CC BY
11
приeмствi. Адже своечасне, повне i достовiрне визначення фактичних витрат дае змогу контролювати за використанням матерiальних, трудових i грошових ресурсiв та шших витрат.
Лггература
1. Войтенко Т. А. Не такий вш вже простий, цей клас восьмий / Т. А. Войтенко // Податки та бухгалтерський облж. - 2003. - № 11. - С. 33-38.
2. Маковеев А.П. Соб1варт1сть продукщ! в контекст технолопчного розвитку промислово-го виробництва / А.П. Маковеев // Формування ринкових вщносин в Укралш. - 2003. - № 10. -С. 15-18.
3. Нападовська Л.В. Управлшський облш : шдручник / Л.В. Нападовська. - Вид. 2-ге, [пе-рероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2010. - 648 с.
4. Орлов О.О. Планування д1яльност1 промислового шдприемства : навч. поабн. / О.О. Орлов. - К. : Вид-во "Скарби", 2002. - 336 с.
5. План рахунюв бухгалтерського облжу активов, катталу, зобов'язань i господарських операцш шдприемств i оргашзацш: наказ Мiнiстерства фшанив Украши вiд 30.11.1999 р., № 291. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1557-11.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського облжу 16 "Витрати" № 318 вщ 14.12.1999 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws / show/z0751-99.
7. Сопко В.В. та iн. Бухгалтерський облж в промисловостi та шших галузях народного гос-подарства : навч. поабн. / В.В. Сопко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1992. - 463 с.
Должанский А.Н., Петльоха Е.П. Роль и значение классификации затрат для производственного процесса
Совершен системный, комплексный анализ процессов хозяйственной деятельности и их влияние на классификацию затрат промышленных предприятий. Проведено научное исследование соответствующих государственных нормативно-правовых документов, научных трудов отечественных и зарубежных ученых-экономистов и периодической литературы.
Ключевые слова: классификация затрат, термин "затраты", производственные запасы, экономически обоснованная классификация затрат, процесс производства, процесс использования ресурсов и производства нового продукта.
DolzhanskyiA.M., Petloha Ye.P. The place and importance of the classification of costs for production process
The systematic, comprehensive analysis of the phenomena and processes of economic activities and their impact on the classification of expenses of industrial enterprises is carried out. A scientific study of relevant government legal documents, scientific works of local and foreign scientists and economists and periodical literature are performed.
Keywords: classification of costs, the term "cost " of inventory, cost- justified classification of costs, production process, process resource consumption and production of a new product.
УДК 336.76:338.24 Фт.-екон. аналтик М.Б. Заблоцький, канд. екон. наук -
Укратська Аграрна Асощащя, м. Кшв
ЦЕНТРАЛ1ЗОВАНА Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНА УПРАВЛШСЬКА СИСТЕМА I ПРИЧИНИ КРИЗИ НЕДОВИРОБНИЦТВА
Обгрунтовано методологвд формування дентралiзованоl фшансово-екожишчно! управлшсько! системи. Визначено вщношення суспшьно! власност на засоби i результата виробництва як основу централiзованого залучення ^^i i розподшу сусшльного доходу. З'ясовано, що централiзоване управлшня економжою i розподшом сусшльного доходу призводить до зниження штересу до продуктивно! прац^ зростання затратност створеного продукту, дефщиту товарiв на споживчому ринку, бюджепв уих рiвнiв i по-яви кризи недовиробництва.
Ключовг слова: неприватна власшсть, центрашоване управлiння, затратшсть ви-робництва, споживчий ринок, дефщит товарiв, криза недовиробництва.
Постановка проблеми. Якщо лiберальна система регулювання [4, с. 154] розвивалася на домшуючш приватнiй власностi на засоби виробництва i його результати та забезпечувала формування "ринково! економiки", то центра-лiзована система фiнансово-економiчного управлiння [4, с. 154] виявилась диаметрально протилежною до лiберальноí, оскiльки домiнували форми неприватно!' власностi, що забезпечували формування " неринково! економжи".
