CC BY
22
кшофшьму або вщеофшьму завжди е можливiсть протягом 8-10 хв наочно показати складну структуру оргашв та систем або окремi етапи практичних навичок, декiлька разiв 1х повторити при необхiдностi. Заняття iз застосуванням вiдео-кiнофiльму, на наш погляд, е сучасно новим типом лекцп або практичного заняття. Кшо в цих умовах суттево змшюе ритм заняття, вносячи в його загальноприйняту структуру швидюсть, емоцiйнiсть, «забарвлення», що покращуе засвоення навчального матерiалу. Застосування кiно значно пiдвищуе штерес до теми, що вивчаеться, викликае в них почуття задоволення, яке сприяе бшьш мiцному запам,ятовуванню поданого матерiалу. Слiд сказати, що навчальш фiльми не е единими, ушверсальними та самостiйними технiчними засобами навчального процесу. 1хне використання повинно координуватися та направлятися викладачами кафедри як поеднаний з шшими засобами елемент на рiзних етапах навчання. Але якими б досконалими не були форми i методи навчального процесу, важливу роль ввдграе особистiсть викладача, його професiоналiзм, гуманiзм [6].
1. При викладанш фiзiолоrii студентам-шоземцям необхiдно посилити наочнiсть та практичну значимiсть заняття.
2. Проведения практичних занять повинно грунтуватися на шдивщуальному пiдходi до кожного студента.
3. Необхщно чiтко органiзовувати i контролювати самостiйну роботу студентiв.
4. Для оптимiзацii навчального процесу студентiв-iноземцiв необхщно ширше застосовувати технiчнi засоби та вдосконалювати методи контролю.
1. Баринов Э.Ф. Принципы формирования методических рекомендаций для самостоятельной работы студентов по гистологии / Э.Ф.Баринов, Л.И.Евсеева, М.Н.Игнатьева [и др.] // - Харгав, 1977. - С. 10-12.
2. Вайда Р.Й. Застосування ситуацшних задач як методу шдвищення позааудиторно! самостшно! роботи студенев / Р.Й.Вайда, М.С.Гнатюк, М.Т. Герасимець // - Терношль: Укрмедкнига, 1998. - С. 21-25.
3. Волков К.С. Особливост! викладання пстологп, цитологи та ембрюлоги шоземним студентам / К.С. Волков, Л.В. Якубишина, Л.Я. Федонюк [та ш.] // - Тернопiль (Матерiали конференци).- с.121-124.
4. Гнатюк М.С. Ефектившсть використання навчальних фiльмiв при шдготовщ iноземних студентiв на кафедрi оперативно! хГрурги i топографiчноí анатоми / М.С.Гнатюк, В.Д.Гаргула, I.G. Герасимюк [та iн.] // - Тернопiль (Матерiали конференци).- с.133-136.
5. Иванова К. А Проблемы межкультурной коммуникации иностранных студентов / К. АИванова // - К.: Кшв.нац.торг.екон. ун-т, 2002. - С. 26-34.
6. Ковальчук Л.Я. Навчально-виховний процес в аспект вимог сьогодення/ Л.Я.Ковальчук // Терношль: Укрмедкнига, 1998. - С.3-5.
7. Мороз В.М. Досвщ оргашзаци навчально-виховно! роботи 3i студентами-iноземцями / В.М. Мороз, В.О. Коваленко, В.1. Пiвторак / - Медична освгта, № 3, 2002.- С. 23-45.
8. Нейко в.М. Перспективи шдготовки iноземних студент1в в 1вано-Франгавсьгай державнiй медичнiй академи/ в.М.Нейко, Л.В. Глушко, С.Ф.Кобець // - Медична освгта, № 3. - 2002. - С.45-47.
9. Постанова вщ 5 серпня 1998 р. N 1238 Ки1в «Про затвердження Положення про прийом шоземщв та оаб без громадянства на навчання до вищих навчальних закладiв» .
