КОНТРАКТ ЯК ПІДСТАВА ВИНИКНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ Текст научной статьи по специальности «Право»

JURIDICAL SCIENCES

КОНТРАКТ ЯК ПЩСТАВА ВИНИКНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВ1ДНОСИН: АКТУАЛЬШ

ПИТАННЯ

Гребенюк В.В.

здобувач кафедри правознавства Юридичного факультету Схiдноукраiнського нацюнального унiверситету iMeHi Володимира Даля

Украша, м. Северодонецьк

CONTRACT AS A GROUND FOR EMPLOYMENT LEGAL RELATIONS: CURRENT ISSUES

Grebenyuk V.

candidate of the Department of Law Faculty of Law East Ukrainian national Vladimir Dahl University

Ukraine, Severodonetsk

Анотащя

У робот розглянуто контракт як щдставу виникнення трудових правовщносин, звернено увагу на ак-туальш питання сьогодення. Зазначено, що встановлення законодавством контракту як особливого виду трудового договору це можливють урегулювати трудовi ввдносини, в яких праця працiвника мае певш особливостi та як1 потребують iншого регулювання порiвняно iз трудовим договором. Оск1льки таких вь дносин з розвитком сустльства стае дедалi бiльше, зростае к1льк1сть нових професш, праця за якими не вкладаеться в загальнi рамки, визначенi законодавством для трудових договорiв. Тому контракт е спробою законодавця диспозитивно врегулювати цi вiдносини, залишивши визначення умов пращ прерогативою сторш.

Abstract

The paper considers the contract as a basis for the emergence of labor relations, draws attention to current issues. It is noted that the establishment of a contract by law as a special type of employment contract is an opportunity to regulate labor relations in which the employee's work has certain features and which require other regulation compared to the employment contract. As such relations with the development of society become more and more, the number of new professions is growing, the work of which does not fit into the general framework defined by law for employment contracts. Therefore, the contract is an attempt by the legislator to dispositively regulate these relations, leaving the definition of working conditions the prerogative of the parties.

Ключовi слова: контракт, пращвник, роботодавець, трудовий договiр, трудовi вщносини, законодав-ство.

Keywords: contract, employee, employer, employment contract, labor relations, legislation

Для регулювання особливих видiв трудових вь дносин було введено контракт, який за своею суттю нагадував модель ринкового трудового договору. Даний правочин став важливою перехвдною катего-рiею, яка дозволила вггчизняному суспшьству безбольно перейти вщ старого способу вступу в тру-довi вщносини, до нового, бшьш сучасного, характерного для ринково! економши. Осшльки за умов досить швидкого розвитку ринково! економши в державi, трудовий договiр, в тому значеннi, в якому його розумiло радянське законодавство, поступово втрачав сво! позицii. Все часпше стала надаватися перевага трудовому договору, характерному для ринкових вiдносин пращ, тобто рiвноправному до-говорi, в якому сторони можуть узгодити ввдповщт умови працi, в тому чи^ й питання, що не регулю-ються законодавством. Тепер уже шд час вступу сторiн у трудовi вiдносини, тобто пiд час процедури укладення трудового договору, роботодавець може запропонувати працiвниковi пiдписати контракт, який ввдповвдно до ч. 3. ст. 21 КЗпП Укра!ни визна-чено як особливу форму трудового договору. Впм, виходячи зi змiсту вказано! норми, не зовсiм зрозу-мiлим е саме визначення контракту по вщношенню

до трудового договору, а саме: чи е контракт видом трудового договору, чи його формою.