Наш подiл економiчних систем на "ринкову" i "неринкову" не випадко-вий i навiть не умовний. Практично цей подш вщносить "ринкову" економiку до тако! системи, яка вщповдае або майже вщповдае вимогам дií об'ективних законiв, а "неринкову" - до системи, що не ввдповвдае або майже не вiддовiдаe вимогам об'ективних економiчних закошв. У 11 формуваннi домiнуe "вдеолопч-ний компонент", який дуже близький до гшотези, припущення, тобто часто суб'ективного трактування розвитку фiнансового i товарного ринкiв.
ПублiкацГí з проблеми. Централiзована система управлiння економiкою була сформована у крашах колишнього СРСР на основi гiпотетичних припу-щень К. Маркса, Ф. Енгельса щодо розбудови соцiалiстичного i далi комунк-тичного суспшьства на неприватнiй, або сусшльнш, власностi. 1дею пiдхопили у тодшнш Росií, а ВВ. Ленш обгрунтував i запровадив централiзовану систему управлшня економiкою. Це була цша епоха публiкацiй учених i практитв щодо переваг сощалктично!' системи, централiзованого управлiння економiкою i роз-подшом национального доходу. Стереотипи централiзованого управлшня фшан-сами i розподiлом национального доходу збереглися у крашах колишнього СРСР, а тепер СНД, з ознаками стагнацп, неплатоспроможносп урядiв, регюшв i бiльшостi громадян.
Метою дослвдження е обгрунтувати методологiчнi основи формування централiзованоí фiнансово-економiчноí управлшсько!' системи i причини появи системно! кризи, основними ознаками яко! е вiдсутнiсть стимулш до активiзацп виробництва, дефiцит товарiв на сегментах споживчого ринку, вщсталкть тех-нологiй i мiлiтаризацiя економши.
Виклад основного матерiалу. 1сторично економiчна система на непри-ватнiй власносп з ознаками неринкових вiдносин сформувалася i функцюнува-ла у перюд 1917-1991 рр. у межах колишнього СРСР. Однак вона заслуговуе на увагу й оцшку з погляду того, щоби не лише обмежити, а й зовам не допустити в оргашзацда нацюнально!' фiнансово-економiчноí системи не шдтверджених об'ективними економiчними законами щеолопчних постулатiв.
Суттсть централизовано! системи управлшня. Побудова економiчноi' системи на неприватнш власностi i вiдповiдно сощальнш рiвностi формуеться у поглядах середньовiчних мислителiв, фiлософiв i навiть окремих тодiшнiх еко-номiстiв. Творцями "теорп комунiстичних господарств" були К. Маркс i Ф. Ен-гельс, яю доводили неминучiсть розвитку виробництв на неприватнш власносп та íхньоí оргашзацл у формi "комун" (колективш) [3, с. 59-68].
Творщ соцiалiстичних теорш припускали, що неприватна (суспiльна) власшсть "... е пею субстанцiею економжи, яка визначае мотивiзацiю суспшь-ства i ц кожного зайнятого у виробництвi учасника працювати для блага вах ..." [3, с. 60]. За !хньою логiкою, "... весь негативний арсенал приватно! влас-
ностi - експлуатащя, вiдчуження виробника вiд засобш виробництва i т. д. - автоматично зникав при И замш на сусшльну власнiсть" [3, с. 60].
Особливктю соцiалiстичних теорш було обгрунтування економiчноí системи, яка забезпечуе " соцiально справедливий розподал нацiонального доходу" з одного боку, а його виробництво здшснюеться "крупними колективними пiдприeмствами", створених на сусшльнш власностi. Головна управлiнська i ре-гулятивна роль у цьому процесi вiдводиться державi, iнститути яко'' единi могли виконувати цю важливу сусшльну функцда (табл.).
