CC BY
8
Л1ТЕРАТУРА
1. Виховна робота 3i студентською молоддю: Навч. поабник / За заг. ред. Т. Ю. Осипово!. - Одеса: Фенкс, 2006. - 288 с.
2. Гончаренко С. Украшський педагогiчний словник. - Ки!в: Либвдь, 1997. - 376 с.
3. Державна нацюнальна програма «Осв^та» (Укра!на ХХ1 столитя) // Вища освiта. Нормативно-правове регулювання / За заг. ред. А. П. Зайця, В. С. Журавського. - К.: Форум, 2003. - С. 51-93.
4. Нацюнальна доктрина розвитку освгги // Вища освгга. Нормативно-правове регулювання / За заг. ред. А. П. Зайця, В. С. Журавського. - К.: Форум, 2003. - С. 232-255.
5. Скаутинг: воспитательная система. - Ялта-Гурзуф, 2001. - 73 с.
6. Статут Сватово! Оргашзаци Скаутського Руху // Збiрник докуменпв Сватово! Оргашзаци Скаутського Руху. - Дшпропетровськ: Варта, 1998. - С. 4-16.
7. Das Buch. Alles uber die RaRo-Stufe. - Wien, 1995. - 190 s.
8. Spezialabzeichen. - Wien, 2003. - 18 s.
9. Verbandsordnung der Pfadfinder und Pfadfinderinnen Österreichs. - Wien, 2003. - 75 s.
Тетяна ГУРМАН
ОСОБЛИВОСТ1 ДШЛЬНОСП ШК1ЛЬНОГО КАУНСЛЕРА У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ПРОЦЕСУ ПРОФЕС1ЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В СЕРЕДН1Х ШК1Л США
У cmammi висвтлюеться еволюцiя професИ шкшьного каунслера в забезпечент процесу професшного самовизначення старшокласниюв середтх шкл у США, перераховуються квалiфiкацiйнi вимоги до нього та описуеться методична база його дiяльностi у цш сферi.
«Не юнуе жодно! сфери життя людини, де потреба у кер1вництв1 була б бшьш необхщною шж шд час переходу вщ навчання у школ1 до трудово! д1яльност1 - виб1р професи, вщповщна подготовка до цього, досягнення майстерност та усшху. Буд1вництво кар'ери е такою ж важкою справою як i буд1вництво будинку; лише дуже незначна кшькють людей плануючи свою професшну кар'еру, пiдходять до цього завдання науково, користуеться квалiфiкованою допомогою, так як вони би вчинили тд час будiвництва будинку - звернулись за допомогою до аритектора», - так зазначав Френк Парсонс, засновник системи професшно! орiентацii, пiдкреслюючи тим самим важливють професii професiйного каунслера.
Ниш теорiя i практика процесу подготовки школярiв до вибору майбутньо! професи обумовлюе необхiднiсть введення до штату середшх загальноосвiтнiх шкiл посади радника з професшно! орiентацii, що, безперечно, е важливим кроком уперед, оскшьки щ спецiалiсти виконують важливу функщю у сучасному життi багатьох кра!н свiту i е невщ'емною складовою механiзму соцiального, економiчного та пол^ичного врегулювання суспiльного життя. Реатзащя цього кроку, звичайно, потребуватиме значних матерiальних, методичних i практичних зусиль. Одшею з альтернатив пошуку оптимальних шляхiв забезпечення загальноосвiтнiх шкiл вщповщними фаивцями е звернення до досвщу зарубiжних кра!н, хоч, як зазначала Н. Лавриченко, котра дослiджувала дiяльнiсть радника з професшно! орiентацii у Франци, «кожна реальна суспiльна система профорiентацii будуеться i дiе залежно вiд певних особливостей соцiокультурних, демографiчних, геополiтичних, економiчних та iнших умов окремо! кра!ни. Вiдповiдно вiдрiзняються також шдготовка та способи дiяльностi спещалюпв-профконсультантiв» [1, 95-96]
Метою статп е звернення до досвiду дiяльностi шкiльних каунслерiв як активних агеипв забезпечення процесу професiйного самовизначення старшокласниюв середнiх шкiл США. Незважаючи на те, що окремi питання оргашзаци роботи i тдготовки шкiльного каунслера в США були розглянуп Б. Омельяненко та В. Рижовим [2; 3], недостатнють висвiтлення ще! проблеми обумовлюе актуальнiсть нашого наукового дослщження.
