CC BY
15Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 1. 2011 г. С. 299-305.
УДК 347.9
ТРУДОВ1 СПОРИ ГРОМАДЯН, ЯК1 ПРАЦЮЮТЬ ЗА МЕЖАМИ СВО1Х ДЕРЖАВ: ОСОБЛИВОСТ1 ДОСТУПУ ДО ПРАВОСУДДЯ В УКРА1Н1
Лужанський А. В.
Управлння забезпечення д1яльност1 цивтьноТ юрисдикци Верховного Суду Украши,
м. Кшв, Украта E-mail: corvo12@mail.ru
У статп на оснж анатзу чинного законодавства Украши та судово! практики дослвджуються особливоси доступу до правосуддя у цившьних справах справ iз трудових спорш, стороною яких е громадяни, що працюють за межами сво!х держав.
Ключовi слова: трудовi спори, мiжнароднi договори, доступ до правосуддя.
Одшею з характерних ознак ринку пращ у кра!нах з ринковою економшою е м1жнародна м1гращя пращвниюв. Конститущя Укра!ни [1] закршила, зокрема право кожного на свободу пересування, вшьний виб1р мюця проживания, право вшьно за-лишати територ1ю Укра!ни (ч. 1 ст. 33), право на працю та вщповщш гарантп трудових прав (ст. 43). Хоча вщповщно до п. 1 ч. 1 ст. 221 Кодексу закошв про працю Укра!ни [2] (дал1 - КЗпП Укра!ни) комюп по трудових спорах е одним з оргашв, що розглядають трудов1 спори, переважна бшьшють останшх розглядаеться судами. З огляду на це, питання, пов'язаш з функщонуванням мехашзм1в судового захисту прав учасниюв трудових правовщносин, не втрачають свое! актуальность
Р1зномаштш аспекти законодавчого та практичного забезпечення можливосп реатзацп доступу до правосуддя представлеш в науковш л1тератур1 досить широко. Так, вони були предметом дослщжень багатьох науковщв, зокрема Грошевого Ю. М., Жуйкова В. М., Козюбри М. I., Лебедева В. М., Овчаренко О. М., Сака-ри Н. Ю., Обшьово! Н. В., Шило О. Г., Шишкша В. I., Яркова В. В. та ш. В якост невиршених рашше частин загально! проблеми, яким присвячуеться ця стаття, можна зазначити недостатне вивчення особливостей доступу до правосуддя в Укра!ш у трудових спорах, стороною яких е громадяни, що працюють за межами сво!х держав. З огляду на практичну значимють цього питання, яке самим безпосередшм чином впливае на стан дотримання прав сторш трудових правовщносин, метою дослщження е виявлення характерних особливостей такого доступу.
Вщповщно до ст. 8 КЗпП Укра!ни трудов1 вщносини громадян Укра!ни, як працюють за 11 межами, а також трудов1 вщносини шоземних громадян, як працюють на пщприемствах, в установах, оргашзащях Укра!ни, регулюються законодав-ством держави, в якш здшснене працевлаштування (наймання) пращвника, та м1жнародними договорами Укра!ни. До договор1в м1ж державами застосовуеться Вщенська конвенщя про право м1жнародних договор1в 1969 року, до яко! Укра!на
приедналася у 1986 рощ [3]. Зпдно з п. п. а), Ь) ч. 1 ст. 2 Конвенци вжит у нш термiни, зокрема означають: «доroвiр» - мiжнародна угода, укладена мiж державами в письмовiй формi i регульована мiжнародним правом, незалежно вщ того, чи викладена така угода в одному документ^ двох чи кшькох пов'язаних мiж собою документах, а також незалежно вщ И конкретного найменування; «ратифшащя», «прийняття», «затвердження» i «приеднання» — залежно вiд випадку, мiжнародний акт, який мае таке найменування i за допомогою якого держава виражае в мiжнародному планi свою згоду на обов'язковють для не! договору.
