CC BY
7
4. Цырепьчук Н. А. Инженерно-педагогическое образование как стратегический ресурс развития
профессиональной школы Монография. - Минск: МПВРК, 2003. - 400 с.
5. Краевский В. В. О культурологическом и компетентносгном подходах к формированию
содержания образования: Доклады 4-й Всероссийской дистанционной августовской
педагогической конференции «Обновление российской школы» (26 августа - 10 сентября 2002 г.)
[Электронный ресурс] -Режим доступа: http://www.eidos.ru/coinij' - Заголовок с экрана.
6. Компетентшсний гадхщ у сучаснш освт: св1товий досвщ та украшсьы перспекшви / Пщ заг. ред.
0. В. Овчарук. - К.: K.I.C., 2004. -112 с.
Юрш ТУРАНОВ, Володимир РАК
1НФОРМАЦ1ЙНА СКЛАДОВА У ФОРМУВАНН1 ПРОФЕС1ЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУГН1Х УЧИТЕЛ1В ТА 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В
V cmammi проанатзовано окремг аспекта тдготовпеностг cmydenmie ргзних факультетов ВНЗ до еикористання комп'ютерно1 техшки. Визначено pieni самоацтки, мету використання комп'ютер1в, перюдичшсть i триватстъ роботи в Inmepnemi.
Удосконалення системи осв1ти Украши вимагае використання пфедуйм сучасних ¡нформацшних комп'ютфних технологш. Виршення ща проблеми сприяе формуванню професшних комиетенцш майбутшх учителш трудового навчання, забезпечуе i'x шдгстовку до яюсно HOBOi решнзацп зм1сту навчальних профам.
UKjieMi аспекта використання коми'ютерhoi техшки у процей пщготовки майбутшх учител1в (загальнотеоретичш питания, особливосп вивчення окремих дисцшшн) дослщжували Р. Гуревич, М. Курач, Г. Нггченко, С. Подолянчук [4; 6] та iHuii вчеш. Питания трудового i професшного навчання учшв на засадах комп'ютерноГ техшки вивчали В.Бфбец, I. Ншцак (оцшювання навчальних досягнень учшв); О. Ващук, О. Хриспяншов (коми'ютфш програмш засоби з трудового навчання); Г. Мочалов (художня обробка матср1алт), I. Цщило (диффенщащя трудового навчання, проектування вироб1в), М. Кадем1я (формування професшних знань учшв ПТУ) [1] та mini науковщ.
Упродовж останшх роюв не обдшеш увагою дослщниюв i pi3Hi аспекти формування професшних компетентностей майбутшх ушгшпв та i н же HepiB-педагопв. Дослщження присвячеш, як правило, формуванню окремих складових системи професшних компетентностей (комушкативно! - I. Максименко, О. Юртаева; ¡нформацшно1 - Т. Гудкова, М. Бовтенко, М. Мальцева; навчально-шзнавально1 або дидактично! - Л. Тархан, дослщницько! - НЛщук та ¡н.) або професшних компетентностей фах1вщв р1зних иапрялив i спрямуваиь (вчителя ¡нформатики, музики, трудового навчання, ¡ноземних мов; майстра виробничого навчання, шженфа-педагогатощо).
Глнбокого дослщження вимагають аспекти шдготовки студент у ВНЗ ¡нженерно-педагопчного спрямування.
Враховуючи актуальшсть проблеми, метою гтатт1 е анал! з п1дготор,леносп майбутшх педагопв у Тфнопшьському нацюнальному педагопчному ушвфситет! ¡меш Володимира Гнатюка (дши - ТЕШУ) до використання комп'ютфно! техшки в npoueci формування професшних компетентностей.
Завдання статп:
1. Виявити р1вень самоощнки студентами факультет пщготовленосп до використання компьютерно! техшки.
2. Визначити мету використання комп'ютер1в, пфюдичшстъ i тривал1стъ роботи майбутшх педагопв в 1нтфнет1.