Для кращого розумiння сучасних тенденцш у роботi шкiльного каунслера необхщно простежити увесь шлях його еволюци. На початку ХХ столiття професшними каунслерами були вчителi, якi займалися щею роботою без вщповщно! фахово! пiдготовки та звiльнення вiд виконання шших обов'язкiв. Дж. Бревер зазначае: «В бшьшосп шкiл двое або бшьше вчителiв, поруч з виконанням iнших обов'язкiв, консультують учнiв, однак не юнуе спшьност у робот
декшькох шкш i жодно1 спроби контролювати цю роботу. Чи вона добре виконусться чи байдуже, очевидно залежить вщ зацiкавленостi чи emy3ia3My кожного окремо взятого директора чи каунслера» [6, 2].
Вщсутшсть централiзованоl та ушфшовано1 програми шдготовки школярiв до вибору майбутньо1 професи становила серйозну проблему для визначення курсу роботи професiйних каyнслерiв. На цю проблему ще в 1923 р. вказував Г. Майерс: «Небезпечна тенденщя, яка загрожуе професшному керiвництвy - це тенденцiя перевантаження професiйних каyнслерiв багатьма обов'язками вщмшними вiд 1'х професшних... Директор, та часто i сам каунслер, мае дуже неч^ке уявлення про сво! обов'язки. Це е досить природним для керiвника покласти на каунслера виконання адмiнiстративних обов'язкiв, поки вш практично не стане помiчником директора, з вщсутшстю часу для «справжньо!» роботи каунслера; ... централiзована, едина програма професiйного керiвництва необхiдна для шкшьно! системи освiти з метою забезпечення i! ефективно! роботи» [6, 3].
Мiж 1940 та 1950-ми роками професшне керiвництво мiцно утвердилось як частина навчально-виховного процесу школи з акцентом на ролi каунслера. Закон Дж. Бардена (The George Barden Act), прийнятий у 1946 р., видшяв заробiтнy платню, оплачував витрати професшних каyнслерiв та 1'х навчання. Прийняття цього закону мало значш позитивнi наслiдки для становлення професшного консультування школярiв. Визнаючи важливють професiйного керiвництва, закон забезпечив службу професшно! шформаци та керiвництва при мiнiстерствi освiти США, коштами для сприяння росту кiлькостi штатних iнспекторiв з консультування у департаментах осв^и штатiв i впровадження ними процедури сертифшаци шкiльних каyнслерiв у кожному штать Тодi в багатьох штатах будь-хто мш бути визнаним як шкшьний каунслер пiсля отримання трьох кредилв з професшно1 шформаци та трьох кредилв з принципiв керiвництва. Г. Джегер та його колеги в мшютерсга освiти були стурбоваш якiстю пiдготовки шкiльного каунслера. На час прийняття закону Дж. Бардена в кра1ш юнувало майже 80 закладiв, в яких готували каyнслерiв; 40 з яких навчали каyнслерiв без надання 1'м наукового ступеня. Ниш у США функцюнуе близько 400 закладiв, що надають каунслерам науковий стушнь. Це вiдбyлось внаслщок зацiкавленостi Г. Джегера у збшьшенш кiлькостi каyнслерiв та покращеннi якосп 1'х пiдготовки. Мiж 1949 та 1952 роками мшютерство освiти шдготувало 8 доповiдей щодо пiдготовки каунслера, змюту 1'х навчання, вимог до сертифшаци каyнслерiв тощо. Результатом стали поступове припинення юнування програм шдготовки каyнслерiв, якi не надають наукового ступеня, у зв'язку iз зростаючою стyрбованiстю професiйними якостями шкiльних каyнслерiв. На 1949 р. у кра1ш майже 1000 коледжiв та ушверсите^в готували шкiльних каyнслерiв.
