CC BY
1
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 4 (36), 2022
УДК 340.132(477)
В^алш Середюк
кандидат юридичних наук, доцент, начальник територiального сервiсного центру № 8049 репонального сервiсного центру ГСЦ МВС в м. Кшв (фiлiя ГСЦ МВС) ОЯСГО: 0000-0002-2423-4931 vitkov84@ukr.net
КОНСТРУКТИВНЕ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА У ПАРАДИГМ1 ПРАВОВОГО КОНСТРУКТИВ1ЗМУ
http://doi.org/10.23939/law2022.36.071
© Середюк В., 2022
Розкрито питання про взаемозв'язок конструктивктськот парадигми з конструктив-ним тлумаченням норм права. З'ясовано, що розумieться пiд конструктивним способом тлумачення норм права. У загальному значенш конструктивiзм характеризуеться штучною побудовою (конструюванням) певних щеально-духовних чи матерiально-предметних реалiй або тлумачення таких реалш як штучно сконструйованих. Напрям конструктивiзму набув науково-фiлософського та мiжгалузевого значення в природни-чих та гумаштарних науках, набув поширення у философы права та моралi.
На доктринальному р1вн1 виокремлюють декiлька напрямюв конструктивiзму: радикальний, який заперечуе можливкть тзнання об'ективнот реальностi, редукованот до незлiченних суб'ективних реальностей людських свщомостей; ерлангенский, що апелюе до об'ективност мови та прагне подолати "натвне виявлення свпу" через конструювання спещальних мовних та наукових методик.
З'ясовано, що конструктивне тлумачення норм права, правових символiв пов'язане з конструюванням правовот идентичность Механiзм щентифжацп (лептимащя певних способiв поведiнки) включений у формування та штернашзащю соцiальних норм, зок-рема й норм права. Лептимащя здшснюеться елiтою вiдповiдно до суспшьних очiкувань або пiд впливом шститу^в громадянського суспiльства.
З урахуванням запропонованот в юридичнiй науцi стадшност конструювання правовот реальностi умовно зазначеш етапи стосовно договiрного регулювання дозволяють на еташ компаративiстського аналiзу генези договiрного регулювання виявити фактори сощальнот дiйсностi, що обумовлюють об'ективний характер кооперацп та комушка-тивнот природи людини.
Ключовi слова: правовий конструктивiзм, правова конструкцiя, норма права, со-ц1альн1 норми, тлумачення норм права.
Постановка проблеми. Переважно спроби захистити нормативш концепци тлумачення норм права заюнчуються використанням конструктивютсько! моделi тлумачення. За окремими пiдходами вщстоюеться бiльш "формальна" цiннiсть, як-от щеал верховенства права, що спонукае вщдавати прiоритет авторитетному аспекту права. Разом з тим iншi пiдходи вщстоюють бiльш iстотну
Bimaniü Середюк
цшшсть, що приводить до прюритетносп цiнностей, яю прагне розвивати право, а саме ще^в справедливости втiлених у поeднаннi з цшностей рiвностi та свободи.
Джерела конструктивютського пiдходу знаходяться у вченнi Платона, у шмецькш класичнiй фшософп I. Канта, I. Г. Фiхте, Г.В.Ф. Гегеля та шших. Конструктивiстський шдхщ вписуеться у парадигму iнтегративного (штегрального) праворозумiння. Антропологiчнi й лiнгвiстичнi тенденци в науцi призвели до застосування дослiдниками методу соцiального конструктивiзму, з метою з'ясування ролi знакiв та символiв у розумiннi права.
Аналiз дослiдження проблеми. Питання про конструктивне тлумачення норм права розроб-ляли Г. Александер (G. Alexander) [7], Т. Боднар [9], Г. Бойко [11], М. Бурдоносова [4], О. Гайдулш [6], Р. Дворкш (R. Dworkin) [3], О. Дзера [9], Г. Кет (G. Kelly) [5], Н. Кузнецова [9], I. Онищук [12], Н. Розмонд (N. Rozemond) [1], Е. Рогачев [8], I. Шутак [10; 11] та ш
Влм говорити про максимально поглиблений, детальний i комплексний розгляд проблематичних аспектiв конструктивного тлумачення норм права у цих дослщженнях не доводиться. Ще е досить багато теоретичних та практичних граней, що потребують наукового осмислення у цiй галузь
Мета статт - розкрити питання про взаемозв'язок конструктивютсько! парадигми з конструктивним тлумаченням норм права, з'ясувати, що розушеться пiд конструктивним способом тлумачення норм права.