Вщповвдно до ст. 21 КЗпП Укра!ни трудовий договiр - це угода мiж працiвником i власником тдприемства, установи, органiзацii або уповнова-женим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язуеться виконувати роботу, ви-значену щею угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядков^ а власник пiдприемства, установи, оргашзацп або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язуеться виплачувати пращ-вниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн. Отже, якщо трудовий договiр - це угода (домовлешсть) сторiн про права й обов'язки, оплату працi, iстотнi та додатковi умови, яка укладаеться за взаемною згодою обох сторш пе-реважно в письмовiй формi, то що ж слщ розумiти пiд поняттям «контракт»? Проаналiзуемо поняття «вид» i «форма». Так, згiдно iз тлумачним словником вид - це рiзновид у рядi предметiв, явищ, тип; форма - це зовшшнш вияв якого-небудь явища, по-в'язаний з його сутнiстю, змiстом; споаб iснування

змюту, його внутршня структура та зовтшнш ви-раз. Отже, виходячи з викладеного, контракт по вь дношенню до трудового договору, в тому розу-мiннi, в якому визначае його ст. 21 Кодексу, е угодою пращвника та роботодавця, що укладаеться, як правило, у письмовш формi та тдписуеться сторонами, i може укладатись лише на певний строк. Тому контракт е скорше видом трудового договору, ашж його формою. Адже контракт - це також трудовий договiр за формою та структурою, тобто за зовтшшм вираженням, але вiн мае особливi ви-довi ознаки змiсту, що вирiзняють його в!д звичай-ного трудового договору та роблять його особли-вим. Тому вважаемо контракт е саме особливим видом трудового договору, змют i характер якого вирiзняе його ввд звичайних трудових договорiв за допомогою певних ознак.

Аналiзуючи розглядуване трудо-правове явище, виокремимо його характерш ознаки, як1 ви-рiзняють його серед iнших трудових договорiв та надають йому особливого статусу. Першою й головною особливютю е обов'язкове зазначення строку його ди. Контракт завжди е строковим трудовим договором, тобто мае укладатися на певний строк. Оск1льки законодавством не встановлено загальних мiнiмальних та максимальних меж для термiнiв ди контрактiв, цей строк визначаеться сторонами. Ви-няток становлять лише певш категори працiвникiв, щодо яких законом так! межi встановлюються (при-мiром, науково-педагопчш пращвники, яким законом передбачеш максимальш та ттмальт термши ди контракпв). Слад також зазначити про неможли-вють, так званого, автоматичного переукладення контракту, коли по закшченню його строку трудов! вщносини продовжуються та жодна з! сторш не ви-магае !х припинення або переукладення контракту. В даному випадку контракт трансформуеться у зви-чайний безстроковий трудовий догов!р, однак на особливих умовах, яш були визначеш сторонами в контракт!.

Як зазначаеться в ст. 4 Положения про порядок укладання контракпв при прийнятп (найманш) на роботу пращвнишв контракт як особлива форма трудового договору повинен бути направлений на забезпечення умов для виявлення шщативи й са-мостшносл пращвнишв, ураховуючи !х !ндивщуа-льш зд!бносп й професшш навики, шдвищення взаемно! ввдповщальносп сторш, правову й соща-льну захищешсть пращвника. Отже, умови контракту не можуть попршувати становище пращвника пор!вняно !з законодавством. Зпдно з! ст. 9 КЗпП Укра!ни умови договор!в про працю, як! попршу-ють становище прац!вник!в пор!вняно з законодав-ством Укра!ни про працю, е недшсними. Тобто, за-конодавець, обравши термш «догов!р про працю» прагнув захистити прац!вника в!д зловживань робо-тодавця, в тому числ! прац!вника, з яким укладено контракт.

Стаття 21 Кодексу передбачено також можли-вють установлення додаткових прав та обов'язшв стор!н, в!дпов!дальност! (у тому числ! матер!аль-но!), умови матер!ального забезпечення та оргашза-

