CC BY
19
Огляди Л1ТЕРАТУРИ
© Боярська Л. М., Велiканова Т. В.
УДК 616-053. 32-08
Боярська Л. М., Велканова Т. В.
АКТУАЛЬШ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ, НАРОДЖЕНИХ
НЕДОНОШЕНИМИ. Л1ТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД. ЧАСТИНА 2
Запорiзький державний медичний унiверситет (м. Запорiжжя)
Дана стаття е фрагментом науково-дослщно! роботи кафедри дитячих хвороб ФПО «КлЫко-функц1ональна характеристика, прогнозування за-хворювань у д1тей молодшого в1ку, як1 мешкають в еколопчно несприятливих умовах та розробка про-грам л1кування та проф1лактики в1дхилень в стан1 1х здоров'я», № держ. реестрацИ 0109U003985.
Стан здоров'я та яюсть життя недоношених дггей з дуже низькою (ДНМТ) та екстремально низькою масою т1ла (ЕНМТ) при народженн багато в чому залежить вщ ефективного р1шення реаб!ттацм-них програм, значну роль в яких вщграе с1м'я. На-раз1 це питання потребуе подальшого вивчення та удосконалення.
Метою нашо! роботи було проведення анал1зу сучасно! науково! л1тератури з питань орган1зацИ ре-аб1л1тацИ недоношених д1тей
Надзвичайно важливу роль в ефективному р1-шенн1 програм реаб1л1тацИ недоношених д1тей з ДНМТ та ЕНМТ при народженн вщграе II с1м'я. За даними ряду автор1в, матер1 недоношених новона-роджених в1дчувають п1сля полог1в психолопчний шок та розчарування [5]. Додатковим фактором психолопчного стресу е важкий стан дитини та неви-значенють його результату. Як в1дпов1дь на стрес, у батьюв може формуватися реакц1я «емоц1йного вщ-торгнення». П1зн1ше, почуття тривоги призводить до порушень повед1нки та труднощ1в соц1ально! адап-тацп дитини. Не дивлячись на те, що з 1980-х роюв р1вень батьк1вського стресу при народженн недоношено! дитини значно знизився, що пояснюеться покращенням догляду та медично! допомоги ново-народженим [10], проте проблема вщносин батьки-недоношена дитина залишаеться актуальною.
Яюсть ран1шн1х вщносин мати-дитина е першим з фактор1в, що можуть привести до загострення або пом'якшити потенц1ально негативний вплив передчасних полопв на розвиток дитини. Взагал1, в1дношення мати-недоношена дитина в б1льшост1 випадк1в визнан1 як склады, i так1, що можуть збть-шувати ризик психологiчних проблем в Ым'!. У третi матерiв, якi народили передчасно, прив'язанiсть до дитини менше, ыж у народивших вчасно [7]. Систе-матичний пошук у трьох електронних базах даних (Psychlnfo, PubMed и Cochrane Library) показав, що
рiзниця у вщношены до дитини матерiв недоношених та доношених малююв найбiльш виражена першм 6 мiсяцiв життя пюля народження [7]. Хоча частота депреси для основно! кiлькостi батькiв зменшуеться пюля перших трьох мюя^в життя дитини, проте 20 % батьюв продовжують вiдчувати депресiю протягом наступних 9 мiсяцiв [8]. В той же час доказано, що проведення раннього та постмного консультуван-ня батьюв недоношених дiтей знижуе рiвень стресу у всiх членiв Ым'!. В таких умовах бтьшють батьюв достатньо добре вщновлюються по досягненн ди-тиною 2 рокiв [11]. Як показують дослiдження [4], найбтьш вираженi позитивнi результати спостер^ гаються у сiм'ях, що мають найлтший комплаенс у вiдношеннi програм, яю проводяться. Тому ефек-тивнiсть раных реабiлiтацiйних програм, спрямова-них на формування правильного психомоторного розвитку та досягнення високого рiвня соцiальноI адаптацп недоношено! дитини, залежить саме вщ активно! участi батькiв [1]. Якщо вважати, що саме «батькiвський» фактор i визначае ефективнiсть тих чи шших програм, тодi стають зрозумтими супереч-ливi результати деяких дослщжень. Так, за даними норвезьких авторiв [6], спостереження за сiм'ями, яю виховували недоношених дiтей на протязi двох перших рокiв !