CC BY
39
В.1. Жовтанецький, М.Б. Заблоцький
ПР1ОРИТЕТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ Ф1НАНСОВО1 ПОЛ1ТИКИ I СТРУКТУРИ ЗАЙНЯТОСТ1 В БЮДЖЕТНОМУ I ПРОМИСЛОВОМУ СЕКТОРАХ ЕКОНОМ1КИ
Формування збалансовано!
економiчноl системи Украши, у якiй праця i капiтал функцiонували б продуктивно та ефективно, потребуе реформування насамперед системи задля оптимiзацil зайнятостi в бюджетному та промисловому секторах економши. Фшансування як галузей бюджетних, так i промислових пiдприемств та установ е оргашчною складовою частиною процесу створення цшсного господарського механiзму, який вщповщав би завданням розвитку економiки Украши загалом. Це потребуе пiдняття на бшьш високий рiвень теоретичного обгрунтування i практичного використання вартiсних економiчних категорiй, насамперед фiнансiв як найскладшшого, суперечливого, але разом iз тим активного економiчного iнструменту управлiння зайнятютю, вiддачi працi та капiталу загалом. Особливо це стосуеться фшансово! системи Украши, яка стопъ перед низкою проблем теоретичного i практичного характеру, що значно ускладнюе розвиток фшансового ринку загалом та його фондового, кредитного i валютного сегментiв зокрема, промислового сектору, ринку пращ тощо. Рiч у тому, що фiнансування бюджетного чи промислового сектору економiки тiсно пов'язане з катталовкладеннями в основнi та оборотнi засоби, квалiфiкацiю зайнято! працi i новi види продукцп, форми i методи оргашзацп промислового виробництва i реалiзацil продукцп. Тобто йдеться про те, що фшансування, наприклад у бюджетнш сферi, економiки е частиною загальних витрат промислово1 i виробничо1 сфери загалом, яю мають забезпечити вщдачу як зайнятих, так i катталу та принести певнi прибутки виробникам i доходи самому бюджетовi.
У той же час фшанси ушх секторiв укра1нсько1 економiки вiдчувають нестачу не лише швестицш, а й об^ових коштiв. Практично стабiльно хрошчним е дефiцит
Державного бюджету Украши впродовж усього перюду незалежностi: 1995 р. -3612,9 млн. грн.; 1997 р. - 6200,7; 1999 р. -1994,5 [9, 50-53]; 2001 р. - 593,4; 2004 р. -11009,0; 2007 р. - 9842,9 млн. грн. [10, 5253]. Загалом за перюд 1995-2007 рр. бюджет Украши зводився з дефщитом постшно, за винятком 2000 р. iз профщитом 969,3 та 2002 р. - 1635,4 млн. грн.
1з цього приводу потребуе поглибленого обгрунтування сама категорiя фшанив, оскшьки тсля проголошення Украшою полггично! й економiчноl незалежностi 1й доводиться створювати власну фiнансову систему. Одшею з важливих умов фшансування е його вщповщшсть динамiцi та структурi капiталовкладень i забезпечення як зниження витрат виробництва продукцп, так i прибутковостi (рентабельностi) промислових тдприемств, оптимiзацil зайнятостi у бюджетнiй сферi та пiдвищення ефективностi рiшень центральних i регiональних органiв влади, посилення взаемозв'язку видатюв бюджету на управлшня з доходами i прибутками у промисловому та шших секторах матерiального виробництва в Украш.
Вивчення лггературних джерел iз проблем розвитку фшансш, зайнятостi та ефективностi функцiонування пращ й катталу засвщчуе посилення актуальносп поставлено! проблеми. Питання зайнятостi, регюнального ринку працi в сучасних умовах дослщжеш
у М.1. Долiшнього, фюкально! полiтики -В.М. Мельника, В. Копилова, функцп держави у фшансуванш економiчних i соцiальних програм - А. Соколовсько!, ефективностi функцiонування фшанив i працi - О.Г. Мельника, O.G. Кузьмша та багатьох шших дослщниюв в Укршш й за кордоном. Проте ще недостатньо висвгглюються проблеми взаемозв'язку
© Жовтанецький Всеволод 1ванович - кандидат економ1чних наук; Заблоцький Мар'ян Богданович - астрант. 1нститут репональних дослщжень НАН Украши, Льв1в.
ISSN 1562-109X
«фшансування ^ зайнятють» i зворотного впливу рiвня зайнятостi на вiддачу пращ й катталу, тобто формування тих же цешралiзованих i регiональних бюджетних ресурсiв, бюджетiв пiдприeмств
промисловостi та шших сфер i галузей економши.
