CC BY
16
УДК 339.13: 658.14
Заблоцький М. Б., к.е.н., фшансовий анал^ик® Украгнська аграрна асоцгац1я, м. Кигв
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТИП1В РЕГУЛЯТИВНИХ Ф1НАНСОВО-РИНКОВИХ СИСТЕМ
Обгрунтовано концепцт ощнки формуеання системи управлтня I регулюеання ф1нансоеого I товарного ринкге. Запропоноеано аналтичну модель функщонування ф1нансоеого I товарного ринте на основI гх тдикаторге. Висвтлено роль видгв I форм власност1 в оргашзацп управл1ння ринками. Розкрито типи регулятивних систем через прюритет у них приватног I неприватног власност1 та динамжи факторно-результуючих змтних виробництва I ринкгв.
Ключо^^ слова: фшансовий ринок, товарний ринок, динам1чна модель ринтв, система регулювання ринками.
Постановка проблеми. Сучасш економiчнi системи не лише кра!н, що розвиваються та з перехщною економжою, а й розвинених ринкових краш супроводжуються проявами системних чи фшансових криз. У слаборозвинених краш це проявляеться хронiчною шфлящею i неплатоспроможнiстю значно! частини населення, у розвинених - проблемами лшвщност провiдних банкiв. Причинами такого нестабшьного стану економiчних систем е недосконалють наявних регулятивних фiнансово-ринкових систем. Вони базуються на рiзнiй економiчнiй i полiтичнiй основi та здебiльшого не е гнучкими щодо виробничих, швестицшних i фiнансових викликiв та ринкових кон'юнктур.
Публжацй' з проблеми. Регулювання виробничих, розподшьчих i торговельних процеав було предметом дослiдження ще з перюду зародження торгiвлi, сiльськогосподарського i промислового виробництва. Проблеми стабiльностi та економiчного зростання турбували А. См^а [9, с. 18-73], А. Маршалла [6, с. 97-135]. Питанню регулювання рiвноваги сво! працi присвятили Дж. С. Миль [17, с. 74-96], А. Поль Самуельсон [8, с. 192-217] та ш Роль держави в управлшш та регулюванш економжи висвiтлив Дж. М. Кейнс [4, с. 250-277], формування фiнансового катталу - Р. Гiльфердiнг [2, с. 162-191], кредитш ринки i контроль над катталом - Дж. Сиглщ [11, с. 332-351]. Украшсью дослщники С. В. Алiмпiев [1, с. 23-30], А. В. Ставицький, В. Р. Хом'як [10, с. 50-57] дослщжують фшансовий i монетарний транс-мiсiйний механiзм в^чизняно! економiки.
Метою статт1 е обгрунтувати методологiчнi основи ощнки формування фшансово-ринкових регулятивних систем i розкрити !х функцiональнi типи.
Виклад основного матер1алу. Вiдразу зазначимо, що в основi регулятивних фiнансово-економiчних систем е вiдношення власностi на засоби
® Заблоцький М.Б., 2013
88
виробництва i його результати. Розрiзняють власшсть приватну i неприватну, а управлшня економiкою, вiдповiдно, - лiберальне i централiзоване, економiчну систему - ринкову i неринкову. При тому тдкреслимо, що двома найважливiшими аспектами власност е економiчний i правовий. Економiчний аспект виражають кiлькiсть грошей, кашталу, iнвестицiй, продукту, доходу, а правовий - юридичш норми нагромадження, привласнення, вiдчуження грошей, капiталу, продукту, доходу i т. д. Водночас зазначимо, що спшьним для двох титв, тобто ринково! i неринково! економiки, е те, що вони обидва формуються на основi, по-перше, об'ективних економiчних законiв, по-друге, щеолопчних i полiтичних концепцiй, якi або вщповщають вимогам цих законiв, або не вщповщають частково чи повшстю. Вiдповiдно до вимог !хньо1 ди повинна формуватися фiнансово-економiчна ринкова щеолопя та полiтика насамперед при формуванш системи регулювання чи управлiння кра!ною. Вважаеться, що найоптимальнiшою е така регулятивна фiнансово-економiчна система, iдеологiя i полiтика яко! вiдповiдають вимогам ди об'ективних економiчних законiв.