ци пращ пращвника та умов роз!рвання (у тому чист дострокового) контракту. Так, Кабшет Мшют-р!в Укра!ни у Положенш про порядок укладення контракт!в при прийнятт! (найманн!) на роботу пра-щвнишв передбачив, що повна матер!альна вщпо-ввдальшсть при укладенш контракту може бути по-кладена на прац!вник!в лише у випадках, передба-чених ст. 134 КЗпП. Отже, встановлення повно! матер!ально! вщповвдальносп як умови контракту, без наявносп в Кодекс! дозволу на таке встанов-лення, е незаконним. У той же час, ст. 21 КЗпП Ук-ра!ни визнаеться можливють установлення у контракт! ввдповщальносп, додаткових обов'язшв ! до-датково! в!дпов!дальност! власника. Тому, вказане вище Положення суперечить данш норм! Колдксу, в тому числ! з пе! точки зору, що контракт запрова-джений був з метою надання можливостей для вре-гулювання трудових в!дносин, що мають певну специфшу. В зв'язку з цим застосування до них по-ложень про звичайний трудовий догов!р КЗпП Ук-ра!ни виявляеться занадто жорстким або взагал не-можливим. Саме тому для повноцшного регулю-вання таких в!дносин було запроваджено категор!ю «контракт» як особливий вид трудового договору, за допомогою якого сторони можуть в!дступити в!д деяких вимог Кодексу та передбачити за домовле-шстю сторш шший порядок урегулювання та побу-дови трудових ввдносин м!ж ними. Все це стосу-еться й передбачення в контракт! умов щодо додат-ково! в!дпов!дальност! (у тому числ! й матер!ально!).

Установлення законодавством контракту як особливого виду трудового договору це можли-в!сть урегулювати трудов! в!дносини, в яких праця пращвника мае певш особливосп та як! потребують шшого регулювання пор!вняно !з трудовим договором. Оск!льки таких в!дносин з розвитком сусп!ль-ства стае дедал! бшьше, зростае кшьшсть нових профес!й, праця за якими не вкладаеться в загальн! рамки, визначеш законодавством для трудових до-говор!в. Контракт е спробою законодавця диспози-тивно врегулювати ц! в!дносини, залишивши визна-чення умов прац! прерогативою стор!н.

У той же час контракт також покликаний пев-ним чином обмежити права стор!н, що зумовлено його строков!стю, та !нод! можлив!стю встанов-лення додатково! в!дпов!дальност!, умов роз!р-вання. Як зазначае Конституц!йний Суд Укра!ни у своему р!шенн! по справ! щодо оф!ц!йного тлума-чення частини 3 ст. 21 КЗпП Укра!ни, «незважаючи на ц! та !нш! застереження, що м!стяться в Кодекс! закон!в про працю Укра!ни та !нших актах трудового законодавства й спрямоваш на захист прав громадян тд час укладення ними трудових догово-р!в у форм! контракпв, сторонами в контракт! мо-жуть передбачатися не виг!дн! для прац!вника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових ввдносин, шдвищена ввдповщальшсть пращвника, додатков! щдстави роз!рвання договору тощо». Саме тому укладання контракту мож-ливе лише у випадках, прямо передбачених законом. Як зазначае М. Д. Бойко, порядок укладення

трудового контракту - це встановлена чинним зако-нодавством процедура подання пращвником потрь бних докуменпв, узгодження умов контракту, його подписания та оформления. Працевлаштовуючись за контрактом, працiвник подае той самий пакет документа, що й за звичайним трудовим договором.

Проаиалiзуемо основнi етапи укладення контракту. Перший - це подання пропозицл однiею стороною щодо бажання вступити в трудовi вiдносини та прийняття п до розгляду iншою. Вiн повнiстю вщтворюе положення початкового етапу укладення звичайного трудового договору; другий - етап пе-реговорiв або процедур з оцшки дiлових якостей каидидатiв та оцшки пращвником умов пращ, що пропонуються роботодавцем. На цьому етат е мо-жливiсть визначити певш особливостi змiсту контракту за домовлешстю сторiн, якими е додатковi умови, не передбаченi в КЗпП чи додаткова ввдпо-вiдальнiсть або додатковi пiдстави припинення контракту, а також строк його ди; третш - це прий-няття рiшення про укладення контракту, тобто до-сягнення згоди щодо вах його умов та пiдписания документу. Його особливютю е обов'язкове додер-жання письмово! форми контракту. Тобто, сторони на цьому еташ мають тдписати письмовий документ iз назвою «контракт» повшстю зазначивши в ньому змiст усiх домовленостей, вiдповiдальнiсть, умови припинення, повнi назви сторiн та строк його ди, а також iншi домовленостi щодо яких дiйшли згоди сторони пiд час попереднього етапу. Як ба-чимо, порядок укладення контракту майже такий як i при укладеннi звичайного трудового договору, за виключенням деяких обставин, що вiдрiзияють контракт з-помгж iнших трудових договорiв. Зупини-мося на них бшьш детально.