З огляду на викладене, основною метою дослщження стало обгрунтування взаемозв'язку фiнансiв i фшансово! полiтики з вщдачею працi i капiталу, яю, у свою чергу, потребують оптимiзацi! зайнятостi в усiх сферах нащонально! економiки. Це означае, що фшансування зайнятих у секторах державного управлшня мае забезпечити прийняття таких ршень, що впливатимуть насамперед на високу вщдачу у сферi промислового виробництва, де виробляеться 43-46% валового продукту Укра!ни та забезпечуеться найбшьша частка доходу до державного бюджету.
Вщповщно заеданиями дослщження, спрямованими на досягнення основно! мети, е: по-перше, розкриття внутрiшнiх проблем фшансово! системи Укра!ни;
по-друге, формування засад фюкально! полiтики i зайнятосп в умовах ринково! економiки;
по-трете, обгрунтування характеру фiнансово-економiчних зв'язкiв фшансово! полггики, зайнятостi, капiталовкладень, продуктивностi й ефективносп
промислового виробництва.
Вирiшення названих завдань е не лише актуальним на сьогодшшнш день, а й закладанням надшних основ розвитку фшанив, зайнятостi та промислового виробництва на перспективу. «Полггика зайнятосп, - як зазначае М.1. Долiшнiй, - е складовою частиною економiчно! полiтики й у цшому визначае рiвень, структуру та темпи розвитку нащонально! економши ..., сфера зайнятосп населення е однiею з тдвалин розвитку нацiонально! економiки, тодi як динамiка, структура, спрямування зайнятосп задаються загальними тенденцiями економiчного розвитку» [1, 245]. У свою чергу фшансування мае наповнювати програми створення i впровадження шновацш у вс сфери економiки необхiдними ресурсами, до складу яких входять грошов^ матерiальнi та iншi iнвестицiйнi засоби. Фiнансовi вiдносини у сферi зайнятостi,
управлшня, виробництва включають також використання кредита, залучення у фiнансовий обiг майнових прав i нематерiальних активiв, позик i застав. Для фiнансiв, зайнятосп, вiддачi працi й капiталу у промисловосп Укра!ни важливо скористатися з досвщу фiнансування названих iнститутiв ринкових кра!н, обгрунтувати сутнiсть i принципи самофшансування промислових пiдприемств i вщповщальносп державних органiв управлiння за ефектившсть !х працi та капiталу, створити передумови реалiзацi! економiчних iнтересiв шститупв як у сферi промислового виробництва, так i у сферi державного управлшня фшансами.
Внутрiшнi проблеми фшанав в УкраТш. Вiдомо, що практика не може подолати застiйнi явища без науково! теорi!. Але в сучаснш укра!нськiй теорi! фiнансiв дуже багато схоластичних хитросплетшь, якi вщхиляють економiчне мислення вiд головного - змюту i ролi фiнансiв в умовах ринково! економши, методiв !х використання в управлiннi економiкою загалом та зайнятютю, вiддачею працi й катталу зокрема. Розвиток теорп фшанав в Укра!ш перебувае на шляху вузьковщомчих апологетичних розмiрковувань щодо ринкових явищ i процесiв за монополiзацiю права урядових чиновникiв на теоретичш положення. У результатi багато негативних наслiдкiв як у теорi!, так i у практицi використання фшаншв в управлiннi економiкою породжуе сумшви щодо переваг принципiв ринково! економши у процесi розвитку економiки за ринковим та шновацшним типом.
Варто також вщзначити послаблення впливу фшаншв як iнструменту контролю за мiрою працi, споживання та iнновацiйного швестування. Здiйснення лiнi! на зближення рiвнiв заробiтно! плати призвело до зниження рiвня оплати квалiфiковано! працi, особливо вчених, iнженерiв, учителiв, лiкарiв, конструкторiв, технологiв та iн. Зрiвнювальнi тенденцп рiзко знизили стимули до високопродуктивно! та ефективно! працi у промисловосп та шших сферах економши. В умовах командно-адмiнiстративно! системи сфера використання фшаншв в управлшш економiкою була зведена до функцш розподiлу i перерозподiлу
створеного нацюнального продукту. Принципи тако! фшансово! системи закладено i в сучасних фiнансах Укра!ни. Практично вона мае переважно бюджетне (фiскальне) призначення - мобшзащю доходiв до державного бюджету. На це спрямована уся податкова система кра!ни, податкова шспекщя i податкова мiлiцiя. До !х дiяльностi держава пiдключае мiлiцiю, прокуратуру, митну службу та суди. Проте практика показуе, що це призводить лише до фшансово! та сощально! напруженостi, полггичних та iдеологiчних суперечностей мiж полггичними партiями у Верховнiй Радi та Кабшет Мiнiстрiв, а не до позитивних зрушень у фiнансах, фшансовш полiтицi, промисловому виробництвi, iнвестицiйнiй привабливосп як окремих галузей економiки Укра!ни, так i !! регiонiв.
