CC BY
41
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-316-321 УДК 616-036.82/.85+316.61]-053.32-056.253:316.614.5 Боярська Л. М., Велканова Т. В., Подл'анова О. I.
ЗНАЧЕННЯ РЕАБ1Л1ТАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ С1М'ТУ РЕАБ1Л1ТАЦМ,
СОЦ1АЛ1ЗАЦМ Д1ТЕЙ НАРОДЖЕНИХ ПЕРЕДЧАСНО З ДУЖЕ НИЗЬКОЮ
АБО ЕКСТРЕМАЛЬНО НИЗЬКОЮ МАСОЮ Т1ЛА
Запорiзький державний медичний ушверситет (м. Запорiжжя)
Зв'язок публiкацГГ з плановими науково-до-слiдними роботами. Дана робота е фрагментом НДР «Ктнко-функцюнальна характеристика, про-гнозування захворювань у дiтей молодшого вку, яю мешкають в екологiчно несприятливих умовах та розробка програм л^вання та профтактики вщ-хилень в стан 1х здоров'я» (№ державно! реестраци 0109U003985).
Вступ. Надзвичайно важливу роль в ефективно-му рiшеннi програм реабттаци передчасно наро-джених дтей з дуже низькою масою тта (ДНМТ) та екстремально низькою масою тта (ЕНМТ) в^грае II Ым'я.
За даними ряду авторiв, пюля передчасних по-логiв матерi вщчувають психологiчний шок та розча-рування [3]. Додатковим фактором психолопчного стресу е важкий стан дитини та невизначенють його результату. Як вщповщь на стрес, у батьюв може формуватися реак^я «емоцiйного вiдторгнення». З часом, це почуття тривоги у батьюв може призвес-ти до порушень поведiнки та трyднощiв сощально! адаптацiI дитини. Не дивлячись на те, що з 1980-х роюв рiвень батькiвського стресу при передчасному народженн дитини значно знизився, що пояснюеть-ся покращенням догляду та медично! допомоги но-вонародженим [7], проте проблема вщносин «бать-ки-передчасно народжена дитина» залишаеться актуальною.
Яюсть ранiшнiх вiдносин мати-дитина е першим з факторiв, що можуть привести до загострення або пом'якшити потен^ально негативний вплив передчасних пологiв на розвиток дитини. Взагал^ вiдношення мати-передчасно народжена дитина в бтьшост випадюв визнанi як складнi, i таю, що можуть збтьшувати ризик психолопчних проблем в сiм'I. У третини матерiв, якi народили передчасно, прив'язанють до дитини менше, ыж у тих хто народив вчасно [4]. Систематичний пошук у трьох елек-тронних базах даних (Psychlnfo, PubMed и Cochrane Library) показав, що рiзниця у вщношены до дитини матерiв недоношених та доношених малюкiв най-бiльш виражена першм 6 мiсяцiв !х життя [4]. Хоча частота депресiI для основно! кiлькостi батькiв змен-шуеться пiсля перших трьох мiсяцiв життя дитини, проте 20% батьюв продовжують вiдчyвати депре-сiю протягом наступних 9 мiсяцiв [6]. В той же час
доказано, що проведення раннього та постмного консультування батьюв передчасно народжених дiтей знижуе рiвень стресу у всiх членiв Ым'1. В таких умовах бiльшiсть батькiв достатньо добре вщновлю-ються по досягненн дитиною 2 рокiв. Як показують дослiдження, найбiльш вираженi позитивы резуль-тати спостерiгаються в Ым'ях, що мають найлiпший комплаенс у вщношены реабiлiтацiйних програм, якi проводяться дитин [8]. Тому ефективнiсть ран-нiх реабiлiтацiйних програм, спрямованих на фор-мування правильного психомоторного розвитку та досягнення високого рiвня со^ально! адаптацiI передчасно народжено! дитини, залежить саме вщ активно! участ батькiв. Так встановлено, що раншнм (до 12 мiсяцiв нескорегованого вку дитини) початок програм виховання передчасно народжених дггей з активною участю обох батькiв знизив у останых рг вень стресу, що виник пюля полопв, до рiвня, який спiвпадае зi станом батьюв доношених дггей. Не-зважаючи на те, що батьки дтей з ДНМТ мали прше працевлаштування, осв^ та професiйну пiдготовку, нiж батьки доношених дтей, правильне виконання програм, сптьний догляд та турбота за малюками згуртовували Ым'!, батьки мали бтьше розумiння та пiдтримку з боку родичiв та друзiв [5].