Аншнз проблеми рсал1зацп компетентшсного шдходу в професшнш шко.ш свщчить, що найчаспше досшдники видшяють ключот та спещальш (професшш) компетентность Цей nepe.niK можна доповнити спещальними галузевими, профшьними, предметними i компетентностями спещалпащй [2; 5]. Незважаючи на те, що компетентносп кожноГ фупи вщр1зняються, вони е вщносно самостшними i Mi ж ними ¡снують TicHi взаемш зв'язки й наступшстъ.
Коротко охар актер изуемо професшш компетентносп майбутшх учите л ¡в та шженерш-педагопв. 1х основными компонентами е знания, умшня, способи д1яльносп, пов'язаш з моделюванням уйх складових навчального процесу на засадах сшвиращ педагопв I студент (учшв), що забезпечують не лише шдготовку до майбугньо! професшно1 д1яльносп, а й формування творчо1 особистосп. При цьому впродовж останшх роив зростае значения готов йот педагопв до використання ко мп'ютерно1 техшки.
Анаизуючи д1яльшсть вчител1в й учшв на уроках технологи (трудового навчання), здобутки дослщникш, Г. Мочалов вказав на основн1 способи використання комп'ютерно! техшки:
- демонстрация наочно! навчально! ¡нформащ I;
- обробка навчально! ¡нформащ! (створення та редагування текстових документ \ граф1ки; комп'ютфне моделювання об'екпв \ процеив; розрахунки; робота з навчальними програмами, електронними шдручниками, иоабниками, базами даних; розвивакта ¡гри);
- використання локальних I глобальних коми'ютерних мереж для иошуку потр1бно! ¡нформаци та сшлкування;
- керування спещальними техшчними иристроями (мехашзованими моделями, верстатами, роботами) тд час виконання лабораторно-практачних робгг 1 завдань;
- д1агностика й опфатнвний контроль засвоення навчального матер1алу [3, 76-77].
Адаптуючи зазначеш способи до шдгстовки майбутшх фах1вщв, можна визначити
завдання, яы використання в навчальному процеа комп'ютфно! техш ки дае змогу реалгтур.ати:
- оргашзувата самостшну та ¡ндивщуальну роботу в умовах дом1нування позаауциторно! навчально-шзнавально! д1яльносп;
- шдвищити р1вень забезпечення шдручниками, иоабниками й ¡ншими матф1алами шляхом иошуку 1 використання !х електронних верст;
- покращити шдготовку до лабораторно-практичних занять, що реашзуетъся передуам чфез пошук необхщно! навчально-методично! та н ау ков о -техн ¡ч но 1 ¡нформаци, розробку навчально! та проектно-технолопчно! документаци тощо;
- моделювати майбутню професшну д1ялыйстъ й анаизувата и етапи (пщготовка, проведения, анапгз фрагмент уроюв тощо);
- здшснити контроль ршня навчальних досягнень майбутшх педагопв за допомогою програм комп'ютфного тестування;
- продовжити формування умшь 1 навичок робота на персональному комггютер! з використанням типовых програмних засоб1в;
- формувати ¡нформацшну культуру майбутнього вчителя;
- реагувати на змши шзнавальних ¡нтфеав;
- залучати студент до розробки електронних верст навчальних поабниыв для учшв шляхом залучення 1х до робота в проблемних групах;
- сприята шдгоговщ курсов их, дипломних [ мапстерських робгг, наукових публ1кацш;
- формувати банк ¡нформащ 1, необхщно! для навчального процесу,
- створити пфедумови для оргашзацп дистанцшного навчання.
Законошрно иостае питания: чи вщр1зняються для р1зних факультет р1вш готовносп студент до використання комп'ютфно! техшки? Окрем! результата опитування, проведен ого в процеа нашого дослщження, наведеш у таблищ 1.
