CC BY
19
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ В Л1СОВИРОБНИЧОМУ КОМПЛЕКС!
УДК 330.342: 303.725.2 Проф. Б.В. Кульчицький, д-р екон. наук -
ЛНУ м. 1вана Франка
ПОТРЕБИ У КОНТЕКСТ ЕВОЛЮЦП ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Аналiзуються змют та змша системи потреб як стимулiв творчо'1 eKOHOMÎ4HOï дiяльностi. Обгрунтована авторська концепцiя, яка пояснюе взаемозв'язок матерiаль-них i духовних потреб та eKOHOMÎ4HOï дiяльностi, eKOHOMÎ4HOï культури, що оргашч-но синтезуеться у творчостi i остаточно виявляеться у становленнi i функцюнуванш певного типу економiчноï системи суспшьства.
Ключов1 слова: потреби, економiчна дiяльнiсть, творча дiяльнiсть, економiчна культура, економiчна система суспiльства.
Prof. B.V. Kul'chyts'kyi - LNU named after Ivan Franko Needs in evolution context of economic systems
Analyse maintenance and needs system change as stimuli of creative economic activity. Substantiated author conception, which accounts for intercommunication of material and spiritual needs and economic activity, economic culture, that organically synthesizes in creation and definitively appears in formation and functioning of specific type of economic society system.
Keywords: needs, economic activity, creative activity, economic culture, economic society system.
Найважливше м1сце серед багатьох стимушв економiчноï д1яльност1 як творчого процесу посщають потреби [12, C. 28-56; 13, C. 118-142]. Голов-на рушшна сила розвитку економ1чних систем суспшьства - людина - одно-часно е суб'ектом системи економ1чних штереЫв, спрямованих на задоволен-ня вщповщних потреб. Потреби - це вщчуття нестач1 чогось, що необхщне для тдтримання життед1яльност1 й розвитку людсь^' особистост [5, C. 32].
У розумшт людських мотивацш неабияка роль належить нееконом1ч-ним чинникам, на чому ми наголошували у попередньому шдроздш нашого дослщження, зокрема, при розгляд1 погляд1в на економ1чш системи I. Вер-надського, М. Бунге i, особливо, М. Туган-Барановського. Як зазначае С. Злупко, в останш роки XIX ст. М. Туган-Барановський опублжував низку праць, в яких заперечував одноб1чне трактування людських штереЫв i мотивацш, надавав великого значення сощальним та психолопчним чинникам в
Науковий вкчшк, 2005, вип. 15.3
економiчному розвитку. М. Туган-Барановський видiляв п'ять груп потреб: 1) фiзiологiчнi потреби у безпосереднш пiдтримцi життя й почуття спадковостц 2) статевi потреби; 3) симптоматичш iнстинкти i потреби; 4) альтру1'стичш потреби; 5) потреби, не основаш на практичних штересах [6, С. 21].
Завдяки сво1й суб'ективно-об'ективнш основi та унiверсальнiй природi потреби визначають всi iншi стимули дiяльностi. Чималу роль у перетворенш потреб у головний стимул економiчноl дiяльностi як творчого процесу вщг-рала 1хня властивiсть безперервно зростати, збагачуватися ^ таким чином, розширювати сферу впливу. Глибинна природа людських потреб така, що, перебуваючи у постшному розвитку, вони або випереджують рiвень суспшь-ного виробництва, або просто яюсно змiнюються. Це призводить до з^кнен-ня суб'ективно бажаного з об'ективно можливим. З цього приводу Г. Гегель зазначав, що потреба е суперечшстю, яка мае мюце всерединi самого живого об'екту i переходить у дiяльнiсть заперечення цього заперечення [3, С. 383]. Бажання, потреби, штереси людини завжди перебувають у сташ безперервно-го руху, змши. Вони штовхають людину до невщомого, нового, вiдкриваючи на шляху подолання перешкод новi стимули i джерела матерiального виробництва, науково! творчостi.