10.Fliescher W. Wоrtbildunq der deutschen Gegenwartssprache / W. Fliescher, I. Barz // Tubingen: Max №1шеуег Verlag, 1995. - 382 s.
НЕКОТОРЫЕ ВОПРОСЫ ОТНОСИТЕЛЬНО ПРЕПОДАВАНИЯ ФИЗИОЛОГИИ ИНОСТРАННЫМ СТУДЕНТАМ Соколенко В.М., Жукова М.Ю., Веснина Л.Е., Коковска О.В., Федотенкова Н.М.
Преподавание физиологии студентам-иностранцам нуждается в особенном внимании и индивидуальном подходе. В связи с недостаточным владением языком преподавания ( русским языком) студентами-иностранцами необходимо разнообразить наглядность и компьютеризацию учебного процесса. Основными методологическими принципами является совершенствование учебы и воспитания путем повышения практической значимости каждого занятия как средства дополнительной мотивации студентов.
Ключевые слова: студенты-иностранцы, мультимедийная презентация, наглядность, самостоятельная работа, тесты.
SOME QUESTIONS AS FOR PHYSIOLOGY TEACHING TO
THE FOREIGN STUDENTS Sokolenko V.M., Zhukova M.Yu., Vesnina L.E., Kokovska O.V., Fedotenkova N.M.
Physiology teaching to the foreign students needs in especial attention and individual approach. It is necessary to make study process visual means and computerization different because of foreign students bad managing the teaching language (Russian). Main methodological principles are improving the study and education by means of every lesson practical importance increase as a mean of the students additional motivation.
Key words: foreign students, multimedial presentation, self work, tests.
УДК 378.147.016:81'243:378.1.014.3(4)
КОМУН1КАТИВН1 СТРАТЕГИ В НАВЧАЛЬНО-ПЕДАГОГ1ЧНОМУ СП1ЛКУВАНН1 ШОЗЕМНОЮ
МОВОЮ: ТИПИ ТА ФУНКЦП
Яюсна фахова шдготовка студенпв^ноземщв англомовно! форми навчання передбачае подолання низки виклиюв, у тому чишп безпосередньо пов'язаних з власне процесом спшкування. Метою запропоновано! статп було окреслити шляхи ошгашзацп шшомовно! фахово-орiентованоi шдготовки спещатспв, яга забезпечують викладання дисциплш iноземною мовою з урахуванням основних сощально-психолопчних та л^водидактичних аспекпв. У статп охарактеризовав ключовi комушкативш стратеги, яга викладач, котрий здшснюе викладання iноземною мовою, повинен вмiти обирати i реалiзовувати як своер1дний комушкативний план досягнення мети в навчально-педагопчному спiлкуваннi.
Ключов1 слова: викладання шоземною мовою, фахова пiдготовка, навчально-педагогiчне спшкування, комушкативш стратеги.
Останш роки ХХ та початок ХХ1 столiть започаткували низку змш у соцiально-економiчному розвитку Укра1ни, у тому числi в нацюнальному освiтньому просторi. Наша держави бере активну участь у впровадженш та формуваннi глобально! стратегii освии людини незалежно вiд мiсця чи кра!ни 11 проживання, типу та рiвня
здобуття освгти. Все це стало передумовою для вагомих трансформацшних процесiв, якi вiдбуваються у вичизнянш освiтнiй галузi, та призвело до переосмислення ролi шоземно! мови як важливого i необхiдного засобу мiжнародного спiлкування. 1ноземна мова дедалi активнiше набувае статусу соцiально-економiчного та полиичного механiзму порозумiння мiж рiзними представниками свиово! спiльноти у найрiзноманiтнiших сферах 1хньо1 дiяльностi. Вимогою часу, зумовленою насамперед розширенням контактiв Укра1ни у сферi надання освiтнiх послуг, е запровадження викладання спецiальних дисциплш iноземною, здебiльшого англiйською мовою, якою уже понад пiвстолiття активно спшкуеться свiтова наукова спiльнота. Так, протягом останнiх рокiв у ВДНЗУ «УМСА» проводиться навчання частини iноземних студенлв англiйською мовою, що потребувало й потребуе вирiшення досить складних завдань тдготовки викладачiв, якi б нею володши в достатньому обсязi, мали досвш викладання та термiн клшчно! роботи. Можемо констатувати, що защкавлення саме в такiй формi навчання з боку студенлв з кожним роком зростае. Наприклад, за даними опитування студенлв-шоземшв Донецького державного медичного ушверситету iм. М. Горького ще у 2002 роцi 88,8 % з них хотши здобувати освггу англiйською, що, на 1хню думку, сприяе професшному зростанню та конкурентоспроможносл на свiтовому ринку працi, а отже е запорукою успiху та майбутньо! вдало1 кар'ери [4, С.77].