Виклад основного матерiалу. Н. Розмонд дефiнiював поняття "конструктивне тлумачення норм права" як метод юридичного тлумачення, який мае на мет знайти нормативну едшсть у рiзноманiттi норм, що характеризують правову систему [1, с. 424]. Йдеться про пошук тлумачення норми, яка вписуеться в чинну правову систему та е найбшьш виправданою вщповщно до iдеалiв справедливостi, належного судового процесу та доброчесностi.
Конструктивiзм у юриспруденци (правовий конструктивiзм) - це критика об'ективуючих правову реальшсть концепцiй класично! юриспруденци, з позицш яких право виступае свiтом щеальних сутностей, що "шдносяться" над емшричною соцiальною реальнiстю, створеною генiем римських юристiв (або глосаторiв) або "св^овим духом". Сьогоднi багатьма сучасними вченими, як неупереджено намагаються дослiджувати стан юридично! науки, висловлюеться занепокоення li догматичнiстю [2, с. 68].
Р. Дворкш дшшов висновку, що конструктивне тлумачення здшснюеться для встановлення сенсу певно! практики, не вказуючи (або принаймш не вказуючи виключно) про намiр, доданий до практики його автором. Практика сама по собi е центральною. Ытерпретатор повинен зважаючи на iсторiю та форму практики, щоб побачити, якi штерпретаци практики можливь Автор виокремив такi етапи штерпретаци: 1) попереднiй iнтерпретацiйний етап (пошук правил та стандарив); 2) загальне обгрунтування основних елементiв визначено! практики; 3) пiсля iнтерпретацiйний етап [3, с. 66].
У 1980-х роках напрям конструктивiзму набув науково-фшософського та мiжгалузевого значення в природничих та гуманiтарних науках, набув поширення у фшософп права та мораль Основною тезою етичного конструктивiзму е твердження про те, що моральш цiнностi являють собою конструкти розуму. Конструктивют заперечуе iснування незалежно! вщ свiдомостi морально! реальностi або моральних фактiв i вважае, що моральш принципи генеруються практичним мiркуванням [4].
Виокремлюють декшька напрямкiв конструктивiзму. Одним з напрямюв е радикальний конструктивiзм, який заперечуе саму можливiсть шзнання об'ективно! реальностi, редуковано! до незлiченних суб'ективних реальностей людських свiдомостей. !нший напрямок - це так званий ерлангенський конструктивiзм, що апелюе до об'ективносп мови та прагне подолати "на!вне виявлення св^у" через конструювання спецiальних мовних та наукових методик. Промiжну пози-
Конструктивне тлумачення норм права у парадигмi правового конструктивгзму
щю мiж радикальним i ерлангенським конструктивiзмом займае iнтерактивний конструктивiзм, наближений до сощального конструктивiзму Пiтера Бергера i Томаса Лукмана (Керстен Райх та шшО [2, с. 64-65].
1з зазначеними вище напряками конструктивiзму взаемопов'язаний жорсткий конструктивiзм (strict constructionism) або жорстке (консервативне) тлумачення. Щд час судового правозастосу-вання береться до уваги винятково буквальний текст. Немае подальшо! потреби здiйснювати додатковi висновки, припущення тощо.
У теори особистiсних конструкцш Дж. О. Келл об'ективна реальтсть стосовно до конкретного iндивiда е абстракщею. Через те, що свщомють зображае суб'ективну версiю, iнтерпретацiю реальност [5].
Цiнним також е доробок украшського фiлософа права i сощолога Б. Кiстякiвського, який розробив догматико-конструктивний метод цившстично! штерпретацп. Смисловим ядром цього методу е щея конструктивного синтезу, через яку стае зрозумшим головне призначення процесу штерпретацп, що полягае в забезпеченш "конструктивносп" тлумачення через приведення вшх И протилежних версiй до спшьно!, узгоджено! структури [6, с. 122].
Г. Александер, здшснюючи огляд працi Б. Акермана "Реконструкщя американського права" (Ackerman B. A. Reconstructing American law. Harvard Univ. Press. 1984. Pp. 128) виокремив основш ще! автора. До прикладу, конструктивiзму протиставляеться iнтуiтивiзм. У деконструйованш пра-вовiй культурi юристи повиннi шукати кориснi словники з шших галузей знань, використовувати стшьки дискурсу, скiльки буде корисно. Наприклад, деконструктивний юрист погодиться, що нерiвноправна вага переговорiв не е корисною, i що такi розмови приховують справжню проблему, яка полягае в повсюдному поширенш "провашв ринку", породжених обмеженою рацiональнiстю [7].