Таким чином, здоровi батькiвсько-дитячi вщно-сини необхiдно формувати вже з перших дыв життя малюка. Сформован та закрiпленi у стацiонарi вщ-носини у домашнiх умовах будуть сприяти правильному розвитку дитини з одного боку, а з Ышого - знижувати батькiвський стрес та депресю й пщви-щувати батькiвську самооцiнку [9].
Подальший розвиток та соцiалiзацiя передчасно народжених дтей, наразi е актуальним питанням, яке продовжуе вивчатися поряд з темою довгостро-кового ефекту раннiх реабтггацмних програм. В рiшеннi цього питаны значну роль в^грае со^аль-на педiатрiя - мiждисциплiнарна галузь, завданням яко! е оформлення життевого простору дитини в суспiльствi з урахуванням стану !! здоров'я [1]. Кон-цепцiя сощально! педiатрi! найбiльш реалiзована практично в Нiмеччинi. Там сьогодн дiе близько 120 соцiально-педiатричних центрiв, де впроваджено мiждисциплiнарний пiдхiд до дiагностики, лiкування та реабшггаци дтей iз хронiчними захворюваннями, розладами розвитку, Ывалщнютю, генетично зумов-
леними хворобами та синдромами. Для дтей та пщ-лiткiв, що вiдвiдують центри разом iз батьками або опкунами, створено всi можливост для ефективно! реабiлiтацiI. У цьому процес беруть участь фахiвцi рiзних спецiальностей: психологи, психотерапевти, педагоги та со^альы працiвники. Стосовно ново-народжених i дiтей раннього вiку, частше викорис-товують термiн «абiлiтацiя». По сут^ це - створення можливостей для розвитку вiдсутнiх ранiше видiв дiяльностi, якi допомагають дитинi набувати нави-чок вiдповiдно до II потен^алу. Команда фахiвцiв дае комплексну та глибоку оцiнку стану конкретного патента, розробляе i реалiзуе шдивщуальы шляхи вирiшення iснуючих проблем. В першу чергу врахо-вуються потреби дитини, вивчаеться вплив хвороби не лише на окремi функци оргаызму i аспекти житте-дiяльностi, а i на цiлiсну особистiсть. Дуже важливим е те, що до процесу подолання хвороби i II наслщюв активно залучаються члени Ымей, адже за межами центру, що надае допомогу в амбулаторному режи-мi, головну роль у процес реабiлiтацiI та соцiальноI адаптацiI хворо! дитини виконують II батьки i мiкро-соцiальне оточення.
В Украшу у зв'язку iз збiльшенням ктькост дiтей, народжених передчасно i потребуючих з вiком спе-цiалiзованоI реабiлiтацiйно-корекцiйноI допомоги, сощальна педiатрiя е надзвичайно затребувана. Особливо актуальним е питання створення нов^ых програм з реабтггацп та абiлiтацiI цих дiтей. З 1998 р. МОЗ Украши була схвалена i впроваджена в роботу Украшського медичного центру медико-соцг ально^ реабiлiтацiI дiтей з оргаычними ураженнями ЦНС модель «Тандем-партнерства», «Дитина-Ым'я-фахiвець». Суть моделi полягае у гармонмному поеднаннi медичного та соцiально-економiчного аспектiв реабiлiтацiI з обов'язковим залученням батьюв, як повноправних учасникiв реабтггацмного процесу. У моделi «Тандем-партнерство» реалiзова-но основнi положення соцiально педiатрiI стосовно створення для дитини iз iнвалiднiстю максимальних можливостей пристосування до життя та суспiльно кориснiй працг За словами проф. Мартинюка В.Ю. [1], практичне застосування цiеI модели передусiм у роботi iз новонародженими та дiтьми молодшого вiку, значно вплинуло на показники захворюваност на ДЦП. За даними аноымного анкетування бать-кiв, бiльше нiж у 90% дггей реестрували позитивний ефект вiд реабiлiтацiйних комплексiв. Впроваджен-ня моделi «Тандем-партнерства» дозволило скоро-тити витрати бюджету на 45% у зв'язку iз переве-денням частини дггей на амбулаторне л^вання.
