CC BY
16
6. ОСВ1ТЯНСБК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 330.342:303.725.2 Проф. Б.В. Кульчицький, д-р екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
КОНЦЕПЦ1Я ДУХОВНИХ ЧИННИК1В ТРАНСФОРМАЦ11 ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ У НАУКОВ1Й СПАДЩИН1 М. ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
Проаналiзовано концепщю еволюцп економiчних систем у науковш творчостi М. Туган-Барановського. Розкрито погляди ученого на проблеми трактування змюту i типiв економiчних систем. Тому належну увагу придiлено iдеям гумашзму i духов-них чинникiв еволюцп економiчних систем, а також роздумам видатного украшсько-го економiста св1тово'1 слави про предмет i майбутне економ1чно'1 науки.
Ключов1 слова: економiчнi системи, еволюцiя, методологiя, ще1 гумашзму, ду-ховнi чинники еволюцп економiчних систем, iнформацiйне суспiльство, посилення евроштеграцшних процесiв.
Значну увагу М. Туган-Барановський придшяв проблемГ трансформа-цii економГчних систем та рол1 у цьому духовних чинниюв економГчного роз-витку, що е, на наш погляд, неоцшенним внеском до скарбницi свггово1" еко-номiчноi думки i мае важливе значення для економiчноi науки ХХ1 ст. [3, 4]. Розкриваючи проблему економiчних систем, М. Туган-Барановський обгрун-тував свiй погляд на проблему "х типологiзацii. Основним критерiем типоло-гiзацii систем учений вважае "...взаемне вiдношення суспiльних груп, що складають частину суспiльного цiлого" [5, с. 152]. Економiчнi системи вш на-самперед подiляе на двi "...обширш групи: гармонiйнi i антагошстичш. У гармонiйних господарських системах штереси окремих господарств не пере-бувають у неминучш суперечностi один з одним; навпаки, така суперечшсть характерна для антагошстичних систем" [5, с. 152]. Обгрунтовуючи конкрет-нi типи гармоншних та антагонiстичних систем, М. Туган-Барановський заз-начае: "Група гармоншних господарських систем може бути подшена на три наступш: 1) первюне господарство, яке здебiльшого не знало приватно!" влас-ностi на засоби виробництва i майже не знало обмшу; 2) товарне господарство дрiбних самостiйних виробникiв; 3) поки що неюнуюче соцiалiстичне господарство, при якому засоби виробництва будуть належати широким гру-пам виробникiв. Група антагошстичних господарських систем також скла-даеться iз трьох систем: 1) рабського господарства, при якому робггник е власшстю власника засобiв виробництва; 2) кршосного, при якому власники засобiв виробництва мають право на працю робггника; 3) капiталiстичного, при якому робггник юридично вшьний, але, будучи позбавлений засобiв виробництва, економiчно змушений працювати на користь власника засобiв виробництва" [5, с. 152-153].
У сво"х працях М. Туган-Барановський багато розмiрковуе про по-дальший розвиток г перспективи капiталiстичноi економiчноi системи. ВГн у
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
загальних контурах окреслюе рух до сощалютично1 eKOHOMi4HOi системи, вкладаючи у розумiння соцiалiзму зовЫм iнший змют, нiж К. Маркс i його ортодоксальнi послщовники. Украшський економiст постiйно застерiгав що-до можливих наслiдкiв спроби безпосереднього запровадження Марксово1 моделi державного сощашзму в життя, наголошував на потребi обережно ру-хатися "...в бж соцiалiзму, поступово наближуючись до останнього" [13, с. 31-32]. Вiн часто наголошував, що перехiд до сощашзму можливий лише на певному щаблi розвитку суспiльного виробництва i за наявност належно-го соцiального середовища: "... в ютори здiйснюеться не те, чого хоче той або шший суспшьний клас, а те, що вщповщае природному напрямковi вторичного розвитку" [13, с. 13]. М. Туган-Барановський обгрунтував потребу пере-хiдного часу вiд кашталютично1 до сощалютично! економiчних систем сус-шльства, коли "державний капiталiзм" буде наповнюватися елементами нового ладу, "... пройматися все бiльше й бiльше сощалютичним змiстом" [13, с. 32]. До таких елеменлв учений вiдносив новi форми господарства: мунщи-пальний соцiалiзм, робiтничi спiлки, кооперацiю та ш. Зокрема, проблемам коопераци вiн придшяв значну увагу i пов'язував з нею подолання марксистских насильницьких принцишв колективiзму [12; 14].
