чiтко виражено1') оцiнки вар-тостi отримано1' сyспiльством вигоди вщ 1'хнього споживання, то висновки потрiбно робити на основi того, як суспшьство цiнyе або отримуе вигоди вщ рiзниx рiвнiв якостi довкшля" [8, с. 146-147].
Отже, важливою проблемою формування ефективного мехашзму управлшня сталим розвитком е формування сyспiльноï оцiнки вартостi якостi довкшля (попиту на зменшення забруднень).
Австрiя зумша розробити характерний для власноï крахни пiдxiд до економiчноï полпики з акцентом на екологш. У цьому m^^i най6iльш важ-ливим компонентом став кластерний аналiз. Основною щеею австрiйськоï кластерноï моделi е гармошзащя економiчноï полiтики розвитку на основi су-часних теxнологiй, шформаци та погоджених дiй всix учасниюв. Головною рyшiйною силою кластерноï перспективи е шновацшна дослiдницька програ-ма TIP (Technology, Information, Policy consulting), що виконуеться Австршсь-ким 1нститутом економiчниx дослiджень (WIFO) у коопераци з Австрiйським
дослiдницьким центром Seibersdorf (ARCS). Значна частина австршських KnacTepiB тiсно пов'язана 3i створенням умов для забезпечення здорового способу життя: бюенергетичний, бiотехнологiчний, економжи водного господар-ства, а також станцш i3 поставки та очищення води, виробництва бiологiчно чистого молока та молокопродукпв. Окрiм того, в Австрй е кластер, дiяль-шсть якого безпосередньо пов'язана i3 охороною довкiлля та вiдходами (Umwelt/Abfallwirtschaft - Cluster) [на основi 9, с. 257-260].
"На Заходi йде активний процес штеграцй унiверситетiв, наукових цен^в i технологiчних фiрм, i, незважаючи на кордони, створюються кон-гломерати з декiлькох наукових цен^в. I нам у кршт, - вважае украшський вчений М. Железняк, - потрiбен комплекс, до складу якого входять вуз, лабо-раторiя i пiдприемство, котрi доповнювали би один одного i займались ко-мерцiйною реалiзацiею наукомiстких проеклв" [7, с. 54].
Останшм часом у всьому свт зростае iнтерес до вщновлювально"" енер-гетики, що забезпечить скорочення шкiдливих викидiв в атмосферу. Передба-чаеться, що до 2050 р. вщновлюваш джерела енергй будуть забезпечувати до 50 % необхщно"" у свiтi енергй. Вже зараз за останш три роки щорiчнi темпи зростання виробництва обладнання для сонячно"" та вггрово! енергетики стано-вили 30 %, що у багато разiв перевищуе темпи зростання св^ово! економiки. Тому нова полггика бiзнесу передбачае вкладення десяткiв мшьярдав доларiв у розвиток програм вщновлюваних джерел енергй". Це пов'язано також iз можли-востями зниження виробничих витрат, шдтримкою чистоти навколишнього середовища та ращональним використанням енергй". Однак це не чиста фшантро-шя, а вiдповiдь на зростання щн на нафту [на основi 10, с. 38-40].
Особливо актуальним е використання вiдновлюваних джерел енергй" для Украши. Проте до останнього часу стримуючими чинниками до тдви-щення юнуючо"" 1"х частки (3 %) у загальному енергопостачаннi виступають нижчi за европейськi цiни на тепло та електроенергш i менш жорсткi еколо-гiчнi вимоги до виробниюв.
Для вирiшення екологiчних проблем доцшьно використати ринковий механiзм, який передбачае юнування на ринку нового товару - дозволiв на викиди тепличних газiв в атмосферу. На сьогодш Украша лише частково ви-користовуе свою нацiональну квоту з викидiв, а отже, може брати участь у передбачених Кютським протоколом ринкових мехашзмах з продажу свое"" невикористано"" частини квот. У результат з 2004 р. пiсля ратифжацй нашою державою даного протоколу украшсью пiдприемства отримали можливостi додаткового залучення iнвестицiй в енергоощаднi технологй та охорону довкшля, однак недостатньо активно "х використовують. Окрiм того, на втиз-няному ринку е значш резерви зниження величини викидiв за вiдносно неви-сокою вартютю, що робить наш ринок достатньо привабливим для покупщв квот на викиди тепличних газiв в атмосферу.