х життя та використовували програ-му зменшення впливу стресу на розвиток дитини не показали значних переваг корекцмних комплекЫв . В той же час Kaaresen P. I. et all. дослщили, що ра-ншнм (до 12 мiсяцiв нескорегованого в^ дитини) початок програм виховання недоношених дггей з активною участю обох батьюв знизив у останых рiвень стресу, що виник пюля полопв, до рiвня, який ств-падае зi станом батькiв доношених дгтей [5]. Незва-жаючи на те, що батьки дгтей з ДНМТ мають прше працевлаштування, осв^ та професiйну пiдготовку, нiж батьки доношених дтей, правильне виконання програм, сптьний догляд та турбота за малюками згуртували с1м'Т, батьки мали бтьше розумiння та пiдтримку з боку родичiв та друзiв [9]. У тепершнм час тривае багатоцентрове рандомiзоване дослi-дження з оцшки ефективностi використання «Керiв-ництва по взаемоди» для батькiв немовлят перших шести мюя^в життя, що народилися з ДНМТ та ЕНМТ. Дiти та батьки подтеы на 3 групи: 1- батьки та
|'х доношенi малюки, як отримують звичайну допо-могу; 2 - батьки та 1х недоношенi малюки, якi отримують звичайну допомогу; 3 - батьки та 1х недоно-шенi малюки, якi використовують «Керiвництво по взаeмодiI». Автори сподiваються отримати шфор-мацiю не лише про розвиток дитини, а й про якють батьювського зв'язку, iнтерактивну поведiнку дитини, вторинн батькiвськi наслiдки (стреси, депресiя, тривога) [12]. Таким чином, здоровi батьювсько-ди-тячi вiдносини необхiдно формувати вже з перших дыв життя недоношено! дитини. Сформован та за-кртлен у стацiонарi вiдносини у домашых умовах будуть сприяти правильному розвитку дитини з одного боку, а з шшого - знизять батьювський стрес та депреЫю й пщвищать батькiвську самооцiнку [3].
Враховуючи те, що iз збiльшенням виживаемос-тi недоношених зростае й стурбованють щодо !х подальшого розвитку та соцiалiзацiI, наразi е актуальною та продовжуе вивчатися й тема довгостро-кового ефекту раннiх реабтггацмних програм. В рiшеннi цього питаны значну роль в^грае со^аль-на педiатрiя - мiждисциплiнарна галузь, завданням яко! е оформлення життевого простору дитини в суспiльствi з урахуванням стану II здоров'я [2]. Кон-цепцiя соцiальноI педiатрiI найбiльш реалiзована практично в Нiмеччинi. Там сьогодн дiе близько 120 соцiально-педiатричних центрiв, де впроваджено мiждисциплiнарний пiдхiд до дiагностики, лiкування та реабiлiтацiI дтей iз хронiчними захворюваннями, розладами розвитку, Ывалщнютю, генетично зумов-леними хворобами та синдромами. Для дггей та пщ-лiткiв (разом iз батьками або опкунами), що вщвщу-ють центри, створено всi можливостi для ефективно! реабiлiтацiI. У цьому процес беруть участь фахiвцi рiзних спещальностей: психологи, психотерапевти, педагоги та сощальы працiвники. Стосовно новона-роджених i дiтей раннього вiку, використовують тер-мiн «абiлiтацiя». По сутi, це - створення можливос-тей для розвитку вщсутых ранiше видiв дiяльностi, якi допомагають дитинi набувати навичок вщповщно до II потенцiалу. Команда фахiвцiв оцiнюе масштаби проблем конкретного патента, розробляе i реалг зуе шдивщуальы шляхи !х вирiшення, враховуючи, насамперед, потреби дитини, вивчаючи вплив хво-роби не лише на окремi функци органiзму й аспек-ти життедiяльностi, а й на цтюну особистiсть. Дуже важливим е те, що до процесу подолання хвороби i II наслщюв активно залучаються члени Ымей, адже за межами центру, що надае допомогу в амбулаторному режиму головну роль у процес реабгттаци та со-цiальноI адаптацiI хворо! дитини виконують II батьки i мiкросоцiальне оточення.