Загалом, дослiдження М. Туган-Барановським ринково! катталютич-но! економiчноl системи схилило його до висновку про зростаючу необхщ-нiсть ll регулювання з боку держави. Так, у пращ "Нариси з новггньо1 ютори пол^ично1 економи i соцiалiзму" (1905 р.) вш зазначае: "Вивчення законiв вшьно1 гри економiчних сил, у чому полягае найважливший змiст пол^ично1 економи, привело до визнання необхщност планомiрного регулювання ще1 гри суспiльною владою" [8, с. 156]. Будучи демократом i гумашстом у найширшому розумiннi цих понять, украшський вчений найвищим щеалом будь-яко1 економiчноl системи суспiльства вважае забезпечення максимально: свободи людини. Водночас це, на його думку, можливе лише в умовах "полiфонiчноl" економiчноl системи, яка грунтуеться на рiзних формах влас-ностi та господарювання. Туган-Барановський М. був упевнений у тому, що соцiалiзм у його прогресивному i демократичному розумшнях ".не тiльки не пiдкорюе особистють суспiльству, а, навпаки, прагне шдпорядкувати весь лад суспiльства iнтересам особистостГ' [10, с. 10]. Вiн був переконаний, що забезпечити найбшьшу свободу особистост можна тiльки в умовах "складно1 економiчноl системи, побудовано1 на рiзних принципах", системи, яку повин-нi складати господарськi утворення "... вщ мiжнародних союзiв та держави до виробничих асощацш та однооЫбних трудiвникiв" [15, с. 95-96].
Всебiчно проаналiзувавши Марксову методологiю вивчення економiч-них систем суспiльства у контекст 1хньо1 еволюцп, М. Туган-Барановський критикуе ll за економiчний детермiнiзм, мошстичний погляд на розвиток сус-пшьства, розумiння людини як тiльки продукту суспшьних обставин, за ^но-рування психологи людей, 1хньо1 моралi. На вiдмiну вiд К. Маркса, методо-логiя дослiдження економiчних систем вггчизняного ученого передбачае трактування суспiльних явищ не тiльки як наслiдку економiчних причин, а й як результату щеальних засад, продукту усвщомлено1 дiяльностi людини [4,
с. 39-40]. Як слушно зазначае Л. Горюна, особливу увагу вчений придшяв психолопчнш вмотивованост людсько" дГяльностГ, розглядаючи людину з и потребами та шдивщуальною психолопею як основний активний елемент суспшьства [1, с. 51]. Вш писав, що суспшьство "...складаеться з окремих оЫб, кожна з яких прагне до задоволення сво"х потреб., яю закладеш в нашо-му есга Г яю вивчають юнець-юнцем всю нашу поведшку" [9, с. 39]. Вщпо-вщно до цих уявлень учений вибудовуе свое тлумачення економГчно1', госпо-дарсько1' дГяльност як визначально!' сфери життедГяльностГ суспшьства. Пщ економГчною дГяльшстю М. Туган-Барановський розумГв "... сукупшсть людських дш, що спрямоваш на зовшшнш свГт та мають за мету не насолоду самою дГяльшстю, а створення матерГальних обставин, необхщних для задоволення людських потреб" [9, с. 75].
Як зазначае С. Злупко, в останш роки Х1Х ст. учений опублжував низку праць, у яких заперечував однобоке трактування людських штереЫв Г мо-тивацш, надавав великого значення сощальним та психолопчним чинникам економГчного розвитку [2; 5, с. 21-22]. Так, роздуми М. Туган-Барановського про господарство як безперервну взаемодш людини (суб'екта) з природою (об'ектом), власне, й шдвели вченого до висновку про особливе значення психолопчного аспекту вивчення економГчно1' дГяльност як системи [3, с. 65; 4, с. 40]. Понад це, вш наголошував, що з розвитком суспшьства, з його еко-номГчним Г сощальним прогресом роль стихшних, матерГальних чинниюв у суспшьному житл буде знижуватися, а роль психолопчних чинниюв, навпа-ки, зростатиме [1, с. 51]. Пщкреслюючи наявшсть Гстотного зворотного впли-ву духовност на економжу, украшський учений писав: "Мотиви й штереси негосподарського роду мали особливо великий вплив на розвиток господар-ства... Всупереч Енгельсу люди часто вщдавали перевагу не корисному" [6, с. 9]. Зокрема, вш висловив свою думку щодо нацюнального, етшчного чин-ника еволюцп економГчних систем суспшьства, мюця патрютизму в духовному портрет громадянина з прогресивними, демократичними поглядами: "На-цюнальшсть часто являе собою крайню межу для симпатичних почутпв су-часно1' людини" [6, с. 17]. Про роль релши у загальносуспшьному постуш учений говорив, що вона завжди була Г залишаеться одшею з наймогутшших юторичних сил [6, с. 28].