Нова потреба е виразом незадоволення старо!, навггь 11 запереченням. Але ця суперечнiсть стае плщною тiльки тодi, коли стара потреба витюняеться бiльш багатою, розвинутою потребою, що веде до чогось бшьш вагомого. Думка i воля сприймаються як безпосереднi стимули до ди, але насправдi вони лише цiлеспрямовуючi фактори при переходi вщ потреби до 11 задоволення. Людська культура у своему розгорнутому виглядi постае як опредметнений свгг матерiальних, соцiальних i духовних потреб, породжених самою практикою. Пщвищення, збагачення, саморозвиток цих потреб е невичерпним джере-лом прогресу людсько!, економiчноl дiяльностi. Отже, всю iсторiю свггово! культури, яка об'ективована у матерiальних i духовних цiнностях, можна роз-глядати як матерiально-речове втiлення еволюци людських потреб [7, С. 67].
Особливостями вияву об'ективного закону зростання потреб у розвину-тих економiчних системах, як слушно зазначае П. Сщенко, е те, що, з одного боку, вщбуваеться перехiд вщ масового виробництва i споживання до шдив^-алiзованого виробництва i споживання. Наприклад, люди хочуть рiзноманiтнi-ше одягатись, враховуючи особливостi свое! зовтшносп, вiку, професи i т.п. А з шшого боку, iндивiдуальнi потреби, як динамiчно розвиваються (творчi види пращ, фiзична культура i спорт, забезпечення чистоти довкшля, збереження миру), можуть бути реалiзованi лише на колективнш основi, спiльною дiяльнiс-тю колективiв, людей певного регiону, вше! планети. Отже, вщбуваеться одно-часний процес iндивiдуалiзацil та колективiзацil потреб [2, С. 32-33].
Потреби виступають джерелом активност особистостi. Як обгрунто-вано вважае В. Лагутiн, розвинешсть матерiальних i духовних потреб людини зумовлюе 11 активнiсть в економiчнiй системi, бажання ефективно працю-вати i добре заробляти. Прагнення до високого рiвня споживання е сильним стимулом для пращвниюв. Взагал^ постiйне прагнення людей до кращого i бiльшого - характерна риса активних прогресуючих суспшьств. Проте сус-
Нащомальмий лiсотехнiчний умiверситет УкраТми
пiльство далеко не завжди може створити умови, як б забезпечили вЫм вщ-повiдну ефективнiсть працi i високий заробггок, особливо погiршуеться ситу-ащя пiд час кризи [11, С. 66]. Водночас, як переконливо шдкреслюють Т. Ге-рет i Р. Клоносю, саме суспiльство е засобом для досягнення справжньо! дос-коналост особи, навiть якщо його вплив не е безпосередшм [4, С. 13].
У людини процес задоволення потреб вiдбуваеться як доцiльна, цшес-прямована економiчна дiяльнiсть. Усвiдомлюючи мету суб'ективно, - як потребу, людина приходить до висновку, що 11 задоволення можливе тшьки через здшснення мети. Це дае 1й змогу зiставити сво1 суб'ективнi уявлення з об'ективним змютом мети шляхом пошуку засобiв оволодiння метою як об'ектом. Динамжа потреб виявляеться у переходi вiд усвiдомлення мети як умови економiчноl дiяльностi до мобшзаци засобiв, з допомогою яких вщбуваеться оволодшня цiею ж об'ективованою метою. Вирiшальну роль у народж-еннi потреби мае конфлiкт мiж засвоеним досвiдом i предметною актуалiза-цiею цього досвiду, що виражаеться у предметнш, економiчнiй дД1". Тобто потреба е динамiчною формулою включення предмету до контексту особистосп.
Потреби детермiнуються природними, соцiальними, культурними умовами, в яких живуть люди. Той факт, що мiж появою потреби та 11 задово-ленням минае якийсь час, школи досить тривалий, свiдчить про складнiсть i багатоступеневiсть опосередкованого зв'язку мiж ними у процес становлен-ня економiчноl дiяльностi i загально! та економiчноl культури. Змiна потреб неминуче супроводжуеться змшою способiв 1х задоволення. Це - закономiр-нiсть розвитку економiчноl дiяльностi як творчого процесу, завдяки чому людство невпинно рухаеться по висхщнш.
