CC BY
19Гусак Людмила Свгенивна, Мар-просян Леся Анатолйвна КОНЦЕПТ АВТОНОМП УН1ВЕРСИТЕТУ В КОНТЕКСТ1 ...
UDC 378.4(091)
DOI: 10.34671/SCH.BSR.2020.0401.0004
КОНЦЕПТ АВТОНОМП УН1ВЕРСИТЕТУ В КОНТЕКСТ1 ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В: 1СТОРИЧНИЙ АСПЕКТ
© 2020
ORCID.ORG\ 0000-0003-2526-2712
Гусак Людмила Свгенивна, доктор педагопчних наук, доцент, професор кафедри шоземних мов гумаштарних спешальностей
ORCID.ORG\ 0000-0003-0930-5620
Марпросян Леся Анатоливна, кандидат педагопчних наук, доцент, завщувачка кафедри сошально! роботи та педагопки вищо! школи Схiдноeвропейський нацюнальний yHieepcumem iMeHi Леа Укратки (43000, Украна, Луцьк, вулиця Винниченка 30, e-mail: lesja.lutsk57@gmail.com)
Анотащя. У статп обгрунтовано важливють концепту ушверситетсько! автономп як необхвдно! передумови для ефективного виконання ушверситетом сво!х функцш в соц1ально-економ1чному та полггичному житп суспшьства. Дослщжеш зм1стов1 характеристики структурних компоненпв концепту автономп ушверситету, обгрунтовано його роль у набутп ушверситетом функцш економ1чного суб'екту в р1зних соц1ально-економ1чних системах (феодальна, каштал1стична шформацшна) та вплив ушверситету як економ1чного суб'екта на процеси глобал1зацп, як1 в тш або шшш м1р1 розгорталися у конкретш юторичш перюди. Доведено, що глибинш трансформацшш процеси в сошально-економ1чному простор! завжди воображались на змш сутносп концепту автономп ушверситету. Лише у перюди, коли зм1стов1 характеристики структурних компоненпв концепту автономп ушверситету вщповвдали специфщ продуктивних сил та виробничих ввдносин конкретного юторичного етапу суспшьного розвитку, ушверситет як освггаш заклад та суспшьна шститушя був ефективним; якщо ж ця законом1рн1сть порушувалась - розпочина-лась криза ушверситету. Виявлено, що трансформащя концепту автономп ушверситету в пост-1ндустр1альному сусп1льств1 вщбуваеться тд впливом переходу 1ндустр1ально! економ1ки в шформацшну та глобал1зацИ уах сфер суспшьного життя. Аргументовано тезу про те, що повнота реал1зацп концепту автономп впливае на статус ушверситету як закладу вищо! освпи. Найвищий стушнь автономп характерний для ушверситепв, як1 поеднують науково-освпню та тдприемницьку д1яльн1сть. Аналпичне вивчення еволюцп концепту автономп дозволяе оз-начити йог як основний чинник ефективносп ушверситету; мехашзм, що надае йому функцш суб'екта ринково! економ1ки у глобальному вим1рц важливий складник нацюнальних економж розвинутих кра!н.
Ключовi слова: ушверситет, автоном1я ушверситету, компоненти концепту автономп, академ1чна свобода, освгтня глобал1зац1я, тдприемницький ушверситет.
CONCEPT OF UNIVERSITY AUTONOMY IN THE CONTEXT OF GLOBALIZATION
PROCESS: HISTORICAL ASPECT
© 2020
Gusak Liudmyla Jevgenijevna, Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Professor of the Foreign Languages department for Humanities Martirosian Lesia Anatolijevna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Social Work and Pedagogy of Higher School Eastern European National University named after Lesia Ukrainka (43000, Vinnichenko st. 30, Lutsk, Ukraine, e-mail: lesja.lutsk57@gmail.com)
Abstract. The importance of the concept of university autonomy as a prerequisite for the effective fulfillment of its functions by the University in socio-economic and political life of society is considered in the article. Research methods: theoretical (analysis, systematization, generalization of modern literature, retrospective analysis, descriptive analysis). The authors discuss the essence of the content characteristics of the structural components of university autonomy in different socio-economic systems of social development (feudal, capitalist, informational). It was discovered that transformation process in the economy, social relation, social consciousness, culture were reflected on the change of essence of the concept of university autonomy. Only in periods when the content characteristics of the structural components of university autonomy corresponded to the specifics of the productive forces and industrial relations of a particular historical stage of social development, university as educational background and public institution, was effective; if this pattern is violated, the university crisis began. It is determined that transformation of the concept of university autonomy occurs under influence of two factors: transition of industrial economy to information and Globalization of all spheres of public life. It is proved that completeness of the concept of university autonomy affects the status of the university as institution of higher education. The highest degree of autonomy is characteristic of universities which combine scientific educational and entrepreneurial activities. Analytical study of the evolution of the university autonomy gives reason to designate it as a major factor in the effectiveness of the university. The authors established the connection between the degree (completeness) of the university autonomy and socio-economic development of the country. Practical value of the study lies in the possibilities of extrapolation of historical tendencies of development of conceptual autonomy of university to predict its dynamics in a new economic, political and cultural situation of the global civilization.
Keywords: university, autonomy, components of the autonomy, academic freedom, globalization, entrepreneurial university.