Проте яюсна фахова пiдготовка студенлв-шоземшв англомовно1 форми навчання передбачае подолання низки виклиюв, що, можливо, певний час будуть супроводжувати цей процес у влчизняних вищих медичних школах, особливо на етапах становлення. Вони пов'язаш, перш за все, з подоланням мовного, чи, ширше -комушкативного бар'еру як з боку професорсько-викладацького складу, що забезпечуе навчання англшською мовою, так i з боку студенлв, котрi, часто досить пристойно спшкуючись на побутовому рiвнi, зiштовхуються з проблемами адаптацп до фахово орiентованоl мови (мови спешальносл). 1снують також труднощi з тдготовкою навчально-методичних комплексiв та шшо! документацп англiйською мовою. Тож виникае певне протирiччя мiж соцiальним замовленням сучасного суспшьства на фахiвцiв з вищою освiтою, здобутою англiйською мовою, з одного боку, та реальними умовами процесу пiдготовки фахiвцiв такого типу - з шшого. Тому залишаються актуальними пошуки оптимальних шляхiв ствпращ кафедри iноземних мов, латинсько1 мови та медично! термшологп з кафедрами спещальних дисциплiн.
Метою роботи було окреслення шляхiв оптимiзацп шшомовно! фахово-орiентованоl пiдготовки спецiалiстiв, якi забезпечують викладання дисциплш шоземною мовою з урахуванням основних сощально-психологiчних та лшгводидактичних аспектiв.
Донедавна найпоширенiшими видами дiяльностi, пов'язаними з використанням шоземно! мови, для влчизняних фахiвцiв медично! галузi залишалися читання спещально! лiтератури, 1! реферування та анотування, тдготовка доповшей, складання резюме за матерiалами власних наукових дослщжень, а програми з шоземно! мови для студентiв-медикiв обмежувалися настановами щодо оволодiння лiнгвiстичним компонентом мови, тобто здебшьшого були орiентованi на пiдготовку спецiалiста, який працюе з друкованими джерелами шформацп, на вщм^ вiд сучасних програм, що пропонують дiяльнiсно-орiентований пiдхiд до вивчення шоземних мов, зосереджений на прюрител комушкативно! мети. Проте навiть досконале знания системи мови, а саме лшгвктичного компоненту, на жаль, ще не гарантуе устху у реальному спшкувант.