Одфжаш даш свщчать, що 33,2% студент семи факультет ТИПУ ощнили свш р1вень засвоення комп'ютфно! техшки в загальноосвггнш шшш як низький, 58,6% - як середнш, 8,2% - як високий. Якщо анал1зувата даш окремо для кожного факультету, то вони дещо ргзняться. Так, лише 9,8% студент факультету ¡ноземних мов зазначили, що на початку навчання в ушверситет! вони мали низький р1вень шдготовленосп до використання комп'ютфно! техшки. Разом ¡з там значно вщр1зняються значения р1вшв самоощнки за цим показником студент факультету гадготовки вчител1в початкових клас1в (до низького р1вня себе вщнесли 63,7% опитаних) та ¡сторичного факультету (50,0 %).
Цжавими е результата самоощнки третьокурсниками шдготовлсносп до використання комп'ютфно! техшки. В середньому до низького р1вня шдготовленосп В1Д несено 12,1% студент, до вис око го - 18,2%. Однак для фшолопчного факультету щ показники станов лять вщповщно 3,2% 1 25,8%, для географ1чного - 4,4% \ 13,4%, для ¡сторичного -40,6% 112,5%.
Таблищ 1
Самоогрнкаpietm тдгопюеленоат студенте до використання комп 'tomepie
PiBHi самоощнки
№ Факультет На початку I курсу На Ш Kypci
Низький Середмй Високий Низький Середиш Високий
Абс % Абс % Абс % Абс % Абс % Абс %
1 Тнженерно-педато-
пчний 17 43,6 19 48,7 3 8,8 3 7,7 25 64,1 И 28,2
(¡нженер-
педагог)
2 1нженерно-
педагопчнии (учитель 12 35,3 19 55,9 3 8,8 2 5,9 27 79,4 5 14,7
труд, навч.)
3 XiMiKO-6io.nori4Hnii 17 41,5 22 53,6 2 4,9 11 26,8 29 70,8 1 2,4
4 Геогра-ф1чннй 7 15,6 36 79,9 2 4,4 2 4,4 37 82,2 6 13,4
5 Тс горичний 16 50,0 10 31,2 6 18,8 13 40,6 15 46,9 4 12,5
6 Гноземних мов 5 9,8 40 78,4 6 11,8 8 15,7 33 64,7 10 19,6
7 Фиг ал о-пчннй 24 25,8 60 64,б 9 9,6 3 3,2 66 71,0 24 25,8
8 Шдготовкн
ЕЧИТШ1Е початкових 28 63,7 16 36,3 0 0,0 4 9,1 32 72,7 8 18,2
клаав
Усього: 126 33,2 222 58,6 31 8,2 46 12,1 264 69,7 69 18,2
Матер ¡а ли опитування загалом свщчать, що значна р1зниця у р1внях шдготовленосп студент р1зиих факульттв зумовлена двома осиовиими причинами:
1) ступеней використання в навчальному процеа комп'ютер1в;
2) використанням велико! илькосп педагопчних профамних засоб1в, яи вимагають спещально! шдготовки I знижують р1вень самооцшки.
Чим бшьша кшьысть профамного забезпечення використовуеться, чим вищий стушнь його складности тим серйозшшо! шдготовки воно вимагас ¡, вщиовщно, менша ильисть майбутшх учител1в вщносять себе до високого р1вня шдготовленоеп до використання коми'ютфно! ТСХН1КИ. Свофщним винятком е студента, котр1 поглиблено вивчають сучасш ¡нформацшш комп'ютерш технологи, наприклад, студента ¡нженерно-педагопчного факультету, що навчаються за спрямуваннями професшноо осрпти: «Гнженерна та комп'ютфна графжа», «Комп'ютфш технологи в управлшш та навчанш». Використання велико! кшькосп педагопчних профамних засоб1в вони поеднують з поглибленою шдготовкою.
Результата дослщження мети використання студентами комп'ютфно! техшки наведеш у таблищ 2.
Наведеш у таблищ 2 даш вказують на факта домшуючого використання майбутшми педагогами коми'ютерних технологий з метою виконання начальних завдань (78,4%) I иошуку ¡нформацп (75,5%). При цьому студента ¡нженфно-иедагопчного, ¡сторичного, фшолопчного, факультету гадготовки вчител1в початкових клаав використовують комп'ютер, зазвичай, для виконання навчальних завдань. Серед студен™ ¡нших факультет пфеважаючою метою е пошук ¡нформацп'. Водночас е ва пщстави ствсрджувати. що I вш иов'язаний з виконанням навчальних завдань.
