CC BY
20PEDAGOGICAL SCIENCES
CONSULTATION PROGRAMS OF HUMAN SERVICES IN THE USA
Demchenko J.
Specialist in Professional Rehabilitation, U.S. Department of Health & Human Services
S.W. Washington
КОНСУЛЬТАЦШШ ПРОГРАМИ СОЦIАЛЬНОÏ РЕАБШ1ТАЦП В США
Демченко Ю.
Фахгвець з сощальног реабжтацп, Департамент охорони здоров'я та сощальног реабштаци шт.
Вашингтон, CША
Abstract
The article highlights the analysis of counseling programs of human services, which uniquely approaching the objective of meeting human needs through an interdisciplinary knowledge base, focusing on prevention as well as remediation of problems, and maintaining a commitment to improving the overall quality of life of service populations. The human services is a broad term for social work and related programs, describing the full range of interdisciplinary services, from food assistance to substance abuse counseling, delivered through government and non-profit agencies in mutually supporting roles to improve the health and wellness of individuals and families. It was mentioned that counseling programs help their clients to achieve self-sufficiency and a higher quality of life.
Анотащя
У статп висвгглено аналiз програм консультування з сощально! реабштаци, яК спрямоваш на задо-волення людських потреб за допомогою мiждисциплiнарноi бази знань, зосереджуючи увагу на профшак-тищ, а також на усуненш проблем та щдтримуючи прихильшсть до полшшення загально! якосп життя. З'ясовано, що сощальна реабштащя - це широкий спектр сощальних мiждисциплiнарних послуг, що на-даються урядовими та некомерцшними установами для покращення здоров'я та благополуччя рiзних сощальних груп населения в США. Наголошено, що програми соцiального консультування допомагають сво!м клieнтам досягти самодостатностi та вищо! якостi життя. Розглянуто найбiльш популярш та ефективнi консультацiйнi програми для сощально незахищених груп населення у США..
Keywords: counseling programs, clients, human services, USA.
Ключовi слова: консультацшш програми, ктенти, соцiальна реабштащя, США.
Соцiальна реабiлiтацiя асоцiюeться з низкою особистюних i соцiальних проблем. Реакци людини на соцiальну незахищешсть розвиваються поетапно i можуть завершитися тривалим етапом вiдчаю, якщо пошуки вирiшення проблеми виявляються не-вдалими. Це зумовлюе актуальнiсть дослiдження професшних консультацiйних програм соцiальноi реабiлiтацii для розв'язання проблем сощально не-захищених груп населення в американському сус-пiльствi [9].
Аналiз розвитку соцiального консультування в США показав, що запровадження консультацшних програм соцiальноi' реабiлiтацii передбачае:
- консультування для пошуку роботи i роз-робки моделей поведшки у реальному життi;
- допомогу своiм клiентам в усвiдомленнi можливостей соцiалiзацii у процесi реалiзацii своеi кар'ери;
- консультування для тдготовки соцiально незахищених до вибору стилю життя;
- консультування для вибору професп з метою штеграцп у швидко змiнному суспiльствi;
- консультування для допомоги сощально незахищеному в осмисленш сво1'х можливостей та 1'хнього аналiзу;
- допомогу в розвитку навичок ухвалення рь шень, а також умiнь розв'язання проблеми вибору;
- турботу про реалiзацiю самоконцепцii' перед вступом до ринку пращ, оскшьки iнформацiя про свгг працi не повинна обмежуватися лише ш-формацiею про професшш вимоги й матерiальиу компенсацiю, вона повинна мютити факти про ств-вiдношення свiту працi з бажаннями, прагненнями i цiнностями соцiально незахищених груп;
- турботу про стиль життя, щнносп, вшьний час, освггу i професiйне життя, оскiльки ва вони взаемодiють у процесi отримання професii, розвитку кар'ери, формуючи стиль життя;
- забезпечення свободи вибору iз збережен-ням цшсносл iндивiдуальностi особистостi;
- допомогу в пошуку, розкритп та розвитку iндивiдуальних талантiв;
- сприяння у формулюванш i досягненнi щ-лей, забезпечення певною методолопею для сприй-няття i плiдного функц^нування у швидко змшних економiчних умовах.