Усе це свщчить про те, що найскладшшим питанням рацiонально! зайнятостi, продуктивносп й ефективностi функцiонування працi й катталу в ушх сферах економши е осмислення насамперед державними управлшськими iнститутами ролi фiнансiв як економiчного важеля управлiння. Необхiдне проведення глибокого аналiзу суперечностей, якi нагромадилися в системi вiдносин, що характеризують сутшсть фiнансiв. Суперечностi завжди проявляються через штереси й устремлiння людей - як окремих особистостей, так i державних управлшських структур. Головна
суперечшсть у сферi функцiонування фiнансiв спричинена надмiрною цент-ралiзацiею прав щодо формування i використання централiзованих i мiсцевих грошових ресурсiв. Це мае ряд негативних наслщюв:
по-перше, виключило з активно! фiнансово! дiяльностi десятки тисяч промислових пiдприемств i корпорацiй, сiльськогосподарських та iнших секторiв виробництва продукцi! та надання послуг, мшьйони фахiвцiв i пiдприемцiв, позбавивши !х надiйно! пiдприемницько! iнiцiативи;
по-друге, призвело до фшансово не обгрунтованого зростання зайнятостi, особливо у системi загальнодержавного управлiння, та його фшансування при хрошчно незбалансованiй економiцi, спаду виробництва майже половини промислових галузей, зростання шфляцп тощо.
Цг на наш погляд, стабiльно негативш тенденцi! успадкованi ще вiд колишньо! фiнансово-економiчно! системи Укра!ни i за шерщею проявляються й сьогоднi. Наприклад, за даними 1990 р. кшьюсть зайнятих у сферi державного управлшня становила 0,4 млн. чол., освгги - 3,0, охорони здоров'я - 1,5 млн. чол. 1з початку 90-х рокiв тенденцiя зайнятостi i фiнансування у бюджетнiй сферi Укра!ни почала рiзко змiнюватися у кожному з названих секторiв бюджетного фшансування (табл. 1).
Роки Зайнятють, млн. чол. Видатки бюджету, млн. грн.
Державне управлшня Освгга Охорона здоров'я Загальнодер-жавш функцп Освгга Охорона здоров'я
1995 0,70 2,60 1,50 1416,6 3169,8 2625,0
1996 0,70 2,50 1,40 2282,5 4498,5 3273,8
1997 0,80 2,30 1,40 2974,9 - -
1998 0,80 2,30 1,40 1311,4 4564,2 3632,0
1999 0,80 2,20 1,40 1486,2 4719,5 3808,7
2000 1,20 1,61 1,38 3384,8 7085,5 4888,2
2001 1,11 1,62 1,36 - - -
2002 1,11 1,63 1,36 8588,8 12269,0 7537,9
2003 1,11 1,63 1,36 10017,9 149777,7 9708,2
2004 1,05 1,64 1,35 12302,4 18332,2 12159,4
2005 1,02 1,66 1,35 15480,9 26801,8 15476,
2006 1,03 1,69 1,35 19891,9 33785,0 19737,7
2007 1,04 1,69 1,36 24270,9 44333,6 26717,6
Таблиця 1. Динамгка зайнятостг та ф1нансування у бюджетшй сферг Украгни*
Даш табл. 1 засвщчують с^мке зростання зайнятосп у секторi державного управлшня, тобто виконання загальнодержавних функцiй i зниження зайнятостi у секторах освгш й охорони здоров'я. Зайнятiсть у державному управлшш за 1990-2007 рр. зросла у 2,6 (1,04 : 0,4) раза, в освт знизилася на 44% (1,69 : 3,0), в охорот здоров'я - на 10% (1,36 : 1,5). А це впливае насамперед на зростання напруженосп у функщонуванш бюджетно! системи та швестування шших сфер економши, оскiльки фiнансовий механiзм не забезпечуе ефективносп функцiонування насамперед промисловостi, а зростаюча кiлькiсть зайнятих у державному управлшш фшансами та виробництвом не забезпечуе необхщних рiшень щодо стабшзаци на фiнансовому ринку та провщних галузях економiки.
Ця проблема не залишаеться непомiченою в Укра!ш. Науковщ звертають на не! увагу i намагаються привернути увагу до не! укра!нських урядовцiв. Зокрема А. Соколовська пише: «Аналiз видаткiв сектору загального державного управлшня европейських кра!н показуе, що видатки на економiчну дiяльнiсть посiдають четверте мiсце серед бюджетних прiоритетiв розвинутих кра!н - члешв СС (у середньому 4,5% ВВП) (тсля видаткiв на соцiальний захист, охорону здоров'я та освпу) i трете мiсце серед бюджетних прюршепв кра!н - нових членiв СС (у середньому 5% ВВП) (тсля видатюв на сощальний захист, охорону здоров'я та освггу)» [8, 25]. Це свщчить про високу кредитоспроможшсть !х пiдприемств i прiоритетне фшансування недержавного управлiння, а власне сощального захисту, освiти й охорони здоров'я.
