CC BY
31УДК - 821.111-3.09
В. В. Лозенко,
викладач кафедри латинськоТ мови та медичноТ термшологи Харшського нацiонального уыверситету iменi В. Н. Каразiна
Концепт острова у роман „Перемога" Дж. Конрада
Концепт острова посiдаe чтьне мiсце в англiйськiй культурi, що пов'язано зi специфiкою британського мислення. Концепт острова дослщжуеться в науково-критичних працях Г. Бiркхана [2], Г. Казакевича [3], В. Одена [7], Я. Схольте [13], О. ТупахшоТ [4] та ш. Г. Бiркхан, австршський iсторик культури, видiляe давньоiрландський жанр immrana % розповiдь про плавання на чудовi острови. До цього жанру вчений вщносить ттьки iрландськi саги та „Пригоди Гуллiвера" Дж. Свiфта як iрландського письменника. Г. Казакевич, украТнський дослiдник, вивчаючи кельтську культуру, окреслював специфiчнi риси острова Авалон у кельтськш мiфологiТ. В. Оден, англо-американський поет i есеТ'ст, визначае дiалектичну природу образу острова. З одного боку, острiв вттюе iдею райського життя, несе в собi позитивнi риси. Це мюце, де людина може вщновити свое „я". З iншого боку, острiв % це iлюзiя раю, створена чорною магiею, щоб перешкоджати героевi вiднайти власне „я". О. Тупахша вiдзначае, що острiв виявляеться невщ'емним компонентом традицiй англiйськоТ нацюнальноТ лiтератури (вiд Т. Мора до Дж. Фаулза): „Саме iзольований проспр надае авторовi великi можливостi для проведення штелектуального експерименту. Острiв як алегорiя самотностi % привiд залишити героя наодинцi iз власними думками, змусити його сфокусувати увагу на проблемах не зовшшшх, а внутршшх" [4, с. 10]. Я. Схольте [13], голландський л^ературознавець, вивчаючи феномен робшзонади, аналiзуе ТТ витоки, зокрема причину поширеност концепту острова в л^ературк Учений приходить до висновку, що це зумовлено культурним песимiзмом, розчаруванням у культурi та цив^зацп.
В англiйськiй лiтературi острiвна тема найповшше представлена в таких творах, як „Плавання Майль-Дуйна" (VII ст.), „Плавання Брана" ст.), „Блаженна земля" ст.,
запис. у Х ст.), „Утотя" (1516) Т. Мора, „Буря" (1611) В. Шексшра,
„Нова Атлантида" (1623) Ф. Бекона, „Робшзон Крузо" (1719) Д. Дефо, „Пригоди Гуллiвера" (1726) Дж. Свiфта, „Кораловий острiв" (1857) Р. М. Баллантайна, „Ос^в скарбiв" (1883) Р. Л. Стивенсона, „Вщ моря до моря" (1889) Р. Юплшга, „Вигнанець островiв" (1895), „Фрейя Семи Островiв" (1912), „Перемога" (1915) Дж. Конрада, „Ос^в епiорнiса" (1894), „Острiв доктора Моро" (1896), „Мютер Блетсуорсi на островi Ремполь" (1928) Г. Веллса, „Ос^в фарисе'Тв" (1904) Дж. Голсуора, „1нший острiв Джона Булля" (1904), „Простак з Несподiваних островiв" (1934) Б. Шоу, „Мюяць i шеляг" (1919) В. С. Моема, „Володар мух" (1954), „Злодюжка Мартин" (1956) В. Голдшга, „Робiнзон" (1958) М. Спарк, „Острiв" (1962) О. Хакслi, „Волхв" (1965) Дж. Фаулза, „Осина фабрика" (1984) Й. Бенкса, „Англiя, Англiя" (1998) Дж. Барнса та ш.