КОНЦЕПТ АВТОНОМИИ УНИВЕРСИТЕТА В КОНТЕКСТЕ ГЛОБАЛИЗАЦИОННЫХ ПРОЦЕСОВ: ИСТОРИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
© 2020
Гусак Людмила Евгеньевна, доктор педагогических наук, доцент, профессор кафедры
иностранных языков гуманитарных специальностей Мартиросян Леся Анатолиевна, кандидат педагогических наук, доцент, заведующая кафедрой социальной роботы и педагогики высшей школы Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки (43000, Украина, Луцк, улица Винниченка 30, e-mail: lesja.lutsk57@gmail.com)
Аннотация. В статье раскрывается значение концепта автономии университета как необходимой предпосылки его эффективного функционирования в социально-экономической и политической жизни общества. Исследованы Балканско научно обозрение. 2020. Т. 4. № 1(7) 17
Gusak Liudmyla Jevgenijevna, Martirosian Lesia Anatolijevna CONCEPT OF UNIVERSITY AUTONOMY IN THE CONTEXT .
pedagogical sciences
смысловые характеристики структурных компонентов концепта автономии, обоснована его роль в приобретении университетом функций экономического субъекта в разных социально-экономических системах (феодальная, капиталистическая, информационная). Раскрыто влияние университета как экономического субъекта на развитие глобализационных процессов, которые в той или иной степени проявлялись в конкретный исторический период. Доказано, что глубинные трансформационные процессы в социально-экономическом пространстве всегда влияли на смену сущности концепта автономии университета. Только в периоды, когда смысловые характеристики структурных компонентов концепта автономии университета соответствовали специфике производительных сил и производственных отношений на конкретном историческом этапе общественного развития, университет как образовательное учреждение и социальный институт, был эффективным; если эта закономерность нарушалась - начинался кризис университета. Обосновано, что трансформация концепта автономии университета в постиндустриальном обществе происходит под влиянием перехода индустриальной экономики в информационную и глобализации всех сфер общественной жизни. Аргументирован тезис о влиянии полноты реализации концепта автономии на статус университета как учреждения высшего образования. Наивысший уровень автономии характерен для университетов, которые совмещают научно-образовательную и предпринимательскую деятельность. Аналитическое изучение эволюции концепта автономии позволяет определять его как основной фактор эффективности университета; механизм, который предоставляет ему функции субъекта рыночной экономики в глобальном измерении; важной составляющей национальных экономик развитых стран.
Ключевые слова: университет, автономия университета, компоненты автономии, академическая свобода, глобализация образования, предпринимательский университет.
ВВЕДЕННЯ
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та П зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. Сучасш процеси глобалiзацi! уах сфер суспшьного життя гостро ставлять проблему мюця i ролi ушверси-тепв у ньому. У науковому середовищi дискусшними е питання щодо визначення суп глобалiзацi!, ознак та ю-торичного часу и виникнення. Не зважаючи на рiзнi тлу-мачення феномену глобалiзацi!, не мае шдстав запере-чувати юнування тенденцш рiзно! iнтенсивностi до роз-витку м1жнародно! взаемодп, економiчно! та культурно! штеграци. Багато науковцiв указують на взаемозв'язок м1ж поняттями «iнтернацiоналiзацiя» та «глобалiзацiя», проте чiткого розмежування даних категорш не iснуе. Здебiльшого, глобалiзацiю розглядають як об'ективний iсторичний процес структурних та функцiональних змiн усiх сфер життедiяльностi суспiльства з метою його уш-версалiзацi! [1, с. 4-15].
Нова економiчна i полiтична реальшсть, що форму-еться пвд впливом глобалiзацi!, обумовлюе пошук уш-верситетами шляхiв адаптацп до глобалiзованого сере-довища. Через процеси глобалiзацi! знання, як1 народжу-ються та акумулюються в унiверситетах, стають товаром на ринку освггшх послуг. За визначенням Мiжнародного валютного фонду (2000 р.) знання е одшею з основних сфер сучасного процесу глобалiзацi!. 1х виробництво перетворилось у джерело розвитку економiки розвинених краш. Глобальний ринок, що притаманний економiцi знань, обумовлюе попит на освпу як товар i цiнну ш-телектуальну власнiсть, сутнiсть яко! складають знання. Ушверситети як освiтнi iнститути змушеш адаптуватися до вимог нового глобалiзованого середовища i набувати ознак суб'екпв економiки. Проте, у багатьох крашах свь ту, у тому чи^ i в Украш, значна частина нацюнальних унiверситетiв не готова до таких масштабних перетво-рень. Це диктуе необхiднiсть з'ясування впливу глобаль зацiйних процесiв на унiверситети, !хш функцп та д1яль-нiсть. Особливий iнтерес у цьому контекстi викликае до-слвдження такого концепту як автономiя унiверситету, оск1льки, саме вш е iндикатором його штеграци в гло-бальнi економiчнi процеси i саме вiн здатен забезпечити устх унiверситету на ринку освiтнiх послуг.
Аналгз остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1ег проблеми I на яких обтрунтову-еться автор; видтення невирШених ранше частин загальног проблеми. Вплив глобалiзацi! на розвиток освгга дослщжуеться широким колом зарубiжних та вичизняних теоретиков, зокрема таких, як: П. Альтбах [1], Д. Балан [1], Д. Бок [2], У. Фелт [3], М. Юннел [4], П. Кларк [5], Д. Салмi [6], О. Верденхофа [7], О. Псша [8], Е. Захарова [8], Д. 1льницький [9], В. Кремень [10], О. Кузьменко [11], Н. Скотна [12], К. Ясперс [13] та ш.
У контекст глобалiзацiйних процеав, на думку В. Кременя, наука постае як сфера, що продукуе новi 18
знання, а освгга як сфера, що !х олюднюе [10, с. 4-18]. Багато науковшв вказуе на процес перетворення освiги у ринковий товар i набутгя ушверситетами ознак суб'eкгiв економiки. 1де! необхщносп пiдпорядкування ушверси-тетiв ринковим законам i нормам дiлового середовища не новг Наприклад, так! концепци освгга розглядалися у теорiях М. Вебера («школа як бюрократична оргашза-ця»), Т. Веблена («вуз як шдприемство»), Т. Парсонса («вуз як сошальна система») [14; 15; 16]. М. Кшнелл та Д. Макдугалл акцентують увагу на тому, що сучасш ушверситети набувають ознак пГдприемницько! компа-ни, яка функцюнуе як економiчний суб'ект. Вш може збанкрутувати, якщо його дГяльшсть не буде ринково-о-рГентованою [4, с. 53]. У контекст! ринкових пГдходГв дослГджували проблему конкурентноспроможносл уш-верситету Ф. Альтбах [1], Дж. Балан [1], Дж. СалмГ [6], та шшГ У виглядГ сукупносп бГзнес-структур як корпо-рацп розглядають ушверситети £. Захарова, О. Псша [8, с. 185-188].