По-перше це укладення контракту за домовлешстю сторт, завдяки чому роботодавець отримуе можливiсть найбiльш як1сно та ращонально здшс-нювати пiдбiр професшних працiвникiв, а пращв-ник, у свою чергу, може отримати додатковi пiльги, гараитii та найбiльш пiдходящi для нього умови працi, що дае змогу та викликае бажання бшьш по-вноцiнно та цшеспрямовано вкладати сво! профе-сiйнi знання та навички в працю на користь робото-давця.

Положенням про порядок укладання контрак-тш при прийнятп на роботу працiвникiв регулю-ються питання, як1 можуть бути виршеш за домов-ленiстю сторiн та зазначеш у змiстi контракту. Слщ зазначити, що такий детальний перелш умов, що можуть включатися до змюту контракту, сввдчить знову ж таки про iмперативнiсть регулювання порядку укладення контракту, який запроваджено як диспозитивний елемент, що передбачае визначення змюту контракту за домовленiстю сторш. Однак завдяки такому детальному iмперативному регулю-ванню контракт частково втрачае свою сутнiсть, оск1льки, питання як нiбито залишенi законодав-цем на домовлешсть сторiн детально розписаш у положеннi як так1, яш можуть та не можуть бути встановлеш. Незважаючи на те, що цей перелж не е вичерпним, все ж таки його наявшсть, хоча й при-ховано, суттево звужуе коло питань, стосовно яких

власне можуть сторони домовитись. Для врегулю-вання особливостей 3MicTy контракту з урахуван-ням максимального захисту працiвника достатшм було б визначити коло питань, яш не можуть визна-чатися або змшюватися за домовленiстю сторш та питань, в яких становище пращвника не може бути попршене порiвняно з вимогами, встановленими законодавством, як, наприклад, строки вiдпyстки, мшмальний розмiр оплати працi тощо. Вс iншi питання повиннi встановлюватись, виходячи з !х не-обхвдносп або зайвостi за домовленiстю сторш у кожному конкретному випадку. Адже дiюче Положення про порядок укладання контрактiв при прийнятп на роботу працiвникiв створюе двозначшсть у розyмiннi його змiстy з пе! точки зору, що певш питання змюту контракту зазначеш в Положенш як таю, яш можуть установлюватися в контрактi за домовлешстю сторш, а шш^ яш не зазначаються в указаному перелiкy й у той же час не е забороне-ними залишаються у невизначеному становищi та досить часто не зазначаються в контракп як шбито необов'язковi, що призводить до можливостi злов-живань з боку роботодавця.

По-друге, це обов'язкова письмова форма. На-ступною особливiстю порядку укладення контрак-тiв е обов'язкова письмова форма. Вщповщно до ст. 24 КЗпП Укра!ни контракт мае бути укладений лише у письмовiй формi, тобто вш не може бути оформлений пльки шляхом видання наказу про прийняття на роботу. Як зазначають I. В. Зуб й В. Г. Ротань, для укладення контракту необхвдно, аби сторони пiдписали документ шд таким заголовком. Така позищя цiлком правильна з точки зору по-няття контракту, як i трудового договору. Це пов'язано з тим, що щлковито визначити ва питання, щодо яких дшшли згоди сторони можливо лише у письмовому докyментi. Саме тому дотри-мання обов'язково! письмово! форми контракту досить важлива для обох сторш. Якщо контрактом за сторонами закршлюються, примiром, додатковi обов'язки сторш, яш не зазначенi у КЗпП, вщсут-нiсть письмового пiдтвердження встановлення таких обов'язк1в у майбутньому може ускладнювати як процес пращ, так i вирiшення спорiв з цього приводу.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що Положення про порядок укладання контракпв при прийнятп на роботу працiвникiв вiрно зазна-чае, що саме контракт е шдставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття працiвника на роботу з дня, встановленого у контракп за угодою сторш (п. 7), а не навпаки. Тобто, момент укладення контракту за законодавством передуе виданню наказу (розпорядження) роботодавця щодо прийняття на роботу пращвника. Бшьш того, контракт е шдс-тавою для видання такого наказу, а отже у випад-ках, коли особа реалiзyе свое право на працю шляхом укладення контракту, останнш стае шдставою для виникнення трудових вщносин. Такий при-чинно-наслщковий зв'язок мiж укладенням контракту та виникненням трудових ввдносин м1ж сторонами е б№ш правильним, ан1ж той, який передба-чений КЗпП Укра!ни для трудового договору