Вщсутшсть можливостей реалiзацil грошових штерешв у сферах промисловостi, сiльського господарства та шших галузей негативно вплинула i продовжуе впливати на розробку шновацшно-швестицшних проекпв, економп матерiальних ресуршв та працi, пiднесення ефективносп виробництва. А завдання, власне, полягае в тому, щоб привести у вщповщшсть до вимог ринково! економши як фiнансову полiтику державних
установ, так i фiнансову систему загалом. На наш погляд, зараз мало е зусиль реформувати нашвидкуруч створену тсля проголошення Незалежносп Укра!ни власну фшансову систему, яка у бшьшосп сво!х принципiв повторювала фiнанси радянського типу. На перших порах це напевно було виправдано, але з початком вщносно! стабшзаци у 1996 р. фшансова система Укра!ни потребувала кардинально! перебудови. Рiч у тому, що юнуюча й зараз в Укра!ш система використання фшаншв в управлшш економшою здебiльшого розрахована на адмшстративно-команднi методи управлiння. Головна !! перевага полягала у швидкш мобiлiзацi! доходiв до бюджету, незалежно вщ ефективностi господарювання, а також фшансування (кредитування) не лише ефективних виробництв, але й фшансування (субсидування) цшком збиткових i малорентабельних. А таких тдприемств в Укра!ш було i залишилося понад 40%. У цьому якраз i прихованi недолши дiючо! фiнансово! системи Укра!ни. Вона мае тяжку ношу не лише субсидування тдприемств i сощально! тдтримки та захисту окремих верств населення, але й низку безнадшних кредипв. Тобто це е фiнансова система ди «бюджет ^ виробництво, сощальний захист», але практично майже вщсутнш тюний зворотний зв'язок «виробництво, населення ^ бюджет».
I ця проблема загострюеться, привертаючи увагу укра!нських науковщв. «Проблематика фiскально! полiтики знаходила свое вщображення у працях багатьох впчизняних науковцiв -В.М. Федосова, 1.О. Лунiно!, А.М. Соколовсько!, Ю.Б. 1ванова та iн.» [5, 77]. Акцентуючи на проблемi фiнансово! полiтики, В.М. Мельник далi розкривае !! причини: «Держава у своему функщонуванш, як правило, представляе лише частину суспшьства та проводить полгшку лише в штересах ще! частини» [5, 72-73].
Вщсутнють тюного зв'язку форм 1 метод1в мобшзацп доход1в бюджету та результат1в д1яльносп тдприемств 1 корпорацш призвела до порушення !х госпрозрахункових штереав, до надм1рно! концентраци грошових ресурав у державному бюджету браку ресурав у тдприемств 1 регюшв, до гальмування процесу розвитку ринкових вщносин та шновацшно! д1яльносп загалом. У свою чергу субсидування збиткових виробництв 1з державного бюджету тдривае защкавлетсть у !х рацюнальному використанш ресурав та пщвищенш !х рентабельносп загалом (табл. 2).
Таблиця 2. Рентабельшсть промисловог продукцИза галузями, %*
Роки Мета- Енер- Добувна Маши-нобуду- Хiмiчна Дере-вооб- Будма- Харчова Легка
лурпя гетика вання робна терiали
1995 13,0 9,9 20,4 24,3 19,5 18,7 15,4 22,6 17,5
1996 2,3 12,9 18,3 10,4 7,4 7,7 3,7 12,2 1,6
1997 0,1 12,4 12,8 4,9 -1,2 3,4 1,4 7,4 -4,3
1998 -0,4 16,5 17,6 5,1 -3,8 2,7 -1,5 6,8 -4,2
1999 6,4 14,1 22,8 7,5 4,3 6,6 0,8 7,3 1,9
2000 9,8 -0,6 8,7 -0,3 4,7 1,0 -5,0 3,3 -0,1
2001 5,1 -1,0 11,5 4,0 3,8 3,2 4,0 1,1
2002 4,6 0,4 4,4 1,5 1,8 -1,3 3,3 -1,6
2003 7,9 -0,2 3,4 1,9 5,2 3,2 2,7 0,4
2004 9,2 -1,3 8,5 3,1 7,0 4,1 2,0 0,4
2005 7,2 1,5 14,4 3,4 7,8 4,5 3,7 -0,2
2006 8,5 5,2 9,2 2,6 4,0 2,5 5,1 0,2
2007 8,3 2,2 11,4 4,3 4,5 3,7 4,7 0,7
Джерело: Статистичний щорiчник Украïни за 2000 piK. - С. 65; Статистичний щорiчник Украïни за 2007 piK. - С. 59.