За ощнками експертiв, завдяки мехашзму спiльного здiйснення Украша "може скоротити щорiчнi викиди тепличних газiв на 100 млн. т СО2 еквь валента з вiдповiдним залученням iнвестицiй на суму до 700 млн. евро на рж" [11, с. 53].
Мета i завдання
Метою статт е виявлення можливостей створення та розвитку нових ефективних форм та меxанiзмiв взаемодiï науки та 6iзнесy з iмплементацiï iдей Екологiчноï конститyцiï Земль Це передбачае виявлення основних проблем у сферi як економiки, так i екологи з формування пiдxодiв до постановки цiлей i виршення вiдповiдниx завдань на основi побудови цшьових моделей змiн у розвитку суспшьства шляхом досягнення гармонiйного поеднання штереЫв сторiн на якiсно новш несyперечливiй з позицiй екологiчного мислення 6азi.
Виклад основного матерiалу
У сучасних умовах устшна економiка базуеться на застосyваннi зва-жених та збалансованих пiдxодiв до розвитку iз врахуванням екологiчниx ви-мог. Однак до останнього часу не вдаеться вщнайти таю ефективш пiдxоди, як 6и сприяли формуванню здорового довкшля для забезпечення гармошза-цiï штереЫв людини iз законами розвитку природи.
"Якщо всi ресурси, потраченi людством на озброення, руйшвне ос-воення природи i Космосу, на розвиток амбщюзних напрямiв i наyцi i техш-цi, просумувати, то виявиться, що цих ресурЫв вистачило би для досягнення людьми безбщного юнування й усшшного духовного розвитку всiеï цившза-ци... Не було би отруених водойм i рж, бездумно вирубаних лiсiв i ерозiï грунив, забруднення атмосфери i лiсовиx пожеж, зникнення з лиця землi 6а-гатьох видiв тварин i рослин, якщо би принципами розвитку людськоï цивш-зацiï були невтручання, збалансовашсть, 6езвiдxоднiсть виробництва, охоро-на навколишнього середовища" [12, с. 63-65]. Важливо довести до свщомосп кожного, що "добування матерiальниx благ повинно бути лише засобом здшснення духовних завдань, а не метою життя... На жаль, людство допоки не навчилося у достатнш ступеш використовувати духовш знання, але коли цi знання "прориваються до людей - наступае епоха переосмислення i духовного шдйому цившзаци. Зараз такий час прийшов" [12, с. 114-118].
З позицш збалансованого розвитку, для бiзнесy важливо бачити певнi межi зростання. "Зростання для компани, - пише К. Уолш, - наче лжи для па-щента: приносять користь лише до певного обсягу, але коли перебрати мiрy, стають небезпечними, якщо не фатальними. Тому е необхщшсть у збалансу-ваннi прибутюв, активiв i зростання" [13, c. 204].
Модель збалансованого зростання шдприемства з економiчноï точки зору повинна охоплювати як динамiчне зростання виторгу вщ реалiзацiï, так i прийнятш спiввiдношення о6iговиx активiв та прибутку до виторг.
Проте з позицш екологи цього замало, тому що варто враховувати вплив дiяльностi шдприемства на стан довкшля, а також непрямi впливи, що можуть проявлятись внаслщок використання продукци шдприемства.
Природно-еколопчш цш зорiентованi на реалiзацiю ресyрсоощадноï стратегiï iнтенсивного розвитку за умов рацюнального використання ресур-сiв, ïx охорони та вiдтворення, очищення i вщтворення повiтряного та водного басейшв.
Упровадження екологiчниx, енерго- i ресурсоощадних технологш; розробка нових бютехнологш; формування сyчасноï системи охорони здо-
ров'я належать до головних прюршелв науково-технологiчного та шнова-цiйного розвитку Украши. Однак ïx частка у загальному обcязi виконаних на-уково-технiчних розробок в Украш е невисокою i коливаеться по окремих роках у межах 6-8 %.
Торпвля викидами в нашш державi здiйcнюетьcя за такими схемами:
1) мiжнародна торгiвля викидами у виглядi продажу квот мiж краïнами;
2) cпiльнi проекти ßi зниження викидiв тепличних газiв в атмосферу на те-риторiï однiеï з краïн i наступний продаж одиниць скорочення викидiв зацiкавленим сторонам.
Забезпеченню сприятливих умов для створення i розвитку потенщалу бiзнеcу повинш сприяти iнiцiативнi заходи з розвитку його шфраструктури, зокрема, шляхом формування клаcтерiв i вiдповiдних моделей. Це дае змогу найкращим чином поеднувати штереси cторiн.
