CC BY
47
К0МПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаЙНОМУ НАВЧАНШ
5. Никитина H.H., Железнякова О. М., Петухов М. А. Основы профессионально-педагогической
деятельности: Учеб. пособие для студентов среднего профессионального образования. - М.:
Мастерство, 2002. - 288 с.
6. Педагогика: Большая современная энциклопедия / Состав. Е. С. Рапацевич. - Минск: Современное
слово, 2005 - 720 с.
7. Словник шшомовних став / За ред. О. С. Мшьничука. - К.: Гаповна редакгцяУРЕ, 1977. - 567 с.
Володимир АНТОНЮК
КОМП'ЮТЕРНА ГРАМОТШСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПР0ФЕС1ЙН01 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА
У cmammi обгрунтовуеться необх1дшсть для сучасного педагога овопадшня комп'ютерною грашзтшстю, що с важшвою скпадовою його професШяоь компетентности. Анатзуються шожпиег шляхи вдосконапення та тдеигцення р1вня ща грамотност!.
Свггагляд i духовний CEiT сучасно! мол од i формуеться значною шрою засобами масово! шформаци та новпшми ¡нформацшними технолопями: використання телекомушкацшних засоб1в, CD-дисюв, 1нтернету. Це зумовило комп' ютеризащю освгга, що вщповщно спонукае викладач1в ВНЗ i вчител1в загальноосвггн ьо i школи добре оволод1вати комп'кугером. 3 огляду на це актуальною е проблема комп' кггерно1 фамотносп нишшнього вггчизняного педагога.
Метою нашoi crani е анал1з комп'ютерно1 фамотносп як складово1 професшноК компетентносп сучасних вчител1в.
Сощально-фшософському аспекту комп'ютеризацп придшяли значну увагу В. Венда, К. Зуев, А. Самарськнй та багато ¡нших вчених. Питаниям самостшно1 орган1зацд1 навчально! Д1яльнссп ¡з застосуванням комп'ютер1в займалися В. Глушков, В. Коржуков, Н. Полякова й ¡н. Проблеми шдвищення ефективносп навчального процесу, особливо шдирп дуального навчання, коли учеиь стае об'ектом педагопчного виливу й активним суб'ектом навчально! д1яльност1 ¡з застосуванням комп'ютержл техшки, дослщжували В. Глушков, В. Крутецький, В. Галузинський, В. Наурзоков, I. Резвицький та iHuii науковщ.
Оргашзащя самостшно! робота учшв ¡з застосуванням комп'ютфно! техшки може здшснюватися одночасно заылькома напрямкамн. Н. Полякова, зокрема, називаеташ з них:
• розробка часткових алгоритмв розв'язання типових задач;
• розробка евристичних припиав нетипових задач;
• розробка навчаючих профам як бшыи виший стугань алгорштшзацп;
• ¡ндивщуал1защя самостшних poSiT, спещшшашя самостшпо1 роботи з урахуванням практичннх задач спещальносп;
• розробка систем реферат з окремих тематичних роздшв та ¡и. [2].
Педагог у свош робот! е "лею людиною, котра покликана створювати навколо себе мапчну обстановку, в якш би дни легко засвоювали навчальний матер1ал i не лише його вщтворювали, а й робили анал1з вивченого, знали, як ui знания треба застосувати на практищ. У цьому контексп дощльно говорити про професшну компетентшеть педагога, що передбачае наявшеть вщмшних знань 3i свого предмета, з психологи, педагопки, методики навчання i виховання, загалом ¡та в ногу з часом, з науковим i техшчним професом. Ti.nLiai це може забезпечити сучасному педагогу yenix у профеайшй д1ялыюсп.
Сьогодш одним ¡з ф актор iE науково-техшчного професу е комп' ютеризащя Bcix сфер д1яльносп сусшльства. Особливо актуальним цей ироцес е для навчальних заклад1в оевгги. Високими темпами зд1 йснюеться ¡нформатизащя школи: встановлюються HOBi мультимедшш комп'ютфш класи, ям рпдпорпдяють yciM сучасним вимогамта потребам школи; розробляеться нове прикладне профамне забезпечення тощо.