Вщносно низьК показники pентабельностi пiдпpиeмств галузей пpомисловостi зумовленi впливом цiнового фактоpа на зpостання собiваpтостi пpодукцiï i вщносно низькою вiддачею пpацi та катталу, що впливають на зменшення маси ^ибутку.
Сyпеpечностi нагpомаджyються й дош, негативно впливають на pозвиток економши загалом i за шновацшним типом зо^ема. Будь-яке явище у сфеpi фiнансiв, якщо не здiйснюeться його своечасне pегyлювання вбiк активiзацiï pоботи виpобничих пiдпpиeмств, е навiть небезпечним для економши. Ослаблення pолi фшанив як iнстpyментy контpолю за мipою пpацi та споживання пpизвело i ^изводить до значних втpат, pозкpадання бюджетних, кpедитних та iнших ^ошових pесypсiв. Уже сьогоднi необхiдно ^этично pозглянyти теоpетичнi положення в цьому питанш та виходячи з них в^обити основнi напpями фiнансовоï полггики й зайнятостi в сучасних умовах.
Засади фшансово'1 полiтики та зайнятосп в умовах ринковоУ економiки. На наш погляд, бюджетна полiтика та ïï взаемозв'язок iз полiтикою оптимiзацiï зайнятостi мае визначати основну сфатепю нацiональноï економiчноï полiтики загалом. «Важливим аспектом пpоведення бюджетно1' полiтики у сеpедньостpоковiй пеpспективi, - як зазначае В. Копилов, - е фоpмyвання бюджетно1' стpатегiï ... та налагодження системи мони^ин^ ïï pеалiзащï» [3, 33]. Вважаемо, що посилення pолi фшанив в yпpавлiннi економiкою, pозвиткy ïï за iнновацiйним типом, посилення госпpозpахyнкових пpинципiв пpи фоpмyваннi i нагpомадженнi гpошових pесypсiв можливе лише за умов:
pадикальноï змiни фоpм i методiв yтвоpення i викоpистання фiнансових pесypсiв iз метою ствоpення стимyлiв для впpовадження iнновацiйних швестицш, економiï пpацi, yсiх видiв pесypсiв i pацiонального ï^ викоpистання;
установлення залежносп мiж pозмipами фiнансових pесypсiв, якi надходять у pозпоpядження пiдпpиемств, коpпоpацiй, мiнiстеpств, теpитоpiй, адмiнiстpативних одиниць, piзних ланок бюджетноï системи, iз кiлькiстю зайнятих i ефективнiстю господаpювання;
наявностi зв'язку мiж pозмipами фшансових pесypсiв, якi спpямовyються на piзноманiтнi цiлi, та вiддачею пpацi й катталу, що мае базуватися на науково обфунтованих фшансових ноpмативах;
pозшиpення пpав виpобничих колективiв, pегiональних оpганiв влади yсiх piвнiв у фоpмyваннi й викоpистаннi фондiв гpошових pесypсiв piзного пpизначення на цiлi шновацшного, економiчного i соцiального pозвиткy.
Активiзацiя викоpистання фiнансiв як економiчноï фоpми впливу на iнновацiйнi, економiчнi та сощальш пpоцеси потpебyе pозглядy низки теоpетичних питань, насампеpед економiчноï ^^оди фiнансiв в умовах pинковоï економши на засадах пpиватноï власностi. Ринку, на вщмшу вiд соцiалiстичноï системи, хаpактеpнi iншi вiдносини у сфеpi фiнансiв. Пpичомy самi по собi фiнанси не визначають pинкy як способу виpобництва i pеалiзацiï товаpiв, навпаки, pинок, який базуеться на пpиватнiй власностi на капiтал i pезyльтати пpацi, iнiцiативi пiдпpиемництва i pеалiзацiï pезyльтатiв своеï пpацi, визначае ï^ соцiально-економiчнy пpиpодy, фyнкцiï та pоль. У зв'язку з цим особливосп pинкового способу виpобництва, його вщмшш pиси е тiею основою, яка визначае шляхи ï^ pозвиткy пpи пеpеходi до pинкy.
Специфшою фiнансiв як економiчноï категоpiï поpiвняно з iншими ваpтiсними категоpiями е насампеpед ваpтiсний хаpактеp опосеpедковyваних ними вщносин, yтвоpення фондiв гpошових
ресуршв, грошове забезпечення процесу зайнятостi, швестицш, iнновацiй, виробництва i соцiального розвитку, наявнють фiнансових показникiв, санкцiй i стимyлiв впливу на шновацшно-швестицшш, виробничi, економiчнi та соцiальнi процеси й явища.