Об'ект дослiдження нашо'Т статтi % „Перемога" Дж. Конрада. Мета дослщження % виявити художню специфiку концепту острова у вищезазначеному ромаш. Вибiр теми обумовлений тим, що дос у лiтературознавствi не був проведений цтюний аналiз роману „Перемога" щзь призму феномену острiвностi, який е ключовим для британсько'Т етнокультури, зокрема художньоТ творчостi. Проведення послiдовного аналiзу концепту острова в романi „Перемога" мае важливе теоретичне значення, осктьки дозволяе визначити провiдну роль феномену острiвностi у
художнiй картинi св^у Велико' Британп.
Актуальнiсть роботи зумовлена тим, що у лiтературознавствi початку ХХ1 ст. посилюеться iнтерес до дослщження художшх концептiв, здiйснення концептуального аналiзу художнiх текстiв, зокрема у творчост класикiв англшсько'Т лiтератури.
Концепт острова ф^уруе у творах Дж. Конрада „ Вигнанець островiв", „Фрейя Семи Островiв" (1912), „Перемога" (1915). Творчють Дж. Конрада вивчалась такими вченими, як Н. Баншков [1], I. Джордан [10], Д. Йелтон [14], Б. Мейер [11], Ж. Помен [12], Д. Урнов [5], Дж Харфем [9]. Бтьшють цих дослщниш аналiзувала софальш проблеми у творчост англшського письменника (Н. Баншков, I. Джордан, Д. Йелтон, Д. Урнов). Б. Мейер i Дж. Харфем розглядають символи корабля i моря, а також образ героТчно'Т особистост у творах Дж. Конрада (Б. Мейер, Ж. Помен, Дж. Харфем).
Англшський дослщник Б. Мейер, дослiджуючи твори Дж. Конрада, вщзначае, що образ острова в його романах,
особливо в ромаш „Вигнанець octpobîb" (1895), обумовлений у тому чи^ й бiографiчним фактором. Саме пiд час написання „Вигнанця" Дж. Конрад поселяеться на островi 1ль-Гранд i прагне до тотально''' самотностi, звiвши спткування з зовнiшнiм свiтом до мМмуму. Через це концепт острова у вах романах англiйського письменника вщображае стан самотностi та iзольованостi. Саме такими почуттями буде надтений головний герой „Вигнанця" % Втлемс; полм Джеспер („Фрейя Семи островiв" (1912), а далi Гейст („Перемога" (1915). Далi Б. Мейер проводить паралелi мiж поведiнкою Дж. Конрада та його героями, пщкреслюючи роль автобiографiзму у творах письменника: „Як Конрад, який забрав свою дружину на острiв подалi вiд узбережжя Британп, так i кiлькiсть його вигаданих кохан^в шукали спосiб увезти сво'х жiнок на далекий та iзольований острiв" [11, с. 290]. Маеться на увазi дружина Дж. Конрада Джессе яка, на думку дослщнимв, намагалася 'м машпулювати, внаслiдок чого у Дж. Конрада розвинулася депреая. Саме заради бажання позбавитися вщ депресiï Дж. Конрад пере'хав на деякий час на вщдалений острiв 1ль-Гранд.
Концепт острова в ромаш „Перемога" Дж. Конрада характеризуеться такими номшантами, як „зачарування" (fascination), „прокляття" (spell), „магiчний спокш" (magic stillness), „усипiння" (somnolence). Самi острови являють собою зачароване мюце, сповнене тишi: „The Archipelago has lasting fascination. It is not easy to shake off the spell of island life <...>. The islands are very quiet. One sees them lying about, clothed in their dark garments of leaves, in a great hush of silver and azure, where the sea without murmurs meets the sky in a ring of magic stillness. A sort of smiling somnolence broods over them <...>" [8, р. 64]. („Архтелаг мае тривале зачарування. Нелегко зкинути з себе прокляття ос^вного життя <...>. Острови дуже спокшш. 1'х бачать одягнутими у темне листя, у великш тишi срiбла i лазури де море без жодного звуку зус^чаеться з небом у ктьц мапчного спокою. Якась усмiхнена сонливють нависнула над ними.") Концепт острова, супроводжуваний лексемами „зачарування" (fascination), „прокляття" (spell), „мапчний спокш" (magic stillness), „усипшня" (somnolence), передае щею фатуму, передчуття трапчних подш. Така мютична характеристика острова в ромаш „Перемога" не просто передае щею фатуму, а посилюе драматичний ефект, виражае згубнють тотально' iзоляцiï.