Табл. Погляди на фiнансово-економiчне регулювання держави в теорiях неринковоI економ'ики
Сфера обпу грошей, працi, продуктiв Му/р = Q Сферу об^у вважали несумiсною з побудовою комунiстичноí системи; практично не визнавали категорiй попиту i пропозиц!!, не враховували впливу суб'ективних оцiнок i поведiнки споживачiв на процес цшоутво-рення; за соцiалiзму не конкуренщя, а змагання виробникiв на добровшь-них засадах. Реалiзацiя В. Ленiним рiзкого обмеження обмiнних вiдносин центратзова-ним розподшом продукту; гуртовий розподiл продукту, роздрiбна торпв-ля; централiзована банкiвська система i фiксованi депозитно-кредитнi ставки, регульований грошовий обiг, рiвень цiн, формування бюджету то-що. Вважали, що ключовi фактори обiгу, а саме грошей, катталу, iнвестицiй, розподiлу нацюнального доходу - прерогатива централiзованого плану-вання i доведения планiв до виробниюв через галузевi i територiальнi ор-гани влади.
Суб'ективне й об'ективне в обгрунтуваннi фiнансового i товарного ринюв Суб'ективне: К. Маркс (1818-1883): визнання основних положень трудово! теор!! вартостi А. Смиа та iн., зокрема щодо "дво!стого характеру працi"; абсолютизац1я трудово'1 теор!! вартостi; застосування дiалектичного методу Гегеля у дослщження ринково! економши; заперечення приватно! влас-ностi як джерела експлуатац!! власником наймано! пращ; доведення неми-нучостi "соцiалiзму" на неприватнш власностi; цiлковита пiдтримка посту-латiв К. Маркса. В. Ленш (1870-1924): абсолютизацiя постулатiв К. Маркса i Ф. Енгельса; централiзацiя управлшня фiнансами, виробництвом i розподiлом продукту на неприватнш власноси. М. Горбачов: вщхщ вiд центратзац!! управлiння фшансами й економiкою. Об'ективне: визнання д!! об'ективних економiчних законiв, обмiн - важли-ва умова визначення вартосп товару.
Сфери виробництва продукту pQ = ^ (К, Ь) Гiперболiзацiя ролi неприватно! власносп над приватною; стимули до правд - суспiльнi iнтереси, а не власт; переважання економiки над системою надбудовних вщносин (соцiальних, полиичних, нацiональних, культур-них, iсторичних й ш.); переоцiнка великого виробництва в економщц створення умов витiснення малого i середнього пiдприемництва; гшертро-фовано розглядаеться роль неприватно!' власносп в побудовi соцiалiзму як едино' державно! фабрики тощо. Розподiл нацiонального доходу здшснювався в iнтересах центрально! влади, швестування важко'! шдустр!!, колективних господарств; доходи наймано'! працi у виробнищш обмежувалися необхiдним рiвнем спожи-вання до фiксованих ц1н. Результати: низька продуктивтсть працi за вщсутносп стимул1в, затрат-н1сть виробництва продукту, дефщит бюджетних доход1в, саморозпад со-цiалiзму.
Хоч творщ "теорц комунiстичних господарств" не створили само!' еконо-мiчноí системи на п основ^ проте 1де1', закладеш в íхнiх припущеннях, виклика-ли дискусда в колах науковщв i практикiв. Вони були привабливi для широких i водночас бiдних верств населення, оскiльки прiоритетним вважалося виртен-ня соцiальних питань, зокрема розподшу нацiонального доходу для усiх ввднос-но справедливо. В Gвропi вде!' "марксизму" дискутувалися, але впровадити !'х у практику нiхто не намагався. Бшьш широкого i прагматичного застосування вони набули в Роси, однак iнiцiаторами 'хнього використання були не вчеш-еко-номiсти, а щеологи i полiтики. Шляхом революцiйного отримання влади вони розпочали: по-перше, поглиблювати теорда "комунiстичних господарств" i тво-рити економiчну систему на неприватнш власностi, централiзацií управлiння i розподшу нацiонального доходу; по-друге, встановлювати абсолютний контроль над грошовим обком i розмiщенням iнвестицiй у галузi важко! iндустрií; по-трете, лiквiдовувати товарно-грошовий обмiн як систему розподшу нащ-онального доходу. Такi поняття, як "ринок", "вiльне пiдприемництво", "конкуренция" та ш., якi тодi ж були в науковому i практичному обку iнших кра'н, ви-ткнялись з ужитку, тому що держава сама визначала прiоритети руху грошей, пращ, кашталу, продукту, незважаючи на штереси зайнятих i незайнятих у ви-робництвi. Особливу увагу держава придшяла сферi обiгу грошей, тому що гро-шi були единим еквкалентом вартостi всiх видiв кашталк, працi, продукту i ними можна було регулювати всi виробничi процеси. Цi висновки були зробле-ш iдеологом фiнансово-економiчного централiзму Ленiним, ят вiн зробив з аналiзу функщонування фiнансового i товарного ринкiв у кра'нах тодiшньоí бвропи. Вiн вважав, що, тримаючи в руках грошовий обiг i фiнансову систему загалом, можна або пiдiрвати суспiльну економiчну систему, або дати поштовх до й розвитку. На цю думку свого часу зреагував Дж.М. Кейнс: "кажуть, Ленш вважав, що розклад системи грошового обiгу - кращий спосiб знищення кашта-лiстичного ладу... Ленш був безумовно правий. Немае бшьш правильного i да-ючого способу шдриву основ iснуючого суспшьного ладу, нiж пiдрив грошово1 системи. Цей процес збуджуе усi руйшвш сили, прихованi в економiчних законах, а сама хвороба проткае так, що дiагноз не може поставити жоден з ба-гатьох мшьйонк людей" [5, с. 231].