Проведення курсiв з мовно! тдготовки викладачiв, яш б забезпечували викладання спецiальних предметiв англiйською мовою, допомогло виявити низку проблем, для усунення яких необх1дна обопiльна системна скоординована робота. До таких, зокрема, слш в1днести власне мовнi труднощ^ а саме недостатне знання розмовно! чи професшно! лексики, евфемiзмiв, неологiзмiв, метафор, скорочень, обмежений репертуар граматичних конструкцiй, яким володшть слухачi курав, незнання автентичних граматичних конструкцiй, iнтонацiйиих моделей; труднощi, спричиненi недостатньою сформовашстю комунiкативно-мовленневих функцiй та пов'язаних з низкою психолопчних i нейрофiзiологiчних аспекпв, наприклад, нездатнiсть слухати свое мовлення (з метою здiйснення контролю щодо його нормативности прагматично! ефективностi), добре сприймати iншомовне мовлення на слух, невмшня отримувати iнформацiю iз ситуацп спiлкувания, у тому числi ту, про яку повщомляеться позамовними засобами спшкування (жестами, мiмiкою, положенням т1да), недотримання певно! емоцiйноl тональностц труднощi, викликанi незнанням культурного та сощального контекстiв. Занижена самооцiнка, побоювання помилитися та розумiния покладено! вщповщальносп тiльки створюють додатковi комунiкативнi перешкоди.
Працюючи з англомовними студентами, викладач навиь за типових навчально-педагогiчних обставин спшкування як то лекщя, практичне заняття, консультацiя, лабораторне заняття, може зштовхнутися з ситуацiями, якi зазвичай потребують негайно! реакцп з його боку. Тож завданням викладачiв кафедри шоземних мов полягае у формуванш та розвитку професшно! шшомовно! комушкативно! компетенцil та компетентностi у таких напрямках як науково-педагопчне та професшно-повсякденне спiлкувания. Розмежовуючи поняття компетенцil (як комплексу знань, навичок, умшь, здобутих людиною, у тому чи^ у процеа навчання мови, якi складають змютовний компонент !! дiяльностi) i компетентностi (як властивостей особистостi, що визначають !! здатшсть до дiяльностi на основi вiдповiдноl компетенцil) [6,С15], вважають, що комунiкативна компетентнiсть складаеться з лiнгвiстичноl, мовленнево!, предметно!, дискурсивно!, соцiокультурноl та соцiальноl компетенцil [1;6;8]. Професiйну iншомовну комунiкативну компетенцiю ми розглядаемо як iнтегративну властивiсть особистосп, що характеризуеться обсягом та характером засвоених знань, умшь та навичок з шоземно! мови, певного медико-бюлопчного фаху та етики професшного спшкування.
1ншомовне спiлкувания в межах науково-педагопчно! сфери характеризуеться превалюванням теоретичного матерiалу над комунiкативним, тобто головним е виклад предметних знань, розвиток науково-теоретичного
(абстрактно-лопчного) мислення [3, C.42]. Проте пояснення нового MaTepiary не повинно зводитися до просто! презентацш певних вiдомостeй, набутих наукою. Засобами шоземно! мови викладач повинен забезпечити наступнють та послiдовнiсть надходження навчально! шформацп, логiчнiсть ll викладу, продемонструвати мiжпpeдмeтнi та внyтpiшньопpeдмeтнi зв'язки. Основним засобом зв'язностi, як правило, постае тepмiносистeмa, що е ядром професшно! мови [3, C.40], i саме тepмiни, 3i сво!