Кожен спосiб виробництва (сощалютичний, ринковий) впливае по-своему на характер прояву цих загальних рис. Вони набувають свого змiстy: у планово-сощалютичнш економiцi -централiзованого, у ринковш - лiбералiзованого. Визначальними ознаками фшанив соцiалiстичноï системи е суспшьна власнiсть i вертикальна система управлшня, ринковоï - приватна власнiсть i горизонтальна система самоуправлшня. Цi ознаки мають вирiшальний вплив на характер i змют фiнансiв кожного способу виробництва. Стае очевидним, що Украш необхщно перейти вiд фiнансiв планово-сощалютичного типу до ринково-лiберального.
Практика соцiалiстичноï плановоï економiки на неприватнiй (суспшьнш) власностi показала нежиттеспроможнiсть ïï фiнансовоï системи, оскiльки вона, як i економiчна система загалом, формувалася на суб'ективних (щеолопчних), а не об'ективних (реально економiчних) засадах. Побудова економiчноï системи та ïï фiнансiв на якихось щеолопчних припущеннях (сyспiльна власнють, вертикальна система yправлiння i розподшу ресyрсiв тощо) неминуче призводить до схоластики, що зрештою мае помилковi висновки та практичнi рекомендацiï.
Якщо ж економiчна система та ïï фшанси створюються на основi вимог закошв господарськоï рiвноваги i збалансованосп, товарообмiнy i товаровиробництва, якi потребують формування приватноï власностi на каттал i результати працi, лiбералiзацiï пщприемництва, руху товарiв та всiх видiв ресyрсiв, то тут мiсця схоластики немае, а висновки i практичш рекомендаци вiдповiдають потребам економiчного зростання щодо запитiв сyспiльства. У сучасних умовах стану фiнансiв i зайнятосп, iнвестицiй та ï^ вiддачi важливою проблемою е рестрyктyризацiя як бюджетного, так i промислового секторiв yкраïнськоï економiки. Це потребуе не лише продyманоï внyтрiшньоï бюджетноï полiтики та зайнятосп, а й великих швестицшних вливань. «Досить сказати, - акцентуе Л.Ф. Кальнiченко, - що, за ощнками захiдних спецiалiстiв, для стрyктyрноï перебудови yкраïнськоï економiки необхiдно буде, як мшмум, 300-400 млрд. дол. США» [2, 49]. На його ж думку, «... фшансова стабшзащя, економiчна амшспя i створення сприятливого швестицшного клiматy приведуть до повернення в Украшу значноï частини вивезених iз неï капiталiв, сума яких ... становить 15-20 млрд. дол. США» [2, 49].
Для перехiдноï украшсь^' економши формування адекватноï ринковоï фiнансовоï системи е дуже актуальним. Декларащя про перехiд до ринку започаткувала процеси роздержавлення сус-пiльноï власностi та приватизацiю, що е одшею з фундаментальних основ ринковоï трансформацiï. Паралельно цьому мае формуватися i вщповщна фiнансова система. За такого шдходу значyщiсть визначення фшанив полягае в тому, що воно за своïм змiстом вiдображае основш положення сyтностi i дае методичну основу для аналiзy ролi i призначення фшанив у практицi ринкового господарювання. Притому мають бути розкрит бiльш глибокi причини i фактори, яю викликають необхiднiсть фiнансiв, насамперед - це результат закономiрностi розвитку товаровиробництва (вимога закону товаровиробництва), наявнють товарно-грошових вiдносин (вимога закону товарообмшу), необхiднiсть перерозподiлy валового нацiонального продукту з метою дотримання пропорцш виробництва, рiвноваги, стабiльностi (вимога закону господарсь^' збалансованостi).
Взаемозв'язок фшансово'1 полiтики i B^a4i зайнятих та капiталу. Фшансова полггика мае базуватися виключно на основi вимог об'ективних економiчних закошв та характерi взаемозв'язкiв фiнансiв, пращ, кашталу i ï^ вiддачi. Рiч у тому, що фiнанси опосередковують рух нацiонального продукту на yсiх стадiях вiдтворювального процесу: виробництва, розподшу, обмшу i споживання. Тому ощнювання ефективностi руху фiнансiв, зайнятостi е актуальним в умовах ринку [4].
На стадп виробництва участь фшанив здшснюеться через формування загальних та шновацшних капiталовкладень, фондiв оборотних засобiв, амортизацiйного фонду для вщновлення основного капiталy, фонду оплати пращ, сощального страхування та шще: Qp = F(T, K),
де Qp - вартють створеного продукту (Q - фiзична кiлькiсть товарiв, робгг i послуг, p - щна одиницi товарiв, робiт i послуг);
T - кшьюсть зайнятих;
зтосп
нацiонального продукту вiдповiдних грошових фондiв (податки, збори тощо), якi за своею сутшстю представляють певнi фонди фшансових ресyрсiв. Цей розподiл здшснюеться
зпдно з вимогами економiчниx зaконiв для забезпечення pозшиpеного вiдтвоpення виpобництвa та задоволення зpостaючиx сyспiльниx потpеб. Вщмшною pисою стади pозподiлy e те, що тут ^ошова фоpмa нащонального пpодyктy вiдособлюeться вiд його нaтypaльноï фоpми:
Qp = vM , де M - ^ошова маса;
v - коефiцieнт обоpотностi гpошовоï маси (гpошовa фоpмa нащонального пpодyктy);
vM - гpошовий обоpот, доpiвнюe нaтypaльнiй вapтостi нaцiонaльного ^одукту Qp.