АналГз науково! лгтератури з проблем глобалГзацп освгга дае шдстави стверджувати, що дослГдники розглядають сучасний ушверситет як шститушю яка по-ступово, пГд тиском чинник1в економГчно! глобалГзаци, трансформуеться у суб'ект ринково! економГки.
Обтрунтування aKmycmbHocmi до^дження. Попри значну шльшсть дослщжень поза увагою науковшв за-лишаються Гсторичш аспекти штеграци ушверситету у процеси глобалГзаци, юторична змша його основних концеппв, що забезпечували набуття ушверситетом яшсно нових економГчних функцш вщповГдно до потреб конкретно! юторично! епохи.
МЕТОДОЛОГ1Я
Формування цшей cmammi. Мета статп - аналгтичне вивчення еволюцп структурних компоненпв концепту автономп як основного мехашзму набуття ушверситетом функцш суб'екта ринково! економГки у глобальному вимГрГ.
Постановка завдання. РеалГзашя мети потребуе дескриптивного аналГзу (з застосуванням ретроспективного та оцшочного його компоненпв) концепту ушверситетсько! автономп. Ретроспективний аналГз дозволить визначити Гсторичний взаемозв'язок понять «автономГя» та «академГчна свободам» ушверситету, ви-явити шляхи та чинники !х еволюцп вгд окремих явищ до утворення цшсного концепту автономп сучасного ушверситету. Оцшочний аналГз дозволить виявити структурш компоненти концепту, !х змГстовГ характеристики, здшснити оцшку !х впливу на ефектившсть функцюнування ушверситету. Застосування ретроспективного та оцшочного аналГзу дасть можливГсть створити дескриптивш (описовГ) моделГ концепту автономп ушверситету в лопш !х Гсторичного розвитку, усвГдомити трансформативш можливостГ концепту в процес1 адаптацц унГверситету до потреб глобально!
Balkan Scientific Review. 2020. Т. 4. № 1(7)
Гусак Людмила Свгенивна, Мартсросян Леся Анатоливна КОНЦЕПТ АВТОНОМП УН1ВЕРСИТЕТУ В КОНТЕКСТ! ...
економ1ки. Можливють екстраполяцп юторичних тенденцш розвитку концепту автономп ушверситету для прогнозування його динам1ки у новш економ1чн1й, полиичшй i культурнш ситуаци становлення глобально! людсько! цившзацп визначае практичне значення дослщження.
Методи, методики та технологи, що викори-стовувалися. У статп застосовано метод критичного аналiзу наукових джерел, порiвняння наукових позицiй дослщнишв впчизняно! науки та заруб1жжя.
РЕЗУЛЬТАТИ
Виклад основного матерiалу до^дження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатiв. Дослщжуючи проблему еволюци концепту автономи унiверситету через призму глобалiзацiйних процеав необхвдно звернути увагу на !х iсторичну давнiсть у житп сусшльства, економiчний характер та взаемозв'язок з освиою.
Перша хвиля глобалiзацiйних процесiв, у тому числi i в освiтi (globalization of education), розпочалася в епоху Античностi у виглядi поширення греко-римсько! освь ти i культури. Вона була псно пов'язана з iснуванням у Стародавньому свiтi багатонацiональних iмперiй i тран-снацiональних торгових шляхiв. Пiсля Г! затухания друга хвиля розпочалась в епоху Середньовiччя у Захвднш £врош, з появою нових навчальних закладiв - ушверси-тетiв. Вперше, пiсля епохи Античностi, в ушверситетах почали вщроджуватись та розвиватись науковi знання, як1 активно стимулювали економiчний прогрес суспiль-ства.
Виникнення друго! хвилi глобалiзацiйних процесiв в освiтi, яке розпочалось з XI столптя, корелювало зi змь ною парадигми економiчних вiдносин - початком тран-сформацп феодалiзму в як1сно новий стан економiчного розвитку. Основними господарськими суб'ектами феодального суспiльства у цей перюд стають ремiсничий цех та купецька гiльдiя - корпоративнi професшш об'ед-нання. У XII-XIII столптях цi господарськ1 суб'екти перетворили мюта у центри суспiльного життя, у тому чис-лi, й освпи. Розвиток мiст утверджував полпичш права мiського самоуправлiння, професiйнi корпорацп (ремю-ничi цехи, купецьш гшьдп) утверджували економiчнi права i преференцп. Цехи i пльди надали ушверситетам аналогiчну власнiй органiзацiйну i управлшську структуру. Зауважимо, що першопочатково унiверситет, це лише видове поняття для об'еднання людей, i вщповвдно корпораци, що утворилась з метою реалiзацii наукових iнтересiв викладачiв та студенпв. Використання ушвер-ситетом корпоративно! цехово! моделi надало можли-вють вибудувати ефективну модель навчального закладу. Полпичш права певних верств мюького населення та економiчнi права цеховишв та купцiв трансформувались в ушверситетсьш права i свободи. 1нститути державно! влади (церковно! i свпсько!) стали механiзмами реаль зацi! цих прав i свобод, легiтимiзуючи офщшний статус унiверситету, що сввдчить про визнання суспiльством його економiчноi суб'ектносп та доцiльностi.