(п!дм!на зм!сту «укладення трудового договору» прийняттям на роботу). Як зазначае О. А. Гршнова, трудовий контракт - це !ндивщуальний, формаль-ний ! строковий трудовий догов!р. Його формаль-ний характер означае, що в!н укладаеться зг!дно з д!ючими правилами у письмовш форм!, у 2-х екзе-мплярах та п!дписуеться роботодавцем ! прац!вни-ком, збер!гаеться в кожно! з! стор!н. Вважаеться, що таке оформлення сприяе дотриманню умов угоди. Щ положення е вкрай важливими для укладення контракпв, осшльки саме письмовий документ !з на-звою «трудовий контракт» е гаранпею дотримання та можливост! захисту прав сторони, що закр!плен! у ньому. В той же час у раз! виникнення стрно! си-туац!!, контракт стае головним доказом у справ!. Саме тому, нормативно закршлюючи обов'язкову письмову форму для контракпв, законодавець на-магався захистити права та свободи стор!н у т!й ча-стин!, в як!й вони виходять за меж! регулювання КЗпП Укра!ни.

1стотною умовою контракту також е вимога про конф!денц!йн!сть його положень, як! не регу-люються чинним законодавством, вона закр!плена в п. 6 Положення про порядок укладання контракта при прийнятп на роботу пращвнишв. Це забез-печуе захист особисто! !нформац!! у в!дношенн! до особи прац!вника та певним чином гарантуе особ! захист в!д дискрим!нац!!.

Вт!м наведен! ознаки контракту, хоча й покликан! забезпечити його !ндив!дуал!зац!ю, в той же час можуть суттево обмежувати правове становище пращвника. Ураховуючи недосконалють законо-давства та невр!вноважену, протир!чливу вичиз-няну практику застосування контракту, а також слабк!сть сторони прац!вника внасл!док високо! ма-тер!ально! та соц!ально! залежност! в!д прац! та ро-ботодавця, з'явилася необхвдшсть в обмеженш сфери застосування контракту. Питання щодо сфери його застосування е одн!ею з найважлив!ших вир!зняючих ознак контракту, яка викликае багато протир!ч та спор!в. Це питання протягом багатьох рок!в вивчаеться та вдосконалюеться як на р!вн! юридично! науки трудового права, так ! законодав-чо! д!яльносп. Однак ! доа сфера застосування контракту не може бути визнана конкретною та стаб!-льною. Причиною ц!е! нестаб!льност! е, перш за все, хаотичн!сть та несистематизован!сть законо-давства, а також брак единого загального критерш, зг!дно якого визначаеться категор!я прац!вник!в та посад, з якими та на яш можливе, а шод! й необ-х!дне, застосування укладення контракту. Саме тому визначення сфери укладання контракпв е ва-жливим для в!тчизняного ринку прац!.