Майже пор] в ну розподшилися твфдження опитаних щодо використання компьютеров з метою спшкування та розваг. Студента факультетов ¡ноземних мов, фшолопчного, ¡нженерно-педагопчного (трудове навчання) надають пфевагу сшлкуванню, а майбутш вчител1 з ¡нших факультет та ¡нженфи-педагоги - розвагам.
КОМПЕТСНТШСНИЙ П1ДХ1Д^ ГТУДОВОМЗ I ПРОФЕС1ЙНОМУ H ДВЧДНШ
ТобЛИНА I
'■ ГL-'J .'II- ■ J;-..■ ■.:■ .ТП 'гL-J.-.I I/ КОМИ '.'MJ.Vy.inJ.' .Tu-,.'.'.'h .',
\1"'П! вмкормспння КОМП'lOTCpHOi TCKHIKII
Ks Факультет Виштыня По игл щформацм
твчяльмк индаш , Cm лкування Р.1 ;вагн
лас. АСс. АСс. АСС %
1 1нЖСНфНО П(Л.агог1чний (ШЖСНф гидягог) JS 71,7 71,7 s >0,5 If: 41.0
2 1нижнерно- ............... (учитель ■вдд-навчашш 27 ■79 1 26 lí 3S.2 " 20 ■ :
1 Xíhko Аюлопчний 34 S&6 32 "Я.1 i i 34.2 г Г ?
1 Геюфаф1чн1 I П 25: « 2 W 6 13.3 N 31 í
5 IcTop........ 31 <~ 0 2? i Lv ? 21.9 14 l=.fi
é 1но ÍCWIIIJÍ и™ kj 90h2 1" 92.1 32 62" 2? 19,0
7 Ф1ЛйЛОГ1ЧНИП S. S 67 ïî.4 20 21,6 i: 19.4
S ГЩГОТШЫ! BHirtnib початков! к кллав 40 KS.S 18 10,0 4 к.;.' 12 26.6
i CfcijfO 7S.4 Ш 75,5 104 J 123 Í2.i
Дня кращрго спрпПмання ¡ифориацмщ ж дат подано у графшшй форм (рис M
Рас. j1 Aíej?u викорысншння колш'ютерноИ технмы íVmVÍ. -.Hír i/öAJ- fj.'i^ni ГУ ТИП 1 '
..................................завдянь пошук ¡нф^мящТ. сп¡лк^вяння. [»¡вага за^льшого
ьнмагаюл» |»&оти студенте ь Iitrep-Heri. Результат ьивчення n-tp-ioflimHU-CTi ¡ TpiBiunx-Ti pofloiH Maíifiyi híx nçaaroiÏB ув«св1пий nq>™ подан i в таОлнщ 3
i I
■■:■ ■ ■. Пррдг-f|ЖЗ —Й^ОР — ' :
Таб .ищя 3
Робота студенгтв е Ытернепй
Робота в 1итерит
№ п/п Ф акультет Пер1однчшс1ъ Тривалкть (прогягом дня)
Не пра- Щоден- 1-2 рази 1-2 рази До 0,5-1 1-2 Бшыпе
цюють но В ТИЖД. В М1С. 0,5 год. год. 2 год.
Абс. Абс. Абс. Абс. год.