Структурно середньовiчний концепт автономп ушверситету можна умовно роздшити на двi частини - ш-ституцiйну та академiчну, при значнш перевазi першо!. Важливо зауважити, що не iснувало прямого зв'язку мiж iнституцiйною автономiею унiверситету та акаде-мiчною свободою членiв ушверситетсько! корпорацп. Модель середньовiчного унiверситету базувалась на цеховому концепп автономi!, що перетворювало його у специфiчний суб'ект феодальних економiчних вщно-син. Академiчна свобода як важлива частина концепту цехово! автономи обумовила його конкурентоспромож-нiсть на ринку освiтнiх послуг, надала мiжнацiонально-го (м1ждержавного) статусу та дозволила сформувати унiкальний космополпичний «академiчний освiтнiй проспр» без нацюнальних кордошв, вiльний вiд мюце-вих закошв i постiйного мiсцеперебування. На думку П. Бергера та С. Хантшгтона, це була нова хвиля гло-
балiзацiйних процеав в освт, викликаних до життя економiчними процесами внутрiшньоi, регiональноi субглобалiзацii, як1 охопили феодальне суспiльство. Космополiтичний освiтнiй проспр, що сформувався, був праобразом майбутнього единого освiтнього простору европи [17, с. 167].
Безсумшвно, концепт автономи ушверситету був трендом середньовiчноi освпи та чинником конкурен-тоздатностi навчального закладу на тогочасному за-гальноевропейському ринку освiтнiх послуг. Значна шльшсть унiверситетiв (близько 60), що утворилась у еврош до к1нця XV столiття, прискорили процес ство-рення свiтськоi iнтелiгенцii, спричинили великi змши в духовному життi европи; проте подальший розвиток унiверситету характеризуеться глибокою кризою.
Поргвняння отриманих результат1в з результатами у тших досл1дженнях. Аналiз наукових джерел [11-15] не залишае сумнiвiв щодо причин кризового стану се-редньовiчного унiверситету - це злам старих, феодальних вщносин, який розпочався у XVI-XVII столптях. 1х можна схарактеризувати як перюд шдготовки основних умов для розвитку капп'алютичного виробництва. На сцену юторичного розвитку виходить нацiональна держава як новий сошальний iнститут, який мае значш iнструменти впливу на економ^ загального i фундаментального значення. Створення единого економiчно-го простору перетворюеться на полпичне завдання, що стоiть перед державною владою роздроблених феодаль-них держав.
Зрозумiло, що в нових економiчних i соцiокультур-них умовах, середньовiчна унiверситетська корпорацiя, утворена за принципами цехового об'еднання, потра-пляе в глибоку кризу, яка тягнеться аж до Х1Х столитя
- перiоду, коли капiталiзм, що прийшов на змiну феода-лiзму, входить в наступний етап розвитку - шдуст^аль-ний. Виникае шдуст^альне суспiльство, з появою якого пов'язане народження ново!' «класично!» моделi ушверситету. Економюти П. Юхименко, П. Леоненко означа-ють iндустрiальне сусшльство як соцiально-полiтичну органiзацiю засновану на ринковш економiцi, для яко! характерш новi продуктивнi сили (фабрично-заводська промисловють, велика машинна iндустрiя) та ринковi економiчнi вiдносини. Головним полiтико-економiчним суб'ектом в iндустрiальному суспiльствi е держава [18, с. 346-349].
Процеси модершзацп економши посилили кризовi явища в ушверситеп та спричинили втрату довiри до його авторитету як освпньо! структури. Виникла на-гальна потреба модершзаци унiверситету та концепту його середньовiчно!' автономй. Чинниками модернiзацii концепту стали шдуст^альна революцiя в еврош, про-мисловий переворот та техшчний i науковий прогрес, що ii супроводжували, а також, потреба утворення на-цiональноi держави як регулятора ключових соцiальних, полiтичних та економiчних процесiв.
Розпочався процес модернiзацi!' концепту вдхово! автономй унiверситету на шмецьких землях. Потреба створення об'еднаноi нацiональноi держави, з метою забезпечення ii конкурентоспроможностi у нових еконо-мiчних умовах, стала для нiмецького народу прюритет-ною. Роль нацiонально твiрного чинника у цьому проце-d вiдiграв унiверситет. У 1810 р. вщбулося заснування Берлiнського унiверситету, ввд створення якого розпо-чинаеться ввдлж «класичноi унiверситетськоi моделi». У ii цент^ постало нове трактування концепту автономй
- «Lehrfreiheit und Lemfreiheit» («свобода викладання i навчання»), яке передбачало розумiння змiсту науки не як суми готових сталих знань, а як процесу безкшечного пошуку i наближення до iстини. Уперше був здоланий розрив мiж ушверситетом i наукою. Системотвiрним в ушверситетському життi стае принцип «едностi викладання i дослiдження». 1мператив наукового пошуку дозволив ушверситетам XIX столптя набути ознак «до-слiдницького» освгтього закладу, якому притаманнi
Gusak Liudmyla Jevgenijevna, Martirosian Lesia Anatolijevna pedagogical
CONCEPT OF UNIVERSITY AUTONOMY IN THE CONTEXT ... sciences
певш атрибути: науковi лабораторп та iнститути, музей-нi колекцп, бiблiотеки, постiйно дiючi та iнституцiйно оформленi науковi семшари тощо.
Класичний унiверситет переосмислив середньовiчнi унiверситетськi свободи з точки зору можливосп за-стосування до процесу тзнання, тобто як свободи для науки i заради науки. Гарантом збереження ушверситет-ських свобод стала держава. Вона ж взяла на себе функ-цш фiнансування, регулювання вступу в унiверситет пвдготовлених студенпв шляхом введения обов'язково-го державного вступного iспиту, забезпечення високого рiвня викладацького складу через оголошення державного конкурсу на ушверситетсьш посади. Середньовiчна унiверситетська корпорацiя перетворилася в освггаш конгломерат, що поеднуе навчальну, виховну i дослвд-ницьку функци. Унiверситет як цехова корпорацiя зник, вш став державним закладом. Нове трактування акаде-мiчних свобод у контексп процесу пiзнания дозволило започаткувати ефективну подготовку спецiалiстiв у конкретних вузьких галузях для нацюнально! економь ки та адмiнiстративних потреб держави, модершзаци i формування нацюнально! iдентичностi. Тепер ушвер-ситет реалiзовував не корпоративнi iнтереси, а штереси держави як головного полiтико-економiчного суб'екта. Ушверситет знову набувае економiчно! суб'ектносп.