ми синтагматичними та парадигматичним зв'язками майже не спричиняють комyнiкaтивних перешкод. Хоча тут слш зауважити, що у вичизнянш та зaкоpдоннiй мeдицинi iснyють вшмшносп у pозyмiння деяких понять. О^м досконалого оволодiння власне пpофeсiйною мовою, котру Л. Хоффман визначае як «... сукупнють yсiх зaсобiв мови, яю використовуються в конкpeтнiй професшнш сфepi для спiлкyвaння мiж спещалютами певно! професп» [7, C.170], викладач повинен вмгги обирати i peaлiзовyвaти вiдповiднi комyнiкaтивнi стратеги як своерщний комyнiкaтивний план досягнення мети спшкування. Основними в реальному науково-педагопчному спiлкyвaннi е eпiстeмiчнa, iнфоpмyючa, органзуюча та контролююча стратеги [6; 8]. Епiстeмiчнa стpaтeгiя вважаеться основною, оскшьки спрямована на розв'язання пiзнaвaльних задач та звернена передусм до ментальних мeхaнiзмiв, мислення стyдeнтiв. Зазвичай вона peaлiзyеться як багатокроковий мовленневий хш одного комyнiкaнтa, представлений послiдовнiстю висловлювань, об'еднаних пpовiдною темою у смисловий блок (представлення об'екта вивчення, його опис, клaсифiкaцiя, характеристика суттевих ознак) [1]. Його змiстом е знання про явища, процес, предмет, що вивчаеться, його сyтнiсть, систeмнi зв'язки (онтолопчний аспект). 1нформуюча стpaтeгiя тюно пов'язана з eпiстeмiчною, допомагае донести до студенпв певну «порцю» знань (онтолопчний аспект) та peaлiзyеться у оргашзацп викладу наукових даних у вшповшносл з логiкою навчально! програми, яка, у свою чергу, вшповшае логiцi дисциплiни, що викладаеться; у адаптованосп, спpощeннi тексту «науки» до тексту «навчання»; у посл1довному розгортанш контексту вiд вiдомого до невшомого (нового), в1д простого до складного, вш часткового до загального. Органзуюча стpaтeгiя знаходить вияв у структурувант мaтepiaлy, спeцифiцi запитань, фоpмyлювaннi правил, завдань тощо, тобто допомагае керувати штелектуальною дiяльнiстю стyдeнтiв. Стpaтeгiю верифшаци знань, yмiнь, навичок та ощнки використовують для монiтоpингy ступеня розумшня теми тощо у пpоцeсi навчання.
Комункативна фyнкцiя метадискурсивних стpaтeгiй полягае в керуванн увагою стyдeнтiв, забезпеченн зворотного зв'язку мовця з адресатом та контpолювaннi yспiшностi такого зв'язку [9]. Цi стратеги регулюють «тех^ку» органзаци й представлення навчального тексту, наприклад, дотримання необхщних пapaмeтpiв мовлення (темп, гнучккть, чiткiсть артикуляцп, iнтонaцiйнi засоби виpaзностi мовлення), використання позамовних зaсобiв (мiмiкa, жести, рухи); допомагають у вeдeннi дiaлогy i керуванн ним (захоплення iнiцiaтиви та !! вщстоювання, контроль уваги та розумшня, виправлення помилок, зауваження з приводу будь-чого. Так, наприклад, вербальне вираження найважлившо! шформацп чи структурно-композищйного зв'язку може пiдкpeслювaтися, видiлятися засобами граматики (службовими словами, зiстaвними, градащйними, приеднувальними сполучниками, вставними словами тощо), наприклад: above all, first of all; to begin with; urthermore, moreover, in addition; on the one hand, on the other hand; Back to...; By the way ... .
Комyнiкaтивно-пpaгмaтичнi стратеги, що peaлiзyються, насамперед, в етикетних (виання, звернення) та iмпepaтивних (накази, вимоги, заборони, розпорядження), допомагають виклaдaчeвi регулювати сощальне та мiжособистiснe спшкування в рамках науково-педагопчного процесу, наприклад: I hope you haven't been waiting long; I'm glad you could all make it today. Before we close today's lecture, let me just summarize the main points; Shall I go over the main points?; Right, it looks as though we've covered the main items; Would you like to add anything, (name of participant) ? That's not quite what I had in mind. Don't be long; Well. To continue ... .
B^ip тактик (наприклад, тактика актуатзацц вивченого мaтepiaлy, демонстрация його з нагальними потребами адресата), мовних та мовленневих зaсобiв !х втшення залежить вш piзних пapaмeтpiв комyнiкaтивноl ситуаци, вшображаючи переважно психолопчний аспект вербально! взаемоди викладача та студенлв. Також важливо, щоб виклaдaчi yсвiдомлювaли, що lхнi дИ, вшбиваючи lхнi знання та вмiння, манеру поведшки, iстотним чином впливають на тих, кого вони навчають, та формують у них ставлення до предмета та загалом до чужо! культури.