Як евщчить педагопчний доевщ, використання в шкшн комп'ютерно! техшки й оволодшня нею викликане суспшьними потребами: поява нових професш i спещальностей (комп'ютерний дизайн, офк-менеджер, системний адмшктратор та ¡и.); широке використання комп'ютфа в плануванш виробництва; моделювання та прогнозування сощальних, економчних, пол1тичних явищ; видавнича сфера тощо. Можна з впевнешетю сказати, що ниш
К0МПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаЙНОМУ НАВЧАНШ вщбувся прорив у комп'ютеризаци майже Bcix в ид ¡в д1яльносп людини завдяки мультимедшним можливосгям комп'ютера та перифершно! техшки, яку можна шдключити до сучасних ¡нформащйно-комп'ютфних з ас об ¡в i мереж.
Нова комп'ютерна техшка, а разом з нею i новтп ¡нформащйш технологи, яю з'явилися в школ1, створили принципово HOBi можливосп для оргашзаци, подання i вивчення навчального матер1алу, вщкрили HOBi фаш та можливосп ix використання науроках.
За умов ¡нформатизаци сусшльства. з активиим впровадженням комп'ютер1в виникають питания, пов'язаш з комп'ютфною грамотшстю i культурою вчителя. Сьогодн1 hitko простежуеться думка: «Хто не во.под! р. комп'ютфом, той нефамотний». Невмшня зараз користуватися комп'ютфом р1вноцшне тому, що наприкшщ минулого стол1ття не в Mini читати i писати. Комп'ютер здшснюе на людину ф1зюлопчний та психолопчний вплив, атому вчител1 повинш бути пфшими, хто мае добре оволодгга комп'ютерною техшкою i знати приниипи роботи з нею. «Я стшьки часу працював i навчав д1тей без комп'югфа! Навщо вш меш теиер?», - така думка може бути тшьки у невмшого i недалекоглядного вчителя, в якого немае творчого гадходу до викладання свого навчального предмета, котрий сам не хоче вчитися.
Анал1з психолого-педагопчно1 лггератури шдтвфджуе, що Bci вчега i проввдш педагоги-практики дуже позитивно ставляться до комп'ютф из ацп Bciei системи ocbitii. Вони вщзначають, що комп' ютер е засобом, знаряддям людсьт д1яльносп, застосуваиня якого яисно змшюе можливосп газнання, збшьшуе можливосп накопичення i застосування знань кожною людиною. Так, психолог О. TixoMipoB вважае, що використання комп'ютфно1 техтки як знаряддя газнання людини означае появу нових форм мислення, мнемошчно1 творчо! д1яльносп, що можна розглядати як ¡сторичний розвиток псих1чних процейв людини [3].
Часто вчитап запитують: «Чи достатньо меш того, що я ВМ1Ю заиустити профаму, зберегти свою роботу на дисков! та роздрукувата и? Чи я вже е комп'ютфно фамотним?». Проблему комп'ютфно! фамотносп не потр1бно розглядати дуже вузько - використовувати комп'ютф та сучасш ¡нформащйш технологи лише в однш певшй сферь Мова йде насамперед про збагачення духовного свггу учня, його навчаиня i загальний розвиток. Тому комп'ютф на фамотшсть вюпочае в себе не тшьки виконаиня певних операцш на комп'ютф1 чи вправне володшня одшею ирофамою (нехай i дуже необхщною). Ми вважаемо, що сучасний коми'ютфно-фамотний педагог мае поспйно слщкувати за новтими шформацшними технолопями, бачити можливосп i'x впровадження на cboix уроках, створити умови для ix ефективного застосування.