В 1958 р. був прийнятий закон про «Освгту в цшях нацiонального оборони» (National Defense Education Act (NDEA), який спричинив найбiльше зростання кшькост шкiльних каyнслерiв у юторп краши. Закон надав кошти як для шкш щодо працевлаштування шкiльних каyнслерiв, так i ВНЗ для навчання каyнслерiв, переважно в академiчних закладах, яю надають стyпiнь магiстра. Хоч основною метою закону була шдготовка шкшьних каyнслерiв для надання допомоги учням у самовизначеннi, якi е здiбними у природничих науках i математищ для забезпечення США науковою конкурентоспроможшстю у боротьбi з тодшшм СРСР у «космiчних перегонах», шдтекстом закону була необхiднiсть забезпечення професшного розвитку вшх yчнiв. Через декшька рокiв кiлькiсть каyнслерiв у середшх школах США зросла втричi та сшввщношення кiлькостi каyнслерiв до учшв зменшилось з 1 до 960 у 1958-1959 роках до 1 до 450 в 1966-1967 роках (1945 р. у школах нараховувалось 4000 каyнслерiв, у 1951 р. - 6780, у 1965 р. 1'х кшьюсть сягала майже 30 тисяч).
Починаючи з 1960-х роюв у школах США розповсюдилося так зване «розвиваюче керiвництво». Шкшьний каунслер повинен був проводити необхщш заходи для забезпечення ефективносп не лише професшного, а й навчального та особистого розвитку школяра. Таким чином, професшний розвиток став розглядатися як частина загального, всебiчного розвитку особистосп.
На початку 1970-х рр. було створено модель шкшьного психолопчного консультування, спрямованого на всебiчний розвиток особистосп. В 1972 р. сшвроб^ники ушверситету Мiссyрi (штат Колyмбiя) за рахунок державного фшансування проводили нацiональнy конференщю
щодо керiвництва та розробили пошбник для лiдерiв штатiв з керiвництва з метою розробки ними власних посiбникiв для використання на рiвнi штату та мiсцевого шкшьного округу. Посiбник був виданий на початку 1974 р. i мютив первiсний опис зазначено! моделi. Автором моделi була команда пiд керiвництвом Н. Гiсберса. Модель складалася з трьох взаемопов'язаних категорiй функцiй каунслера. Перша категорiя (curriculum-based category) об'еднувала тi заходи, якi реалiзовувалися у процес визначених розкладом урокiв. Ц заходи були частиною шкiльних навчальних предметiв чи були органiзованi вщносно певно! теми у виглядi мшшуршв i модулiв. Теми цих заходiв були пов'язанi з питаннями самодослщження, мiжособистiсних стосункiв, прийняття рiшень, мютили iнформацiю щодо освiтнiх можливостей, св^у працi. Друга категорiя - шдивщуальна допомога - становила систематичнi заходи, спрямоваш на допомогу учням у розумшш та монiторингу ними процесу свого розвитку щодо особистих, осв^шх та професiйних цiлей, цiннiсних орieнтацiй, здiбностей та iнтересiв. Шкiльнi каунслери виступали у якостi порадникiв, менеджерiв спецiалiстiв з розвитку. Третя категорiя функцiй (нагальнi впливи - термшове задоволення проблем учнiв) передбачала пошук iнформацii, консультацiю з вчителями, батьками, шшими спецiалiстами.