На стaдiï обмiнy ^ямох' yчaстi фiнaнси не беpyть. Вони обслуговують обмш, pеaлiзyючи свою pоль як засобу iнстpyментy pозподiлy товapy покупцям, гpошей - виpобниковi, тобто здшснення акту кyпiвлi-пpодaжy:
M
Q = v —. * P
На стади споживання - фшанси e сеpедовищем, об'eктивною умовою споживання ствоpеного пpодyктy. Це досягaeться за кшцевого викоpистaння вiдповiдниx фондiв фшансових pесypсiв:
C + G + K + NX , де C - фонд споживання домашшх господapств;
G - споживання деpжaви (бюджет);
K - нащональш кaпiтaловклaдення;
NX - чистий експоpт (E - I = NX, де E - експоpт, I - iмпоpт).
Реaлiзaцiя цих фоцщв вiдобpaжae участь фiнaнсiв у зaвеpшaльномy фоpмyвaннi та викоpистaннi фондiв вiдшкодyвaння, споживання i викоpистaння.
За iснyючоï пpaктики фоpмyвaння
фондiв iз вapтостi нaцiонaльного пpодyктy Qp = vM xaparcreproye двi стоpони його pyxy:
1) цiльове вiдособлення кошта у фондах фшансових pесypсiв спpямовaно на його вiдтвоpення:
(Kd, T-d)=F(B*), де K - кaпiтaл,
d - частка нaцiонaльного пpодyктy B, яку ствоpюe кaпiтaл i пpивлaснюe для свого вiдтвоpення;
T - жива ^аця,
l-d - частка нащонального ^одукту B, яка ствоpенa пpaцею i йде на вiдтвоpення пpaцi;
2) цiльове спpямyвaння кошта у фонди фшансових pесypсiв здiйснюeться з ypaxyвaнням економiчниx iнтеpесiв учасниюв вiдтвоpення з метою пiдтpимaння його збалансованосп та пpопоpцiйностi.
Цiльовi фонди фоpмyються чеpез доходи домашшх господapств - C, бюджет деpжaви - G, iнвестицiйнi, iнновaцiйнi фонди - K, чистий експоpт, що зaбезпечye доходи бюджету, кaпiтaловклaдень тощо - NX=E - I.
В умовах paдикaльноï економiчноï pефоpми, тобто тpaнсфоpмaцiï до pинкy, усе pельeфнiше пpоявляe себе i така госпpозpaxyнковa ознака фiнaнсiв, як вплив на економiчнi пpоцеси i явища з метою ïx paцiонaлiзaцiï й у кiнцевомy paxyнкy тдвищення ефективностi виpобництвa, оптимiзaцiï, з точки зоpy пpодyктивного вiдтвоpення та pозподiлy нaцiонaльного пpодyктy. Рiч у тому, як с^аведливо акцентують дослiдники, що «ефективнють фyнкцiонyвaння пiдпpиeмницькиx стpyктyp оцiнюeться нaсaмпеpед за допомогою фiнaнсовиx iндикaтоpiв, якi xapaктеpизyють плaтоспpоможнiсть, пpибyтковiсть, фшансову незaлежнiсть, дiловy aктивнiсть та iншi фiнaнсовi аспекти функщонування» [7, 98]. Основними фоpмaми цього впливу e pегyлювaння, стимулювання, пpогнозyвaння, контpоль. Здaeться, що ця влaстивiсть e головним ^изначенням фiнaнсiв. Активне викоpистaння ^eï влaстивостi фiнaнсiв дозволяe pозкpити велию ïx потенцiйнi можливостi, пpимyшye пеpеглянyти зaкоpенiлi погляди на ïx pоль, сфоpмовaнi ще за умов сощалютично-плaновоï економiки. Рiч у тому, що фшанси в економщ pинкового типу pозyмiють як вiдносини з ^иводу pозподiлy частини ствоpеного нащонального ^одукту у фоpмi гpошовиx фондiв pозвиткy пiдпpиeмств, бюджетiв pегiонiв i деpжaви з метою вiдтвоpення ^ащ, кaпiтaлy i самого нaцiонaльного ^одукту до потpеб сyспiльствa.
