CC BY
21
РГЗ, V/\ грн./т
800 ._
700 600 500 400 300 200 100
100
200
300
400
500
600
700 800
Рис. 2. Фрагмент схеми функщонування глобального ринку лщензш, що дають
право на викиди парникових газiв
УДК 330.342 Докторант Б.В. Кульчицький,
канд. екон. наук - ЛНУ iм. I. Франка
КОНФ1ГУРАЦ1Я Cy4ACHOÏ ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ У КОНТЕКСТ ПОР1ВНЯННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Аналiзуються методолопчш проблеми eKOHOMÎ4HOï еволюцп в Укрш'ш у контекст порiвняння суспiльних економiчних систем. Зокрема, розглядаеться категорiя "нащональна економша" та ïï прийнятнiсть до характеристики cy4acHOï eKOHOMÎ4HOï системи Украши. Значну увагу придiлeно колонiaльнiй спадщиш, яка негативно поз-начаеться на OTcreMi соцiaльно-eкономiчних вiдносин. Розкрито об'ективш i сyб'ективнi передумови формування новоï eкономiчноï системи Украши у контекст порiвняння систем.
Doct. B.V. Kul'chyts'kyi - Ivan Franko LNU
Configuration of contemporary Ukraine economy in comparison context of
economic systems
Analyze the methodological problems of economic evolution in Ukraine in comparison context of society economic systems. Specifically, considers a category "national economy" and her acceptability to description of contemporary economic Ukraine system. Considerable attention spared to colonial legacy, which negatively marks on system of socio-economic relations. Brought objective and subjective preconditions to light of forming of new economic Ukraine system in systems comparison context.
Перш шж говорити про непросту колошальну спадщину в украшськш економiцi i з'ясовувати конфiгурацiю сучасно1 економiчноl системи Украши, вважаемо за необхiдне дати !й вiдповiдну теоретичну оцiнку. 1ншими словами, постае важлива методологiчна проблема: чи можна охарактеризувати сучасну економiчну систему Украши як нацiональну економ^? Як свiдчить л^ерату-ра, юнують рiзнi пiдходи щодо ще1 дефшщи. Так, 1.-С. Коропецький пише, що "який би не був статус украшських земель, 1хт мешканцi були на них еконо-мiчно активш - це була передумова !хнього життя. Тому цю економiку можна цшком виправдано вважати нацiональною економжою Украши" [4].
Натомiсть Ж. Поплавська зазначае, що "тд нащональною економiкою Украши розумiемо господарськi вщносини на всiй територи держави. На сьогодшшнш день ми можемо говорити лише про формування нащонально1 економжи. Це пов'язано з великими труднощами. Бо саме однiею з найбшьш характерних рис украшського народного господарства е те, що за останш столггтя воно майже не знало перiодiв самостiйного iснування, а завжди ста-новило частку ширших господарських органiзмiв - Росшсько1 та Австро-Угорсько1 iмперiй, потiм СРСР, Польшд, Румунп i Чехословаччини" [8].
На нашу думку, нащональна економiка - це не просто економiчна система полггично незалежно1 держави, а насамперед система, яка е самодос-татньою, дещо автономною, забезпечуе економiчний суверенiтет держави, ш-тереси сво1х громадян, повнiстю задовольняе 1хт матерiальнi i духовнi потреби, створюе можливостi для вiльного вибору професй, та подальшо1 само-реашзаци у працi, передумови для безперервного удосконалення i самороз-витку економiчноl системи, а також у розумних межах штегрована до реп-ональних i свiтових структур. Виходячи з таких позицiй, ми вважаемо, що су-часна економiка Украши ще не е нащональною у повному розумшт слова, а лише перебувае на шляху до цього вищого щабля свого розвитку. Серед ба-гатьох об'ективних i суб'ективних причин, як ускладнюють И системну тран-сформащю е, на наш погляд, важка колошальна спадщина, яка до цього часу вщчуваеться практично у вшх И структурних елементах, включаючи таку складну дшянку життедiяльностi соцiуму, як суспшьна психологiя, свщо-мiсть, економiчна культура.
У результатi розпаду СРСР Украша опинилася у станi глибоко1 системно: кризи: економiчноl, сощально1, пол^ично1 i духовно1. Головнi нап-рямки необхiдних системних змiн можна, на нашу думку, охарактеризувати такими взаемопов'язаними векторами, як перехщ вщ суспiльства диктатури до свободи й демократы, вiд колони до самостшно1, шщативно1 наци та мщ-но! держави европейського типу, вiд економiчного занепаду до сучасно1 структури економжи, iнновацiйного механiзму економiчного зростання i ста-лого розвитку.