Трактування поняття автономи у контексп процесу тзнання надало нового академiчного змiсту самому концепту. Його шлком правомiрно можна означити як концепт академiчноl автономи, який i склав сутнiсть кла-сично! моделi унiверситету. Новий концепт забезпечив ушверситету економiчну суб'ектнiсть в нацiональних економжах, сприяв розвитку його аксюлопчно! функци, спрямовано! на формування нацюнально! вдентичносп як базового компоненту нацюнально! держави, створив новi конкурентнi умови на ринку освгтшх послуг.
Одночасно, класичний ушверситет з його новим концептом академiчноl автономи, активно стимулю-вав розвиток глобалiзацiйних процесiв в освт. Цьому сприяли: утвердження на зламi Х1Х-ХХ ст. свiтового господарства як сукупносп нацiональних господарств, зв'язки мiж якими здiйснювалися за допомогою зовшш-ньоекономiчних вiдносин; виникнення колонiальних iмперiй з притаманною !м вiйськовою, економiчною i культурною експаисiею. З ше! причини, усвiдомления ше! унiверситету як нацiонально твiрного чинника, ш-велювало кордони держав i нацiональнi меж1, вщкри-ваючи шлях кра!нам до створення незалежних держав. Характерною особливютю новостворених унiверситетiв було «запозичення», яш перетворювали нацiональнi уш-верситети кра1н, що знаходились у рiзних культурних регiонах i територiальних континентах, в освиш центри, як1 функцiонально i структурно були схожими. Це дозволяло вибудовувати мiж ними певну взаемодш, яка стимулювала другу хвилю глобалiзацiйних процесiв в освiтi, та поступово штегрувала унiверситет у глобальш економiчнi процеси.
Класичний унiверситет проюнував до 60-х рокiв ХХ столптя. Далi розпочався пост-iндустрiальний етап у розвитку суспшьства та пост-класичний етап у розвитку ушверситету.
Пост-щдустдоалъний етап суспшьного розвитку роз-починаеться з циклу криз, що охопили шдуст^ально розвинутi крайни в кiнцi ХХ столитя, як1 з певною перь одичнiстю повторюються i по сьогодш 1х наслвдки спо-стерiгаються не лише в економщ, а й в усгх сферах суспшьного життя, у тому числi i в унiверситетськiй освiтi. Перш шж розглянути причини кризи концепту автономи класичного унiверситету, зупинимося докладшше на характеристицi пост-iндустрiального етапу розвитку суспшьства.
Вичерпну характеристику постiндустрiального суспшьства, яке вступило в шформацшну епоху, зробив американський соцiолог i публiцист Д. Белл [16]. У тй видiляються двi важливi ознаки: перша - змiна iндустрi-20
ального способу виробництва на шформацшний спосГб розвитку, головним джерелом якого е технолопя генеру-вання знань, обробки шформаци та символГчно! комуш-каци; друга - посилення процеав глобалГзаци, особливо економГчно!.
Вказаш характеристики дозволяють акцентува-ти тиск економГчних i сошальних змш шформацшно! епохи на потребу оновлення уявлень про роль та мюце ушверситепв у сучаснш економГчнш систем!, оск1льки, його класична модель перестала ввдповшати суспшьним та економГчним потребам. Ознаки кризових явищ в уш-верситеп коротко можна схарактеризувати наступним чином. Класичний ушверситет був освгтшм осередком для сощатзацд громадян нацюнально! держави, тодГ як глобалгзацшш процеси, що характерш для шформа-цшного сусшльства, розмивають границ! нацюнальних держав, певною мГрою знешнюють нацюнальш проек-ти. Класичш ушверситети формували загальнонаукову, ушверсальну картину свпу, пропонуючи ушверсальш знання, що акумулювались в межах ушверситетського освгтнього середовища та вузьку професшну спещат-зацш. Проте, злам ГндустрГально! епохи зробив ушвер-сальне знання не актуальним, а посилення глобалГзацш-них процесГв зшвелювало нацюнально твГрну (аксюло-пчну) функцгю ушверситету.
Ушверситет опиняеться перед необхвдшстю пошу-ку нових форм штеграцп з економГчним середовищем сучасного суспшьства. Така штегращя сьогодш вГдбу-ваеться за рахунок двох напрямшв: перший - це вклю-чення ушверситету в систему економГчних вГдносин; другий - трансфер знань i технологш, який спрямований вгд наукових та освгтшх установ до виробничих практик. НайбГльш глибинш практичш зрушення у розвитку ше! тенденцп, на переконання Д. 1льницького, вГдбули-ся протягом останшх двох десятилиъ та продовжують мати мюце [9, с. 87-94].
ЕкономГчна шеолопя глобалГзацп сьогодш стае головним чинником змши статусу ушверситету. Вона орь ентуе ушверситетську освГту на ринок пращ, надання освт шдприемницького характеру, пГдкреслюе першо-рядне значення приватизацп i зменшення рол! державного сектора. Ринок освгтшх послуг набувае статусу центрального елемента формування освгтнього простору будь-якого рГвня (глобального, континентального, регюнального, локального тощо).
У цьому контексп, на перший план для ушверситету висуваеться концепт його автономи, оскшьки саме вш е мехашзмом входження ушверситету у ринкову систему сучасних економГчних вшносин. У порГвняннГ з концептом класичного ушверситету дане поняття починае трансформуватися у бГк розширення мГри самостГйностГ в ухваленнГ рГшень. «АкадемГчна свобода i унГверситет-ська автономГя - це свобода навчати, свобода вчитись i розвиватись без зовшшнього втручання у внутрГшнГ справи ушверситету» -так почало звучати нове розумш-ня поняття автономИ, яке стало фундаментом ринкових змш в освт [6, с 42]. Новий змГст концепту вшобразився в термГнГ «шституцшна автономГя». Його означають як вшповвдний рГвень самоврядування для прийняття ефек-тивних рГшень, що стосуються основних напрямшв дГ-яльностГ унГверситету.