В УкраIнi, у зв'язку iз збiльшенням кiлькостi дiтей, народжених передчасно i потребуючих з вком спецiалiзованоI реабiлiтацiйно-корекцiйноI допомо-ги, со^альна педiатрiя е надзвичайно затребувана. Особливо актуальним е питання створення новггых програм з реабiлiтацiI та абшггацп цих дiтей. У 1998 р. ршенням Вчено^ медично^ Ради МОЗ Украши була схвалена i впроваджена в роботу Украшсько-го медичного центру медико-сощально'| реабiлiтацiI дiтей з оргаычними ураженнями ЦНС модель «Тандем-партнерства», «Дитина-сiм'я-фахiвець». Суть моделi полягае у гармонмному поеднаннi медичного та соцiально-економiчного аспектiв реабiлiтацiI з обов'язковим залученням батьюв, як повноправних учасниюв реабiлiтацiйного процесу. У моделi «Тандем-партнерство» реалiзовано основнi положення сощально педiатрiI стосовно створення для дитини iз iнвалiднiстю максимальних можливостей при-стосування до життя та сусптьно кориснiй працi. За словами проф. . Мартинюка В. Ю. [2], практичне застосування ще^ модели передусiм у роботi iз но-вонародженими та дiтьми молодшого в^, значно вплинуло на показники захворюваност на ДЦП. За даними аноымного анкетування батькiв, бiльше нiж у 90 % дтей вiдмiчався позитивний ефект вiд реабг лiтацiйних комплекЫв. Впровадження моделi «Тандем-партнерства» дозволило скоротити витрати бюджету на 45 % у зв'язку iз переведенням части-ни дггей на амбулаторне лкування. Проте ця робота проводилась на базах великих клЫк та центрiв (Украшський медичний центр медико-соцiальноI реабiлiтацiI дiтей з оргаычними ураженнями ЦНС, м. Кит; Мiжнародна клiнiка вiдновного лiкування, м. Трускавець). Для поширення цих програм, необхщ-но створення центрiв соцiальноI педiатрiI в кожному регiонi з обов'язковою реалiзацiею шдивщуально-го пiдходу до реабггмтаци з урахуванням етапу до-зрiвання та стану розвитку функцюнальних систем конкретное дитини. Розробка i виконання шдивщу-альних програм реабгттаци мають супроводжува-тися динамiчною оцЫкою к ефективностi стосовно задоволення потреб патента з використанням об'ективних критерiIв, наприклад анкетування бать-юв оцiнка якостi життя к дитини.
Перспективи подальших дослiджень. Ви-ходячи зi сказаного та враховуючи те, що в УкраIнi на тепершнм час немае доступних для педiатрiв, сiмейних лiкарiв, полiклiнiчних неврологiв спе^аль-них унiфiкованих алгоритмiв допомоги таким Ым'ям, розробка будь-якого аспекту цього питання буде надзвичайно важливою та затребуваною.
Л^ература
1. Дубович Е. Г. Роль психологического состояния родителей в эффективности медико-социальной реабилитации недоношенного ребенка с тяжелыми формами ретинопатии [Текст] / Е. Г. Дубович, Н. В. Полунина, Е. С. Кашишян, Е. С. Сахарова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2012. - Т. 57, № 1. - С. 104-108.
2. Мартинюк В. Ю. Сощальна педiатрiя в УкраУнк концепщя, завдання, перспективи [Текст] / В. Ю. Мартинюк // Здоров'я УкраУни. - 2011. - № 1 (16). - С. 10-11.
3. Forcada-Guex M. Early dyadic patterns of mother-infant interactions and outcomes of prematurity at 18 months / M. Forcada-Guex, B. Pierrehumbert, А. Borghini [et al.] // Pediatrics. - 2006. - Vol. 118 (1). - P. 107-140.