Правовим пвдгрунтям для застосування контракту, як особливого виду трудового договору е ст. 21 КЗпП Укра!ни, яка зазначае, що сфера застосу-вання контракт!в визначаеться виключно законами. Тобто, контракт було можливо застосувати лише тод!, коли дозв!л на його застосування м!стився у законодавств!. При цьому терм!н «законодавство» у нормативно-правових актах використовуеться в широкому розум!нн!, отже випадки, коли роботода-

вець м!г застосувати контракт визначалися законами та п!дзаконними нормативними актами, за умови, що органам виконавчо! влади, як! видали та-кий акт, делеговано право регулювання трудових ввдносин з вщповвдних питань. Присвоення органами виконавчо! влади права визначення сфери застосування контракт!в, визначення ними зм!сту контракпв ! порядку !х укладення самовшьно е не-законним зг!дно ст. 21 КЗпП Укра!ни. Однак на практиц! фактично ця заборона майже не д!яла, й таке право досить часто присвоювалося органами самов!льно. Невпорядковане та хаотичне застосування контракту та самовшьне присвоення органами виконавчо! влади права визначення сфери застосування контракт!в стало поштовхом до кон-ституцшного звернення Кшвсько! мюько! ради про-фес!йних сп!лок щодо оф!ц!йного тлумачення час-тини третьо! ст. 21 КЗпП. Конституц!йний Суд Ук-ра!ни, розглянувши це звернення, визнав, що обсяг поняття «законодавство», який використовуеться у Кодекс!, е невизначеним. Конституцшний Суд Ук-ра!ни у п. 5 Ршення у справ! за конституцшним зве-рненням Кшвсько! мюько! ради професшних спшок щодо оф!ц!йного тлумачення частини третьо! ст. 21 Кодексу закон!в про працю Укра!ни (справа про тлумачення терм!ну «законодавство») в!д 9 липня 1998 р., №12-рп/98 також зазначив, що незважаючи на застереження, що м!стяться в КЗпП Укра!ни та !нших актах трудового законодавства й спрямован! на захист прав громадян п!д час укладання ними трудових договор!в у форм! контракпв, сторонами в контракт! можуть передбачатися невипдш для прац!вника умови. Тому сфера застосування контракту тд час оформлення трудових ввдносин не може бути безмежною. Останн!м часом в!дбува-еться необгрунтоване розширення сфери застосування контракту, яка виходить навиъ за меж!, ви-значен! законами Укра!ни, актами Президента та Кабшету Мшютр!в Укра!ни. Таким чином, Конституцшний Суд тдтвердив негативний вплив широкого розповсюдження контракту на становище пра-ц!вника на ринку прац!.

Однак сво!м р!шенням Конституц!йний Суд Укра!ни визначив обсяг терм!ну «законодавство», що вживаеться у КЗпП Укра!ни, зазначивши, що ним охоплюються закони Укра!ни, чинш м!жнаро-дн! договори Укра!ни, згода на обов'язков!сть яких надана Верховною Радою Укра!ни, а також постанови Верховно! Ради Укра!ни, укази Президента Укра!ни, декрети ! постанови Каб!нету М!н!стр!в Украíни, прийняп в межах !х повноважень та в!д-поввдно до Конституцп Украши ! закошв Укра!ни, зазначивши неможлив!сть включення до його об-сягу нормативно-правових акпв мшстерств та вь домств. При цьому Конституц!йний Суд Укра!ни визнав за доц!льне подальше обмеження визна-чення сфери застосування контракту лише законами. Це здаеться бшьш правильним з точки зору розгляду розвитку сучасного трудового законодав-ства на шляху до б!льш диспозитивного правового регулювання.

Що стосуеться сфери укладення контракту за угодою стор!н, сл!д зазначити, що в цьому випадку,