В 1978 р. Н. Псберс оприлюднив модель всебiчного шкiльного психологiчного консультування. Вона включала наступш елементи: визначення, обгрунтування доцшьноси, змiстова та процесуальнi моделi. Змютова модель мiстила опис знань та навичок, яю учнi здобудуть за допомогою заходiв, передбачених моделлю. Процесуальна модель мiстила наступнi взаeмопов'язанi елементи: класно-урочш заходи, заходи щодо особистого розвитку, нагальш заходи, система тдтримки втiлення моделi. Ця версiя моделi зосереджувалась на важливостi ефективного розподшу часу каунслера. Цi змiни вщобразились у книзi Н. Гiсберса та Мура «Покращуемо програми керiвництва». З 1981 р. модель роботи каунсалера почала запроваджуватись в середшх школах.
В 1988 р. перша редакщя книги Н. Псперса та П. Хендерсон «Розвиваемо та керуемо вашою програмою шкiльного керiвництва» була видана Американською асоцiацiею з консультування та розвитку (тепер - Американська асощащя консультування), в якш автори значно розширили модель 1981 р.; друга редакщя ще! книги з'явилась у 1994 р.
В 1997 р. Американською асощащею шкшьних каунслерiв були визначеш Нацiональнi стандарти для програм шкшьного консультування (National Standards for School Counseling Programs). Змют стандарт зосереджуеться на 3 аспектах розвитку особистосп: академiчний, професiйний та особистий (сощальний). Розробленi стандарти е необхщним елементом забезпечення якостi й ефективност програм шкiльного консультування, е невщ'емним компонентом дiяльностi середньо! школи та забезпечують рiвний доступ, всебiчнiсть i системнiсть для всiх учнiв, а також визначають атитюди, знання та навички, якими повинш оволодiти учш в результатi проходження програм шкшьного консультування.
Нацгональш стандарти для програм шкыьного консультування
Академiчнийрозвиток Стандарт А Учш здобудуть атитюди, знання та навички, яю необхщш для ефективного навчання в школi та впродовж життя.
Стандарт Б Учш завершать школу з рiвнем академiчноi шдготовки, що дасть можливiсть вибирати iз великоi кiлькостi закладiв подальшоi осв^и
Стандарт В Учнi зрозумiють взаемозв'язок мiж навчальними предметами та свiтом працi, працею вдома та у суспiльствi.
Професiйний розвиток Стандарт А Учш здобудуть навички, необхщш для дослщження св^у працi по вiдношенню до себе та для спроможност зробити свщомий професiйний вибiр.
Стандарт Б Учнi оволоддать стратегiями для досягнення ними професшного усшху та задоволення
Стандарт В Учнi зрозумдать взаемозв'язок мiж особистими якостями, осв^ою, навчанням та свiтом працi.
Особистий розвиток Стандарт А Учш здобудуть атитюди, знання та навички мiжособистiсного спшкування, яю допоможуть !м зрозумiти та поважати себе й шших
Стандарт Б Учнi будуть приймати ршення, встановлювати цiлi та дiяти вiдповiдно до поставлених цшей.
Стандарт В Учнi оволодiють навичками для забезпечення свое! безпеки та для виживання.
Ниш, вщповщно до визначення Американсько! Асощаци з консультування, шкшьними каунслерами е «професiйно тренованi, лщензоваш чи сертифiкованi спецiалiсти, якi мають науковий ступiнь, що дае !м змогу працювати як спецiалiстам з людських стосункiв у школi та осв^шх шститущях» [4]. Для сертифшаци консультанта необхiдно закiнчити двохрiчну програму пiдготовки в магiстратурi з двома головними спецiалiзацiями в галузi психологи та поведшкових наук, теорiй та технологш консультування або соцiальних наук. Час на вивчення цих дисциплш складае мiнiмум вiд 1/3 до максимум половини в загальнш кшькост годин, необхiдних для сертифшаци. Набiр навчальних дисциплiн з пiдготовки каунслера передбачае шдготовку з фшософи осв^и, зi змiсту освiти, педагогiки, антропологи, вузькоспещатзоваш курси за вибором (не бшьш нiж % вiд загального обсягу годин), введення в методолопю дослщницько! роботи, введення в проблеми етики та законодавства в галузi консультування, практичну пiдготовку (не менш нiж % вiд загального обсягу годин).