Чинш мiжнароднi договори, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Укра!ни, е частиною нацiонального законодавства Укра!ни (ч. 1 ст. 9 Конституци Укра!ни). У такiй якостi вони застосовуються у порядку, передбачено-му для норм нащонального законодавства. Якщо мiжнародним договором Укра!ни, який набрав чинносп в установленому порядку, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi у вiдповiдному актi законодавства Укра!ни, то застосовуються правила мiжнародного договору.
Порядок укладення, виконання та припинення ди мiжнародних договорiв Укра!ни з метою надежного забезпечення нащональних iнтересiв, здiйснення цiлей, завдань i принципiв зовшшньо! полiтики Укра!ни, закрiплених у Конституци Укра!ни та законодавствi Укра!ни, встановлено Законом Укра!ни «Про мiжнароднi договори Укра!ни» [4, 11]. Згаданий Закон, з урахуванням положень Вщенсько! конвенци про право мiжнародних договорiв, визначае мiжнародний договiр Укра!ни як такий, що укладений у письмовiй формi з шоземною державою або iншим суб'ектом мiжнародного права, який регулюеться мiжнародним правом, незалежно вщ того, мiститься договiр в одному чи декiлькох пов'язаних мiж собою документах, i незалежно вiд його конкретного найменування (договiр, угода, конвенцiя, пакт, протокол тощо) (ст. 2).
Що стосуеться поняття мiжнародного договору, свого часу Конститущйний суд Республiки Молдова в постановi вiд 14.10.1999 року № 55 про тлумачення деяких положень ст. 4 Конституци Республши Молдова зазначив, що поняття мiжнародного договору е родовим та охоплюе вс види мiжнародних угод - договiр, угода, пакт, конвенцiя, декларацiя, комюшке, протокол тощо. Незалежно вiд назви, таю договори мають однакову юридичну силу [5].
Необхщною умовою набуття мiжнародним договором статусу частини нащонального законодавства Укра!ни е його шдписання (як стадiя укладення мiжнародного договору, або як форма надання Укра!ною згоди на обов'язковiсть для не! мiжнародного договору у випадках, передбачених мiжнародним договором чи iншою домовленютю сторiн) та ратифiкацiя, затвердження, прийняття, приеднання (як форма надання згоди Укра!ни на обов'язковють для не! мiжнародного договору залежно вщ конкретного випадку).
Мiжнароднi договори нерiдко вщграють значну, а часто - i визначальну, роль у вирiшеннi приватноправових конфлiктiв, не регламентуючи при цьому безпосеред-ньо нi матерiадьних, ш процесуальних аспектiв спiрних взаемовiдносин сторш, але визначаючи водночас належне до застосування щодо них право тае! чи iншоl кра!ни. Звертаючись до суду або будучи залученою до учасп у судовому процесi, його сто-
рона мае зважати на вщповщний регулюючий чинник, правове значення якого до-сить яскраво проявляеться при виршенш трудових конфлш^в.
Так, громадянин Росшсько! Федераци, позивач М., звернувся в Укра!ш з позо-вом до Фiнансово-економiчного управлшня Чорноморського флоту Росшсько! Федераци про стягнення грошового забезпечення та моральное' шкоди. Позовнi вимоги мотивував тим, що працюючи у вшськовш частинi ЧФ РФ, яка знаходиться в м. Но-воросiйську, з 12 жовтня 2000 року до 8 листопада 2004 року перебував у складi ко-манди судна в закордонному плаванш на територи Укра1ни, однак вiдповiдачем йо-му не було виплачено грошове забезпечення з урахуванням коефщеипв та надбавок.
Ухвалою районного суду вiд 21 грудня 2006 року, залишеною без змш ухвалою колеги суддiв судово1 палати у цивiльних справах апеляцшного суду вiд 1 березня 2007 року, провадження у справi закрито на пiдставi п. 1 ст. 205 ЦПК Укра1ни. Вщ-мовляючи у задоволенш касацшно! скарги М. на згадаш судовi рiшення, Верховний Суд Украши зазначив, що мiж сторонами у справi, якi е шоземними елементами, iснувади трудовi правовщносини.