Теоретичнi положения освгга впродовж життя, стали базовим шдгрунтям формування змiсту консультацшних програм сощально1' реабiлiтацii. Для консультування це означало можливосп переходу
вщ штервенцшних програм, до яких менти вдава-лися в кризовi моменти свого життя, до програм, яш могли б бути бшьш освiтнiми за сво!м змiстом, зо-крема програми з розвитку вмшня планувати май-бутне (можлива змша роботи або вихiд на пенсш), з проблем управлiння сво!м часом. Таке змiстове розширення тематики дозволяло консультацшним програмам розширювати коло сво!х клiентiв, осш-льки за статистикою бшя 40% населення США неадекватно справлялися з типовими проблемами життя. Це могла бути прихована незадоволешсть тривалим станом справ на робот й вiдчуття ввдчу-ження, нездатнiсть подолати одночасно сiмейнi й професшш проблеми, невмiння спланувати фшан-сово-економiчну сторону життя. Так або шакше клiенти потребували отримання навичок, як1 немо-жливi в рамках формально! освгги, але в яких гос-тро ввдчувалася потреба.
Американська практика показала, що однора-зове консультування у кризових моментах не е ефе-ктивним у порiвняннi з довгостроковою консульта-цiйною програмою, яка комплексно реалiзуе бага-токомпонентний змют. Наприклад, соцiально незахищений мент, який збираеться знову повер-нутися на роботу, повинен умiти розв'язувати без-лiч проблем: знову знайти себе на ринку пращ, ви-робити новi цiнностi в житп, навчитися керувати часом тощо. Консультанти активно ствпрацюють iз соцiальними пращвниками, правозахисними ор-ганiзацiями, представниками медицини, часто ста-ючи iнiцiаторами створення мереж1 сощально-освь тнiх установ, де ктент мiг би отримати багатобiчну щдтримку. Така ствпраця стала традицшною в консультацiйних програмах.
З розвитком ще! неперервно!' освiти консультации програми стали вiдчутною допомогою реальному втшенню в життя ще! ще!, оск1льки освiта вва-жалася складовою частиною кар'ери. Консультант м^ допомогти адекватно спланувати освiту з пог-ляду Г! неперервностi й змютовно!' сторони, разом з ктентом розiбратися у способах !! поеднання з ш-шими сторонами людського життя. Крiм того, будь-яка консультацшна програма сама е ланкою в загальному ланцюжку неперервно! освiти, вллю-ючи один з можливих варiантiв неперервно! освiти.
Особливо важливим у розробщ консультацш-них програм був акцент на формування адаптацш-них навичок, зокрема навичок комушкаци; шдви-щення продуктивностi працi; формування щннос-тей, з якими людина хоче працювати; навичок прийняття рiшень; самовдосконалення; пошуку, отримання, збереження роботи; навичок боротьби зi стереотипами, як1 обмежують свободу вибору освiтнiх можливостей або професп; навичок гума-нiзацi! пращ; ефективного використання вiльного часу; здоров'язбереження [4].
На сучасному етапi розвитку американського суспшьства спостерiгаеться зростання шлькосп но-вих консультацiйних програм сощально! реабшта-цi!, що розробляються стльно Мiнiстерством освiти та Мiнiстерством пращ США. Значний ак-
цент робиться на створенш консультацшних програм для молод^ що полегшують И адаптащю до змш на ринку пращ.
Розглянемо детальшше найбiльш популярш консультацiйнi програми соцiальноi реабiлiтацii.