Причини кризи недовиробництва. Централiзована система фшансово-економiчного управлiння - сукупнкть форм неприватно1 власностi з вертикальною системою управлшня органiзацií виробництва, iнвестування, видiв продук-тiв, формування бюджетiв, розподiлу нацiонального доходу з тенденщями до недовиробництва, затратностi виробництва, зростанням попиту, контролю щн, вщсутносп iнтересiв виробникiв до шдприемизацп.
Розумдачи провiдну роль грошового обiгу i фiнансiв загалом у розвитку економiки, марксисти i 1хш послiдовники протиставили йому неприватну (сус-пiльну) власнкть, яка зводила нанiвець приватну Мщативу виробництва, прив-ласнення, товарно-грошовий обмш, тобто об'ективнi стимули активiзацií руху грошей, кашталу, пращ, продукту. Натомкть намагаються поеднати з грошовим обком, швестищями централiзоване управлiння i регулювання 1хнього продукту, що створюе передумови економiчних i сощальних ризикк.
Грошi - це загальна форма капiталу, визначають вартiсть кожного виду капiталу i ресурсiв, працi та продукту i мають властивiсть самозростання в про-цесi íхнього обiгу виключно через зростання виробництва i реалiзацií натурального продукту. Таким чином, грошi е предметом прискiпливоí уваги кожноí зайнятоí i незайнято1' людини, викликають великий iнтерес до !х отримання. Але найкращим способом 1х отримання е виробництво натурального продукту, а стимулом такого виробництва мають стати самi грош! Це означае, що грошi вже не можуть бути предметом централiзованого управлiння, лише вшьно руха-тися мiж виробниками i споживачами згiдно з вартiстю íхньоí працi, товарiв, якi вони споживають. А вартiсть працi, капiталу, товаров установлюеться на ринку мiж продавцями i споживачами. Чим швидше рухаються грошi, тим менше íх потрiбно в обiгу, тому що 1хня цiнова вартiсть зростае i надiйно гарантуе самозростання капiталу в них самих та стимулюе виробництво задля нагромадження капiталу. Це означае, що грошовий обiг без стимушв виробництва позбавлений механiзму самозростання кашталу у формi грошей [2, с. 27-37].
Таким чином економiчна "неринкова" система на суспiльнiй власностi, централiзованому управлiннi i розподiлi нацiонального доходу практично де-зорганiзувала взаемозв'язок обсягу грошового обку М i обсягу натурального продукту Q: грошi втрачали властивiсть самозростаючого капiталу через те, що обсяги натурального продукту не могли забезпечувати реальну цшову варткть капiталу, працi, продукту й ш. з таких причин:
• вщсутносп ринку капiталiв, працi, продукту;
• вщсутносп стимулiв iндивiдуального пiдприeмництва i здiйснення iнвестицiй;
• зниження гранично!' ефективноси капiталу за умов високих темтв здiйснення капiталовкладень;
• контролю за цшами на споживчому ринку, заробиною платою в усiх сферах економши га iн.