У Люабонськш декларацГ! 2007 року (EUA Lisbon Declaration) вказано, що шституцшна автономия мае на-ступнГ компоненти: автономш академГчну, органГзацГй-ну, фшансову та кадрову. О. Верденхофа, М. Петрова, С. ДдмГтрова вказують, що кожна з наведених струк-турних компонент концепту характеризуеться набором шдикаторГв, як! мають певну питому вагу пГд час оцГню-вання загального рГвня унГверситетсько! автономГ!. Це так зваш «Гндекси автономГ!», як1 включають в себе ве-личезну кшьшсть показник1в оцГнки дГяльностГ навчаль-ного закладу [19, с. 23-27].
Свропейська АсошацГя УнГверситетГв вважае, що ш-ституц1йна автономГя в1д1грае ключову роль у розвитку Balkan Scientific Review. 2020. Т. 4. № 1(7)
Гусак Людмила Свгенивна, Мар-просян Леся Анатоливна КОНЦЕПТ АВТОНОМП УН1ВЕРСИТЕТУ В КОНТЕКСТ! ...
ушверситепв i е умовою !х усшшно! дiяльностi [19].
У контекст нашого дослiдження акцентуемо увагу на розширеннi змiстових характеристик концепту автономп унiверситету, у порiвняннi з попереднiм класич-ним перюдом. Компаративний аналiз наукових джерел [21-24] дозволяе !х схарактеризувати наступним чином.
Академiчна свобода - це свобода науковця в навчан-нi i дослiдженнi, свобода пошуку iстини i виробництва знань без полiтичних, релпшних i соцiальних санкцiй. Академiчна свобода як компонент автономп шституцш-но! характеризуеться певними ознаками; вона передба-чае: свободу у визначеннi змюту навчальних планiв i ви-кладання; у виборi тематичних, теоретичних перспектив i методiв дослiдження; сумiщення навчальних програм на нацiональному та м1ждержавному рiвнях; обрання партнерiв для навчальних i наукових цiлей; вiдкриття та закриття освiтнiх програм, конструювання !х змiсту тощо.
Особливе значения в умовах глобалiзацi!, мае акаде-мiчна автономiя для формування мiжунiверситетських мережевих структур. Вона реалiзуеться шляхом сво-боди вибору партнерiв як в освггнш, так i професiйнiй сферах. Свобода вибору партнерiв у глобальнiй профе-сiйнiй сферi забезпечуе налагодження взаемозв'язшв з бiзнесом, структурами влади, рiзними аналiтичними центрами, оргаиiзацiями працедавцiв. Тобто, ушверси-тет працюе як шдприемницька фiрма. Свобода вибору партнерiв у глобальнш освiтнiй сферi забезпечуе функ-цiонувания мiжунiверситетських мережевих структур на принципах сшвпращ та одночасно - конкуренции Рiзний рiвень включеностi ушверситепв у мережевi структури обумовлюе !х стратифiкацiю, визначаючи успiшнiсть i рейтинг.
Фшансова автономiя передбачае свободу закладу ви-що! освiти використовувати фiнансовi кошти на власний розсуд. Фiнаисова самостшшсть унiверситетiв пов'яза-на з комерцiалiзацiею !хньо! дiяльностi, пвдприемниць-кою орiентацiею. Фiнансова автономiя не заперечуе взаемозв'язку унiверситету з державою, проте, цей взае-мозв'язок вiдрiзияеться ввд класичного перюду розвитку ушверситетсько! освiти.
Оргашзацшна автономiя е третьою важливою характеристикою концепту автономп сучасного ушверситету. 1снуе зовнiшнiй (можливiсть для ушверситету визначати власну структуру, приймати статут, укладати контракти, проводити вибори керiвних оргашв i структурних шд-роздiлiв тощо) i внутрiшнiй вимiр оргашзацшно! автономп (оргашзашя функцiонувания самого ушверситету, ринково орiентоване управлiния i ефективне застосуван-ия сучасних технологiй та шструменпв освiтнього маркетингу).
Кадрова автономiя полягае у реалiзацi! права ушверситету ввдбирати для себе викладачiв та студентiв. Вона мае ключову значущiсть, оск1льки включае унiверситет у процеси iнтернацiоналiзацil, глобалiзацi! та ринково! конкуренцп. Кадрова автоном1я е вимiром конкуренто-спроможностi унiверситетiв у сучасному глобальному освiтньому середовищi.
Новi яшсш характеристики структурних компонен-тiв концепту шституцшно! автономi! принципово змь нюють його сутнiсть. Розбудова унiверситету на основi нового концепту трансформуе його у шдприемницьку корпорацш. Зауважимо, що це корпорац1я особливого виду - вона пов'язана з виробництвом i розповсюджен-иям знань. Щдприемницький характер ушверситетсько! корпорацi! змiнюе внутрiшню структуру ушверситету, його освггаю дiяльнiсть i функцi!. Усi структурнi ланки ушверситету самовизначаються за ознаками конкурен-тоздатносп i прибутку.
Сьогоднi принципи корпоратизацп унiверситету, академiчного i наукового п1дприемництва глибоко ш-тегруються в д1яльшсть унiверситетiв. Як наслвдок, фь нансувания i побудова бюджету унiверситету перетво-рюються у мехаиiзм управлiння уйею його структурою.
Унiверситет, його шдроздши, викладацький склад роз-глядаються через призму прибутку. Це стосуеться i гу-манiтарних дисциплiн, як1 також шкорпоруються у ри-нок знань. Концепт прибутку i конкуренцi! змшюе стра-тифiкацiю у кадровому склада Професiйнiсть викладача на ринку освгтшх послуг (або в унiверситетi) визначае не лише його академiчна стратифжашя але i рiвень здат-носп до пвдприемницько! та управлiнсько! дiяльностi.