Власшсть I упраелтська система. Теорiя обгрунтовуе, а практика пщтверджуе, що типи i форми управлшсько! системи визначаються видом i формами власностi. Приватна власшсть на засоби виробництва мае реального суб'екта власноси, який сам на свш страх i ризик визначае споаб i форму управлiння власним кашталом i продуктом. Вiн сам знаходить собi партнерiв щодо запозичень, постачання матерiалiв i реалiзацil створеного ним продукту. М1ж виробниками, кредиторами i торговельними установами установлюються лiберальнi (вiльнi) вiдносини, якi не потребують управлiнських важелiв вищих iнстанцiй. Тобто формуеться лiберальна фiнансово-ринкова регулятивна система. Неприватна власшсть на засоби виробництва не мае реального суб'екта власноси, тому функцп управлшня власшстю передаються центральному органу: державною власнiстю - урядов^ комунальною -управлiнню населеного пункту, кооперативною - управлшню кооперативу чи !х спiлки. Тобто формуеться централiзована система управлiння. Ефективнiсть функщонування т1е! чи шшо! системи управлшня залежить вiд наявностi мотивацiй до швестування економiки та зростання виробництва, а також вщ принципiв розподшу доходу мiж учасниками виробництва та управлшня.
Типи регулятивних фтансово-ринкових систем. Оцшка розвитку економiчних i управлшських систем в рiзнi епохи i в рiзних кра!нах показала, що справдi види i форми власност на засоби виробництва визначали як мотивацш до зростання виробництва продукту, так i принципи привласнення чи вщчуження доходу i капiталу в уЫх секторах економiки, що визначало вiдповiдну динамiку основних макроекономiчних показниюв. Модель руху факторно-результуючих макроекономiчних змшних можна представити у загальному виглядк
■ ¡м ^ 1к ■ 1д ^ и ■ ^ Тм■ Ть де 1ь - шдекс щорiчного зростання грошово! пропозицп; 1м - нацюнального доходу; 1К - швестицш в економiку; - обсягу виробництва натурального
89
продукту; ¡у - коефщента оборотност грошей; ¡р - цш на фшансовому i товарному ринках.
Вiдношення 1м : 1ь виражае фiнансово-виробничий ефект з урахуванням динамши виробництва продукту i цiни його реалiзацil на ринках. Залежно вiд типу регулятивних фшансово-ринкових систем динамiка макроекономiчних показникiв буде вiдрiзнятися, вказуючи на переваги i недолiки кожно1 з них.
Л1беральна фтансово-ринкова регулятивна система. Поняття «шберальний» означае «вшьний», тобто кожний суб'ект виробничо1 дiяльностi сам визначае обсяги i напрями руху сво1х фшансових активiв. Стае очевидним, що система регулювання фшансових активiв е досить складним процесом, тому що в ньому е щонайменше три суб'екти: власник вшьних коштiв, посередник руху вшьних кошив (банк) i позичальник вiльних коштiв (пiдприемство). Таким чином, регулятивна система повинна враховувати штереси практично уЫх виробничих i споживчих суб'екив, якi виражаються через категори «вартiсть продукту», «цiна продукту», «обсяг доходу» та iн.
Лiберальна система регулювання фшансового i взаемозв'язаного з ним товарного ринюв формувалася на засадах вщношення насамперед приватно1 власност на засоби виробництва i результати пращ, под^ працi задля зростання виробництва продукту i доходу, вившьнення ди ринкових сил задля реалiзацil фiнансово-економiчних iнтересiв виробникiв. II основи заклав ще А. Смiт, стверджуючи, що «великий прогрес у розвитку продуктивно! сили пращ i значно! долi мистецтва, умiння i км^ливоси, з якими вiн спрямовуеться i прикладаеться, були, очевидно, наслiдком под^ працi» [9, с. 18]. Було зрозумшим, що зростання обсягiв натурального продукту i доходу е результатом зростання обсяпв iнвестицiй. Важливою тут е щея А. Смiта про «природний порядок» реалiзаци власних штереав. Починаючи з друго! половини XVIII ст. ця iдея дала можливють поставити питання про дiю природних законiв, виробництва, розподiлу i обмiну, якi згодом дослiджувались i висновки про характер !х дiй бралися до уваги у сферах регулювання фшансових i товарних потокiв. Власне, що в руа фiнансових i товарних потокiв напевно варто шукати витоки формування системи !х регулювання, тим бшьше, що з щеею «природного порядку» А. Смiта ствзвучна iдея «приватно! власностi» на засоби i результати виробництва. Таким чином, щея «природного порядку» у поеднанш з природним прагненням людини волод^и власнiстю, нагромаджувати И стае основним чинником формування власне лiберальноI системи регулювання, можливо навiть саморегулювання власниками сво!х грошових i матерiальних ресурав.