Цiлеcпрямоване застосування сучасних шформацшних технологiй дае змогу в режимi реального часу мати дат про стан i потреби ринку, потен-цшних партнерiв i конкурент та напрямки ïx дiяльноcтi, а також вщомосл про можливоcтi взаемодй з iнcтитуцiйними структурами, що формують ш-фраструктуру бiзнеcу, об'ективно оцшювати можливоcтi залучення фшансо-вих ресурЫв. Одшею з основних проблем при цьому е комерцiалiзацiя ре-зульталв наукових розробок, яка вимагае неоcлабноï уваги до себе з боку вЫх учаcникiв процесу cоцiально-економiчного розвитку суспшьства. Для за-безпечення поступального розвитку необхiдно нагромадити вiдповiдний по-тенцiал та забезпечити умови його ефективного використання.
Кожна зi систем управлшня потенцiалом розвитку cуб,ектiв госпо-дарcькоï дiяльноcтi, охоплюючи проекти i програми розвитку повинна бути зорiентована на ефективне досягнення як стратепчних, так i тактичних цшей. Вибiр iнcтрументiв мае здiйcнюватиcь на оcновi дотримання принципу отри-мання порiвняльних переваг з точки зору регулювання цшьового показника. Такi оcновоположнi принципи i шдходи можуть бути покладеш в основу формування економiчноï полггики, cпрямованоï на ефективне вирiшення еко-лого-економiчних проблем.
Для ефективного застосування певних шструменпв впливу на проце-си розвитку з метою забезпечення його несуперечливост важливо сформува-ти взаемно збалансоваш механiзми регулювання пропорцш у cферi економь ки. Для цього звичайно важливо забезпечити належну координацш дiй учас-никiв. Як свщчить практика, координування тих чи шших дiй здiйcнюетьcя найбiльш ефективно, якщо воно здiйcнюетьcя на вЫх рiвнях управлiння, а не лише на рiвнi державних чи наддержавних шституцш. Тому дуже важливо забезпечити зменшення кiлькicть щаблiв iерархiï у процеЫ координування завдань та заходiв у cферi екологiï. Вони повинш оргашчно вплiтатиcь у цiлi дiяльноcтi таких сучасних структур як кластери, якi дають змогу рацiонально поеднувати штереси сторш, якi е одночасно партнерами у здшсненш cпiльноï дiяльноcтi з розвитку територiï. Для цього до складу учасниюв кластеру важливо залучати науковi та проектш органiзацiï, якi здатнi забезпечити пошук та вiдбiр альтернатив розвитку на оcновi перспективних розробок, що повинш
закладатися у вщповщш програми й конкретизуватися в швестицшних проектах шновацшного спрямування.
Тому, можливо не Рада Екологiчноï безпеки, Свiтова Екологiчна орга-нiзацiя, суд, полiцiя, чи навпь Мiжнародний Екологiчний Банк, а НД1 еколо-гiчниx проблем рiзного рангу, можливо, типу М1АРЕПу, але на яюсно вищо-му рiвнi потрiбнi насамперед для вирiшення практичних питань формування як громад^^ думки, так i нових поглядiв 6iзнесy й державних шституцш на збалансоване виршення екологiчниx завдань. Подi6нi наyковi установи iз повноважним статусом мали б змогу впритул займатись детальним вивчен-ням екологiчноï ситуацп, розробкою нормативiв i стандартiв як гранично до-пустимих рiвнiв екологiчного забруднення, так i бажаного ïx зниження на перспективу, а також виконували iншi фyнкцiï стосовно дослiджень реального стану справ як в економщ, так i в екологи й давали 6 чпю рекомендаци як державним i наддержавним органам, так i бiзнесy й населенню стосовно плану дш на майбутне. Вщповщним центральним органом могло би стати Всес-вiтне НД1 екологiчниx проблем.
Як комплексний мехашзм фiнансyвання й реалiзацiï проектiв розвитку виступають таю об'еднання, як кластери. Для дiяльностi кластерних структур характерною е децентралiзацiя прийняття yправлiнськиx ршень.