При дослщженш потреб виникае непросте питання про причини по-яви принципово нових потреб, наприклад, у новш наущ чи новш парадигмi, у новому видi послуг, життевих благ, яю спочатку можуть видаватися нав^ь безглуздими. Як правило, це пояснюеться постшним бажанням змшити iсну-юче, перестрибнути межi вщомого, звичного, стабiльного, подолати рутину i нагромаджену втому вiд одноманiтностi. Але це стосуеться в основному пси-холопчних аспектiв економiчноl дiяльностi. Водночас потрiбно зазначити, що людина акумулюе у собi iнформацiю з багатьох мюць, з рiзних джерел ^ переробляючи, переосмислюючи 11 як творча особистють, знаходить краще, бiльш доцшьне вирiшення проблеми. Вбираючи рiзнi змши мшливого свiту, людина сама стае генератором нових змш [8, С. 50]. При цьому, як слушно зазначае Б. Гаврилишин, "у мiру розширення спектра потреб 1х задоволення не пщдаеться кiлькiснiй оцiнцi, проте вони не втрачають свое! значущость Основними '^рилами" життездатностi суспiльства стають рiвень поiнформо-ваностi людей, почуття 1х значущостi, корисностi, приналежностi до суспшь-ного органiзму, задоволеностi життевими здобутками i перспективами, тим, що сталося i що здаеться бажаним" [1, С. 214].
Потреба у процеЫ свого задоволення внаслiдок економiчноl дiяльнос-тi людини стае метою 11 творчостi. Людина мае здатшсть довiльно ставити собi цiлi, а культура, у т.ч. економiчна, виникла внаслщок реалiзацil здатностi ставити будь-яю цiлi взагалi. Найважливiшою рисою творчо! особистостi е
Науковий вкник, 2005, вип. 15.3
те, що вона повшше, яскравiше i бiльш сучасно, нiж iншi, може висловити назрш потреби суспiльства, його економiчноl системи, вона швидше досягае мети, до яко! вже прагнуть багато людей, i цим неначе вказуе шлях уЫм.
Творчiсть оргашчно пов'язана з пiзнанням, вiдображенням економiч-но! дiйсностi, законiв 11 розвитку i функцiонування. Вiдображення е основою творчость Розкриваючи у процесi творчост можливостi нових зв,язкiв речей економiчноl дiйсностi, людина тим самим поглиблюе сво! знання про цю дшсшсть. Отже, творчiсть виступае формою шзнання економiчноl дiйсностi. Кожний акт творчост е актом подальшого пiзнання економiчноl системи сус-пiльства. Пiзнання здшснюеться не тiльки у процесi вщображення дiйсностi, але й у створенш проекту ново! економiчноl дiйсностi. Творчють можна оха-рактеризувати як вищий ступiнь економiчноl дiяльностi людини, яка е пер-винною щодо уЫх iнших видiв людсько! дiяльностi.
Творчють являе собою еднiсть духовно! i матерiально! творчостi. При цьому щеальне перетворення передуе матерiальному. Створення проекту, мо-делi майбутньо! економiчно! дшсност^ концепци науково! ще!, творчого за-думу вiдбуваеться у процесi мислення, включаючи рiвень свiдомостi i шдсвь домостi, а матерiалiзацiя, опредметнення цих щей, плашв, задумiв реаль зуеться у процес економiчно! практики. У такш схемi виявляеться еднiсть духовно! i матерiально! творчостi.
Дослiдження потреб у контекст еволюци економiчних систем включае з'ясування змiсту та особливостей економiчно! культури, яка "працюе" в еко-номiчнiй сферi суспiльного буття, виконуючи сво! специфiчнi функци. Еконо-мiчна культура обiймае тi норми й щнност^ якi виникають з потреб самого господарства. У цьому розумшт економiчна культура е сукупшстю профе-сiйних знань i навичок, норм господарювання, щнностей, символiв i знакiв, необхiдних для здiйснення самощентифжаци та виконання економiчних ролей суб'ектами економiчно! дiяльностi.
Економiчна культура впливае на економiчну систему через поведшку суб,ектiв господарювання, що мають власну економiчну свiдомiсть та еконо-мiчний спосiб мислення. Економiчна культура включае поведiнковi стереоти-пи та економiчнi знання в !хньому щншсному та iнструментальному аспектах. 1ншими словами, економiчну культуру можна визначити i як способи дiяль-ностi, якими суспшьство адаптуеться до економiчних умов свого юнування.
На порозi третього тисячол^я економiчна культура включае таку ю-тотну складову, якою е еколопчна свiдомiсть i культура [9; 10]. Стверджу-ючи нагальнiсть засвоення суспшьною свiдомiстю екоцентристсько! системи щнностей та настанов, ми усвщомлюемо важливють еколопчно! культури у процесi становлення i трансформаци економiчно! системи суспшьства. У пщгрунтя формування сучасно! еколопчно! культури повиннi бути покладенi насамперед орiентованiсть на екологiчну доцiльнiсть i безпеку, вiдсутнiсть протиставлення людини i природи, сприйняття природних об,ектiв як пов-ноправних партнерiв у взаемодп з людиною.