Трансформацп свiтоглядних, зокрема цiннiсних, орiентирiв, зумовлених об'ективними законами розвитку глобально! загальнолюдсько! та локальних соцiальних систем, необхщшстю перед-бачають формування загально! теорii договiрного правового регулювання на основi методологiчних прийомiв нового постнекласичного етапу науково! рацiональностi. Виходячи з гносеолопчних принципiв постнекласично! науки, в сучаснш юриспруденцii як не тшьки епiстемологiчна парадигма, а й "робоча" на рiвнi конкретного аналiзу науково-дослщно! програми виступае конструктивiзм [2].
Завдяки закршленню в загальних положеннях принцитв формування договiрних конструкцiй договiрне право стало системним й лопчно завершеним. Такий пiдхiд також сприяе кращому засто-суванню норм договiрного права у судовш практицi, полегшуе !х тлумачення [8, с. 90].
Зауважмо, що договiр за способом виникнення, юридичною метою, а також сутшстю i змiстом не е суто ращональним феноменом. Коли мова заходить про джерела нормативно-правового договору як джерела права, як показуе досвщ, неодмшно звертаемося до джерел санкщоно-ваного державою права [9, с. 233].
Для I. Шутака видаеться недоцшьним ототожнювати договiр з нормативно-правовим актом i включати його в систему законодавства. Крiм того, законодавство не слщ трактувати сукупшстю джерел права. Вчений дiйшов висновку, що регуляцшна роль договору зближуе його з нормативно-правовим актом. Нерщко договiр виступае наслiдком закону, iнодi можлива i зворотна ситуащя: нормативний договiр стае причиною закошв або iнших нормативно-правових актiв. Водночас договiрна правотворчiсть виступае iнструментом зниження можливосп появи соцiальних конфлiктiв. Щдсумком погоджувально! правотворчостi е правовi акти у формi договору, угоди, конвенцп, корпоративного акта тощо [10, с. 61-62].
Конструктивне тлумачення, тобто з'ясування особливостей правово! конструкцп (наприклад, при тлумаченш норм договору важливе значення мае те, який цей договiр - кушвл^продажу чи дарування).
У контексп конструктивiстськоi парадигми категорiя "договiрне правове регулювання" виступае зображенням наших уявлень про те, якою ця реальшсть мае бути стосовно ще! сторони
ВгталШ Середюк
сощально-правово! дшсносп, обумовлено! комушкативною природою людини та об'ективним характером вщносин, заснованих на спiвдружностi, коопераци суб'eктiв соцiальних взаeмодiй. Сконструйований характер договiрно-регулятивно! дiяльностi дозволяе говорити про те, що наше розумiння li онтологiчних параметрiв залежить вiд обрано! дослiдником системи координат, у межах яко! iснуе конкретна модель договiрного правового регулювання.
Базовими конструкцiями правово! шформацн е постановка цiлей, до яких актуально прямуе законодавець та потенцшно керованi суб'екти, якi отримують засоби досягнення цих цiлей. Надзвичайно важливим, з погляду максимально! оптимiзацi! процесу правового регулювання, е техшко-юридичш аспекти, якi зображають параметри формалiзацi! телеологiчно! (цiльово!) та iнструментально! шформацн в мовi нормативно-правового акта. Специфша зображення цiлей правового регулювання в законодавствi виражаеться в особливих лопко-нормативних конструкцiях побудови вiдповiдних правових положень [11, с. 10].
Pi4 у тiм, що категорiйний апарат науки та шших систем знання тримаеться на стабiльних конструкцiях, що скршлюють та об'еднують рiзнi когнiтивнi структури в системну еднiсть. Роль таких стшких, надiйних конструкцiй в точних науках вщграють аксiоми, в юриспруденцп - догми. Можна, напевно, замють слова "догма" використовувати будь-який шший вiдповiдний термiн, але це не змшить сутi справи [12, с. 46].
Висновки. Отже, конструктивне тлумачення норм права, символiв (прийняття !х iндивi-дуальною та суспiльною свщомютю) пов'язане з конструюванням правово! щентичносп. Механiзм iдентифiкацi! (соцiальний добiр (лептимащя) певних способiв поведiнки) включений у формування та iнтерналiзацiю соцiальних норм, зокрема й норм права. Сощальна селекщя (легiтимацiя) здiйснюеться елiтою вщповщно до суспiльних очiкувань та шд впливом iнститутiв громадянського суспiльства.
