Економічна діяльність як творчий процес еволюції економічних систем Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ В Л1СОВИРОБНИЧОМУ КОМПЛЕКС1

УДК 330.342:303.725.2 Проф. Б.В. Кульчицький, д-р екон. наук -

Львiвський НУ м. 1в. Франка

ЕКОНОМ1ЧНА Д1ЯЛЬН1СТЬ ЯК ТВОРЧИЙ ПРОЦЕС ЕВОЛЮЦ11 ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ

Аналiзуeмо методологiчнi засади становления економ1чно'1 дiяльностi як творчо-го процесу. Розкрито суть економ1чно'1 дiяльиостi як творчого процесу через аналiз творчост як едност репродуктивно'1 й продуктивно!' ii граней. Доведено, що творчiсть е процесом подальшого пiзиаиия глибинних мехаиiзмiв еволюци екоиомiчиих систем.

Ключов1 слова: економчна дiяльиiсть, творчий процес, еволющя екоиомiчиих систем.

Prof. B. V. Kul'chyts'kyi - L 'viv NU named after Ivan Franko Economic activity as creative process evolutions of economic systems

In article analyze the methodological formation foundations of economic activity as creative process. Brought gist to light of economic activity as creative process on the strength of creation analysis as unity of her sides reproductive and productive. Led, that creation is by process of further identification of abyssal evolution mechanisms of economic systems.

Keywords: economic activity, creative process, evolution of economic systems.

Економ1чна д1яльшсть людини у свош основ! е творчим процесом, творенням нових умов юнування i розвитку, де вщтворення юнуючого занесено до цього процесу як момент. Творчють е проявом вищих здiбностей людини, iманентною характеристикою ii дiяльностi. Саме у творчост розкри-ваеться глибинна суть людини як творця нових економiчних i сощальних вщ-носин i, таким чином, самоi себе [3, C. 19; 5].

Можна погодитися з А. Чухном, котрий вщзначае перехщ людства до нового технолопчного способу виробництва, коли знання, наука та шформа-щя стають основними джерелами економiчного зростання i настае нова пос-тiидустрiальиа епоха, де пануе нематерiальне виробництво. Вчений наголо-шуе: "Економiчна людина, яка тисячолiттями жила матерiальними штереса-ми, в боротьбi домагалась задоволення своiх потреб, переростае в людину творчу, озброену знаннями, яка реашзуе себе в творчiй пращ, творчш дiяль-иостi. Все це ютотно змiиюе мiсце i роль людини у суспшьствь Вона стае безпосередньою метою виробництва, основним джерелом i критерiем соць альио-екоиомiчиого прогресу" [6, C. 288-289].

Творчють лежить в основi всiх людських цiнностей i у найширшому розумшт слова е сукупною дiяльнiстю людини, що здшснюеться у певних юторичних формах i мае прогресивну спрямовашсть. Iсторiя сощально-еко-номiчного життя - це послщовшсть творчих актiв створення нових форм функщонування соцiуму, нових економiчних iнститутiв, нових сощально-економiчних вiдносин та економiчно! культури.

Творчють е внутрiшнiм джерелом людсько!, економiчно! дiяльностi, пiдкреслюе 11 суспiльний характер i наступнiсть у розвитку. Водночас науко-ве розумiння творчостi не виводиться i не е синтезом конкретних видiв ^е! чи шшо! творчо! дiяльностi, а вiдображае те загальне, що притаманне всiм ю-торичним формам творчо! дiяльностi людини i виражае 11 доцiльний, прогре-сивний характер. Це дае змогу зрозумгти творчiсть як змiстовний бж людсько!, економiчно! дiяльностi. Варто зазначити, що у системi дiяльностi твор-чiсть не е якимось 11 самостiйним видом, а виступае специфiчною, якiсною характеристикою економiчно! дiяльностi, свiдчить про ступiнь активностi ос-танньо! [1, С. 62-63].

Отже, усвщомлення процесу творчостi передбачае 11 тлумачення як умови i результату прогресу в економiчнiй, соцiальнiй i духовнiй сферах. "Людський" аспект творчост у рiзноманiтних площинах суспiльного життя полягае у розвитку фiзичних i духовних потенцiй людини, що шзнае (теоретична дiяльнiсть) i перетворюе (чуттево-предметна практична дiяльнiсть) природний i соцiально-економiчний свiт.