Зазначимо, що лiберальна фiнансово-ринкова система регулювання устшно функцiонувала з юнця XVIII до 30-х рокiв ХХ ст., коли факторш параметри моделi 1К : ¡<2 настiльки наповнили ринки реальними товарами, що результуючi параметри моделi ¡у: ¡р почали проявляти тенденцiю до зниження. Це призвело практично до зростання реальних доходiв споживачiв i до рiзкого зниження доходiв i прибутюв виробникiв, що спричинило свiтову кризу, яку знаемо як «велику депресш». Центральнi банки кра!н змушенi були знижувати
90
обсяги i темпи пропозицп грошей /¿, що могло тимчасово вплинути на зниження темпiв i обсяпв факторних параметрiв моделi 1К: /д.
Централ1зована система фтансово-економгчного управл1ння. Якщо лiберальна система господарювання розвивалася на домiнуючiй приватнiй власностi на засоби виробництва i його результати та забезпечувала формування «ринково! економши», то централiзована система фшансово-економiчного управлiння виявилася дiаметрально протилежною до лiберальноl, оскiльки абсолютно домiнували форми неприватно! власностi, що забезпечували формування «неринково! економiки». Вiдмiнностi мiж ними полягають також у тому, що у лiберальнiй системi немае пом^ного державного регулювання i контролю над попитом i пропозицiею на макрорiвнi, а у централiзованiй - наявний надмiрний державний контроль над економшою i практично вiдсутнi механiзми стимулiв до активiзацil дшово! активностi з боку пщприемств. В И основi була так звана «теорiя соцiалiзму», яка обгрунтовувала економiчну систему, що забезпечуе «соцiально справедливий розподiл нащонального доходу», з одного боку, а його виробництво здшснюеться «крупними колективними пщприемствами», створеними на суспiльнiй, тобто неприватнш, власностi, з другого. Головна управлшська i регулятивна роль у цьому процес вiдводилася державi i центральним управлiнням спiлок кооперативiв, шститути яких единi могли виконувати цю важливу суспiльну функцiю.
Централiзована фiнансово-економiчна управлiнська система була сформована у кра!нах колишнього СРСР у 20-х роках ХХ ст. i сощалютичного табору кра!н Центрально! Свропи тсля Друго! св^ово! вiйни. Абсолютизацiя неприватно! власностс, крупних колективних виробництв, централiзацiя управлiння i розподiлу нацiонального доходу вважалися настiльки прiоритетними, що практично були про^нороваш мотивацiя прикладання пращ шдиввдв, продуктивностi працi, економi! ресурав, органiзацi! малих iндивiдуальних виробництв. Це призводило до затратностi виробництва, тобто зростання собiвартостi створеного продукту i зниження додано! вартостi загалом, тому що щни були фiксованi. А це впливало на зниження рентабельноси (прибутковостi) виробництва продукту в уах галузях економiки. Факторнi параметри моделi 1К та 1д> демонстрували тенденцш до зниження, а результуючi та Iр залишалися фжсованими. Результатом цiе! регулятивно! системи стали зниження доходiв бюджетiв, зростання дефщиив i рiвнiв неплатоспроможностi як бюджеив, так i населення. Спроби у 90-х роках ХХ ст. реформувати невдалу регулятивну систему через кризу недовиробництва закшчилися економiчним i полiтичним розпадом уае! соцiалiстично! системи. Республiки оголосили про свою пол^ичну i економiчну незалежшсть i перехiд до економiки ринкового типу.
Л1берально-централ1зована фтансово-ринкова регулятивна система. Два кардинально вщмшш погляди на формування системи регулювання i управлшня економшою виявилися неспроможними забезпечити стабшьний i зрiвноважений розвиток суспiльств. Хоч здебшьшого дискусi! стосувалися
91
вартост i щни продукту, грошей, пращ, катталу ^ звiсно, власноси. Аналiзуючи симптоми «велико! депреси», ще у 30-х роках ХХ ст. Дж. Мейнард Кейнс зауважив, що стан зростання-спаду економжи е результатом динамжи обсягу i гранично! вiддачi iнвестованого капiталу, що визначае рiвень реального доходу i споживання. «Коли реальний дохiд зростае, то зменшуеться тиск поточних потреб i збшьшуеться надлишок понад потреби установленого рiвня життя; якщо реальний дохiд падае, вщбуваеться зворотне» [4, с. 275]. Кейнс робить висновок про необхщшсть державного регулювання фшанЫв i товарних потокiв з погляду балансування обсягу виробництва натурального продукту реального нацiонального доходу 1М шляхом здшснення реальних iнвестицiй 1К до потреб реального споживання. Академж Лукiнов теж стверджуе, що «уряди тих кра!н, де добре усвщомили закономiрностi фазових перiодiв загального кризового циклу та причини !х виникнення за допомогою активного використання ринкового мехашзму i державного регулювання досить устшно i порiвняно за короткi строки досягають стабЫзацп економiчного становища i виходу у фазу змiцнення й розвитку економжи» [5, с. 141]. Йдеться про поеднання ди ринкових сил через виробничу iнiцiативу пщприемств на мiкрорiвнi та регулятивних заходiв держави через И важелi та фiнансовi iнструменти на основi стану макроекономiчних iндикаторiв. Ця система функщонуе з 30-х рокiв ХХ ст., певною мiрою виправдовувала себе, хоча перюдично помiтнi фiнансовi кризи, пов'язаш як зi збiльшенням в об^ грошово! пропозици 1ь, так i зi зниженням рiвня лiквiдностi банюв через зростання цiн на фшансовому i товарному ринках.