Програма «Життево neo6xidni навички» (Life Skills Program). У контекст нашого дослщження заслуговуе на увагу вiдома в США групова консу-льтацiйна програма «Життево Heo6xidHi навички», розроблена професором Колумбшського Ушверси-тету В. Адшнсом. Зауважимо, що це одна з перших американських консультацiйних програм, яка ште-грувала можливостi мультимедiйних засобiв (10 мультимедiйних уроков, 265 вщео/аудюкурав) та навчально-методичноi лiтератури (робочi зошити для члешв групи, пiдручники, поабники з методики викладання ^ei програми для консультантiв), що забезпечувало високу як1сть надання консультацшних послуг. Крiм того, передбачено окремi 3-5-деннi курси для консультанлв, тренерiв, андрагогiв та адмiнiстраторiв. У програмi закладенi механiзми, що забезпечують адаптацш рiзних груп населення до навчального процесу та до вимог сощально го за-питу суспiльства. Ii унiверсальнiсть пояснюеться перш за все ушверсальшстю само!' проблеми, осш-льки йдеться про проблеми професiйного розвитку, кар'ерного зростання, пошуку роботи, з якими сти-каеться практично кожна людина незалежно ввд того, до яко! соцiально!' групи (ж1нки, нащональш меншини, студенти, безробiтнi) вона належить [1].
Необхвдно вказати на практичну реалiзацiю програми, яка активно використовувалася протя-гом останнiх трьох десятилиъ у рiзних типах установ: освггшх, культурно-освiтнiх, медичних, реабь лггацшних, промислових, у спецiально створених консультацшних центрах. Результатами практичного втшення програми стало навчання бшьше 400 тис. чоловш у рiзних типах установ, створення 300 незалежних консультацшних ценщв, що пра-цюють за нею. Програма постшно отримуе схвальш ввдгуки ввд учасникiв-клieнтiв та консультанлв. Ймовiрно цим пояснюеться той факт, що понад 1700 агентств з найму, шшл, мунiципальних коле-дж1в у 43 штатах США активно впроваджують про-граму В. Адшнса. (Adkins Program). Вона впрова-джена в понад 20 рiзних установах, якi надають освiтнi та консультацшш послуги частково зайня-тим, не працевлаштованим випускникам, людям, як1 перебувають пiд ризиком звiльнення, тимчасово непрацюючим, матерям, як1 отримують допомогу по безробптю, iммiгрантам, в'язням, вшськовослу-жбовцям звiльненим у запас та шшим соцiально не-захищеним групам.
Аналiзуючи цiлi програми, наголошуемо, що вона допомагае ктентам не лише усвiдомити проблеми, яш стоять перед ними, але й набути необхвд-них навичок для розв'язання цих проблем. Крiм того, допомагае з'ясувати ставлення до окремо!' проблеми, ухвалювати вiдповiднi ршення для розв'язання цих проблем, робити вибiр, вирiшувати конфлiкти, шдвищувати самооцшку, ефективно спiлкуватися з навколишнiм свггом i бути вiдповi-
дальним за сво1' ди. Вона фокусуе увагу на передба-чуваних проблемах, з якими найчастiше доводиться стикатися ктентам у життi. Програма пропонуе стаидартнi i рацiональнi шляхи виходу зi складних ситуацiй, своерщну матрицю, за якою можна безбо-л1сно розв'язати будь-яку проблему, осшльки мае чiтко розроблену структуру, використовуе тради-цiйнi у психологii, педагопщ i консультуваннi ме-тоди та технологи. Клiенти швидко знаходять роботу, проходять необхвдне навчання та перетдго-товку, отримують консультацiйнi послуги вiд психологiв i досввдчених педагопв-консультанпв.
Програма передбачае дек1лька способiв оргаш-зацii навчання, зокрема так1: штенсивне 10-денне навчання, навчання у вихвдш днi, мiнi-семiнари, навчання в половиш дня тощо. Окремi групи навча-ються по двi години двiчi на тиждень протягом 1620 тижнiв. Програма складаеться iз 10 роздiлiв, як1 об'еднанi в 5 модул1в, спрямованих на допомогу зрозумгга себе, навчитися правильно вибирати аль-тернативи, вивчати можливостi кар'ерного зрос-тання, здшснювати вибiр, планувати майбутне, ро-зробляти стратеги пошуку роботи тощо. Розгля-немо 1'х детально: модуль 1 «Вибiр» (вивчення себе: «Хто я i куди я йду далi?»); модуль 2 «Пошук роботи» (умiння використовувати агентства з найму i встановлення особистих контачив); модуль 3 «Пла-нування кар'ери» (навички планування й ефектив-ного управлiння часом); модуль 4 «Отримання ро-
боти» (умшня самопрезентування); модуль 5 «Ут-римання робочого мiсця» (умiння працювати в ко-лективi). З метою встановлення необхвдного для навчання мжроктмату в групi використовують низку ^ових технологiй, спрямованих на об'еднання групи (10-15 чол.) i зняття напруги.