Творчiсть за своею структурою складаеться з двох основних компо-нентiв-етапiв: створення проекту, моделi бажаного майбутнього i розробки програми майбутньо! економiчно! та шшо! дiяльностi, у ходi яко! опредмет-нюються, реашзуються певнi ще!. Творчiсть е результатом цшеспрямовано! дiяльностi, що грунтуеться на свiдомостi, iдеях. Людина творить новий свгт iз свiдомостi, через усвщомлення сво!х потреб та !х задоволення шляхом чуттево-предметного перетворення об'ективного, реального, економiчного свiту. Людина, таким чином, розробляе план перетворення дшсност й реаль зовуе його у практичнш дiяльностi [2, С. 67].

Наукове розумшня творчостi як iманентно! форми розвитку економiч-но! дiяльностi передбачае 11 сприйняття у свiтлi загально! теори розвитку та основних закошв дiалектики, розроблених i всебiчно описаних нiмецькою фь лософiею ХУШ-Х1Х ст.: закону взаемопереходу кiлькостi в яюсть (творчiсть як якiсно нова економiчна дiяльнiсть, яка створюе нову яюсть), закону запе-речення (нове як дiалектичне заперечення попереднiх економiчних i сощаль-них форм), закону едност й боротьби протилежностей (ядром творчост е ви-рiшення суперечност конкретно! соцiально-економiчно! проблеми). Твор-чють е формою економiчного буття людини, а !! змiстом е розвиток i самов-досконалення людства. Отже, творчють - це глибинна характеристика людини i форма !! безконечного розвитку.

Економiчну дiяльнiсть як творчий процес можна розкривати через аналiз творчост як едностi репродуктивного i продуктивного боку, оскiльки саме щ поняття дають змогу найповшше виявити зв'язок мiж категорiями

4. Економша, планування i управлiння в лiсовиробничому комплексi

135

мекономiчна дiяльшсть" i мтворчiстьм. Репродуктивне i продуктивне можуть розглядатись як характеристики рiзних видiв i форм дiяльностi, коли одне виступае як нетворче, що вщтворюе вже вщоме, а друге, - як творче, що ви-ходить за межi старого, як новоутворення. При цьому репродуктивне i продуктивне е гранями единого цшсного творчого процесу економiчно! дiяль-ностi [4, С. 37-39].

Економiчнiй дiяльностi завжди притаманна репродукцiя, тобто вщтво-рення вже вiдомих та юнуючих умов суспiльно-економiчного буття. Це - необ-хiднiсть, бо тшьки вiдтворюючи iснуюче, люди забезпечують безперервшсть соцiально-економiчного прогресу. Припинення вiдтворення призвело б до зу-пинки функщонування економiчно! системи суспiльства. Водночас сама еконо-мiчна дiяльнiсть постiйно змшюеться, вона не тiльки репродуктивна, не просто повторюе наявне, але й мiнлива, продуктивна. Навiть здшснюючи просте вщ-творення, люди так чи шакше вносять змiни як до природи, так i до сощально-економiчних вiдносин. Кожний новий цикл, виток економiчно! дiяльностi почи-наеться за нових умов i вщносин як результат безпосередньо! активностi людей. Вже це передбачае змшу само! економiчно! дiяльностi. Потреба перетворення постшно пронизуе економiчнi дi! людини, коли вона намагаеться принаймш зберегти себе i тим бiльше покращити умови свого юнування.

Таким чином, репродуктивний бiк економiчно! дiяльностi як творчого процесу виражае вщносну стiйкiсть юнуючих форм соцiально-економiчного життя i е необхщним чинником детермiнацi! життедiяльностi людей. Репро-дукцiя не е тшьки чимось пасивним, а становить компонент становлення нового, умовою творчо! економiчно! дiяльностi.

Шдсумовуючи сказане вище, можна стверджувати, що репродуктивний момент економiчно! дiяльностi передбачае застосування, використання вже вщомого (знарядь, засобiв, алгоритмiв, iдей, парадигм i т.п.). Продуктив-ний бiк економiчно! дiяльностi характеризуеться оригiнальнiстю, привнесен-ням новизни до вже вщомого або створенням яюсно нового (знарядь, засобiв, програм удосконалення форм i методiв оргашзаци економiчного життя, iдей, гiпотез, парадигм i т.п.).