З 2013 р. в Укра'|ы впроваджено Унiфiкований клiнiчний протокол медично^ допомоги (УКПМД) «Церебральний паралiч та шип органiчнi ураження головного мозку у дтей, якi супроводжуються ру-ховими порушеннями» затверджений наказом МОЗ Украши вщ 09.04.2013 № 286 на засадах доказо-во^ медицини. Метою створення УКПМД е не лише зменшення ступеня рухових порушень, пщвищення функцiональноI активностi дитини, самообслугову-вання, але й максимальна адапта^я дитини у сус-пiльствi з можливютю вiдвiдувати навчальнi та гро-
мадськ заклади, брати активну участь у сусптьному життi з подальшим працевлаштуванням [2].
У теперiшнiй час, поряд з великими клинками та центрами (Украшський медичний центр медико-со-^ально': реабiлiтацiI дiтей з органiчними ураженнями ЦНС, м. Кит; Мiжнародна клiнiка вiдновного лг кування, м. Трускавець), в репонах створенi центри ^^ально1; педiатрiI з обов'язковою реалiзацiею ш-дивiдуального пiдходу до реабгттаци з урахуванням етапу дозрiвання та стану розвитку функцюнальних систем конкретное дитини. Одним з них е Обласний центр ранньо^ соцiальноI реабтггацп (ОЦРСР) при Хортицьюй Нацiональнiй Навчально-реабгттацмнм АкадемiI. ОЦРСР належить до установ психолого-медико-педагогiчноI реабiлiтацiI, здмснюе комплексну освiтньо-реабiлiтацiйну, корекцмно-розви-ткову роботу по реабгттаци дiтей-iнвалiдiв з двох мюя^в до 6 роюв вiдповiдно до державних со^аль-них нормативiв у сферi реабiлiтацiI. У ОЦРСР опра-цьована модель реабтггацп «Тандем-партнерство» та «дитина-сiм'я-фахiвець», створенi групи «Мате-рi i дитини» в яких проходять ре/абгттацт дiти вщ народження до трьох рокiв. Характерно, що багато дгтей з цих груп не мають iнвалiдностi. Адже швалщ-нiсть переважнiй кiлькостi дгтей з важкими захворю-ваннями у вц до одного року рщко встановлюеться. Цi дiти складають так звану «групу ризику», тобто групу загрози швалщностг Тому вся робота фахiвцiв з дiтьми цiеI групи спрямована на те, щоб допомог-ти дитинi розвинути необхiднi функци оргаызму, а, отже, уникнути швалщностг
Для сприяння розвитку реабiлiтацiйного потенцг алу сiмей в ОЦРСР:
• надаеться консультативна допомога фахiвцями Ым'ям, якi виховують дiтей з особливостями психо-фiзичного розвитку;
• проводяться щотижневi консультацiI для бать-юв з питань реабiлiтацiйного процесу, з питань ви-конання програми домашньо^ активностi, тощо;
• проводиться ознайомлення батьюв з результатами ре/абтггацп дiтей;
• погоджуеться з батьками подальший план ко-рекцiйноI та лiкувально-профiлактичноI роботи з урахуванням результат попередньо^ ре/абiлiтацiI дiтей;
• розробка i виконання iндивiдуальних програм реабгттаци супроводжуються динамiчною оцiнкою ¡х ефективностi стосовно задоволення потреб пацг ента з використанням об'ективних критерпв, таких як анкетування батькiв з питання оцшки якостi життя кдитини.
Головне в роботi ОЦРСР партнерство «дитина -сiм'я - фахiвець». В групах «Матерi i дитини» орга-нiзовують навчання батьюв, реабгттацмы заняття з вiдновлення та розвитку порушених функцм ор-гаызму, а також профiлактику вiдставання в фiзич-ному розвитку дитини в ранньому вщг В цiй робот допомагае використання елементiв методик Бобат, Семьоново^, а також ведення щоденниюв спостере-жень фахiвцем i батьками за станом дитини. Абтгга-цмно-реабтггацмний процес також спрямовуеться на розвиток сощальних потреб, формування со-^альних вмiнь та навичок дiтей. Пщ час пiдготовки
i проведення штегрованих заходiв у дггей форму-еться готовнють i здатнють брати до уваги бажання iHinoï людини, домовлятися, узгоджувати свою по-зицiю, в разi потреби поступатися власними штер-есами на користь сощально|' групи, отримувати за-доволення вiд допомоги та пщтримки iншоï людини. Також у дггей формуеться вмiння знаходити свое мюце в дитячому суспiльствi, визначати свм статус серед дiтей вiдповiдно до сво|'х можливостей та потреб, товаришувати.