Для усшху економiчних реформ недостатньо замiнити централiзоване планування системою ринкових вiдносин, оскшьки економiчна проблема по-лягае у кризi державно1 неплатоспроможностi. Глибока фшансова криза зу-мовлена економiчними прорахунками Радянського Союзу i полiтичними по-милками, зробленими у першi роки незалежность Причину ж високо1 шфля-
цп, нестабшьност валюти, заниження курсу нащонально! валюти на валют-них ринках, значних несплачених борпв можна пояснити станом фшанЫв, успадкованим вiд сощалютично! системи.
Криза укра!нсько! економiки полягае у тому, що стара система еконо-мiки, заснована на принципах централiзованого планування й зверхностi державно! бюрократично! машини, повнiстю вичерпала себе. Централiзована планова система нiколи не вщзначалася особливою ефективнiстю, проте вона функцюнувала протягом багатьох десятилiть. Шсля здобуття незалежностi Укра!на постала перед проблемою демонтажу планово! економiчно! системи i запровадження ринково! системи господарювання.
Крiм кризи неплатоспроможностi й необхщност докорiнно! змiни економiчного ладу, Укра!на зiткнулася ще з однiею проблемою - кризою еко-номiчно! структури. Колошальна структура економiки стосуеться не тшьки нерацiонального розмiщення ресурсiв, а й виробництва. До таких наслщюв, як перетворилися у дуже складш проблеми перехiдно! економiки Укра!ни, призвели колишш прiоритети, серед яких намагання перетворити СРСР у вшськову наддержаву. "Кривобока" економша сформувалася в уЫх республь ках колишньо! радянсько! iмперi!, а особливо в Укра!нi, де у величезному об-сязi вироблялася сталь, електроенергiя, хiмiкати, але водночас будувалося об-маль житла, вироблялося явно недостатньо споживчих товарiв i т.п. Тому ни-нi вкрай важливими для Укра!ни е складш структуры перетворення [9].
Ще одшею причиною розбалансованостi сфери виробництва в Укра!ш виявилася незавершенiсть виробничого циклу у народному господарствь Як справедливо зазначае С. Злупко, "... нерщко економюти, намагаючись тд-креслити потенщал Укра!ни в минулому, пригадують, що у нiй вироблялося по тонш металу i тоннi хлiба на душу населення, наводять й iншi вражаючi цифри. Однак, забувають той подиву пдний факт, що в Укра!ш кiнцево! про-дукци промисловостi вироблялося тiльки 15-20 %, тодi коли у Казахстанi -понад 30, в Роси - понад 70 вщсотюв. Питома вага тако! продукцi! ще бiльша в Япони, США, Нiмеччинi та шших кра!нах" [3].
Глибина i тривалють системно! кризи залежать вiд багатьох внутрш-нiх i зовнiшнiх чинниюв. Як слушно вважають С. Давимука та Ю. Кужелюк, в Укра!ш кризовi явища мають гострiший характер, тж у сусiднiх кра!нах ^ крiм того, iснуе певна тенденщя до поглиблення кризово! ситуацi!. До фунда-ментальних причин, якi зумовили поглиблення кризи, вони правомiрно зара-ховують специфiку укра!нського суспiльства, породжену юторичними обста-винами, адже - це суспшьство, яке "... виходить з минулого зруйнованим та розпорошеним, охопленим суперечностями, отруеним чужими вiрами, шюзь ями та iдеологiями, з майже втраченими почуттями державного егоцентризму i державно! волi. Таке суспшьство мае слабкий потенщал для форсовано! са-мостiйно! еволюцi! вiдповiдно до темпу i масштабу проблем, яю перед ним постають" [1]. Крiм того, за сво!м характером укра!нська економiка е "... над-то вщдалена вiд нацiонально!, налаштовано! на потреби населення i терито-ри, залежна вiд зовнiшнього ринку, супермонополiзована, з деформованою виробничою структурою i викривленою системою цiн" [1].
У цьому контекст М. Павлишенко небезшдставно висловлюе стурбо-ванiсть з приводу того, що оскшьки до процесу кашташзацй в Укршш "... включились не справжш капiталiсти европейського зразка, а доморощеш ко-румпованi чиновники i кримiнальнi елементи, то утворюеться кримшальний кланово-чиновницький номенклатурний капiталiзм, вщ якого вже вiдхрещу-ються вс капiталiстичнi краши. Власнiстю володiють т^ хто не вмiе нею уп-равляти, або надто зажерливi. Влада i власнiсть зростаються тут воедино не для того, щоб на кашталютичнш основi забезпечити подальший розвиток ви-робництва, а для того, щоб збагатитись. Тому щ каштали перетворюються не на пiдприемства, а на офюи, мерседеси, вивозяться за кордон" [6].