Педагог повинен насампфед добре володгги знаниями з 1нтернету. Цшеспрямоване використання всесв1тньо1 мереж1 на уроках значно розширить свггогляд учшв, иосилить ix реиродуктивну функщю i шдвигцить защкавлешсть предметом. 1нтернет можна використовувати на уроках з будь-якого предмета. Особливо BiH може допомогти при вивченш ¡ноземно1 мови, де учш мають можлив1сть спшкуватися англшською, шмецькою чи ¡нгаими ¡ноземними мовами 3i cboimh ровесниками з заруб1жних фа!н. А це не тшьки ишфування cboix знань з предмета, а й духов не збагачення дггей, розширення ¡хнього кругозору. Завдяки 1нтфнету можна знайти нових друз1в i набути незабутшх вражень, а отже, краще i зм1стовшше закршита в свош свщомосп знания. Вщкривши його учням, вчнтель там самим спонукае ix до самостшно! д1яльносп.
За URL-адресою, що дае вчитель, учень може спробувати самостшно опрацювати ту чи ¡нгау тему або навггь пройти певш курси 3i складанням ¡спиту в 1нтфнет1 й отримати вщповщний диплом чи посвщчення. Пройти курси з певноГ дисцигшни можна за адресою www.kursy.ru, www .online education.ukr.net, а мережеву атесгащю - http://brainbench.com; nepeBipiiTii cBoi' знания з ргзних предмет1в - на cairn www.testland.ru чи www.morg.ru. Педагог може знайти в 1нтфнет1 багато корисних матф1ал1в 3i свого предмета, щоб зробити урок щкавим i захоплюючим. Так, на cafiTi http://edu.ukrsat.com е багато щкавих матф1ал1в для вчителш ¡викладач1в ¡нформатики.
На уроках математики, ¡нформатики, фьзики, xiiviii та деяких ¡нших предмепв учш за допомогою 1нтфнету мають змогу прийняти участь у в1ртуальних ол1мшадах i вщразу побачитн св1й рейтинг сфед учаснгаав. I знову вчитель повинен скфувати школяр1в, вказата im електронну адресу, бута в курй Bcix подш (адрес о.п1мгпяди -http://www.nam.kiev.ua). Якщо в 1нтфнегп немае ол1мшади з вашого предмета, то можна створити и самому. Коли виникнуть
К0МПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаЙНОМУ НАВЧАНШ сумшви, чи Суде вона працювати, то спочатку розшстити й апробувати в локальнш мерою своеГ школи чи ВНЗ, а тод1 - в глобальшй.
Ми пщшшли до розумшня того, що педагог повинен не тшьки користуватися готовими програмами, а й умти ix створювати самому. Отже, кожей коми'ютерно-грамотний вчитель мае знати основш структури одше! з мов програмування. Так, наприклад, для створення мережевих програм потр1био знати мову тепв HTML. Тег - це програмний код, який визначае стиль шрифту, задае посилаиня на файли, керуе граф ¡кою тощо. За допомогою uiei мови можна створювати B.nacHi сайти в 1нтсрнсп, де е можлив1сть викласти свое бачення Tie! чи ¡Hiiioi теми з предмета, мати змогу спшкуватися з колегами, оргашзовувати форуми тощо. Знания мови програмування дозволяе вчителев1 розширити поле своеГ д1яльносп при перев1рщ та контрол1 знаиь учшв. Адже вш сам може створити тестову програму до вщповщно! теми з pisHUMi р1внями диффенщацн. Це економить його час, який можна потратите на роботу з обдарованими дггьми, i дае можпткть об'ективно оцшити знания учшв.
На жаль, зараз ще далеко не Bci школи, особливо сшьсьи, мають змогу шдключитися до BcecBiTHboi мер ежь Проте можна використовувати мультимедшш компакт-диски, в яких подано навчальний матер1ал i тести з кожного предмета. Найпопуляршшою е сер ¡я дисыв «Кирила i Мефод1я» та «Кирило-Мефоднвська енциклопед1я». Тут ми можемо знайти весь шкшьний курс з xiMii, бюлогп, icropii, права, математики, фазики й ¡нших навчальних предмет. Це не лише текст шдручннка, а пфш за все вщеоматф1али, обширш довщники та ¡нтфактивш зразки, ашмащйш модел! та яскрав1 шюсфацн, тести i задач! для самоспйних po6iT. Тому педагог повинен в Mini працювати з лазфними компакт-дисками, шсталювата профаму на жорсткий диск комп'ютфа, вмгги запустите, роз1братися як вона працюе, правильно i розумно подати матер ¡ал учням. З'являеться можлив1сть використовувати електронш довщники, ¡люстраид!', методичш иоради.