Батьки максимально залучаються до подготовки i проведення комунiкативних заходiв, ïм допомагають зрозумiти, що соцiалiзацiя дитини - не менш важлива i складна проблема, нiж розумовий та фiзичний розви-ток дитини. Батьки дтей, якi отримують реабтггацмы програми, сприймають вiдцiлення РСР як шституцю, яка допомагае не ттьки покращенню фiзичного та психiчного здоров'я дитини, але й збагачуе Ыдивщу-альний досвщ дитини позитивними враженнями вщ спiлкування з iншими дгтьми та дорослими.
Метою нашоï роботи стало вивчення впливу батьювського фактору на ефективнють реабттаци дiтей, народжених iз ЕНМТ та ДНМТ, впродовж перших трьох роюв життя.
Об'ект i методи дослiдження. Пiд катамнес-тичним спостереженням на протязi перших 3 рокiв життя знаходились 70 дтей, якi народились iз ЕНМТ та ДНМТ та отримували лкування у неонатальному перiодi в Ыфекцмно-боксованому вiццiленнi недо-ношених «КУ ЗМБДЛ № 5». При виписц всiм дiтям пропонували звернутися до ОЦРСР для проходжен-ня реабтггацмних програм. Проте, з рiзних причин до ОЦРСР звернулися батьки 32 дтей (12 iз ЕНМТ та 20 iз ДНМТ при народжены). 38 дiтей (14 iз ЕНМТ та 24 iз ДНМТ при народжены) отримували реабшг тацiйнi програми у пол^ычних дитячих вщдшен-нях центрiв первинноï медико-соцiальноï допомоги (ЦПМСД) м. Запорiжжя. Всi дiти пщ час проходжен-ня програми реабтггацп мали 3 фiксованих вiзити до катамнестичного кабЫету.
Ми провели анкетування батькiв 32 дiтей, якi отримували реабтггацмы заходи на протязi двох перших роюв життя у ОЦРСР (22 ЫмЧ - 1 група) та ЦПМСД за мюцем проживання (10 Ымей - 2 група). Доцтьнють анкетування полягала у визначенн за-гального стану дiтей, катамнестичне спостереження яких проводилось пщ щтьним наглядом.
Анкета, яка була складена нами для дослщжен-ня, мала 19 питань, яю торкалися поглядiв та думки батькiв щодо стану здоров'я дитини та його впливу на яюсть життя члеыв родини. Вс питання мали 5 варiантiв вiдповiдi: вiд «погано» до «вщмшно».
Анкета включала три частини. У першмй частинi пояснювалась мета доогмдження, викладались правила заповнення анкети, пщкреслювалась важли-вiсть та цЫнють вiдповiдей респондента. Основна частина мала запитання, яю поступово розкривали змют проблеми. Ця частина анкети за змютом най-бiльш вагома та складна. Запитання враховували психолопю респондента, викладались блоками, у ч^юй лопчнм послiдовностi з метою зацiкавити респондента, включити його поступово в процес ствп-
рацi з анкетою. Наступи запитання виявляли соцг альн установки та орiентацi! респондента, оцЫки та судження, якi мають прямий стосунок до основно! теми дослщження. У заключнiй частинi тексту анкети пропонувались найбтьш iнтимнi та рiзного характеру контрольнi запитання, мета яких поглибити та уточнити шформацю, яка була отримана у вщповщ-ях на попередн запитання.
Важливо було визначити оцiнку батьками стану дитини за рiзними параметрами, а саме за розви-тком моторики рухiв та !х статичности оцiнки сенсорно! реакцi!, мовних параметрiв, емоцiй та соцг ально! поведiнки. Перше питання наведене в анкет ставило перед собою завдання отримати вщповщь як батьки вщносяться до свое! дитини та як саме вони оцшюють стан здоров'я дитини. Друге питання надавало вщповщь: стан здоров'я дитини попр-шився, чи навпаки став кращм. Трете питання було бтьш таким, що ставило завдання професмно! лг карсько! оцiнки дитини, тому мютило бiльш конкре-тизованi параметри.