Загалом М. Туган-Барановський обстоював точку зору, зпдно з якою економГчний Г сощальний прогрес людства е мапстральним спрямуванням ю-тори: "Людство не стопъ на мющ, але йде вперед. Коли порГвнюемо людське суспшьство нашого часу до того, яке було сотш й тисячГ роюв тому, то буде-мо страшенно вражеш тими великими усшхами, яких досягли люде" [16, с. 61]. Так, на вщмшу вгд К. Маркса, украшський учений вщкидав класовий шдхщ, за яким постшна боротьба суспшьних клаЫв е рушшною силою розвитку економГчних систем суспшьства Г самого прогресу в найширшому ро-зумшш. У пращ "Боротьба клаЫв як найважливший змГст штори" вш писав, що ".класовий штерес не становить критерда доброти, Гстини Г краси" [7, с. 254]. У цш пращ зазначено: "Вчення про класову боротьбу е неправильне розповсюдження на всю сферу ютори людства деяких уявлень, правильних
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
вiдносно значно вужчого кола явищ. Нi тепер, т ранiше iсторiя людського суспшьства не була iсторiею тiльки боротьби клаЫв, i протилежне тверджен-ня Маркса i Енгельса слiд визнати величезною помилкою" [7, с. 259].
Гумашстична позицiя М. Туган-Барановського, яка пронизуе всю його творчiсть, заперечення вузькокласового тдходу до розумiння змюту, ру-шiйних сил i закономiрностей еволюци економiчних систем привели вченого до висновюв про людину як вишу цшшсть i мету суспшьного виробництва та можливiсть створення у майбутньому ново! полггично! економи, яка б вщоб-ражала iнтереси людини поза класовою структурою суспiльства: "Центральною щеею сучасно! етично! свщомосл е сформульована Кантом iдея верховно! цшност i, як висновок звщси, рiвноцiнностi людсько! особистостi. Усяка особистють е верховна мета у соб^ через що всi люди рiвнi, як носi! святинi людсько! особистость Це i визначае верховний практичний штерес, з точки зору якого може бути побудована едина полггична економiя: iнтерес не робгг-ника, капiталiста або землеволодiльця, а людини взагал^ незалежно вiд при-належностi !! до того чи шшого класу" [11, с. 26].
Лггература
1. Горк1на Л. Михайло 1ванович Туган-Барановський - мислитель, вчений, громадянин / Передмова // Туган-Барановський М.1. Пол1тична економ1я. Курс популярний. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - С. 3-55.
2. Злупко С.М. Михайло Туган-Барановський: (Укра!нський економют св1тово! слави). - Льв1в : Каменяр, 1993. - 192 с.
3. Кульчицький Б.В. Економ1чш системи суспшьства: теор1я, методология, типолопза-щя : монограф1я / Б.В. Кульчицький. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2003. - 352 с.
4. Кульчицький Б.В. Сучасш економ1чш системи : навч. поабн. / Б.В. Кульчицький. -Льв1в : Аф1ша, 2004. - 279 с.
5. Туган-Барановський М.1.. Основи пол1тично! економи" / наук. редактор, автор пе-редмови 1 вступно! статп С.М. Злупко. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2003. -628 с.
6. Туган-Барановский М. Психологические факторы общественного развития // Мир Божий. - 1904. - № 8. - С. 2-28.
7. Туган-Барановский М. Борьба классов как главнейшее содержание истории // Мир Божий. - 1904. - № 9. - С. 242-259.
8. Туган-Барановский М. Очерки из новейшей истории политической экономии и социализма. - 2-е изд. - СПб. : Изд-во ред. журн. "Мир Божий", 1905. - 259 с.
9. Туган-Барановский М. Теоретические основы марксизма. - СПб. : Изд-во ред. журн. "Мир Божий", 1905. - 160 с.