Цi та iншi причини призвели до того, що стршко почали прогресувати затратнкть виробництва одиницi продукцп в усх сферах економiки i на початок 1950-х рокк 40 % виробництв промисловостi i сiльського господарства були збитковими, 40 % - з рентабельнктю 0-1,5 % i лише близько 20 % - з рентабельною 10-20 %. Фiнансова та економiчна ситуащя ставали критичними. Практично це були ознаки початку рецесп, тобто зниження приросту нащ-онального доходу i зростання грошово-товарного дефiциту. Це спричиняло ак-туалiзацiю таких макроекономiчних тенденцш:
• посилення спаду приросту нацюнального доходу загалом i на одну особу;
• зростання дефщиту державного бюджету i неспроможносгi влади фшансувати iнвесгицiйнi та соцiальнi програми;
• зниження рiвня реальних доходiв населення через рiзке зниження пропозицп говарiв на споживчому ринку i зростання цш;
• вiдсугнiсгь джерел фшансування iнвесгицiй, бюджегiв, соцiальних програм, збиткових виробництв тощо.
Цi та iншi негативнi тенденцií були ознаками важ^ системноí фiнансо-во-економiчноí кризи, що проявилася хронiчним недовиробництвом товар1в, роби i послуг з наслiдками сощального i полiтичного напруження [1, с. 10-30]. Починаючи з 1985 р., була спроба проведення полiтики "економiчноí перебудо-
ви" з метою вщвернути кризу i стабшзувати фiнансову систему. На це були noTpi6Hi великi фiнансовi вливання в ус сфери економ^, а !х не було. Тим бшьше, що цiни на нафту i газ на световому ринку pi3KO знизилися i доходи вiд експорту цих енергоносйв теж зменшилися. Проте зросло як сощальне, так i по-лiтичне напруження, яке призвело у 1991 р. до саморозпаду ще! економiчноi i полiтичноi системи.
Висновки. Абсолютизацiя неприватно! власностi, великих колективних виробництв, централiзацiя управлiння i розподалу нацiонального доходу вважа-лися такими прюритетними, що практично були прокнороваш мотивацiя прик-ладання працi, шдиввдв, iнтереси привласнення наймано! працi, мотиви шдви-щення продуктивностi працi, економiя ресурс1в, органiзацii малих шдив^аль-них виробництв тощо. Взагалi творцi сощалктичних теорiй здебiльшого вступали в дискусда з положеннями вже ввдомо! на той час теорп ринково! економь ки А. Смiта, Д. Ршардо та ш., якi обгрунтували роль приватно! власностi, свободу шдив^ального i колективного шдприемниптва, розвиток грошово-товаро-обмiнниx процесiв тощо [6, с. 18-73].
Якщо дискусп марксиспв навколо обгрунтованих класиками теорiй фь нансового i товарного ринкiв ще можна вважати доповненням до цих теорш, то що стосуеться абсолютизацп неприватно! (сусшльно!) власностi, централiзацi! управлшня i розподiлу нацiонального доходу без грошово-товарообмiнниx про-цесiв не було марксистами обгрунтовано нi практикою, ш науково переконли-вими аргументами. Це було припущенням, гiпотезою, якою просто не аргумен-товано заперечували економiчну систему на приватнiй власностi, ринкову еко-номiку, в котрiй головним е iндивiдуальний власник капiталу зi своею Ыщати-вою виробити продукт, знаючи попит на нього, а не шститути держави.
Лiтература
1. Буковинська С. А. Фiнансова криза в Укршш: вплив на розвиток економжи та деякi заходи з досягнення финансово! стабiльностi / С.А. Буковинська // Фшанси Украши : журнал. - 2010. - № 11. - С. 10-30.
2. Гршберг Р. 1нституцшш уроки ринкових трансформацiй / Р. Гршберг // Економжа Укра-!ни : полiтико-економiчний журнал. - 2011. - № 1. - С. 27-37.
3. Заблоцький Б.Ф. Национальна економжа : пiдручник / Б.Ф. Заблоцький. - Львiв : Вид-во "Новий Свiт-2000", 2009. - 582 с.