Таким чином, програма В. Адкшса грунтуеться на теорii' розвитку кар'ери, охоплюе найкращi ме-тоди та технологи навчання, мае яшсне навчально-методичне забезпечення, розроблену практично орiентовану програму навчання персоналу, оргаш-зовану за структурою 4-етапного процесу навчання, е корисною як система для рiзних закладiв та щд-роздiлiв. Вона використовуеться на вах рiвнях на-дання консультацiйних послуг - базовому, штенси-вному, ускладненому. У таблицi 1. систематизо-вано перелiк агентств США, в яких запроваджено програму В. Адк1нса.
У звт 2018 року 1нституту розвитку життево необх1дних навичок, органiзованому В. Адкшсом, зазначено, що спiльно з персоналом 9 мунщипаль-них агентств здшснено монiторинг навчальних ре-зультапв 448 соцiально незахищених клiентiв. Ана-лiз результатiв показав, що 38% мали реальнi плани на зайнятють, 22% взяли участь в освггшх програ-мах, 42% пройшли професшну пiдготовку, 12 % пройшли навчання в штернатур^ 22% - отримали повну зайнятiсть (Community Agencies and Welfare Reform Report).
Таблиця 1.
Використання програми В. Адкшса в освггшх та соцiальних установах США
Counseling Centers Консультацшш Центри
Unions Об'еднання
Veterans Programs Програми вшськовослужбовщв
Military (National Guard Youth Programs) Вiйськовi молодiжнi програми
Job Corps Трудовий корпус (нацюнальна програма США з професшного навчання «важко! молодо»)
Mental Health Programs Програма психiатричноi допомоги
Programs for Abused Women Програма захисту експлуатаци жшок
Housing Authorities Управлшня житлового будiвництва
Outplacement Programs Програми працевлаштування звшьнених
Foster Children Programs Програми дггей-годованщв
On-the-job Training Programs Програми професшного навчання тд робоче мь сце
Migrant Labor Programs М^ацшш програми
Programs for Minorities (i.e. Urban League) Програми захисту нацюнальних меншин
Programs to socialize immigrants Програми соцiалiзацii м^анпв
Churches, synagogues or affiliated religious programs Релiгiйнi програми
Summer Youth Programs Лiтнi молодiжнi програми
Hospitals and Clinics Лжарш та клiнiки
Alternatives to Incarceration Альтернативнi програми для в'язшв
Native American Programs Програми для коршного населення США
Proprietary Schools Приватнi школи
Early- or Pre-Retirement Programs Програми захисту людей передпенсшного вiку
Youth Service Corps, Americorps Молодiжний трудовий корпус
YMCA-YWCAs Молодiжна християнська оргашзащя
Boys and Girls Clubs Клуби хлопчикiв та дiвчаток Америки
Private Schools Приватш школи
Halfway Houses Реабiлiтацiйнi центри
Disability Retraining Програми перетдготовки iнвалiдiв
Сощолопчш опитування показали, що 227 чо-ловш у Центрах освгти дорослих з 13 MicT штату Нью-Йорк пройшли навчання за цieю програмою. 97,8% визначили Програму як одну з кращих, 97,3% - рекомендують !! сво!м друзям, 90,4% - ко-ристуються поcтiйно, 86,5% ввдзначили, що Про-грама допомогла !м зрозумiти важливicть професш-но! тдготовки та перепiдготовки, 86,5% значно т-двищили рiвень профеciйних знань та навичок, 72,6% удосконалили сво! комушкативт навички, 73% стали бiльш упевненими у сво!х силах. Про-грама В. Адк1нса допомагае cоцiально незахищенш молодi долучитися до оcвiтнiх програм. На думку фахiвцiв, вона мае право на юнування, оск1льки допомагае сощально незахищеним у визначенш та за-безпеченнi майбутнього для них та !'хшх ciмей, дае можливють зрозумiти, що вони е головними об'ектами Програми [1; 2; 3; 7].