Головний герой добровтьно приркае себе на iзоляцiю вiд людей, оселившись на ocrpoBi Самбуран. Гейста називають „enchanted Heyst" % „зачарований Гейст", тому що вш постiйно говорить про ц острови так: „I am enchanted with these islands" [8, c. 6]. („Я зачарований цими островами.") Ще одне прiзвисько Гейста серед багатьох шших % „a captive of the islands" („полонений островiв").
Автор часто ототожнюе Гейста й острови, пщкреслюе спокiй та тишу островiв та водночас урiвноважений характер головного героя, потяг Гейста до самотносл, вiддаленостi, недарма вш обирае найбезлюднiший з островiв.
У той же час Гейст вщчувае розчарування й тугу за товариством. Однак вш не думае назавжди покинути острови i нiколи не вщ'Гжджае надовго з них нав^ь у хвилини глибокого вiдчаю: „<...> the enchanted Heyst was suffering from thorough disenchantment. Not with the islands, however. The Archipelago has lasting fascination. It is not easy to shake off the spell of island life" [8, р. 63]. („<...> зачарований Гейст страждав вщ розчарування. Архтелаг мае тривале зачарування. Нелегко зкинути з себе прокляття ос^вного життя.")
Трагедiя Гейста полягае в тому, що вш вщчувае розчарування i в той же час нестримний потяг до самотносл, островiв, чия в^далешсть в^ цивiлiзацiï виявляеться вщдзеркаленням його душi: „Like most dreamers <...> Heyst, the wanderer of the Archipelago, had a taste for silence which he had been able to gratify for years. The islands are very quiet. <...> A sort of smiling somnolence broods over them. <...> He was no longer enchanted, though he was still a captive of the islands. He had no intention to leave them ever. Nothing is more painful than the shock of sharp contradictions that lacerate our intelligence and our feelings" [8, р. 64]. („Як бтьшють мршнимв <...> Гейст, мандрiвник архтелагу, мав схильнють до тиш^ якою вш здатний був насолоджуватися роками. Острови дуже спокшш. <...> Якась усмiхнена сонливють нависнула над ними <...>. Вiн (Гейст % В. Л.) був бтьше не зачарованим, хоча все ще залишався полоненим островiв. Нiщо не е бтьш болiсним, нiж шок вщ гострих суперечностей, якi роздирають наш штелект i нашi почуття".) Гейст намагаеться утекти вщ самотностi (дозволяе Уанговi жити з ним, полм Ленi), але в той же час вщчувае на собi „прокляття островiв" (spell of the islands), будучи не в силах
позбавитися вщ внутршньо'Т вiдстороненостi навiть при спткуванш з близькою людиною (Леною).
До того, як Гейст оселяеться на островi Самбуран, вiн багато подорожуе. У таких подорожах вттена iдея пошуку свого „я", свого мюця у Всесвiтi. Поселення на Самбураш передбачае кiнець фiзичним перемщенням героя i початок духовноТ подорожк Однак ця духовна подорож виявляеться невдачею для головного героя. Вш стае iзольованим вiд справжнього життя та вщносин мiж людьми, про що буде сказано нижче.