Слщ наголосити, що заняття з шшомовно! пiдготовки виклaдaчiв - фaхiвцiв зi спeцiaльних пpeдмeтiв, повиннi будуватися переважно на завданнях, як б моделювали реальний цшсний контекст спiлкyвaння, його штерактивний характер. Як вiдомо, бшьшкть реальних комyнiкaтивних ситyaцiй передбачае змшан типи мовленнево! дiяльностi (сприймання, продукця, усна / писемна iнтepaкцiя), тому ми цшком подiляемо погляди тих методиспв, якi вважають, що дорослу аудиторю слiд навчати yсiм видам мовленнево! дiяльностi паралельно та у взаемозв'язку одне з одним.
Завдання виклaдaчiв кафедри iнозeмних полягае у створены ефективно! системи мовно! тдготовки фaхiвцiв в галузях бiологil та медицини, як викладають спeцiaльнi дисциплши aнглiйською мовою. Позитивних peзyльтaтiв у процес формування iншомовноl пpофeсiйноl комyнiкaтивноl компeтeнцil можна досягти шляхом системного моделювання навчального процессу, який провадится шоземною мовою, у виглядi дiaгностично визначених та поетапно пepeвipювaних цшей. Пiвищeння мовно! квaлiфiкaцil спeцiaлiстiв медико-бюлопчного пpофiлю вiдповiдно сприятиме зростанню !хньо! пpофeсiйноl мобiльностi та створюе умови для peaлiзaцil актуально! парадигми неперервного навчання (life-long learning).
1. Баксанский О. Е. Когнитивные репрезентации: обыденные, социальные, научные / О. Е. Баксанский //-М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009.- 224 с.
2. Золотова Н.С. Модальность научно-педагогического текста (на материале английского и русского языков): / Н.С. Золотова // - Нальчик, 2007. - 16 с.
3. Непийвода Н.Ф. Науковий стиль як нейрол^вютичний код / Н.Ф. Непийвода // Мовознавство. - 1997. - №2-3. - С.39-44.
4. Томаш В.В. Навчання iноземних студен-пв в медичному вузи реалй, проблеми, пошуки, перспективи / В.В. Томаш, С.Ю. Рождественський, Н.П. Скородумова [та ш.]
6. Шаповалова О.Н. Управление коммуникативным поведением в общении: дис.... канд. филол. наук: 10.02.19/О. Н. Шаповалова//-М.,2002.-С.29-104.
5. Щукин А.Н. Компетенция или компетентность: Взгляд методиста на актуальную проблему лингводидактики / А.Н. Щукин // Рус. яз. за рубежом. - 2000. - № 5. - С. 14-20.
7. Hoffmann L. Kommunikationsmittel Fachsprache: Eine Einfuhrung / L. Hoffmann // -Berlin: Erich Schmidt Verlag GmbH&Co, 1996.- l
8. Strevens P. New Orientations in the Teaching of English / P. Strevens // - Oxford: Oxford University Press, 2000. - 182 p.
9. Teufel S. Mate-discourse markers and problem-structuring in scientific articles. - Center of Cognitive Science, University of Edinburg / S. Teufel // http://www.cogsci.ed.ac.uk. - 1999.
КОММУНИКАТИВНЫЕ СТРАТЕГИИ В УЧЕБНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОМ ОБЩЕНИИ НА ИНОСТРАННОМ ЯЗЫКЕ: ТИПЫ И ФУНКЦИИ Сологор И.Н., Костенко В.Г., Знаменская И.В.