Таким чином, трансформацшш процеси в економiчнiй системi Украши за роки державное' незалежностi не змогли забезпечити швидке подолання численних кризових явищ. Перехщ вiд надмiрно монополiзованоl директив-но-планово1 економiки до ринково1 в Укршт i нинi значною мiрою усклад-нюеться успадкованою вiд колишнього Радянського Союзу архашною, коло-нiальною структурою та однобокою спецiалiзацiею украшсько1 економши, мало зорiентованою на задоволення потреб громадян держави i на самодос-татнiй И розвиток.
Можна погодитися з Б. Лановиком, М. Лазаровичем, В. Чайковським у тому, що незважаючи на тривалу системну кризу та И вкрай негативш нас-лщки, економiчна полiтика Украшсько1 держави i по сьогоднi не мае страте-пчно1 основи, здiйснюеться фрагментарно, переважно зусиллями Нацюналь-ного банку, що зовЫм недостатньо для формування передумов економiчного зростання. Уряд у рiзних складах виявлявся неспроможним забезпечити адек-ватне управлiння економiчними процесами, часто був мало шщативним, значною мiрою сприяв "тiнiзацil" украхнськох економши, вiдлякував зовнiш-нiх iнвесторiв. Законотворча дiяльнiсть парламенту була надто пол^изована. Це зумовило прямi економiчнi втрати для держави, створило несприятливий економiчний режим у краlнi. Багато часу та енерги витрачено на безплщну, виснажливу боротьбу всерединi само1 влади [5].
Водночас, не дивлячись на чимало складних невиршених проблем трансформаци економiчноl системи, деякi дослщники вiдзначають початковi порiвняльнi переваги Украши, серйозш позитивнi тенденцй i пропонують до-сить обнадiйливi теоретичнi оцшки та узагальнення. Так, Ю. Пахомов, Д. Лук'яненко, Б. Губський, дослщжуючи проблеми конкурентоспроможностi економiчних систем, обгрунтовано вiдзначають, що з урахуванням сукупнос-тi об'ективних внутрiшнiх та зовшшшх чинникiв в Украlнi е низка передумов, яю формують початковi порiвняльнi переваги, а саме: значш запаси ко-рисних копалин i вигiдне територiальне розмiщення сировинних родовищ; висока родючють сiльськогосподарських угiдь (25 % свггових запасiв чорно-зему); випдне транспортно-географiчне положення; високий рiвень квалiфi-кацй багатьох професiйних категорш працiвникiв; наявнiсть концентровано1 системи науково-дослщних, проектно-конструкторських закладiв та експери-ментальних баз, як основи для розроблення i впровадження нових техноло-
гiй; значш масштаби основних промислово-виробничих фондiв, що дасть змогу знизити кашталомютюсть технолопчно! модернiзацi! та iн [7].
Справд^ Укра!на мае достатньо природних багатств та потенщалу для того, щоб iснувати як незалежна держава з повнощнною економiкою, а не розглядатися як сировинний чи шший додаток до розвинутих кра!н свiту. Проаналiзувавши статистичнi данi, можна дiйти висновку, що Укра!на добре забезпечена мшерально-сировинними ресурсами, корисними копалинами, зе-мельними ресурсами, мае вельми сприятливий кшмат, потужний штелекту-альний потенцiал [10].
У цшому до сприятливих об'ективних передумов формування ринко-во! економiчно! системи Укра!ни можна вiднести: полггичну незалежнiсть, сприятливе геополiтичне положення Укра!ни, позитивний досвiд постсоць алiстичних кра!н Свропи на шляху побудови ринково! економiки, вiдсутнiсть альтернатив економiчного розвитку, ^м ринкового, першi паростки вiдчут-них переваг ринково! системи над централiзованою, державно-плановою, незрiвнянно вища економiчна ефективнiсть ринку порiвняно з одержавленою економжою, зовнiшнi позики, iнвестицi! економiчно розвинутих кра!н та ок-ремих фiрм, а також поглиблення процеЫв приватизацi!. Щодо сприятливих суб'ективних чинниюв формування ринково! економiки та полггично! демок-ратi! в Укра!нi, то коротко !х можна, на наш погляд, окреслити таким чином: полггична воля i рiшучiсть суспiльства.
Водночас порiвняно з нашими ближчими i дальшими сусiдами Укра-!на мае низку полiтико-економiчних обставин, якi й сьогодш ускладнюють шляхи i сповшьнюють темпи системно! суспiльно! трансформацi!. Так, вщо-мий укра!нський економiст у дiаспорi В. Бандера слушно зазначае, що "... си-туацiя в Укра!ш вiдрiзняеться вiд Польщi, де сутшсть "переходу" полягала передусiм у системнш змiнi командно! системи на ринкову i потребувала лише невеликого регулювання завдяки розпаду радянського блоку з його до-сить слабкими угодами РЕВ. Так само i Китай ще вiд радянсько! моделi еко-номiки до !! ринково! системи, маючи свою державшсть. 1накше кажучи, вiн просто пристосовуе соцiально-економiчнi установи. Що ж стосуеться Росп, то вона теж проводить фундаментальне перетворення свое! командно! еконо-мiки, проте як ядро Радянсько! iмперi! (а перед тим царсько!), ця кра!на скорь ше трансформуеться, шж створюе свою державшсть" [2, С.452-453].