Як показуе практика створення кластерних мереж, особливоï ваги у ни-нiшнix умовах набувають питання фшансового забезпечення (а отже, й вибору кращих шструменпв фiнансyвання), створення вiдповiдноï iнфрастрyктyри та пiдвищення рiвня iнвестицiйноï прива6ливостi регiонy. Це вимагае вщповщного iнститyцiйного пiдкрiплення, яке 6 сприяло швидкому вирiшенню оргашза-цiйниx питань формування кластерiв та забезпечення ïx взаемодп з шшими контрагентами на ринку. Використання шструменпв фшансування мае передбача-ти наявнiсть вщповщних сприятливих умов. Основним при цьому е формування вiдповiдниx меxанiзмiв, яю би забезпечували ïx найкраще використання.
Сучасш пiдxоди до формування моделей економiчного розвитку повин-нi базуватись на необxiдностi врахування деюлькох критерпв оцiнки якостi рь шень. При цьому варто орiентyватись на вибiр оптимального спiввiдношення оцiнок за даними крш^ями. Для вибору найкращого варiанта розвитку необ-xiдний компромiс мiж оцiнками за рiзними критерiями. Таю задачi мають новий характер, який вщображае бачення експертами майбутнього розвитку подш. При цьому на момент прийняття ршення у розпорядженнi е лише прогнозна ш-формацiя про можливi наслiдки вибору того чи шшого варiанта рiшення.
Однiею з можливостей, за допомогою якоï можна забезпечити поед-нання цiлей виробничого, соцiально-економiчного розвитку та дотримання вимог до охорони довкшля, е застосування модифжованого методу "варпсть -ефектившсть". Його сyтнiсть полягае у побyдовi моделей ефективностi та вартостi та здшсненш синтезу оцiнок вартостi i ефективносп.
У разi його застосування для аналiзy варiантiв побудови вшськово-теxнiчниx систем модель вартостi вщображае залежшсть загальноï вартостi вiд юлькосп ракет, а модель ефективностi - ймовiрностi влучання у цiль вщ кiлькостi ракет. При цьому використовуються судження стосовно граничного значення вартосп та необхщних значень ефективностi.
У загальному випадку на етапi синтезу вартост та ефективностi реко-мендуеться використовувати таю два тдходи, якi дають змогу переводити один iз критерйв оцiнки альтернатив в обмеження:
1) на основ! фшсовано! ефективност при мшмально можливш вартост (при цьому вибираеться найдешевша альтернатива, яка мае властивють задано! ефективностц
2) на основ1 фшсовано! вартост { максимально можливо! ефективност (ви-падок бюджетних обмежень).
При декiлькох критерiях це питання стае ютотно складнiшим i вима-гае переведення усiх критерйв, ^м одного, в обмеження.
У багатьох випадках використовують вщношення вартост до ефек-тивностi, однак при цьому необхщно звертати увагу на абсолютш значення цих величин.
Третш пiдхiд до синтезу вартостi i ефективностi базуеться на побудовi множини Еджворта-Парето, з допомогою яко! вдаеться забезпечити ращ-ональне поеднання критерйв вартост та ефективностi (рис. 1).
Рис. 1. Множина Еджворта-Парето для двох критерив оцтювання
Зпдно з рис. 1 варiант А менш дорогий, але i менш ефективний за ва-рiант В. Порiвняння варiантiв у кiнцевому пiдсумку передбачае вибiр одного з них, який вщповщае баченню найкращого сценарiю розвитку подш.
Проблеми визначення варiантiв розвитку належать до класу слабко структурованих задач, осюльки недостатнiсть об'ективно! шформацй не усу-ваеться на момент прийняття рiшення. Цi проблеми мають як юльюсш, так i яюсш елементи. При цьому маловiдомi й невизначеш тенденцii можуть у по-дальшому змiнювати характер впливу на розвиток. Особливостями слабо структурованих задач е:
• належтсть ршень, що приймаються, до майбутнього;
• широкий д1апазон альтернатив;
• залежтсть вщ неповноти знань та невизначеност вимог стосовно вартост та часу виршення;
• значт ризики;
• необхвдтсть комбшування р1зних вид1в ресуршв.
Отже, виходячи з духу i принцишв ЕКЗ, важливо створити умови для формування такого майбутнього, де по-справжньому шанувалися би як за-гальнолюдськ цiнностi, так i здiйснювалась би !х трансформацiя у напрямку якомога бшьш повного врахування iнтересiв еколопчних систем. Зрозумiло, що подiбнi шдходи передбачають необхiднiсть запровадження нових меха-нiзмiв, якi би не усуваючи конкуренщю, разом iз тим сприяли би включенню витрат на охорону довкшля та вiдвернення негативних наслщюв порушення еколопчно! рiвноваги у витрати шдприемств. Першим кроком до !х формування мало б стати вщпрацювання ново! нормативно! бази, на основi яко! це можна було би робити об'ективно та обгрунтовано.