Згiдно з п. 2 ст. 54 Закону Украши «Про мiжнародне приватне право» трудовi вiдносини шоземщв, якi уклали з iноземними роботодавцями - фiзичними i юриди-чними особами - трудовi договори про виконання роботи в Укра!ш, не регулюються правом Украши, якщо шше не передбачено договорами чи мiжнародним договором Укра1ни. Оскiльки трудовий договiр мiж сторонами було укладено в Росшськш Федераци, орган управлшня юридично1 особи - вiдповiдача у справi - знаходиться на територи Росшсько! Федераци, вiдповiдно до вимог ч. 1 п. 20 Конвенци про правову допомогу та правовi вiдносини у цивiльних, сiмейних та кримшальних справах, ра-тифшовано! Законом Украши вщ 10 листопада 1994 року, позивач повинен зверта-тись у суди Росшсько! Федераци. За таких обставин суди дшшли до правильного висновку про неможливють розгляду даного спору в порядку цившьного судочинс-тва судом Укра1ни та закрили провадження у справi [6].
При розглядi та виршенш трудових спорiв за участю шоземного суб'екта над-звичайно важливе значення мае ретельне з'ясування виду сшрних правовiдносин, 1'х характеру, чiтке встановлення того, законодавством яко! саме краши вони регулюються, умови розгляду спору тощо.
Наприклад, Я. у листопадi 2006 року уклав у м. Мальборку (Польща) контракт-договiр про виконання менеджерсько! дiяльностi з дочiрнiм пiдприемством «П.» акцiонерного товариства «О.» (далi — ДП) з покладенням на нього функцiй генерального директора ДП в Укра!ш. Оскшьки наказом вiд 29 грудня 2007 року Я. було звшьнено iз займано! посади на пiдставi ст. 43-1 КЗпП Укра!ни, у лютому 2008 року вш звернувся до суду з позовом до ДП про поновлення на робоп та стягнення се-реднього зароб^ку за час вимушеного прогулу.
Ршенням районного суду вiд 19 серпня 2008 року зобов'язано ДП змшити формулювання причин звiльнення Я. та внести запис у трудову книжку про його звшьнення за п. 8 ст. 36 КЗпП Украши з тдстав, передбачених контрактом, та вип-латити йому середньомюячний зароб^ок за час вимушеного прогулу за один мюяць. Позов у частит поновлення на робоп та стягнення середнього зароб^ку за час ви-
мушеного прогулу залишено без розгляду. Роз'яснено Я. про можливють звернення за захистом сво!х прав в частит поновлення на робот до територ1ального суду м. Мальборку в Республщ Польща, як це передбачено контрактом про прийняття на роботу. Ухвалою апеляцшного суду вщ 2 грудня 2008 року зазначене судове ршення в частит залишення без розгляду позовних вимог про поновлення на робот та стягнення середнього зароб1тку за час вимушеного прогулу, а також про виплату середнього заробггку за час вимушеного прогулу за один мюяць було ска-совано та справу в цш частит передано на новий розгляд до суду першо! шстанцп. У решт ршення залишено без змш.
Розглянувши касацшну скаргу Я., Верховний Суд Укра!ни дшшов висновку про те, що вона шдлягае частковому задоволенню з таких тдстав.
Районний суд, задовольняючи позов частково, виходив ¿з того, що не можна звшьнити пращвника за ст. 43-1 КЗпП Укра!ни, оскшьки ця стаття не е шдставою для звшьнення, а тому зобов'язав ДП змшити формулювання причин звшьнення Я. та внести запис у трудову книжку про його звшьнення за п. 8 ст. 36 КЗпП Укра!ни з тдстав, передбачених контрактом. Щодо вимог про поновлення на робой та стягнення середнього зароб1тку за час вимушеного прогулу, суд вважав, що сшр в цш частит повинен розглядатися вщповщно до договору у Республщ! Польща. Апеляцшний суд, скасовуючи ршення мюцевого суду в частит залишення без розгляду позовних вимог та передаючи справу на новий розгляд до суду першо! шстанцп, виходив ¿з того, що справа повинна розглядатися в Укра!т за укра!нським законодавством, оскшьки зпдно з1 ст. 52 Закону Укра!ни «Про м1жнародне приватне право» до трудових в1дносин застосовуеться право держави, у якш виконуеться робота, якщо шше не передбачено законом або м1жнародним договором Укра!ни.