Порiвняння отриманих результатiв з результатами у iнших до^дженнях. Аналггачний аналiз особливостей концепту iнституцiйноi автономii у пост-шдуст^альний перiод дають п1дстави вважати, що наростаючi процеси економiчно! глобалiзацii усе бiльше iнтегрують унiвер-ситет у ринковi в1дносини перетворюючи його в суб'ект економiки iз уйма наслщками, що зв1дси витiкають. Концепшя п1дприемницького (корпоративного) унiвер-ситету (В. Clark) отримала розвиток з кшця 90-х рокiв ХХ столiття; на пострадянському просторi вона пошири-лась на початку ХХ1 столiття пвд назвою «Университет 3.0» (J. Wissema) [5; 6]. Цифрове позначення, на наш по-гляд, не лише унаочнюе типи iснуючих унiверситетiв, а й переконливо вщображае iсторичний процес еволюцii концепту його автономi!. Цифра «3» позначае три функ-цп унiверситету - освiтню, дослiдницьку та шновацшну, як1 вiдображають суть третього поколiния унiверситетiв. Iнновацiйна функцiя означае, що ушверситет не лише навчае (ушверситет 1.0.) або навчае i здшснюе науковi дослiджения (унiверситет 2.0.), а й створюе знания, ш-новацшш технологi!, трансформуе !х в штелектуальний капiтал, комерцiалiзуе, сам стае постачальником науко-во-технiчних i технолопчних iнновацiй на глобальному економiчному ринку. Ушверситети з найвищим ступе-нем автономп (3.0) успiшно трансформуються у бiзне-совi корпорацii, поеднуючи не лише викладацьку i нау-ково-дослвдну дiяльнiсть, але й п1дприемницько шновацшну, спрямовану на комерцiалiзацiю знань i отримання прибутку. 1снування таких ушверситепв пiдтверджуе тезу про те, що ушверситет е усшшним лише тод^ коли вiн iнтегрований в суспшьш економiчнi процеси i функ-цiонуе за ринковими принципами.
ВИСНОВКИ
Висновки до^дження. Дескриптивний аналiз структури концепту автономп ушверситету в доiндустрiальну (феодальне сусшльство), iндустрiальну (капiталiстичне суспшьство) та постiндустрiальну (iнформацiйне суспiльство) епохи вказуе на те, що з моменту виник-нення самого ушверситету, концепт автономп був ключовим чинником його ефективносл та механiзмом включення в економiчне життя суспiльства. У кожну iсторичну епоху вiн набував шшого змiсту i значен-ня, вiдповiдаючи на виклики соцiально-економiчного розвитку суспшьства та формуючи новi, економiчно доцiльнi, моделi унiверситету.
Функцiонування ушверситету як економiчного суб'екта на уах етапах iсторичного розвитку обумовлю-валось економiчними вiдносинами у суспiльствi. Змша продуктивних сил та виробничих вщносин, завжди ви-магали перебудови концепту автономп i, вiдповiдно, моделi ушверситету. Про таку закономiрнiсть свiдчить хвилеподiбна траекторiя його ефективностi (ефективнiсть - криза) як навчального закладу i як соцiального iнституту.. Невiдповiднiсть змюту концепту автономп ушверситету економiчним ввдносинам у суспiльствi на конкретному юторичному етапi його розвитку викликае кризу унiверситету, яку можливо подо-лати лише через його штеграцш в економiчнi процеси.
З моменту виникнення унiверситет був штегрований в економiчнi вiдносини, про що сввдчить аналогiя його органiзацiйноi структури з основними суб'ектами середньовiчноi економiки - цехом i гiльдiею. Концепт цехово! автономi!, у центрi яко! були права i сво-боди корпораци викладачiв i студентiв, постае як «шституцшно-правовий», з двома структурними складо-вими: права i свободи та академiчна автономiя. Концепт
Gusak Liudmyla Jevgenijevna, Martirosian Lesia Anatolijevna CONCEPT OF UNIVERSITY AUTONOMY IN THE CONTEXT .
pedagogical sciences
цехово1 автономй' забезпечував конкурентоздатшсть та ефектившсть ушверситету на середньовiчному ринку освгга. Змiна eKOHOMi4HOÏ ситуацп в перехвдний перiод вiд феодалiзму до капiталiзму викликала кризу ушверситету, осшльки концепт його автономiï увшшов у глибоку суперечнiсть з новими продуктивними силами та виробничими ввдносинами, що особливо проявилось у перюд становления iндустрiальноï економiки. Розвиток iндустрiального суспiльства з фабрично-заводською промисловiстю, великою машинною iндустрieю, ринко-вими економiчними ввдносинами та державою як голов-ним полiтико-економiчним суб'ектом обумовило змши в концепт автономiï унiверситету. Вш був трансформований в академiчну автономш з аксiологiчною функцieю нацюнально твiрного для держави. Змiна акценпв у структурi концепту автономiï ушверситету змютилась на академiчну, тодi як шституцшна автономiя майже втратила актуальшсть. Нове трактування концепту -«академiчна aвтономiя» - започаткувало виникнення класичного ушверситету. Визнання i розповсюдження класичного ушверситету стимулювало глобалiзацiйнi процеси в економщ i в освiтi.