У цьому визначенш пiдкpеслюються нaйвaжливiшi ознаки фшаншв як iнстpyментy вiдтвоpення:
по-перше, частина вартосп створеного нацюнального продукту, яку потрiбно розподiлити мiж виробниками у формi прибутку, працюючими у формi оплати працi, регiонами, державою у формi доходiв до бюджета;
по-друге, грошова форма прояву частини нацюнального продукту, яка забезпечить кутвлю-продаж натурально!' частини нацюнального продукту;
по-трете, обов'язкове формування i використання цшьових фондiв i доходiв, зокрема шновацшних, страхових, резервних тощо.
У процес формування i використання грошових фондiв i доходiв виникае система економiчних вiдносин мiж суб'ектами ринку. Ця система економiчних вiдносин складае змют фшанив як економiчноï категори та е предметом науки про фшанси в умовах ринку. ïï дослщження е важливою передумовою для вироблення основних напрямiв посилення впливу фшанив на тдвищення ефективностi виробництва, одним iз напрямiв якого е самофшансування, яке передбачае високоефективне виробництво та кредитоспроможнють виробникiв.
Науковий аналiз сyтностi фiнансiв, ïx мiсця i ролi в господарському механiзмi е вихщним етапом у вирiшеннi проблеми активiзацiï ïx впливу на ефективнють виробництва. Недооцiнка важливостi розробки теоретичних питань фшансування зайнятосп i виробництва неминуче призведе до того, що пошук шляхiв удосконалення форм i методiв впливу фiнансiв на ефективнють виробництва проводитиметься емтричним способом проб i помилок. Щось подiбне переживае Украша з початку проголошення незалежносп.
Ефективнiсть фyнкцiонyвання фiнансiв значною мiрою залежить вiд вiдповiдностi форм i методiв ïx використання вимогам дп економiчних законiв. Порушення вимог вщповщносп, яке виражаеться збереженням у незмшному виглядi застарiлого способу мислення i форм ix використання, не дозволяе повною мiрою задiяти закладенi в них потенцшш можливостi.
При аналiзi причин, якi стримують розвиток економши за iнновацiйним типом, необxiдно виходити насамперед iз стану виробничих вщносин. Саме такий пiдxiд дозволить зробити висновок, що основними причинами слабого функцюнування фшанив е загостренi суперечносп мiж принципами ринкових перетворень, з одного боку, i здебшьшого застаршими методами розвитку економiки та фшанив - з iншого. Вирiшення цього питання потребуе перебудови форм i методiв функцюнування фшанив, приведення ïx до вiдповiдностi розвитку економiки на засадах ринку та шновацш. Здаеться, що теоретичний аналiз сyтностi та ролi фiнансiв необxiдно зосередити не на окремих питаннях, тобто окремих важелях, стимулах, вертикалях, а на розглядi тих питань, яю характеризують оцшку дiяльностi пiдприемств та шших суб'екпв ринку з точки зору самофшансування.
Лггература
1. Долiшнiй М.1. Регiональна полiтика на рyбежi ХХ-ХХ1 столiть. Новi прiоритети: моногр. / М.1. Долiшнiй. - К.: Наук. думка. - 2006. - 512 с.
2. Кальшченко Л.Ф. Особливосп реструктуризацп промислових об'ектiв в умовах переходу до ринку / Л.Ф. Кальшченко // Регюнальна економша. - 2000. - № 2. - С. 43-49.
3. Копилов В. Мониторинг реалiзацiï бюджетноï стратеги та ïï коригування / В. Копилов // Економша Украши. - 2008. - № 3. - С. 33-39.
4. Кузьмш O.G. Оцшювання економiчноï ефективностi досягнення стратеги машинобyдiвниx пiдприемств / O.G. Кyзьмiн, Н.Я. Петришин // Фшанси Украши. - 2008. - № 8. -С. 103-110.
5. Мельник В.М. Фюкальна политика держави в умовах фiнансовоï кризи / В.М. Мельник // Фшанси Украши. - 2008. - № 11. - С. 11-17.
6. Мельник В.М. Вплив бюджетно-податкового регулювання на розвиток промислового виробництва в Украш / В.М. Мельник, Г.С. Мельничук // Фшанси Украши. - 2008. - № 12. -С. 44-52.
7. Мельник О.Г. Моделi взаемозв'язюв мiж фшансовими шдикаторами дiяльностi шдприемницьких структур / О.Г. Мельник // Фшанси Украши. - 2008. - № 4. - С. 98-103.
8. Соколовська А. Економiчна функщя держави та особливосп ïï виконання в Украш / А. Соколовська // Економша Украши. - 2008. - № 3. - С. 20-33.
9. Статистичний щорiчник Украши за 2000 рш / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Техшка, 2001. - 598 с.
10. Статистичний щорiчник Украши за 2007 рш / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Консультант, 2008. - 571 с.