Великою стльною роботою (проектом) Mimc-терства працi i Мiнicтерcтва оcвiти е розробка програми «Освгта на робочому мющ», спрямована на шдвищення загально! культури пращ, отримання корисних навичок для збереження роботи, ефекти-вне використання свого потенщалу на робочому мь сщ. Необх1дно ввдзначити ще одну важливу програму 90-х рок1в, що мае ввдношення до консульту-вання. Це програма «Робочi мicця» («Jobs»), мета яко! - допомогти переходу iз cоцiальних дотацiй на оплачуваш роботи. Оск1льки йдеться про роботу з малозабезпеченими i найменш благополучними верствами населення США, то консультанти акцен-тують свою увагу на проблемах трансформаций планування, ухвалення вiдповiдальних рiшень, по-шуку i збереження робочого мюця.
Загальновiдомою в США е дiяльнicть Департаменту працi та розвитку робочоЧ сили (Department of Labor and Workforce Development), в якому розробляються та реалiзовуютьcя консультации програми для людей пенсшного i допенсш-ного вшу. Прикладом е програма «Планування зай-нятостi» - восьмимодульний семшар, розрахова-ний на cоцiально незахищених середнього i старшого вiку. Вш готуе cоцiально незахищених до пошуку тако! роботи, яка найбiльшою мiрою ввдпо-вiдала б !*хшм шдиввдуальним можливостям, ште-ресам i потребам. Учасники програми вчаться вияв-ляти сво! здiбноcтi, iнтереcи, iдентифiкувати досвщ роботи, використовувати творчi й гнучш пiдходи у доcлiдженнi шлях1в подолання перешкод, що зава-жають !м у пошуку роботи, розвивають навички пошуку роботи. Дана програма впроваджена в п'ятде-сяти штатах i розвиваеться на оcновi гранту, отри-маного ввд Мiнicтерcтва пращ США. Реалiзацiя програми здiйcнюетьcя на громадських засадах у рамках Асощаци. У кожному штатi працюе координатор програми. Крiм того, програмою передба-чено навчання волонтерiв з числа колишшх педаго-гiв, психолопв, cоцiальних працiвникiв з метою по-дальшо! оргашзацп для них групи (10-25 оciб). Навчальний персонал працюе на громадських засадах i ввдвщування клiентами занять е безкоштов-ним. М1сцем для навчання за програмою може бути бiблiотека, коледж, оcвiтнiй центр для дорослих,
церква, будь-яке агентство з соцiально! роботи. Природно, що й примiщення для навчання за програмою надаеться безкоштовно [11].
Вартим уваги е досить поширений досввд упровадження дано! програми в освгтшх навчаль-них закладах, зокрема в мунщипальних коледжах. Як правило, Асоцiацiя спочатку навчае викладачiв коледж1в роботi за даною програмою, а потiм активно впроваджуе програму в систему навчального процесу коледжу. Програма фокусуеться на проблемах адекватно! самоощнки й уникае стандартно! дiагностики. Результати втшення цiе! програми досить оптимютичш i прогностичнi: за даними Асощаци 50 % учаснишв через 3 мюящ знаходять вiдпо-ввдну для себе роботу, а останш 50 % перебувають в активному пошуку тако! роботи.
Департаментом розвитку робочо! сили розроб-ляеться та реалiзовуеться багато iнших iнновацiй-них консультацшних програм соцiально! реабiлiта-цп, зокрема: програма «Досвiд з найму на роботу» для тих, хто мае досвщ роботи менеджерiв i бажае вдосконалити сво! знання та навички щодо найму на роботу квалiфiкованих фахiвцiв (запроваджена в 13 штатах); «Програма для представниюв нацiона-льних меншин», де вщсоток сощально незахищених традицшно вищий.