Таким чином, взаемозв'язок матерiальних i духовних потреб та еконо-мiчноl дiяльностi, економiчноl культури, що оргашчно синтезуеться у твор-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
чост i остаточно виявляеться у становленнi i функцiонуваннi певного типу економ1чно1 системи суспшьства, можна висловити такою умовною логiчною схемою: потреба людини - ii задоволення шляхом економ1чно1 дiяльностi як творчого процесу на базi певно! економ1чно1 культури - юнування вщповщ-ного типу економ1чно1 системи суспшьства.
Лггература
1. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутне: до ефективтших суспшьств. Доповщь Римському клубовк Пер. з англ. - К.: Основи, 1993. - 238 с.
2. Гальчинський А.С., Сщенко П.С., Палкш Ю.1. Основи економ1чно! теорп. - К.: Вища школа, 1995. - 471 с.
3. Гегель Г. Энциклопедия философских наук: Пер. с нем. - М.: Наука, 1974, т. 1. -С. 375-388.
4. Герет Т.М., Клоноскч Р. Дж. Етика б1знесу: Пер. з англ. - К.: Основи, 1999. - 214 с.
5. Економ1чна теор1я: макро- i мшроекономша/ За ред. З. Ватаманюка та С. Панчи-шина. - К.: Альтернативи, 2001. - 716 с.
6. Злупко С.М. Науковi новаторства Михайла Туган-Барановського i його "Основи пол^ично! економп"// Проф. М.1. Туган-Барановський. "Основи пол^ично! економп". Наук. редактор, автор передмови i вступно! статтi С.М. Злупко. - Львiв: Вид. центр Львiвського НУ iм. 1вана Франка, 2003. - С. 7-42.
7. Кульчицький Б.В. Економiчнi системи суспшьства: теорiя, методология, типолоп-зацiя. Монографiя. - Львiв: Вид. центр Львiвського НУ iм. 1вана Франка, 2003. - 352 с.
8. Кульчицький Б. Категорiя дiяльностi у фшософп. - Львiв: Львiвська консервато-рiя, 1993. - 61 с.
9. Кульчицький Я.В. Проблеми формування сощально-еколопчних суспiльних вщ-носин у контексп трансформацп сучасних еколого-економiчних систем. Монографiя. - Львiв: Камула, 2005. - 144 с.
10. Кульчицький Я.В. Еколого-економiчнi системи (проблеми теорп i методологп дослiдження). - Львiв: УкрДЛТУ, 2003. - 64 с.
11. Лагутш В.Д. Людина i економша: Соцiоекономiка: Навч. посiб. - К.: Просвгга, 1996. - 336 с.
12. Maslow A. Motivation and Personality. - N.Y.: Harper and Row Publ, 1970. - 325 p.
13. Parsons T., Smelser N. Economy and Society: A Study in the Integration of Economic 16. 15. and Social Theory. - L.: Routledge and Kegan Paul, 1966. - 452 p.
УДК338.242.2:330.42 Доц. О.В. Гошовська, канд. екон. наук;
проф. Ж.В. Поплавська, д-р екон. наук - НУ "Львiвська nonimexmrn"
ЗВ'ЯЗОК СТ1ЙКОСТ1 РОЗВ'ЯЗК1В СИСТЕМИ Р1ВНЯНЬ ДИНАМИЧНО МОДЕЛ1 ЕКОНОМ1ЧНОГО ОБ'СДНАННЯ З УМОВОЮ РЕАЛ1ЗАЦН СИНЕРГ1ЧНОГО ЕФЕКТУ
Розглянуто можливосп використання схеми дослщження стшкосп розв'язкiв системи рiвнянь динамiки економiчноï системи з метою визначення оптимальних па-paMeTpiB ïï функцiонування.
Doc. O.V. Hoshovska; prof. Z.V. Poplavska - NU "Lvivska Polytechnika"
Connections between stability of economic union dynamic model solutions and synergy implementation conditions
The article investigates possibilities of applying the algorithm of analyzing differential equations solutions stability for dynamic economic systems in order to define its optimal functioning parameters.