В1дпов1дно до договору м1ж Укра!ною \ Республшою Польща про правову до-помогу та правов1 в1дносини у цившьних { крим1нальних справах (ст. 42 роздш V), чинному на час розгляду справи, сторони, як1 мають трудов! стосунки, можуть шдпорядковувати !х обраному за згодою м1ж собою законодавству. Якщо виб1р за-конодавства не здшснено, укладення, зм1на, скасування { заюнчення трудових стосунк1в, а також вимоги, що випливають з них, регулюються законодавством т1е! Догов1рно! Сторони, на територп яко! робота е, була або мала бути виконана. У договор1 про виконання менеджерсько! д1яльност1 зазначено про виршення спор1в за згодою стор1н, { тшьки за в1дсутност1 тако! згоди - в суд1 м. Мальборку в Республщ Польща. Апеляц1йний суд послався на те, що вщповщач при розгляд1 справи по сут1 погодився на розгляд вимог Я. в Укра!ш, а тому передав справу про поновлення на робот1 { стягнення середнього зароб1тку за час вимушеного прогулу на новий розгляд до суду першо! шстанцп. М1ж тим, ухвалюючи таке ршення, суд повинен був проанатзувати д1юче законодавство 1 з'ясувати у вщповщача умови розгляду спору з питань трудового законодавства.
Не погодився Верховний Суд Украши { з ршенням районного суду в частит змши формулювання причин звшьнення Я. та внесення запису у його трудову книжку про звшьнення за п. 8 ст. 36 КЗпП Украши з тдстав, передбачених контрактом, зазначивши, що оскшьки позивач ставив питання про поновлення на робой { в цш частит апеляцшний суд передав справу на новий розгляд, то фактично мають
мюце суперечност мiж ршенням районного суду i ухвалою апеляцiйного суду. Як наслiдок, ршення районного суду вiд 19 серпня 2008 року та ухвалу апеляцшного суду вiд 2 грудня 2008 року в частит змши формулювання причин звiльнення Я. та внесення запису у його трудову книжку про звшьнення за п. 8 ст. 36 КЗпП Укра!ни з тдстав, передбачених контрактом, було скасовано, справу в цш частинi передано на новий розгляд до суду першо! шстанци. У рештi згадану ухвалу апеляцшного суду було залишено без змш [7].
За змютом трудовi вiдносини iноземних громадян, якi працюють на пiдприeмствах, в установах, оргашзащях Укра!ни, регулюються законодавством держави, у якш здiйснене працевлаштування (наймання) працiвника, та мiжнародними договорами Украши.
Певний штерес становить втизняна судова практика щодо застосування роботодавцем-резидентом Украши вщповщно до укладеного трудового контракту норми шоземного права при звшьненш iноземного працiвника як достатньо! правово! пiдстави для подальшого поновлення останнього на робот судом. Так, в одному з судових ршень з огляду на положення ст. 8 КЗпП Украши та з урахуванням того, що державою працевлаштування е Укра!на, Верховний Суд Украши вказав на помилковють висновкiв районного та апеляцшного судiв про поновлення на робот П., громадянина Республши Бiлорусь, стягнення на його користь середнього зароб^ку за час вимушеного прогулу та вiдшкодування завдано! морально! шкоди лише з тих тдстав, що його було звшьнено з тдстав, визначених ст. 259 Трудового кодексу Республши Бiлорусь. Як наслщок, оскарженi судовi рiшення було скасовано, у задоволенш позовних вимог П. до роботодавця вщмовлено. Постановлено вважати П. звшьненим з посади з тдстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП Укра!ни [8].