роботодавець не мае право вимагати в!д прац!вника укладення контракту. Право роботодавця на укла-дення контракту з категор!ею прац!вник!в, стосо-вно яких законами передбачена можлив!сть укла-дення контракту за угодою стор!н обмежуеться лише можливютю запропонувати пращвников! ко-нтрактну форму трудового договору. При цьому прац!вник, який ран!ше вступив у трудов! в!дно-сини !з роботодавцем на шдстаи звичайного трудового договору у раз! вщмови на пропозищю робо-тодавця укласти контракт, не може бути зв!льнений та продовжуе працювати за трудовим договором у звичайному правовому режим!. Як зазначають I. В. Зуб й В. Г. Ротань, поява у в!тчизняному трудовому прав! !нституту контракту, який укладаеться при прийнятт! на роботу, в принцип!, не передбачала за-гального поширення ще! форми трудового договору. За лопкою речей, ця форма трудового договору мае використовуватися в окремих, виняткових випадках, ! в силу ц!е! винятковост! законодавець ! дозволив сторонам трудового договору в форм! контракту самим установлювати права, обов'язки та вщповвдальнють сторш. Саме тому, досить важли-вим на еташ реформування правово! основи укла-дання контракту е визначення критер!!в за якими повинш виокремлюватися категори пращвнишв, з якими може бути укладений контракт. Основою цих критер!!в можуть бути особливост! прац! чи !! умови, особливосп щдприемства або установи ро-ботодавця, посади, на яку претендуе прац!вник або !ндив!дуальн! особливост! особи прац!вника, що вимагають особливого п!дходу до процесу прац! та трудових вщносин !з пращвником, як! ввдр!зня-ються в!д установлених законодавством про працю.

Висновки. Шдводячи тдсумок викладеному сл!д зазначити, про важлив!сть контракту як особливого виду трудового договору. Осшльки встано-влення законодавством контракту це можлив!сть урегулювати трудов! в!дносини, в яких праця пра-ц!вника мае певн! особливост! та як! потребують !н-шого регулювання пор!вняно !з трудовим договором. Оск!льки таких в!дносин з розвитком сусп!ль-ства стае дедал! бшьше, зростае шльшсть нових профес!й, праця за якими не вкладаеться в загальн! рамки, визначеш законодавством для трудових до-говор!в. Тому контракт е спробою законодавця дис-позитивно врегулювати ц! в!дносини, залишивши

визначення умов пращ прерогативою сторш. При цьому вмiння прaцiвникa тд час укладання й дй' контракту захищати та ввдстоювати сво! трудовi й со-цiaльнi права, вимагати належних i пдних умов пращ, И пдно! та високо! оплати, а також вмiння роботодавця дотримуватися умов контракту та зако-нодавства про працю створюе умови для пвдви-щення ефективносп процесу прaцi, якостi вико-нання прaцiвникaми трудових функцiй й гармошзащ! соцiaльних i трудових вiдносин мiж усiмa !х учасниками.

Список лггератури

1. Бойко М. Д. Контракт - особливий вид трудового договору. Довщник кадровика. 2008. №3. URL: http://kadrovik.ua

2. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови (з дод. i допов.) / В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дми^ев, Г. В. Латник, Г. В. Степенко; уклад. i гол. ред. В. Т. Бусел. Ки!в; 1ртнь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.

3. Гршнова О. А. Економжа пращ та соща-льно-трудовi вiдносини: тдручн. Ки!в: Знання,

2004. 535 с.

4. Зуб I. В., Ротань В. Г. Науково-практичний коментар до законодавства Укра!ни про працю.

2005. URL: http://studrada.com.ua

5. Кодекс Закошв про працю Укра!ни: Закон УРСР в1д 10.12.1971 р. № 322-VIII. Вiдомостi Верховно! Ради УРСР. 1971. Дод. до № 50. Ст. 375.

6. Про затвердження Положения про порядок укладання контракпв при прийнятп на роботу пращвнишв: постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 19.03.1994 р. № 170. URL: http://www.rada.gov.ua

7. Ршення Конституцшного Суду Укра!ни у спрaвi за конституцшним зверненням Ки!всько! мь сько! ради професiйних спiлок щодо офщшного тлумачення частини третьо! стaттi 21 Кодексу закошв про працю Укра!ни (справа про тлумачення термшу "законодавство") вiд 09.07.1998 р. №12-рп/98. Офiцiйний вiсник Укра!ни. 1998. № 32. Ст. 59.

8. Трудове право Укра!ни: пiдруч. / Н. Б. Бо-лотiнa, Г. I. Чанишева, Т. М. Додiнa, О. Л. Олейшков, I. О. Гуменюк. Одеса: Одес. держ. юрид. aкaдемiя, 2006. 286 с.