На рис. 2 вiдображено ряд можливих пiдходiв до формування та ощ-нювання варiантiв розвитку вщкритих систем, пiд якими у сучасних умовах можна розумгги саме кластерш системи, що можуть служити надшною базою для формування систем вищого порядку. Область 1 на рис. 2 вщображае тд-хiд, спрямований на конкретизащю вимог до рiвня ефективностi використан-ня ресурсiв, i полягае у звуженнi областi допустимих значень. Область 2 пе-редбачае бiльш високi вимоги до рiвня ефективностi використання ресурсiв, що вимагае своею чергою значних вкладень. Область 3 е достатньо небажа-ною, оскшьки при цьому ми мiнiмiзуемо не лише сукупнi витрати (на розви-ток виробництва, охорону довкшля), але й одночасно знижуемо вимоги до ефективносп використання ресурсiв. Суцшьна лiнiя вiдповiдного скерування означае траекторш можливого руху поступу, як у напрямку забезпечення сталого розвитку, так i дотримання принципiв ефективностi. Водночас на практищ при моделюваннi вщповщних процесiв маемо передбачати, що роз-виток носить циклiчний характер. Тому розроблення i впровадження нових технологш вимагае на початку великих витрат, що призводить до тимчасово-го зниження ефективносп, однак при освоенш технологiй вiддача вiд !х використання зростае, що забезпечуе й зростання ефективность
З позицш еколопчно зорiентовано! економiки повинна бути шдвище-на роль громад у прийнятп рiшень i формуваннi вiдповiдно! ресурсно! бази.
На мюцях мають пiклуватися про пiдвищення привабливост територи i про-понувати 6i3Hecy стимули i субсиди. У шдсумку втрати вiд надання певних преференцш та пiльг мають бути перекрит додатковими надходженнями вiд результатiв дiяльностi за обраними напрямками, наприклад, еколопчно зо-рiентованого будiвництва, "зеленого" туризму.
Для усшшного вирiшення поставлених завдань в основу доцшьно пок-ласти програмно-цшьовий метод. Практичною формою його застосування в управлшш е розробка та реашзащя цiльових комплексних програм з проблем природокористування i соцiально-економiчного розвитку регюшв. Розробку регiональноï програми розпочинають з постановки цiлей розвитку регюну. Оскiльки цiлi нерозривно пов'язаш iз засобами, то вони е взаемозамшними: досягнута мета стае засобом досягнення наступноï мети. Цiльовий шдхщ пов'язаний з пошуком рацiональних напрямiв впливу на тi чи iншi умови розвитку об'екта для досягнення поставлених цшей. Прогнозне дослщження у цьому разi провадиться вщ майбутнього до теперiшнього часу, виходячи з певних бажаних результата.
Висновки
У ходi здiйснених дослiджень виявлено велику роль процесiв налаго-дження партнерськоï взаемодiï науки i бiзнесу, якi полягають у необхiдностi формування структур, що забезпечують збалансування та поеднання iнтересiв сторiн, спрямованих на досягнення поставлених цшей. Найбшьш вщомою й по-ширеною формою об'еднань подiбного типу е кластери. Ядром кластерних структур, адаптованих до вiдповiдних умов 1'х роботи, повиннi бути науковi i проектнi органiзацiï, що мають забезпечити шновацшний характер розвитку i новi можливостi для усшшного виршення екологiчних проблем. При цьому за-безпечуеться дотримання принципiв комплексност кiлькiсного облiку i вартю-но!" оцiнки всiх компонентiв природного життевого довкшля та природних ре-сурЫв, а також принципу врахування бумеранг-ефекпв, проголошених в ЕКЗ.
Перспективи подальших досл1джень
Подальшi дослiдження у цьому напрямку повинш забезпечити кшь-юсну оцiнку окремих складових потенцiалу розвитку еколого-економiчних систем, виходячи iз принцитв, проголошених в ЕКЗ, а також дати опис вщ-повiдних економiчних механiзмiв реалiзацiï пiдходiв збалансованого розвитку вщкритих систем на перспективу.