В якост характерно! особливосп доступу до правосуддя в Укра!ш громадян, якi працюють за межами сво!х держав, можна зазначити й суттевий вплив правового статусу суб'екпв фактичних трудових правовiдносин на можливють реалiзацi! права на судовий захист на територп саме нашо! держави.
В якост прикладу можна навести справу за позовом I. до К., судово! компани «DICOP», третя особа — ТОВ «Ci-Фактор» про стягнення зароб^но! плати, компенсацi! за затримку розрахунку при звшьненш та морально! шкоди.
У кв^т 2004 року позивач звернувся в суд, мотивуючи позовом тим, що у серпш 2002 року мiж ним i каштаном судна К. при посереднищга ТОВ «Ci-Фактор» укладено контракт найму та умов пращ мотористом на риболовецькому судш «ALTA ROSA», власником якого е компашя «DICOP» (Ангола), строком на три мюящ, зпдно з яким К., ддачи вщ iменi судновласника, зобов'язався виплатити йому зароб^ну плату на пiдставi умов цього контракту.
Ухвалою районного суду вщ 2 лютого 2006 року до учасп в справi залучено спiввiдповiдачем компанiю «DICOP». Ршенням районного суду вiд 27 жовтня 2006 року, залишеним без змш ухвалою апеляцшного суду вщ 1 лютого 2007 року, у задоволенш позову I. до К. i компани «DICOP» вщмовлено.
Розглянувши касацшну скаргу I., в якш вш просив скасувати судовi рiшення по суп спору та задовольнити позов, Верховний Суд Укра!ни зазначив, що судовi
ршення в частиш вщмови в позов! I. до К. е законними та обгрунтованими. Суди дшшли правильного висновку, що К. не е належним вщповщачем у справ!, оскшьки фактичш трудов! стосунки виникли м1ж позивачем та шоземною юридичною особою - компашею «Б1СОР». Що стосуеться судових ршень в частит виршення судом позовних вимог I. до компанп «Б1СОР», то вони шдлягають скасуванню ¿з закриттям провадження в справ! з наступних пщстав. Вщповщно до ст. 8 КЗпП Укра!ни трудов! в!дносини громадян Укра!ни, як! працюють за !! межами, а також трудов! вщносини !ноземних громадян, як! працюють на тдприемствах, в установах, оргашзащях Укра!ни, регулюються законодавством держави, в якш зд!йснене працевлаштування (наймання) прац!вника, та м!жнародними договорами Укра!ни.
Пщсуднють судам Укра!ни цив!льних справ у спорах, в яких беруть участь шо-земц!, а також у спорах, в яких хоча б одна !з сторш, як! беруть участь у спор!, про-живае за кордоном, визначаеться законами Укра!ни (ст. 414 ЦПК Укра!ни). Закон Укра!ни «Про м!жнародне приватне право» встановлюе порядок урегулювання при-ватноправових в!дносин, як! хоча б через один !з сво!х елементв пов'язан! з одним або кшькома правопорядками, !ншими, н!ж укра!нський правопорядок. Статп 75, 76 зазначеного Закону не визначають шдсудшсть зазначено! справи судам Укра!ни, оск!льки в!дсутн! тдстави, передбачен! цими нормами для розгляду справи укра!н-ським судом.
З огляду на таке, оскаржеш судов! р!шення в частиш вщмови у задоволенн! позовних вимог I. до К. було залишено без змш, в частиш позовних вимог I. до суд-новласника — компани «Б1СОР» скасовано, провадження у справ! в цш частин! -закрито [9].
В якост узагальнюючого висновку слщ зазначити, що в Укра!н! доступ до пра-восуддя в Укра!ш у трудових спорах, стороною в яких е громадяни, що працюють за межами сво!х держав, мае сво! особливост!. Вони, зокрема полягають у тому, що:
- вщповщш правовщносини, як об'ект правового регулювання, регулюються законодавством держави працевлаштування (наймання) пращвника та чинними м!-жнародними договорами Укра!ни;
- на основ! примату м!жнародного права положення згаданих договор!в засто-совуються у порядку, передбаченому для норм нацюнального законодавства, у т.ч. ! в частин! визначення права те! чи шшо! держави, як регулятора конкретних правовщносин;
- визначення п!дсудност! судам Укра!ни цив!льних справ у трудових спорах, стороною яких е громадяни, що працюють за межами сво!х держав, здшснюеться з урахуванням тдстав, визначених положеннями ст. ст. 75, 76 Закону Укра!ни «Про м!жнародне приватне право».