Незважаючи на назваш обставини, В. Бандера обгрунтовано характе-ризуе сучасну Укра!ну як промислову кра!ну з потужною сiльськогоспо-дарською базою i пропонуе класифiкувати !! як змiшану систему соцiально! економжи. Вiн погоджуеться з тими дослщниками, якi розглядають економi-ку Укра!ни як складну систему, що дедалi бiльше залежить вiд ринково-орiентовано! дiлово! дiяльностi та обширного середовища мiжнародно! еко-номiки [2, С.449, 453].
Лггература
1. Давимука С.А., Кужелюк Ю.А. Соц1ально-економ1чна думка: региональный зр1з. - Льв1в: 1РД НАН Укра!ни, 1999. - С. 3.
2. Екомомiка УкраУни: десять рокiв реформ/ За ред. З. Ватаманюка та С. Панчиши-на. - Льв1в: ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 496 с.
3. Злупко С. Об'ективш передумови 1 нацюнальш особливосп формування украшсь-ко'1 економiчноi системи// Розбудова держави. - 1996. - № 6. - С. 46.
4. Коропецький I. - С. Дещо про минуле, недавне минуле та сучасне украш^ко^ економши. - К.: Либщь, 1995. - С. 13.
5. Лановик Б.Д., Лазарович М.В., Чайковський В.Ф. Економiчна iсторiя: Курс лекцiй/ За ред. Б. Лановика. - 2-ге вид., перероб. - К.: Вшар, 2000. - С. 251-252.
6. Павлишенко М. Борони нас, Боже, вщ такого перехiдного перiоду// Вiче. - 2001. -№ 12. - С. 59.
7. Пахомов Ю.М., Лук'яненко Д.Г., Губський Б.В. Нацюнальш економши в глобальному конкурентному середовищг - К.: Украша, 1997. - С. 7.
8. Поплавська Ж.В. Економша Украши. Курс лекцш. - Львiв: ДУ мЛьвiвська поль технiкам, 1997. - С. 3.
9. Сакс Дж., Пивоварський О. Економiка перехiдного перiоду: Уроки для Украши/ Пер. з англ. - К.: Основи, 1996. - С. 7-10.
10. Юршвський В.М. Краши свггу: Довщник. - К.: Либщь, 1999. - С. 74-77.
УДК330.342.3:330.117"714" Доц. Г.Я. Антовська, канд. екон. наук -ЛКА
ГОСПОДАРСЬКА ГЛОБАЛ1ЗАЦ1Я ТА АРХ1ТЕКТУРА CBITOBOÏ
ЕКОНОМ1КИ
Аналiзуються модель господарсько'1 глобалiзацiï Центр-Периферiя та глобаль-них господарських процеав на нацiональнi економiки. Визначено важливють та не-обхiднiсть "вщкриття" украшсь^' економiки.
H. Ya. Anilovska - LCA
Economic globalization and architecture of the world economy
The model of economic globalization "Centre-Periphery" and of global economic processes on national economies is analyzed. The importance and necessity of the "opening" of the Ukrainian economy is defined.
Господарська глобал1защя спричинилася до формування своерiдноï архггектури свiтовоï економжи, в якш чггко вимальовуються Центр i Пери-ферiя i3 вщповщним розподшом ролей. Центр представлений промислово розвинутими крашами, що входять здебiльшого в Оргашзащю економiчного i соцiального розвитку (ОЕСР, на початок 2000 р. - 29 краш). Решта свггу складае Периферiю, яка концентричними колами оточуе Центр. Тут теж е своя iерархiя, тобто дислокацiя в колах, що розташованi ближче i дальше вщ Центру. Картина нагадуе копершковську планетарну систему: чим далi вщ Центру, тим мхолоднiшем.
Центр - переважно краши ОЕСР.
НовГ iндустрiальнi держави: Пiвденна Корея, Тайвань, Гонконг, Та-ïланд, Сiнгапур.
Краши з ринками, що розвиваються: Аргентина, Бразилiя, Китай, 1н-дГя, 1ндо^зГя, Мексика, Саудiвська Аравiя, Туреччина, ПАР.
Краши з перехщною економiкою: краши Схiдноï Свропи (Албанiя, Болгарiя, Угорщина, Польща, Румутя, Чехiя, Словаччина), краши, що утво-рилися тсля розпаду СРСР та Югослави.