4. Giannн M. L. The effects of an early developmental mother-child intervention program on neurodevelopment outcome in very low birth weight infants: a pilot study Agreement of injury reporting between primary care medical record and maternal interview for children aged 0-3 years: implications for research and clinical care / M. L. Gianni O. Picciolini, M. Ravasi [et al.] // Early Hum. Dev. - 2006. - Vol. 82, Issue 10. - Р. 691-695.
5. Kaaresen PI. A randomized, controlled trial of the effectiveness of an early-intervention program in reducing parenting stress after preterm birth / P. I. Kaaresen, J. A. Running, S. E. Ulvund [et al.] // Pediatrics. - 2006. - Vol. 18 (1). - P. 9-19.
6. Kaaresen PI. A randomized controlled trial of an early intervention program in low birth weight children: outcome at 2 years / P. I. Kaaresen, J. A. Rmnning, J. Tunby [et al.] // Early Hum. Dev. - 2008. - Vol. 84 (3). - P. 201-209.
7. Korja R. The effects of preterm birth on mother-infant interaction and attachment during the infant's first two years / R. Korja, R. Latva, L. Lehtonen // Acta Obstet. Gynecol. Scand. - 2012. - Vol. 91 (2). - P. 164-173.
8. Pinell J. Patterns of change in family functioning, resources, coping and parental depression in mothers and fathers of sick newborns over the first year of life/ J. Pinell, S. Saigal,Yow-Wu Bill Wu [et al.] // Journal of Neonatal Nursing. -2008. - Vol. 14, Issue 5. - P. 156-165.
9. Saigal S. Self-perceived health-related quality of life of former extremely low birth weight infants at young adulthood / S. Saigal, B. Stoskopf, J. Pinelli [et al.] // Pediatrics. - 2006. - Vol. 118 (3). - P. 1140-1148.
10. Schappin R. Rethinking stress in parents of preterm infants: a meta-analysis / R. Schappin, L. Wjnroks, M. M. Uniken Venema [et al.] // PLoS One. - 2013. - Vol. 8 (2). - P. e54992.
11. Tommiska V. Parental stress in families of 2 year old extremely low birthweight infants / V. Tommiska, M. Ostberg, V. Fellman // Arch. Dis. Child. Fetal. Neonatal. Ed. - 2002. - Vol. 86 (3). - F. 161-164.
12. Tooten A. The effectiveness of video interaction guidance in parents of premature infants: a multicenter randomised controlled trial / A. Tooten, H. N. Hoffenkamp , R. A. Hall [et al.] // BMC Pediatr. - 2012. - Vol. 12. - Режим доступа http://www. biomedcentral. com/1471-2431/12/76.
УДК УДК616-053. 32-08
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ, НАРОДЖЕНИХ НЕДОНОШЕНИМИ. Л1ТЕРА-ТУРНИЙ ОГЛЯД.
ЧАСТИНА2
Боярська Л. М., Велканова Т. В.
Резюме: У статт надано огляд сучасно! лтератури з питань ролi батьюв у фiзичному та психомоторному розвитку дтей, яю народилися з дуже низькою (ДНМТ) та екстремально низькою масою тта (ЕНМТ). В цьому напрямку проаналiзованi iснуючi практики, спрямован на оптимiзацiю розвитку цих дтей, визначен перспективи подальших доотджень.
Враховуючи те, що в Укра!ы на тепершнм час немае доступних для педiатрiв, Ымейних лiкарiв, пол^-ычних невролопв спещальних уыфкованих алгоритмiв допомоги таким Ым'ям, розробка будь-якого аспекту цього питання буде надзвичайно важливою та затребуваною.
Ключов1 слова: недоношен д™, народжен з дуже низькою та екстремально низькою масою тта, роль батьюв, сощальна педiатрiя, тандем-партнерство.
УДК УДК616-053. 32-08
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ ЗДОРОВЬЯ ДЕТЕЙ, РОЖДЕННЫХ НЕДОНОШЕННЫМИ. ЛИТЕРАТУРНЫЙ ОБЗОР.
ЧАСТЬ 2
Боярская Л. Н., Великанова Т. В.