Перспективи подальших розв!док у напрямку цього дослщження значною м!рою зумовлен! його тематичною специф!кою, яка в першу чергу, полягае в тому, що правовщносини, обтяжеш шоземним елементом, з точки зору права, як правило, достатньо врегульоваш м!жнародними договорами, нацюнальним законодавством, у т.ч. ! його кол!з!йними нормами тощо. Оскшьки практичш проблеми у цш сфер! ви-никають переважно на стад!! правозастосування, з огляду на велику сощальну
цшшсть доступносп правосуддя, юнуе нагальна потреба в подальшому теоретичному осмисленнi особливостей застосування нацiонального законодавства та його конституцшно-статусно! частини — мiжнародних договорiв Укра!ни — не лише щодо певного кола громадян-сторш трудового договору, а й стосовно вшх потенцiйних суб'екпв звернення до суду, правовий статус яких мае вщповщну специфiку.
Список л^ератури
1. Вщомост Верховно! Ради Украши. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Вщомост Верховно! Ради Укра!нсько! РСР. - 1971. - № 50. - Ст. 375.
3. Указ Президи Верховно! Ради Укра!нсько! РСР «Про приеднання Укра!нсько! Радянсько! Соць алгстично! Республши до Ввденсько! конвенци про право м1жнародних договор1в» ввд 14.04.1986 р. № 2077-X // Вщомосл Верховно! Ради УРСР. - 1986. - № 17. - Ст. 343.
4. Офщшний в!сник Укра!ни. - 17.09.2004. - № 35. - Ст. 2317.
5. Мониторул офичиал ал Р.Молдова № 118-119/64 от 28.10.1999 г.; http://www.constcourt.md/index_ru.html.
6. Детальнше, див.: Ухвала колеги судд1в Судово! палати у цившьних справах Верховного Суду Укра!ни вщ 9 квггня 2008 року, справа № 6-9488св07 // Поточний архгв Верховного Суду Укра!ни.
7. Детальнше, див.: Ухвала колеги судд1в Судово! палати у цившьних справах Верховного Суду Укра!ни вщ 23 грудня 2009 року, справа № 6-3801св09 // Поточний архгв Верховного Суду Укра!ни.
8. Детальнше, див.: Ршення колеги судд1в Судово! палати у цившьних справах Верховного Суду Укра!ни вщ 16 червня 2010 року, справа № 6-4749св10 // Поточний архгв Верховного Суду Укра!ни.
9. Ухвала колеги суддгв Судово! палати у цившьних справах Верховного Суду Укра!ни ввд 1 серпня 2007 року, справа № 6-7718св07 // Поточний арх1в Верховного Суду Укра!ни.
Лужанский А. В. Трудовые споры граждан, работающих за пределами своих государств: особенности доступа к правосудию в Украине / А. В. Лужанский // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 24 (63). № 1. 2011. - С. 299-305.
В статье на основе анализа действующего законодательства Украины и судебной практики исследуются особенности доступа к правосудию по гражданским делам дел по трудовым спорам, стороной которых являются граждане, работающие за пределами своих государств.
Ключевые слова: трудовые споры, международные договора, доступ к правосудию.
Luzhanskyy A. Labor disputes of citizens working outside their countries: especially access to justice in Ukraine / A. Luzhanskyy // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 1. 2011. - Р. 299-305.
The article is based on analysis of current legislation of Ukraine and judicial practice peculiarities of access to justice in civil cases of labor disputes of citizens working outside their countries.
Keywords: labor disputes, international agreements, access to justice.
Поступила в редакцию 25.05.2011 г.