Дуже велика увага в анкет придтялась участi батькiв в реабiлiтацi! дитини та вщношенню до не!, тому наступи питання були направленi саме на ви-явлення таких факторiв. Також була звернена увага на вплив передчасного народження дитини на вщ-носини батькiв у Ым'!, з друзями, сусiдами або ко-лективом. Важливим було з'ясувати насюльки впли-нув стан дитини на можливють працювати, а вiдтак i на матерiальний стан сiм'!. У разi виникнення ви-щезазначених проблем, лопчно було б уявити, що народження дитини з ДНМТ та ЕНМТ вплине на емо-цюнальний стан батьюв. Важливим було вияснити як i в якому обсязг Для практично! значимостi анкети, ми включили питання, яю дозволяли з'ясувати, чи не вплинуть вищезазначенi проблеми на можливють та бажання батьюв продовжувати реабтггацю дитини.
В нашому дослiдженнi важливо було визначити, яка ре/абтггащя з двох варiантiв бтьш ефективна:
1. Комплексна у ОЦРСР, що включала довгостро-кову безперервну фiзичну, психологiчну, соцiальну, педагогiчну ре/абттацю що проводилась у тiснiй взаемоди iз батьками та командою фахiвцiв.
2. Амбулаторна у ЦПМСД за мюцем проживання.
Статистичний аналiз проводили мiж показника-
ми обох груп, розраховуючи вщсоток однакових вщ-повщей в кожнiй групi та порiвнюючи !х, з викорис-танням програми Statistica 6,0.
Результати дослiдження та 'Гх обговорення. Всi дiти на початку л^вання мали перинатальнi ураження ЦНС, яю перебiгали iз рiзними синдромами: рухових порушень, трамщно! недостатнос-тi, моторно! незгарбностi, мiатонiчним, пiдвищено,|, нейро-рефлекторно! збудпивостi. Катамнестичне спостереження виявило трансформа^ю дiагнозiв у бтьшост дiтей як у бiк покращення стану, так i у бк формування глибоко! iнвалiдностi. Наприкiнцi термг ну спостереження кiлькiсть здорових дгтей з ОЦРСР була статистично бтьшою, нiж з ЦПМСД (40,6% проти 15,8%, р=0,023). Серед дiтей, яю отримували реабiлiтацiю у ОЦРСР, реестрували зменшення прогресування невролопчно! патологи та частоти дiагнозу ДЦП. На нашу думку, програма реабттаци
70,0% 60,0% 50,0% 40,0% 30,0% 20,0% 10,0% 0,0%
в ОЦРСР дозволяла обмежити патоло-г1чний процес та соц1ал1зувати хвору ди-тину. В пор1внянн1 з цими показниками, в умовах реабт1тацп в ЦПМСД на третьому в1зит1 д1агноз ДЦП мали в 2 рази бтьше д1тей (57,9% проти 28,1%, р=0,015).
В результат! подальшого пор1вняльно-го анал1зу результат1в опитування батьк1в, ми отримали наступи! дан!.
Майже половина батьюв 1 групи ощ-нювали тепершшй стан своеТ дитини як добрий (40,9%), а ¡нша половина - як дуже добрий та вщмшний (31,8% та 27,3% вщповщно). Проте во! батьки 2 групи, на-впаки, визначали стан дитини як задовть-ний (30%) ! нав!ть поганий (70%). Оцшка батьками 1 групи динамки стану дитини на протяз! року була високою (значно кращий стан 63,6% та трохи кращм стан 36,4%). Батьки 2 групи були отриманш в свош оцшцк лише 40% визначили добру динамку стану, а 50% - взагал! и не побачили, а у 1 дитини стан по-пршився (р<0,05).
Оцшюючи ефективнють реабттацмних захо-д1в, яю отримала дитина, 73,1% батьюв
1 групи назвали и вщмшною та дуже доброю. Батьки 2 групи лише в 40% визначили II як дуже добру та добру, а у 60% - як посередню (р<0,05).
Бшьшють батьюв 1 групи вважали реко-мендацп лкар!в та опецiалiотiв п1д час ре-аб1л1тац1У Ух дитини дуже важливими (рис.
1). Вщповщ 40% батьюв 2 групи овiдчили про Тх оумиiви, що до порад лiкарiв.
Поява в оiм'Т дитини iз оообливими потребами не могла не вщобразитися на вщ-нооинах мiж батьками та родичами (рис.