З урахуванням запропоновано! в юридичнiй наущ стадiйностi конструювання правово! реальностi (знакова форма, ментальний образ, повсякденна поведтка) умовно зазначеш етапи стосовно договiрного регулювання дозволяють на етат компаративютського аналiзу генези договiрного регулювання виявити фактори соцiально! дiйсностi, що обумовлюють об'ективний характер коопераци та комушкативно! природи людини, та сформулювати визначення договiрно-регулятивно! дiяльностi як шформацшно-сигнального впливу на свiдомiсть суб'ектiв договiрних вiдносин, що конструюють певнi варiанти поведiнки, що виражають !х узгоджене волевиявлення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Rozemond N. (1998). Strafvorderlijke rechtsvinding, Deventer: Gouda Quint. 452 s.
2. Честнов И. Л. (2013). Конструктивистская парадигма в историко-правовой науке. Права и свободы человека и гражданина: теоретические аспекты и юридическая практика. М. С. 62-93.
3. Dworkin R. (1986). Law's Empire, Cambridge (Massachusetts)/London (England): Belknap Press of Harvard University Press. 484 p.
4. Бурдоносова М. А. (2018). Розвиток концепцп правового конструктивiзму з метою активiзацii громадянсько!' позицп особи. Правова реальшсть у трансформацшних умовах розвитку сучасно! держави (28 лютого 2018 року). URL: https://legalactivity.com.ua/index.php?option=com_ content&view=article&id=1744 %3A190118-13&catid=203 %3A1-0218&Itemid =252&lang=ru.
5. Kelly G. A. (1963). Theory of Personality: The Psychology of Personal Constructs. New York: W. W. Norton and Company. 190 p.
6. Гайдулш О. О. (2021). 1нститут штерпретацп (тлумачення) в европейському контрактному правг теоретико-цившстичш засади: дис. ... докт. юрид. наук за спец.: 12.00.01, 12.00.03. К. 510 с.
7. Alexander G. S. (1985). Interpreting Legal Constructivism. Cornell L. Rev. No. 71. 249 p. URL: https://scholarship.law.cornell.edu/cgi/viewcontent.cgi?referer=https://www.google.com/&httpsredir= 1&article=4438&context=clr.
Конструктивне тлумачення норм права у парадим правового конструктивiзму
8. Рогачев Е. С. (2015). Юридическая техника в договорной работе. Вестник Московского университета МВД России. № 7. С. 89-92.
9. Догов1рне право Укра!ни (2008). Загальна частина : навч. пос1б. / Т. В. Боднар, О. В. Дзера, Н. С. Кузнецова та ш. ; за ред. О. В. Дзери. К.: Юршком 1нтер, 896 с.
10. Шутак I. Д. (2021). Юридична техшка нормативно-догов1рно! правотворчостг Науково-шформацшний вюник 1вано-Франшвського утверситету права 1меш Короля Данила Галицького: Журнал. Сер1я Право. 1вано-Франк1вськ: Редакцшно-видавничий вщдш Утверситету Короля Данила. № 11 (23). С. 55-64. DOI: 10.33098/2078- 6670.2021.11.23.55-64.
11. Бойко Г. I., Шутак I. Д. (2014). Поняття юридично! конструкци як засобу структурування правово! шформацп. Науковий в1сник Херсонського державного ушверситету. Сергя "Юридичш науки". Вип. 3. Т. 1. С. 9-13.
12. Онищук I. I. (2020). Правова цифров1защя як штегральний метод формал1зацп права. Науков1 записки Шституту законодавства Верховно! Ради Укра!ни. № 6. С. 41-50. DOI: https://doi.org/ 10.32886/instzak.2020.06.05.
REFERENCES
1. Rozemond N. (1998). Strafvorderlijke rechtsvinding. Deventer: Gouda Quint, 452 p.
2. Chestnov I. L. (2013). Konstruktivistskaja paradigma v istoriko-pravovoj nauke. [Constructivist paradigm in historical and legal science]. Prava i svobody cheloveka i grazhdanina: teoreticheskie aspekty i juridicheskaja praktika. Moskva. Pp. 62-93.
3. Dworkin R. (1986). Law's Empire. Cambridge (Massachusetts)/London (England): Belknap Press of Harvard University Press, 484 p.
4. Burdonosova M. A. (2018). Rozvytok koncepcii' pravovogo konstruktyvizmu z metoju aktyvizacii' gromadjans'koi' pozycii' osoby. [Development of the concept of legal constructivism in order to activate the civil position of a person]. Pravova real'nist' u transformacijnyh umovah rozvytku suchasnoi' derzhavy (28 ljutogo 2018 roku). URL: https://legalactivity.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1744%3A190118-13&catid=203 %3A1-0218&Itemid= 252&lang=ru
5. Kelly G. A. (1963). Theory of Personality: The Psychology of Personal Constructs. New York: W. W. Norton and Company. 190 p.