Качественная профессиональная подготовка студентов-иностранцев, которые проходят обучение на английском языке, предполагает преодоление ряда препятствий, в том числе непосредственно связанных с процессом общения. Целью представленной статьи было определить пути оптимизации профессионально-ориентированной языковой подготовки специалистов, преподающих профильные дисциплины на иностранном языке с учетом основних социально-психологических и лингводидактических аспектов. В статье охарактеризованны ключевые коммуникативные стратегии, которые преподаватель должен уметь выбирать и реализовать как коммуникативный план достижения цели в ситуации учебно-педагогического общения.
Ключевые слова: преподавание на иностранном языке, профессиональная подготовка, учебно-педагогическое общение, коммуникативные стратегии.
COMMUNICATIVE STRATEGIES FOR TEACHING SPECIAL SCIENCES IN FOREIGN LANGUAGE: THEIR TYPES AND FUNCTIONS
Solohor I.M., Kostenko V.G., Znamenska I.V.
High quality professional training of foreign students who are taught in English should overcome a number of challenge, and especially those which are directly associated with communication. This paper is aimed to determine the approaches towards the improvement of professional-centered language training for medical specialists who deliver lectures and conduct practical sessions in English by taking into account social, psychological, linguistic and pedagogic factors. The paper focuses on the key communicative strategies which are to be chosen and implicated properly to reach certain purposes when training English-speaking students.
Key words: English-speaking students' environment, professional training, communicative strategies.
УДК 378.147
ПУТИ ОПТИМИЗАЦИИ ПРЕПОДАВАНИЯ МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН ИНОСТРАННЫМ
СТУДЕНТАМ
В статье анализируются проблемы, которые возникают у иностранных студентов при изучении анатомии и гистологии на первом
курсе. На основании проведенного анализа объективных трудностей, возникающих у иностранцев при изучении данных дисциплин, высказано предположение о целесообразности начала изучения анатомии и гистолгии во втором семестре, после интенсивного изучения в первом семестре социально-гуманитарных дисциплин.
Предложено внедрение в учебный процесс системной интеграции, на основании модульной системы, между такими дисциплинами как анатомия, гистология, физиология и биохимия.
Ключевые слова: иностранные студенты, морфологические дисциплины, учебный процесс.
Социально - экономические и политические изменения в обществе, интеграция Украины в европейское образовательное пространство, последовательное внедрение в высших учебных заведениях концептуальных положений Болонского процесса, с каждым годом привлекают в Украину всё большее количество иностранных граждан, желающих получить высшее медицинское образование, которое при своей конкурентоспособности, имеет меньшую стоимость по сравнению с большинством европейских стран [2,7]. В свою очередь, увеличение количества иностранцев в высших медицинских учебных заведениях Украины, побуждает к поиску новых методологических подходов в обучении данной категории студентов [4,8].
В тоже время, актуальной задачей перед системой высшего медицинского образования остаётся пересмотр традиционных систем обучения, которые полностью не отвечают современным требованиям, разработка и внедрение новых организационных форм подготовки специалистов медицинской отрасли, с учётом положительного опыта известных европейских моделей [1,6].
Согласно учебного плана, иностранные студенты, обучающиеся по специальностям «лечебное дело» и «стоматология» на первом курсе изучают две базовые морфологические дисциплины, без достаточного усвоения которых невозможна не только врачебная деятельность, но и изучение клинических дисциплин на старших курсах. Традиционно, зачисление иностранных студентов на первый курс продолжается до начала ноября, а в отдельных случаях и позже. Анализ успеваемости иностранных студентов - первокурсников, результаты сдачи лицензированного интегративного экзамена «Крок - I», позволяют прийти к выводу, что изучение указанных дисциплин, в ряде случаев вызывает у иностранцев существенные трудности. К объективным причинами низкой успеваемости иностранных студентов по данным дисциплинам следует отнести пропуски нескольких первых занятий, а в отдельных случаях целых разделов, вызванных поздним зачислением на учёбу. Существенно снижает успеваемость иностранных студентов недостаточная языковая подготовка необходимая для усвоения лекционного