2). Проте, 40,9% батьюв 1 групи вважали, що стан здоров'я IX дитини не вплинув на сiмейнi отооунки, або трохи змЫив Тх. 80% батькiв
2 групи вважали, що стан дитини помiрно та дуже впливав на сiмейнi стосунки.
Подiбнi результати були пщ чао опитування про вплив стану дитини на вщносини з друзями, сусi-дами та колегами по робот (рис. 3). Нажаль, 30% батьюв 2 групи вважали, що ц вiдиооиии змiиилиоя дуже сильно.
Реабшташя дитини з оообливими потребами по-требуе не лише ф1зичних та фЫансових витрат, але i значнот емоцiйиоТ роботи. Проте, бiльше половини батьюв 1 групи не вважали, що дитина отавала причиною тх емоцмного вигорання, лише 36,3% ощ-нювали змiии ового емоцiйиого стану як помiрний та оильний. Бшьшють батьюв 2 групи, навпаки, вважали, що тх емоцм-ний стан змшився помiрио (30%), сильно (30%) та дуже сильно (10%).
Всiм батькам доводилось скорочува-ти чао, який вони рашше затрачували на роботу та вщпочинок. Але 36,4% респондент 1 групи вое ж таки вважають, що таю «втрати» були незначними, в той чао
33,5%
40,0%
н И—^^Л
дуже важливо
важливо
ломано важливо
■ОЦРСР
ЦПМСД
Рис. 1. Оцшка батьками важливостi рекомендацiй лiкарiв та спецiалiстiв з приводу реабЫтацм дитини.
як 80% батьюв 2 групи оцiиюють {х як помiриi (40%), оильиi (30%) та оуттевi (10%).
Так оаме бшьше половини батькiв 1 групи (59,1%) вщчували незначну шкоду оообиотому життю, який вони мали пщ чао проведення реабштацп дитини. У 2 грут половина батькiв (50%) оцшювали цю шкоду як помiрну.
Однаково в обох групах народження та подальше
Рис
2. Оцшка батьками впливу стану здоров'я дитини на вщносини у Ым'Т.
виходжування дитини з ДНМТ та ЕНМТ значно змен-шувало чао, який батьки витрачали на виконання рiзних видiв дiяльностi та овое хоб^ що призводило до рiзних проблем iз оiмейиим «тимбшдшгом». Висновки
1. Програми ре/абшгацп передчаоно народже-них дтей актуальиi в овiтi та отримують подальший розвиток в УкраТиi.
Рис
3. Оцшка батьками впливу стану здоров'я дитини на вщносини з друзями, колегами.
2. В тепершнм час юнують рiзновиди реаб!тта-цiйних програм для передчасно народжених дiтей, якi вiдрiзняються складом, iнтенсивнiстю i впливом на реабтггацмний потенцiал сiм'!.
3. Анкета що створена для оцшки ефективност катамнестичного спостереження в амбулаторних умовах i умовах спецiалiзованого центру реабштаци е важливим об'ективним методом визначення динамки стану здоров'я дтей, !х соцiалiзацi! та реакци Ым'! на необхiднiсть догляду за передчасно наро-джено! дитиною.
4. За даними анкетування батьюв, професiйний супровщ та взаемодiя з командою спещалютв в
умовах спецiалiзованого центру реабштаци пiд час катамнестичного спостереження передчасно народжених дтей значно збтьшуе реабiлiтацiйний по-тенцiал сiм'!, що покращуе яюсть реабiлiтацi! дитини i значно збiльшуе позитивну динамiку !! здоров'я у порiвняннi iз реаб!ттащею в умовах ЦПМСД.
Перспективи подальших дослiджень. На наш погляд, необхiдно подальше рiзнобiчне вивчення ролi батьюв у процесi реабiлiтацi! передчасно народжених дтей та розробка медико-сощально-пе-дагогiчного супроводу, адаптованого не лише до спецiалiзованих центрiв, але й доступного на рiвнi первинно! ланки педiатричноl допомоги.
Лiтература
1. Martynyuk VYu. Sotsial'na pediatriya v Ukrayini: kontseptsiya, zavdannya, perspektyvy. Zdorov"ya Ukrayiny. 2011;1(16):10-11. [in Ukrainian].