Зрозумшо, що застосування коми'ютфно! техшки в навчальному процес1 приведе до змши 3aco6iB i форм навчання та виховання в школ1. Це не означае, що потр1бно повшстю вщмовитися вщ в же ¡снуючих метод ¡в навчання. Вчитель сам повинен визначити роль, яку буде виконувати коми'ютф на урощ, i вщповщно до цього спланувати роботу \4iiia, адже ix д1яльн1сть також зазнае 3mih. Дди отримують можлив1сть самостшно ириймати ршення, отримати й опрацювати бшьший обсяг необхщно1 ¡нформап11. иричому без допомоги вчителя. Педагог тут виконуе направляючу, корегуючу та контролюючу функцЛ'. Користуючись комп'ютфом, учн1 мають змогу повторите чи пройти нез[юзум1лий матер!ал юлька раз1в, розглянуги разом з учителем pi3Hi способи розв'язування задач, безпосфедньо займатися дослщницькою роботою, простежуючи в динамщ розвиток р1зних явищ i ироцес1в.
Отже, навчивши школяр ¡в працювати з електронними п1дручниками, ексиергними системами, мультимедшним прикладним ирофамним забезпеченням, вчитель актив1зуе ix навчально-иошукову д1яльн1сть та здатшсть працювати самост1йно.
Практичне використання комп'ютерно! техшки в навчальному процей надае можлив1сть вибирати pi3Hi оргашзащйш форми роботи - ¡ндив1дуальну, фупову або колективну. Це ще раз спростовуе помилков1сть думки про те, що комп' ютерне навчання за орган1защйною формою завжди мае тшьки один иевний вид.
Використання колекгавно1 навчально1 д1яльносп в навчальному процей надае певн! пфеваги. Завдяки таюй дшльност! учень може виступата i як вихованець, i як вчитель. У цьому pa3i також пфедбачаеться виховна мета, а саме: у школяр ¡в формуютъся навички спшьно1 д1яльносп, з'являеться иочуття вщповщальносп за всю ipyny, вмння поважата думку ¡нших при обговоренн1 ршення иевно1 задача Колективна форма навчання дае можлив1сть спшкування, обговорення ходу ршення задач1 (при цьому кожний учень висловлюе свою точку зору), и' инцевого результату. Вщбуваеться врахування вах фопозищй, висловлених у ироцес1 обговорення.
Отже, можна зробити висновок, що комп'ютерна техшка з точки зору використання оргашзащйних форм у навчальному npoueci школи е ушвфсальною.
Зауважимо, що сфед пфшочфгових завдань, ям стоять пфед сучасною в1тчизняною школою, е збшьшення кшькоеп коми'ютер1в з використанням HOBiraix шформацшно технолопй (¡нтефоваш бази даних i знань, текстов!, експертш системи, сучасне профамне забезпечення, разуальне та фаф]чне подання ¡нформащ! тощо), а це вимагае подальшого науково-педагопчного дослщження.
К0МПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаЙНОМУ НАВЧАНШ
Л1ТЕРАТУРА
1. Васильев В. Наша концепция И Вестник высшей школы. -1990. - № 10. —46-52.
2. Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования: Проблемы и перспективы. - М.: Педагогика, 1987. -264 с.
3. Международная научно-практическая кснференция Elbrus-97. Новые информационные технологии и их региональное развитие: Тезисы доклад св. -Нальчик, 1998. -226 с.
4. Теоретические и прикладные проблемы компьютеризации обучения: Тезисы докладов Республиканской науч.-практ. конференции, окт. 1988 г. - Казань, 1988. - 108 с.