10. Туган-Барановский М. Современный социализм в своем историческом развитии. -СПб. : Изд-во "Будущность", 1906. - 260 с.
11. Туган-Барановский М. Основы политической экономии. - 2-е изд., [перераб.] -СПб. : Изд-во "Право", 1911. - 512 с.
12. Туган-Барановский М. Социальные основы кооперации. - М. : Тип. т-ва "И. Куш-нерев и К", 1916. - 521 с.
13. Туган-Барановский М. Русская революция и социализм. - Петроград : Акц. об-во "Муравей", 1917. - 32 с.
14. Туган-Барановський М. Остання мета коопераци // Укра!нська кооперащя. - 1918. -Кн. 1. - С. 2-14.
15. Туган-Барановский М. Социализм как положительное учение. - Петроград : Изд-во "Кооперация", 1918. - 133 с.
16. Туган-Барановський М. Пол1тична економ1я. Курс популярний. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 263 с.
Кульчыцкий Б.В. Концепция духовных факторов трансформации экономических систем в научном наследстве М. Туган-Барановского
Проанализирована концепция эволюции экономических систем в научном творчестве М. Туган-Барановского. Раскрыты взгляды ученого на проблемы трактовки содержания и типов экономических систем. Поэтому надлежащее внимание уделено идеям гуманизма и духовных факторов эволюции экономических систем, а также размышлениям выдающегося украинского экономиста мировой славы о предмете и будущем экономической науки.
Ключевые слова: экономические системы, эволюция, методология, идеи гуманизма, духовные факторы эволюции экономических систем, информационное общество, усиление евроинтеграционных процессов.
Kul'chyts'kyj B.V. Conception of spiritual factors of transformation of the economic systems in the scientific inheritance of M. Tugan-Baranovs'kyj
In article the conception is analysed of evolution of the economic systems in the scientific creation M. Tugan-Baranovs'kyj. Looks are exposed of the maintenance scientific on the problems of interpretation and types of the economic systems. Thus the proper attention is spared to the ideas of humanism and spiritual factors of evolution of the economic systems, and also to the reflections of the prominent Ukrainian economist of world glory about object and future of economic science.
Keywords: economic systems, evolution, methodology, ideas of humanism, spiritual factors of evolution of the economic systems, informative society, strengthening of eurointegration processes. _
УДК 330.821 Acnip. О.А. Кривицька - Львiвський НУ îm. 1вана Франка
Л1БЕРАЛЬН1 TEOPIÏ В НАУКОВИХ РОЗРОБКАХ ПОСЛ1ДОВНИК1В АДАМА СМ1ТА
Окреслено основш напрямки розвитку eK0H0MÏ4H0ro лiбералiзму в Х1Х ст. Виз-начено змши, яю внесли вченьекономюти цього перюду в лiберальну концепщю 1'хнього попередника А. См^а. Особливу увагу придшено не тим питанням, у яких послщовники дотримувались поглядiв свого попередника А. См^а, а в яю вони вносили власш корективи.
Вступ. У XVII-XVIII ст. ще! Просвгтництва вплинули на усвщомлен-ня л1берал1змом важливост людсвко! д1яльност1, а саме ïï почали розумши як ращональну та вщповщальну. Пщ впливом революцш у Франци та Швшчнш Америщ л1берали сприйняли р1вноправшсть як найважлившу форму р1внос-ri. Економ1чне тдгрунтя та економ1чний аспект цих процеЫв найбшьш комплексно був воображений в епохальнш пращ А. См1та "Багатство народ1в". Водночас, подальший розвиток л1беральних теорш залишаеться практично маловисвгтленим у в^чизнянш економ1чн1й л1тератур1 [1-3]. Так, маемо лише кшька монографш, присвячених економ1чному л1берал1зму, й провщна вгт-чизняна праця цього напряму О. Довгаль [1] бшьшою м1рою стосуеться його прояву у сфер1 зовнiшньоï торпвл^ що потребуе здшснення подальших дос-лщжень щодо еволюци й розвитку економiчного лiбералiзму.
Мета дослвдження. У зв'язку з викладеним, метою нашого дослщжен-ня е комплексний розгляд розвитку лiберальних теорш послiдовниками Адама Смiта, зокрема виявлення тих питань його теори, як були пiдтриманi нас-тупниками, й нових доповнень чи кардинально нових поглядiв й концепцш,