Розумiння творчостi як едност продуктивно! й репродуктивно! !! сторiн дае змогу розкрити внутршньо суперечливий характер i самого суб'екту творчо! економiчно! дiяльностi. Це виявляеться у тому, що людина, з одного боку, безперервно змiнюеться як творча особистють, постшно опредметнюе себе в економiчнiй дiяльностi, вщтворюючи нагромаджений досвiд, а з шшого боку, - постiйно закршлюе i робить звичним досягнуте, набуте. Сдшсть i розви-нутiсть продуктивних i репродуктивних властивостей людини е найбшьш за-гальною ознакою гармоншност^ цiлiсностi особистостi, творчих можливостей i здiбностей. М1ра спiввiдношення цих двох структурних компонентiв становить той особливий стан дiяльних здiбностей особистост^ як1 можна назвати елементами творчого потенщалу неповторно! iндивiдуальностi [3, С. 20-21].

Виходячи з названих методолопчних засад, можна зробити спробу з'ясувати суть творчостi у контекстi економiчно! дiяльностi. На нашу думку, творчють - це економiчна дiяльнiсть, що полягае у виробнищш iстотно ново-

го: нових речей чи нових cnoco6iB (програм, алгорштв, технологiй) дiяль-носп, спрямованих на задоволення потреб людини у нових матерiальних i духовних благах. Творчють виступае у формi економiчно! дiяльностi, яка пе-ретворюе довколишнiй свiт на культурне середовище iснування людини. Творчiсть як процес завжди оригшальна, бо у процес творчо! економiчно! дь яльностi завжди застосовуються або новi засоби, або новi способи, "схеми" дiяльностi [1, C. 65; 2, С. 69-70].

Творчють оргатчно пов'язана з шзнанням, вiдображенням економiч-но! дiйсностi, закошв li розвитку i функцiонування. Вщображення е основою творчостi. Розкриваючи у процес творчостi можливостi нових зв'язюв речей економiчноi дiйсностi, людина водночас поглиблюе сво! знання про цю дiйснiсть. Отже, творчiсть виступае формою тзнання економiчноi дiйсностi. Кожний акт творчост е актом подальшого тзнання глибинних механiзмiв еволюци економiчних систем. Водночас таке тзнання мае мюце не тшьки у процесi вщображення дiйсностi, але й у створент проекту ново!' економiчноi дiйсностi, спрямованого на подальше удосконалення ринкового мехатзму, посилення соцiалiзацii економiчноi системи. При цьому ми подшяемо точку зору А. Чухна, котрий вважае, що "панування творчо! дiяльностi е визначаль-ною рисою вищо! стади цившзаци. Саме творча дiяльнiсть як одна з докорт-них постекономiчних рис визначае модифшащю ринково! системи, ii пщрив" [6, C. 256]. Вчений слушно узагальнюе: "У процесi переходу до постшдустрь ального суспiльства вщбуваеться перетворення працi на творчу дiяльнiсть, поступово долаеться протистояння людини i соцiуму, матерiальнi iнтереси перестають вщгравати вирiшальну роль у дiяльностi людини, вона переходить до ново! системи щнностей..." [6, C. 257].

Творчють е едтстю духовно! й матерiальноi творчостi. При цьому ще-альне перетворення передуе матерiальному. Створення проекту, моделi майбутньо! економiчноi дшсност^ концепци науково! iдеi, творчого задуму вщбуваеться у процесi мислення, охоплюючи рiвень свiдомостi й пщсвщо-мосл, а матерiалiзацiя, опредметнення цих щей, платв, задумiв реалiзуеться у процес економiчноi практики. У такiй схемi виявляеться еднiсть духовно! й матерiально! творчостi.

Л1тература

1. Кульчицький Б.В. Економ1чт системи сустльсгва: теор1я, методология, типолог1зац1я. -Льв1в: Вид. центр Льв1вського иацюиальиого утверсигету 1меи1 1вана Франка, 2003. - 352 с.

2. Кульчицький Б.В. Сучасш економ1чш системи: Навч. иос1б. - Льв1в: Аф1ша, 2004. - 279 с.

3. Кульчицький Б. Творчють як рушш сустльного прогресу// Людииа i мистецтво в гумашстичиих вимiрах: Матерiали людииозиавчих фiдософських читаиь. - Львiв, 1997, вип. 4. - С. 19-23.

4. Кульчицький Б. Категорiя дiяльностi у фшософи. - Львiв: Львiвська коисерваторiя, 1993. - 61 с.

5. Кульчицький Б. Ключ до осягнення щастя: проблема пращ за покликанням у концепци Г. Сковороди// Шлях перемоги. - 1992. - 21 лист.

6. Чухно А.А. Постшдус^альна економша: теорiя, практика та !х значения для Укра-!ии - К.: Логос, 2003. - 631 с.

4. Економша, планування i управлiння в лковиробничому комплексi

137