Концептуальний образ острова в роман „Перемога" вттюе усамiтнене „я" головного героя, який прагне позбутися духовноТ iзоляцiТ. Для цього вш навiть залишае острiв на деякий час i подорожуе до iнших мiсць, населених европейцями. Однак в шших мюцях Гейст довго жити не може. Його охоплюе вiдчай i депреая, i, як наслiдок, знову повертаеться на свш острiв. Острiв Самбуран вттюе особистюне начало головного героя, його внутршнш свiт. Покинувши Самбуран, Гейст стае чужим для себе, вщчувае духовний дискомфорт, здшснюе вчинки, ям дивують самого героя % поселяеться в готелi Шомберга, який люто ненавидить Гейста, i Гейст про це знае, вщвщуе бездарш музикальнi вечори Цiанджiакомо, проявляе штерес до дiвчини. Щодо останнього, то у випадку з Гейстом це спершу був не звичайний штерес чоловка до молодоТ красивоТ жшки, а це прояв iнтересу до сторонньоТ особи, чужого, що Гейст усе свое життя уникав. Саме цьому Гейст дивуеться найбтьше. Однак полм вш здiйснюе вчинок, який здивував не ттьки Гейста, але вах жителiв архiпелагу % вш викрадае дiвчину i перевозить ТТ на свiй острiв.
Концептуальний образ острова представляе реальний св^ для Гейста, тодi як реальний св^ поза межами Самбурана сприймаеться героем як несправжнш. Гейст створюе свш св^ на Самбуранi, встановлюе правила та звички для себе та Ванга з дружиною. Щоправда, юнували ще тубтьц на Самбуранi, але вони школи не зазiхали на територш Гейста. Гейст сприймае життя на Самбураш, iзольоване та зведене до мМмуму спiлкування з людьми, як справжню реальнють. Дж. Фаулз зазначив з цього приводу: „А ще острови виливають на вас доволi мщний елксир забуття, який дiе сильнiш за будь-яке вино <...>. Те, що лежить „десь там, за горизонтом", швидко стае сном, мрiею, скорiш гiпотезою, шж реальнiстю" [6, с. 431]. Ця цитата з есе „Кротовi нори" Дж. Фаулза точно вiдображае внутршнш стан Гейста, який нiколи не знав справжнього життя % не знае, що таке бути
хоробрим, захищати свое життя i гщнють, жодного разу не кохав жшки до 3ycTpi4i з Леною.
Така вщстороненють вiд людей породжуе необ'ективне сприйняття факлв навколишнього середовища: Гейст недооцшюе небезпеку з боку Ркардо й Джонса, не хоче визнавати и наявнiсть. У романi е епiзоди, де Гейст зiзнаеться Леы, що вiн нiколи не здммав руки на людину, навiть захищаючись. Бiльш того, вiн завжди запоб^ав таких ситуацiй. На перший погляд, це характеризуе Гейста як слабку, боязку людину. Однак таке ставлення до життя зумовлене не страхом, а вщсторонеыстю Гейста вщ самого життя та його колiзiй. I, як наслщок, спливае неспроможнiсть Гейста захистити себе i Лену вщ небезпеки. Самотнiсть Гейста призводить до його духовно'1 смертi, а папм до фiзично'l' смертi його самого i Лени. Саме тому Гейст з вщчаем зiзнаеться капiтану Девщсону, що вiн, Гейст, прожив свое життя даремно: „Ah, Davidson, woe to the man whose heart has not learned while young to hope, to love % and to put its trust in life!" [8, c. 383]. („Ах, Девщсон, горе людиы, чие серце не навчилося у молодост сподiватися, кохати % i вiрити в життя!") У таш ситуаци острiв ще виступае як антитеза ря^вноТ ще'Т самотностi та вддапеносп вiд цивiлiзацíí, яка знайшла свое вираження у творах Т. Мора, Ф. Бекона, Д. Дефо та Ыш.
Неспроможълсть Гейста захистити себе i Лену е причиною його поразки у боротьбi з Ркардо та Джонсом. I через це концепт острова в роман Дж Конрада розгортаеться у фрейм „приреченють на поразку", „депресивний, нестабiльний стан душГ, а також доповнюеться слотами „прокляття", „нездатнiсть подолати iзоляцiю". У роман проводяться асоцiативнi зв'язки мiж концептом острова i людиною, унаслщок чого репрезентуеться метафора „людина-острiв". Новизна письменника у цьому романi полягае в тому, що ця метафора виникае у результат розумiння самотносп людини як прокляття, обумовлене не со^альними причинами (наприклад, конфлiкту з со^умом), а проблемами особистiсного психолопчного стану.