Лггература
1. Еколог1чна Конститущя Земш/ Вступ// www.geocities.com/iiarep/book_uk/intro_uk.html.
2. Св1това економжа: Пiдручник/ Фiлiпенко А.С., Рогач О.1., Шнирков О.1. та in. - К.: Либiдь, 2000. - 582 с.
3. Прыкин Б.В. Новейшая теоретическая экономика. Гиперэкономика (концепции философии и естествознания в экономике): Учебник. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 445 с.
4. Хомяков В.1., Бакум 1.В. Економiка сучасно'1 Украши. - Черкаси: ЧДТУ, 2006. - 355 с.
5. Стеченко Д.М. Управлшня репональним розвитком: Навч. посiб. - К.: Вища шк., 2000. - 223 с.
6. Тихомиров Н.П., Потравный И.М., Тихомирова Т.М. Методы анализа и управления эколого-экономическими рисками: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 350 с.
7. Плешивцева Т. Все началось в Чернобыле/ Эксперт: Украинский деловой журнал № 15 (113), 16-22 квггня 2007 р. - С. 50-54.
8. Загвойська Л.Д., Маселко Т.С, Якуба М.М. Економ1чний анал1з швестицшних про-екпв: Навч. поабн. - Льв1в: Аф1ша, 2006. - 317 с.
9. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры: Укр. контекст. - К.: Логос, 2002. - 647 с.
10. Лубчук I., Конеченков А. "Зеленые" надежды энергетических монстров/ Комп&ньон № 6(470), 10-16 лютого 2006 р. - С. 38-40.
11. Гелетуха Г., Филоненко А., Кудрина Е. Откуда деньги? Из воздуха!/ Компаньон № 28 (492), 10-20 липня 2006 р. - С. 52-55.
12. Орелин В.Г. Тайны духовного исцеления. - К.: Изд-во А.С.К., 2004. - 528 с.
13. Уолш К. Ключов1 фшансов1 показники. Анашз та управлшня розвитком тд-приемства: Пер. з англ. - К.: Всеувито; Наук. думка, 2001. - 367 с.
УДК 504:[342.4+332].001 Доц. I.A. Дубович, канд. геогр. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ТА ПРАКТИЧН1 ЗАСАДИ EKmOrraHOÏ КОНСТИТУЦП ЗЕМЛ1
Звернено увагу на глобальш еколопчш проблеми. Розглянуто важливють й ак-туальшсть теоретико-методолопчно'1 розробки i прийняття Еколопчно!' Конституцп' Земль Проаналiзовано питання суб'екпв мiжнародного права. Описано процедуру прийняття Еколопчно!' Конституцп Земль Запропоновано розробку й запровадження у спецiалiзованих ушверситетах, у т.ч. НЛТУ Украши, викладання спецiальних кур-сiв: Еколопчно!' Конституцп Землi та екологiчного конституцшного права.
Ключов1 слова: Екологiчна Конститущя Землi, екологiчне конституцiйне право, мiжнародне екологiчне право, мiжнародна еколопчна полiтика, суб'екти м!жвд-родного права, глобальш еколопчш проблеми, сталий розвиток суспшьства.
Assist. prof. I.A. Dubovych - NUFWT of Ukraine, L'viv
Theoretical, methodological and practical principles of the World Environmental Constitution
In the paper attention is paid to the global environmental problems. The actuality and importance of the World Environmental Constitution adoption have been considered. The issues of subjects of international law are analyzed. The procedure of World Environmental Constitution adoption is described. It is proposed to elaborate and to introduce the training courses of the World Environmental Constitution and environmental constitution law at University level of education.
Keywords: World Environmental Constitution, environmental constitution law, international constitution law, subjects of international law, global environmental problems, sustainable development of society.
Початок третього тисячол1ття визначае усвщомлення людством свого мюця на Земл1 та у систем! Космосу. Охорона довкшля, радикальне полшшен-ня еколопчно! ситуаци на Земл1 стали для людини першочерговим завданням у контекст! досягнення i шдтримання стабшьного й оптимально-збалансовано-го еколого-економ1чного розвитку у близькш i вщдаленш перспектив!.
Шсля проведення Стокгольмсько! конференцн ООН з охорони навко-лишнього середовища (1972 р.) бшьшють держав свггу визнали необхщшсть теоретичного обгрунтування здшснення практичних заход1в у формуванш спшьно! еколопчно! пол1тики.