Сертифшащя студента вiдбуваеться лише шсля проходження усiх курсiв та видачi рекомендацiйного листа з ушверситету. Крiм того, iснуе жорстка вимога, щоб усi курси викладались лише спещалютами саме з те! тематики, якш присвячений курс. Пiсля сертифшаци консультанту необхiдно пройти i етап лщензування, який iснуе на рiвнi штатiв. В кожному штатi юнуе комiсiя з лiцензування консультантiв, яка при видачi лiцензiй керуеться також мюцевим законодавством в галузi консультування. В одному штат може вимагатися бшьший об'ем годин практики, стажування, в iншому - проходження ще ряду спецiалiзованих курсiв. Крiм того, лщензи через декiлька рокiв повинш поновлюватись, а для цього вимагаеться тдтвердження безперервно! освiти самого консультанта, яю повиннi вiдвiдувати впродовж свого професшного життя семiнари, iнститути професшного розвитку, тематичнi конференци, за участь в яких вони набирають бали, певна кшьюсть яких необхiдна для отримання лщензи.
В 2003 р. Американська асощащя шкiльних каунслерiв розробила Нащональну модель для програм шкшьного консультування. Модель iнтегрувала результати праць Н. Псберса, П. Хендерсон, Ш. Джексон i К. Джонсона та пов'язавши цi пiдходи з нащональними стандартами та iнiцiативою щодо реформи програм шкшьного консультування. Головними авторами цього документу е Дж. Бауерс i Т. Хетч. Модель е основою для розробки, розвитку, впровадження та оцшки всебiчноl, розвиваючо!, системно! програми шкiльного консультування. Модель розглядае програму шкшьного консультування як штегральний компонент мюи всiе! школи, забезпечуе рiвний доступ до програми ушм учням сертифiкованим штатом каунслером, визначае знання та навички, яю мають здобути учш в результатi участ у програмi, забезпечуе всебiчнiсть програми та систематичнють проведення для ушх учнiв. Модель пiдтримуе мiсiю школи сприяючи навчальному процесу усiх учшв шляхом iнтеграцi! особистого, академiчного та професшного розвитку та реатзуеться шкшьним каунслером шляхом iнтегрованих у навчальний план заходiв, iндивiдуального планування, нагальних заходiв та заходiв щодо тдтримки ефективностi програми (навчання шкiльних каунслерiв на робочому мiсцi, участь у професшних об'еднаннях, подальше здобуття осв^и; координування свое! роботи з шшими працiвниками школи, батьками, бiзнес- та промисловими структурами; керiвництво програмою). Модель побудова на основi системи стандарт (термiн «стандарт» часто сприймаеться синошмом до таких понять, як «мета», «результат», «завдання», «прагнення»), включаючи змiстовi стандарти у галузi академiчного, професшного та сощального розвитку учнiв, стандарти для програми шкшьного консультування, стандарти щодо професшно! компетенци каунслера, етичш стандарти. Вiдповiдно до зазначено! моделi шкiльний каунслер виступае у рiзноманiтних ролях [5, 24]:
Перел1кролей шкыьного каунслера в1дпов1дно до трьох аспект1врозвитку особистост1
Академiчнийрозвиток Стандарт А Учш здобудуть атитюди, знання та навички, яю необхщш для ефективного навчання в школi та впродовж життя.
Стандарт Б Учш завершать школу з рiвнем академiчноï шдготовки, що дасть можливють вибирати iз велико1' кiлькостi закладiв подальшо1' освiти
Стандарт В Учнi зрозумiють взаемозв'язок мiж навчальними предметами та св^ом працi, працею вдома та у суспшьствь
Професiйний розвиток Стандарт А Учнi здобудуть навички, необхщш для дослщження св^у працi по вщношенню до себе та для спроможност зробити свiдомий професiйний вибiр.