Пiсля анапiзу концепту острова в роман „Перемога" можна зробити висновки, що топос острова виявляе негативы конотацп, закпаденi в образi острова % живописний острiв („острови, одягнутi у темне листя, у велиш тишi срiбла i лазур"), супроводжуеться номiнантами „прокляття", „чари", у результат чого руйнуеться уявлення про острiв як про iдилiчне мiсце. Специфiка топосу острова визначае й специфiчнi риси характеру героя острiвного твору % живописний острiв, охарактеризований лексемами „прокляття", „чари", „зачарування", „мапчний спокiй", представляе приреченого на самотнсть героя (Гейст). Поряд з мотивом приреченост звучить мотив добровтьноТ самотносп, коли герой за власним бажанням
прагнуть iзоляцíl' через духовну 3aMKHeHicrb. Концептуальний образ острова поступово втрачае риси реального мюця i сприймаеться героями як таемнича загадка. Таке сприйняття, продиктоване бажанням втекти вiд реальности характеризуе неcrабiльний стан людсько'' душ^ внуrрiшнi протирiччя, потяг до життя у cоцiумi i одночасно бажання бути на самой У подальшому вивченнi оcтрiвних творiв Дж. Конрада плануеться аналiз роману „Вигнанець оcтровiв" i повicтi „Фрейя Семи оcтровiв", щоб виявити cпецифiчнi риси феномену ос^вносп у художнiй творчоcтi Дж. Конрада.
Лiтература
1. Банников Н. О Джозефе Конраде / Н. Банников // Дж. Конрад. Лорд Джим ; [пер. с англ. А. Кривцовой]. % М. : Правда, 1968. % С. 474%477.
2. Биркхан Г Кельты : история и культура / Г Биркхан ; [пер. с нем. Н. Чехонадской]. % М. : Аграф, 2007. % 512 с.
3. Казакевич Г. Кельти : традицмна культура та со^альн Ыститути / Г. Казакевич. % К. : Фгтосоцюцентр, 2006. - 260 с.
4. ТупахЫа О. Поетика поcтмодернicтcькоí притч1 у творчост Джулiана Барнса : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук : спец. 10.01.04 «Лп"ература зарубiжних кра'|'н» / О. ТупахЫа. % К., 2007. % 20 с.
5. Урнов Д. Джозеф Конрад / Д. Урнов. % М. : Наука, 1977. % 125 с.
6. Фаулз Дж. Кротовые норы / Дж. Фаулз ; [пер. с англ. И. Бессмертной, И. Тогоевой]. % М. : Махаон, 2002. % 640 с.
7. Auden W. H. The Enchanted Flood of the Romantic Iconography of the Sea / W. H. Auden. % N.-Y. : Vintage Books, 1967. % 151 p.
8. Conrad J. Victory : An Island Tale / J. Conrad. % L. : Campbell, 1998. % 387 p.
9. Harpham G. G. One of Us : the Mastery of Joseph Conrad / G. G. Harpham. % Chicago : Univ. of Chicago, 1996. % 211 p.
10. Jordan E. Joseph Conrad / E. Jordan. % N.-Y. : St. Martin's press, 1996. % 227 p.
11. Meyer B. Joseph Conrad : a Psychoanalytic Biography / B. Meyer. % Princeton : Princeton Univ., 1970. % 396 p.
12. Paumen J. Fortunes de la question de l'homme: Kant, Weber, Jaspers, Heideegger, Conrad, Giono / J. Paumen. % Bruxelles : OUSIA, 1991. % 539 p.
13. Scholte J. Robinsonaden / J. Scholte // Der Simplicissimusdichter und sein Werk / von G. Weydt. % Darmstadt : Wissenchaftliche Buchgesellschaft, 1969. % S. 333%350.
14. Yelton D. Mimesis and Metaphor. An Inquiry into Genesis and Scope of Conrad's Symbolic Imagery / D. Yelton. % Cambridge : Cambridge University
Press, 1967. % 326 р.