2. Pro zatverdzhennya unifikovanoho klinichnoho protokolu medychnoyi dopomohy ta medychnoyi reabilitatsiyi, rozroblenyy na osnovi adaptovanykh klinichnykh nastanov «Tserebral'nyy paralich ta inshi orhanichni urazhennya holovnoho mozku u ditey, yaki suprovodzhuyut'sya rukhovymy porushennyamy»: Nakaz MOZ Ukrayiny № 286 vid 09.04.2013 r. [Internet]. Dostupno: http://www.moz.gov.ua. [in Ukrainian].
3. Kaaresen PI, Ronning JA, Ulvund SE, Dahl LB. A randomized, controlled trial of the effectiveness of an early-intervention program in reducing parenting stress after preterm birth. Pediatrics. 2006 Jul;118(1):9-19.
4. Korja R, Latva R, Lehtonen L. The effects of preterm birth on mother-infant interaction and attachment during the infant's first two years. Acta Obstet Gynecol Scand. 2012 Feb;91(2):164-73.
5. Landsem IP, Handegard BH, Ulvund SE, Kaaresen PI, R0nning JA. Early intervention influences positively quality of life as reported by prematurely born children at age nine and their parents; a randomized clinical trial. Health Qual Life Outcomes. 2015;13(1):25.
6. Pinell J, Saigal S, Yow-Wu Bill Wu et al. Patterns of change in family functioning, resources, coping and parental depression in mothers and fathers of sick newborns over the first year of life. Journal of Neonatal Nursing. 2008 Oct;14(5):156-65.
7. Schappin R, Wijnroks L, Uniken Venema MM, Jongmans MJ. Rethinking stress in parents of preterm infants: a meta-analysis. PLoS One. 2013;8(2):54992.
8. Tommiska V, Ostberg M, Fellman V. Parental stress in families of 2 year old extremely low birthweight infants. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2002 May;86(3):161-4.
9. Tooten A, Hall RA, Hoffenkamp HN, Braeken J, Vingerhoets AJ, van Bakel HJ. Maternal and paternal infant representations: a comparison between parents of term and preterm infants. Infant Behavior and Development. 2014 Aug;37(3):366-79.
ЗНАЧЕННЯ РЕАБ1Л1ТАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ С1МЧ У РЕАБ1Л1ТАЦП, СОЦ1АЛ1ЗАЦП Д1ТЕЙ НАРОД-ЖЕНИХ ПЕРЕДЧАСНО З ДУЖЕ НИЗЬКОЮ АБО ЕКСТРЕМАЛЬНО НИЗЬКОЮ МАСОЮ Т1ЛА Боярська Л. М., Велшанова Т. В., Подлiанова О. I.
Резюме. Ефективнють раных реабтггацмних програм, спрямованих на формування правильного психомоторного розвитку та досягнення високого рiвня со^ально! адаптаци передчасно народжено! дитини, залежить вщ активно! участ батьюв. Метою нашо! роботи стало вивчення впливу батьювського фактору на ефективнють реабштаци дтей, народжених iз ЕНМТ та ДНМТ, впродовж перших трьох роюв життя. Пщ ка-тамнестичним спостереженням знаходились 70 дтей, яю проходили реабтггацю в умовах спецiалiзованого центру (ОЦРСР, 32 дитини) або полклшк (ЦПМСД, 38 дггей). Проведене опитування батьюв 32 дггей: з ОЦРСР 22 (1 група) та з ЦПМСД 10 Ымей (2 група) за складеною нами анкетою для оцшки ефективност катамнестичного спостереження в амбулаторних умовах. Визначено, що така анкета е важливим об'ективним методом визначення динамки стану здоров'я дтей та реакци с1м'! на необхщнють догляду за передчасно народжено! дитиною. Професмний супровщ та взаемодiя з командою спещалютв в умовах спецiалiзованого центру значно пщвищуе реаб!ттацмний потен^ал с1м'Т, призводить до позитивно! динамки здоров'я дитини у порiвняннi iз реабiлiтацiею в умовах ЦПМСД.
Ключовi слова: передчасно народженi дiти, катамнез, анкетування батькiв, реаб!ттацмний потенцiал
ЗНАЧЕНИЕ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПОТЕНЦИАЛА СЕМЬИ В РЕАБИЛИТАЦИИ, СОЦИАЛИЗАЦИИ ДЕТЕЙ РОЖДЕННЫХ ПРЕЖДЕВРЕМЕННО С ОЧЕНЬ НИЗКОЙ ИЛИ ЭКСТРЕМАЛЬНО НИЗКОЙ МАССОЙ ТЕЛА
Боярская Л. Н., Великанова Т. В., Подлианова А. И.