(%) (%) (%) (%) Абс. (%) Абс. (%) Абс. (%) Абс. (%)
1 1нженерно-
педагопчни 1 б 21 11 6 13 15 5
й (¡нженер- (2,6) (15,4) (53,8) (28,2) (15,4) (33,3) (38,5) (12,8)
педагог)
2 1нжеиерно-пе-
дагопчннй 0 10 18 6 7 8 11 8
(учитель труд. (0,0) (29,4) (52,9) (17,7) (20,6) (23,5) (32,4) (23,5)
навчання)
3 >а шко- 1 17 14 6 9 13 12
61олопчний (19,5) (2,4) (41,5) (36,6) (17,0) (22,0) (31,7) (29,3)
4 Геофаф1чн 2 2 33 8 б 18 13 8
ий (4,5) (4-5) (73,2) (17,8) (13,3) (40,0) (28,9) (17,8)
5 Гсторичний 2 (6,4) б (18,8) 12 (37,4) 12 (37,4) 1 (21,8) 8 (25,1) 10 (31,3) 7 (21,8)
6 1ноземиих 1 25 18 7 9 10 14 18
мов (2,0) (49,0) (35,3) (13,7) (17,6) (19,6) (27,5) (35,3)
7 Фшолопчний 13 8 17 55 25 32 28 8
(Ш) (8,6) (18,3) (593) (26,9) (34,4) (30,1) (8,6)
8 Шдготовки
вчител1в 14 2 10 18 20 8 16 0
початкових (31,9) (4-5) (22,7) (40,9) (45,4) (18,2) (36,4) (0,0)
клаав
Усього: 41 60 146 132 87 106 120 66
(10,8) (15,8) (38,5) (34,9) (22,9) (28,0) (31,7) (17,4)
У процеа доспщження встановлено, що студента перевяжи01' бшьшосп факультета працюють в 1нтернет) пфеважно 1-2 рази в таждень. Винятком е лише три факультета. Зокрема, щоденно користуються 1нтфнетом 49,0% майбутшх учителш ¡ноземних мов \ лише 1-2 рази в шсяць звертаються до ресурйв всесвггньо! мереж1 студенти-фшологи (59,3% оиитаних) [ студента факультету шдготовки вчител1в початкових клаЫв (40,9%).
Насторожуе ¡нформащя, що на окремих факультетах дуже високий вщсоток студенев не користуються послугами всесвппьоГ шформащйнсм мфеж1 (факультет шдготовки вчител1в початкових клапв - 31,9%, х1мжо-бюлопчний- 19,5%, фшолопчний - 13,9% оиитаних).
Разом ¡з там одночасно 31 студентами факультету ¡ноземних мов значна частана майбутшх шжснсрщ-псдагопв (15,4%), учител1в трудового навчання (29,4%), ¡стори' (18,8%) працюе в Тнтернет! щоденно.
Досшдження тривалосп робота студента в Тнтернеп свщчать, що бшышстъ з них працюють у мереаа упродовж 0,5-2 год. Проте у частини студента триватсть безпфервно! робота пфевищуе 2 год. Враховуючи, що комп'ютфи вони використовують \ для виконання ¡нших навчально-газнавальш завдань, це вказуе на недотримання норм Оезпеки працг
В сучасних умовах формування професшних компетентностей майбутшх учител1в та шженф1в-педагопв педагопв неможливе без використання ¡нформацшних коми'ютфних технолопй. Це вимагае иодальшого дослщження готовносп студенпв ВНЗ до використання компьютерно! техшки.
Самоощнка студентами р1вня власно! гадготовленосп до використання комп'ютерщ у
К0МПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаЙНОМУ НАВЧАНШ майбутнш професшнш д1яльносп залежить вщ ступеня ïx застосування в начальному процеа, кшькосп i складносп необхщного програмного забезиечення.
Незалежно вщ напряму та сиещал1зацн шдготовки комп'ютерна техшка використовуеться студентами переважно для виконання навчальних завдань i пошуку необхщно1 ¡нформацн. Це вимагае координацн д1яльносп виклад1в i студенпв, розробки електронних баз даних, передуам комплешв навчальних KypciB, стимулювання i нормування роботн майбутшх педагопв з комп'ютерною техннсою.
Л1ТЕРАТУРА
1. КаденияМ. Ю. Формування профеайних знань учив профтехучилищ засобами мережних комушкацш: Автореф. дне. ... канд. пед. наук. 13.00.04. -К., 2004. -20 е.