Стандарт Б Учнi оволодiють стратегiями для досягнення ними професшного усшху та задоволення
Стандарт В Учш зрозумдать взаемозв'язок мiж особистими якостями, осв^ою, навчанням та св^ом працi.
Особистий розвиток Стандарт А Учнi здобудуть атитюди, знання та навички мiжособистiсного спiлкування, яю допоможуть IM зрозумiти та поважати себе й шших
Стандарт Б Учнi будуть приймати ршення, встановлювати цiлi та дiяти вiдповiдно до поставлених цшей.
Стандарт В Учш оволоддать навичками для забезпечення свое1' безпеки та для виживання.
Шкшьний каунслер у свош робот керусться наступними принципами:
1. Кожна особа мае право на повагу свое1 гщносп як людсько1' iстоти та на послуги каунслера без упередженого ставлення до особи, репутаци, вiросповiдання, незалежно вiд вшу, кольору шюри, етнiчноï приналежностi, стат^ раси, релiгiï, сексуально!' орiентацiï, шмейного та соцiально-економiчного статусу.
2. Кожна особа мае право на самоорiентацiю та саморозвиток.
3. Кожна особа мае право вибору та несе вщповщальнють за досягнення своïх цшей.
4. Кожна особа мае право на конфщенцшшсть та вiдповiдно право на стосунки каунслер - клiент вщповщно до всiх законiв, методик та етичних стандартiв вiдносно конфщенцшносп
[5, 121].
Як зазначае Ш. Джонсонс «нове тисячолiття надало можливост для шкiльних каунслерiв удосконалити свою професшну iдентичнiсть як високо квалiфiкованих спецiалiстiв, чия мета полягае у наданш допомоги усiм учням стати ефективними учнями шляхом проведення сучасноï програми шкiльного консультування, яка сприяе розвитку компетенцiй у навчальнiй, професшнш та соцiальнiй сферах» [7, 6].
Отже, в результатi зробленого аналiзу дiяльностi каунслера в школах США можна зробити наступш висновки: роль i значення каунслера змшювались вщповщно до змiн в економiцi та наущ; професiйний розвиток (як частина - професшне самовизначення) е частиною загального всебiчного розвитку учнiв та невщдшьним поняттям; у свош дiяльностi каунслер керуеться Нацiональною моделлю для програм шкшьного консультування, яка штегрувала увесь попереднш досвiд у цш галузi; стандарти щодо професiйноï компетенцп шкiльного каунслера та етичнi стандарти щодо його дiяльностi дають змогу не лише окреслити його обов'язки, а й провести аудит його дiяльностi. У моделi ч^ко зазначено, що професiя потребуе здобуття ступеню магiстра та сертифiкацiï (лiцензування) в залежност вiд вимог окремого штату.
Сказане вище дозволяе стверджувати, що впровадження в середнiх загальноосвiтнiх закладах Украши профорiентацiйноï роботи потребуе розробки ново1' концепцiï профорiентацiйноï шкiльноï роботи; профорiентацiйна робота зi школярами повинна здшснюватися вiдповiдними фахiвцями, пiдготовленими у ВНЗ; в основу дiяльностi профорiентацiйноï шкiльноï служби мае бути покладена особистiсно орiентована парадигма
розвитку школяра; досвщ подготовки та роботи шкшьних каунслерiв потребуе подальшого вивчення та адаптаци до сощокультурних особливостей укра!нського освiтнього простору. За такого подходу потребують комплексного вивчення таю проблеми, як змют фахово! пiдготовки шкiльних профорiентаторiв, особливост профорiентацiйно! роботи з учнями у загальноосв^шх навчальних закладах рiзних тишв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лавриченко Н. Професшна орiентацiя у системi середньо! освгги Франци: Дис. ... канд. пед. наук. - К., 1996. - 168 с.