Резюме. Эффективность ранних реабилитационных программ, направленных на формирование правильного психомоторного развития и достижения высокого уровня социальной адаптации преждевременно родившегося ребенка, зависит от активного участия родителей. Целью нашей работы стало изучение влияния родительского фактора на эффективность реабилитации детей, рожденных с ЭНМТ и ОНМТ, в течение первых трех лет жизни. Под катамнестическим наблюдением находились 70 детей, получавших реабилитацию в условиях специализированного центра (ОЦРСР, 32 ребенка) или поликлиник (ЦПМСП, 38 детей). Проведен опрос родителей 32 детей: из ОЦРСР 22 (1 группа) и из ЦПМСП 10 семей (2 группа) по
составленной нами анкете для оценки эффективности катамнестического наблюдения в амбулаторных условиях. Установлено, что такая анкета является важным объективным методом оценки динамики состояния здоровья детей и реакции семьи на необходимость ухода за преждевременно рожденным ребенком. Профессиональное сопровождение и взаимодействие с командой специалистов в условиях специализированного центра значительно повышает реабилитационный потенциал семьи, приводит к положительной динамике здоровья ребенка по сравнению с реабилитацией в условиях ЦПМСП.
Ключевые слова: преждевременно рожденные дети, катамнез, анкетирование родителей, реабилитационный потенциал семьи.
VALUE OF THE REHABILITATION POTENTIAL OF THE FAMILY IN REHABILITATION, SOCIALIZATION OF CHILDREN BORN PREMATURELY WITH VERY LOW OR EXTREME LOW BODY WEIGHT
Boyarska L. N., Velykanova T. V., Podlyanova O. I.
Abstract. The effectiveness of early rehabilitation programs aimed at the formation of proper psychomotor development and the achievement of a high level of social adaptation of prematurely born children depends on the active participation of parents. Formed and fixed in-home relations at home will promote the proper development of the child on the one hand, and on the other hand, reduce parental stress and depression and increase parent's self-esteem.
The purpose of our work was to study the influence of the parent factor on the effectiveness of rehabilitation of children born with CBLB and CBELB during the first three years of life.
Object and methods. Under the cathemistic observation, during the first 3 years of life, there were 70 children who were born with ENMT and DNMT, and were undergoing rehabilitation in a specialized center (OCSSR, 32 children) or a policlinic (CPMPD, 38 children). A survey was conducted on parents of 32 children: from the OCSRP 22 (1 group) and from the CPMPD 10 families (2 groups) according to the questionnaire we compiled.
Results. By the age of three, 40.9% of the parents of the 1st group assessed her condition as "good", 31.8% - "very good", 27.3% - "excellent". In group 2, 30% determined the condition of the child as "satisfactory", 70% -"bad". During the year, the condition has improved for all children in group 1, and only in 40% of the 2nd group. 73.1%. The parents of group 1 assessed the effectiveness of rehabilitation measures as "excellent" and "very good", and only 40% of parents in group 2 were "very good". Most of the parents of the 1st group defined the recommendations of specialists during the rehabilitation as "very important" (95.5% vs. 60% in group 2) and believed that the health status of the child did not affect family relationships (77.3% vs. 20.0% in group 2) and relationships with friends and colleagues (72.7% vs. 10.0% in group 2). 63.7% of parents in group 1 did not consider that the child became the cause of their emotional burnout (compared to 30% in group 2). Equally, in both groups, the birth and further outing of a child from DNMT and ENMT significantly reduced the time spent by parents on different types of activities and their hobbies, which led to various problems with family "schoolbuilding".
Conclusions. Modern rehab programs for premature babies differ in composition, intensity and impact on the rehabilitation potential of the family. The questionnaire designed to evaluate the effectiveness of catamnestic surveillance in outpatient settings is an important objective method for determining the dynamics of the state of children's health and the reaction of the family on the need to care for a premature baby. Professional support and interaction with a team of specialists in the conditions of a specialized center greatly enhances the rehabilitation potential of the family, significantly increases the positive dynamics of child health compared with rehabilitation under the conditions of the CPDS.
Key words: premature babies, catamnesis, questionnaires of parents, rehabilitation potential of the family.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 07.12.2017 року