4. Заблоцький М.Б. Фiншсово-ринковi регулятивш засади конвергенци нацюнальних i ре-гiональних iитересiв / М.Б. Заблоцький // Регюнальна економжа. - 2013. - № 2. - С. 148-157.
5. Манкив Н.Г. Макроэкономика : пер. с англ. / Н.Г. Манкив. - М. : Изд-во МГУ, 1994. -
734 с.
6. Смит А. Исследование о природе и причинах богатств народов / А. Смит // Рынок / Упо-ряд., авт. вст. ст. А.А. Чухно. - К. : Вид-во "Укра!на", 1995. - С. 18-73.
Заблоцкий М.Б. Централизованная финансово-экономическая управленческая система и причины кризиса недопроизводства
Обоснована методология формирования централизованной финансово-экономической управленческой системы. Определены отношения общественной собственности на средства и результаты производства как основы централизованного привлечения труда и распределения общественного дохода. Выяснено, что централизованное управление экономикой и распределением общественного дохода приводит к снижению интереса к производительному труду, росту затратности созданного продукта, дефициту товаров на потребительском рынке, бюджетов всех уровней и появлению кризиса недопроизводства.
Ключевые слова: нечастная собственность, централизованное управление, затратность производства, потребительский рынок, дефицит товаров, кризис недопроизводства.
Zablotsky M.B. Centralized financial and economic management system and the causes of the underproduction crisis
The methodology of centralized financial and economic management system formation is provided. The relations of public ownership on the means and the results of production are determined as a basis for centralized labour attracting and distribution of social income. Centralized economic management and distribution of social income were found to lead to a decrease of interest in labour productivity, growth of costs for product creation, shortages of goods in the consumer market, budgets of all levels and the emergence of the underproduction crisis.
Keywords: non-private ownership, centralized management, costs on production, consumer market, shortage of goods, underproduction crisis.
УДК 336.14:657 Заст. директора М.Й. Ковач, канд. екон. наук -
Ужгородський торговельно-економiчний iнститут Кшвського нащонального торговельно-економiчного ушверситету
ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ Ф1НАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
Змши в сощально-економ1чнш ситуацл та в систем1 державного управлшня в су-часнш Украш спричинили необхщшсть перетворень в оргашзацн та методищ фшансо-вого контролю. Подано характеристику фшансового контролю в р1зних сощально-еко-ном1чних формацшх. Видшено 1сторичш передумови виникнення та розвитку контролю, представлено узагальнення шдход1в свгтових наукових економ1чних шкш щодо фь нансового контролю.
Ключовi слова: фшансовий контроль, облш та контроль, шдприемницька дшль-шсть, соц1ально-економ1чна формацш.
Постановка проблеми. Становления в УкраМ сощально орiентованоí економiки та вiдповiдних ш принципiв управлiния господарськими процесами, змщнення позиций рiзноманiтних форм власностi обумовлюе необхiднiсть орга-шзацп адекватноí системи фшансового контролю.
Ефективно органiзований контроль здатний впливати на результати гос-подарськоí дiяльностi економiчних суб'екпв, змщнювати вiдносини власностi, забезпечувати фiнансову безпеку краши. Тому виникла об'ективна потреба системного розвитку фшансового контролю.
Анамз останнгх дослiджень та публжацш. Проблеми розвитку фшан-сового контролю дослщжували вiдомi украшсью вченi: В.Д. Базилевич, М.Я. Дем'яненко, П.1. Гайдуцький, Л.А. Костирко, П.Т. Саблук, М.Г. Чумачен-ко, В О. Шевчук та ш Зарубiжний досвiд оргашзацп фшансового контролю в умовах ринковоí економжи висвiтлено в працях Х. Андерсена, М. Беккера, ВВ. Бурцева, Е.А. Кочерша, В.Р. Палк, Ж. Ртара та iн.
Однак проблеми розвитку фшансового контролю залишаються недос-татньо вивченими i потребують подальшого дослщження.
Виклад основного матерiалу. Контроль е категорiею iсторичною. Його виникнення пов'язане iз сусшльним процесом працi, сама природа якого обумовлюе необхщнкть управлшня, яке встановлюе узгодженiсть мiж шдив^аль-