6. Gajdulin O. O. (2021). Instytut interpretacii' (tlumachennja) v jevropejs'komu kontraktnomu pravi: teoretyko-cyvilistychni zasady. [Institute of interpretation (interpretation) in European contract law: theoretical and civil principles]: dys. ... dokt. juryd. nauk za spec.: 12.00.01, 12.00.03. K. 510 p.
7. Alexander G. S. (1985). Interpreting Legal Constructivism. Cornell L. Rev. No. 71. 249 p. URL: https://scholarship.law.cornell.edu/cgi/viewcontent.cgi?referer=https://www.google.com/&httpsredir=1&article= 4438&context=clr.
8. Rogachev E. S. (2015). Juridicheskaja tehnika v dogovornoj rabote. [Legal technique in contract work]. Vestnik Moskovskogo universiteta MVD Rossii. No. 7. Pp. 89-92.
9. Bodnar T. V., Dzera O. V. (red.), Kuznjecova N. S. (2008). Dogovirnepravo Ukrai'ny Zagal'na chastyna : navch.posib. [Contract law of Ukraine. General part: educ. man.]. K.: Jurinkom Inter. 896 p.
10. Shutak I. D. (2021). Jurydychna tehnika normatyvno-dogovirnoi' pravotvorchosti. [Legal technique of regulatory and contractual law-making]. Naukovo-informacijnyj visnyk Ivano-Frankivs'kogo universytetu prava imeni Korolja Danyla Galyc'kogo: Zhurnal. Serija Pravo. Ivano-Frankivs'k: Redakcijno-vydavnychyj viddil Universytetu Korolja Danyla. No. 11 (23). Pp. 55-64. DOI: 10.33098/2078- 6670.2021.11.23.55-64.
11. Bojko G. I., Shutak I. D. (2014). Ponjattja jurydychnoi' konstrukcii' jak zasobu strukturuvannja pravovoi' informacii'. [The concept of legal construction as a means of structuring legal information]. Naukovyj visnyk Hersons'kogo derzhavnogo universytetu. Serija "Jurydychni nauky". Vyp. 3. T. 1. Pp. 9-13.
12. Onyshhuk I. I. (2020). Pravova cyfrovizacija jak integral'nyj metod formalizacii' prava. [Legal digitization as an integral method of formalization of law]. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. No. 6. Pp. 41-50. DOI: https://doi.org/10.32886/instzak.2020.06.05.
Дата надходження: 17.11.2022 р.
Bimaniù CepedwK
Vitaliy Seredyuk
Candidate of of Legal Sciences, Associate Professor, Head of the territorial service center No. 8049, regional service center
of the Main service center of the Ministry of Internal Affairs in Kyiv, (branch of the Main service center of the Ministry of Internal Affairs)
ORCID: 0000-0001-9472-5472 vitkov84@ukr.net
CONSTRUCTIVE INTERPRETATION OF LEGAL NORMS IN THE PARADIGM OF LEGAL CONSTRUCTIVISM
The issue of the relationship between the constructivist paradigm and the constructive interpretation of legal norms is revealed. It has been clarified what is meant by a constructive way of interpreting legal norms. In a general sense, constructivism is characterized by the artificial construction (construction) of certain ideal-spiritual or material-object realities or the interpretation of such realities as artificially constructed. The direction of constructivism has gained scientific-philosophical and interdisciplinary importance in the natural sciences and humanities, and has become widespread in the philosophy of law and morality.
At the doctrinal level, several directions of constructivism are distinguished: radical, which denies the possibility of knowing objective reality, reduced to countless subjective realities of human consciousness; Erlangen, which appeals to the objectivity of language and strives to overcome the "naive detection of the world" through the construction of special language and scientific methods.
It was found that the constructive interpretation of legal norms and symbols (their acceptance by individual and social consciousness) is connected with the construction of legal identity. The mechanism of identification (legitimization) of certain ways of behavior is included in the formation and internalization of social norms, in particular, legal norms. Legitimation is carried out by the elite in accordance with public expectations or under the influence of civil society institutions.
Taking into account the staged construction of legal reality proposed in jurisprudence, the tentatively indicated stages in relation to contractual regulation allow, at the stage of comparative analysis of the genesis of contractual regulation, to identify the factors of social reality that determine the objective nature of cooperation and the communicative nature of a person.
Key words: legal constructivism, legal construction, legal norm, social norms, interpretation of legal norms.