2. Омельяненко Б. Л. Профессионально-техническое образование в зарубежных странах. -М.: Высшая школа, 1989. - 224 с.
3. Рыжов В. А. Организация профориентационной работы в развитых капиталистических странах. - М.: Высшая школа, 1987. - 96 с.
4. American Counseling Association. - Available from: http://www.counseling.org/
5. The ASCA National Model: A Framework for School Counseling Programs / American School Counselor Association, 2003. - 139 p.
6. Gysbers N., Henderson P. Comprehensive Guidance Programs that Work. II. - Greensboro: ERIC/CASS Publications, 1997. - 312 p.
7. McCurdy K. School Counseling: A Scope of Practice for the 21st century / American Counseling Association Conference. - Anaheim, CA. - 24 March 2003. - 20 p.
Любов КОВАЛЬЧУК
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ ШК1ЛЬНО1 ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВ1ТИ У
Н1МЕЧЧИН1 В Х1Х СТОЛ1ТТ1
У cmammi розглянуто особливостi навчально-виховно'1 роботи, характерш для нiмецьких шюл, у яких в Х1Х ст. здшснювалась пiдготовка молодi до р1зних форм практичног дiяльностi. Проаналгзовано тиnовi навчальнi плани цих освттх 3aKnadie, виявлено виразну спрямоватсть тогочасних народних штл на трудове виховання.
У Кмеччиш в Х1Х ст. новi педагопчш ще!, яю спиралися на поширене у цей час фшософсько-теолопчне вчення, втшювались у життя досить повшьно. Змши у змют i методах навчання були викликаш насамперед економiчними потребами. Варто зауважити, що одним iз перших шмецьких педагопв, як привертали особливу увагу до дiяльнiсного аспекту виховання й освгги, був С. Вайгель. Вш наголошував на тому, що знання i мудрють е продуктом активно! дiяльностi людини, тому потрг6но прагнути, щоб дiвчата i хлопщ «вчилися тзнавати початки свое! мудрост з пращ, дгяльносп», тобто сприймали свгт через призму «набутого досвщу» [3, 912-913]. Ось чому в цей перюд одшею з провщних осв^шх засад стае трудове виховання.
Мета пропонованоТ статт полягае в тому, щоб використавши вщповщну джерельну й наукову лтературу, висвгтлити особливост навчально-виховно! роботи, характерш для ргзних тишв шмецьких шкш, у яких в Х1Х ст. здобували професiйну осв^у хлопщ та дiвчата.
Як вщомо, у шршг десятилiгтя згаданого столгття в шмеччиш виникають iндустрiальнi школи, зорiентованi на тогочасну кустарну промисловють. А тому учш цих шкш виготовляли нитки, частини одягу, пряли тощо. До тако! пращ залучалися як хлопщ, так i дiвчата. На думку В. Вейтлшга, «всебiчна трудова подготовка, яка допомагае ознайомлюватися з профешями, полегшуе ви6гр майбутньо! спещальносп...» [1, 51-52]. Вш пропонував у майбутньому створити для молодг вшом 15-18 роюв так звану «промислову армiю працi». Завдяки цьому вш дiвчата та хлопщ, навчаючись i працюючи щоденно впродовж 6 годин, змогли б за три роки досконало оволодгти одшею або декшькома професiями. З'ясовуючи особливост трудово! шдготовки учшв у ргзних типах нiмецьких шкш дослiджуваного перюду, ми помнили, що школярг займались не лише статевотипiзованими видами дгяльностг Так, наприклад, хлопщ, як i дiвчата, могли в'язати, прясти i лише в рекреацiйнi години обирали працю за покликанням.
12 вересня 1803 р. у Бавари було вщкрито у вихщш дш додатковi професiйнi школи для пiдмайстрiв та ремюничих учшв, пiзнiше - для ш^ргв, малярiв. У таких навчальних закладах