Важливими е консультацшш програми соцiа-льно! реабштацп для роботодавцiв, розробленi з метою прискорення розв'язання проблем правильного та справедливого найму на роботу, ознайом-лення з рiзними аспектам трудово! дiяльностi, проблемами виходу на пенсш, запобiгання зростанню працiвникiв, як1 перебувають тд ризиком звiль-нення, розвитку умшь органiзовувати випереджу-вальне навчання на виробницга тощо. Стратегiч-ними щлями таких програм е:
- допомога роботодавцям з найму, управлшня, навчання працiвникiв старшого вiку. Численш дос-л1дження довели, що пращвники старшого вiку во-лод1ють низкою переваг у порiвняннi зi сво!ми мо-лодшими колегами. Накопичувальний досвщ жит-тева мудрiсть, вiдданiсть щеям свое! компанi! та сумлiнне ставлення до сво!х обов'язк1в значно ви-рiзняе працiвника старшого вiку. Для реалiзацi! цiе! цiлi дiе програма «Дыове партнерство», яка спрямована на створення шформацшно! мереж1 з пи-тань, що стосуються кар'ери пращвнишв допенсiй-ного вiку. 1нформацшна мережа створювалася для працедавцiв з метою шформування щодо останнiх наукових дослщжень з дано! проблеми. Ця програма представлена на конференщях з управлiння людськими ресурсами, де коло працедавщв, що ко-ристуються даною iнформацiйною мережею пос-тшно розширюеться. На пiдтримку програми випу-скаеться iнформацiйний бюлетень «Працездатний вш» для менеджерiв вiддiлу людських ресурав, що допомагае !м удосконалювати роботу з найму i уп-равлшня працiвниками старшого вiку;
- допомога людям старшого вшу в здшсненш усвщомленого й iнформованого вибору напрямiв розвитку свое! кар'ери й планування пенсшного пе-рiоду свого життя. У цьому напрямi Асоцiацiя роз-робляе низку консультацiйних програм, здшснюе
дослвдження, оргашзовуе видання друкарсько1' про-дукци з проблем навчання та перенавчання людей «третього вшу». Вщомою е програма «Подумай про свое майбутне», спрямована на розв'язання про-блеми планування пенсшного перюду людини. Вона впроваджена в багатьох державних i приват-них органiзацiях, рiзних асоцiацiях, релiгiйних спiвтовариствах, вiйськових структурах;
- захист антидискримшацшних законiв i поль тики з проблем в^ у свiтi працi. Розв'язання про-блеми подолання дискримiнацiï на основi вiку пра-цiвника полягае в проведенш ввдповвдно1' освiтньоï пол1тики, роботи iз законодавством шляхом форму-вання ввдповвдно1' юридичноï бази. Асоцiацiя готуе необхiдну iнформацiю i документацiю для Верховного Суду США, як стосуються питань дискримь нацiï пращвнишв старшого вiку. У спiвпрацi з Асо-цiацiею були пiдготовленi i прийняп певнi осново-положнi закони, зокрема «Про заборону вiковоï дискримшацп пiд час найму на роботу» ввд 1967 року (The Age Discrimination in Employment Act of 1967) [9] та «Про пенсшне забезпечення зайнятого населення» вiд 1974 року (Employee Retirement Income Security Act - ERISA, вiдомий як закон «Про реформу пенсшного забезпечення» (Pension Reform Act of1974) [5]. Закон охопив категори робггнишв i службовщв, яш не беруть учасп у пшьгових пенсш-них програмах i схемах i дозволив 1'м вiдкривати в банках й шших фiнансових установах iндивiдуа-льш пенсiйнi рахунки на пiльгових умовах, а у 1982 таке право отримали всi працiвники. Для контролю за виконанням була створена Корпора^я гаранта пенайних пшьг (Pension Benefit Guaranty Corporation). Асощащя веде просвггницьку дiяль-нiсть у цш галузi серед сво1'х членiв i надае безкош-товнi юридичнi послуги;
- розробка iнновацiйних програм i моделей, яш сприятимуть розширенню можливостей роботи для лiтнiх людей. 1нститут Професiйноï пiдготовки ро-бочо1' сили, що iснуе в рамках Асощацп, пропонуе освiтнi програми для працедавщв i фахiвцiв у галузi управлшня людськими ресурсами, якi працюють над питаннями створення рiзних варiантiв зайнято-стi для працiвникiв свое1' компанп. Хотiлося б ввд-значити, що дiяльнiсть цiеï Асоцiацiï робить знач-ний внесок у проведення освггаьо1' полiтики, здшс-нюе вплив на формування громадсько1' думки. Найцiннiшим е надання конкретно!' допомоги (в тому чи^ i консультацiйноï) особам, яш здшсню-ють одну з важливих у життi кожно1' людини тран-зицiй (перехiдний перiод).