Резюме. В статье изложен обзор современной литературы, касающейся роли родителей в физическом и психомоторном развитии детей, которые родились с очень низкой (ОНМТ) и экстремально низкой массой тела (ЭНМТ). В этом направлении проанализированы существующие практики, направленные на оптимизацию развития таких детей, намечены перспективы дальнейших исследований.
Учитывая то, что в Украине в настоящее время нет доступных для педиатров, семейных врачей, поликлинических неврологов специальных унифицированных алгоритмов помощи таким семьям, разработка любого аспекта этого вопроса будет чрезвычайно важной и востребованной.
Ключевые слова: недоношенные дети, рожденные с очень низкой и экстремально низкой массой тела, роль родителей, социальная педиатрия, тандем-партнерство.
UDC УДК616-053. 32-08
Actual Problems of Formation of Health of Infants Born Prematurely. Literature Review. Part 2
Boyarska L. M. Velykanova T. V.
Abstract. Introduction. The health status and quality of life of preterm infants with DNMT and ENMT at birth depends largely on effective solutions rehabilitation programs where significant role played by the family. Currently, this issue requires further study and improvement.
The aim of research. Analysis of modern scientific literature on rehabilitation of premature infants
Results. After birth, preterm mothers experiencing psychological shock and disappointment that can form in the reaction of parents' emotional rejection. "Later, anxiety leads to behavioral disorders and difficulties of social adaptation of the child. Therefore, the quality of the morning (0-6 months of life) mother-child relationship is the
first of the factors that can lead to exacerbation or mitigate the potential negative effects of premature birth on child development. Of early and ongoing counseling reduces the level of stress in all members of the family and leads to complete their recovery in child reaches 2 years. Therefore, the effectiveness of early rehabilitation programs aimed at correction of psychomotor development and a high level of social adaptation of a premature baby, it depends on the active participation of parents. Formed and secured in a hospital relationships at home contribute to the proper development of the child on the one hand and on the other - reduce parental stress and parental depression and increases self-esteem. In addressing the issue of long-term effects of early rehabilitation programs preterm significant role played by social pediatrics - interdisciplinary field whose mission is the living space of a child in a society based on the state of her health. The concept of social pediatrics involves creating opportunities for the development of the child is still missing activities that help acquire skills in accordance with its capabilities. This process with experts of various professions: psychologists, therapists, teachers and social workers. They assess the extent of the problems of the individual patient, develop and implement customized solutions. It is important that the process of overcoming the disease and its consequences are actively involved family members, because outside of the center, which assists in the outpatient mode, the main role in the rehabilitation and social adaptation sick child do her parents and micro-environment. In Ukraine, due to the increasing number of children born prematurely and needing the age of specialized rehabilitation and remedial care, social pediatrics is highly in demand. Particularly important is the creation of new programs of rehabilitation and habilitation of children. In 1998 the Ministry of Health of Ukraine was adopted and implemented in the work of the Ukrainian Medical Center for medical and social rehabilitation of children with central nervous system lesions model "Tandem-Partnership", "child-family specialist. " The essence of the model is the harmonious combination of medical and socio-economic aspects of rehabilitation with obligatory participation of parents as full participants in the rehabilitation process. The model "Tandem-Partnership" implemented substantive provisions of social pediatrics. However, this work was done on the bases of large clinics and centers (Kyiv, Truskavets), and for the dissemination of such programs, you must create social pediatrics centers in each region. Development and implementation of individual rehabilitation programs should be accompanied by a dynamic assessment of their effectiveness in meeting the needs of the patient using objective criteria, such as survey of parents rating the quality of life of their child.
Conclusion. Based on the foregoing and given the fact that Ukraine is at present not available for pediatricians, family physicians, neurologists specialized outpatient standardized algorithms help such families, and the development of any aspect of this issue is very important and popular.
Keywords: premature infants born with very low (DNMT) and extreme low birth weight (ENMT), the role of parents, social pediatrics, tandem partnership.
Рецензент - проф. Траверсе Г. М.
Стаття надшшла 12. 12. 2014 р.