2. Компетентшсний тдх1д у сучаснш освт: сепоеий досе1д та украшсью перспективи. Б1блютека з ocBÎTHboï полггики / H. M. Ei6iK, Л. С. Ващенко, О. I. Локшина та ¡н.; За зат. ред. О. В. Овчарук]. -К.: K.I.C., 2004. -112 с.
3. МочаловГ. А. Методические аспекты обучения художественной обработке материалов в образовательной области «Технология» с использованием компьютерных технологий (на примере обработки керамики): Дис. ... канд. пед. Наук. 13.00.02. -М.,2002. -247 с.
4. Шгченко Г. M. 3mîct i методика шдготовки майбутшх учите.щв трудового навчання шформатики: Автореф. дне. ... канд. пед. наук. 13.00.02. -Чершпв, 2008. -20 с.
5. Педагопчш технологи у неперервнш професшнш освт / С. О. Сисоева, А. М. Алексюк, П. М. Воловик та ¡н.; За ред. С. О. Снсоевог -К.: В1ПОЛ, 2001. -502 с.
6. Подолянчук C.B., Гуревич Р. С. 1нформагцйно-комушкащйш технологи тд час вивчення курсу «Oriip MaiepianiE» // Трудова гадгоговка в закладах ocbîth. - 2002. - № 4. - С. 47-52.
Людмила СКУЧИНСЬКА
КОМПЕТЕНТШСНИЙ П1ДХ1Д У ПРОЦЕС1 ПРОФЕС1ЙНО СПРЯМОВАНОГО НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНИХ МОВ СТУДЕНТ IB ТЕХН1ЧНИХ СПЕЦ1ААЬНОСТЕЙ
У cmammi розглядасться компетентшсний nidxid у профеайно спрямэваному навчант iноземних мое студентке техшчних специальностей ВНЗ. Визначено напрямки набуття майбутшми фахщями лексичноТ, граматична, семантична, соцюлшгегстично!, фонетично(, орфограф1чно1, орфоетчноI тшомоеноI компетенцш.
1нтеграцшш процеси, що вщбуваються в Украпи на по.штичному, сощально-економ1чному i духовному р1внях, входження и в единий европейський npocrip безумовно визначають вщповщний розвиток впчизняно1 системи вищо! ocbîth. За цих умов piaeiib та яисть шдготовки майбутшх спещал1спв стають иайважлившими чинниками та необхщною передумовою ефективного виршення завдань загального розвитку держави.
Сьогодш необхщний фа>пвсць нового типу - профссшно i сощально мобшьний, який мае глибою професшш знания за фахом, волод1е економ1чними. правовими та загальнокультурними знаниями; здатний до техшчно!' i сощально! творчосп, самовдосконалення, готовий до робота в ринков их умовах пращ i гостро! конкуренцп.
3 урахуванням цього метою доемпдженнм визначено ян шиз компетентного шдходу у професшно спрямованому навчанш ¡ноземних мов студент техшчних спещальностей.
Проблема вдоскоиалення ироцесу навчання з точки зору компетентшеного пщходу розглядасться в роботах багатьох науковщв. Тж, О. В. Овчарук зазначае, що компетентшсний шдхщ в ocBÎTiiirt галуз1 охоплюе pi3Hi компоненти: естетачш, морально-етачш. мотаващйш, гумашетичш тощо, яи спрямоваш натворчкть. виконання, результат [2].
Загальноевропейсыа Рекомендаип з mobhoï ocbîth визначають компетенцп як суму знань, умшь i характерних рис, що дае змогу особистосп виконувати neBHi дн. 3 точки зору вивчення ¡ноземно1 мов и розр1зняють:
-загальш комиетенцп, тобто тага, що не е специф1чними для мовлення, але необхщш для будь-якого виду д1яльносп. в тому niioii мовленнево1;
- комушкативш мовш комиетенци, тобто таю, ям забезпечують особистосп можлив1стъ д1яти творчо, виконувати профеайно спрямовану д1яльшсть, застосовуючи спещальш лшгастнчш засоби (1).