Незважаючи на той факт, що сощально незахи-щенi - це дорослi люди, яш вiдрiзняються за вiком, досввдом, причинами продовження освiти, мотива-щями, поставленими цiлями, консультування кож-но1' з пiдгруп соцiально незахищених повинно бути диференцшованим i враховувати iндивiдуальнi потреби.
Оскiльки життя ктенпв характеризуеться складним поеднанням рiзних ролей, у нього з'явля-еться ще одна роль - роль студента, яку вш повинен навчитися сумщати з iншими соцiальними ролями. Слщ зауважити, що дорослий студент перш за все
характеризуеться яскраво вираженою iндивiдуаль-нiстю. Для консультанта не юнуе узагальненого образу дорослого студента [9]. Кожен з них е ушкаль-ною сукупшстю стилiв життя, здiбностей, штере-сiв, щншсних уявлень, самоконцепцiй, життевого досвiду, цшей, прiоритетiв, сiмейних особливостей. Iидивiдуальнiсть - ключова характеристика дорослого слухача.
Отримання ново! ролi вiдповiдае поняттю тра-нзицп, як перiодe «подш або вiдсутностi подiй, результатом якого е змша взаемин, щоденних обов'язшв, переконань, ролей у мющ юнування i функцiоиуваиия людини, в сш% на роботi, в суст-льствi, у своему внутрiшньому свт, у фiзiологiч-ному станi оргашзму тощо» [4, с. 47]. Концепция транзицiй, застосована до дорослого студента, мае на увазi перiод переходу з одного життевого статусу в шшш, який дае можливють набути новi на-вички, знання, умiння. Багато соцiально незахищених, що повертаються до освiти, мають за сво1'ми плечима роки ввдповщального виконання профе-сiйних обов'язкiв. Cередовище освiтнiх установ, з його жорсткою регламентащею i регулюванням не ввдповщае загальнiй установцi доросло1' людини са-мiй керувати сво!м життям, збериаючи свою неза-лежнiсть. У сощально незахищеного е життевий до-свщ що дозволяе йому контролювати i планувати свое життя.
Як уже зазначалося, Асощащя працюе з освгт-нiми закладами та активно впроваджуе сво! консультации програми соцiальноi реабiлiтацii. Не мо-жна оминути дiяльнiсть консультацшних служб Центрiв кар'ери, завданнями яких передбачено: ор-ганiзацiю семiнарiв за участю фахiвцiв з найму, ро-ботодавцiв у рiзних галузях професшно1' дiяльностi; органiзацiю навчальних стажувань, що дозволяють слухачам спостерiгати й аналiзувати рiзнi ситуацii на робочому мющ i ринку працi; проведення на за-няттях рольових iгор, пов'язаних з штерв'ю при прийомi на роботу, запис 1'х на вщео з подальшим обговоренням; розробку теспв для самооцiнки; створення курсiв та оргашзащю семiнарiв з плану-вання кар'ери; органiзацiю зустрiчей з викладаць-ким складом рiзних факультетiв з метою обгово-рення можливостей i перспектив обрано1' професii, а також розробки iнтегрованих програм; забезпечення шформативними матерiалами щодо можливостей кар'ери та професшного зростання; викори-стання можливостей оргашзацп консультацiйних програм у студентських гуртожитках, студентськiй спшьноп тощо; обговорення проблеми задово-лення роботою тощо.