Висновки. На наш погляд, регулятивна концепщя Дж. Мейнарда Кейнса важлива з того погляду, що вона привернула увагу не лише науковщв, а й урядiв, i вiдкрила шлях шщативам пошуку оптимальних рiшень. Постулат Кейнса щодо свщомого пiднесення сукупного попиту задля пожвавлення споживання i, вщповщно, виробництва не завжди спрацьовуе на стабшьшсть, скорiше, провокуе iнфляцiю i певною мiрою гальмуе реальне зростання виробництва, тому що виробники отримують додатковi прибутки без здiйснення швестицш i зростання !х гранично! вщдачь Очевидно, що лiберально-централiзована фiнансово-ринкова регулятивна система потребуе модифжацп i створення на И основi балансово! регулятивно! системи. Цьому можуть послужити динамiчнi моделi фiнансового ринку 1К • ¡р = ¡у • 1м i товарного ринку • ¡р = ¡у • 1м [3, с. 6-16]. Але це уже предмет шшого дослщження.
Л1тература
1. Алiмпiев С. В. Фiнансова i монетарна трансмiсiя в економiцi Укра!ни / е. В. Алiмпiев // Фшанси Укра!ни. - 2010. - № 5. - С. 23-30.
2. Гильфердинг Р. Финансовый капитал / Р. Гильфердинг // Рынок / упорядн., авт. вступ. ст. А. А. Чухно. - К.: Укра!на, 1995. - С. 162-191.
92
3. Заблоцький М. Б. Мехашзм розвитку фшансового ринку Украши: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 «Грош^ фшанси i кредит» / М. Б. Заблоцький. - Львiв, 2011. - 20 с.
4. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. М. Кейнс // Рынок / упорядн., авт. вступ. ст. А. А. Чухно. - К.: Украша, 1995. - С. 250-277.
5. Лукшов I. I. Економiчнi трансформаций [монографiя] / I. I. Лукшов. -К.: !нститут економши НАН Украши, 1997. - 455 с.
6. Маршалл А. Принципы политической экономии / А. Маршалл // Рынок / упорядн., авт. вступ. ст. А. А. Чухно. - К.: Украша, 1995. - С. 97-135.
7. Милль Дж. С. Основы политической экономии / Дж. С. Милль // Рынок / упорядн., авт. вступ. ст. А. А. Чухно. - К.: Украша, 1995. - С. 74-96.
8. Самуэльсон Поль А. Экономикс / Поль А. Самуэльсон // Рынок / упорядн., авт. вступ. ст. А. А. Чухно. - К.: Украша, 1995. - С. 192-217.
9. Смит А. Исследование о природе и причинах богатств народов / А. Смит // Рынок / упорядн., авт. вступ. ст. А. А. Чухно. - К.: Украша, 1995. - С. 18-73.
10. Ставицький А. В. Ефектившсть монетарного трансмiсiйного мехашзму / А. В. Ставицький, В. Р. Хом'як // Фшанси Украши. - 2010. - №7. -С. 50-57.
11. Стиглиц Дж. Е. Кредитные рынки и контроль над капиталом / Дж. Е. Стиглиц // Рынок / упорядн., авт. вступ. ст. А. А. Чухно. - К.: Украша, 1995. - С. 332-351.
Summary Zablotsky M.B.
Ukrainian Agrarian Association
METHODOLOGICAL BASES OF FORMATION OF TYPES OF REGULATORY FINANCIAL-MARKET SYSTEMS
The concept of formation evaluation of the system management and regulation of the financial and commodity markets is grounded. An analytical model of financial and commodity markets functioning on the basis of indicators is proposed. The role of types and forms of ownership in the organization markets management is highlighted. Reveals the types of regulatory systems through the priority in its non-private and private property and the dynamic of factorial-resulting variables of production and markets.
Key words: financial market, commodity market, dynamic model of markets, system of market regulation.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
93