Перехщ у пост-iндустрiальну епоху характеризуеться змшою iндустрiального способу виробництва на шформацшний споаб розвитку та активiзацiею процеав глобaлiзaцiï. Вiн супроводжуеться кризовими явища-ми у соцiaльно-економiчному життi та кризою класичного ушверситету. Сьогодш економiчнa вдеолот глобaлiзaцiï орiентуе ушверситет на комерцiaлiзaцiю, пвдприемницьку дiяльнiсть, ринок праш, конкуренцiю, отримання прибутку. Ц кaтегорiï стали новими смисла-ми концепту автономи, який дiстaв назву «шституцшна aвтономiя». Сaмостiйнiсть i свободу дiяльностi на ринку освiтнiх послуг для ушверситету забезпе-чують чотири структурнi компоненти концепту -aкaдемiчнa, оргaиiзaцiйнa, фiнaисовa та кадрова свободи. Iнтегрaцiя усiх структурних компоненпв концепту трансформуе модель «класичного» ушверситету в нову - шдприемницьку.
Перспективи подальших дослгджень цього на-пряму. Концепт iнституцiйноï автономи, виступаючи мехашзмом перетворення унiверситету у потужний, кон-курентоспроможний бiзнес, який маючи значш переваги, генеруе чимало ввдкритих питань. Найактуальшшими з них, що потребують грунтовних дослiджень е: нiвелювaння aксiологiчноï функцiï унiверситету; зaмiнa aкaдемiчного наукового пошуку на дослiдження для бiзнес-структур; набуття функцiй пiдприемця науков-цем i викладачем (особливо гумaнiтaрних напрямшв) та 1х вплив на результата науково-педагопчно1 дiяльностi тощо. Лише емпричш дослвдження можуть дати вiдповiдi на щ та iншi проблеми, вказати шляхи 1х вирiшення.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Altbach P., Balan J. (eds.) World Class Worldwide: Transforming Research Universities in Asia and Latin America. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press. 2007. 336 p.
2. Бок Д. Университеты в условиях рынка. Коммерциализация высшего образования; пер. С англ. С. Крапа. Москва: Изд. дом Высшей школы экономики, 2012. 222 с.
3. Felt U. University autonomy in Europe: Changing paradigms in higher education policy. Managing University Autonomy. Bologna: Bononia UniversitPress, 2003. 471 р.
4. Kinnell M., MacDougal J. Marketing in the Not-for-Profit Sector N. Y.: Butterworth Heinemann, 1997. Р. 53.
5. Кларк Б. Р. Создание предпринимательских университетов: организационные направления трансформации. Пер. с англ. А. Смирнова. Москва: Изд. дом Гос. ун-та — Высшей школы экономики, 2011. 240 с.
6. Salmi J. The Challenge of Establishing World-Class Universities. Washington: World Bank. 2009.
7. Верденхофа О. Р., Петрова М. М., Димитрова С. И. Аспекты автономии учебных заведений на рынке образовательных услуг. International Journal of Innovative Technologies in Economy. 2016. № 2(4). С. 23-27.
8. Захарова Е. Н. Гисина О. Г. Особенности формирования конкурентноспособности вуза как субъекта рынка образовательных структур. Бизнес в законе. 2013. № 2. С. 185-188.
9. 1льницький Д. О. Утверситети в глобальтй економц знань:
iнтелектyальний каттал //Глобальнi та на^ональш проблеми еконо-MiKU. С. 87—94. URL: http://global-national.in.ua/archive/2-2014/18.pdf.
10. Кремень В. Фiлософiя освiти XXI ст. Персонал. 2003. № 1. С. 4-18.
11. Кузьменко О. М. трансформащя iдеiyнiверситетy: вiд першо-го iсторичного типу до першо!' кризи. Фiлософiя неперервноi профе-сiйноi освiти. Частина I. Випуск 3-4, 2014. С. 11-16.
12. Скотна Н. Суттсть глобалiзацii та 'ii вплив на розвиток ви-що1' освiти в Украт. Людинознавчi студН. 2013. Випуск 28. Фiлософiя. С. 4-15.\
13. Ясперс К. Идея университета. пер. с нем. Т. В. Тягуновой; ред. перевода О. Н. Шпарага. Под общ. ред. М. А. Гусаковского. Минск: БГУ, 2006. 159 с.
14. Veblen T. The Higher Learning in Amerika: a memorandum on the conduct of universities by business men. (Stanford, 1918). Baltimore, Maryland: Johns Hopkins University Press, 2015. 240 p.
15. Veber M. The Theory of Social and Economic Organization. New York, Oxford University Press, 1947. 436p.
16. Parsons T. The Shool Class as a Social System: Some of its Functions in American Society. Harvard Educational Review. 1959.Vol. 29. № 4. P. 297-319.
17. Многоликая глобализация: Культурное разнообразие в современном мире. Под ред. П. Бергера, С. Хантингтона. Пер. с англ.
B. В. Сапова. Под ред. М. М. Лебедевой. Москва: Аспект Пресс, 2004. 379 с.
18. Юхименко П. I., Леоненко П. М. Iсторiя економжи та еконо-мiчноi думки: Пiдрyчник. Затверджено МОН. Кшв, 2011. 646 с.
19. University Autonomy in Europe III The Scorecard 2017. URL: http:// www.eua.be/Libraries/publications/University-Autonomy-in-Europe-2017.
20. Ньюмен Дж. Г. Идея университета. Пер. с англ.
C. Б. Бенедиктова. Под общ. ред. М. А. Гусаковкого. Минск: БГУ, 2006. 208 с.
21. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Пер. с англ. Москва: Асаdemia, 2004. 944 с.
22. Estermann Th., Nokkala T., Steinel M. University Autonomy in Europe II. The Scorecard. Brussels, EUA, CRASP, HRK, Univ. Denmark & Jyvaskyla, 2011. 81 p.
23. Дерек Б. Университеты в условиях рынка. Коммерциализация высшего образования. Пер. с англ. под науч. ред. Д. А. Александрова. Серия «Теория и практика образования». Изд.дом Высшей школы экономики, 2012. 224 с.
24. Estermann Th., Nokkala T., Steinel M. University Autonomy in Europe II. The Scorecard. Brussels, EUA, CRASP, HRK, Univ. Denmark & Jyvaskyla, 2011. 81 p.
22
Balkan Scientific Review. 2020. Т. 4. № 1(7)