Висновки. Розглянуп консультацшш програми соцiальноi реабштацп тдтверджують важ-ливiсть врахування конкретних iндивiдуальних потреб соцiально незахищених груп населення у про-цесi реалiзацii консультування для досягнення максимально!' ефективносп при розв'язаннi проблем, пов'язаних з навчанням, перетдготовкою та розвитком кар'ери. Вищезазначеш консультацiйнi програми сощально1' реабiлiтацii, на якi видшя-ються значш фiнансовi кошти, сввдчать про серйо-
зне ставлення полгтишв i стратепв у T^^i освгт-ньо! i сощ^^ьно! полiтики США до розробки та удо-сконалення пiдходiв щодо розв'язання соцiальних проблем, як1 включають не лише економiчнi, але й освгтш заходи.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Adkins Life Skills Program: Career Development Series - The Proven Program for Getting a Job and Building a Career [Retrieved from] : http://www.adkinslifeskills.org/index.html
2. Adkins W. R. Becoming employable and employed: One agency's experience with the Adkins life skills program. Videotape. New York, NY. : Institute for Life Coping Skills, 2001.
3. Adkins W. R. Journey to success / Employment master class: The Adkins life skills program (show No.208); Your life skills will enhance your job skills (show No. 210); The true meaning of self-esteem (show No.212). Trenton, NJ: JOBCAST, New Jersey Workplace Literacy Programs, New Jersey Public Television, 2001. [Retrieved from]: http://www.njn.net/workforce/jobcasttv20014. html.
4. Chaudry A., Wimer C., Macartney S. Poverty in the United States: 50-Year Trends and Safety Net Impacts. Washington, DC: US Department of Health and Human Services; 2016.
5. Employee Retirement Income Security Act of 1974. [Retrieved from] : http ://www. dol.gov/dol/topic/health-plans/erisa. htm.
6. Goodman J., Anderson M., Schlossberg N. Counseling Adults in Transition: Linking Practice with
Theory. 3rd edition. N. Y. : Springer Pub Co, 2006. 334 p.
7. Gregoire J., Jungers, C. The Counselor's Companion: What every beginning counselor needs to know. NY. : Routledge, 2007. 815 p.
8. Herr E. Emerging Trends in Career Counseling / International Journal for the Advancement of Counseling. 1992 (december). Vol. 15, № 4. P. 255288.
9. Mosley E., Smith S. Human service agencies and the question of impact: Lessons for theory, policy, and practice, Human Service Organizations: Management, Leadership & Governance, 2018. 42:2, 113-122.
10. The Age Discrimination in Employment Act of 1967. [Retrieved from] : http://www.eeoc.gov/pol-icy/adea.html.
11. In the Public Interest. A guide to evaluating pay for success programs and social impact bonds. Washington, DC: Author. 2015. [Retrieved from] : http://www.inthepublicinterest.org/wp-content/up-loads/ITPI-Pay-for-Success-Guide-Dec. 2015.pdf
SOME PECULIARITIES OF LEARNING EXPERIENCE IN PRIMARY SCHOOLS OF GREAT
BRITAIN
Kozubovska I.
doctor ofpedagogic sciences, professor, head of Department of General Pedagogic and Pedagogic of Higher School, Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine,
Postoluk M.
candidate of pedagogic sciences, head of post graduate department Ternopil National Pedagogic Univerityty, Ternopil, Ukraine,
Milyan Z.
senior specialist, Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine
ДЕЯК1 ОСОБЛИВОСТ1 ДОСВ1ДУ НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВ1Й ШКОЛ1 ВЕЛИКО1
БРИТАНП
Козубовська I.
доктор педагогiчних наук,профессор, завiдувач кафедри загальног педагогки та педагогки вищо'1 школи, Ужгородський нацiональний yHiверситет,
м. Ужгород, Укра'ша, Постолюк М.
кандидат педагогiчних наук, завiдувач вiддiленням аспiрантури Тернопшьський нацiональний ymiверситет, м. Тернопшь, Укра'ша,
Милян Ж. провiдний спецiалiсm
Ужгородський нацюнальний утверситет, м. Ужгород, Укра'ша
Abstract
This article deals with the investigation of some peculiarities of primary schools in Great Britain. The difference between primary schools un Ukraine and Great Britain is disclosed. National Curriculum of the UK. Primary School, and curriculum content are discussed (validity, utility, learn ability, consistency with social realities, self
